Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

src="http://xreferat.ru/image/13/1304790116_83.gif" alt="" width="513" height="49" border="0" />


Витрати не поновлюваної енергії будуть становити:

ЕНП = 4910,5 + 404 + 1360 + 620,16 + (67,78 + 35,6 + 192,6 + 25,73 +67,4 + 106,9 + 50,25 + +10,2 +32,5 + 351,8 + 12 + 4,5 + 152,2 + 59,85) = 8147,42 МДж/кг


Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:



Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:



де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.



Так як коефіцієнт Ке.е.=20,54≥5 то дану технологію можна вважати екологічнобезпечною і можна її рекомендувати для впровадження в виробництво в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області. Але для більш детального дослідження необхідно досліди ще хоча б одну технологію. Данна технологія наведена в таблиці 4.2.


Таблиця 4.2 Енергетична оцінка технології вирощування люцерни на сіно, урожайність 23,5 ц/га

Види робіт

Якісні та об’ємні показники

Склад агрегату

Витрати на 1 га

Енергоємність, МДж



Трактори, автомобілі, комбайни

Сільгоспмашини

Виробіток за 1 год

Палива кг, електроенергії, кВт/год

Праці люд/год

Тракторів, автомобілів

Сільгоспмашин

Палива, електроенергії

Праці, люд/год

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

12

13

Лущення стерні


Т-150К

ЛДГ-15

4,8 га

5,4 кг

0,2

26,67

95,13

230,58

0,252

352,632

Оранка


Т-74

ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0

0,8 га

15,8 кг

1,250

163,75

45

674,66

1,575

884,985

Снігозатримання

-

-

-

-

-

2,91

-

-

-

2,881

2,881

Раннє весняне боронування в два сліди


Т-74

СГ-21+21БЗСС-1,0

12 га

1,8 кг

0,167

21,877

31,22

76,86

0,21

130,176

Передпосівна культивація з боронуванням


Т-74

СП-11+2КПС-4+8бЗСС-1,0

5 га

2,3 кг

0,200

26,2

41,6

98,21

0,252

166,262

Навантажування насіння в завантажувач сівалок


Ел. двигун

ЗПС-100

7,5 т

0,03 кВт

0,03

-

0,792

0,108

0,027

0,927

Перевезення насіння, мінеральних добрив та завантажування сівалок


ГАЗ-53А

УЗСА-40

3 т

0,7 кг

0,037

3,395

6,57

30,8

0,047

40,812

Сівба трав з внесенням мінеральних добрив


ДТ-75

СП-11+СЗУ-3,6 (3)

3,2 га 4 люд

4,2 кг

0,313

37,873

144,6

179,34

1,238

4464,85

Коткування посівів


ДТ-75

СП-11+ЗККШ-6(2)

6 га

2,1 кг

0,17

20,57

57,8

89,67

0,214

168,254

Скошування сіна


ЮМЗ-6Л

КПРН-3

1,9

3,8

0,519

26,47

103,8

200,64

0,65

331,56

Згрібання сіна у валки


Т-25

ГВЦ-3

1,8

1,5

0,5

20,24

17,98

79,20

0,69

118,11

Ворушіння сіна у валках


Т-25

ГВК-6

3,6

1,2

0,28

10,36

9,16

63,36

0,35

83,23

Згрібання сіна


Т-25

ГВЦ-3

1,8

1,5

0,5

20,24

17,98

79,20

0,69

118,11

Транспортування сіна до місця скиртування


МТЗ-80

2ПТС-4

4,6 Т

4,14

0,59

29,5

18,88

176,77

0,743

225,901

Скиртування сіна


МТЗ-80

ПФ-0,5

3лллюд, 4 т

4,75

2,036

101,8

12,21

202,82

2,077

318,918

Всього











7407.6


Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:


де - енергоємність урожаю МДж/га;

ек – 21.83 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини люцерни па ссіно;

U- 2350кг/га - урожай люцерни;

КСР – 0.25 - середній вміст сухої речовини



Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності



Визначаємо коефіцієнт енергетичної ефективності


де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.


Так як Ке і Ке в другій технології менше за 2 то данну технологію можна вважати не енергозберігаючою і рекомендувати господарству впроваджувати першу енергозберігаючу технологію даже не зважаючи на те що коефіцієнт екологічної ефективності в другій технології більший.

4.2 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання силосу


Кукурудза – одна із найбільш цінних за кормовими і урожайними властивостями сільськогосподарських культур, займає провідну позицію у світовому виробництві зерна. За своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності і якісними показниками продукції вона переважає інші зернові культури, добре реагує на оптимізацію умов життєдіяльності рослин, які створюються шляхом застосування науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, добрив, агротехнічних і хімічних засобів захисту урожаю від бур’янів, хвороб і шкідників

Разом з тим технологія вирощування кукурудзи є енерго- і трудомісткою, виробничі витрати в зональному розрізі можуть сягати 1,5-2,5 тис. грн./га залежно від технологічних схем. Їх зменшення в перспективі пов’язано із застосуванням зональних енергозбережних і ресурсоощадних технологій, які базуються на новітніх досягненнях науки і техніки, застосуванні науково-обґрунтованих і економічно-доцільних систем сівозмін, способів обробітку ґрунту, доз добрив.

