Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів

Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів

можно розцінювати, як суттєве нарощування цього показника. Характерно, що жирність молока підвищувалася як у зимові, так і у літні місяці (рис. 4).

Кукурудзяно-соєвий силос негативно не впливав на показники природної резистентності організму корів. Встановлено, що при згодовуванні його коровам параметри лізоцимної активності, котрі відповідають за адаптивні реакції організму, співпадали за своїм напрямком з залежністю, яка була знайдена на рівні γ– глобулінів (табл. 18). Лізоцимна активність термолабільних факторів сироватки крові контрольних тварин (0,51 ± 0,04 мкг/мл) була значно вищою, ніж аналогічний параметр сироватки крові тварин дослідної групи (0,36 ± 0,03 мкг/л). На рівні цього параметру природної резистентності мав місце більш чіткий відгук організму на годівлю тварин кукурудзяним силосом, порівняно з силосом з суміші кукурудзи і сої.

Таблиця 18

Показники опсоно – фагоцитарної реакції і лізоцимної активності

Групи

корів

Опсоно – фагоцитарна реакція Лізоцимна активність сироватки крові, мкг/мл

фагоци-тарна активність, %

фагоци-

тарний індекс

фагоци-

тарне число

фагоци-

тарна ємність, 109/л

загальна термоста-більних факторів

термола-більних

факторів

контрольна 64,0± 2,47 4,44± 0,34 2,86± 0,21 6,81± 1,33 0,98 ± 0,05 0,47± 0,03 0,51± 0,04
дослідна 64,0± 5,01 4,48± 0,26 2,75± 0,34 8,76± 1,43 0,91 ± 0,04 0,55± 0,01 0,36± 0,03

Зростання продуктивності корів за рахунок згодовування кукурудзяно-соєвого силосу не супроводжувалося суттєвими змінами їх морфології крові (табл. 19), показники якої були у межах фізіологічної норми тварин.


Таблиця 19

Гематологічні показники

Групи корів Концентрація гемоглобіну, г /л Кількість еритроцитів, 10,12/л Кількість лейкоцитів, 109/л Лейкоцитарна формула, %




базофіли еозинофіли нейрофіли лімфоцити моноцити






міелоцити юні палочко – ядерні сегментно – ядерні

Конт-рольна

119,6

± 3,1

6,62

± 0,20

7,19

± 0,51

-

5,0

± 1,45

- - -

31,71

± 4,24

58,14

± 3,56

4,57

± 1,02

Дос-лідна

125,4

± 3,5

6,67

± 0,17

7,52

± 0,57

-

7,14

± 1,82

- - -

39,43

± 2,47

49,43

± 1,86

3,57

± 1,11


Економічна ефективність удосконаленої системи виробництва кормів і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на прикладі її застосування на молочному комплексі ,,Кутузівка”. В основу вирішення проблеми підвищення продуктивності корів було покладено результати досліджень щодо техніко-економічної оцінки використання традиційних і нетрадиційних кормових культур, кращих їх сортів і гібридів в умовах обмеженого матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, що було у той час характерним для переважної кількості господарств. Така ж оцінка була проведена і стосовно способів заготівлі, зберігання і використання кормів. Кінцевим результатом роботи було впровадження пріоритетних кормових культур, технологій виробництва і згодовування кормів з точки зору ефективності використання земельних ресурсів, збільшення виробництва кормів та покращення їх якості в умовах економії енергоресурсів і охорони навколишнього середовища.

