Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів
За виходом кормо-протеїнових одиниць (КПО) з одиниці земельної площі серед зернофуражних культур беззаперечну перевагу мав ячмінь на всіх агрофонах вирощування, що досліджувались, який за цим показником мав кращі результати, порівняно з найбільш врожайними зерновими культурами – кукурудзою, у середньому на 6,7%, озимою пшеницею – на 8,9%.
Енергоємність виробництва 1 ц к.од. на агрофоні без добрив у озимої пшениці була 0,22 ГДж, а у ячменю – 0,23; на агрофоні (NPK)45, відповідно, 0,30 і 0,31, а на агрофоні – гній 40 т/га – 0,85 і 0,74. Що стосується коефіцієнту енергетичної ефективності, то він був більшим у ячменю, порівняно з озимою пшеницею.
У цілому можна зробити висновок, що в умовах Лісостепу України пріоритетними зернофуражними культурами з точки зору ефективного використання земельних ресурсів, енергозбереження, забезпечення високопродуктивних корів обмінною енергією є кукурудза і ячмінь.
Визначення оптимальних однорічних злако-бобових сумішок на зерносінаж і силос. Сукупні затрати енергії на виробництво продукції були найменшими при вирощуванні озимих сумішок – 17,7-18,4 ГДж/га. Дещо більшими вони були у сумішок ярих культур – 19,2-19,9, а найбільшими – у кукурудзяно-соєвих сумішок – 24,6-25,5 ГДж/га, проте останні забезпечували найбільший вихід валової та обмінної енергії з 1 га – 190,8-202,6 та 93,4-95,0 ГДж/га, відповідно. З ярих злако-бобових сумішок вихід валової та обмінної енергії був найвищим у чотирикомпонентної сумішки – 185,0 та 91,8 ГДж/га. В озимих культур ці показники були найвищими у сумішки, яка складалась з озимого тритикале та озимої вики, відповідно, 177,5 та 89,9 ГДж/га (табл. 5).
Таблиця 5
Енергетична оцінка вирощування злако-бобових сумішок на силос
| Варіанти | Витрати сукупної енергії, ГДж/га | Вихід з 1 га, ц | Вихід з 1 га, ГДж | Енергоємність 1ц, ГДж | Енергетичний коефіцієнт | Коефіцієнт енергетичної ефективності | |||||
| сухої речовини | кормових одиниць | перетравно-го протеїну | валової енергії | обмінної енергії | сухої речовини | кормових одиниць | перетравно-го протеїну | ||||
| Озиме жито | 18,4 | 91,6 | 67,3 | 3,71 | 171,16 | 81,24 | 0,20 | 0,27 | 4,9 | 9,30 | 4,41 |
| Озиме жито + озима вика | 17,7 | 88,2 | 65,2 | 5,56 | 162,54 | 81,41 | 0,20 | 0,27 | 3,2 | 9,18 | 4,60 |
| Озиме тритикале | 18,4 | 90,7 | 68,1 | 4,14 | 164,32 | 80,37 | 0,21 | 0,27 | 4,4 | 8,57 | 4,36 |
| Озиме тритикале +озима вика | 18,2 | 95,8 | 68,9 | 8,03 | 177,52 | 89,95 | 0,19 | 0,26 | 2,3 | 9,5 | 4,34 |
| Ячмінь + овес + яра вика | 19,2 | 91,0 | 60,3 | 7,34 | 169,05 | 82,26 | 0,21 | 0,31 | 2,6 | 8,80 | 4,28 |
| Ячмінь + овес + горох | 19,8 | 84,4 | 58,4 | 5,43 | 155,37 | 70,45 | 0,23 | 0,34 | 3,6 | 7,84 | 3,55 |
| Ячмінь + овес + яра вика + горох | 19,9 | 99,3 | 69,0 | 7,78 | 185,05 | 91,85 | 0,20 | 0,28 | 2,5 | 9,29 | 4,61 |
| Кукурудза (одновидовий посів) | 24,6 | 95,8 | 85,6 | 3,64 | 176,19 | 85,24 | 0,25 | 0,29 | 6,7 | 7,16 | 3,46 |
| Кукурудза + соя (25% від норми посіву) | 25,1 | 105,5 | 94,6 | 6,28 | 190,80 | 94,05 | 0,24 | 0,27 | 4,0 | 7,60 | 3,74 |
| Кукурудза + соя (50% від норми висіву) | 25,5 | 108,0 | 100,2 | 7,2 | 195,10 | 95,04 | 0,24 | 0,25 | 3,5 | 7,68 | 3,72 |
| Кукурудза 0,5 + соя (75% від норми висіву) | 24,6 | 105,0 | 99,8 | 7,08 | 202,65 | 93,40 | 0,25 | 0,25 | 3,5 | 7,67 | 3,53 |
Енергетичний коефіцієнт та коефіцієнт енергетичної ефективності були найвищими в озимих сумішок (9,18-9,50) та (4,34-4,60), відповідно. Найнижчими вони були в одновидових посівах кукурудзи. Пояснюється це тим, що кукурудза була більш високоенергоємною культурою при вирощуванні, у порівнянні з озимими чи ярими зернофуражними культурами, а останні були більш енергозберігаючими культурами. Це також підтверджується показниками енергоємності виробництва як 1 ц кормових одиниць, так і 1 ц перетравного протеїну.
