Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна з застосуванням підбирачів кормів і досушування сіна методом активного вентилювання

Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна з застосуванням підбирачів кормів і досушування сіна методом активного вентилювання

даний момент для виконання запланованих робіт.

Кожний прямокутник кодують номером тієї операції, на виконання якої запланований даний трактор [21].

Розраховану кількість тракторів наведемо у таблиці 5.4.


Таблиця 5.4 – Потреба у тракторах для виконання технологічного

процесу заготівлі сіна

Марка трактора Необхідна кількість

Трактори:

ДТ-75М


1

ЮМЗ-6Л 1
МТЗ-80 4
Т-25 1

5.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин


Одночасно або після побудови графіка використання тракторів будуємо графік використання сільськогосподарських машин. Для цього по осі абсцис графіка відкладаємо, як і в першому випадку, календарні дати, а по осі ординат – найменування та марка сільськогосподарських машин та сумарна потреба в цих машинах (Лист № 6).

Використання сільськогосподарських машин на цих графіках позначаємо лінією, паралельною осі абсцис, довжина якої у відповідному масштабі дорівнює розрахунковій тривалості роботи сільськогосподарської машини на виконанні технологічної операції. Над лінією проставляють розрахункову кількість тих машин, що використовують на даній операції, а під лінією – номер цієї операції в переліку запланованих робіт на даному полі [21].

Розраховану необхідну кількість сільськогосподарських машин наведемо у таблиці 5.5.


Таблиця 5.5 - Потреба у сільськогосподарських машинах для

виконання технологічного процесу заготівлі сіна

Сільськогосподарська машина Необхідна кількість
СВУ-2,6 1
РУМ-8 1
СП-11 1
БЗТС-1,0 11
КПИ-2,4 1
ПСЕ-12,5 1
КС-2,1А 1
КР-420 1
ГВЦ-3 1
ПС-1,6 1
1ПТС-4 1

Після проведення даних розрахунків ми маємо розраховану необхідну кількість тракторів і сільськогосподарських машин для виконання технологічного процесу заготівлі сіна із багаторічних трав, зокрема конюшини.


6 ОХОРОНА ПРАЦІ


6.1 Охорона праці на машинно-тракторному парку


У даний час більшість господарств мають достатню кількість техніки і площі для її розміщення. Машинно-тракторні парки ( МТП ) мають велику кількість тракторів, автомобілів, сільськогосподарської техніки і іншого обладнання, які розташовані на їх території. Також на території МТП знаходяться ремонтна майстерня, зварювальна дільниця, кузня, криті майданчики, гаражі, складські приміщення, асфальтовані не криті майданчики, естакади і інші споруди і приміщення. Така велика кількість обладнання і споруд вимагає чіткої організації охорони праці. Для цього проводять навчання з охорони праці для керівників підрозділів, інструктажі з техніки безпеки індивідуально для кожного працюючого. Видаються індивідуальні засоби захисту [23].

Враховуючи, що МТП має багато споруд, то всі вони обладнуються блискавкозахистом, а також укомплектованими пожежними щитами. Також у кожній споруді є укомплектована інженером з охорони праці медична аптечка.

Усі сільськогосподарські машини на МТП застарілі, а тому забруднюють навколишнє середовище (повітря, ґрунт, водойми) шкідливими викидами, а матеріали, які застосовують при експлуатації і технічному обслуговуванні не завжди безпечні і нешкідливі для людей [23].

Державним стандартом ГОСТ 12.2.019-86 і санітарними правилами №4282-87 регламентовані вимоги до конструкції тракторів, самохідних та інших сільськогосподарських машин (обладнання машин приладами безпеки, сигналізації, спеціальними пристроями, інструментом і документацією), до статичної стійкості машин, гідро - і пневмопристроїв, робочого місця оператора, органів керування та інших елементів конструкції від яких залежать умови праці і безпека оператора [19].

Стандартами нормуються зусилля, що прикладаються до органів керування машинами. Наприклад: при дії ногами вони коливаються у діапазоні 60-200Н; при дії руками – 30-200Н [19].

До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх органів.

Причіпні і начіпні машини заздалегідь перевіряють і агрегатують лише з тим трактором, що зазначений у заводській інструкції машини.

До роботи на агрегатах допускаються фізично здорові, навчені за спеціальністю (наявність посвідчення про кваліфікацію) і проінструктовані (за ГОСТ 12.0.004-90) механізатори. Залежно від виду роботи, механізатори мають бути забезпечені відповідними засобами захисту і спецодягом [23].

На місце роботи агрегатів не допускають сторонніх осіб, які не мають відношення до технологічного процесу.

