Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

Витрати не поновлюваної енергії будуть становити:
ЕНП = 4910,5 + 404 + 1360 + 620,16 + (67,78 + 35,6 + 192,6 + 25,73 +67,4 + 106,9 + 50,25 + +10,2 +32,5 + 351,8 + 12 + 4,5 + 152,2 + 59,85) = 8147,42 МДж/кг
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
![]()
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
![]()
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Так як коефіцієнт Ке.е.=20,54≥5 то дану технологію можна вважати екологічнобезпечною і можна її рекомендувати для впровадження в виробництво в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області. Але для більш детального дослідження необхідно досліди ще хоча б одну технологію. Данна технологія наведена в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Енергетична оцінка технології вирощування люцерни на сіно, урожайність 23,5 ц/га
|
Види робіт |
Якісні та об’ємні показники |
Склад агрегату |
Витрати на 1 га |
Енергоємність, МДж |
|
Трактори, автомобілі, комбайни |
Сільгоспмашини |
Виробіток за 1 год |
Палива кг, електроенергії, кВт/год |
Праці люд/год |
Тракторів, автомобілів |
Сільгоспмашин |
Палива, електроенергії |
Праці, люд/год |
Разом |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
12 |
13 |
|
Лущення стерні |
Т-150К |
ЛДГ-15 |
4,8 га |
5,4 кг |
0,2 |
26,67 |
95,13 |
230,58 |
0,252 |
352,632 |
|
|
Оранка |
Т-74 |
ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0 |
0,8 га |
15,8 кг |
1,250 |
163,75 |
45 |
674,66 |
1,575 |
884,985 |
|
|
Снігозатримання |
- |
- |
- |
- |
- |
2,91 |
- |
- |
- |
2,881 |
2,881 |
|
Раннє весняне боронування в два сліди |
Т-74 |
СГ-21+21БЗСС-1,0 |
12 га |
1,8 кг |
0,167 |
21,877 |
31,22 |
76,86 |
0,21 |
130,176 |
|
|
Передпосівна культивація з боронуванням |
Т-74 |
СП-11+2КПС-4+8бЗСС-1,0 |
5 га |
2,3 кг |
0,200 |
26,2 |
41,6 |
98,21 |
0,252 |
166,262 |
|
|
Навантажування насіння в завантажувач сівалок |
Ел. двигун |
ЗПС-100 |
7,5 т |
0,03 кВт |
0,03 |
- |
0,792 |
0,108 |
0,027 |
0,927 |
|
|
Перевезення насіння, мінеральних добрив та завантажування сівалок |
ГАЗ-53А |
УЗСА-40 |
3 т |
0,7 кг |
0,037 |
3,395 |
6,57 |
30,8 |
0,047 |
40,812 |
|
|
Сівба трав з внесенням мінеральних добрив |
ДТ-75 |
СП-11+СЗУ-3,6 (3) |
3,2 га 4 люд |
4,2 кг |
0,313 |
37,873 |
144,6 |
179,34 |
1,238 |
4464,85 |
|
|
Коткування посівів |
ДТ-75 |
СП-11+ЗККШ-6(2) |
6 га |
2,1 кг |
0,17 |
20,57 |
57,8 |
89,67 |
0,214 |
168,254 |
|
|
Скошування сіна |
ЮМЗ-6Л |
КПРН-3 |
1,9 |
3,8 |
0,519 |
26,47 |
103,8 |
200,64 |
0,65 |
331,56 |
|
|
Згрібання сіна у валки |
Т-25 |
ГВЦ-3 |
1,8 |
1,5 |
0,5 |
20,24 |
17,98 |
79,20 |
0,69 |
118,11 |
|
|
Ворушіння сіна у валках |
Т-25 |
ГВК-6 |
3,6 |
1,2 |
0,28 |
10,36 |
9,16 |
63,36 |
0,35 |
83,23 |
|
|
Згрібання сіна |
Т-25 |
ГВЦ-3 |
1,8 |
1,5 |
0,5 |
20,24 |
17,98 |
79,20 |
0,69 |
118,11 |
|
|
Транспортування сіна до місця скиртування |
МТЗ-80 |
2ПТС-4 |
4,6 Т |
4,14 |
0,59 |
29,5 |
18,88 |
176,77 |
0,743 |
225,901 |
|
|
Скиртування сіна |
МТЗ-80 |
ПФ-0,5 |
3лллюд, 4 т |
4,75 |
2,036 |
101,8 |
12,21 |
202,82 |
2,077 |
318,918 |
|
|
Всього |
7407.6 |
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де
- енергоємність
урожаю МДж/га;
ек – 21.83 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини люцерни па ссіно;
U- 2350кг/га - урожай люцерни;
КСР – 0.25 - середній вміст сухої речовини
![]()
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності
![]()
Визначаємо коефіцієнт енергетичної ефективності
![]()
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Так як Ке і Ке в другій технології менше за 2 то данну технологію можна вважати не енергозберігаючою і рекомендувати господарству впроваджувати першу енергозберігаючу технологію даже не зважаючи на те що коефіцієнт екологічної ефективності в другій технології більший.
4.2 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання силосу
Кукурудза – одна із найбільш цінних за кормовими і урожайними властивостями сільськогосподарських культур, займає провідну позицію у світовому виробництві зерна. За своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності і якісними показниками продукції вона переважає інші зернові культури, добре реагує на оптимізацію умов життєдіяльності рослин, які створюються шляхом застосування науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, добрив, агротехнічних і хімічних засобів захисту урожаю від бур’янів, хвороб і шкідників
Разом з тим технологія вирощування кукурудзи є енерго- і трудомісткою, виробничі витрати в зональному розрізі можуть сягати 1,5-2,5 тис. грн./га залежно від технологічних схем. Їх зменшення в перспективі пов’язано із застосуванням зональних енергозбережних і ресурсоощадних технологій, які базуються на новітніх досягненнях науки і техніки, застосуванні науково-обґрунтованих і економічно-доцільних систем сівозмін, способів обробітку ґрунту, доз добрив.
На даний час кукурудза на силос вирощується не ефективно не тільки в даному господарстві ай в цілому по Україні. Ідея використання вузьких рядків існувала вже давно. Однак тільки досліди останніх років показали доцільність використання цього методу на практиці. Вузькорядне висівання кукурудзи на силос є відносно легкий для застосування на практиці. Рівномірне розподілення рослин сприяє кращому засвоєнню води, що позначається на збільшенні врожаїв. Потрібні компоненти для переобладнання посівної техніки, як і культиватори зі змінною шириною рядків, нині можна придбати у багатьох виробників. А збільшений урожай кукурудзи на силос компенсує витрати на придбання техніки.