На даний час кукурудза на силос вирощується не ефективно не тільки в даному господарстві ай в цілому по Україні. Ідея використання вузьких рядків існувала вже давно. Однак тільки досліди останніх років показали доцільність використання цього методу на практиці. Вузькорядне висівання кукурудзи на силос є відносно легкий для застосування на практиці. Рівномірне розподілення рослин сприяє кращому засвоєнню води, що позначається на збільшенні врожаїв. Потрібні компоненти для переобладнання посівної техніки, як і культиватори зі змінною шириною рядків, нині можна придбати у багатьох виробників. А збільшений урожай кукурудзи на силос компенсує витрати на придбання техніки.

Для вирощування кукурудзи на зерно оптимально придатні міжряддя в 50 см. Про це свідчать численні досліди, що проводилися з 1984 року в Північній Америці. Було встановлено переваги такого вирощування порівняно з міжряддями в 38 см. Оскільки у разі останнього змикання рядків настає значно раніше, обмежується можливість проведення культивації та обприскування. Фермери знайшли вихід — обробляти посіви гербіцидом слід до змикання рядків та застосовувати вузькорядні культиватори. Для обробки такого поля потрібно застосовувати вузькі шини, та й обладнання для обробки такого посіву створює більший тиск на ґрунт унаслідок більшої маси.

На відміну від звичайного рядкового висіву, у разі звужених рядочків відстань між рослинами майже однакова. Поле, засіяне таким чином, здається ніби вкритим правильними трикутниками, що прилягають один до одного. У вершинах таких трикутників перебувають рослини.

Усього за два дослідних роки німецькими дослідниками було проведено п'ять тестів на порівняння вузькорядного висіву зі звичайним. Результати показали більший вміст сухої речовини в качанах із полів, де застосовувати вузькорядне висівання, оскільки саме воно дає перевагу під час розвитку культури: темп фотосинтезу під час вегетації був вищим, і сонячна енергія використовувалась ефективніше. Лише одне це привело до більш раннього дозрівання качанів. Крім того, було встановлено, що качани водночас були на 8% важчі, ніж за звичайного варіанта. Вища концентрація білка також була відмічена саме на вузькорядних посівах.

Досліди, проведені різними організаціями останніми роками, показують переваги вузькорядного висіву кукурудзи на силос порівняно зі звичайним. Рівномірне розподілення рослин на полі дає багато переваг. По-перше, раніше настає змикання рядків, що приводить до сильнішого пригнічення бур'янів. Таким чином, використання гербіцидів зменшується на 25%. Вузькорядний висів також сприяє зменшенню ерозії ґрунтів. Волога випаровується набагато менше, ніж у разі звичайного посіву. Рослини мають ліпші умови розвитку, адже меншою є конкуренція за світло, воду та поживні речовини. Як наслідок, збільшується темп фотосинтезу, а разом з цим збільшується вихід зеленої маси.

Для того, щоб засіяти кукурудзу на зелену масу вузькорядним способом, техніка потребує переобладнання. Висівання можна проводити сівалками типу Optima Accord, на якій можна розмістити десять висівних агрегатів на 3-метровій рамі. Для того, щоб можна було разом з серійним переміщенням трансмісії реалізувати більші відстані між рослинами в рядку, потрібно розмістити спеціальні висівні диски з вісьмома отворами замість одинадцяти. Якщо утвориться кут між отворами в 45°, треба в кожний другий висівний диск вмонтувати байонет, зміщений на 22,5°. Таким чином утворюється зміщення у схемі висіву.

Більшість дослідників указує на те, що ефективність у разі вузькорядного висіву залежить від сонячної інсоляції. Що більше годин денного світла під час вегетаційного періоду, то більше сонця отримають рослини. Ось чому технологію вузькорядного висівання доцільніше застосовувати у центральних і південних регіонах України. Де і знаходиться СТОВ «Глуховецьке».

Перехід на вужчі міжряддя потребує вкладення деяких коштів. Ключове значення має переобладнання техніки, яка є в наявності в господарстві, або вибір нової. Це найбільші вкладення на шляху до вузькорядного висіву, і до цього треба підійти серйозно.

Розміри господарства. Зміна методів вирощування потребує значних фінансових витрат, і на малому полі ці зусилля можуть себе не виправдати. Продуктивність у разі переходу до вузькорядного способу висівання буде відчутною, якщо кукурудзу в господарстві вирощують на великій площі. Найбільше зростання прибутку таке висівання дає на площі від 300 га.

Проаналізувавши наведену вище інформацію я пропоную впроваджувати вузькорядний спосіб посіву кукурудзи , адже це і піддержує наведене нище енергетичне порівняння двох технологій. [18]


Таблиця 4.3 Технології вирощування кукурудзи на силос при вузькорядному посіві. урожайність 434 ц/га.

Види робіт

Якісні та обєўмні показники

Склад агрегату

Витрати на 1 га

Енергоємність, МДж



Трактори,автомобілі, комбайни

С-г машини

Виробіток за 1 год

Палива кг, електроенергії, кВт

Праці люд/год

Тракторів, автомобілів

Сільськогоспмашини

Палива, Електроенергії

Добрив,пестицидів

Праці, люд/год

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Лущіння стерні у двох напрямків

6-8 см

Т-150К

ЛДГ-15

9,5

5,40

0,211

26,737

63,411

269,779


0,265

360,191

Змішування і навантаження

0,95

МТЗ-80

СЗУ-20

9,3

3,05

0,103

7,876

22,869

152,472


0,222

183,439

Внесення з доставкою 5 км.