За хімічними показниками (кількість і співвідношення кислот, рН корму, вміст аміаку) кращими були ті зерносінажі, які були виготовлені у фазу воскової стиглості зерна. Особливо високої якості був зерносінаж з суміші озимого тритикале і озимої вики при подрібненні на частки 40-60 мм, в якому містилося лише 0,58% усіх кислот, де на молочну приходилося 62,1%, а масляна кислота була відсутньою.
Перетравність органічної речовини була найвищою у зерносінажі, заготовленому з тритикале – 75,8±1,13, проте перетравність протеїну кращою була у пшенично-виковому кормі – 77,1±0,83 (табл. 6). У цілому, всі інші поживні речовини мали достатньо високий рівень перетравності, що позитивно впливало на енергетичну ефективність виробництва цього виду корму. Було встановлено, що найбільший вихід к.од. з 1 га був у тритикале-виковому зерносінажі, порівняно з житньо-виковим вище на 9,4%, а пшенично-виковим – на 17,9%.
Таблиця 6
Фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин зерносінажів, агрофон (NPK)45, %
| Сировина для зерносінажу | Суха речовина | Органічна сировина | Жир | Протеїн | Клітко-вина | БЕР |
| Озима пшениця | 72,5±0,98 | 74,5±1,04 | 89,2±1,21 | 69,2±0,94 | 63,3±1,13 | 79,9±1,08 |
| Озима пшениця + озима вика | 68,0±0,91 | 69,9±0,77 | 85,9±1,07 | 77,1±0,83 | 64,5±0,90 | 70,5±1,21 |
| Озиме жито | 62,3±0,96 | 64,2±1,18 | 85,4±1,18 | 62,3±0,97 | 64,8±1,20 | 70,9±0,97 |
| Озиме жито + озима вика | 72,8±1,14 | 74,1±1,21 | 89,1±0,99 | 73,8±0,99 | 68,5±1,11 | 78,0±1,18 |
| Озиме тритикале | 67,8±1,09 | 75,8±1,13 | 85,5±1,22 | 64,4±1,06 | 66,7±1,17 | 73,5±1,08 |
| Озиме тритикале + озима вика | 70,1±1,18 | 69,8±1,19 | 87,4±1,20 | 75,3±1,17 | 67,9±1,21 | 75,3±1,13 |
З метою підвищення якості корму з ярих зернофуражних культур була застосована технологія заготівлі силосу з підвищеним вмістом сухої речовини шляхом часткового зів’ялювання скошеної маси у полі.
За даними таблиці 7 та враховуючи зростання енергозатрат на подрібнення корму по мірі збільшення у ньому вмісту сухої речовини, є підстави зробити висновок про те, що при силосуванні 4-компонентної суміші ярих зернофуражних культур кращі результати можна одержати за вологості силосної маси 58-65%.
За показниками КПО, енергозбереження, енергоємності виробництва, енергетичних коефіцієнтів пріоритетними кормовими культурами та сумішками при створенні сталої і ефективної кормової бази у молочному скотарстві були: серед озимих культур – сумішка з тритикале та вики, серед ярих культур – сумішка з ячменю, вівса, гороху та вики. Сумішка з кукурудзи і сої мала абсолютну перевагу над іншими культурами і сумішками, оскільки була найбільш врожайною за зеленою масою, виходом з 1 га кормових і кормо-протеїнових одиниць за помірних затрат сукупної енергії з розрахунку на одиницю цих речовин. Ця сумішка характеризувалася найвищими показниками виходу з 1 га валової, обмінної енергії за помірного енергетичного коефіцієнту, коефіцієнту енергетичної ефективності і прирощення валової енергії на одиниці земельної площі.
Таблиця 7
Характеристика консервованих кормів за кислотністю у зв’язку з вологістю вихідної сировини (ячмінь+овес+горох+вика)
| Вологість вихідної маси | рH | Аміак, г/кг | Всього кислот, % | Співвідношення кислот | ||
| молочна | оцтова | масляна | ||||
| 79,8 | 3,62 | 1,17 | 2,75 | 72,2 | 27,8 | - |
| 72,1 | 3,65 | 0,93 | 2,61 | 71,3 | 28,7 | - |
| 67,2 | 3,70 | 0,87 | 2,45 | 70,9 | 29,1 | - |
| 65,3 | 4,02 | 0,70 | 2,23 | 66,9 | 33,1 | - |
| 60,3 | 4,20 | 0,62 | 2,10 | 63,3 | 36,7 | - |
| 58,0 | 4,32 | 0,56 | 2,05 | 60,6 | 39,4 | - |
| 50,8 | 4,55 | 0,70 | 1,90 | 54,7 | 45,3 | - |
| 39,7 | 4,87 | 0,84 | 1,21 | 51,1 | 48,9 | - |
Дослідження БАР. Сучасні сорти сої характеризуються різним вмістом ізофлавоноїдів і їх кількість залежить від фази вегетації рослин. Вміст ізофлавоноїдів у вегетативній масі сортів сої, що досліджувалися, у пізні фази розвитку рослин – початку та повного наливу зерна практично однаковий і більший, порівняно з фазою цвітіння, в 1,14 – 1,97 раза. Найбільший вміст ізофлавоноїдів міститься у вегетативній масі сої сорту Фея у фазу початку наливу зерна (рис. 2).
Встановлено, що у вегетативній масі сої сорту „Мрія” у період наливу зерна, а саме у цю фазу вегетації проводили скошування сої на силос, містилося більше 70 біологічно активних речовин фенольної природи, які представлені: флавонами (кемпферолом, кверцетином і їх 3-0-глікозидами); ізофлавонами (даідзеіном, геністеіном, формононетином і біоханіном і їх 7-0-глікозидами); оксикумаринами (скополетином, умбеліфероном, ескулетином); оксикоричними кислотами (хлорогеновою, неохлорогеновою, феруловою і n-кумаровою).
Напевно, з цими речовинами, у першу чергу з ізофлавонами, ототожнюється підвищення жирномолочності корів.
Заміна
у складі кормових
сумішок для
високопродуктивних
корів у період
роздоювання
кукурудзяного
силосу на
кукурудзяно-соєвий
силос не приводила
до зниження
запліднення
корів і отримання
від них життєздатних
телят. Навпаки,
характер годівлі
сприяв скороченню
кількості
осіменінь на
11,9%, сервіс-період
у корів скоротився
на 17,1 днів або
28,2%.
Техніко-економічна оцінка застосування ряду соргових культур. Енергетична оцінка вирощування соргових культур показала, що найбільший збір валової енергії одержано на посівах сорго-суданкового гібриду Ювілей 50 – 286,1 ГДж на варіанті без добрив та 338,1 ГДж – на удобрених ділянках. Хоч ця культура була найбільш енергоємною при вирощуванні, проте у зв’язку з високою врожайністю характеризувалася найвищими енергетичними коефіцієнтами, що мало велике практичне значення, переважаючи основну силосну культуру – кукурудзу за цим показником в 1,83 і 1,67 раза, а за коефіцієнтом енергетичної ефективності – в 1,69 і 1,66 раза (табл. 8).
Таблиця 8
Енергетична оцінка вирощування соргових культур і кукурудзи при збиранні їх у молочно-воскову стиглість зерна (середнє за 2002 – 2005 рр.)
| Культури | Агрофони | Витрати сукупної енергії, ГДж | Вихід з 1 га, ц | Вихід з 1 га, ГДж | Енергоємність виробництва 1 ц, ГДж | Енергетичний коефіцієнт | Коефіцієнт енергетичної ефективності | |||||
| сухої речовини | кормових одиниць | перетравного протеїну |
валової енергії |
обмінної енергії | сухої речовини | кормових одиниць | перетравного протеїну | |||||
| Кукурудза | без добрив | 19,3 | 80,9 | 63,6 | 1,4 | 146,4 | 80,1 | 0,24 | 0,30 | 13,8 | 7,2 | 4,2 |
| (NPK)45 | 24,6 | 98,8 | 82,7 | 2,8 | 180,2 | 101,2 | 0,25 | 0,30 | 8,8 | 7,3 | 4,1 | |
| Суданська трава | без добрив | 18,5 | 119,4 | 71,4 | 1,2 | 215,7 | 102,7 | 0,16 | 0,26 | 15,4 | 11,6 | 5,6 |
| (NPK)45 | 24,1 | 131,5 | 89,2 | 3.2 | 236,8 | 121,0 | 0,18 | 0,27 | 7,5 | 9,8 | 5,0 | |
| Трава Колумба | без добрив | 18,4 | 112,9 | 64,3 | 1,8 | 204,1 | 94,0 | 0,16 | 0,29 | 10,2 | 11,1 | 5,1 |
| (NPK)45 | 24,2 | 129,7 | 81,4 | 5,0 | 238,2 | 114,6 | 0,19 | 0,30 | 4,8 | 9,8 | 4,7 | |
| Сорго-суданко-вий гібрид Ювілей 50 | без добрив | 21,6 | 158,0 | 112,3 | 4,0 | 286,1 | 153,4 | 0,14 | 0,19 | 5,4 | 13,2 | 7,1 |
| (NPK)45 | 27,6 | 187,5 | 143,7 | 5,6 | 338,1 | 189,0 | 0,15 | 0,19 | 4,9 | 12,2 | 6,8 | |
Проте, високий вміст клітковини у фазу молочно-воскової стиглості (34% і більше на суху речовину) вимагає ретельного балансування раціонів високопродуктивних корів за вмістом цієї речовини та її якістю.
Обгрунтування технології заготівлі силосу з соргових культур. Вперше було застосовано силосування зеленої маси трави Колумба у виробничих умовах. Визначили якість силосу у зв’язку з фазами вегетації цієї культури. Провели 2 диференційованих досліди по визначенню перетравності поживних речовин силосу з трави Колумба, заготовленого у фазу молочної і молочно-воскової стиглості вихідної сировини та 2 науково-господарських досліди по визначенню ефективності застосування таких силосів у складі кормових сумішок для великої рогатої худоби.
Встановлено, що силоси з трави Колумба, скошеної у молочну і молочно-воскову фази стиглості, поступаються кукурудзяному за енергетичною цінністю, хоч мають дещо більший вміст протеїну з розрахунку на суху речовину, проте за показником продуктивної дії не можуть бути віднесені до пріоритетних кормів.