Основними причинами травматизму на МТП є:

1. Не дотримання вимог техніки безпеки.

2. Перебування на робочому місці у нетверезому стані.

3. Відсутність попереджуючих і забороняючи знаків і табличок.

4. Відсутність нової нормативно-технічної літератури.

На МТП розроблені плани-схеми розміщення автомобілів, тракторів, самохідних сільськогосподарських машин та інших технічних засобів механізації на спеціальних майданчиках, під навісами, у боксах тощо. Розроблений і затверджений план розміщення автомобілів із визначенням черговості й порядку евакуації під час пожежі. Впроваджені чергування водіїв у нічний час, вихідні й святкові дні, а також порядок зберігання ключів від систем запалювання. Стоянки автомобілів забезпечені буксирними канатами або штангами з розрахунку один пристрій на десять автомобілів [23].

Забороняється захаращувати приміщення і відкриті майданчики для стоянки автомобілів різними предметами і обладнанням.

Ремонтні майстерні, пункти технічного обслуговування та інші виробничі дільниці, де ремонтують і обслуговують сільськогосподарську техніку, обладнують засобами гасіння пожеж, а також на спеціальних щитах вивішують списки пожежних підрозділів, інструкції з пожежної безпеки.

Для запобігання пожежам і вибухам не допускається виникнення іскор. Підлогу влаштовують неспалиму, а все електричне обладнання у герметичному виконанні.

МТП має у достатній кількості ємностей з піском і пожежний резервуар для гасіння пожеж. Також є укомплектовані пожежні щити.

Не допускається розміщувати поряд із закритими стоянками техніки ковальські, термічні, зварювальні, фарбувальні та деревообробні відділення майстерень і машинних дворів.

Забороняється:

встановлювати на відкритих майданчиках технічні засоби більше встановленої норми, утримувати автомобілі і трактори із не справними паливними системами, відкритими горловинами паливних та гідравлічних систем;

зберігати паливо, за винятком палива, що міститься в баках паливної системи;

залишати автомобіль або тракторний причіп з вантажем;

заправляти поза встановленим місцем паливом трактори, автомобілі та інші технічні засоби;

зберігати порожню тару від палива або інших горючих та легкозаймистих рідин;

застосовувати відкриті джерела вогню для розігрівання двигунів, редукторів та інших систем;

залишати у автомобілях і тракторах промаслені ганчірки;

залишати автомобіль із увімкненим запалюванням.

Трактори, автомобілі та інша техніка мають надходити у майстерню із злитим паливом.

Забороняється застосовувати горючі і легкозаймисті рідини для миття деталей.


6.2 Безпека праці при заготівлі сіна


Поряд із загальними правилами охорони праці і забезпечення техніки безпеки у сільськогосподарському виробництві при заготівлі і закладанні сіна на зберігання необхідно виконувати ряд специфічних вимог.

Перед початком робіт по заготівлі сіна механізатори і робітники повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці.

Перед початком роботи перевірити наявність на агрегатах чистиків, гачків та інших засобів для очищення робочих органів машини.

При транспортуванні пальці різального апарата косарки повинні бути закриті захисними щитками.

Перед пуском ротаційних косарок перевірити відсутність сторонніх предметів під ротором, а також кріплення роторів і ножів.

Слідкувати, щоб перед пуском і під час роботи нікого не було попереду агрегату.

При роботі підбирача-копнувача ПК-1,6А не можна протягувати сіно під транспортер при увімкненому валі відбору потужності.

Огляд внутрішніх частин копнувача можна проводити тільки при зафіксованій відкидній стінці.

При встановленні на трактори навантажувально-скиртувального обладнання ширина колії передніх коліс трактора повинна бути не менше 1400 мм, а задніх – 1900 мм [4].

Копицевози КУН-10, ПКУ-0,8 та навантажувач ПФ-0,5 забороняється:

використовувати не за призначенням;

піднімати вантажі більшої маси, ніж передбачено технічною характеристикою;

знаходитись під піднятим вантажем та працювати в грозу;

різко гальмувати та виконувати круті повороти при роботі з максимально піднятим вантажем;

рухатись завантаженим копицевозом із швидкістю понад 10, навантажувачем – понад 4 км/год.;

на стоянці залишати робочі органи в піднятому положенні;

відривати порцію сіна від скирти з одночасним поворотом агрегату;

виконувати роботу без навішування ззаду трактора ковша з баластом не менше 900 кг.

На підбирачі-стогоутворювачі СПТ-60 забороняється:

працювати з перекинутим кузовом без підстраховуючи упорів;

використовувати схили для руху накатом;

залишати заповнений сіном кузов на стоянці;

повертати агрегат у момент вивантаження стогу.