0,95

Т-150К

РУМ-8

5,0

7,95

0,200

25,4

47,0

397,064


0,252

469,716

Навантаження з кагатів

72

Т-74

ПБ-35

28,6

25,20

2,517

329,035

154,07

1258,967


3,172

1745,244

Внесення з доставкою 5 км

72

Т-150К

ПРТ-10

0,86

34,32

1,163

147,674

269,767

1714,593


1,465

2133,5

Витрачено добрив, кг

Органічних

72000









302 40,0


30240,0

Азотних

120









104 16,0


104 16,0

Фосфорних

80









1008,0


1008,0

Калійних

90









747,0


747,0

Оранка зябу плугом з передплужниками

25-27 см

Т-74

ПЛН-4-35+ 2БЗСС-1,0

0,8

15,8

1,250

163,375

41,000

789,352


1,575

995,302

Лущіння стерні у двох напрямках

6-8 см

Т-150К

ЛДГ-15

9,5

5,4

0,211

26,737

63,411

269,779


0,265

360,191

Внесення боронування у два сліди


Т-74

СГ-21+ 21БЗСС-1,0

12,0

1,8

0,1667

21,783

36,600

89,926


0,210

148,520

Вимірювання поверхні ґрунту


Т-74

7-ШБ-2,5

8,1

1,1

0,123

16,136

9,506

54,955


0,156

80,752

Транспортування води до 5 км

0,3

ЮМЗ-6Л

РЖТ-4

5,0

0,5

0,06

4.590

4.740

24,980


0,076

34,385

Транспортування гербіциду

0,007

Т-16М


0,9

0,1

0,008

0,303


4,996


0,010

5,308

Приготування робочої рідини

0,307

ЮМЗ-6Л

АПР “Темп”

5,7

0,6

0,054

4,0120

2.558

29,975


0,165

36,819

Внесення

0,307

ЮМЗ-6Л

ПОУ

2,4

1,75

0,417

31,875

61.500

87,428


0,525

181,328

Внесення в грунт

10-12 см

Т-150К

БДТ-7

4,3

4,40

0,233

29,535

65.116

219,820


0,293

314,764

Витрати ерадикану, кг

5,6









2352,0


2352,0

Передпосівна культивація з боронуванням

5-7 см

Т-74

СП-11+2КПС-4+8БЗСС-1,0

5,0

2,30

0,2

26,140

40.160

114,906


0,252

181,458

Навантаження

0,05

Ручне


0,7


0,073





0,136

0,136

Транспортування

0,05

Т-16М


0,9

0,21

0,057

2,217


10,248


0,072

12,536

Навантаження

0,025

Ручне


0,7


0,036





0,066

0,066

Транспортування

0,025

Т-16М


0,9

0,10

0,028

1,081


4,996


0,035

6,111

Сівба із внесенням мінеральних добрив


Т-70М

John Deere MaxEmerge

1,9

3,0

0,526

56,263

63,421

149,877


1,137

270,698

Витрати насіння кукурудзи, кг

25









478,75


478,75

Витрати мін. добрив, кг

10









126,0


126,0

Прикочування посівів


Т-70С

3КВГ-1,4

7,2

1,6

0,139

14,847

12,472

79,934


0,175

107,4229

Збирання кукурудзи на силос

1 га


КСК-100

2,5

17,50

0,4


596,0

874,283


0,864

1471,147

Транспортування силосу, т

33,4

ГАЗ-53А


3,5

35,68

9,543

443,743


1836,9087


12,024

2292,676

Розвантаження та ущільнення, т

33,4

Т-150К


42

13,28

0,795

317,3


663,307


1,002

981,609

Додаткове ущільнення


Т-150К


42

1,40

0,024

8,286


69,943


0,03

78,258

Укриття силосної маси


ЮМЗ-6Л

БН-100А

50

1,80

0,02

1,020

6,106

89,926


0,025

97,077

Разом

178,83

18,345

1679,335

1496,3

8988,634

4536 7,750

24,203

57556.22

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:



де - енергоємність урожаю МДж/га;

ек – 16.80 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини кукурудзи;

U-43400 кг/га - урожай люцерни;

КСР – 0,25 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:



Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:



де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.

Дана технологія є енергозберігаючо але технологія є екологічнонебезпечна.


Таблиця 4.4 Енергозберігаюча технологія вирощування кукурудзи на силос урожайність 322 ц/га

Види робіт

Склад агрегату

Витрати на 1 га

Енергоємність, МДж


Трактори, автомобілі, комбайни

Сільгоспмашини

Виробіток за 1 год

Палива кг, електроенергії, кВт/год

Праці люд/год

Тракторів, автомобілів

Сільгоспмашин

Палива, електроенергії

Добрив, пестицидів

Праці, люд/год

Раззом

1

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Обробіток ґрунту в 2 сліди після збирання кукурудзи

Т-150К

ЛГД-15

4,1 га

3,0

0,244

30,988

110,532

213,5

-

0,307

355,3

Рихлення грунту

Т-150К

ППЛ-10-25+БЗСС-1,0(3)

2,5га

7,3кг

0,40

50,8

17,6

311,71

-

0,504

380,6

Завантаження мінеральних добрив в подрібнювач

ЮМЗ-6Л

ПЭ-0,8Б

60 т

0,04 кг

0,005

0,255

0,21

1,708

-

0,006

2,179

Подрібнення мінеральних добрив

МТЗ-80

АИР-2,0+ ПЭ-0,8Б

14,3 т 3 люд.

0,96

0,06

3

15,72

40,99

-

0,061

59,77

Приготування суміші добрив і завантаження в транспортні засоби

МТЗ-80

СЗУ-20

9,3 т 2 люд.