Для вирощування кукурудзи на зерно оптимально придатні міжряддя в 50 см. Про це свідчать численні досліди, що проводилися з 1984 року в Північній Америці. Було встановлено переваги такого вирощування порівняно з міжряддями в 38 см. Оскільки у разі останнього змикання рядків настає значно раніше, обмежується можливість проведення культивації та обприскування. Фермери знайшли вихід — обробляти посіви гербіцидом слід до змикання рядків та застосовувати вузькорядні культиватори. Для обробки такого поля потрібно застосовувати вузькі шини, та й обладнання для обробки такого посіву створює більший тиск на ґрунт унаслідок більшої маси.
На відміну від звичайного рядкового висіву, у разі звужених рядочків відстань між рослинами майже однакова. Поле, засіяне таким чином, здається ніби вкритим правильними трикутниками, що прилягають один до одного. У вершинах таких трикутників перебувають рослини.
Усього за два дослідних роки німецькими дослідниками було проведено п'ять тестів на порівняння вузькорядного висіву зі звичайним. Результати показали більший вміст сухої речовини в качанах із полів, де застосовувати вузькорядне висівання, оскільки саме воно дає перевагу під час розвитку культури: темп фотосинтезу під час вегетації був вищим, і сонячна енергія використовувалась ефективніше. Лише одне це привело до більш раннього дозрівання качанів. Крім того, було встановлено, що качани водночас були на 8% важчі, ніж за звичайного варіанта. Вища концентрація білка також була відмічена саме на вузькорядних посівах.
Досліди, проведені різними організаціями останніми роками, показують переваги вузькорядного висіву кукурудзи на силос порівняно зі звичайним. Рівномірне розподілення рослин на полі дає багато переваг. По-перше, раніше настає змикання рядків, що приводить до сильнішого пригнічення бур'янів. Таким чином, використання гербіцидів зменшується на 25%. Вузькорядний висів також сприяє зменшенню ерозії ґрунтів. Волога випаровується набагато менше, ніж у разі звичайного посіву. Рослини мають ліпші умови розвитку, адже меншою є конкуренція за світло, воду та поживні речовини. Як наслідок, збільшується темп фотосинтезу, а разом з цим збільшується вихід зеленої маси.
Для того, щоб засіяти кукурудзу на зелену масу вузькорядним способом, техніка потребує переобладнання. Висівання можна проводити сівалками типу Optima Accord, на якій можна розмістити десять висівних агрегатів на 3-метровій рамі. Для того, щоб можна було разом з серійним переміщенням трансмісії реалізувати більші відстані між рослинами в рядку, потрібно розмістити спеціальні висівні диски з вісьмома отворами замість одинадцяти. Якщо утвориться кут між отворами в 45°, треба в кожний другий висівний диск вмонтувати байонет, зміщений на 22,5°. Таким чином утворюється зміщення у схемі висіву.
Більшість дослідників указує на те, що ефективність у разі вузькорядного висіву залежить від сонячної інсоляції. Що більше годин денного світла під час вегетаційного періоду, то більше сонця отримають рослини. Ось чому технологію вузькорядного висівання доцільніше застосовувати у центральних і південних регіонах України. Де і знаходиться СТОВ «Глуховецьке».
Перехід на вужчі міжряддя потребує вкладення деяких коштів. Ключове значення має переобладнання техніки, яка є в наявності в господарстві, або вибір нової. Це найбільші вкладення на шляху до вузькорядного висіву, і до цього треба підійти серйозно.
Розміри господарства. Зміна методів вирощування потребує значних фінансових витрат, і на малому полі ці зусилля можуть себе не виправдати. Продуктивність у разі переходу до вузькорядного способу висівання буде відчутною, якщо кукурудзу в господарстві вирощують на великій площі. Найбільше зростання прибутку таке висівання дає на площі від 300 га.
Проаналізувавши наведену вище інформацію я пропоную впроваджувати вузькорядний спосіб посіву кукурудзи , адже це і піддержує наведене нище енергетичне порівняння двох технологій. [18]
Таблиця 4.3 Технології вирощування кукурудзи на силос при вузькорядному посіві. урожайність 434 ц/га.
|
Види робіт |
Якісні та обєўмні показники |
Склад агрегату |
Витрати на 1 га |
Енергоємність, МДж |
|||||||||||
|
Трактори,автомобілі, комбайни |
С-г машини |
Виробіток за 1 год |
Палива кг, електроенергії, кВт |
Праці люд/год |
Тракторів, автомобілів |