Вдосконалення системи виробництва кормів з багаторічних трав. Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну з 1 га посіву люцерни у пресованому сіні був більшим, відповідно, на 10,0% і 20%, порівняно з заготівлею розсипного сіна. У сінажі вихід цих речовин був ще більшим, відповідно, на 30,1% і 28,6%, порівняно з розсипним сіном (табл. 9).
Таблиця 9
Зведені дані про затратність різних технологій виробництва кормів з люцерни при використанні комплексу кормозбиральної техніки фірми ,,Krone”
| Показники | Сіно | Сінаж | |
| подрібнене | пресоване | ||
|
Вихід з 1 га, ц: корму |
69,2 | 72,2 | 130,0 |
| сухої речовини | 57,4 | 59,9 | 58,5 |
| сирого протеїну | 9,2 | 11,1 | 11,5 |
| кормових одиниць | 33,9 | 37,3 | 44,1 |
| перетравного протеїну | 7,0 | 8,4 | 9,0 |
| кормо-протеїнових одиниць | 51,9 | 60,2 | 67,0 |
| Затрати енергії на вирощування та заготівлю сіна, МДж/га | 9820 | 9842 | 9207 |
|
Затрати енергії, МДж: на 1 ц к.од. |
289,1 | 263,9 | 208,8 |
| на 1 ц КПО | 188,9 | 162,4 | 137,4 |
| Прямі затрати, грн./га: | 121,1 | 129,2 | 117,0 |
|
Затрати на 1 т продукції, грн.: корму |
17,5 | 17,9 | 9,0 |
| кормових одиниць | 35,7 | 34,6 | 26,5 |
| кормо-протеїнових одиниць | 23,3 | 21,3 | 17,5 |
При заготівлі пресованого сіна, порівняно з розсипним, вихід КПО з 1 га збільшувався на 16,8%, а у сінажі – на 29,1%.
Заготівля сінажу у виробничих умовах, порівняно з розсипним і пресованим сіном, дала змогу не тільки збільшити вихід КПО з одиниці земельної площі, відповідно, на 29,1% і 10,6%, але і знизити енергозатрати на одиницю цих речовин, відповідно, на 19,4% і 12,5%. При цьому прямі затрати кошт на виробництво 1 т КПО знижувались на 24,9% і 17,8%.
Враховуючи вищезазначене та результати оцінки ефективності різних режимів скошування люцерни, можна зробити висновок, що для створення конвейєру виробництва зеленої маси для високопродуктивної молочної худоби на протязі літа, підвищення врожайності та зниження енергозатрат з розрахунку на одиницю корму цю культуру необхідно постійно скошувати у перший рік використання у фазу повної бутонізації – на початку фази цвітіння, на другий рік – через кожні 30 – 35 днів у фазу бутонізації на варіантах першого скошування на початку цвітіння, на третій рік – за методом першого року, а заготовляти корм – у вигляді сінажу та пресованого сіна.
Розробка, удосконалення і оцінка технології однотипної годівлі високопродуктивних корів.
Система сталої однотипної годівлі високопродуктивних корів. З метою мінімізації витрат при виробництві молока, що сприятиме економічній ефективності його виробництва, доцільно поєднувати такі корми, які, по-перше, здатні забезпечувати тварин комплексом необхідних поживних речовин у достатній мірі і, по-друге, є найменш енергозатратними при виробництві.
При вирішенні завдання щодо оптимізації складу сумішок для корів і ремонтних телиць використовували результати досліджень, в яких були визначені найбільш ефективні корми з точки зору раціонального використання земельних ресурсів і економії енергії за умови нарощування обсягів виробництва молока.
У цьому аспекті пріоритетними кормами у молочному скотарстві зони Лісостепу України є такі: серед консервованих – сінаж, сіно пресоване з багаторічних трав, зерносінаж з суміші озимих тритикале і вики, силос з підвищеним вмістом сухої речовини з суміші ячменю, вівса, гороху і вики, кукурудзяно-соєвий силос; серед зелених – зелена маса люцерни, сорго-суданкового гібриду, 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур. Серед зернофуражних культур за показником енергозатратності виробництва 1 МДж ОЕ беззаперечну перевагу має зерно ячменю, озимої пшениці, кукурудзи. Також вигідно покупати пивну дробину. Використання цих кормів було покладено в основу створення кормових сумішок для корів у відповідності з їх потребою за деталізованими нормами годівлі.
Рецепти кормових сумішок і комбікормів. Склад кормових сумішок, зокрема для корів продуктивністю 30 і 24 кг/добу, наведених у таблицях 10 та 11, за більшістю показників деталізованих норм годівлі забезпечує потребу корів у необхідній кількості основних поживних речовин.