0,96

0,06

3

13,38

40,99

-

0,065

57,43

Транспортування і внесення мінеральних добрив

Т-150К

РУМ-8

5 га

2,5 кг

0,2

25,4

18,8

106,7

1017

0,252

1168,

Оранка

Т-150К

ПЛП-6-35

1,1 га 16 кг

16 кг

0,91

115,5

40,95

683,2

-

1,147

840,8

Вирівнювання поверхні ґрунту після оранки

ДТ-75

ВПН-5,6

2,8 га

2,2 кг

0,36

43,56

79,92

93,94

-

0,454

217,8

Ранньовесняне боронування в 2 сліди

Т-150К

СГ-21+БЗТС-1,0(21)

83 га

3,8 кг

0,12

15,24

24,96

162,2

-

0,151

202,6

Перша культивація зябу з боронування

Т-150К

СП-16+КПС-4(2)+БЗСС-1,0(8)

4,8 га

3,8 кг

0,20

25,4

49,2

162,2

-

0,252

237,1

Передпосівна культивація з боронування

Т-150К

СП-16+КПС-4(3)+БЗСС-1,0(12)

8,7 га

2,6 кг

0,10

12,7

32,9

111,0

-

0,126

156,7

Навантаження і розвантаження

-

вручну

1,1 т 2 люд.

-

0,05

-

-

-

-

0,09

0,09

Навантаження і розвантаження ядохімікатів в тарі

-

вручну

1,1 т 2 люд.

-

0,15

-

-

-

-

0,27

0,27

Транспортування насіння, ядохімікатів

ГАЗ-53А

-

23т/км 2год

0,84 кг

0,08

3,76

-

36,96

-

0,086

40,80

Сівба

ДТ-75

John Deere MaxEmerge

4,1 га

1,4 кг

0,31

37,51

99,82

59,78

2830

0,391

3027,5

Коткування посівів

ДТ-75

СГ-21-ЗККШ-б(З)

84 га

2,4кг

0,12

14,52

63,48

102,4

-

0,151

180,6

До сходове боронування (два)

Т-150К

СГ-21+БЗСС-1,0(21)

12,6 га

2,8 кг

0,16

20,32

30,72

119,5

-

0,202

170,8

Перше після сходове боронування

ДТ-75

СП-16+БЗСС-1,0(18)

5,6 га

3,6 кг

0,18

21,78

30,6

153,7

-

0,227

205,9

Навантаження, транспортування і розвантаження гербіцидів

Т-16

Навантаж. і розвантаж., вручну

0,9 т 2 люд,

0,94 кг

0,39

15,21

-

40,13

-

0,421

55,79

Транспортування води і заправка ВР-3М

ГАЗ-53А

АЦ-4,2-53А

25 т/км

0,96 кг

0,09

4,23

3,807

42,24

-

0,113

50,39

Приготування робочої рідини і заправка обприскувача


ЮМЗ-6АЛ

ВР-ЗМ

7 т

0,18 кг

0,05

-

3

7,686

-

0,063

13,299

Обприскування посівів гербіцидами

ЮМЗ-6АЛ

ПОУ

4 га

3,00 кг

0,25

12,75

11

128,1

264

0,315

416,1

Друге після сходове боронування

ДТ-75

СП-16+БЗСС-1,0(18)

5,6 га

3,6 кг

0,18

21,78

30,6

153,7

-

0,227

206,3

Навантаження мінеральних добрив

ЮМЗ-6АЛ

ПЗ-0,8Б

60 т

0,01кг

0,001

0,051

0,042

0,427

-

0,001

0,521

Транспортування мінеральних добрив на відстань 5 км

ГАЗ-53А

-

15 т

0,7 кг

0,07

3,29

-

30,8

-

0,088

34,178

Завантаження мінеральних добрив в КРН-5,6


вручну

2,2т 2 люд

-

0,16

-

-

-

-

0,288

0,288

Перший міжрядний обробіток з внесенням мінеральних добрив

ЮМЗ-6АЛ

КРН-5,6

2,2 га

1,75 кг

0,45

22,95

20,25

74,72

4800

0,567

4918,492

Другий міжрядний обробіток

ЮМЗ-6АЛ

КРН-5,6+КЛТ-38

2,9 га

1,6 кг

0,35

17,85

15,75

68,32

-

0,441

102,3

Третій міжрядний обробіток з підгортанням

ЮМЗ-6АЛ

КРН-5,6+КРН-53А

2,6 га

1,75 кг

0,33

16,83

14,85

74,72

-

0,416

106,8

Усього





2,781

174,1

224,0

996,6

5064

3,52

6461

Збирання кукурудзи на силос


КСК-100

2,5 га 2год

17,5 кг

0,82

-

1221,

747,2

-

0,886

19699

Транспортування силосної маси на відстань 5 км

ГАЗ-53А

-

3,5 га

68,8 кг

9,2

432,4

-

3027

-

11,59

3471

Розвантаження і ущільнення силосної маси

ЮМЗ-6АЛ,Т-130

-

2,8 га 3 люд

25,6 кг

1,07

426,9

-

1093

-

1,220

1521

Додаткове ущільнення силосної маси

Т-130

-

17 га

1,4 кг

0,06

20,88

-

59,78

-

0,076

80,736

Укриття силосної маси

ЮМЗ-6АЛ

БН-10А

50 т

1,8 кг

0,60

30,6

183,2

25,62

-

0,756

240,176

Разом





17,78

1452

2133

7974

8911

22,2

20492


Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:



Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:



де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.



Порівнюючи ці дві технології можна зробити висновок що ці дві технології є енергозберігаючі . крім того друга технологія є екологічно безпечна а перша екологічно небезпечна. тому друга технологія є більш доцільна для впровадженя її в господарстві.


