Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна
Наприклад, кукурудза, яка є однією з найпродуктивніших злакових культур - універсальна за своїм використанням, її вирощують для продовольчих, кормових і технічних потреб, а продукти її переробки застосовують у дуже несподіваних галузях.
Нині одним з головних завдань є організація раціонального використання зерна. В межах України розвиваються усі три галузі зернопродуктового циклу -виробництво та переробка продовольчого і фуражного зерна, а також переробка зерна на спирт, пиво, крохмаль тощо.
За обсягами зернового потоку ці галузі нерівнозначні. Головна стаття витрат зерна в Україні - виробниче споживання в самому сільському господарстві. У середньому за 1994 - 1996 pp. на насіння щорічно витрачалося близько 4,5 млн. т, на корм худобі і птиці - 18,5 млн. т (включаючи переробку на комбікорми). Друга по потужності галузь зернового циклу АПК -продовольча, на ці потреби витрати зерна становлять 8,9 млн. т за рік. Обсяг необхідного зерна для забезпечення сировиною галузь щодо технічної переробки - близько 1,5 млн. тонн.
Важливим резервом підвищення ефективності виробництва зерна є зменшення витрат праці на обробіток даної культури. Найоб'єктивнішими показниками рівня продуктивності праці є затрати праці на виробництво одного центнера продукції. В табл. 2.13 простежується, що в середньому по підприємствах району зі зменшенням затрат праці на один центнер зернових підвищується прибутковість їх вирощування, простежується і чіткий взаємозв'язок між показниками продуктивності праці та урожайності.
Таблиця 2.13
Рівень продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Білогірського району
| Роки | Затрати праці на 1 ц зернових люд. год. | Урожайність, ц/га | Прибуток (+), збиток (-) на 1 ц зернових,грн. | Рівень рентабельності, % |
| 1998 | 1,9 | 26,2 | 6,03 | 33,36 |
| 1999 | 1,6 | 23,2 | 3,7 | 10,3 |
| 2000 | 2,3 | 21,5 | 8,6 | 28,5 |
| 2001 | 2,0 | 22,1 | 10,3 | 21,4 |
| 2002 | 1,7 | 22,9 | 18,90 | 40,9 |
| 2003 | 1,6 | 20,1 | 27,60 | 49,7 |
| 2004 | 1,8 | 30,5 | 12,28 | 27,5 |
Зростання продуктивності праці залежить від кількості продукції, котру отримують з одного гектара посівів, і затрат праці в розрахунку на цю площу сільськогосподарських угідь. Рівень продуктивності праці при виробництві зернових культур підвищуватиметься лише у випадку, коли темпи зростання урожайності будуть зростати, випереджаючи темпи зростання затрат праці на один гектар посівів.
Таблиця 2.14
Залежність продуктивності праці від рівня урожайності зерна в сільськогосподарських підприємствах Білогірського району. (2004 рік)
| Групи підприємств із врожайністю зернових, ц/га | Кількість підпр. у групі |
Середня врожайність у групі |
Затрати праці на 1 га посівів | |||
| ц/га | в % до І групи | люд./год. | в % до І групи | |||
| I | 8,2 - 12,1 | 6 | 10,1 | 100 | 38,9 | 100 |
| II | 12,1 –20,1 | 9 | 16,1 | 159 | 48,7 | 125 |
| III | 20,2 – 31,6 | 2 | 25,9 | 256 | 58,9 | 151 |
| IV | 31,7 – 48,2 | 6 | 39,9 | 395 | 65,2 | 168 |
| В середнйому по районі | 23 | 30,5 | X | 56,8 | X | |
З наведених даних у табл. 2.14 видно, що в районах третьої та четвертої груп у порівнянні з першою групою районів урожайність вища на 156% та 295% відповідно, тоді як затрати праці - всього лише на 51% та 68%. У сільськогосподарських підприємствах району другої і третьої груп, у порівнянні з господарствами району першої групи, урожайність зернових зростала швидше, ніж затрати праці на один гектар посіву, що характеризує підвищення продуктивності праці у даних підприємствах.
Основні причини низьких показників діяльності аграрного сектора економіки приховуються у державній політиці, що тривалий час проводилася стосовно агропромислового виробництва та негативно позначилася на його ефективності. Починаючи з 2000 p., здійснюється формування нової моделі аграрного ринку, якій властива приватна власність на землю, а роль держави полягає не у безпосередньому втручанні, а у виробленні "правил гри". Для вирішення проблем зернового господарства видано Указ Президента від 29 липня 2000 року №832/2000 "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна", прийнято Постанову КМУ від 29 квітня 2002 р. №590 "Про визначення заставних цін та фінансового забезпечення заставних закупівель зерна". Такі заходи сприятимуть активізації біржової торгівлі, поповненню сировинної бази заготівельних підприємств, зменшать вплив коливань цін на ринку зерна.