Під час скиртування сіна кількість скиртоправів одночасно на скирті не повинна перевищувати шести. Стояти вони повинні не ближче 1,5 м від краю скирти [4].

Забороняється піднімати та опускати з скирти людей стогометом.

Скиртувати сіно можна тільки вдень і при швидкості вітру не більше 10м/с.

Для відпочинку і харчування людей обладнується місце на відстані не менше 25 м від скирти.

Після закінчення скиртування скирти оборюють протипожежною смугою завширшки не менше 3 м та встановлюють грозозахисні щогли, висота яких повинна перевищувати скирту на 2-2,5 м. Для заземлення використовують дріт діаметром не менше 7 мм. Захисна зона щогли орієнтовно приймається 7-8 м [4;6].

При заготівлі пресованого сіна забороняється проштовхувати сіно на підбирач, ремонтувати, регулювати і очищати робочі органи під час роботи машин.

Деталі, які рухаються і обертаються, робочі органи і механізми кормозаготівельних машин і обладнання огороджують захисними кожухами, а біля особливо небезпечних вузлів і механізмів роблять попереджувальні надписи.

На тракторах і машинах, які агрегатуються з ними, а також на самохідних кормо збиральних комбайнах для обслуговуючого персоналу необхідно обладнувати двохсторонню сигналізацію (звукову або іншу) і мати медичну аптечку і бачок (термос) для питної води [6].

Будова та технічна експлуатація вентиляційних установок і обладнання сіносховищ, оснащених електроприводом, мають відповідати діючим правилам технічної експлуатації сільських електроустановок, правилам техніки безпеки по експлуатації електротехнічних засобів у сільськогосподарському виробництві [6].

При електропостачанні пристроїв підігрівання повітря для досушування сіна потребується монтаж пристрою захисту і контролю за втратою струму.

Для активного вентилювання необхідно застосовувати тільки вентилятори із закритими обдуваємими електродвигунами. Вентилятор із електродвигуном повинен мати захисні вібраційні пристрої і виключати тертя лопатей об кожух.

При досушуванні сіна у закритих приміщеннях вентилятори слід встановлювати із зовнішньої сторони на відстані не менше 1 м від незгораємих і 2,5 м від згораємих стін, у скиртах – не менше 2,5 м. Повітропроводи повинні бути із незгораємих матеріалів. Місце встановлення вентилятора огороджують металічними сітками або дерев’яними решітками [6].

Вхідний отвір вентилятора необхідно закривати металічною сіткою з отворами розміром не більше 25ґ25 мм.

Для обслуговування усіх електроприймачів необхідно передбачити загальний пульт, який встановлюють на незгораємій стіні або опорі, яка стоїть окремо (не ближче 5 м від складу) у спеціальному незгораємому ящику із пристосуванням для пломбування.

Струмопровідний кабель повинен бути надійно захищеним від механічних пошкоджень.

Не допускається укладання кабеля у вологий ґрунт.

При підніманні підстіжного каналу у робоче положення необхідно впевнитися у тому, що ланки підйомного механізму дійшли до упору і каркас каналу прийняв стійке положення.

Огляд, очищення вентиляційних каналів і шахт проводять під контролем відповідальної особи.

Для запобігання попадання води під час дощу у електродвигун вентиляційного пристрою необхідно встановлювати навіс.

У сараях для досушування сіна повинні бути вогнегасники, запас води і піску, відра, лопати. У сіносховищах ставлять блискавкозахист.

Необхідно відводити спеціальні місця для відпочинку, куріння, зберігання і заправки техніки.

Протипожежні відстані між закритими сіносховищами і тваринницькими приміщеннями та іншими спорудами повинні становити 50 м.

Забороняється:

починати роботу не впевнившись в тому, що всі запобіжні загорожі механізмів і машин правильно встановлені;

оглядати, регулювати і усувати неполадки робочих органів кормозаготівельних машин при русі агрегату, а обладнання і електропристрої – при працюючому двигуні;

очищати на робочому або холостому ході від трави ріжучі апарати, рухомі і обертаючі частини машин і механізмів, змащувати ланцюги, підшипники і інші деталі, які труться;

застосовувати для переносного освітлення електроживлення з напругою вище 12В;

використовувати на заготівлі сіна трактори і машини без іскрогасників і вогнегасників;

допускати втрату і розливання палива і мастила при заправці і мащенні тракторів і самохідних сільськогосподарських машин;

розташовувати сіносховища під лініями електропередач;

залишати без догляду працюючі вентиляційні пристрої під час грози;

знаходитися ближче 10 м від тросів при витягуванні підстіжного каналу трактором з-під скирти;

курити і розпалювати багаття у зоні досушування сіна.

Перед пуском вентилятора перевіряють надійність його кріплення, натяг ведучих пасів, легкість обертання робочого колеса, а також відсутність сторонніх предметів всередині.

Пуск вентиляційних установок у сіносховищі проводять поступово. одночасний пуск двох і більше вентиляторів заборонений. Пускові прилади вентиляторів повинні розміщуватись в легкодоступних місцях [6].

Забороняється залишати без нагляду працюючі вентиляційні установки.

Протипожежних правил особливо слід дотримуватися при експлуатації повітропідігрівачів на рідкому паливі:

не допускається зберігання палива і мастильних матеріалів без посередньо біля повітропідігрівачів;

бочку з паливом можна встановлювати не ближче 5 м від повітропідігрівачів;

система подачі палива повинна бути завжди справною;

один раз на добу очищати від нагару форсунки та її відбивачі;

перед пуском камеру згорання необхідно продути повітрям при повністю відкритій заслінці дуттьового вентилятора;

з’єднання теплообмінника і камери згорання повинно бути герметичним;

не допускається підтікання палива в камеру згорання при зупинці повітропідігрівача.


6.3 Розрахунок засобів індивідуального захисту


Механізаторам, допоміжному персоналу і спеціалістам, які зайняті на заготівлі сіна, передбачена безкоштовна видача за встановленими нормами спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту [19].

Необхідну кількість спеціального одягу і засобів індивідуального захисту для підрозділу визначимо шляхом визначення кількості робітників, зайнятих одночасно на виконанні даної операції і норм видачі спецодягу для даної операції [19].

Дані розрахунків заносимо у таблицю 6.1.


Таблиця 6.1 – Норма видачі спецодягу і засобів індивідуального захисту

Вид спецодягу Строк до списування, місяців Необхідна кількість
Костюм із полезахисної тканини 12 5
Респіратор До зношування 4
Окуляри захисні До зношування 2
Комбіновані рукавиці 6 3
Мило - 10
Порошок пральний - 5

6.4 Рекомендації по поліпшенню умов праці


1.Провести паспортизацію виробничих підрозділів; інженер з охорони праці. Проводиться щорічно

2.Укомплектувати медичні аптечки; інженер з охорони праці. Березень 2003 року.

3.Провести 32-годинні курси з охорони праці; керівники підрозділів господарства. Лютий 2003 року.

4.Встановити необхідну кількість попереджуючих і забороняючи знаків і табличок; інженер з охорони праці. Травень 2003 року.

5.Посилити контроль за виконанням шкідливих та небезпечних робіт; керівники підрозділів. Постійно.

6.Укомплектувати пожежні щити необхідним інвентарем; керівник станції пожежної охорони. Квітень 2003 року.

7.Виділити і обладнати спеціальне місце для куріння; керівники підрозділів. Квітень 2003 року.

8.Забезпечити працюючих необхідною кількістю справних засобів індивідуального захисту; інженер з охорони праці. Травень 2003 року.

9.Придбати нову нормативно-технічну літературу з охорони праці; інженер з охорони праці. Постійно.

10.Дообладнати кабінет з охорони праці зразками засобів індивідуального захисту. інженер з охорони праці. Постійно.

11.Придбати 100 респіраторів для використання при обприскуванні посівів ядохімікатами та для інших небезпечних робіт. інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.

12.Придбати 50 вогнегасників різних типів: хімічного типу – 10 шт., порошкових – 30 шт., кислотних – 10 шт.; керівник станції пожежної охорони. Квітень 2003 року.

13.Обладнати вогнегасниками всі технічні засоби, що можуть бути пожежо-небезпечними; керівник станції пожежної охорони. Квітень 2003 року

14.Обладнати тваринницький комплекс душовими та кімнатами для відпочинку; інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.

15.Забезпечити робітників, що працюють в полі вагончиками для відпочинку та гарячим харчуванням; інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.


7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ


7.1 Розрахунок вартості встановлення будівлі


Розрахуємо вартість встановлення акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря.

Спочатку розрахуємо вартість привезення гранітного каміння за формулою:


Впр.=В+О, (7.1)


де Впр. – вартість привезення граніту, грн.;

В – вартість витраченого палива на привезення граніту, грн.;

О – оплата праці водія, грн..

Вартість витраченого палива обрахуємо як добуток кількості витрачених літрів пального на вартість 1 л пального і на кількість машин, які необхідно для привезення граніту [24].