4.3 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання комбікорму


Ярий ячмінь завжди стабілізує виробництво зерна в Україні в разі зниження врожаїв чи загибелі озимини.

У 2007 році на площі більше 200 тис. га ярий ячмінь дав врожай по 36,4 ц/га, в той час як озима пшениця - тільки по 32,3 ц/га.

Є всі підстави прогнозувати значне збільшення його посівних площ і за умов 2008 року.

Хоча ячмінь здатний давати рентабельні врожаї навіть без внесення добрив і по веснооранці, необхідно активно впроваджувати агротехнічні заходи по інтенсифікації системи його виробництва.

Фахівцями Селекційно-генетичного інституту створена низка сортів, які спроможні повно реалізувати умови різних за енергозберігаючих технологій. Так, до помірно посушливих умов адаптовані сорти Одеський 151. Дерибас, Адапт, Сталкер, Галатея, Галактик, Південний. Всі вони за екстремальних умов в елітгоспах Селекційно - генетичного інституту давали врожаї до 47-51 ц/га, тоді як кращі сорти пшениці тільки 35-37 ц/га.

У 2001 сприятливому для одержання високих врожаїв році дослідне господарство "Пам'ять чекіста", де були застосовані оптимальні технології вирощування, одержало середній врожай з насіннєвих посівів по 84 ц/га. Сорт Адапт з площі 70 га (Р-2, еліта) дав по 74 ц/га, а сорт Галатея з площі 8 га (Р-1)-89 ц/га.

Високоінтенсивні сорти (Едем, Зоряний, Гетьман, Оболонь) можна успішно вирощувати в Вінницькій області. До особливої групи сортів належить ярий шестирядний ячмінь Паллідум 107, який в сприятливих умовах є неперевершеним за врожаєм.

Насіння всіх сортів високої якості можна придбати в насіннєвих господарствах інституту. В господарстві ускладнилася підготовка ґрунту. І після попередників лишається багато післяжнивних залишків, їх та бур’яни треба обов'язково прибрати з полів, інакше якісної підготовки ґрунту отримати не можна.

Дрібні післяжнивні залишки необхідно якісно загорнути в ґрунт на достатню глибину.

Обробіток ґрунту під посів ярого ячменю (оранка на глибину 25 см) треба проводити з осені з обов'язковим внесенням повного мінерального добрива.

Орієнтовно, норма добрив має складати 45 - 60 кг/га діючої речовини NPK, але вона вимагає корегування в залежності від родючості ґрунтів конкретних полів.

Поряд з вирішенням технологічних питань, потрібно розширювати сортовий склад посівів. В кожному господарстві доцільно висівати 2-3 сорти. Це дасть змогу створити пластичну популяцію культури, яка спроможна, краще протидіяти негативним впливам умов вирощування. В цьому зв'язку необхідно слідкувати за появою нових сортів, знати їх та активно впроваджувати у виробництво. [17]

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:



де - енергоємність урожаю МДж/га;

ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;

U- 4430 кг/га - урожай ячменю;

КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

Таблиця 4.5 Енергетична оцінка технології вирощування фуражного ячменю, урожайність 44,3 ц/га.

Вид робіт

Якісні та об’ємні показники

Склад агрегату

Витрати на 1 га

Енергоємність, МДж



Трактори, автомобілі, комбайни

Сільськогосподарські машини

Виробіток за 1 год.

Палива кг, електроенергії, кВт

Праці люд/год

Тракторів, автомобілів

Сільгоспмашини

Палива,

Електроенергії

Добрив,

пестицидів

Праці,

люд/год

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Лущення

стерні

6-8 см

Т-150К

ЛДГ-15

4,8 га

5,4 кг

0,2

26,67

95,13

230

-

0,252

352,632

Навантаження

мінеральних добрив

0,29 т

ЮМЗ-6АЛ

ПЗ-0,8

11 т 2люд

0,03 кг

0,053

2,703

2,226

1,2

-

0,057

6,267

Подрібнення добрив

0,29 т

ЮМЗ-6АЛ

ИСУ-4

4 т 2 люд

0,1 кг

0,145

7,395

5,51

4,27

-

0,157

17,332

Навантаження добрив у змішувач

0,29 т

ЮМЗ-6АЛ

ПЗ-0,8Б

11 т 2люд

0,03 кг

0,053

2,703

2,226

1,28

-

0,057

6,267

Змішування добрив

0,29 т

Ел.двиг.

СЗУ-20

16 т

0,54 кВт

0,018

-

4,014

1,944

-

0,016

5,974

Транспортування і внесення мінеральних добрив

0,29 т

Т-150К

РУМ-8

11 га

2,5 кг

0,2

25,4

18,8

106

3078

0,252

3229,202

Оранка на зяб


ДТ-75

ПНИ-35+БЗТС-1,0

1,3 га

10,8 кг

0,70

84,7

20,3

461

-

0,882

567,042

Протруювання насіння

0,2

Ел.прив.

ПС-10

10т 3 люд

0,2 кВт

0,06

-

1,98

0,72

170

0,162

173,362

Ранньовесняне боронування


ДТ-75

СП-16+БЗМСС-1,0(17)

8,4 га

1,8 кг

0,12

14,52

19,8

76,8

-

0,151

111,331

Передпосівна культивація


ДТ-75

СП-11+КПС-4(2)

5,3 га

2,3 кг

0,19

22,99

31,92

98,2

-

0,24

153,36

Навантаження насіння

0,22

Ел.двиг.

ЗПС-100

7,5 т

0,03 кВт

0,03

-

0,792

0,108

-

0,027

0,927

Транспортування ы заправка сівалок

0,22 т

ГАЗ-53А

УЗСА-40

3т

0,7 кг

0,037

3,395

6,57

30,8

-

0,047

40,812

Сівба


ДТ-75

СП-11+СЗ-3,6(3)

3,2 га 4 люд.

4,2 кг

0,313

37,873

144,606

179,34

4101

1,238

4464,857

Прикочування посівів


ДТ-75

СП-11+ЗККШ-6(2)

6 га

2,1 кг

0,17

20,57

57,8

89,67

-

0,214

168,254

Транспортування води ядохімікатів

0,362 т

АЦА-3,85-53А

АЦ-4,2-53А

3т

1,12 кг

0,117

6,318

-

49,28

-

0,147

55,745

Приготування робочої рідини і заправка агрегату

0,362 т

МТЗ-80

АПЖ-12

8т 2 люд

0,41 кг

0,09

4,5

6,3

17,507

-

0,097

28,404

Обробка посівів ядохімікатами

0,362

МТЗ-80

ОВТ-1Б

8 га

1,15 кг

0,125

6,25

25,25

5,338

718

0,158

754,996

Скошування у валки (50% площі)

0,5 га

ЮМЗ-6 АЛ

ЖРС-4,9

2,7 га

0,625 кг

0,19

9,435

48,1

26,688

-

0,239

84,462

Підбір та обмолот валків (50% площі)

0,5 га

СК-5

2-ПТС-4-887А

1,43 га 2 люд

3,12 кг

0,35 0,7

264,6

11,2

133,011

-

0,756

409,567

Пряме комбайнування (50% площі)

0,5 га

СК-5

2-ПТС-87 А

1,14 га 2 люд.

7,2 кг

0,88

665,28

28,16

307,44

-

0,95

1001,83

Транспортування зерна ( 5 км )

2,43 т

ГАЗ-53Б

-

15 т/км

1,7 кг

0,81

43,74

-

74,8

-

1,021

119,561

Транспортування соломи

2,9т

ЮМЗ-6АЛ

2-ПТС-4-887 А

4т/км

4,14 кг

1,09

55,59

34,88

176,778

-

1,373

267,621

Скиртування соломи

2,9 т

ЮМЗ-6АЛ

ПФ-0,5

4т 4 люд

4,75 кг

2,91

148,41

17,46

202,825

-

2,881

371,576

Первинна очистка зерна

2,43 т

Ел.двиг.

ЗАВ-20

20 т

4,73 кВт

0,20

-

1045

17,028

-

0,18

1062,208

Разом






10,357

1453,042

1628,024

2293,669

8068,3

11,554

13454,589

де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.



Технологі є енергозберігаюча і екологічнобезпечною.

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:


де - енергоємність урожаю МДж/га;

ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;

U- 3470кг/га - урожай ячменю;

КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.

Проаналізувавши дані технології можна зробити висновки, що обидві технології є енергозберігаючими і екологічнобезпечними. Але першу енергозберігаючу технологію доцільніше впроваджувати в виробництво адже в неї більший коефіцієнт енергетичної ефективності.


Таблиця 4.6. Енергетична оцінка технології вирощування ячменю, урожайність 34.7 ц/га

Види робіт

Якісні та обємні показники

Склад агрегату

Витрати на 1 га

Енергоємність, МДж



Трактори, автомобілі, комбайни

Сільгоспмашини

Виробіток за 1 год

Палива кг, електроенергії, кВт/год

Праці люд/год

Тракторів, автомобілів

Сільгоспмашин

Палива, електроенергії

Добрив, пестицидів

Праці, люд/год

Раззом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Лущення стерні перше

6-8 см

Т-150

ЛДГ-15

10,7

5,4 кг

0,09

11,869

42,336

230,58

-

0,113

284,898

Лущення стерні друге


Т-150

ЛДГ-15

10,7

5,4 кг

0,09

11,869

42,336

230,58

-

0,113

284,898

Навантаження міндобрив


ЮМЗ-6Л

ПЭ-0,8Б

5,7

0,09

0,09

4,59

3,78

3,84

-

0,11

12,32

Перевезення та внесення міндобрив.



ЮМЗ-6Л

ІРМГ-4

4,7

2,50

0,23

11,73

17,94

106,75

2990,00

0,29

3126,71

Оранка


Т-74

ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0

0,8 га

15,8 кг

1,250

163,75

45

674,66

-

1,575

884,985

Снігозатримання

-

-

-

-

-

2,91

-

-

-

-

2,881

2,881

Боронування зябу з шлейфуванням


ДТ-75

СП-16+БЗТС-1,0(17)

8,9 га

1,35 кг

0,11

13,31

20,02

57,645

-

0,139

91,114

Передпосівна культивація


Т-150К

СП-16+ЗКПС-4(2)

6 га

10,5 кг

0,17

21,59

35,02

448,35

-

0,2(4)

505,174

Навантаження міндобрив і насіння


Ел.прив.

ЗМ-30

8 т

0,03 кВт

0,08

-

3,2

0,108

-

0,072

3,38

Перевезення міндобрив і насіння


ГАЗ-53А

УЗСА-40

5,9 т

0,3 кг

0,01

1,845

2,7

13,2

-

0,038

17,783

Сівба з внесенням міндобрив


ДТ-75

СП-11+СЗ-3,6(3)

3,2 га 4 люд

4,2 кг

0,313

37,873

144,606

179,34

4101,8

1,238

4464,857

Транспортування води


АЦА-3,85-53А

АЦ-4,2-53А

3 т

1,12 кг

0,117

6,318

-

49,28

-

0,147

55,745

Підготовка робочого розчину інсектицидів


МТЗ-80

АПЖ-12

8 т 2 люд.