Таблиця 10
Склад і поживність кормових сумішок для корів з продуктивністю 30 кг молока за добу
| Компоненти | Норма | Сезони року | |
| зимовий | літній | ||
| Сіно люцернове, кг | - | 4,0 | - |
| Сінаж, кг | - | 5,0 | 5,0 |
| Зерносінаж, кг | - | 10,0 | 10,0 |
| Силос кукурудзяно-соєвий, кг | - | 16,0 | 15,0 |
| Зелена маса люцерни, кг | - | - | 18,0 |
| Пивна дробина, кг | - | 10,0 | 10,0 |
| Продовж. табл. 10 | |||
| Комбікорм, кг | - | 8,7 | 7,7 |
|
У суміші міститься: кормові одиниці |
21,2 |
21,3 |
21,3 |
| обмінна енергія, МДж | 237 | 244 | 243 |
| суха речовина, кг | 22,9 | 22,9 | 23,0 |
| сирий протеїн, г | 3515 | 3909 | 3880 |
| перетравний протеїн, г | 2280 | 2853 | 2844 |
| сира клітковина, г | 4500 | 4631 | 4649 |
| крохмаль, г | 359 | 3780 | 3299 |
| цукор, г | 2395 | 625 | 765 |
| сирий жир, г | 810 | 942 | 988 |
| сіль кормова, г | 150 | 150 | 150 |
| кальцій, г | 150 | 241 | 249 |
| фосфор, г | 108 | 114 | 115 |
| магній, г | 36 | 94 | 97 |
| калій, г | 153 | 223 | 228 |
| сірка, г | 48 | 48 | 53 |
| залізо, мг | 1695 | 4404 | 4528 |
| мідь, мг | 225 | 225 | 225 |
| цинк, мг | 1435 | 1435 | 1435 |
| кобальт, мг | 18,1 | 18,0 | 18,3 |
| марганець, мг | 1435 | 1435 | 1432 |
| йод, мг | 20,2 | 20,0 | 20,3 |
| каротин, мг | 1010 | 684 | 998 |
| вітамін Д3, тис. м.о. | 21,2 | 21,0 | 22,4 |
| вітамін Е, мг | 845 | 2100 | 2018 |
| лізин, г | 140 | 175,2 | 186 |
| метіонін + цистин, г | 40 | 85,2 | 83,3 |
| триптофан, г | 52 | 73,6 | 76,8 |
Проблема, як завжди, виникає у забезпеченні необхідної кількості таких макроелементів, як фосфор і сірка за надмірного вмісту інших мінеральних речовин цієї групи – кальцію, магнію і калію. Що стосується мікроелементів, то забезпечити їх повну потребу за рахунок кормів у зоні Лісостепу України практично не можливо, тому виникає необхідність використовувати премікси, що містять солі міді, цинку, кобальту, марганцю і йоду.
Таблиця 11
Склад і поживність кормових сумішок для корів з продуктивністю 24 кг молока за добу
| Компоненти | Норма | Сезони року | |
| зимовий | літній | ||
| Сіно люцернове, кг | - | 3,0 | - |
| Сінаж, кг | - | 8,0 | 11,5 |
| Силос: кукурудзяний, кг | - | - | 18,0 |
| кукурудзяно-соєвий, кг | - | 25 | - |
| Зелена маса люцерни, кг | - | - | 15,0 |
| Пивна дробина, кг | - | 10,0 | 5,0 |
| Комбікорм, кг | - | 7,2 | 5,9 |
| Продовж. табл. 11 | |||
|
У суміші міститься: кормові одиниці |
17,4 |
18,8 |
17,5 |
| обмінна енергія, МДж | 200 | 219 | 203 |
| суха речовина, кг | 20,5 | 20,6 | 19,4 |
| сирий протеїн, г | 2810 | 3544 | 3261 |
| перетравний протеїн, г | 1825 | 2531 | 2237 |
| сира клітковина, г | 4510 | 4703 | 4566 |
| крохмаль, г | 2740 | 3174 | 3074 |
| цукор, г | 1825 | 630 | 746 |
| сирий жир, г | 625 | 883 | 658 |
| сіль кормова, г | 126 | 130 | 130 |
| кальцій, г | 126 | 244 | 249 |
| фосфор, г | 90 | 101 | 88 |
| магній, г | 32 | 86 | 89 |
| калій, г | 132 | 195 | 182 |
| сірка, г | 42 | 42 | 43 |
| залізо, мг | 1390 | 4089 | 3327 |
| мідь, мг | 175 | 175 | 180 |
| цинк, мг | 1130 | 1132 | 1136 |
| кобальт, мг | 13,9 | 14,0 | 14,0 |
| марганець, мг | 1130 | 1130 | 1134 |
| йод, мг | 15,7 | 16,0 | 16,6 |
| каротин, мг | 785 | 662 | 988 |
| вітамін Д3, тис. м.о. | 17,4 | 17,6 | 17,8 |
| вітамін Е, мг | 695 | 1556 | 1458 |
| лізин, г | 120 | 168,1 | 140,1 |
| метіонін + цистин, г | 33 | 75,9 | 52,7 |
| триптофан, г | 45 | 58,8 | 46,3 |
Склад комбікормів для забезпечення кормових сумішок енергією і необхідними поживними речовинами, зокрема, на зимовий період наводиться у таблиці 12.
Таблиця 12
Рецепти комбікормів для повнораціонних кормових сумішок для корів на зимовий період у зв’язку з їх продуктивністю
| Компоненти | Удій, кг | Сухостійні корови | ||||
| 40 | 30 | 24 | 20 | 14 | ||
| Дерть (%): | ||||||
| ячмінна | 40,4 | 37,0 | 36,1 | 32,1 | 46,8 | 39,9 |
| оз.пшениці | 11,4 | 16,2 | 15,5 | 13,8 | 20,1 | 13,3 |
| кукурудзяна | 11,4 | 16,2 | 15,3 | 13,8 | - | - |
| горохова | 3,8 | 4,6 | 5,1 | 6,9 | - | - |
| макуха соняшникова | 15,3 | 15,0 | 13,9 | 9,2 | 11,7 | - |
| висівки пшеничні | 15,2 | 6,9 | 9,7 | 16,1 | 10,5 | 37,9 |
| сіль кормова | 1,4 | 1,4 | 1,8 | 2,5 | 2,5 | 2,6 |
| монокальційфосфат | 0,9 | 1,7 | 1,4 | 2,3 | 3,3 | 3,3 |
| сіль глауберова | 0,2 | 1,0 | 1,2 | 3,3 | 4,9 | 3,0 |
| Продовж. табл. 12 | ||||||
| В 1 кг комбікорму міститься: | ||||||
| кормові одиниці | 1,07 | 1,10 | 1,06 | 1,00 | 0,97 | 0,94 |
| обмінна енергія, МДж | 11,4 | 11,14 | 11,10 | 10,6 | 10,2 | 10,5 |
| сирий протеїн, г | 163,2 | 160,4 | 158,1 | 143,7 | 143,6 | 119,0 |
| перетравний протеїн, г | 134,3 | 133,0 | 130,4 | 116,5 | 118,3 | 89,6 |
| крохмаль, г | 379,3 | 401,4 | 395,4 | 352,7 | 361,4 | 345,6 |
| сира клітковина, г | 59,9 | 97,5 | 96,9 | 90,9 | 105,4 | 100,9 |
| кальцій, г | 3,1 | 3,8 | 3,8 | 5,1 | 6,6 | 6,7 |
| фосфор, г | 7,0 | 7,9 | 8,0 | 10,3 | 13,0 | 13,6 |
| сірка, г | 3,2 | 3,1 | 4,2 | 6,1 | 7,7 | 5,2 |
| На 1 т комбікорму добавляється: | ||||||
| кобальту хлористого, г | 5,2 | 5,2 | 4,1 | 5,1 | 5,2 | 5,8 |
| міді сірчанокислої, г | 42,2 | 43,1 | 33,8 | 46,8 | 44,8 | 82,4 |
| цинку сірчанокислого, г | 358,0 | 392,3 | 327,7 | 474,0 | 581,3 | 521,9 |
|
марганцю сірчано- кислого, г |
294,0 | 363,8 | 306,1 | 252,1 | 365,9 | - |
| калію йодистого, г | 1,9 | 2,1 | 1,7 | 1,8 | 1,2 | 2,3 |
Технологія виробництва і згодовування кормових сумішок
|
Сховища кормів |
Завантаження кормів |
Подрібнювач-змішувач-роздавач кормів |
Зважування різного виду кормів |
Дозування рідких добавок |
Роздавання кормосумішок |
Центр управління стадом |

1 – сховища кормів (силос, сінаж, сіно, солома та ін.); 2 – бункер комбікорму; 3 – грейферний, фрезерний навантажувач кормів; 4 – подрібнювач-змішувач-роздавач з ваговим пристроєм; 5 – роздавання повнораціонної суміші на кормовий стіл технологічним групам тварин; 6 – дозатор рідких добавок; 7 – комп’ютерний центр управління стадом.
Рис. 3. Схема технології приготування повнораціонних сумішок для великої рогатої худоби
У дослідному господарстві „Кутузівка” було закуплено подрібнювач – змішувач – роздавач кормів фірми „Seco”, який забезпечує завантаження компонентів кормосумішок у відповідністю з рецептом, подрібнення і змішування кормів з наступним роздаванням сумішки тваринам на кормові столи. Схема технології приготування кормових сумішок для корів на молочному комплексі ,,Кутузівка” наводиться на рис. 3.
У складі кормових сумішок використовують грубі корми (сіно, сінаж), соковиті (силоси), відходи переробної промисловості (пивна дробина, меляса), комбікорм. У літній період до складу сумішок вводяться зелені корми.
При освоєнні мобільного подрібнювача – змішувача – роздавача кормів фірми „Seco” його механізм подрібнення був налаштований на одержання сумішки з наступними гранулометричними показниками часток об’ємистих кормів: до 10 мм – 50%, 11-20 мм – 40, 21-40 мм – 10%. Спостереження свідчили, що корови таку сумішку поїдали неохоче, тому було переведено роботу подрібнюючого агрегату на одержання більш крупніших часток суміші за такими гранулометричними показниками: до 20 мм – 10 %, 21 – 25 мм – 70%, 26 – 40 мм – 20%. Перший варіант подрібнення корму використали для годівлі корів контрольної групи, а другий – дослідної (табл. 13).
Друга ступінь подрібнення волокнистих компонентів сумішки була більш корисною для корів, порівняно з заводським варіантом. Тільки цим можна пояснити чітко виражену тенденцію до підвищення продуктивності корів другої (дослідної) групи на 5,6%, жирності молока – на 0,17%, порівняно з контрольною. При цьому білковість молока змінювалась у межах статистичної помилки.
Таблиця 13
Продуктивність корів і якість молока у зв’язку з ступенем подрібнення кормової сумішки
| Групи тварин | На початку досліду | По завершенню досліду | У середньому за дослід | ||||||
| надій молока, кг |
% жиру |
% білка |
надій молока, кг |
% жиру |
% білка |
надій молока, кг |
% жиру |
% білка |
|
| контрольна | 19,97 ± 1,65 | 3,21 ± 0,30 | 3,28 ± 0,04 | 22,30 ± 1,07 | 2,99 ± 0,18 | 3,37 ± 0,01 | 21,88 ± 0,85 | 3,14 ± 0,18 | 3,28 ± 0,02 |
| дослідна | 19,81 ± 1,51 | 3,35 ± 0,08 | 3,20 ± 0,11 | 24,38 ± 1,20 | 3,24 ± 0,11 | 3,32 ± 0,02 | 23,10 ± 0,97 | 3,31 ± 0,10 | 3,29 ± 0,03 |
Ефективність використання силосу з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур і кукурудзяно-соєвого силосу у складі кормових сумішок для дійних корів. Заміна у складі кормових сумішок половини кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної сумішки злако-бобових ярих зернофуражних культур сприяла підвищенню їх енергетичної цінності з 4,9 до 5,7 к.од., або на 16,3%, а вмісту перетравного протеїну – з 475 г до 589 г або на 12%. При цьому середньодобові прирости маси телиць збільшувалися на 124,0 г або на 26,8% (р<0,05), а за повної заміни – середньодобові надої молока у корів дослідної групи за весь період досліду, порівняно з контрольною, збільшувалися на 2,6 кг, або на 14,5% (р<0,05). При цьому вміст жиру у молоці у дослідної групи був вищим на 0,05% (табл. 14).
Таблиця 14
Продуктивність корів за дослідний період (у середньому на 1 голову)
|
Групи тварин |
На початку досліду | Середньодобові надої молока у дослідний період, кг (місяці) | У середньому за дослідний період | ||||
| середньо-добові надої молока, кг | жирність молока, % | січень | лютий | березень | надій, кг | жир-ність молока, % | |
| Контрольна (ОР+кукурудзяний силос) | 20,5±0,23 | 3,63±0,08 | 20,7±0,97 | 17,1±1,52 | 15,9±1,18 | 17,9±0,85 |
3,71 ± 0,06 |
| Дослідна (ОР + силос з 4-компо-нентної сумішки зернофуражних культур) | 20,7±0,38 | 3,65±0,12 | 23,0±0,82 | 19,0±1,00 | 19,3±1,48 | 20,5±0,70 |
3,76 ± 0,09 |
На основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що як при повній, так і частковій заміні у складі сумішок для молочної худоби кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур її продуктивність зростала, головним чином, за рахунок кращого забезпечення протеїном.
Таблиця 15
Продуктивність корів (у середньому на 1 голову за добу)
| Групи тварин | На початку досліду |
По завершенні досліду |
У середньому за дослід | ||||
| надій молока, кг | жир, % | надій молока, кг | жир, % | надій молока, кг | жир, % | 4%-го молока, кг | |
| Контрольна (ОР + кукуруд-зяний силос) |
20,5 ± 0,52 |
3,62±0,04 | 21,2 ± 0,59 | 3,69±0,05 | 21,9 ± 0,28 | 3,63±0,07 | 19,9 ± 0,34 |
| Дослідна (ОР + кукурудзяно-соєвий силос, норма посіву сої 50%) | 21,6 ± 0,54 | 3,61±0,09 | 25,0 ± 0,80 | 3,94±0,14 | 24,5 ± 0,41 | 3,87±0,13 | 23,7 ± 1,03 |
Ефект від застосування кукурудзяно-соєвого силосу у годівлі високопродуктивних корів відбувався як за рахунок кращого їх забезпечення протеїном, жиром, так і у наслідок наявності у вегетативній масі сої біологічно активних речовин, що позитивно впливали на їх жирномолочність і відтворення (табл.15). Зокрема, у корів контрольної групи на одну кормову одиницю припадало 98 г перетравного протеїну, а у дослідної – 108 г. Кормосумішки також відрізнялись і за вмістом жиру. Так, у кормосумішці корів контрольної групи жиру містилося 587 г, а дослідної – 712 г, що більше на 21,3 %. У сухій речовині сумішки контрольної групи містилось 3 % жиру, а у дослідної – 3,6 %, що практично відповідало зоотехнічній нормі.
У дослідах, проведених на молочному комплексі ,,Кутузівка’’, за повної заміни у складі кормової сумішки для корів кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий їх середньодобові надої зростали з 21,9 ± 0,28 кг до 24,5 ± 0,41 кг (р<0,05) або на 11,9%, а жирність молока підвищилася з 3,63% до 3,87% або на 0,24%.
Звертає на себе увагу значне підвищення жирності молока при згодовуванні їм замість кукурудзяного кукурудзяно-соєвого силосу. Пояснити це можна наявністю у рослинах сої певної групи біологічно активних речовин.
Молочна продуктивність і якість молока у корів у зв’язку з згодовуванням їм вдосконалених кормових сусмішок. На молочному комплексі ,,Кутузівка”, починаючи з 2000 року, склад комбікормів стали постійно змінювати у бік більш широкого застосування пріоритетного для господарства зерна (ячмінь, кукурудза) за рахунок меншого використання зерна озимої пшениці. У склад преміксів, які вироблялися також на цьому комплексі, були введені солі тих мікроелементів, які виявилися дефіцитними у пріоритетних кормах.
Склад кормових сумішок скорегували у бік більш широкого застосування комбінованих силосів з 4-ри компонентної сумішки ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика), яка вирощувалась переважно на землях, що відводились під чорний пар, та силосу з сумісного посіву кукурудзи і сої, для чого постійно розширяли площі посіву злако-бобових сумішок.
Таблиця 16
Структура фактично використаних кормосумішок для корів д/г „Кутузівка” (% за поживністю)
| Корми | Роки | |||||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | ||
| Грубі : | 13,2 | 7,7 | 9,6 | 10,3 | 8,0 | 6,3 | 9,3 | |
| у т.ч. сіно | 9,4 | 4,0 | 7,0 | 8,1 | 5,7 | 5,2 | 8,1 | |
| Силос і сінаж всього : | 36,2 | 27,3 | 28,6 | 27,7 | 32,2 | 35,6 | 33,0 | |
| у т.ч. кукурудзяний силос | 31,8 | 26,3 | 15,3 | 13,0 | 16,1 | 14,9 | 18,8 | |
| комбіновані силоси | - | 1,0 | 13,3 | 14,6 | 16,1 | 20,7 | 10,0 | |
| сінаж | 4,4 | - | - | - | - | - | 4,2 | |
| Буряки кормові | 1,4 | 1,4 | 1,9 | 1,6 | - | - | - | |
| Зелена маса | 16,5 | 23,5 | 15,7 | 11,7 | 14,9 | 17,2 | 13,7 | |
| Відходи переробної промисловості (барда, дробина, жом, меляса) | 2,8 | 7,3 | 8,2 | 10,9 | 7,5 | 10,9 | 9,3 | |
| Комбікорм | 29,9 | 32,8 | 36,0 | 37,8 | 37,4 | 30,0 | 34,7 | |
Цілеспрямована робота стосовно збільшення використання злако-бобових сумішок зумовила зміну структури річного раціону корів, що зумовило зменшення кількості використання чисто кукурудзяного силосу. Якщо в 1999 році (і раніше) згодовували, переважно, кукурудзяний силос, то починаючи з 2000 року, поступово стали нарощувати використання комбінованих силосів, заготовлених з підвищеним вмістом сухої речовини. У цю категорію відійшов також сінаж з багаторічних трав, оскільки зів’ялену зелену масу частини багаторічних трав стали консервувати разом з зеленою масою злако-бобових сумішок зернофуражних культур, якщо строки їх скошування співпадали (табл. 16).
Кукурудзяний силос, як показали дослідження, не відноситься до пріоритетних кормів з точки зору використання землі та економії енергоресурсів. У наслідок низького вмісту у ньому перетравного протеїну часто виникала проблема балансування раціонів корів за цим важливим елементом живлення тварин. Тому зменшення кількості кукурудзяного силосу у річному раціоні корів з 31,8% (1999 рік) до 14,9% (2004 рік) за рахунок більшого використання комбінованих силосів (кукурудза + соя, ячмінь + овес + горох + вика та інші) дало позитивні наслідки. У ті роки надої молока на фуражну корову зросли на 1920 кг або 52,6% (табл. 17).
Таблиця 17
Продуктивність корів молочного комплексу „Кутузівка” у зв’язку з структурою кормових сумішок
| Показники | Роки |
2006 р. до 1999 р., % |
|||||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Середньорічна кількість корів, гол. | 904 | 904 | 910 | 950 | 950 | 980 | 1020 | 1050 | 116,2 |
| Надій молока на 1 фуражну корову, кг | 3653 | 4124 | 4730 | 5527 | 5505 | 5573 | 5746 | 5833 | 159,7 |
| Середня жирність молока, % | 3,34 | 3,40 | 3,50 | 3,63 | 3,79 | 3,71 | 3,56 | 3,44 | 1,03 раза |
З 1983 року на молочному комплексі ,,Кутузівка” застосовується цілорічно однотипна годівля худоби з поєднанням у літній період у складі кормових сумішок консервованих і зелених кормів з люцерни і злако-бобових сумішок. Силос, сінаж, зерносінаж у раціонах корів займали 25 – 32 кг, а решту раціону складали зелені корми, комбікорм та інші у відповідністю з рівнем продуктивності тварин.
Такий тип годівлі корів у літній період був досить ефективним. З травня місяця, коли починали поступати на комплекс зелені корми, валове виробництво молока кожен рік, як правило, зростало, порівняно з попередніми місяцями, що є наслідком підвищення середньодобових удоїв молока у корів. Влітку вони були найбільш високими, що зумовлювалося високою біологічною цінністю зелених кормів.
Під впливом фактору комбінованих силосів, зокрема кукурудзяно-соєвого, жирність молока корів з 1999 по 2003 і 2004 роки зросла на 0,45% і 0,37%, відповідно, що