Кар’єр знаходиться на відстані 10 км від сіносховища. Для привезення необхідної кількості граніту водію необхідно три рази їздити до кар’єру. Отже, загальний шлях S, який автомобіль проїде для того, щоб привезти граніт, буде рівний :


S=(S1+S2)Чn, (7.2)


де S1 – шлях до каєра, км;

S2 – шлях від кар’єра до господарства;

n – кількість рейсів.

S=(10+10)Ч3=60 км.

Вартість одного літра палива становить 1 грн 10 коп. При витраті палива 25 л на 100 км буде витрачено 60Ч25/100=15 л палива. Отже, вартість пального буде становити:

В=15Ч1,1=16,5 грн.

Оплату праці шофера визначимо із його місячного окладу. Вважаючи, що для привезення гранітного каміння буде затрачено один робочий день, то оплата праці становитиме:


О=М/Д, (7.3)


де М – місячний оклад водія, грн. М=120 грн;

Д – кількість днів у місяці; Д=30днів.

О=120/30=4,0грн.

Отже, вартість привезення граніту становить:

Впр=16,5+4,0=20,5 грн.

Визначимо вартість побудови сонячних акумуляторів Вак.

Для цього візьмемо денну тарифну ставку столяра, яка рівна С=3,34 грн. і помножимо її на кількість робітників N=4, які необхідні для побудови:


Вст.=СЧN, (7.4)


Вст =3,34Ч4=13,36 грн.

Аналогічно визначаємо оплату праці слюсарів Вс і зварювальників Взв:

Вс=3,56·2=7,12грн;

Взв=3,56·1=3,56грн.

Тоді, вартість побудови сонячних акумуляторів знайдемо за формулою:


Ва.=Вст.+Вс+Взв, (7.5)


Ва=13,36+7,12+3,56=24,04 грн.

Визначимо вартість побудови геліопідігрівачів повітря, аналогічно до визначення вартості побудови акумуляторів тепла, врахувавши лише те, що будують їх два дні чотири столяри і один слюсар:

Вг=Вст·4+Вс·1=13,36·4+7,12·1=60,56 грн.

Обрахуємо вартість будівельних матеріалів.

Вартість плівки визначимо помноживши необхідну кількість її м2 на вартість 1 м2. На акумулятори тепла необхідно 50 м2, а на геліопідігрівачі повітря – 60 м2. Вартість 1 м2 плівки складає 1,5 грн. Отже вартість плівки становить:

Вп=(60+50)·1,5=165грн.

Вартість чорної фарби для фарбування шиферного покриття під геліопідігрівач повітря становить:


Вф= Цф·nф, (7.6)


де, Вф – вартість фарби, грн.,

Ц – ціна однієї 3-х кілограмової банки фарби, грн, Ц=28 грн / кг,

nф – кількість банок фарби, яка необхідна для фарбування, n=3.

Вф=28·3=84 грн.

Вартість інших будівельних матеріалів становить по обрахункам: Він=550 грн.

Після проведення необхідних підрахунків обчислимо загальну вартість встановлення акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря. Для цього підсумуємо усі отримані дані за формулою:


Вз=Впр+Ва+Вг+Вп+Вф+Ві (7.7)


Тоді отримаємо.

Вз=20,5+24,04+60,56+165+84+550=904,1 грн.


7.2 Розрахунок економічних показників


Визначимо балансову вартість споруди за формулою:


Б=Ц·Ч, (7.8)


де Ц – ціна споруди, Ц=Вз=904,1 грн;

Ч – коефіцієнт, який враховує затрати на транспортування машини та її монтаж, Ч = 1,2 [24].

Б=904,1·1,2=1084,92 грн..

Додаткові капіталовкладення визначимо:


DК = К1 – К0, (7.9)


де DК – додаткові капіталовкладення на нову споруду, грн.;

К1 – капіталовкладення в нову споруду, грн., (К1=Б);

К0 - капіталовкладення в базову споруду(К0=Б0).

DК=1084,92– 0=1084,92 грн..

За розрахунками проведеними в четвертому розділі ми бачимо, що за допомогою акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря за добу економиться 24,96 кг умовного палива.

Визначимо річний (сезонний) економічний ефект за формулою:


Ре=П·Кд·Цп·к, (7.10)


де П – кількість зекономленого палива, кг,

Кд – кількість днів роботи технології,

Цп – ціна палива, грн.,

к – перевідний коефіцієнт, к=1,2.

Ре=24,96·15·1,1·1,2=1494,21 грн.