0,41 кг

0,09

4,5

6,3

17,507

-

0,097

28,404

Внесення інсектицидів


МТЗ-80

ОВТ-1Б

8 га

1,15 кг

0,125

6,25

25,25

5,338

718

0,158

754,996

Пряме комбайнування


РСМ-10

2-ПТС-4-887 А

2,3 га 2 люд

10,4 кг

0,88

775,28

28,16

444,08

-

0,95

1248,47

Транспортування зерна


ГАЗ-53Б

-

15 т/км

1,6 кг

0,66

40,59

-

70,4

-

0,832

111,822

Перевезення соломи


ЮМЗ-6АЛ

2-ПТС-4

4 т/км

6,85 кг

1,50

76,5

48

292,495

-

1,89

418,885

Скиртування соломи


ЮМЗ-6АЛ

ПФ-0,5

4 т 4 люд.

8,85 кг

2,00

102

12

377,895

-

1,98

493,875

Очистка і сушка соломи



КЗС-20Ш, ЗАВ-20

20 т

32 кВт

0,20

-

542

115,2

-

0,18

657,38

Всього












13448,577

Для порівняння механізованих технологій результати розрахунків зводимо до таблиці 4.7.


Таблиця 4.7. Енергетична і екологічна характеристика існуючих і рекомендованих технологій

Культура

Існуюча технологія

Варіант 1

Варіант 2


Ке

Ке.е

Ке

Ке.е.

Ке

Ке.е.

Люцерна на сіно

1.52

23.37

2.01

20.54

1.7

22.5

Кукурудза на силос

1.78

2.6

3.17

2.9

6.6

8.1

Фуражний ячмінь

1.46

5.3

5.4

12.4

4.2

12.4


Порівнюючи данні технології можна зробити висновок що з точки зору енергозбереженя найдоцільніша технологія вирощування кукурудзи на силос (варіант 2)

При впровадженні рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберіганні кормів СТОВ «Глуховецьке» отримає такий енергетичний ефект:

Еефект=((Еу. кукур. (рек.)- Ен.п. кукур. (рек.))- (Еу кукур. (існ.)-Ен.п. кукур. (існ.).))*S кукур.+ ((Еу. люцер. (рек.)- Ен.п. люцер. (рек.))- (Еу люцер. (існ.)-Ен.п. люцер. (існ.).))*S люцер.+ ((Еу. ячм. (рек.)- Ен.п. ячм. (рек.))- (Еу ячм. (існ.)-Ен.п. ячм. (існ.).))*S ячм.

де Еу. кукур. (рек.), Еу. люцер. (рек.) , Еу. ячм. (рек. )- віповідно енергія урожая рекомендованих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю

Ен.п. кукур. (рек.), Ен.п. люцер. (рек.) , Ен.п. ячм. (рек. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при рекомендованих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Еу. кукур. (існ.), Еу. люцер. (існ.) , Еу. ячм. (існ. )- віповідно енергія урожая існуючих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Ен.п. кукур. (існ.), Ен.п. люцер. (існ.) , Ен.п. ячм. (існ. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при існуючих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

S кукур , S люцер , S ячм.- прогнозовані площі посіву на 2008 рік в СТОВ «Глуховецьке» відповідно кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Еефект=((135240-20492.69)-(114730-64189.79))*380+((16372.5-8147.42)-(10915-7160.87))*200+((72881.47-13454.58)-(45406-31037.97))*144=31781363МДж


5 Розроблення екологічних заходів та заходів з охорони праці


5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва


5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології

Відходи — це речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності, непридатні для подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; власник відходів має намір або повинен позбутися їх (утилізувати чи видалити).

Відходи, з одного боку, можуть негативно впливати на живі й неживі об'єкти довкілля, а з іншого — слугувати вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами для можливої утилізації.

Повна назва відходу складається з: номенклатурної назви відходу; уніфікованої назви процесу, в якому утворюється або виявлено відхід; уніфікованої назви виду економічної діяльності, в якій реалізовано цей процес.

Номенклатурна назва відходу відбиває стан і структуру відходів за місцем їх утворення або виявлення і відповідає конкретному різновиду відходів: стану відходу загалом та стану його компонентів; назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції; стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.[1]

Для позначення відходів за найменуванням процесу, в якому вони утворюються, вживають додаткові терміни: брак, вибраковування, виділення, вижимка, викид, відпрацювання, відсів, відстій, залишок, конденсат, концентрат, накип, осад, осмол, пересортиця, продукт, продукти зношення, продукти корозії, просів, рециркулят, сублімація, фракція та ін.

Утворення відходів призводить до втрати частини цінних речовин, становить загрозу для навколишнього середовища, а їх збирання, перевезення, зберігання, переробка, утилізація, видалення, знешкодження, поховання, контроль за цими операціями, нагляд за місцями видалення потребують додаткових витрат. Переведення виробництва на безвідходні технології дає змогу раціональніше використовувати природні ресурси й підтримувати екологічну рівновагу.

Безвідходна технологія — це сукупність технологічних процесів, які забезпечують роботу виробництва за замкненим циклом і повне використання в процесі виробництва вихідної сировини і побічної продукції (відходу).