Сільськогоспмашини |
Палива, Електроенергії |
Добрив,пестицидів |
Праці, люд/год |
Разом |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|||
|
Лущіння стерні у двох напрямків |
6-8 см |
Т-150К |
ЛДГ-15 |
9,5 |
5,40 |
0,211 |
26,737 |
63,411 |
269,779 |
0,265 |
360,191 |
||||
|
Змішування і навантаження |
0,95 |
МТЗ-80 |
СЗУ-20 |
9,3 |
3,05 |
0,103 |
7,876 |
22,869 |
152,472 |
0,222 |
183,439 |
||||
|
Внесення з доставкою 5 км. |
0,95 |
Т-150К |
РУМ-8 |
5,0 |
7,95 |
0,200 |
25,4 |
47,0 |
397,064 |
0,252 |
469,716 |
||||
|
Навантаження з кагатів |
72 |
Т-74 |
ПБ-35 |
28,6 |
25,20 |
2,517 |
329,035 |
154,07 |
1258,967 |
3,172 |
1745,244 |
||||
|
Внесення з доставкою 5 км |
72 |
Т-150К |
ПРТ-10 |
0,86 |
34,32 |
1,163 |
147,674 |
269,767 |
1714,593 |
1,465 |
2133,5 |
||||
|
Витрачено добрив, кг |
|||||||||||||||
|
Органічних |
72000 |
302 40,0 |
30240,0 |
||||||||||||
|
Азотних |
120 |
104 16,0 |
104 16,0 |
||||||||||||
|
Фосфорних |
80 |
1008,0 |
1008,0 |
||||||||||||
|
Калійних |
90 |
747,0 |
747,0 |
||||||||||||
|
Оранка зябу плугом з передплужниками |
25-27 см |
Т-74 |
ПЛН-4-35+ 2БЗСС-1,0 |
0,8 |
15,8 |
1,250 |
163,375 |
41,000 |
789,352 |
1,575 |
995,302 |
||||
|
Лущіння стерні у двох напрямках |
6-8 см |
Т-150К |
ЛДГ-15 |
9,5 |
5,4 |
0,211 |
26,737 |
63,411 |
269,779 |
0,265 |
360,191 |
||||
|
Внесення боронування у два сліди |
Т-74 |
СГ-21+ 21БЗСС-1,0 |
12,0 |
1,8 |
0,1667 |
21,783 |
36,600 |
89,926 |
0,210 |
148,520 |
|||||
|
Вимірювання поверхні ґрунту |
Т-74 |
7-ШБ-2,5 |
8,1 |
1,1 |
0,123 |
16,136 |
9,506 |
54,955 |
0,156 |
80,752 |
|||||
|
Транспортування води до 5 км |
0,3 |
ЮМЗ-6Л |
РЖТ-4 |
5,0 |
0,5 |
0,06 |
4.590 |
4.740 |
24,980 |
0,076 |
34,385 |
||||
|
Транспортування гербіциду |
0,007 |
Т-16М |
0,9 |
0,1 |
0,008 |
0,303 |
4,996 |
0,010 |
5,308 |
||||||
|
Приготування робочої рідини |
0,307 |
ЮМЗ-6Л |
АПР “Темп” |
5,7 |
0,6 |
0,054 |
4,0120 |
2.558 |
29,975 |
0,165 |
36,819 |
||||
|
Внесення |
0,307 |
ЮМЗ-6Л |
ПОУ |
2,4 |
1,75 |
0,417 |
31,875 |
61.500 |
87,428 |
0,525 |
181,328 |
||||
|
Внесення в грунт |
10-12 см |
Т-150К |
БДТ-7 |
4,3 |
4,40 |
0,233 |
29,535 |
65.116 |
219,820 |
0,293 |
314,764 |
||||
|
Витрати ерадикану, кг |
5,6 |
2352,0 |
2352,0 |
||||||||||||
|
Передпосівна культивація з боронуванням |
5-7 см |
Т-74 |
СП-11+2КПС-4+8БЗСС-1,0 |
5,0 |
2,30 |
0,2 |
26,140 |
40.160 |
114,906 |
0,252 |
181,458 |
||||
|
Навантаження |
0,05 |
Ручне |
0,7 |
0,073 |
0,136 |
0,136 |
|||||||||
|
Транспортування |
0,05 |
Т-16М |
0,9 |
0,21 |
0,057 |
2,217 |
10,248 |
0,072 |
12,536 |
||||||
|
Навантаження |
0,025 |
Ручне |
0,7 |
0,036 |
0,066 |
0,066 |
|||||||||
|
Транспортування |
0,025 |
Т-16М |
0,9 |
0,10 |
0,028 |
1,081 |
4,996 |
0,035 |
6,111 |
||||||
|
Сівба із внесенням мінеральних добрив |
Т-70М |
John Deere MaxEmerge |
1,9 |
3,0 |
0,526 |
56,263 |
63,421 |
149,877 |
1,137 |
270,698 |
|||||
|
Витрати насіння кукурудзи, кг |
25 |
478,75 |
478,75 |
||||||||||||
|
Витрати мін. добрив, кг |
10 |
126,0 |
126,0 |
||||||||||||
|
Прикочування посівів |
Т-70С |
3КВГ-1,4 |
7,2 |
1,6 |
0,139 |
14,847 |
12,472 |
79,934 |
0,175 |
107,4229 |
|||||
|
Збирання кукурудзи на силос |
1 га |
КСК-100 |
2,5 |
17,50 |
0,4 |
596,0 |
874,283 |
0,864 |
1471,147 |
||||||
|
Транспортування силосу, т |
33,4 |
ГАЗ-53А |
3,5 |
35,68 |
9,543 |
443,743 |
1836,9087 |
12,024 |
2292,676 |
||||||
|
Розвантаження та ущільнення, т |
33,4 |
Т-150К |
42 |
13,28 |
0,795 |
317,3 |
663,307 |
1,002 |
981,609 |
||||||
|
Додаткове ущільнення |
Т-150К |
42 |
1,40 |
0,024 |
8,286 |
69,943 |
0,03 |
78,258 |
|||||||
|
Укриття силосної маси |
ЮМЗ-6Л |
БН-100А |
50 |
1,80 |
0,02 |
1,020 |
6,106 |
89,926 |
0,025 |
97,077 |
|||||
|
Разом |
178,83 |
18,345 |
1679,335 |
1496,3 |
8988,634 |
4536 7,750 |
24,203 |
57556.22 |
|||||||
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де
- енергоємність
урожаю МДж/га;
ек – 16.80 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини кукурудзи;
U-43400 кг/га - урожай люцерни;
КСР – 0,25 - середній вміст сухої речовини
![]()
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
![]()
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
![]()
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Дана технологія є енергозберігаючо але технологія є екологічнонебезпечна.
Таблиця 4.4 Енергозберігаюча технологія вирощування кукурудзи на силос урожайність 322 ц/га
|
Види робіт |
Склад агрегату |
Витрати на 1 га |
Енергоємність, МДж |
||||||||
|
Трактори, автомобілі, комбайни |
Сільгоспмашини |
Виробіток за 1 год |
Палива кг, електроенергії, кВт/год |
Праці люд/год |
Тракторів, автомобілів |
Сільгоспмашин |
Палива, електроенергії |
Добрив, пестицидів |
Праці, люд/год |
Раззом |
|
|
1 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Обробіток ґрунту в 2 сліди після збирання кукурудзи |
Т-150К |
ЛГД-15 |
4,1 га |
3,0 |
0,244 |
30,988 |
110,532 |
213,5 |
- |
0,307 |
355,3 |
|
Рихлення грунту |
Т-150К |
ППЛ-10-25+БЗСС-1,0(3) |
2,5га |
7,3кг |
0,40 |
50,8 |
17,6 |
311,71 |
- |
0,504 |
380,6 |
|
Завантаження мінеральних добрив в подрібнювач |
ЮМЗ-6Л |
ПЭ-0,8Б |
60 т |
0,04 кг |
0,005 |
0,255 |
0,21 |
1,708 |
- |
0,006 |
2,179 |
|
Подрібнення мінеральних добрив |
МТЗ-80 |
АИР-2,0+ ПЭ-0,8Б |
14,3 т 3 люд. |
0,96 |
0,06 |
3 |
15,72 |
40,99 |
- |
0,061 |
59,77 |
|
Приготування суміші добрив і завантаження в транспортні засоби |
МТЗ-80 |
СЗУ-20 |
9,3 т 2 люд. |
0,96 |
0,06 |
3 |
13,38 |
40,99 |
- |
0,065 |
57,43 |
|
Транспортування і внесення мінеральних добрив |
Т-150К |
РУМ-8 |
5 га |
2,5 кг |
0,2 |
25,4 |
18,8 |
106,7 |
1017 |
0,252 |
1168, |
|
Оранка |
Т-150К |
ПЛП-6-35 |
1,1 га 16 кг |
16 кг |
0,91 |
115,5 |
40,95 |
683,2 |
- |
1,147 |
840,8 |
|
Вирівнювання поверхні ґрунту після оранки |
ДТ-75 |
ВПН-5,6 |
2,8 га |
2,2 кг |
0,36 |
43,56 |
79,92 |
93,94 |
- |
0,454 |
217,8 |
|
Ранньовесняне боронування в 2 сліди |
Т-150К |
СГ-21+БЗТС-1,0(21) |
83 га |
3,8 кг |
0,12 |
15,24 |
24,96 |
162,2 |
- |
0,151 |
202,6 |
|
Перша культивація зябу з боронування |
Т-150К |
СП-16+КПС-4(2)+БЗСС-1,0(8) |
4,8 га |
3,8 кг |
0,20 |
25,4 |
49,2 |
162,2 |
- |
0,252 |
237,1 |
|
Передпосівна культивація з боронування |
Т-150К |
СП-16+КПС-4(3)+БЗСС-1,0(12) |
8,7 га |
2,6 кг |
0,10 |
12,7 |
32,9 |
111,0 |
- |
0,126 |
156,7 |
|
Навантаження і розвантаження |
- |
вручну |
1,1 т 2 люд. |
- |
0,05 |
- |
- |
- |
- |
0,09 |
0,09 |
|
Навантаження і розвантаження ядохімікатів в тарі |
- |
вручну |
1,1 т 2 люд. |
- |
0,15 |
- |
- |
- |
- |
0,27 |
0,27 |
|
Транспортування насіння, ядохімікатів |
ГАЗ-53А |
- |
23т/км 2год |
0,84 кг |
0,08 |
3,76 |
- |
36,96 |
- |
0,086 |
40,80 |
|
Сівба |
ДТ-75 |
John Deere MaxEmerge |
4,1 га |
1,4 кг |
0,31 |
37,51 |
99,82 |
59,78 |
2830 |
0,391 |
3027,5 |
|
Коткування посівів |
ДТ-75 |
СГ-21-ЗККШ-б(З) |
84 га |
2,4кг |
0,12 |
14,52 |
63,48 |
102,4 |
- |
0,151 |
180,6 |
|
До сходове боронування (два) |
Т-150К |
СГ-21+БЗСС-1,0(21) |
12,6 га |
2,8 кг |
0,16 |
20,32 |
30,72 |
119,5 |
- |
0,202 |
170,8 |
|
Перше після сходове боронування |
ДТ-75 |
СП-16+БЗСС-1,0(18) |
5,6 га |
3,6 кг |
0,18 |
21,78 |
30,6 |
153,7 |
- |
0,227 |
205,9 |
|
Навантаження, транспортування і розвантаження гербіцидів |
Т-16 |
Навантаж. і розвантаж., вручну |
0,9 т 2 люд, |
0,94 кг |
0,39 |
15,21 |
- |
40,13 |
- |
0,421 |
55,79 |
|
Транспортування води і заправка ВР-3М |
ГАЗ-53А |
АЦ-4,2-53А |
25 т/км |
0,96 кг |
0,09 |
4,23 |
3,807 |
42,24 |
- |
0,113 |
50,39 |
|
Приготування робочої рідини і заправка обприскувача |
ЮМЗ-6АЛ |
ВР-ЗМ |
7 т |
0,18 кг |
0,05 |
- |
3 |
7,686 |
- |
0,063 |
13,299 |
|
Обприскування посівів гербіцидами |
ЮМЗ-6АЛ |
ПОУ |
4 га |
3,00 кг |
0,25 |
12,75 |
11 |
128,1 |
264 |
0,315 |
416,1 |
|
Друге після сходове боронування |
ДТ-75 |
СП-16+БЗСС-1,0(18) |
5,6 га |
3,6 кг |
0,18 |
21,78 |
30,6 |
153,7 |
- |
0,227 |
206,3 |
|
Навантаження мінеральних добрив |
ЮМЗ-6АЛ |
ПЗ-0,8Б |
60 т |
0,01кг |
0,001 |
0,051 |
0,042 |
0,427 |
- |
0,001 |
0,521 |
|
Транспортування мінеральних добрив на відстань 5 км |
ГАЗ-53А |
- |
15 т |
0,7 кг |
0,07 |
3,29 |
- |
30,8 |
- |
0,088 |
34,178 |
|
Завантаження мінеральних добрив в КРН-5,6 |
вручну |
2,2т 2 люд |
- |
0,16 |
- |
- |
- |
- |
0,288 |
0,288 |
|
|
Перший міжрядний обробіток з внесенням мінеральних добрив |
ЮМЗ-6АЛ |
КРН-5,6 |
2,2 га |
1,75 кг |
0,45 |
22,95 |
20,25 |
74,72 |
4800 |
0,567 |
4918,492 |
|
Другий міжрядний обробіток |
ЮМЗ-6АЛ |
КРН-5,6+КЛТ-38 |
2,9 га |
1,6 кг |
0,35 |
17,85 |
15,75 |
68,32 |
- |
0,441 |
102,3 |
|
Третій міжрядний обробіток з підгортанням |
ЮМЗ-6АЛ |
КРН-5,6+КРН-53А |
2,6 га |
1,75 кг |
0,33 |
16,83 |
14,85 |
74,72 |
- |
0,416 |
106,8 |
|
Усього |
2,781 |
174,1 |
224,0 |
996,6 |
5064 |
3,52 |
6461 |
||||
|
Збирання кукурудзи на силос |
КСК-100 |
2,5 га 2год |
17,5 кг |
0,82 |
- |
1221, |
747,2 |
- |
0,886 |
19699 |
|
|
Транспортування силосної маси на відстань 5 км |
ГАЗ-53А |
- |
3,5 га |
68,8 кг |
9,2 |
432,4 |
- |
3027 |
- |
11,59 |
3471 |
|
Розвантаження і ущільнення силосної маси |
ЮМЗ-6АЛ,Т-130 |
- |
2,8 га 3 люд |
25,6 кг |
1,07 |
426,9 |
- |
1093 |
- |
1,220 |
1521 |
|
Додаткове ущільнення силосної маси |
Т-130 |
- |
17 га |
1,4 кг |
0,06 |
20,88 |
- |
59,78 |
- |
0,076 |
80,736 |
|
Укриття силосної маси |
ЮМЗ-6АЛ |
БН-10А |
50 т |
1,8 кг |
0,60 |
30,6 |
183,2 |
25,62 |
- |
0,756 |
240,176 |
|
Разом |
17,78 |
1452 |
2133 |
7974 |
8911 |
22,2 |
20492 |
||||
![]()
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
![]()
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
![]()
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Порівнюючи ці дві технології можна зробити висновок що ці дві технології є енергозберігаючі . крім того друга технологія є екологічно безпечна а перша екологічно небезпечна. тому друга технологія є більш доцільна для впровадженя її в господарстві.
4.3 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання комбікорму
Ярий ячмінь завжди стабілізує виробництво зерна в Україні в разі зниження врожаїв чи загибелі озимини.
У 2007 році на площі більше 200 тис. га ярий ячмінь дав врожай по 36,4 ц/га, в той час як озима пшениця - тільки по 32,3 ц/га.
Є всі підстави прогнозувати значне збільшення його посівних площ і за умов 2008 року.
Хоча ячмінь здатний давати рентабельні врожаї навіть без внесення добрив і по веснооранці, необхідно активно впроваджувати агротехнічні заходи по інтенсифікації системи його виробництва.
Фахівцями Селекційно-генетичного інституту створена низка сортів, які спроможні повно реалізувати умови різних за енергозберігаючих технологій. Так, до помірно посушливих умов адаптовані сорти Одеський 151. Дерибас, Адапт, Сталкер, Галатея, Галактик, Південний. Всі вони за екстремальних умов в елітгоспах Селекційно - генетичного інституту давали врожаї до 47-51 ц/га, тоді як кращі сорти пшениці тільки 35-37 ц/га.
У 2001 сприятливому для одержання високих врожаїв році дослідне господарство "Пам'ять чекіста", де були застосовані оптимальні технології вирощування, одержало середній врожай з насіннєвих посівів по 84 ц/га. Сорт Адапт з площі 70 га (Р-2, еліта) дав по 74 ц/га, а сорт Галатея з площі 8 га (Р-1)-89 ц/га.
Високоінтенсивні сорти (Едем, Зоряний, Гетьман, Оболонь) можна успішно вирощувати в Вінницькій області. До особливої групи сортів належить ярий шестирядний ячмінь Паллідум 107, який в сприятливих умовах є неперевершеним за врожаєм.
Насіння всіх сортів високої якості можна придбати в насіннєвих господарствах інституту. В господарстві ускладнилася підготовка ґрунту. І після попередників лишається багато післяжнивних залишків, їх та бур’яни треба обов'язково прибрати з полів, інакше якісної підготовки ґрунту отримати не можна.
Дрібні післяжнивні залишки необхідно якісно загорнути в ґрунт на достатню глибину.
Обробіток ґрунту під посів ярого ячменю (оранка на глибину 25 см) треба проводити з осені з обов'язковим внесенням повного мінерального добрива.
Орієнтовно, норма добрив має складати 45 - 60 кг/га діючої речовини NPK, але вона вимагає корегування в залежності від родючості ґрунтів конкретних полів.
Поряд з вирішенням технологічних питань, потрібно розширювати сортовий склад посівів. В кожному господарстві доцільно висівати 2-3 сорти. Це дасть змогу створити пластичну популяцію культури, яка спроможна, краще протидіяти негативним впливам умов вирощування. В цьому зв'язку необхідно слідкувати за появою нових сортів, знати їх та активно впроваджувати у виробництво. [17]
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де
- енергоємність
урожаю МДж/га;
ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;
U- 4430 кг/га - урожай ячменю;
КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини
![]()
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
![]()
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
![]()
Таблиця 4.5 Енергетична оцінка технології вирощування фуражного ячменю, урожайність 44,3 ц/га.
|
Вид робіт |
Якісні та об’ємні показники |
Склад агрегату |
Витрати на 1 га |
Енергоємність, МДж |
||||||||
|
Трактори, автомобілі, комбайни |
Сільськогосподарські машини |
Виробіток за 1 год. |
Палива кг, електроенергії, кВт |
Праці люд/год |
Тракторів, автомобілів |
Сільгоспмашини |
Палива, Електроенергії |
Добрив, пестицидів |
Праці, люд/год |
Разом |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Лущення стерні |
6-8 см |
Т-150К |
ЛДГ-15 |
4,8 га |
5,4 кг |
0,2 |
26,67 |
95,13 |
230 |
- |
0,252 |
352,632 |
|
Навантаження мінеральних добрив |
0,29 т |
ЮМЗ-6АЛ |
ПЗ-0,8 |
11 т 2люд |
0,03 кг |
0,053 |
2,703 |
2,226 |
1,2 |
- |
0,057 |
6,267 |
|
Подрібнення добрив |
0,29 т |
ЮМЗ-6АЛ |
ИСУ-4 |
4 т 2 люд |
0,1 кг |
0,145 |
7,395 |
5,51 |
4,27 |
- |
0,157 |
17,332 |
|
Навантаження добрив у змішувач |
0,29 т |
ЮМЗ-6АЛ |
ПЗ-0,8Б |
11 т 2люд |
0,03 кг |
0,053 |
2,703 |
2,226 |
1,28 |
- |
0,057 |
6,267 |
|
Змішування добрив |
0,29 т |
Ел.двиг. |
СЗУ-20 |
16 т |
0,54 кВт |
0,018 |
- |
4,014 |
1,944 |
- |
0,016 |
5,974 |
|
Транспортування і внесення мінеральних добрив |
0,29 т |
Т-150К |
РУМ-8 |
11 га |
2,5 кг |
0,2 |
25,4 |
18,8 |
106 |
3078 |
0,252 |
3229,202 |
|
Оранка на зяб |
ДТ-75 |
ПНИ-35+БЗТС-1,0 |
1,3 га |
10,8 кг |
0,70 |
84,7 |
20,3 |
461 |
- |
0,882 |
567,042 |
|
|
Протруювання насіння |
0,2 |
Ел.прив. |
ПС-10 |
10т 3 люд |
0,2 кВт |
0,06 |
- |
1,98 |
0,72 |
170 |
0,162 |
173,362 |
|
Ранньовесняне боронування |
ДТ-75 |
СП-16+БЗМСС-1,0(17) |
8,4 га |
1,8 кг |
0,12 |
14,52 |
19,8 |
76,8 |
- |
0,151 |
111,331 |
|
|
Передпосівна культивація |
ДТ-75 |
СП-11+КПС-4(2) |
5,3 га |
2,3 кг |
0,19 |
22,99 |
31,92 |
98,2 |
- |
0,24 |
153,36 |
|
|
Навантаження насіння |
0,22 |
Ел.двиг. |
ЗПС-100 |
7,5 т |
0,03 кВт |
0,03 |
- |
0,792 |
0,108 |
- |
0,027 |
0,927 |
|
Транспортування ы заправка сівалок |
0,22 т |
ГАЗ-53А |
УЗСА-40 |
3т |
0,7 кг |
0,037 |
3,395 |
6,57 |
30,8 |
- |
0,047 |
40,812 |
|
Сівба |
ДТ-75 |
СП-11+СЗ-3,6(3) |
3,2 га 4 люд. |
4,2 кг |
0,313 |
37,873 |
144,606 |
179,34 |
4101 |
1,238 |
4464,857 |
|
|
Прикочування посівів |
ДТ-75 |
СП-11+ЗККШ-6(2) |
6 га |
2,1 кг |
0,17 |
20,57 |
57,8 |
89,67 |
- |
0,214 |
168,254 |
|
|
Транспортування води ядохімікатів |
0,362 т |
АЦА-3,85-53А |
АЦ-4,2-53А |
3т |
1,12 кг |
0,117 |
6,318 |
- |
49,28 |
- |
0,147 |
55,745 |
|
Приготування робочої рідини і заправка агрегату |
0,362 т |
МТЗ-80 |
АПЖ-12 |
8т 2 люд |
0,41 кг |
0,09 |
4,5 |
6,3 |
17,507 |
- |
0,097 |
28,404 |
|
Обробка посівів ядохімікатами |
0,362 |
МТЗ-80 |
ОВТ-1Б |
8 га |
1,15 кг |
0,125 |
6,25 |
25,25 |
5,338 |
718 |
0,158 |
754,996 |
|
Скошування у валки (50% площі) |
0,5 га |
ЮМЗ-6 АЛ |
ЖРС-4,9 |
2,7 га |
0,625 кг |
0,19 |
9,435 |
48,1 |
26,688 |
- |
0,239 |
84,462 |
|
Підбір та обмолот валків (50% площі) |
0,5 га |
СК-5 |
2-ПТС-4-887А |
1,43 га 2 люд |
3,12 кг |
0,35 0,7 |
264,6 |
11,2 |
133,011 |
- |
0,756 |
409,567 |
|
Пряме комбайнування (50% площі) |
0,5 га |
СК-5 |
2-ПТС-87 А |
1,14 га 2 люд. |
7,2 кг |
0,88 |
665,28 |
28,16 |
307,44 |
- |
0,95 |
1001,83 |
|
Транспортування зерна ( 5 км ) |
2,43 т |
ГАЗ-53Б |
- |
15 т/км |
1,7 кг |
0,81 |
43,74 |
- |
74,8 |
- |
1,021 |
119,561 |
|
Транспортування соломи |
2,9т |
ЮМЗ-6АЛ |
2-ПТС-4-887 А |
4т/км |
4,14 кг |
1,09 |
55,59 |
34,88 |
176,778 |
- |
1,373 |
267,621 |
|
Скиртування соломи |
2,9 т |
ЮМЗ-6АЛ |
ПФ-0,5 |
4т 4 люд |
4,75 кг |
2,91 |
148,41 |
17,46 |
202,825 |
- |
2,881 |
371,576 |
|
Первинна очистка зерна |
2,43 т |
Ел.двиг. |
ЗАВ-20 |
20 т |
4,73 кВт |
0,20 |
- |
1045 |
17,028 |
- |
0,18 |
1062,208 |
|
Разом |
10,357 |
1453,042 |
1628,024 |
2293,669 |
8068,3 |
11,554 |
13454,589 |
|||||
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Технологі є енергозберігаюча і екологічнобезпечною.
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де
- енергоємність
урожаю МДж/га;
ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;
U- 3470кг/га - урожай ячменю;
КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини
![]()
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
![]()
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
![]()
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
![]()
Проаналізувавши дані технології можна зробити висновки, що обидві технології є енергозберігаючими і екологічнобезпечними. Але першу енергозберігаючу технологію доцільніше впроваджувати в виробництво адже в неї більший коефіцієнт енергетичної ефективності.
Таблиця 4.6. Енергетична оцінка технології вирощування ячменю, урожайність 34.7 ц/га
|
Види робіт |
Якісні та обємні показники |
Склад агрегату |
Витрати на 1 га |
Енергоємність, МДж |
||||||||
|
Трактори, автомобілі, комбайни |
Сільгоспмашини |
Виробіток за 1 год |
Палива кг, електроенергії, кВт/год |
Праці люд/год |
Тракторів, автомобілів |
Сільгоспмашин |
Палива, електроенергії |
Добрив, пестицидів |
Праці, люд/год |
Раззом |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Лущення стерні перше |
6-8 см |
Т-150 |
ЛДГ-15 |
10,7 |
5,4 кг |
0,09 |
11,869 |
42,336 |
230,58 |
- |
0,113 |
284,898 |
|
Лущення стерні друге |
Т-150 |
ЛДГ-15 |
10,7 |
5,4 кг |
0,09 |
11,869 |
42,336 |
230,58 |
- |
0,113 |
284,898 |
|
|
Навантаження міндобрив |
ЮМЗ-6Л |
ПЭ-0,8Б |
5,7 |
0,09 |
0,09 |
4,59 |
3,78 |
3,84 |
- |
0,11 |
12,32 |
|
|
Перевезення та внесення міндобрив. |
ЮМЗ-6Л |
ІРМГ-4 |
4,7 |
2,50 |
0,23 |
11,73 |
17,94 |
106,75 |
2990,00 |
0,29 |
3126,71 |
|
|
Оранка |
Т-74 |
ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0 |
0,8 га |
15,8 кг |
1,250 |
163,75 |
45 |
674,66 |
- |
1,575 |
884,985 |
|
|
Снігозатримання |
- |
- |
- |
- |
- |
2,91 |
- |
- |
- |
- |
2,881 |
2,881 |
|
Боронування зябу з шлейфуванням |
ДТ-75 |
СП-16+БЗТС-1,0(17) |
8,9 га |
1,35 кг |
0,11 |
13,31 |
20,02 |
57,645 |
- |
0,139 |
91,114 |
|
|
Передпосівна культивація |
Т-150К |
СП-16+ЗКПС-4(2) |
6 га |
10,5 кг |
0,17 |
21,59 |
35,02 |
448,35 |
- |
0,2(4) |
505,174 |
|
|
Навантаження міндобрив і насіння |
Ел.прив. |
ЗМ-30 |
8 т |
0,03 кВт |
0,08 |
- |
3,2 |
0,108 |
- |
0,072 |
3,38 |
|
|
Перевезення міндобрив і насіння |
ГАЗ-53А |
УЗСА-40 |
5,9 т |
0,3 кг |
0,01 |
1,845 |
2,7 |
13,2 |
- |
0,038 |
17,783 |
|
|
Сівба з внесенням міндобрив |
ДТ-75 |
СП-11+СЗ-3,6(3) |
3,2 га 4 люд |
4,2 кг |
0,313 |
37,873 |
144,606 |
179,34 |
4101,8 |
1,238 |
4464,857 |
|
|
Транспортування води |
АЦА-3,85-53А |
АЦ-4,2-53А |
3 т |
1,12 кг |
0,117 |
6,318 |
- |
49,28 |
- |
0,147 |
55,745 |
|
|
Підготовка робочого розчину інсектицидів |
МТЗ-80 |
АПЖ-12 |
8 т 2 люд. |
0,41 кг |
0,09 |
4,5 |
6,3 |
17,507 |
- |
0,097 |
28,404 |
|
|
Внесення інсектицидів |
МТЗ-80 |
ОВТ-1Б |
8 га |
1,15 кг |
0,125 |
6,25 |
25,25 |
5,338 |
718 |
0,158 |
754,996 |
|
|
Пряме комбайнування |
РСМ-10 |
2-ПТС-4-887 А |
2,3 га 2 люд |
10,4 кг |
0,88 |
775,28 |
28,16 |
444,08 |
- |
0,95 |
1248,47 |
|
|
Транспортування зерна |
ГАЗ-53Б |
- |
15 т/км |
1,6 кг |
0,66 |
40,59 |
- |
70,4 |
- |
0,832 |
111,822 |
|
|
Перевезення соломи |
ЮМЗ-6АЛ |
2-ПТС-4 |
4 т/км |
6,85 кг |
1,50 |
76,5 |
48 |
292,495 |
- |
1,89 |
418,885 |
|
|
Скиртування соломи |
ЮМЗ-6АЛ |
ПФ-0,5 |
4 т 4 люд. |
8,85 кг |
2,00 |
102 |
12 |
377,895 |
- |
1,98 |
493,875 |
|
|
Очистка і сушка соломи |
КЗС-20Ш, ЗАВ-20 |
20 т |
32 кВт |
0,20 |
- |
542 |
115,2 |
- |
0,18 |
657,38 |
||
|
Всього |
13448,577 |
|||||||||||
Для порівняння механізованих технологій результати розрахунків зводимо до таблиці 4.7.
Таблиця 4.7. Енергетична і екологічна характеристика існуючих і рекомендованих технологій
|
Культура |
Існуюча технологія |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
|||
|
Ке |
Ке.е |
Ке |
Ке.е. |
Ке |
Ке.е. |
|
|
Люцерна на сіно |
1.52 |
23.37 |
2.01 |
20.54 |
1.7 |
22.5 |
|
Кукурудза на силос |
1.78 |
2.6 |
3.17 |
2.9 |
6.6 |
8.1 |
|
Фуражний ячмінь |
1.46 |
5.3 |
5.4 |
12.4 |
4.2 |
12.4 |
Порівнюючи данні технології можна зробити висновок що з точки зору енергозбереженя найдоцільніша технологія вирощування кукурудзи на силос (варіант 2)
При впровадженні рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберіганні кормів СТОВ «Глуховецьке» отримає такий енергетичний ефект:
Еефект=((Еу. кукур. (рек.)- Ен.п. кукур. (рек.))- (Еу кукур. (існ.)-Ен.п. кукур. (існ.).))*S кукур.+ ((Еу. люцер. (рек.)- Ен.п. люцер. (рек.))- (Еу люцер. (існ.)-Ен.п. люцер. (існ.).))*S люцер.+ ((Еу. ячм. (рек.)- Ен.п. ячм. (рек.))- (Еу ячм. (існ.)-Ен.п. ячм. (існ.).))*S ячм.
де Еу. кукур. (рек.), Еу. люцер. (рек.) , Еу. ячм. (рек. )- віповідно енергія урожая рекомендованих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю
Ен.п. кукур. (рек.), Ен.п. люцер. (рек.) , Ен.п. ячм. (рек. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при рекомендованих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Еу. кукур. (існ.), Еу. люцер. (існ.) , Еу. ячм. (існ. )- віповідно енергія урожая існуючих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Ен.п. кукур. (існ.), Ен.п. люцер. (існ.) , Ен.п. ячм. (існ. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при існуючих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
S кукур , S люцер , S ячм.- прогнозовані площі посіву на 2008 рік в СТОВ «Глуховецьке» відповідно кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Еефект=((135240-20492.69)-(114730-64189.79))*380+((16372.5-8147.42)-(10915-7160.87))*200+((72881.47-13454.58)-(45406-31037.97))*144=31781363МДж
5 Розроблення екологічних заходів та заходів з охорони праці
5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва
5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології
Відходи — це речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності, непридатні для подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; власник відходів має намір або повинен позбутися їх (утилізувати чи видалити).
Відходи, з одного боку, можуть негативно впливати на живі й неживі об'єкти довкілля, а з іншого — слугувати вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами для можливої утилізації.
Повна
назва відходу
складається
з: номенклатурної
назви відходу;
уніфікованої
назви процесу,
в якому утворюється
або виявлено
відхід; уніфікованої
назви виду
економічної
діяльності,
в якій реалізовано
цей процес.
Номенклатурна назва відходу відбиває стан і структуру відходів за місцем їх утворення або виявлення і відповідає конкретному різновиду відходів: стану відходу загалом та стану його компонентів; назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції; стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.[1]
Для позначення відходів за найменуванням процесу, в якому вони утворюються, вживають додаткові терміни: брак, вибраковування, виділення, вижимка, викид, відпрацювання, відсів, відстій, залишок, конденсат, концентрат, накип, осад, осмол, пересортиця, продукт, продукти зношення, продукти корозії, просів, рециркулят, сублімація, фракція та ін.
Утворення відходів призводить до втрати частини цінних речовин, становить загрозу для навколишнього середовища, а їх збирання, перевезення, зберігання, переробка, утилізація, видалення, знешкодження, поховання, контроль за цими операціями, нагляд за місцями видалення потребують додаткових витрат. Переведення виробництва на безвідходні технології дає змогу раціональніше використовувати природні ресурси й підтримувати екологічну рівновагу.
Безвідходна технологія — це сукупність технологічних процесів, які забезпечують роботу виробництва за замкненим циклом і повне використання в процесі виробництва вихідної сировини і побічної продукції (відходу).
Головним завданням і водночас змістом безвідходного виробництва є не стільки утилізація відходів, тобто використання їх як вторинних матеріальних, енергетичних ресурсів для отримання корисної продукції чи з іншою метою, як комплексна, максимально глибока переробка сировини і зменшення кількості відходів.
5.1.2 Мінімізація негативного впливу техніки
Пересування техніки полем спричинює негативні явища, пов'язані з підвищеним тиском на грунт та буксуванням рушіїв:
погіршення фізичних та фізико-механічних властивостей ґрунту (щільності, пористості, твердості, питомого опору тощо);
необхідність проведення додаткового обробітку за підвищеного опору ґрунту;
посилення водної і вітрової ерозій ґрунту;
зниження врожайності сільськогосподарських культур.
Спрощено ущільнення ґрунту визначають за середнім тиском на
нього рушія. В сучасному уявленні воно прямо пропорційно залежить від максимального тиску рушія на ґрунт, площі опорної поверхні, ширини рушія, інтенсивності накопичення незворотних деформацій ґрунту, числа проходів техніки по одному сліду.
Зменшення навантаження техніки на ґрунт. Для зменшення негативного впливу рухомої техніки на ґрунт вживають заходів, які умовно можна об'єднати в три групи.
Агротехнічні та агрохімічні — спрямовані на підвищення стійкості ґрунту до ущільнювальної та руйнівної дії техніки. Досягають цього збільшенням вмісту органічної речовини, поліпшенням загальних фізичних і фізико-механічних властивостей удобренням, хімічною меліорацією, штучним структуроутворенням, мінімізацією обробітку ґрунту за рахунок застосування полицевого обробітку, зменшення його глибини.
Технологічні полягають у зменшенні числа проходів техніки полем, у тім числі за рахунок використання комбінованих і широкозахватних агрегатів, заміни механічного обробітку ґрунту внесенням гербіцидів; застосуванні способів руху, за яких зменшується площа ущільненої поверхні, зокрема човникового; впровадженні мостового землеробства (рис. 1).
Конструкторські — основними завданнями яких є зменшення тиску техніки на ґрунт та її буксування. Реалізують їх такими основними шляхами:
зменшенням маси тракторів за рахунок застосування міцніших і легших матеріалів;
зниженням робочої швидкості тракторів на ґрунтах із підвищеною вологістю і здатних до ущільнення;
вирівнюванням центра ваги для досягнення однакового тиску передніх і задніх коліс трактора на ґрунт;


Рис. 1 Схеми комбінованого (а) і збирального(б) агрегатів для роботи за мостовою технологією (за І.І. Водяником,1990)
розміщенням колісних рушіїв за схемою «катамаран» (на одній осі) або «тандем» (один за одним);
зменшенням контактного тиску на ґрунт за рахунок зниження внутрішнього тиску повітря в шинах (рис. 2, а), застосування шин підвищеної еластичності (рис. 3) ; широкопрофільних та аркових шин (див. рис. 2 б, в);
поліпшенням конструкції гусеничних рушіїв у напрямках звуження і видовження контактної поверхні, збільшення кроку гусениці, кількості опорних котків, застосування пружинних шарнірів


Рис. 2. Шини атмосферного тиску (а), широкопрофільні
(б) та аркові (в) (за І.І.Водяником)
Докладніше напрями вдосконалення ходових частин тракторів та іншої техніки розглянуто нижче.
Просапні колісні трактори. Завдання зменшення шкідливого впливу на Грунт частково вирішують збільшенням діаметра і ширини шин, однак у зв'язку з погіршенням маневровості тракторів та агротехнічними вимогами це можна робити до певної межі. Зокрема, ширина шин не може перевищувати 21 см з огляду на захисну зону рядків культур, які вирощують із міжряддями 45 см.
Застосуванням здвоєних шин за схемою «тандем» поліпшують тягово-зчіпні властивості тракторів. Іншими шляхами вирішення цього завдання є використання широкопрофільних і аркових шин, привід на передні колеса меншого порівняно із задніми діаметра.

Рис. 3. Схеми еластичних коліс (за І.І. Водяником)
Зменшення маси тракторів за збереження тягово-зчіпних властивостей досягають встановленням двох ведучих мостів (колісна формула 4К4), причому кращою, хоча й дорожчою, є конструкція з усіма колесами однакового розміру.
Обладнання тракторів передньою навіскою з метою одночасного її використання із задньою (рис. 4) забезпечує рівномірніший розподіл експлуатаційного навантаження між передніми та задніми колесами, що усуває необхідність встановлення баластних вантажів на передню вісь для вирівнювання тиску на ґрунт та підвищення тягового зусилля.
Середній тиск коліс просапних тракторів на ґрунт не повинен перевищувати 80-110 кПа (залежно від класу), буксування — 16 і 14 % відповідно для тракторів із колісними формулами 4К2 та 4К4. Треба передбачати можливість установлення баластних вантажів, а для тракторів 4К2 — напівгусеничного ходу або ґрунтозачепів.

Рис. 4. Трактор, агрегатований із плугами на передній і задній навісках (за І.П. Ксеневичем та ін.)
Колісні трактори загального призначення. Найоригінальні-шою конструкторською розробкою є мобільний енергетичний засіб (МЕЗ), який називають трактором другого покоління (рис. 5). Принципова особливість його полягає в оснащенні приводом на ходову частину сільськогосподарських машин для збільшення загального тягового зусилля МТА за рахунок їх маси, а не маси трактора. Отже, вирішується стратегічне завдання — збільшення енергонасиченості трактора, що за