У 2001 р. виробництво більшості рослинницької продукції завдало господарствам району збитків. Наприклад, рентабельність вирощування цукрових буряків становила - 7,6%, овочів відкритого ґрунту - 12,3% (табл. 2.16).
Таблиця 2.16
Основні показники ефективності вирощування зернових культур сільськогосподарськими підприємствами Білогірського району
| Показник та одиниця виміру | Роки | ||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
| Реалізація зернових культур, тис. тонн | 230,54 | 250,36 | 289,50 | 246,59 | 292,60 |
| Ціна реалізації 1 центнера зерна, грн. | 50,77 | 49,91 | 65,0 | 82,5 | 56,6 |
| Собівартість 1 центнера реалізованого зерна, грн. | 39,5 | 41,1 | 46,1 | 54,90 | 44,32 |
| Затрати на виробництво 1 центнера зерна, люд./год. | 2,3 | 2,0 | 1,7 | 1,6 | 1,8 |
| Рівень рентабельності (збитковості) виробництва зерна, % | 28,5 | 21,4 | 40,9 | 49,7 | 27,7 |
Аналіз рівня продуктивності праці, собівартості та рентабельності свідчить про те, що вирощування зернових культур на Білогірщині економічно вигідне, однак у деяких підприємствах області ще не використані всі резерви зростання ефективності виробництва у зерновому господарстві.
Враховуючи, що економічна ефективність використання виробничих ресурсів, головним чином, зосереджена в показниках урожайності, собівартості та трудомісткості, від яких залежить кінцевий результат виробництва -прибуток, можна провести комплексне оцінення зернового господарства районів області за даними показниками. Підсумком цього оцінення виступає інтегральний індекс, що базується на середньообласних значеннях показників, (табл. 2.17).
Таблиця 2.17
Комплексне оцінення зернового господарства Білогірського району за 2004 рік
| Назва підприємства | Урожайність, ц/га | Індекс урожайності | Собівартість 1 ц продукції, грн. | Індекс собівартості | Затрати праці на 1 ц продукції, люд./год. | Індекс трудомісткості | Інтегральний індекс | Місце підпр. серед інших в районі | Оцінний бал ріллі |
| ТОВ”Перлина Поділля” | 48,2 | 15,2 | 1,09 | 76 | |||||
| ТОВ”Вязовець” | 35,4 | 27,7 | 1,93 | 50 | |||||
| ТОВ”Зоря” | 20,1 | 34,7 | 3,11 | 49 | |||||
| ТОВ”Маяк” | 45,4 | 26,2 | 1,46 | 63 | |||||
| ФТ”Корниця” | 12,1 | 41,5 | 2,13 | 32 | |||||
| ТОВ”Злагода” | 10,6 | 39,1 | 1,4 | 69 | |||||
| ФТ”Хлібороб” | 15,7 | 24,2 | 1,89 | 49 | |||||
| ТОВ”Білогірське” | 15,6 | 37,2 | 2,44 | 53 | |||||
| ТОВ”Агросервіс” | 10,8 | 44,8 | 3,27 | 66 | |||||
| ТОВ”Колос” | 31,6 | 37,5 | 2,49 | 51 | |||||
| ТОВ”Ставищанське” | 15,6 | 44,1 | 3,10 | 58 | |||||
| ТОВ”Поліське” | 9,8 | 34,9 | 3,08 | 58 | |||||
| ТОВ”Довгалівка” | 39,8 | 21,6 | 3,00 | 50 | |||||
| ФТ”Вікнини” | 16,5 | 28,1 | 2,62 | 70 | |||||
| ТОВ”Хлібороб” | 18,1 | 49,7 | 3,29 | 48 | |||||
| ФТ”Шимківці” | 15,7 | 44,1 | 2,57 | 60 | |||||
| ВАТ”Лан” | 34,0 | 33,3 | 1,49 | 56 | |||||
| ТОВ”Трудівник” | 28,3 | 42,7 | 2,53 | 70 | |||||
| ТОВ”Хорошів” | 8,2 | 43,8 | 1,97 | 46 | |||||
| ТОВ”Щедра нива” | 15,4 | 35,6 | 3,00 | 58 | |||||
| СВК”Авангард” | 15,0 | 28,6 | 2,27 | 50 | |||||
| ТОВ”Дружба” | 33,5 | 31,8 | 2,48 | 61 | |||||
| ТОВ”Гранд” | 16,0 | 40,0 | 2,47 | 48 | |||||
| Всьго | 30,5 | 24,8 | 1,8 |
Аналіз показників економічної ефективності вирощування сільськогосподарськими підприємствами окремих груп зернових за останні роки свідчать, що вирощування озимих серед усіх зернових дають найкращі результати (табл. 2.18).
Таблиця 2.18
Економічна ефективність вирощування окремих зернових культур в господарствах Білогірського району
| Показник | У середньому за 2002-2004рр. |
| Прямі затрати праці на виробництво 1 ц, люд./год.: | |
| всього зернових і зернобобових | 1,8 |
| в тому числі: | |
| озимих зернових | 1,8 |
| ярих зернових і зернобобових | 2,1 |
| кукурудзи на зерно | 1,2 |
| Повна собівартість 1 ц проданої продукції, грн.: | |
| всього зернових і зернобобових | 24,8 |
| в тому числі: | |
| озимих зернових | 23,5 |
| ярих зернових і зернобобових | 26,3 |
| кукурудзи на зерно | 22,1 |
| Рентабельність виробництва, %: | |
| всього зернових і зернобобових | 41,5 |
| в тому числі | |
| озимих зернових | 40,5 |
| ярих зернових і зернобобових | 48,6 |
| кукурудзи на зерно | 35,2 |
Виробництво кукурудзи на зерно у групі зернових культур характеризується високою затратністю але позитивною рентабельністю вирощування. Трудомісткість вирощування 1 ц кукурудзи була вищою на 0,4 люд./год. від середньої по всіх зернових, та на 0,5 люд./год. вищою, ніж при вирощуванні озимих зернових, а рентабельність її вирощування становила 35,2%. Цим можна пояснити повсюдне скорочення посівних площ під цією цінною у фуражному плані культурою.
Забезпечення населення якісними продуктами харчування і підтримання високого рівня продовольчої безпеки країни доволі тривалий час є пріоритетними напрямками економічної політики України.
III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ЗЕРНОПРОДУКТОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ
3.1 Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробки зерна
В сучасних умовах, коли АПК України переповнений економічними проблемами, підприємства поставлені в умови пошуку можливих резервів поліпшення результатів господарської діяльності. Особливо це важливо для зернопродуктової галузі АПК, як стратегічної з точки зору забезпечення продовольчої безпеки країни.
Від стану й розвитку виробництва та переробки зерна значною мірою залежить задоволення потреб людей у різноманітних продуктах харчування і товарах народного споживання, оскільки зерно - основний продукт харчування для населення у вигляді хліба, круп, макаронних і кондитерських виробів, інших продуктів, які відзначаються високими поживними і смаковими якостями; крім того, зерно та його відходи становлять понад 25% в кормовому балансі тваринництва, 70 - 90% - у свинарстві і птахівництві.
Структурна перебудова галузі хлібопродуктів відбувається в умовах значного зменшення обсягів виробництва борошна, круп, комбікормів і різкого зниження якості зерносировини. У Тернопільській області спостерігається тенденція до погіршення економічних показників роботи заготівельних і зернопереробних підприємств. Слід зазначити, що попит на ринку хлібопродуктів упродовж 1990 - 2003 р. мав тенденцію до скорочення.
Недостатній попит на готову продукцію зернопродуктового підкомплексу, який, поєднуючись з несприятливою ціновою кон'юнктурою на внутрішньому ринку зерна, що не відповідає умовам насиченості сировинного ринку, не сприяли пожвавленню діяльності переробників. Так, виробництво борошна і хлібобулочних виробів у 2003 р. у порівняні із 2001 р. зменшилося на
7,4 та 0,9 тис. тонн відповідно, макаронних виробів - майже на 36%. Значне падіння обсягів виробництва макаронних виробів пояснюється впливом конкуренції з сусідньої Хмельницької області, де виробляють макаронні вироби кращі за смаковими якостями і ширшим асортиментом (табл. 3.1). Отже, потенційні можливості підприємств використовуються далеко не повністю.
Таблиця 3.1.
Динаміка виробництва основних видів продукції зернопереробної ________________промисловості Тернопільської області, тис, тонн____________
| 2003 | ||||
| Показники | 2001 | 2003 | Темпи приросту, зниження (-), у % | Вироблено більше, менше (-), |
| Борошно всього | 108,3 | 100,7 | 93,0 | -7,6 |
| Крупи всього | 5,1 | 6,5 | 127,5 | 1,4 |
| Хліб і хлібобулочні вироби | 18,8 | 19,7 | 104,8 | 0,9 |
| Макаронні вироби | 0,55 | 0,196 | -64,1 | -0,35 |
| Кондитерські вироби | 2,7 | 2,8 | 103,7 | 0,1 |
| Спирт етиловий, тис. дал. | 5073 | 6247 | 23,1 | 1174 |
| Крохмаль сухий, тонн | 337 | 302 | -10,4 | -35 |
Залишки готової продукції зернопереробної галузі на складах підприємств, за даними Тернопільського обласного управління статистики, на 1.01.2003 р. становили: 333 тонни борошна, що становить лише 14% від запасів 2001 р. та 260 тонн круп, обсяг яких на складах збільшився стосовно 2001 р. на 109 тонн. Збільшення перехідних запасів круп на складах зернопереробних підприємств пов'язане зі зростанням обсягів їх виробництва у 2002 р. на 10,1%, або 375 тонн, що, в свою чергу, викликане стійким попитом на даний вид продукції, а також відносно високою рентабельністю виробництва.
Як свідчать джерела причини спаду виробництва в зернопереробній промисловості такі: тривале зменшення кількості та якості зернової сировини, котра вирощується і заготовляється в країні, неплатежоспроможність споживачів хлібопродуктів; зменшення споживання населенням окремих сортів борошна, деяких видів круп; збільшення в країні кількості мінімлинів (4435 шт.
потужністю 2200 тис. т/рік), мінікрупорушок (2681 шт. потужністю 256 тис. т/рік) різних форм власності, як вітчизняного, так і закордонного виробництва.
Переробна галузь Тернопільської області має комплекс хлібоприймальних і зернопереробних підприємств - елеватори, млини та крупорушки, що належать до різних органів управління і підпорядкування. Так, в області низка заготівельних і переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу знаходиться у відомчій підпорядкованості представництва ДАК "Хліб України", Державного комітету України з державного матеріального резерву; млини та крупорушки належать до підсобних промислів сільськогосподарських підприємств.
Можливості проведення економічного аналізу хлібоприймальних і зернопереробних підприємств обмежені наявною системою державної статистичної звітності, зокрема укрупненням показників роботи та скороченням статистичної документації малих підприємств та підсобних господарств, що перебувають на балансі сільськогосподарських підприємств, нестабільністю їх діяльності. Тому аналіз роботи підприємств по заготівлі та переробці зерна ми здійснюватимемо на базі тих підприємств, які подають звітність до статичних органів у повному обсязі.
Структуру й асортимент продукції визначають можливості технологічного обладнання, через те аналіз господарської діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу розпочинають з вивчення матеріально-технічної бази даних підприємств.
Хлібоприймальні та зернопереробні підприємства потерпають від відсутності державного й приватного інвестування виробництва, що спричинює моральне та фізичне зношення технологічного устаткування, котре є обов'язковою умовою виробництва. Основною характеристикою основних фондів є структура, тобто процентне співвідношення окремих видів у загальній їх вартості. На початок 2003 р. на підприємствах хлібоприймальної і переробної
галузей у вартості виробничих основних фондів виробничі будівлі, споруди та передавальні пристрої займали 76,04%, машини й обладнання - 17,40%, транспортні засоби - 3,5%, інструменти, прилади, інвентар - 1,75, інші засоби (робоча і продуктивна худоба, малоцінні необоротні активи, інвентарна тара, предмети прокату) - 1,31 %.
Для нормального процесу виробництва потрібно, щоб коефіцієнт оновлення перевищував суму коефіцієнтів .вибуття і зносу. Зараз галузь зернопереробки переживає важкі часи і багато підприємств галузі припиняють свою виробничу діяльність. Так протягом 2001 р. у Тернопільській області припинили роботу Скалатський і Теребовлянський комбінати хлібопродуктів, Збаразьке хлібоприймальне підприємство. Тому співвідношення показників вибуття й оновлення складаються на користь перших, що характеризує негативну динаміку основних фондів заготівельних і зернопереробних підприємств області.
Таблиця 3.2.
Рівень зносу основних фондів на підприємствах по заготівлі та переробці ____________зеряя у Тернопільській області у 2001 і 2003 рокох____________
| Назва підприємства | Рівень зносу основних фондів, % | |
| 2001 р. | 2003 р. | |
| Заліщицьке ХПП | 89,86 | 89,43 |
| Лановецьке ХПП | 86,96 | 87,89 |
| Підволочиське ХПП | 90,19 | 90,75 |
| Козівське ХПП | 88,28 | X |
| Збаразьке ХПП | 68,8 | 69,36 |
| Тернопількомбікорм | 45,98 | 46,35 |
| Бережанська реалізаційна база | 50,12 | X |
| Борщівхлібопродукти | 76,74 | X |
| Зборівхлібопродукти | 78,31 | 79,57 |
| В середньому по заготівельних підприємствах | 74,23 | 72,09 |
| Бучацький КХП | 68,63 | 66,11 |
| Хоростківський КХП | 71,83 | 73,49 |
| Кременецький КХП | 56,42 | 95,91 |
| Чортківський КХП | 57,21 | 60,06 |
| Тернопільський КХП | 47,47 | 49,43 |
| В середньому по зернопереробних підприємствах | 56,88 | 67,01 |
| В середньому по заготівельних і зернопереробних підприємствах | 62,36 | 68,23 |
На підприємствах Тернопільського зернопродуктового підкомплексу протягом останніх років спостерігається падіння значення коефіцієнта динаміки, що характеризує поступове вибуття і зношення основних виробничих фондів без відповідного їх оновлення та заміни новим обладнанням. З табл. 3.2 видно, що за станом на 2003 p., фізична зношуваність основних фондів на підприємствах зернопродуктового підкомплексу в Тернопільській області становить майже 68%, а на окремих підприємствах цей показник сягає 90%.
У підвищенні ефективності функціонування основних виробничих фондів важливу роль відіграє наявність в оптимальних розмірах оборотних засобів -зерносировини, тари, тарних матеріалів, комплектуючих і запасних частин для виробничого обладнання, інших матеріалів, котрі при їх нормативних обсягах забезпечують нормальну роботу виробничого процесу.
Процес виробництва полягає у споживанні ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових, інформаційних) та їх трансформації у готову продукцію, виконані роботи чи послуги для задоволення потреб споживачів й отримання прибутку. Місце виробничого процесу в кругообороті засобів підприємства можна показати схематично (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Формування виробничо-економічних процесів на зернопереробному підприємстві
Як видно з наведеної схеми (рис.3.1.), різні види ресурсів споживаються у технологічному процесі, утворюючи субстанцію виготовленої продукції. Разом з тим, процес виробництва вимагає певної організації, тобто сполучення найоптимальнішим чином персоналу підприємства з матеріальними ресурсами за допомогою засобів виробництва і координації зусиль окремих підрозділів підприємства в досягненні спільної мети останнього - випуску продукції з найменшими витратами.
В Україні вся пшениця, м'яка й тверда, крім м'якої 6 класу, віднесена до продовольчої; при наявності в зерні клейковини понад 30% вважають, що таке зерно з високим вмістом клейковини, від 26% до 29% з - середнім, від 20% до 26% - нижчим від середнього і до 20% - низьким. За величиною питомого розтягу розрізняють три групи клейковини: міцну, нормальну та слабку.
На зернопереробних підприємствах виробництво продукції характеризується такими показниками: 52% з усього виробленого борошна становить борошно вищого сорту, 34% -першого сорту, 3,5% - борошно другого сорту 10,5% становить обойне та житнє борошно (рис. 2.18).
Аналізу динаміки якісного складу виробленого борошна на базі групування даних по виробництву борошна за окремими технологічними системами вияв деякі зміни у динаміці років (1999 - 2003 pp.). Аналіз показує, що на зернопереробних підприємствах Тернопільської області відбулося зменшення виручки від реалізації на 11932 тис. грн., у тому числі на 5672тис. грн. за рахунок зміни структури виробництва продукції
Системний аналіз показників економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК дає змогу оцінити результати виробництва, задіяти резерви підвищення ефективності та виявити фактори, що стримують процеси розвитку виробництва.
Аналіз і розрахунок собівартості - один з основних показників, котрим керуються при виборі економічних заходів щодо збільшення обсягів
виробництва, його інтенсифікації і підвищення рівня ефективності. Собівартість - це вартісний вираз грошово-матеріальних витрат і витрат на оплату праці при виробництві одиниці продукції або виконанні певної роботи. Для детальнішого вивчення собівартості аналізують її структуру - процентне співвідношення окремих елементів витрат до їх загальної суми. Структуру операційних витрат підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Тернопільської області подано у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Динаміка структури операційних витрат хлібоприймальних і зернопереробних _____підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Тернопільщини, %_____
| Елементи операційних витрат | 2000 | Р- | 2001 | Р- | 2002 | Р- | 2003 | Р- |
| зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | зернопе-реробні | заготівельні | |
| Матеріальні затрати | 61,8 | 23,07 | 71,1 | 47,32 | 68,7 | 40,71 | 66,7 | 6,94 |
| Витрати на оплату праці | 12,3 | 15,06 | 9,1 | 12,30 | 11,1 | 10,09 | 11,9 | 3,67 |
| Відрахування на соціальні заходи | 4,6 | 5,88 | 3,5 | 4,68 | 4,0 | 3,02 | 4,5 | 9,63 |
| Амортизація | 8,0 | 4,91 | 5,0 | 5,36 | 6,2 | 5,14 | 6,0 | 15,30 |
| Інші операційні витрати | 13,3 | 51,09 | 11,3 | 30,34 | 10,0 | 41,04 | 10,9 | 64,45 |
Під реалізованою продукцією розуміють повністю відвантажену покупцеві готову продукцію, кошти від виручки якої поступили на рахунок підприємства. У загальному циклі кругообороту капіталу підприємства процес збуту займає останнє місце, але його значення від цього не менш важливе, ніж процесу постачання чи виробництва.
Процес збуту можна зобразити за допомогою рис. 3.2.

Рис. 3.2. Процес збуту на підприємствах зернопродуктового підкомплексу
Комплекс основних послуг хлібоприймальних і зернопереробних підприємств включає: приймання, зберігання і відпуск автомобільним або залізничним транспортом, додаткових операцій з обробки зерна: сушіння та очищення, а також переробку.
Частка прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) за реалізаційними цінами, що склалися на ринку, та сумою витрат (повною собівартістю), що включається до реалізованої продукції (робіт, послуг). Реалізаційні доходи необхідно також зменшувати на суму податку на додану вартість і суму акцизного збору.
Прибуток від позареалізаційних операцій - сума коштів, одержаних підприємством від позареалізаційних операцій (доходи дід володіння корпоративними правами, проценти до одержання, інші позареалізаційні доходи), і зменшена на суму витрат на ці операції.
Характерним є те, що більшість хлібоприймальних і зернопереробних підприємств Тернопільського регіонального зернопродуктового підкомплексу АПК прибуткова. Серед підприємств зернопереробної галузі лише Кременецький комбінат хлібопродуктів у 2002 р. від виробничої діяльності одержав збиток.
Але, в середньому рентабельність зернопереробних підприємств у 2002 р. була дещо нижчою, ніж у попередні роки. На зменшення прибутку вплинули такі причини: збільшення собівартості продукції у зв'язку з підвищенням цін на всі види затрат, низька купівельна спроможність населення, а звідси -зменшення попиту і здешевлення переробними підприємствами відпускних цін для стимулювання збуту, а також збільшення переробки сировини на давальницькій основі. Все це стало наслідком зниження рентабельності виробництва (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Узагальнюючі показники ефективності роботи хлібозаготівельних ______і зернопереробних підприємств Тернопільської області________
| Назва підприємства | Прибуток (+), збиток (-) від реалізації товарної продукції, тис. грн. | Рентабельність (+), збитковість (-) виробництва, % | ||||||
| 2000 р. | 2001 р | 2002 р. | 2003 р. | 2000 р. | 2001 р | 2002 р. | 2003 р. | |
| Заліщицьке ХПП | 3,2 | 84,5 | 76,9 | 84,8 | 0,1 | 7,3 | 5,3 | 6,8 |
| Лановецьке ХПП | -47,1 | 301,2 | 10,9 | 104,4 | -5,2 | 42,7 | 5,7 | 36,6 |
| Підволочиське ХПП | 269,0 | 889,1 | 35,2 | 77,6 | 79,6 | 627,9 | 8,4 | 37,0 |
| Козівське ХПП | 163,0 | -9,0 | 82,1 | 0,0 | 18,3 | -2,5 | 205,3 | X |
| Збаразьке ХПП | 114,1 | 22,5 | 140,2 | 44,9 | 81,3 | 6,3 | 131,3 | 100,4 |
| Тернопількомбікорм | -75,0 | 36,1 | 73,0 | 43,0 | -15,6 | 40,1 | 23,4 | 15,2 |
| Бережанська реалізаційна база | 265,5 | 307,3 |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||||