Головним завданням і водночас змістом безвідходного виробництва є не стільки утилізація відходів, тобто використання їх як вторинних матеріальних, енергетичних ресурсів для отримання корисної продукції чи з іншою метою, як комплексна, максимально глибока переробка сировини і зменшення кількості відходів.


5.1.2 Мінімізація негативного впливу техніки

Пересування техніки полем спричинює негативні явища, пов'язані з підвищеним тиском на грунт та буксуванням рушіїв:

  • погіршення фізичних та фізико-механічних властивостей ґрунту (щільності, пористості, твердості, питомого опору тощо);

  • необхідність проведення додаткового обробітку за підвищеного опору ґрунту;

  • посилення водної і вітрової ерозій ґрунту;

  • зниження врожайності сільськогосподарських культур.

  • Спрощено ущільнення ґрунту визначають за середнім тиском на

нього рушія. В сучасному уявленні воно прямо пропорційно залежить від максимального тиску рушія на ґрунт, площі опорної поверхні, ширини рушія, інтенсивності накопичення незворотних деформацій ґрунту, числа проходів техніки по одному сліду.

Зменшення навантаження техніки на ґрунт. Для зменшення негативного впливу рухомої техніки на ґрунт вживають заходів, які умовно можна об'єднати в три групи.

Агротехнічні та агрохімічні — спрямовані на підвищення стійкості ґрунту до ущільнювальної та руйнівної дії техніки. Досягають цього збільшенням вмісту органічної речовини, поліпшенням загальних фізичних і фізико-механічних властивостей удобренням, хімічною меліорацією, штучним структуроутворенням, мінімізацією обробітку ґрунту за рахунок застосування полицевого обробітку, зменшення його глибини.

Технологічні полягають у зменшенні числа проходів техніки полем, у тім числі за рахунок використання комбінованих і широкозахватних агрегатів, заміни механічного обробітку ґрунту внесенням гербіцидів; застосуванні способів руху, за яких зменшується площа ущільненої поверхні, зокрема човникового; впровадженні мостового землеробства (рис. 1).

Конструкторські — основними завданнями яких є зменшення тиску техніки на ґрунт та її буксування. Реалізують їх такими основними шляхами:

  • зменшенням маси тракторів за рахунок застосування міцніших і легших матеріалів;

  • зниженням робочої швидкості тракторів на ґрунтах із підвищеною вологістю і здатних до ущільнення;

  • вирівнюванням центра ваги для досягнення однакового тиску передніх і задніх коліс трактора на ґрунт;


Рис. 1 Схеми комбінованого (а) і збирального(б) агрегатів для роботи за мостовою технологією (за І.І. Водяником,1990)


  • розміщенням колісних рушіїв за схемою «катамаран» (на одній осі) або «тандем» (один за одним);

  • зменшенням контактного тиску на ґрунт за рахунок зниження внутрішнього тиску повітря в шинах (рис. 2, а), застосування шин підвищеної еластичності (рис. 3) ; широкопрофільних та аркових шин (див. рис. 2 б, в);

  • поліпшенням конструкції гусеничних рушіїв у напрямках звуження і видовження контактної поверхні, збільшення кроку гусениці, кількості опорних котків, застосування пружинних шарнірів


Рис. 2. Шини атмосферного тиску (а), широкопрофільні

(б) та аркові (в) (за І.І.Водяником)

Докладніше напрями вдосконалення ходових частин тракторів та іншої техніки розглянуто нижче.

Просапні колісні трактори. Завдання зменшення шкідливого впливу на Грунт частково вирішують збільшенням діаметра і ширини шин, однак у зв'язку з погіршенням маневровості тракторів та агротехнічними вимогами це можна робити до певної межі. Зокрема, ширина шин не може перевищувати 21 см з огляду на захисну зону рядків культур, які вирощують із міжряддями 45 см.

Застосуванням здвоєних шин за схемою «тандем» поліпшують тягово-зчіпні властивості тракторів. Іншими шляхами вирішення цього завдання є використання широкопрофільних і аркових шин, привід на передні колеса меншого порівняно із задніми діаметра.


Рис. 3. Схеми еластичних коліс (за І.І. Водяником)


Зменшення маси тракторів за збереження тягово-зчіпних властивостей досягають встановленням двох ведучих мостів (колісна формула 4К4), причому кращою, хоча й дорожчою, є конструкція з усіма колесами однакового розміру.

Обладнання тракторів передньою навіскою з метою одночасного її використання із задньою (рис. 4) забезпечує рівномірніший розподіл експлуатаційного навантаження між передніми та задніми колесами, що усуває необхідність встановлення баластних вантажів на передню вісь для вирівнювання тиску на ґрунт та підвищення тягового зусилля.

Середній тиск коліс просапних тракторів на ґрунт не повинен перевищувати 80-110 кПа (залежно від класу), буксування — 16 і 14 % відповідно для тракторів із колісними формулами 4К2 та 4К4. Треба передбачати можливість установлення баластних вантажів, а для тракторів 4К2 — напівгусеничного ходу або ґрунтозачепів.


Рис. 4. Трактор, агрегатований із плугами на передній і задній навісках (за І.П. Ксеневичем та ін.)


Колісні трактори загального призначення. Найоригінальні-шою конструкторською розробкою є мобільний енергетичний засіб (МЕЗ), який називають трактором другого покоління (рис. 5). Принципова особливість його полягає в оснащенні приводом на ходову частину сільськогосподарських машин для збільшення загального тягового зусилля МТА за рахунок їх маси, а не маси трактора. Отже, вирішується стратегічне завдання — збільшення енергонасиченості трактора, що за

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: