Розробка заходів щодо врегулювання відносин власності на майно
методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих;
порядок визначення розмірів паїв та документального посвідчення права власності на паї;
форму свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат);
типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 затверджувались:
1. Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих;
2. Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення;
3. Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.
Уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства передбачає:
складення переліку активів і зобов'язань підприємства на дату реорганізації;
проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства;
уточнення вартості активів;
капіталізацію платежів підприємства, обов'язкових для виконання правонаступником;
розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства;
складення переліків активів за їх призначенням;
урегулювання інвентаризаційних різниць.[28]
У процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням:
майна, яке передбачається для задоволення боргів;
майна соціальної інфраструктури;
майна, яке не підлягає паюванню;
майна уточненого пайового фонду.
Для визначення розмірів майнових паїв членів реорганізованого КСП “Дружба” було зроблено:
затверджено Положення про порядок паювання майна;
складено список осіб, які мають право на майновий пай;
визначено індивідуальні майнові паї.[28]
Положення про порядок паювання майна, було розроблено комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, в ньому визначено:
право власності членів підприємства на пайовий фонд майна;
критерії складання списку осіб, які мають право на майновий пай;
дату, на яку проводиться розрахунок майнових паїв;
методику розрахунку індивідуальних майнових паїв;
порядок виділення майна в натурі співвласникам за їх бажанням у період паювання майна.[28]
До списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого КСП “Дружба”, включаються всі члени підприємства, а також, особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема:
пенсіонери;
особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби;
особи, призвані на військові збори;
особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах;
особи, направлені підприємством для навчання у професійно–технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації;
особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;
особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій;
жінки, що знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною;
особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що було пов'язано з виконанням трудових обов'язків на цьому підприємстві;
особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;
спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.[28]
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників” від 13 серпня 2003 р. N 1253 об`єктами передачі є:
а) об`єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва:
житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, та гуртожитки;
навчальні заклади (заклади дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної освіти тощо);
заклади охорони здоров`я - лікувально-профілактичні заклади, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії тощо (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек);
заклади культури - клуби, будинки культури тощо (крім кінотеатрів);
заклади фізичної культури та спорту (стадіони, спортивні зали, інші об`єкти та споруди, призначені для занять фізичною культурою і спортом);
заклади побутового обслуговування (перукарні, лазні тощо);
зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування об`єктів соціальної сфери, житлового фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо);
сільські дороги;
б) внутрішньогосподарські меліоративні системи – внутрішньо-господарська меліоративна меража з об`єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств.[29]
Наказом Міністерства аграрної політики України: “Про затвердження Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства” від 7 лютого 2001 року № 16 визначено, що:
1. Метою проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, які є співвласниками його майна, є організація процесу врегулювання майнових відносин між користувачами майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та співвласниками цього майна, оформлення майна пайового фонду у спільну часткову власність.
2. Підготовку до перших Зборів Співвласників здійснює ініціативна група співвласників майна, представників новостворених агроформувань з користувачів майна разом з органами місцевої влади та місцевого самоврядування. У ході підготовки Зборів Співвласників ініціативна група забезпечує повідомлення співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про порядок денний, дату, час, місце проведення Зборів Співвласників і організовує реєстрацію учасників Зборів Співвласників.
3. Збори Співвласників проводяться за підтримки місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обласних центрів і районних відділів реформування сільського господарства, які надають правову допомогу співвласникам майна та здійснюють необхідну роз`яснювальну роботу.[22]
4. На розгляд перших Зборів Співвласників виносяться такі питання:
обрання голови і секретаря зборів, визначення порядку голосування та прийняття рішень;
ознайомлення із законодавчими та нормативно-правовими актами щодо відносин власності при реформуванні колективного сільськогосподарського підприємства;
створення Комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування;
затвердження Положення про Комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (згідно з Типовим положенням про Комісію);
затвердження порядку скликання та організації роботи наступних Зборів Співвласників.
4.1. На перших зборах має бути визначено, що Збори Співвласників є правомочними за умови присутності на них не менше двох третин співвласників і рішення приймаються більшістю голосів, представлених на Зборах Співвласників.
4.2. Робота зборів і прийняття рішень оформляються протоколом, підписаним головою та секретарем Зборів Співвласників.[22]
5. На наступні Збори Співвласників виносяться такі питання:
1) Затвердження Положення про порядок визначення складу майна пайового фонду колишнього колективного сільськогосподарського підприємства та його розподілу (для підприємств, де паювання майна не проводилось).
2) Визначення дати фактичної реорганізації колишнього колективного сільськогосподарського підприємства на підставі:
актів приймання-передачі майна іншим суб`єктам господарської діяльності;
дати складання роздільного або передаточного балансу;
дати вступного балансу нової структури, в якому відображено майно реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства;
дати заключного балансу колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, де показано передачу майна.
3) Затвердження переліку та вартості активів і пасивів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, відображених у його балансі, а також зобов`язань, які не відображені в балансі на дату реорганізації.
4) Затвердження акта розрахунку пайового фонду на дату реорганізації, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.
5) Затвердження переліків майна колективного сільськогосподарського підприємства на дату фактичної реорганізації, в тому числі:
- майна соціальної сфери;
- майна, яке не підлягає паюванню;
- майна на суму боргів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства;
- майна пайового фонду.
6) Затвердження структури та плану розподілу пайового фонду майна.
7) Затвердження результатів інвентаризації майна пайового фонду на дату вирішення майнових питань та співставної відомості по цьому майну .
8) Затвердження майнових різниць за результатами інвентаризації майна пайового фонду на дату вирішення майнових питань та пропозицій по врегулюванню цих різниць.
9) Затвердження розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства, а також списку осіб, які є їх власниками.
10) Затвердження списку осіб, які мають право на майновий пай, але які не були враховані при паюванні майна, таабо осіб, які не мали такого права, але їм було його помилково надано.
11) Затвердження пропозицій щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та передачі у власність співвласникам майна на підставі договорів про спільне володіння, користування та розпорядження майном.
12) Прийняття рішення щодо організації підготовки документального посвідчення права власності на паї та виписки свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
13) Інші питання.
Співвласники, які не мають змоги брати участь у Зборах Співвласників, можуть доручити представляти свої інтереси іншій особі шляхом видачі довіреності, посвідченої нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської ради.[22]
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 62 визначає, цей Порядок включає питання:
формування груп майна колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих;
передачі майна підприємствам-правонаступникам під забезпечення кредиторської заборгованості;
використання майнових паїв їх власниками;
видачі підприємствами невитребуваних паїв на вимогу співвласників чи їх спадкоємців;
використання майна, яке не підлягає паюванню;
використання об`єктів соціальної інфраструктури.[19]
Питання власності і, зокрема, врегулювання відносин власності на майно сільськогосподарських підприємств регулюється великою кількістю нормативних актів. Вони не є досконалими:
Потребує перегляду новий Господарський Кодекс з приводу його узгодження з Цивільним Кодексом та іншими нормативними актами. В Господарському Кодексі не врегульована передача розпорядження майном за допомогою доручень.
Не розроблена методика паювання багаторічних насаджень, які з одного боку є основним засобом ІІІ групи, а з іншого – займають певну ділянку землі.
В Постанові Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 не передбачено створення резервного фонду, але практика здійснення паювання говорить про необхідність його створення.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Аграрна реформа має дуже велике значення для економіки країни. Вона повинна проводитися з врахуванням інтересів селян і без порушень законодавства. До стратегічних цілей аграрної реформи необхідно визначити:
формування ефективного власника;
створення ринкового середовища;
підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу;
досягнення добробуту населення України.
Дуже велике значення при цьому має формування ефективного власника.
В якості тактичних цілей аграрної реформи слід визначити:
реформування відносин власності на землю та майно;
формування сільськогосподарських підприємств ринкового типу;
формування ринкової інфраструктури;
інтенсифікація виробництва;
інтеграція і кооперування;
соціальний розвиток села.
Як видно із наведеного однією із тактичних цілей визначається, в тому числі і реформування відносин власності на майно.
Нормативною базою для врегулювання майнових відносин є Постанова Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 згідно якої проводиться уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, та визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документальне посвідчення.
Ця Постанова дає можливість здійснити врегулювання майнових відносин в СТОВ “Агрофірма “Дружба”.
СТОВ “Агрофірма “Дружба” Приазовського району Запорізької області, розташований в с. Ганнівка має ґрунтові, кліматичні умови та рельєф сприятливі для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. Площа сільськогосподарських угідь СТОВ “Агрофірма “Дружба” в 2003 р. склала 6657 га. Найбільшу частку в структурі сільськогосподарських угідь має рілля.
Спеціалізація СТОВ “Агрофірма “Дружба” в 1999 – 2003 рр. була м’ясо-соняшниковою з розвиненою переробкою сільськогосподарської продукції. В середньому за 5 років в структурі товарної продукції виручка від реалізації м’яса склала 15,52 %, насіння соняшника – 14,77 %, а зерна – 14,33 %.
В 2003 році в порівнянні з 1999 роком вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення зросла на 10,02 % і склала 16760,3 тис. грн. За цей період покращилася забезпеченість господарства основними засобами, але в той же час знизилась ефективність їх використання – фондовіддача знизилась на 27,12 %. Збиток, отриманий господарством в 2003 році знизився порівняно з 1999 роком, відповідно норма прибутку (збитку) також зросла і склала в 2003 році “мінус” 4,52 %. Вартість оборотних засобів в 2003 році знизилась на 36,2 % порівняно з 1999 роком, ефективність їх використання значно зросла.
Чисельність середньорічних працівників СТОВ “Агрофірма “Дружба” за останні 5 років зменшилася з 493 до 458 чоловіка (на 7,1 %). Кількість людино-годин, відпрацьованих одним середньорічним працівником, зменшилась на 28,52 %, що говорить про зменшення інтенсивності використання робочої сили.
За більшістю показників економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в СТОВ “Агрофірма “Дружба” знизилась. Рівень рентабельності (збитковості) виробництва склав в 2003 році “мінус” 22,80 %, що є дуже низьким показником.
На підставі розроблених Таврійською державною агротехнічною академією рекомендацій та Положення про інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань, інвентаризаційна комісія СТОВ “Агрофірма “Дружба” провела інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань, за результатами якої станом на 01.09.2003 року було складено,
акт інвентаризації основних засобів, які передані СТОВ “Агрофірма “Дружба” від КСП “Дружба” в кількості 866 майнових об’єктів, первісна вартість яких склала 20445365 грн.,
акт інвентаризації кредиторської заборгованості, яка передана СТОВ “Агрофірма “Дружба” від КСП “Дружба”, згідно якого сума заборгованості за балансом - 2797701 грн., а уточнена вартість – 2610244 грн.
а також станом на 01.01.2004 року акти інвентаризації, а саме:
акт інвентаризації незавершених капітальних вкладень на суму 549640 грн.;
акт інвентаризації сировини і матеріалів на суму 37619 грн.;
акт інвентаризації палива на суму 49015 грн.;
акт інвентаризації будівельних матеріалів на суму 245361 грн.;
акт інвентаризації запасних частин на суму 244626 грн.;
акт інвентаризації насіння і кормів на суму 485524 грн.;
акт інвентаризації добрив, отрутохімікатів і ветмедикаментів на суму 56822 грн.;
акт інвентаризації тварин на вирощуванні і відгодівлі на суму 750318 грн.;
акт інвентаризації витрат по незавершеному виробництву на суму 1007257 грн.;
акт інвентаризації готової продукції на суму 5279 грн.;
акт інвентаризації дебіторської заборгованості на суму 661617 грн.;
акт інвентаризації оборотних активів на суму 3724195 грн.;
Оцінка стану врегулювання майнових відносин показала, що в господарстві не проводилась робота з врегулювання майнових відносин: був відсутній список осіб, які мають право на отримання майнового паю, який повинен бути складеним у відповідності до вимог існуючої законодавчої бази, не проведений розрахунок трудової участі, не були опрацьовані інвентаризаційні різниці між датою реорганізації та датою уточнення вартості активів та зобов’язань, а відповідно не був визначений реальний пайовий фонд, що підлягав персоніфікації.
В дипломній роботі опрацьовані наступні пропозиції, а саме:
1. Розроблена методика розрахунку трудової участі, згідно якої загальна сума індивідуальних трудових внесків Співвласників склала 29163359 ум.гр.од.
2. Розробка примірного плану роботи комісії з організації вирішення майнових питань по видачі майна в натурі.
3. Розробка Положення про інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань.
Здійснення запропонованих заходів щодо врегулювання відносин власності забезпечить захист прав селян щодо майна та створить умови для підвищення ефективності використання його в майбутньому.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Агропромислове виробництво України: стан і тенденції – (1990-1997). – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 436 с.
Амбросов В. Трансформаційні процеси в аграрній сфері регіону // Економіка України. – 2003. - №8. – с. 66
Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: Міфи й істина // Економіка АПК. – 2003. - №9. – с. 3
Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: радикальні заходи, високий результат // Економіка АПК. – 2002. - №12. – с. 3
Гайдуцький П. І. Аграрний сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) // Економіка АПК. – 2003. - №2. – с. 29
Горпинич О. В. Пореформений розвиток аграрного сектору економіки регіону // Економіка АПК. – 2003. - №3. – с. 57
Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436–IV;
Закон України “Про власність” №697 від 07.02.1991 року
Закон України “Про охорону праці” №2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 року
Зубець М. В. Аграрна реформа в Україні. – К.: Укр. технології, 1996. – 331 с.
Кириленко І. Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі // Економіка АПК. – 2003. - №1. – с. 3
Конституція України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР.
Куценко О. М., Писаренко В. М. Агроекологія. – К.: Урожай, 1995. – 256 с.
Лузан Ю. Я. Реформування аграрного сектора України: стан і перспективи // Економіка АПК. – 2002. - №4. – с. 3
Мацибора В. І. Економіка сільського господарства. – К.: Вища школа, 1994. – 415 с.
Месель-Веселяк В. Я. Реформування аграрного сектора України: здобутки і проблеми // Економіка АПК. – 2003. - №5. – с. 3
Могильний О. М. Концепція розвитку сектора аграрної економіки пореформеного періоду: трансформаційна парадигма // Економіка АПК. – 2002. - №11. – с. 12
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Методики обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих” від 29 березня 2001 року №85
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 62
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 63
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Порядку видачі та обліку Свідоцтва на право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства” від 23 березня 2001 року №79
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства” від 7 лютого 2001 року № 16
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Рекомендацій щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих” від 29 березня 2001 року № 86
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організація управління таким майном” від 6 квітня 2001 року № 96
Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності та Тимчасового Положення про фонд відтворення орендованих основних засобів” від 9 квітня 2001 року № 97
Наказ Міністерства внутрішніх справ України “Про введення в дію Правил пожежної безпеки в Україні” N 400 від 22.06.95 р.
Організація охорони праці в сільському господарстві: Навч. посібник. – Сімферополь: Бізнес-Інформ, 1998. – 368 с.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників” від 13 серпня 2003 р. N 1253
Реформування майнових відносин у підприємствах АПК (Практичний посібник)./За ред. П. Т. Саблука та Г. М. Підлісецького. – К.: Інститут аграрної економіки, 2001. – 614 с.
Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях)/За ред. П. Т. Саблука. – К.: ІАЕ, 1999. – 532 с.
Річні звіти та форми статистичної звітності СТОВ “Агрофірма “Дружба” за 1999 – 2003 роки
Саблук П. Т. Аграрна реформа як умова соціально-економічного розвитку сільських територій // Економіка АПК. – 2003. - №10. – с. 151
Саблук П. Т. Направления реформ и инновационных процессов в АПК Украины // Економіка АПК. – 2003. - №5. – с. 150
Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 29 січня 2001 року № 62/2001
Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року N 435–IV
Черноіванов В. В. Розвиток приватизаційних процесів на селі // Економіка АПК. – 2002. - №4. – с. 60
Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. – 3-є вид. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 392 с.
Юрчишин В., Запша Г. Розвиток відносин власності на селі: концептуальні основи становлення і утвердження приватного сектора // Економіка України. – 2003. - №11. – с. 47