Обрахуємо строк окупності капіталовкладень за формулою:


Со=DК/Ре. (7.11)


Со=1084,92/494,21=2,19 сезону.

Із проведених розрахунків видно, що технологія окупить себе за 2,19 сезону. Отже, дана технологія сушіння сіна є ефективною і корисною для впровадження у господарствах.

Результати розрахунків економічної ефективності проекту заносимо в таблицю 7.1.


Таблиця 7.1 – Техніко-економічні показники проекту

Найменування показника Базова Модернізована Відхилення, +, -
1 2 3 4
Економія палива, кг - 24,96 -
Кількість обслуговуючого персоналу, чол 2 2 -
Час сушіння сіна протягом доби, год 14 20 6
Витрата електроенергії, кВт 685 630 -55
Додаткові капіталовкладення, грн. - 1084,92 -
Річний (сезонний) економічний ефект, грн - 494,21 -
Строк окупності затрат, років - 2,19 -

З даних таблиці і проведених розрахунків можна зробити висновки, що запропонований варіант акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря є досить економічно вигідним для впровадження у господарствах області. Так бачимо, що модернізований варіант має ряд переваг. Зокрема – економія палива. Даними пристроями економиться 24,96 кілограм умовного палива за добу, що за повний термін сушіння сіна становитиме 249,6-299,52 кілограми умовного палива. Також збільшується тривалість сушіння сіна протягом доби на 6 годин, що становить 20 годин. Це дозволяє скоротити загальний строк сушіння до 5-8 днів. Дана конструкція дає економічний ефект в 494,21 грн. в рік. Впровадження нової технології окупиться за 2,19 сезони.

8 ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ НА КОНКУРЕНТНОЗДАТНІСТЬ


Застосування акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря при заготівлі сіна методом активного вентилювання

Урожай (ц/га) (б): сіна 50,0

Урожай (ц/га) (н): сіна 50,0

Вміст обмінної енергії : по базовій – 8,4 МДж/кг; по новій - 8,4 МДж/кг

Вміст обмінної енергії (МДж/га) в готовому продукті:

По базовій : Ебu=(aпр*U )= 8,4 МДж/кг * 5000 кг/га = 42000 МДж/га

По новій: Енu=(aпр*U )= 8,4 МДж/кг * 5000 кг/га = 42000 МДж/га

1.Коефіцієнт технічного рівня


Ктр = [ (Вб/Вн) + (Зпрб/Зпрн) + (Пб/Пн) + (Мб/Мн) ] /4 (8.1)


де – Ві – експлуатаційні затрати по технології, грн/га

Зпрі – затрати людської праці по технології люд.-год./га

Пі – приведені затрати по технології, грн/га

Мі –питома металоємність технології, кг/га

Ктрб-н = [(26,5/20,10)+(1,11/0,24)+(39,97/32,16)+(32,88/22,36)]/4=2,164

2.Коефіцієнт енергетичної оцінки


Ке = (Ебт/Ент)*а + (Кетн/Кетб)*в + (Ешб/Ешн)*с (8.2)

а+ в + с = 1; а=0,5;в=0,5; с=0.


де – Кеті = Еуі / Еті – коефіцієнт енергетичної ефективності технології

Еті – енерговитрати по технології, МДж/га

Еші – енергетичний еквівалент шкідливих наслідків по технології, МДж/га


Кетб,н =Еб,нu/Етб,н (8.3)

Кетб = 42000(МДж/га) / 458,62(МДж/га) = 91,579

Кетн = 42000(МДж/га)/ 288,46(МДж/га) = 145,601

Кеб-н = (458,62/288,46)*0,5 + (91,579/145,601)*0,5 =1,109

3.Коефіцієнт інтегральної оцінки


J=Qн/Qб (8.4)

Qн,б = Gн,б/Пн,б (8.5)


де – Qi – грошовий вираз отриманої продукції з 1 га на 1 грн. затрат

Пі – приведені затрати по технології, грн/га

Gi – питома вартість отриманої продукції, грн/га

Qб=42000 (МДж/га) * 0,07 (грн/МДж) / 39,97 (грн/га)= 73,555

Qн=42000 (МДж/га) * 0,07 (грн/МДж) / 32,16 (грн/га) =91,418

Jб-н= 91,418/73,555=1,243

4.Комплексний коефіцієнт конкурентноздатності


K = m*Kтр + р*J + n*Ke (8.6)

m + n + p =1


а) m = n = р=0,333

Кб-н= 0,333* (2,164+1,243 + 1,109) =1,504


9 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Широке впровадження інтенсивних і індустріальних технологій, використання у великій кількості добрив, гербіцидів веде до порушення історично складених на протязі цілих геологічних епох умов і забруднення навколишнього середовища. Проблема охорони навколишнього середовища прийняла особливе значення і стала міжнародною.

Це необхідно враховувати при виробництві сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією. Велику увагу звертають на економічне використання туків – їх вносять при оранці з основним добривом, а також в формі стартових доз при сівбі і дроблених підживлень під час вегетації, що забезпечує найбільш ефективне засвоєння поживних речовин рослинами, не допускаючи змиву поверхневим стоком і зменшує можливість вимивання їх ґрунтовими водами.

Для зменшення негативного впливу пестицидів на навколишнє середовище рекомендується застосовувати їх в мінімальних дозах і тільки при достатній технічній підготовці працівників та суворому дотриманні правил техніки безпеки.

При виборі препаратів слід враховувати не тільки їх токсичність і економічні фактори, а також і поведінку в конкретних об’єктах навколишнього середовища, можливість накопичення в живих організмах.

Забороняється обробляти посіви пестицидами з метою профілактики на випадок появи шкідливих організмів. Рекомендується широко застосовувати інтегровану систему захисту рослин проти шкідників, хвороб і бур’янів.

Впровадження інтенсивної технології виробництва сільськогосподарських культур нерозривно зв’язано з охороною ґрунту від водної і вітрової ерозії. Ерозія ґрунту завжди існувала в природі як негативний процес, швидкість якого такого ж порядку як і швидкість процесу ґрунтоутворення. Це природна геологічна ерозія, якій запобігти неможливо, яка особливої шкоди не завдає (вона проходить повільно і майже непомітно).

Поряд з цим геологічним процесом є прискорена або руйнівна ерозія, яка виникає під впливом діяльності людини. При прискореній ерозії втрата компонентів ґрунту не компенсується і ґрунт частково або повністю втрачає родючість.

Основною причиною підсилення процесу вітрової ерозії є руйнування їх структури внаслідок втрати значної кількості органічних речовин.

Водна ерозія виникає при великих розмірах полів, використанні чистих парів, використанні потужної сільськогосподарської техніки, яка все більше застосовується фермерами.

У глобальних масштабах основними причинами ерозії стали:

зменшення рослинності;

розорювання землі на великих площах без застосування ґрунтозахисних сівозмін;

надмірне випасання тваринами.

Неправильні методи землеробства приводять до появи і розвитку прискореної ерозії.

Основними засобами попередження вітрової ерозії вважають зменшення ширини полів, залишання післяжнивних рослинних рештків на полі, розміщення смугами сільськогосподарських культур впоперек пануючих вітрів, створення захисних лісових смуг.

Встановлено, що збереження на поверхні ґрунту рослинних залишків при застосуванні ґрунтозахисного обробітку – найбільш простий і доступний метод для попередження як вітрової так і водної ерозії.

Ґрунтозахисний обробіток зводить до мінімуму змиття ґрунту і пошкодження його вітром. До числа доступних протиерозійних заходів відноситься оранка і посів впоперек схилу. Оранка впоперек схилу звужує стікання талих вод в середньому на 8,5 мм.

Різне значення в протиерозійному відношенні має створення штучного мікрорельєфу. На зябові він має низьку ефективність внаслідок погіршення фільтраційної здатності ґрунтів. Зовсім інший результат одержують при формуванні стоку у весняно-літній період при зливах. Водопроникність ґрунтів підвищується в 1,5 – 5 разів.

Із спеціальних технологій вирощування озимих на схилах, отримали поширення ґрунтозахисні технології, які передбачають без відвальне мілке рихлення в сукупності з щілюванням. В лісостеповій зоні України, застосовують рихлення з щілюванням. Це скорочує змиття ґрунту в 3-4 рази і підвищує урожайність в середньому на 4,7 ц/га у порівнянні з відповідною оранкою.

Особливе значення в охороні сільськогосподарських угідь належить захисним лісовим насадженням, утвореним біля доріг на межах полів, на схилах ярів і балок, на еродованих ґрунтах, біля річок і водойм. Лісові насадження зменшують швидкість вітру, затримують сніг на полях, зменшують примерзання ґрунту, захищають посіви від шкідливого впливу екстремальних погодних умов. З цією метою на схилах, які мають більше 3°,закладаються водорегулюючі і водопоглинаючі лісові масиви, які зменшують поверхневий стік опадів і потім частково переводять їх в ґрунт. На межах полів закладаються різні конструкції лісових смуг, які зменшують силу вітру, затримують сніг на полях, пом’якшують погодні умови.

Усі лісові насадження складають єдину систему захисту території господарства від водної та вітрової ерозії, пом’якшують природнокліматичні умови, особливо в засушливі роки, що проявляється в підвищенні урожайності зернових культур в межах 3-5 ц/га. Особливо важливу роль відіграє конструкція лісових насаджень. Так найбільш продуктивнішими є напівпродувні лісосмуги, які пропускають не більше 25-35% вітрового потоку. Такі полоси в зимовий час не накопичують під кронами багато снігу, він відкладається на полях, а влітку вони сприяють провітрюванню зернових посівів, що значно зменшує розвиток шкідників, особливо в дощову погоду.

Придорожні лісові насадження повинні бути мало продувними і затримувати сніг в зимовий час.

Водорегулюючі і водопоглинаючі насадження ефективніше розміщати широкими смугами з великою кількістю кущів, щоб під ними ґрунт не промерзав і в зимовий час добре пропускав стікаючу з полів воду під час відлиг у зимовий період.

Для запобігання забрудненню повітря не слід допускати спалювання старої соломи, поживних решток, ефективніше застосовувати їх для накопичення органічних речовин в ґрунті.

Впровадження природоохоронних заходів у інтенсивну технологію виробництва сільськогосподарських культур буде сприяти підвищенню родючості ґрунтів, збільшенню врожайності, покращенню якості продукції, охороні навколишнього середовища від руйнування і забруднення.


ВИСНОВКИ


При виконанні дипломного проекту проведено аналіз технології вирощування конюшини на сіно з розробкою геліопідігрівачів повітря (сонячного теплогенератора і шиферної геліопанелі) для досушування сіна активним вентилюванням. Зроблено аналіз господарської діяльності господарства. Проведено аналіз літературних джерел.

На основі передових досягнень науки і техніки розроблена технологічна карта на вирощування конюшини на сіно, побудовані графіки завантаження тракторів і сільськогосподарських машин.

Розроблена операційно-технологічна карта на досушування сіна методом активного вентилювання. Запропонована конструкція акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря для підігрівання повітря при досушуванні сіна. Дана конструкція дає змогу значно зменшити строки процесу сушіння, запобігає зменшенню вмісту поживних речовин у кормі за рахунок зменшення втрат від довгострокового сушіння.

Проведено техніко-економічний розрахунок проекту, з якого видно, що за допомогою акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря економиться 24,96 кілограм умовного палива, а термін сушіння протягом доби збільшується на 6 годин, що дозволяє значно скоротити тривалість загального часу сушіння.

Розглянуто основні проблеми охорони праці та техніки безпеки. Висвітлено актуальні питання, на які необхідно звернути увагу при проведенні інструктажів з техніки безпеки. Запропоновані заходи для поліпшення умов праці в господарстві. Зроблено огляд найбільш суттєвих проблем охорони навколишнього середовища і запропоновано різні заходи по поліпшенню цих умов. Використання запропонованої конструкції дозволяє не затрачати значні кошти на побудову сіносховищ. Також господарства зекономлять і на електроенергії внаслідок використання безкоштовної сонячної енергії у акумуляторах тепла.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Звіти господарства села Бохоники Вінницького району Вінницької області за 1999, 2000, 2001 роки.

Багаторічні трави в інтенсивному кормо виробництві / Б.С.Зінченко, П.Т.Дровець, Й.І.Мацьків та ін. За ред. Б.С.Зінченка. – К.: Урожай, 1991. – 192 с.

О.А.Бабич, А.Д.Гарькавий. Кормові і лікарські рослини ХХ – ХХІ століття. К.: “Аграрна наука”, 1996.-542с.

Методические рекомендации по консервированию трав и кукурузы / В.Р.Панченко, Г.А.Богданов, В.П.Черепанов и др.: – К.: Урожай, 1984. – 44 с.

Пятрушявичюс В.И., Любарський В.М. Активное вентилирование травяных кормов. – Агропромиздат. Ленинград. отд-ние, 1986. – 96 с., ил..

Довідник по заготівлі і зберіганню кормів/ А.О.Бабич, С.Й.Олішинський (упоряд.), В.А.Ясенець кий та ін. – К: Урожай, 1989. – 176 с., іл..

Технология приготовления рассыпного, измельченного сена с досушкой активным вентилированием (рекомендации) / В.А.Бондарев, А.А.Макаров, А.Г.Мюляр и др.: – М.: Агропромиздат, 1988. – 22 с.

Примак І.Д., Ґудзь В.П. Операційні технології вирощування кормових культур. – К.: Урожай, 1995. – 288 с.

Новые типы

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: