Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області
Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ “Глуховецьке” Козятинського району Вінницької області
Реферат
Пояснювальна записка с.,в тому числслі 5 рис.,14 табл.., 18літературних джерел.
Метою роботи є удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району області шляхом дослідження передових технологій і вибору отриманої технології для даного господарства.
Дослідження виконані на основі енергетичного аналізу запропонованих технологій.
В роботі досліджено енергетичну структуру затрат на вирощування силосу, сіна і комбікормів. На основі даних досліджень визначено коефіцієнти енергетичної ефективності Ке коефіцієнт екологічної ефективності Кее. Денні коефіцієнти дозволяють порівняти запропоновані технології і визначити яка більш доцільна з точки зору енергетичних затрат.
Удосконалені існуючі технології заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області дозволить даному підприємству економити велику частину енергетичних затрат, а тобто мати певний економічний ефект.
Енергетичний ефект складає 31781363МДж.
Результати роботи рекомендовано впропаджувати в СТОВ «Глуховецьке».
Зміст
Вступ
1 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області
1.1 Кортка виробничо технологічна характеристика підприємства
1.2 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання силосу
1.3 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання сіна
1.4 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання комбікормів
2 Загальні моделі ведення енергозберігаючого сільського господарства на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу
3 Сучасний стан механізації кормовиробництва вУкраїні
3.1 Стан та перспективи розвитку кормовиробництва в Україні. Роль галузі в агропромисловому комплексі
3.2 Впровадження елементів нових енерго та ресурсозберігаючих технологій при заготівлі консервованих грубих і концентрованих кормів
4 Розрахунок механізованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області
4.1 Розрахунок механізованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна
4.2 Розрахунок механізованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання силосу
4.3 Розрахунок механізованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання комбікормів
5 Розроблення екологічних заходів та заходів охорони праці в механізованому кормовиробництві
5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва
5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології. Види відходів у сільському виробництві
5.1.2 Мінімізація негативного впливу техніки
5.1.3 Впровадження точного землеробства
5.2 Техніка безпеки при механізованих технологіях заготівлі та зберігання кормів
5.2.1 Загальні вимоги безпеки до тракторів та сільськогосподарських машин
5.2.3 Умови безпечного виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
5.2.4 Умови безпечного виконання транспортних робіт
Висновки
Рекомендації
Список використаної літератури
Вступ
Під час формування собівартості тваринницької та птахівницької продукції вартість кормів, якщо порівняти з іншими статтями витрат, займає домінуюче місце, тому найбільше зумовлює рівень конкурентоспроможності на ринку цих видів продукції. Про сказане свідчить частку вартості кормів (зерно фуражу, білкових і небілкових кормових компонентів тощо) у продукції тваринництва виробленій на сільськогосподарських підприємствах у 2007р. вона становила в операційних витратах 51,9 а в матеріальних – 69,2%. У господарствах населення, як свідчать матеріали анкетного обстеження, наведенні показники ще вищі.
Тому і виникає потреба у впровадженні механізованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів.
Метою магістерської роботи є аналіз і удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ “Глуховецьке” Козятинського району Вінницької області.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні основні задачі механізації.
Проаналізувати етапи кормо виробництва в Україні та досвід впровадження енергозберігаючих технологій.
Провести аналітичне дослідження уже впроваджених технологій які рекомендуються для впровадження.
Удосконалити енергозберігаючі технології заготівлі і зберігання кормів в даному господарстві.
Об’єктом дослідження в магістерській роботі є механізація процесів заготівлі і зберігання кормів.
Предметом дослідження є механізовані енергозберігаючі технології.
В роботі використовують аналітичні методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, математичне моделювання.
В першому розділі проаналізовано і досліджено існуючі механізовані технології заготівлі і зберігання кормів в СТОВ “Глуховецьке” Козятинського району Вінницької області.
В другому розділі наведенні загальні моделі ведення енергозберігаючого сільського господарства на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу і зроблені висновки, щодо впровадження в господарстві однієї з моделі.
В третьому розділі проведений аналіз стану механізації нормовиробництва в Україні.
В четвертому розділі проведенні теоретичні дослідження сучасних енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів. На основі досліджень були запропоновані енергозберігаючі технології.
1 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області
Коротка виробничо-технологічна характеристика підприємства
СТОВ “Глуховецьке” розташований в с.м.т. Глухівці Козятинського району Вінницької області. Ферма і МТП розташоване на окраїні селища. Найблища залізнична зупинка розташована за 100 м. від МТП, а залізнична станція за 6 км. Відстань до районного центра м. Козятин 12 км. до обласного центра м. Вінниці 65 км. Господарство має добре шляхове сполучення з районним і обласним центром. А також з усіма пунктами здачі с/г продукції.
Землі господарства знаходяться на рівнинній місцевості в грунтово-кліматичній зоні лісостепу. Середньорічна температура повітря становить +4,9 – 50с. Абсолютний максимум температури +400с, мінімальний – 340с. Вегетаційний період в середньому триває 265 днів. Середньорічна норма опадів 525-540 мм, але бувають відхилення від 245 до 770 мм. Найбільша кількість випадає в червні – липні 142-174 мм менше всього в 18-20мм.
В цілому кліматичні умови господарства придатні для вирощування всіх районованих с/г культур. Ґрунти господарства в основному чорноземи. Для того щоб вести успішну господарську діяльність на полях господарства треба раціонально використовувати земельні угіддя на основі наукового підходу до організації праці в господарстві створені хороші умови для правильного використання земельних угідь, структура яких представлена в таблиці 1.1 на 1.01.08
Таблиця 1.1 Динаміка земельних угідь
|
Площа га |
|||
|
2006 |
2007 |
2008(прогноз) |
|
|
Загальна земельна площа |
3165 |
3165 |
3165 |
|
Всього с/г угідь |
2528 |
2523 |
2523 |
|
З них: |
|||
|
Орної землі |
2271 |
2266 |
2270 |
|
Багаторічні насадження |
176 |
176 |
176 |
|
Сінокоси (багаторічні трави) |
19 |
9 |
8 |
|
Ставки і водосховища |
62 |
62 |
62 |
|
Пасовища |
- |
10 |
7 |
Проводити аналіз таблиці 1.1 робимо висновок, що в СТОВ “Глуховецьке” найбільшу частку земельної площі займає рілля.
В господарстві надзвичайно розвинуте тваринництво, протягом останніх років воно займає одне з передових місць в районні. Чисельність стада ВРХ досягнуло в цьому році 2500 голів, а свиней 240. Надої на одну корову склали 3144 літри. Тому в даному господарстві особливу увагу слід приділяти нормо виробництву. Структура угідь на яких вирощуються корма наведені в таблиці 1.2
Таблиця 1.2 Динаміка земельних угідь на яких вирощують корм
|
Культура |
Площа га |
||
|
2006 |
2007 |
2008(прогноз) |
|
|
Кукурудза на силос |
400 |
350 |
380 |
|
Люцерна на сіно |
184 |
198 |
200 |
|
Ячмінь фуражний |
147 |
156 |
144 |
Також в господарстві для корму тварин використовуються побічна продукція деяких інших культур (жом, солома, гичка цукрових буряків).
Механізовані технології які застосовуються в СТОВ “Глуховецьке” для виробництва кормів не досконалі і потребують удосконалення.
Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання силосу
В СТОВ «Глховецьке» кукурудзу на силос вирощують по інтенсивній технології. Технологічна карта вирощування кукурудзи на силос наведена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3. Технологічна карта вирощування кукурудзи на силос. Урожайність 28000 кг/га
|
№ |
Назва операції |
Якісні та об'ємні показники |
Склад МТП |
Обслуговуючий персонал |
Продуктивність |
Витрати палива, кг |
Затрати праці, люд. - год. |
||||||
|
Трактор, автомобіль |
С-г машинa |
К-ть с-г маш. в агрегаті |
Тракторист |
Допо-міжний персонал |
за год |
за зміну |
на 1 т. |
на 1 га. |
на 1 т. |
на 1 га. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
Дискування |
1 га |
Т-150К |
ЛДГ-15 |
1 |
1 |
- |
8,4 |
58,8 |
- |
2,5 |
- |
0,12 |
|
2 |
Навантаження орг. добрив |
30 т |
Т-150 |
ПФП-2 |
1 |
1 |
- |
80 |
560 |
0,173 |
5,2 |
0,06 |
0,19 |
|
3 |
Транспорт. і внесення орг. Добрив |
30 т |
Т-150К |
ПРТ-10 |
1 |
1 |
- |
20 |
140 |
1,0 |
30 |
0,05 |
1,58 |
|
4 |
Навантаження мін. добрив |
0,8 т |
ЮМЗ-6Л |
ПЭ-0,8Б |
1 |
1 |
- |
60 |
420 |
0,133 |
0,11 |
0,014 |
0,1 |
|
5 |
Транспорт. і внесення мін. Добрив |
1 га |
МТЗ-80 |
МВУ-5 |
1 |
1 |
- |
6,2 |
43,4 |
- |
1,6 |
- |
0,16 |
|
6 |
Оранка |
1 га |
Т-150К |
ПЛН-5-35 |
1 |
1 |
- |
1,5 |
10,5 |
- |
13,66 |
- |
0,67 |
|
7 |
Закриття вологи |
1 га |
Т-150 |
С-18А+БЗТС-1 |
1+18 |
1 |
- |
10,3 |
72,1 |
- |
1,4 |
- |
0,1 |
|
8 |
Транспортування води |
0,3 т |
МТЗ-80 |
ЗЖВ-1,8 |
1 |
1 |
- |
2,7 |
18,9 |
3,7 |
1,1 |
0,37 |
0,11 |
|
9 |
Приготування робочої рідини |
0,3 т |
МТЗ-80 |
АПЖ-12 |
1 |
1 |
1 |
6 |
42 |
1,67 |
0,5 |
0,33 |
0,1 |
|
10 |
Обприскування гербіцидом |
1 га |
МТЗ-80 |
ОП-2000 |
1 |
1 |
- |
3,8 |
22,8 |
- |
2,63 |
- |
0,26 |
|
11 |
Боронування |
1 га |
Т-150 |
С-18А+БЗТС-1 |
1+18 |
1 |
- |
10,3 |
72,1 |
- |
1,4 |
- |
0,1 |
|
12 |
Передпосівний обробіток |
1 га |
Т-150К |
Європак |
1 |
1 |
- |
3,7 |
25,9 |
- |
6,5 |
- |
0,27 |
|
13 |
Транспорт. насіння і мін. добрив |
0,15 т |
МТЗ-80 |
2ПТС-4 |
1 |
1 |
- |
6 |
42 |
1,33 |
0,2 |
0,167 |
0,03 |
|
14 |
Сівба |
1 га |
МТЗ-80 |
СУПН-8 |
1 |
1 |
1 |
2 |
14 |
- |
5,0 |
- |
1,0 |
|
15 |
Досходове боронування |
1 га |
МТЗ-80 |
С-11У+ЗОР-0,7 |
1+6 |
1 |
- |
4,2 |
29,4 |
- |
2,4 |
- |
0,4 |
|
16 |
Післясходове розпушування міжрядь |
1 га |
МТЗ-80 |
КРН-5,6 |
1 |
1 |
- |
2,5 |
17,5 |
- |
4,0 |
- |
0,4 |
|
17 |
Транспортування води |
0,3 т |
МТЗ-80 |
ЗЖВ-1,8 |
1 |
1 |
- |
2,7 |
18,9 |
3,7 |
1,1 |
0,37 |
0,11 |
|
18 |
Приготування робочої рідини |
0,3 т |
МТЗ-80 |
АПЖ-12 |
1 |
1 |
1 |
6 |
42 |
1,67 |
0,5 |
0,33 |
0,1 |
|
19 |
Обприскування гербіцидом |
1 га |
МТЗ-80 |
ОП-2000 |
1 |
1 |
- |
3,8 |
22,8 |
- |
2,63 |
- |
0,26 |
|
20 |
Міжрядний обробіток |
1 га |
МТЗ-80 |
КРН-5,6 |
1 |
1 |
- |
2,5 |
17,5 |
- |
4,0 |
- |
0,4 |
|
21 |
Підживлення рослин |
1 га |
МТЗ-80 |
КРН-5,6 |
1 |
1 |
- |
2,5 |
17,5 |
- |
4,0 |
- |
0,4 |
|
22 |
Збирання на силос |
1 га |
КСК-100 |
- |
- |
1 |
- |
1,3 |
9,1 |
- |
5,7 |
- |
1,769 |
|
23 |
Транспортування силос. маси |
50 т |
МТЗ-80 |
ПСВ-12,5 |
1 |
1 |
- |
5 |
35 |
2 |
100 |
0,2 |
10 |
|
24 |
Трамбування силосної маси |
50 т |
Т-150 |
- |
- |
1 |
- |
40 |
280 |
0,5 |
25 |
0,025 |
1,25 |
|
25 |
Прикривання маси |
50 т |
Д-606 |
- |
- |
1 |
- |
50 |
350 |
2,0 |
10 |
0,02 |
1,0 |
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
241,13 |
|
19,8 |
Для оцінки даної технології з точки зору енергетичних затрат необхідно провести енергетичний аналіз даної технології. Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності Ке який розраховують, як відношення енергії, що міститься в урожаї (Еу) до енергії (не поновлюваної) витраченого на його виробництво (Енп)
(1)
де
- енергоємність
урожаю МДж/га;
(2)
ек – 16,39 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини кукурудзи на силос;
U-28000 кг/га - урожай кукурудзи;
КСР – 0,25 - середній вміст сухої речовини
(2)
Витрата не поновлюваної енергії при виробництві культури з розрахунку на 1га:
Енп= Еп+ Еее+ Ен+ Емд+ Еод+ Епц+ Евод+ Епл+ Емех (3)
де Еп - витрата енергії на паливо;
![]()
ВП= 241,13 кг/га – витрата палива;
еП=42,7 МДж/кг – енергетичний еквівалент дизельного палива.
Еее – витрати на електроенергію, Еее=0;
Ен – витрата енергії на насіння,
Ен=Нн∙ен=150∙17,6= 2640 МДж/кг (4)
Нн – 150 кг/га – норма висіву кукурудзи.
ен - 17,60 МДж/кг – енергетичний еквівалент насіння кукурудзи.
Емд - витрата енергії на мінеральні добрива,
Емд= Нмд∙емд=1100∙27,6=30360 МДж/кг (5)
Нмд=1100 кг/га – норма внесення мінерального добрива (кальцієва селітра).
емд=27,6 МДж/га – енергетичний еквівалент аміачної селітри.
Еод – витрата енергії на органічні добрива, Еод=0 МДж/га.
Еод =Нод ∙ еод=30000 ∙ 0,42=12600 МДж/га (6)
Нод =30000 кг/га – норма внесення органічних добрив
Епц – витрата енергії на пестецеди, Епц=0 МДж/га
Епц = Нпд ∙ епд =314,9 ∙ 10= 3149 МДж/га (7)
епд =314,9 МДж/кг – енергетичний еквівалент гербіциду
Нпд = 10кг/га – витрати пестициду
Евод – витрати енергії на воду
Евод =Нвод ∙ евод = 2,3 ∙ 0,3= 0,69 МДж/га (8)
евод = 2,3 МДж/м енергетичний еквівалент води;
Нвод = 0,3 мі /га – витрати води.
Епл – витрати енергії на працю людей
Епл = Зпл ∙ епр = 19,8 ∙ 60,8 =1203,84 МДж/га
Зпр =19,8 люд/га – затрати праці
епр = 60,8 МДж/люд.год. – енергетичний еквівалент людської праці
Емех – витрата енергії на використання техніки розраховується в залежності від продуктивності МТА.
(9)
Етр – енергоємність трактора:
Етр-МТЗ-80 = 76,8 МДж/год,
Етр-Т-150К = 183,1 МДж/год,
Етр-ЮМЗ-6Л = 76,5 МДж/год.
Етр-Т-150К = 169,5 МДж/год,
Езч – енергоємність зчіпки:
Езч С-18А=141,0 МДж/год
Езч С-11У=56,0 МДж/год
Есгм – енергоємність сільськогосподарських машин:
ЕЛДГ-15=301,2 МДж/год,
ЕПФП-2= 120,0 МДж/год,
ЕПРТ-10 = 315,3 МДж/год,
ЕПЭ-0,8Б = 115,2 МДж/год,
ЕМВЧ-5= 144,1 МДж/год,
ЕПЛН-5-35 = 28,8 МДж/год,
ЕБЗТС-1 = 4,3 МДж/год,
ЕАПЖ-12=44,7 МДж/год,
ЕЗЖВ-1,8= 60,4 МДж/год,
ЕОП-2000 = 376,4 МДж/год.
ЕЄвропак= 66,4 МДж/год,
Е2-ПТС-4 = 75,2 МДж/год,
ЕСУПН-8 = 120,5 МДж/год,
ЕЗОР-0,7=3,8 МДж/год,
ЕКРН-5,6= 66,3 МДж/год,
ЕД-606 = 167,3 МДж/год.
ЕПСВ-12,5= 66,3 МДж/год,
ЕКСК-100 = 748,9 МДж/год.
Витрати енергії на проведення сільськогосподарських операцій по вирощуванню кукурудзи на силос, враховуючи що для операцій продуктивність яких дана в і витрата матеріалу в т/га витрат енергії визначається за формулою.
(10)

![]()

![]()


![]()



![]()
![]()


![]()





Витрати не поновлюваної енергії будуть становити.
Енп =10296,25+2640+30360+12600+3149+0,69+1203,84+(57,65+1,56 +747,45+2,5+35,62+141,26+37,6+15,24+6,07119,26+67,43+2,3+98,65+37,04+ +57,24+576+ +1451+211,8+167,3)=64189,79 МДж/га
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде становити:
![]()
Так як Ке не більше 2, то дана технологія є не енергозберігаючою і має бути замінена на енергозберігаючу.
Розраховуємо також коефіцієнт екологічної ефективності
![]()
1.3 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання сіна
В СТОВ «Глуховецьке» сіно заготовляють способом пресування в тюки і зберігають дані тюки на території ферми в приміщенні. Механізована технологія заготівлі та зберігання сіна наведена в таблиці №1.4
Для того щоб оцінити доцільність даної механізованої технології необхідно визначити коефіцієнт енергетичної ефективності, який визначається за формулою

де
- енергоємність
1кг.суої речовини
люцерни на сіно
ек – 21.83 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини люцерни на сіно;
U- 2000кг/га - урожай люцерни;
КСР – 0.25 - середній вміст сухої речовини
![]()
Витрати не поновлюваної енергії при виробництві культури береться з формули
Енп= Еп+ Еее+ Ен+ Емд+ Еод+ Епц+ Евод+ Епл+ Емех
де Еп - витрата енергії на паливо;
![]()
ВП=83,77 кг/га – витрата палива;
еП=42,7 МДж/кг – енергетичний еквівалент дизельного палива.
Еее – витрати на електроенергію, Еее=0;
Ен – витрата енергії на насіння,
Таблиця №1.4. Технологічна карта вирощування люцерни на сіно
|
№ п/п |
Назва операції |
Якісні та об'ємні показники |
Склад МТП |
Обслуговуючий персонал |
Продуктивність |
Витрати палива, кг |
Затрати праці, люд. - год. |
||||||
|
Трактор, автомобіль |
С-г машинa |
К-ть с-г маш. в агрегаті |
Тракторист |
Допоміжний персонал |
за год. |
за зміну |
на 1 т. |
на 1 га. |
на 1 т. |
на 1 га. |
|||
|
1 |
Дискування |
1 га |
Т-150К |
БД-10 |
1 |
1 |
- |
5,5 |
38,5 |
- |
3,3 |
- |
0,18 |
|
2 |
Навантаження мін. добрив |
0,1 т |
ЮМЗ-6Л |
ПЭ-0,8Б |
1 |
1 |
- |
60 |
420 |
0,133 |
0,07 |
0,014 |
0,07 |
|
3 |
Транспорт. і внесення мін. добрив |
1 га |
МТЗ-80 |
МВУ-5 |
1 |
1 |
- |
6,2 |
43,4 |
- |
1,6 |
- |
0,16 |
|
4 |
Оранка |
1 га |
Т-150К |
ПЛН-5-35 |
1 |
1 |
- |
1,1 |
7,7 |
- |
16 |
- |
0,91 |
|
5 |
Закриття вологи |
1 га |
Т-150 |
С-18А+БЗСС-1 |
1+18 |
1 |
- |
10,3 |
72,1 |
- |
1,4 |
- |
0,1 |
|
6 |
Передпосівний обробіток |
1 га |
Т-150К |
Європак |
1 |
1 |
- |
3,7 |
25,9 |
- |
6,5 |
- |
0,25 |
|
7 |
Сівба |
1 га |
МТЗ-80 |
СЗУ-3,6 |
1 |
1 |
- |
2,2 |
15,4 |
- |
4,5 |
- |
0,45 |
|
8 |
Скошування |
1 га |
МТЗ-80 |
КПРН-3 |
1 |
1 |
- |
1,2 |
8,4 |
- |
8,3 |
- |
0,83 |
|
9 |
Ворушіння |
1 га |
Т-25А |
ГВК-6 |
1 |
1 |
- |
2,5 |
17,5 |
- |
4,0 |
- |
0,25 |
|
10 |
Згрібання у валки |
1 га |
Т-25А |
ГВК-6 |
1 |
1 |
- |
2,5 |
17,5 |
- |
4,0 |
- |
0,25 |
|
11 |
Пресування |
1 га |
МТЗ-80 |
ПРП-1,6 |
1 |
1 |
- |
0,6 |
4,2 |
- |
16,6 |
- |
1,67 |
|
12 |
Транспортування тюків |
2 т |
МТЗ-80 |
2ПТС-4 |
1 |
1 |
- |
3 |
21 |
3,3 |
10,0 |
0,33 |
1,0 |
|
13 |
Скирдування тюків |
2 т |
ЮМЗ-6Л |
ПФ-0,5 |
1 |
1 |
- |
4 |
28 |
2,5 |
7,5 |
0,25 |
0,75 |
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
83,77 |
|
6,87 |
Ен=Нн∙ен=20∙20,2= 404 МДж/кг
Нн – 20 кг/га – норма висіву люцерни.
ен - 20,2 МДж/кг – енергетичний еквівалент насіння люцерни.
Емд - витрата енергії на мінеральні добрива,
Емд= Нмд∙емд=100∙13,6=1360 МДж/кг
Нмд=100 кг/га – норма внесення мінерального добрива (кальцієва селітра).
емд=13,6 МДж/га – енергетичний еквівалент кальцієвої селітри.
Еод – витрата енергії на органічні добрива, Еод=0 МДж/га.
Епц – витрата енергії на пестецеди, Епц=0 МДж/га
Епл – витрата енергії на людей,
Епл=Зпр∙епр = 60,8·6,87= 417,69
Зпр=6,87 люд∙год/га – затрати праці,
епр=60,8 МДж/люд∙год – енергетичний еквівалент.
Емех – витрата енергії на використання техніки розраховується в залежності від продуктивності МТА.

Для операції продуктивність яких дана в тоннах і витрата матеріалу в т/га витрата енергії визначається за формулою.

Етр – енергоємність трактора:
Етр-Т-150К = 183,1 МДж/год,
Етр-МТЗ-80 = 76,8 МДж/год,
Етр-ЮМЗ-6Л = 76,5 МДж/год,
Етр-Т-150 = 169,5 МДж/год,
Етр-Т-25 = 48,3 МДж/год,
Езч – енергоємність зчіпки:
Ес -18А=141,0 МДж/год
Есмг – енергоємність сільськогосподарських машин:
ЕБД-10=296 МДж/год,
ЕНЭ-0,85= 115,2 МДж/год,
ЕМВУ-5 = 144,1 МДж/год,
ЕПЛН-5-35 = 28,8 МДж/год,
ЕЄвропак= 66,4 МДж/год,
ЕБЗСС-1 = 3,6 МДж/год,
ЕСЗУ-3,6=158,4 МДж/год,
ЕКПРН-3= 194,8 МДж/год,
ЕГВК-6 = 147,3 МДж/год.
ЕПРП-1,6 = 134,3 МДж/год,
Е2ПТС-4 = 75,3 МДж/год,
ЕЗОР-0,7=3,8 МДж/год,
ЕПФ-0,5= 3,3 МДж/год,
Визначаємо витрати енергії на проведення сільськогосподарських операцій по вирощуванню люцерни на сіно:



![]()
![]()
![]()


![]()
![]()
![]()
![]()

![]()

Загальні витрати не поновлюваної енергії будуть становити :
Енп=3576,97+404+13060+417,69+(87,1+0,3+35,6+192,6+36,43+67,4+106,9+ +226,3+78,24+78,24+351,8+101,4+39,9)=7160,87 МДж/га
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде становити:
![]()
Також розраховуємо коефіцієнт екологічної ефективності
![]()
Дана технологія є енергозатратною і має бути вдосконалена.
1.4 Аналіз механізованих технологій заготівлі та зберігання комбікормів
В господарствах Вінницької області фуражний ячмінь є основною культурою для виробництва комбікормів. Тому я і буду проводити енергетичний аналіз заготівлі та зберігання ярого ячменю в СТОВ «Глуховецьке». Технологія вирощуванню ячменю наведено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5. Технологічна карта заготівлі ячменю
|
№ |
Назва операції |
Склад МТП |
Обслуговуючий персонал |
Продуктивність |
Витрати палива, кг |
Затрати праці, люд. - год. |
||||||
|
Трактор, автомобіль |
С-г машинa |
К-ть с-г маш. в агрегаті |
Трак-торист |
Допо-міжний персонал |
за год. |
за зміну |
на 1 т. |
на 1 га. |
на 1 т. |
на 1 га. |
||
|
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
Дискування |
Т-150К |
БДТ-7 |
1 |
1 |
- |
5.5 |
38.5 |
5,3 |
- |
0.18 |
|
|
2 |
Змішування мін. Добрив |
МТЗ-80 |
СЗУ-20 |
1 |
1 |
- |
60 |
420 |
0.133 |
1 |
0.014 |
0.07 |
|
3 |
Транспорт. і внесення орг. добрив |
МТЗ-80 |
ІРМГ-4 |
1 |
1 |
- |
5.8 |
40.6 |
- |
1,4 |
- |
0.18 |
|
4 |
Розпушування |
Т-150К |
ЛГ-3-5 |
1 |
1 |
- |
2.6 |
18.2 |
- |
6,9 |
- |
0.82 |
|
5 |
Культивація |
Т-150 |
Європак |
1 |
1 |
3 |
4.2 |
29,4 |
- |
4,4 |
0.313 |
|
|
6 |
Передпосівна культивація |
Т-150 |
РВК-5,4 |
1 |
1 |
- |
3.8 |
26,6 |
- |
3,8 |
0.26 |
|
|
7 |
Перевезення насіння |
МТЗ-80 |
2ПТС-4 |
1 |
1 |
- |
6 |
42 |
0,25 |
0,03 |
||
|
8 |
Навантаження добрив |
вручку |
- |
- |
- |
2 |
500 |
- |
- |
- |
- |
4,3 |
|
9 |
Перевезення мін. добрив |
ЮМЗ-6Л |
2ПТС-4 |
1 |
1 |
6 |
42 |
2,5 |
0,03 |
|||
|
10 |
Завантаження мін. добрив у сівалку |
вручку |
2 |
500 |
3500 |
- |
4,3 |
|||||
|
11 |
Сівба з підсівом трав |
ДТ-75 |
СП-11+ 3СЗ-3.6 |
3 |
1 |
3 |
4,2 |
29,4 |
2,6 |
0,313 |
||
|
12 |
Транспортування води |
ГАЗ-53Б |
- |
1 |
1 |
- |
2,7 |
18,9 |
- |
0,25 |
0,11 |
|
|
13 |
Приготування робочого розчину |
ЮМЗ-6Л |
СТК-5 |
1 |
1 |
1 |
6 |
42 |
1,67 |
7 |
0,33 |
0,1 |
|
14 |
Внесення отрутохімікатів |
ЮМЗ-6Л |
ОПВ-1200 |
1 |
1 |
- |
3,8 |
22,8 |
1,5 |
0,26 |
||
|
15 |
Транспортування води |
ГАЗ-52 |
1 |
1 |
- |
2,7 |
18,9 |
0,25 |
0,11 |
|||
|
16 |
Приготування робочого розчину |
ЮМЗ-6Л |
СТК-5 |
1 |
1 |
1 |
6 |
42 |
1,67 |
7 |
0,33 |
0,1 |
|
17 |
Внесення гербіцидів |
ЮМЗ-6Л |
ОПВ-1200 |
1 |
1 |
3,8 |
22,8 |
1,5 |
0,26 |
|||
|
18 |
Пряме комбайнування |
РСМ-10 |
1 |
1 |
1 |
1,14 |
7,98 |
8,5 |
0,88 |
|||
|
19 |
Транспортування зерна |
ГАЗ-53Б |
1 |
1 |
- |
15т/км |
105т/км |
0,29 |
0,81 |
|||
|
20 |
Стягування соломи |
Т-150 |
ВТУ-10 |
1 |
1 |
1 |
450т |
28т |
1,5 |
1,09 |
||
|
21 |
Скиртування соломи |
ЮМЗ-6Л |
СПР-0,5 |
1 |
1 |
4 |
4т |
28т |
1,4 |
2,91 |
||
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
57,34 |
|
17,416 |
|
Для енергетичної оцінки даної технології необхідно визначити коефіцієнт енергетичної ефективності

де
- енергоємність
урожаю
ек – 19.13 МДж/кг – енергетичний еквівалент ячменю;
U- 2760кг/га - урожай ячменю;
КСР – 0,86 - середній вміст сухої речовини
![]()
Витрати не поновлюваної енергії при виробництві культури з розрахунку на 1 га
Енп= Еп+ Еее+ Ен+ Емд+ Еод+ Епц+ Евод+ Епл+ Емех
де Еп - витрата енергії на паливо;
![]()
ВП=57,34 кг/га – витрата палива;
еП=42,7 МДж/кг – енергетичний еквівалент дизельного палива.
Еее – витрати на електроенергію, Еее=0;
Ен – витрата енергії на насіння,
Ен=Нн∙ен=160∙19,13= 3060,8 МДж/кг
Нн – 160 кг/га – норма висіву ячменю.
ен - 19,13 МДж/кг – енергетичний еквівалент насіння ячменю.
Емд - витрата енергії на мінеральні добрива,
Емд= Нмд∙емд=700∙27,6=19320 МДж/кг
Нмд=700 кг/га – норма внесення мінерального добрива (аміачна селітра).
емд=27,6 МДж/га – енергетичний еквівалент аміачної селітри.
Еод – витрата енергії на органічні добрива, Еод=0 МДж/га.
Епц – витрата енергії на пестициди.
Епц – Нпц· епц=314,9·10=3149 МДж/га
епц =314,9-енергетичний еквівалент пестициду
Нпц=10 кг/га – витрата пестициду.
Евод – витрата енергії на воду.
Евод = Нвод · евод = 0,3 · 2,3 = 0,69 МДж/га
Нвод=0,3 м3/га – витрата води
евод=2,3 МДж/м3 – енергетичний еквівалент води.
Епл – витрата енергії на працю людей
Епл=Зпр · епр = 60,8 · 17,416 = 1058,89 МДж/га.
Зпр=17,416 люд∙год/га – затрати праці,
епр=60,8 МДж/люд∙год – енергетичний еквівалент.
Емех – витрата енергії на використання техніки розраховується в залежності від продуктивності МТА.

Етр – енергоємність трактора:
Етр-Т-150К = 183,1 МДж/год,
Етр-МТЗ-80 = 76,8 МДж/год,
Етр-ЮМЗ-6Л = 76,5 МДж/год,
Етр-Т-150 = 169,5 МДж/год,
Етр-ДТ-75 = 48,3 МДж/год,
Етр-РСМ-10 = 1359,0 МДж/год,
Етр-ГАЗ-53Б = 53,6 МДж/год.
Езч – енергоємність зчіпки:
Есп -114=56,0 МДж/год
Есгм – енергоємність сільськогосподарських машин:
ЕБДТ-7=280,0 МДж/год,
ЕІРМГ-4= 127,5 МДж/год,
ЕЛГ-3-5 = 18,18 МДж/год,
ЕЄвропак= 66,4 МДж/год,
ЕРВК-5,4 = 149,4 МДж/год,
ЕСЗУ-20=233,1 МДж/год,
ЕСЗ-3,6= 155,2 МДж/год,
ЕСТК = 63,2 МДж/год.
ЕОПВ-1200 = 376,2 МДж/год,
Е2ПТС-4 = 75,3 МДж/год,
ЕВТУ-10=37,5 МДж/год,
ЕСПР-0,5= 15,3 МДж/год,
Враховуючи, що для операцій продуктивність яких дана в тоннах і витрата матеріалу в т/га витрата енергії буде становити:

То втрати на енергію будуть становити:

![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

Загальні витрати не поновлюваної енергії будуть становити :
Енп=2448,4+3060,8+19320+3149+0,69+1058,89+(81,7+3,099+35,2+72,18+56,1+83,9+25,35+25,3+47,96+5,9+23,28+119,13+1192,1+4,0+155,25+68,85)=31037,97 МДж/га
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде становити:
![]()
Так як Ке < 2 то дано технологія є енергозатратною.
Розраховуємо також коефіцієнт екологічної ефективності
![]()
П=167364 – екологічний поріг.
Враховуючи данні розрахунки можна зробити висновок, що технологія заготівлі ячміню в СТОВ «Глуховецьке» енергозатратна і має бути вдосконалена.
2 Загальні моделі ведення енергозберігаючого сільського господарства на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу
Українська влада взяла чіткий курс на створення бренду України як державищо продукує екологічну продукцію. За таких умов актуальним стає ефективне використання наших біологічних ресурсів та мінімальне застосування - антропогенних (агрохімії, диз-палива та ін.). Актуальність обраного напряму, з одного боку, зумовлена широкими можливостями українських земель та зростаючою потребою в чистій продукції у світі. [17]
Всі види ресурсів, зокрема енергоносії, технічні засоби, праця людей, вода мають певну цінність і відповідно, підлягають ретельному обліку при їхньому перерозподілі. І тільки ґрунтові фактори родючості не мають ціни та не контролюються. Це створює умови для широкого використання їх з метою отримання прибутку, що супроводжується інтенсивною деградацією земельних ресурсів та їхнім виснаженням. Однак унікальність ґрунтового покриву полягає в тому, що він є надійним, екологічно безпечним джерелом поновлювальної енергії, яка в процесі сільськогосподарського виробництва зв'язується рослинами завдяки фотосинтезу. При цьому рівень природного потенціалу продуктивності в різних ґрунтово-кліматичних умовах суттєво змінюється і встановлюється у варіантах стаціонарних дослідів без застосування добрив і меліорантів, які моделюють найбільш розповсюджену сучасну практику ведення сільськогосподарського виробництва. Наприклад, в західному Лісостепу на чорноземі опідзоленому на контролі вихід енергії з урожаєм основної і побічної продукції культур 5-пільної зерно-просапної сівозміни у середньому сягає 105 ГДж/га (2 ГДж 1 ц кормових одиниць (к.о.) В інших ґрунтово-кліматичних умовах енергія, що отримується з врожаєм, коливається в середньому у межах 70-90 ГДж/га. Це свідчить про те, що при дотриманні вимог агротехнологій тільки за рахунок природної родючості ґрунту можна забезпечити досить високу продуктивність посівів. Для порівняння, витрати антропогенних ресурсів в енергетичному еквіваленті (Еа) при таких агротехнологіях щорічно складають лише 10-13 ГДж/га, відповідно, окупність 1 ГДж урожаєм сягає 8-9 ГДж/га (коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее). [18]
Однак слід враховувати, що в цьому випадку мають місце значні втрати ґрунтової енергії (Ег), зосередженої в органічній речовині і в запасах елементів живлення — до 30 ГДж/га на рік. Очевидно, що відповідно до закону збереження енергії безповоротне використання енергетичного потенціалу ґрунтів супроводжується їх енергетичною деградацією і зниженням продуктивності з темпом у середньому 1-1,5 ц к.о./га за рік. Для оцінки цих процесів в масштабах України на основі узагальнення багаторічних експериментальних даних були розроблені гіпотетичні сценарії функціонування агроекосистем (табл.2.1).
Таблиця 2.1. Баланс енергії при різних сценаріях розвитку сільськогосподарського виробництва
|
Показники |
Модель1 |
Модель2 |
Модель3 |
|
Продуктивність с.г. угідь, т к.о./га |
1,5 |
2,5 |
5,0 |
|
Площа с.г. угідь, млн. га |
40 |
||
|
Нагромадження біомаси, млн. т к.о. |
60 |
100 |
200 |
|
Енергія врожаю (Ев), млн. ГДж |
1200 |
2000 |
4000 |
|
Затрати антропогенних (промислових) ресурсів (Еа), ГДж/га |
0 |
10 |
25 |
|
Еа, млн. ГДж |
0 |
-400 |
-1000 |
|
Втрати ґрунтової енергії (Еа), ГДж/га |
0 |
15 |
0 |
|
Еа, млн. ГДж |
0 |
-600 |
0 |
|
Необхідно к.о для виробництва продуктів харчування на 1 людину на добу* |
2,8 |
||
|
Енергія на продукти харчування, млн. ГДж за рік** |
-1000 |
||
|
Баланс енергії, млн. ГДж |
200 |
0 |
2000 |
|
Надходження енергоносіїв ззовні, млн. ГДж*** |
3600 |
||
|
Компенсація, % |
6 |
0 |
55 |
*середній раціон на одну людину – 2480ккал
**з розрахунку на 50 млн. чоловік
***36 млн. т нафти, 72 млрд. м3 природного газу
Модель 1 — всі земельні ресурси використовуються як природні кормові угіддя з продуктивністю 1,5 т к.о./га (1 т к.о. 20 ГДж; 1 т дизельного пального 40 ГДж). Рослинна біомаса згодовується тваринам, а вироблені продукти харчування — для покриття внутрішніх потреб або на реалізацію на світовому продовольчому ринку. При цьому затрати антропогенних ресурсів, головним чином це праця людей і тяглова сила тварин, можуть бути відносно незначні (до1 ГДж/га). За рахунок високого рівня рециркуляції біогенних елементів з відходами тваринництва забезпечується збереження ґрунтового енергетичного потенціалу, продуктивність сільськогосподарських угідь зростає. При розгляді цього сценарію стає зрозумілим значення тваринництва як з точки зору акумуляції і концентрації енергії, розподіленої на великій площі у вигляді рослинної біомаси, особливо її малоцінної частини, так і з позицій відновлення енергетичного потенціалу ґрунтів.
Модель 2 відбиває сучасний стан — спеціалізація переважно рослинницька, продуктивність сільськогосподарських угідь на рівні 2,5 т к.о./га, мінеральні добрива практичнр не використовуються, витрати антропогенної енергії складають на рівні 10 ГДж/га. При такому сценарії вся продукція виробляється за рахунок природної родючості ґрунтів. У стаціонарних агротехнічних дослідах такий стан моделюється у варіантах без добрив (контроль), де за рахунок мінералізації органічної речовини ґрунту і систематичного відчуження з урожаєм біогенних елементів запаси енергії щорічно скорочуються у середньому за ґрунтовими відмінностями на 15 ГДж/га.
Модель 3 — продуктивність земель на рівні 5,0 т к.о./га, з максимальними значеннями до 10,0 т к.о./га, що відповідає комбінованій рослинницько-тваринницькій спеціалізації та рівню накопичення рослинної біомаси в стаціонарних дослідах на фоні органічних і органо-мінераль-них систем удобрення. За таких агротехнологій і, особливо, за наявності у сівозмінах багаторічних бобових трав, забезпечується розширене відтворення родючості ґрунту, зростає рівень його окультуреності і ефективної родючості. Однак порівняно з контрольними варіантами (модель 2) енергоємність виробництва значно збільшується і становить у середньому 25 ГДж/га (техніка — 15 %, енергоносії — до 20 %, добрива — до 50 %, пестициди і насіння - 15-20 %). [17]
Потреба населення в продуктах харчування встановлювалася, виходячи з середніх добових раціонів на людину 2480 ккал. Для виробництва відповідних продуктів необхідно витратити приблизно 2,8 к.о., а