Не зважаючи на дорожнечу енергоносіїв, сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, тощо, господарству необхідно було нарощувати виробництво молока, оскільки тільки за таких умов можна було знизити собівартість, підвищити рентабельність його виробництва. Найкоротший та найефективніший шлях до високої рентабельності виробництва тваринницької продукції – це інтенсифікація галузі кормовиробництва і використання кормів. Тому у господарстві були впроваджені рекомендовані нами сумішки з ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика) на зелений корм і силос з підвищеним вмістом сухої речовини, сумішки з озимих злако-бобових зернофуражних культур (тритикале + вика) на зелений корм і ранній силос, сумісні посіви кукурудзи і сої на зелену масу і силос та розширені площі під багаторічними травами, переважно люцерною, на зелену масу, сінаж і сіно. Ці корми, а також більша кількість комбікорму використовувалися тільки у складі повнораціонних вологих кормових сумішок з частковим використанням влітку зелених кормів (злако-бобові сумішки, люцерна). Важливо, що рецепти комбікормів і преміксів розроблялися стосовно складу кормових сумішок для певних груп корів і норм годівлі у зв’язку з рівнем їх продуктивності. Для цього у господарстві було побудовано власний комбікормовий цех.

Таким чином, те, що було застосоване на молочному комплексі ,,Кутузівка” з кормовиробництва і годівлі корів – це цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу.

Прийнята система виробництва кормів дала змогу з року у рік нарощувати їх кількість і тим самим покращувати кормозабезпеченість тваринництва. При цьому зростала якість кормів, а це сприяло зниженню їх витрат з розрахунку на одиницю тваринницької продукції. Так, загальне використання кормових одиниць у тваринництві в 2004 році, порівняно з 2000 роком, зросло на 68,3%, у т.ч. у годівлі корів − на 23,9%. Витрати кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виросли на 76,9%, а на умовну голову збільшились з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц к. од. або на 54,7% (табл. 20).


Таблиця 20

Кормозабезпеченість тваринництва та оплата корму у д/г ,,Кутузівка”

Показники Роки

2000 2001 2002 2003 2004
Витрати кормів всього, т к. од. 6129 6842 8283 9212 10313
у т.ч. коровам 4489 4571 5441 5958 5562
Питома маса, %: концентратів 26,4 37,3 39,9 29,7 23,5
Витрати кормів, ц к. од.:
на 100 га сільгоспугідь 1636 1808 2314 2586 2895
на умовну голову 34,7 37,6 43,9 46,1 53,7
Вартість 1 ц к. од. − всього, грн. 21,77 24,94 23,92 25,11 25,29
у т.ч. коровам 19,08 21,86 21,79 24,61 24,03

Затрати кормів на 1 ц молока за вказаний період зменшились за винятком 2004 року, що пов’язано з несприятливими кліматичними умовами попереднього року, коли вимерзли озимі зернові культури і багаторічні трави, що негативно вплинуло на кормозабезпеченість господарства з врожаю 2003 року.

Надій молока на фуражну корову в 2006 році досягнув 5833 кг, що більше, порівняно з 2000 роком на 41,4 %. Якщо порівнювати з 1999 роком, прибавка молока виросла ще більше, досягаючи 59,7%, не дивлячись на те, що у цей час середньорічне поголів’я корів зросло з 904 голів до 1050 голів або на 16,2%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби за 2000 – 2006 роки підвищилися на 52,3%.

Зросла якість молока за показниками вмісту жиру і білка. Висока екологічна чистота (вміст важких металів, радіоактивних речовин, залишків гербіцидів), низька мікробіальна забрудненість молока – все це зумовило його використання у лікарнях, для виробництва продуктів дитячого харчування у м. Харкові, на Великобурлуцькому молокозаводі для виробництва твердих сирів.

Система сталого виробництва кормів за цілорічно однотипної годівлі худоби, що використовувалась в останні шість років, забезпечила підвищення відтворювальної функції тварин. Якщо у 2000 році, коли тільки впроваджувалися кормосумішки на основі комбінованих силосів, від корів і первісток було одержано лише 96 телят, а від самих 100 корів тільки 66 телят, то в 2006 році ці показники виросли, відповідно, на 10,4% і 18,5%. Нові умови годівлі тварин, таким чином, впливали позитивно як на молочну продуктивність і якість молока, так і їх відтворення.


Таблиця 21

Результати господарської діяльності молочного комплексу „Кутузівка” за 2000 – 2006 роки у зв’язку з фактором кормозабезпечення

Показники Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2006 р. до 2000 р., %
Валове виробництво молока, т 3728,1 3916,9 5250,7 4982,0 5461,5 5860,9 6124,6 164,3
Вихід телят на 100 корів, гол. 66,0 74,6 74,8 85,9 79,4 76,2 78,2 118,5
Витрати кормів на корову, ц. к. од. 49,7 50,2 58,2 62,7 67,9 66,8 61,6 124,0
Витрати к. од. на 1 кг молока 1,00 0,90 0,88 0,95 1,02 0,97 0,89 89,0
Виробництво молока на 100 га с-г угідь, ц 1176 1137 1443 1468 1525 1613 1677 142,6
Собівартість 1 ц молока, грн. 31,3 34,9 32,4 36,3 37,1 60,6 77,1 2,46 раза
Рентабельність виробництва молока, % 89,8 80,8 70,8 94,9 57,8 79,5 43,7 -

Нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і на основі неї збільшення надходження кормів у тваринництво та підвищення їх якості забезпечило як ріст молочної продуктивності, так і обсягів виробництва тваринницької продукції. В 2006 році валове виробництво молока, порівняно з 2000 роком, зросло на 2396,6 т або на 64,3%. Виробництво м’яса за цей період збільшилося більш, ніж в 2 рази.

З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво молока зросло з 1176 ц до 1677 ц або на 42,6%, а м’яса − з 56,4 ц до 125,0 ц або в 2,2 раза.

В останні роки собівартість виробництва тваринницької продукції в Україні зросла, що зв’язано з кон’юнктурою цін на енергоносії і промислові товари у державі. У зв’язку з цим, собівартість 1 ц молока у д/г „Кутузівка” також підвищилася з 31,3 грн. до 77,1 грн. або в 2,46 раза.

Прибутки від реалізації молока зросли, проте рентабельність його виробництва не збільшилася. Цьому сприяла цінова політика у державі. Дані про ефективність виробництва продукції у д/г ,,Кутузівка” наводяться у таблиці 21.

Таким чином, результати роботи молочного комплексу дослідного господарства ,,Кутузівка” переконливо свідчать, що у контексті відродження сільського господарства в Україні як цільного соціально-економічного явища має бути покладено гармонійне поєднання рослинницької і тваринницької галузей, впровадження у господарства удосконаленої нами системи виробництва кормів і їх використання за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, що забезпечує нарощування виробництва молока на основі вітчизняних технологічних рішень і годівлі високопродуктивних корів.

ВИСНОВКИ


На основі комплексу наукових досліджень та успішного вирішення ряду практичних задач стосовно повного забезпечення молочного комплексу високоякісними кормами власного виробництва і підвищення молочної продуктивності корів за рахунок наукового удосконалення їх годівлі, одержання екологічно чистої, якісної, конкурентноздатної молочної продукції в умовах обмеженого матеріально-технічного постачання і сучасних вимог щодо енергозбереження і охорони навколишнього середовища, що регламентується як методи вирішення конкретної і важливої народногосподарської задачі – відродження молочного скотарства в Україні, а також враховуючи результати широкомасштабного впровадження результатів досліджень у виробничих умовах, можна зробити наступні висновкиУ

Вирішена важлива народногосподарська проблема, а саме: розроблено стосовно Лісостепової зони України систему сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, яка у сучасних умовах господарювання забезпечує організацію годівлі високопродуктивних корів у відповідності з деталізованими нормами і їх природними фізіологічними особливостями лактації та сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина”, що створює передумови підвищення рівня їх молочної продуктивності, нарощування обсягів виробництва високоякісного молока, досягнення високої рентабельності його виробництва.

Високоефективна стабільна система виробництва кормів для високопродуктивних корів стосовно їх цілорічно однотипної повноцінної годівлі досягається шляхом вирощування пріоритетних кормових культур з точки зору ефективного використання земельних ресурсів та енергозбереження, а саме: зернофуражних – ячмінь, кукурудза, озима пшениця; багаторічних трав – люцерна, козлятник східний – на сінаж і пресоване сіно; однорічних злако-бобових сумішок ярих зернофуражних культур (ячмінь+овес+горох+вика) на силос з підвищеним вмістом сухої речовини; злако-бобових сумішок озимих зернофуражних культур (тритикале+вика, жито+вика) на зерносінаж; силосних культур – сумісні посіви кукурудзи і сої, кукурудзи і амаранту і перспективних соргових культур – сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, трави Колумба.

З метою зменшення самонормування кормів за безприв’язного утримання, стабілізації метаболічних процесів травлення у передшлунках корів, підвищення перетравності та ефективності використання енергії грубих і соковитих кормів на синтез поживних речовин молока, зменшення витрат обмінної енергії на метаноутворення всі корми раціонально використовувати у вигляді вологих повнораціонних сумішок, виготовлених з використанням мобільних кормозмішувачів-роздавачів типу ,,Seko’’ та інших з наступним подрібненням їх компонентівУ частки до 20 мм – 10%, 21-25 мм – 70%, 26-40 мм – 20%.

Структура повнораціонних кормових сумішок для корів з добовим надоєм молока 24-40 кг за енергетичною цінністю має бути (%)У у зимовий період – комбікорм – 40-50, консервовані корми – кукурудзяно-соєвий силос, силос (зерносінаж) з злако-бобових сумішок зернофуражних культур, сінаж (сіно) з багаторічних трав – 38-48, інші корми (пивна дробина, тощо) – 10-12, у літній період – обмежене використання зелених кормів, скошених в оптимальній фазі вегетації, на рівні 14-17% замість частини консервованих кормів.

Ефективне використання повнораціонних сумішок для високопродуктивних корів (удій 24-40 кг/добу) досягається при застосуванні комбікормів за такого складу (%, за масою)У у зимовий період – дерть ячмінна – 36-40, пшенична – 11-16, кукурудзяна 11-16, горохова – 4-5, макуха соняшникова – 14-15, висівки пшеничні – 7-15; у літній період кількість ячмінної і пшеничної дерті збільшується, відповідно, до 51 і 21% за меншого використання дерті гороху та соняшникової макухи з обов’язковим введенням у комбікорми мінеральних добавок і преміксів, розроблених стосовно фактичного дефіциту макро- і мікроелементів, вітамінів у консервованих і зелених кормах.

При заміні соєвим шротом соняшникової макухи у складі БВМД для високопродуктивних корів на роздоюванні надої зростають на 8,5% (р<0,05) з тенденцією до підвищення вмісту жиру у молоці на 0,05% (р<0,05), білка – на 0,06% (р<0,05), що пов’язано з різницею у кількісному і якісному складі білка цих кормів, зокрема наявністю у соєвому шроті більшої кількості лізину (в 1,38 раза) та інших біологічно активних речовин – флавоноїдів, ізофлавоноїдів і інших, що характеризуються анаболітичною дією, здатністю гальмувати реакції перекисного окислення та проявляти високий імуностимулюючий ефект.

Годівля високопродуктивних корів у відповідності з сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина” передбачає виробництво комбікормів за рецептами, які за вмістом обмінної енергії, окремих поживних речовин і їх фізіко-хімічною характеристикою (швидкість розщеплення у рубці, вміст незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, тощо) та за вмістом основних макро- і мікроелементів і вітамінів забезпечують потребу корів у певні фази лактації, для чого застосовуються відповідні кормові добавки і премікси, що компенсують дефіцит цих речовин у основних кормах сумішок.

Заміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів кукурудзяного силосу на силос з підвищеним вмістом сухої речовини з злако-бобових сумішок зернофуражних культур забезпечує підвищення вмісту перетравного протеїну на 28,8%, зростання середньодобових надоїв молока у період роздоювання на 2,6 кг або 14,5% (р < 0,05), покращення технологічних якостей молока для виробництва твердих сирів та економію сукупних затрат енергії з розрахунку на 1 кормо-протеїнову одиницю на 45%, а на 1 кг молока – 0,12 МДж.

Заготівля кукурудзяно-соєвого силосу з використанням сучасних кращих гібридів і сортів (кукурудза – Харківський-311, соя – Подільська-1) сприяє збільшенню виходу з 1 га земельної площі кормо-протеїнових одиниць на 20,9 ц або 32,1%, обмінної енергії – на 11,5% та зниженню затрат сукупної енергії, відповідно, на 107,1 МДж і 20,3 МДж або на 26,6 і 7,0%, порівняно з виробництвом кукурудзяного силосу, тому обсяги заготівлі такого силосу доцільно збільшувати.

Кукурудзяно-соєвий та кукурудзяно-амарантовий силоси, порівняно з кукурудзяним, характеризуються кращою біологічною цінністю за вмістом незамінних амінокислот та жирних кислот, флавоноїдів, у тому числі ізофлавоноїдів, що має важливе значення у годівлі високопродуктивних корів у контексті підвищення їх молочної продуктивності, відтворної здатності та харчової цінності молока.

Заміна кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос у складі кормосумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання забезпечує збільшення вмісту у них перетравного протеїну на 9,3-12,0%, сирого жиру – на 11,5-28,8%, незамінних жирних кислот, що зумовлює покращення їх відтворної функції, зростання надоїв молока на 12,4% (р < 0,05), жирності молока – на 0,22% (р < 0,05) та вмісту білка у ньому на рівні вимог І класу і підвищенню виробництва молока з розрахунку на 1 га земельної площі на 37,8%.

Силос з трави Колумба, заготовлений у молочно-воскову і воскову фазу стиглості зерна, у порівнянні з кукурудзяним, характеризується нижщою енергетичною цінністю, більшим вмістом клітковини, а при згодовуванні ремонтним телицям не забезпечує суттєвого збільшення виходу приросту маси тварин з одиниці земельної площі, тому не є пріоритетним у годівлі молочної худоби.

Використання сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, порівняно з кукурудзою, забезпечує можливість збільшення виробництва зеленої маси на 71,8%, сухої речовини – 89,8, кормових одиниць – 73,8, кормо-протеїнових одиниць – 70, обмінної енергії – на 86,6% з одночасною економією енергоресурсів, проте через високий вміст клітковини (28% на суху речовину, а іноді і більше) зелена маса і силос з неї у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів має використовуватися з урахуванням загальної кількості клітковини.

Технологія заготівлі сінажу з люцерни, з козлятника східного, порівняно з заготівлею пресованого і подрібненого сіна, забезпечує збільшення виходу обмінної енергії з одиниці земельної площі на 7,9-14,9%, зниження витрат сукупної енергії на виробництво 1 МДж обмінної енергії на 8,9-15,8% та прямих витрат коштів на виробництво 1 кормо-протеїнової одиниці на 17,9-24,9% і тому є пріоритетною.

Практичне використання науково-обгрунтованої системи виробництва і використання кормів на молочному комплексі ,,Кутузівка’’ Харківського району, Харківської області на протязі 2000-2006 років забезпечило покращення кормозабезпечення на 68,3%, збільшення виробництва кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 76,9%, на умовну голову тварин – з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц або на 54,7%, підвищення надоїв молока на фуражну корову з 3653 кг до 5833 кг або на 59,7%, збільшення поголів’я корів з 904 до 1050 голів або на 16,2% та валового виробництва молока за рік з 3302 т до 6125 т або в 1,86 раза, молочного жиру – з 110,3 т до 213,8 т або в 1,94 раза, внаслідок чого виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь зросло до 1677 ц при рентабельності його виробництва 43,7% і вище, тому заслуговує широкомасштабного впровадження у високопродуктивному молочному скотарстві переважно Лісостепової зони України.

Рекомендації виробництву

З метою нарощування обсягів виробництва молока у зоні Лісостепу України шляхом зростання продуктивності корів (24-40 кг і більше молока за добу), збільшення їх чисельності за рахунок підвищення ефективності використання кормів та енерго-ресурсо-збереження у молочному скотарстві пропонуєтьсяУ

У господарствах з виробництва молока використовувати науково обгрунтовану, стабільну, інтенсивну систему виробництва кормів для високопродуктивної молочної худоби на основі пріоритетних кормів – кукурудзяно-соєвого силосу, силосу з підвищеним вмістом сухої речовини з зернофуражних культур (з суміші озимого жита або тритикале та озимої вики, з суміші ярих культур – ячменю, вівса, гороху та вики), сінажу з люцерни, козлятнику східного, зеленої маси люцерни та вищезазначених культур, скошених у фазу максимального накопичення поживних речовин, та пріоритетного зернофуражу (ячмінь, кукурудза, озима пшениця).

Згодовувати високопродуктивним коровам диференційовані повнораціонні кормові сумішки, виготовлені на зимовий і літній періоди з пріоритетних кормів у відповідністю з рівнем продуктивності та деталізованими нормами годівлі стосовно основних фаз лактаціїУ рання лактація (3-14 тижні); середня (15-30 тижні); пізня лактація (31-44 тижні) та для сухостійних корів (45-54 тижні після отелення) такого складу (% за поживністю)У у зимовий період – консервовані вегетативні корми – 40-48 %, комбікорм – 40-50 %, інші корми 8-10%; у літній період – консервовані корми з доповненням зелених у межах до 15-17% замість частини консервованих, використовуючи подрібнення вегетативних кормів на частки до 20 мм – 10%, 21-25 мм – 70%, 26-40 мм – 20%, змішування та роздавання кормосумішок агрегатами типу ,,Seko” на кормові столи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Монографія і книга

1. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні: (Монографія) / ІТ УААН, ХДЗВА. – ХарківУ Магда LTD, 2006.– 400с. – Бібліогр.: с. 367-396.

2. І.В. Гноєвий, О.К. Трішин. Система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів: (Методично-практичний посібник) / ХДЗВА, ІТ УААН. – Харків: Магда ЛТД, 2007.– 95с. – Бібліогр.: с. 94. (Дисертант визначив пріоритетні корми для молочного скотарства зони Лісостепу України, розробив методику і провів дослідження ефективності їх використання у складі кормосумішок для високопродуктивних корів).


Складові частини книги

1. Трішин О.К., Гноєвий І.В. Виробництво молока на комплексі з безприв’язним утриманням худоби на глибокій солом’яній підстілці. Кормова база – основа високої продуктивності корів // Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва; За ред. Г.М. Калетніка, М.Ф. Кулика, В.Ф. Петриченка, В.Д. Хорішка. – Вінниця: Енозіс, 2007.– С. 269-292. (Дисертант провів дослідження і описав їх результати).

2. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий. Заготівля і зберігання силосу та сінажу // Об’єкти для заготівлі, зберігання та приготування кормів для тваринництва: (Відомчі норми технологічного проектування). ВНТП – АПК – 08.07. Видання офіційне. – К.: Міністерство аграрної політики України, 2007.– С. 9-16. (Здобувач визначив ефективні параметри технологічних засобів заготівлі силосу і сінажу, приймав участь у написанні матеріалів).

Рекомендації і посібники

1. Рекомендації по заготівлі, зберіганню, підготовці та раціональному використанню кормів в екстремальних погодних умовах 2003 року / УААН, ІТ УААН; Кузнєцов Г.М., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін.– Харків: ІТ УААН, 2003.– 17с. (Дисертант узагальнив результати досліджень щодо поліпшення ефективності виробництва і використання кормосумішок у годівлі тварин, приймав участь у написанні рекомендацій).

2. Виробництво кормів у селянських (фермерських) та інших господарствах: (Рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін. – ХарківУ ІТ УААН, 2005.– 71с. – Бібліогр.: с.71. (Дисертант надав матеріали щодо хімічного складу кормів з Козлятника східного, трави Колумба, описав технологію виробництва комбінованих силосів).

3. Русько М.П., Гноєвий І.В., Халін С.Ф. Організація зеленого конвеєра і пасовищ в умовах Лісостепу і Степу України: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН. – Харків: ІТ УААН, 2005.– 33с. (Здобувач надав дані про хімічний склад силосів з різних культур, визначив кращі силосні культури і приймав участь у написанні посібника).

4. Сучасні технології виробництва збалансованих за протеїном сумішок однорічних культур на силос: (Буклет-рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Познякова З.М., Гноєвий І.В. – Харків: ІТ УААН, 2005.– 4с. (Дисертант надав матеріали про ефективність використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів, приймав участь у написанні буклету).

5. Вирощування козлятнику східного на кормові цілі: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін.– Харків: ІТ УААН, 2006.– 38с. – Бібліогр.: с. 34-37. (Дисертант дослідив ефективність використання Козлятника східного на кормові цілі, приймав участь у написанні посібника).

Статті у наукових фахових виданнях ВАК

1. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Познякова З.М. Ефективність використання силосу зі зернофуражних культур з підвищеним вмістом сухої речовини в раціонах телиць // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– К.У Аграрна наука, 2001.- Вип. 47.– С. 227-229. (Дисертант розробив методику і схему досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у написанні статті).

2. Левашова О.Л., Кисличенко В.С., Гноєвий І.В. Біологічно активні речовини з відходів виробництва соєвої олії // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2003.- Вип. 51.– С. 130-131. (Здобувачу належить ідея проведення досліджень по вивченню біологічно активних речовин в макусі та шроті з сої, приймав участь у відборі матеріалу).

3. В.І. Гноєвий, О.М. Ільченко, І.В. Гноєвий, З.М. Познякова. Комбіновані силоси як основа однотипних раціонів дійних корів // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2004.- № 86.– С. 35-38. (Автор розробив програму, схему і методику досліджень, провів досліди, приймав участь у написанні статті).

4. Гноєвий І.В. Ефективність використання біопрепарату „Байкал ЕМ – 1-У” при силосуванні кормів // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2004.- № 87.– С. 53-59.

5. Гноєвий І.В. Ефективність використання препарату „Байкал ЕМ – 1-У” у годівлі молодняка великої рогатої худоби залежно від дози і режиму його споживання // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2004.- Т. 6 (№ 2),Ч. 4.– С. 22-25.

6. Гноєвий І.В., Кутіков Є.С. Продуктивність і захисні функції організму телят при згодовуванні їм біопрепарату „Байкал ЕМ – 1 – У” // Вісник Черкаського Інституту АПВ: Міжвід. тем. зб. н. пр.– Черкаси, 2004.- Вип. 4.– С. 45-53. (Дисертант розробив методику і схему господарських досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у відборі матеріалу і написанні статті).

7. Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В. Проблема кормів в Україні та шляхи її вирішення в сучасних умовах // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2004.- Вип. 54.– С. 7-14. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, провів дослідження ефективності використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у написанні статті).

8. Гноєвий І.В. Ефективність застосування мікробіологічного препарату „Байкал ЕМ -1-У” у годівлі телят // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2005.- № 89.– С. 33-38

9. Гноєвий І.В. Функція відтворення у корів у зв’язку зі згодовуванням їм кукурудзяно-соєвого силосу // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.– С. 72-75.

10. Гноєвий І.В., Халін С.Ф., Гноєвий В.І., Трішин О.К. Порівняльна оцінка продуктивності соргових культур в зоні Лісостепу України // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.– С. 76-79. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у проведенні дослідів і написанні статті).

11. Русько М.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Товстоган В.І. Вирощування на силос злакових і бобових культур та їхніх сумішок // Тваринництво України, 2005.- № 4.– С. 24-26. (Дисертант провів досліди на тваринах, провів статистичну обробку і аналіз результатів досліджень, приймав участь у написанні статті).

12. Вудмаска В.Ю., Вовк Я.С., Братуняк Г.В., Чумаченко С.П., Луз М.В., Душара І.В., Клим О.І., Гноєвий І.В. Рубцевий метаболізм у корів на роздої при згодовуванні білково-мінеральних добавок різної компонентно-технологічної структури // НТБ: Інститут біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.– Львів, 2005.- Вип. 6.- № 2.– С. 32-37. (Дисертант сформулював ідею статті, приймав участь у написанні статті і обговоренні висновків).

13. Гноєвий І.В. Жирномолочність корів у

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: