Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників

Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників

наводять інформацію про залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень (субсидії, асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески від юридичних і фізичних осіб, у тому числі і гуманітарна допомога). Сальдо рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» не повинно включати суми коштів цільового фінансування, спрямовані на капітальні інвестиції. Їх відображають у п'ятому розділі пасиву у статті «Доходи майбутніх періодів» у рядку 630.

Показники другого розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства на початок і кінець звітного періоду дорівнюють нулю.

При заповненні третього розділу пасиву використовують рахунки 5-го класу Плану рахунків.

У статті «Довгострокові кредити банків» у рядку 440 відображають ті зобов'язання за кредитними договорами, які відповідають вимогам п. 9 П(С)БО 11 «Зобов'язання». Тут же розміщують інформацію про суми відстроченої заборгованості банкам за пролонгованими кредитами.

У статті «Інші довгострокові фінансові зобов'язання» у рядку 450 «Інші довгострокові фінансові надходження» показують суми позикових коштів, залучених підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, які також є довгостроковими зобов'язаннями (крім кредитів банків) і на які нараховують відсотки. Зокрема, тут фіксують заборгованість за облігаціями. При випуску облігацій з премією підприємство на дату балансу повинно відобразити в цьому рядку їх номінальну вартість, збільшену на суму неамортизованої премії. Коли облігації були випущені з дисконтом, їх наводять у вищезазначеному рядку за номінальною вартістю, зменшеною на суму неамортизованого дисконту. Зверніть увагу, що до рядка 450 потрапляють і довгострокові відсоткові векселі за їх справжньою вартістю (п. 10 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).

У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» у рядку 460 показують суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.

У статті «Інші довгострокові зобов'язання» до рядка 470 включають відомості про суми зобов'язань, які не можуть бути занесені до інших статей третього розділу пасиву. А точніше, тут відображають заборгованість підприємства перед орендодавцем за одержані в довгострокову оренду об'єкти необоротних активів, суми поворотної фінансової допомоги, відстрочені відповідно до законодавства податки (збори, інші обов'язкові платежі).

Показники третього розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства на початок і кінець звітного періоду дорівнюють нулю. Це означає, що підприємство не мало довгострокових зобов’язань на початок і кінець звітного періоду.

Четвертий розділ пасиву формують за допомогою рахунків 6-го класу Плану рахунків (рахунки 60-68).

Цей розділ інформує про зобов'язання, які будуть погашені в ході звичайного операційного циклу підприємства у рядку 415 – суму резерву незароблених премій.

У статті «Короткострокові кредити банків» до рядка 500 заносять кредити банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців із вищезазначеної дати, а також позики, строк погашення яких минув. Перелічені вище поточні зобов'язання відображають у сумі погашення, тобто недисконтованій сумі коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11). Також тут значиться сума овердрафту, наданого банком.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» у рядку 510 відображають у сумі погашення ту частину довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців із дати балансу.

У статті «Векселі видані» у рядку 520 відображають (незалежно від строків погашення) зобов’язання, які виникли перед постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами в ході операційної діяльності у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг.

Короткострокових банківських позик, поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями та зобов'язань, які забезпечені векселями підприємство не мало ні на початку, ні в кінці звітного періоду.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» у рядку 530 показують у сумі погашення залишок фактичної заборгованості підприємства перед постачальниками і підрядниками за одержані товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на досліджуваному підприємстві зросла з 604,0 тис.грн на початок звітного періоду до 840,0 тис.грн. на кінець звітного періоду.

У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» до рядка 540 підприємство включає зобов'язання в сумі авансів (передоплат), фактично одержаних від інших осіб у рахунок майбутніх поставок продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг. Дані балансу досліджуваного підприємства щодо цього рядку: на початок звітного періоду – 310,0 тис.грн., на кінець звітного періоду – 3,0 тис.грн.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» до рядка 550 записують заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету (податок на прибуток, ПДВ), у тому числі податки з працівників підприємства, а також суми фінансових санкцій, що стягуються до бюджету. На досліджуваному підприємстві показники на початок і кінець звітного періоду дорівнюють 38,0 тис.грн. та 117,0 тис.грн. відповідно.

У статті «Поточні зобов'язання за позабюджетними платежами» у рядку 560 відображають заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством. Заборгованості за внесками до позабюджетних фондів на досліджуваному підприємстві немає.

У статті «Поточні зобов'язання за страхуванням» у рядку 570 показують суму заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті «Поточні зобов'язання з оплати праці» у рядку 580 показана сума заборгованості підприємства за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги, включаючи депоновану заробітну плату.

Показники рядків 570 і 580 балансу досліджуваного підприємства на початок періоду – 61,0 і 146.0 тис.грн. відповідно, і на кінець – 86,0 та 196, тис.грн.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» у рядку 590 відображають залишок заборгованості підприємства учасникам за виплатами дивідендів, за користування майновим або земельним паєм, за виплатою частки, що належить учаснику (засновнику) при його виході з господарського товариства.

У статті «Поточні зобов'язання за внутрішніми розрахунками» до рядка 600 вносять суму заборгованості підприємства пов'язаним сторонам і кредиторську заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками. У частині рахунка 63 показують заборгованість, що припадає на пов'язані сторони.

Рядки 590 і 600 в балансі досліджуваного підприємства мають нульові значення.

У вписуваному рядку 605 відображаються зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, що визначаються відповідно до П(с)бо 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Такий рядок в балансі ВАТ «Львівагромашпроект» відсутній.

У статті «Інші поточні зобов'язання» у рядку 610 наводять у сумі погашення зобов'язання, які не можна включити до інших статей поточних зобов'язань. Зокрема, тут відображають суми відсотків, нарахованих за облігаціями, суму податкового кредиту з ПДВ, віднесеного на розрахунки з бюджетом (Кт 644), заборгованість за некомерційними розрахунками з іншими юридичними особами (наприклад, навчальними закладами). У цьому ж рядку підрядники відображають суму валової заборгованості перед замовниками за будівельними контрактами (п. 19 П(С)БО 18 «Будівельні контракти»). Показники цьому рядку в балансі ВАТ «Львівагромашпроект» на початок і кінець звітного періоду дорівнюють відповідно 6,0 і 97,0 тис.грн.

П'ятий розділ пасиву складають, використовуючи рахунок 69 Плану рахунків.

У статті «Доходи майбутніх періодів» рядок 630 інформує про доходи, які одержані у поточних або попередніх звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів: одержані авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети, журнали), виручка від продажу транспортних квитків, абонплата за засоби зв'язку. Доходи майбутніх періодів на досліджуваному підприємстві відсутні.

Ознайомившись з річним балансом ВАТ «Львівагромашпроект», можна сказати, що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чинних протягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якого визначена законодавством України.

Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів, грошових коштів, дебіторської і кредиторської заборгованостей. У разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації проводиться внесення коригувань за наслідками проведеної інвентаризації.

Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться за автоматизованою формою на основі галузевої комп’ютерної програми. Реєстрація операцій в регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у національній грошовій одиниці України – гривні.

Основні засоби відображені за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації. Амортизація нараховується, починаючи з місяці, що настає за місяцем введення в експлуатацію основних засобів. амортизація нараховується методом зменшення залишку із застосуванням норм, визначених податковим законодавством. Витрати, які здійснюються для підтримання основних засобів у робочому стані і отримання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від їх використання, включаються до складу витрат звітного періоду. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за номіналом.

Дебіторська заборгованість визнається за первісними сумами. Недоліком при оцінці дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві є те, що тут не проведена класифікація заборгованості за строками її погашення з встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. А також не створювався резерв сумнівних боргів.

Запаси оцінюються за меншою з двох оцінок: собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Кредиторська заборгованість відображується за собівартістю, яка дорівнює справедливій вартості компенсації, що підлягає виплаті в майбутньому за отримані товари і послуги незалежно від виставлення підприємству рахунку-фактури.

Доходи визнаються в міру впевненості в тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства і суму доходу можна буде достовірно оцінити.

Отже, всі суб’єкти підприємництва, у тому числі досліджуване підприємство складають баланс з дотриманням принципів фінансової звітності і методів оцінки статей балансу, визначених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси.

На підготовку інформації суттєво впливає оцінка статей балансу підприємства. Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», та відповідними П(С)БО.

Актив визнається та відображається в балансі за умови, що:

оцінка його може бути достовірно визначена;

у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Ресурс не визнається активом і відповідно не відображається в балансі, якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигод є малоймовірним після закінчення поточного облікового періоду.

Зобов’язання визнається та відображається в балансі за умови, що:

його оцінка може бути достовірно визначена;

існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал визнається і відображається в балансі одночасно з відображенням активів чи зобов’язань, які призводять до його зміни.

Складений бухгалтерський баланс детально перевіряється на предмет узгодженості окремих показників, відображених у різних формах звітності.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

Структура балансу була розглянута на прикладі річного балансу ВАТ «Львівагромашпроект». Баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України.


розділ 3. аудит бухгалтерського балансу


3.1 Мета, значення та завдання аудиту фінансової звітності


Відповідно до закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої обліково-звітної інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, їх повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [5].

За характером виконуваної аудиторської роботи виділяють три типи аудиту:

операційний аудит;

аудит на дотримання нормативних вимог;

аудит фінансової звітності.

Аудит фінансової звітності проводиться, з тим щоб визначити, чи дотримано під час складання фінансової звітності в цілому спеціально встановлені критерії. Цими критеріями звичайно є загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку [21].

Проводячи аудит фінансової звітності, з самого початку припускають, що ця звітність буде використовуватись різними групами людей і для різних цілей.

Зокрема, користувачами фінансової звітності можуть бути:

кредитори або потенційні кредитори, які використовують фінансову звітність, щоб оцінити ризик, пов’язаний із кредитуванням даного підприємства;

фінансові аналітики або потенційні інвестори, які оцінюють доцільність інвестування у підприємство;

банки або спеціальні рейтингові агентства, яких цікавить фінансовий стан підприємства. Працівники даного підприємства, яких цікавить можливість збільшення заробітної плати і стабільність роботи;

урядові структури, які використовують фінансову звітність для законодавчих чи статистичних цілей.

Зрозуміло, що підхід, при якому один аудитор проводить аудит і готує загальний висновок, який може задовольнити усіх користувачів фінансової звітності, є значно ефективнішим за підхід, коли кожен користувач фінансової звітності здійснює аудит сам. Якщо ж користувачеві недостатньо загального аудиторського висновку, він завжди може отримати додаткові дані. Наприклад, загальний аудит фінансової звітності дає достатньо інформації для банку, до якого компанія звертається за кредитом, але корпорація, яка хоче злитися з цією компанією, може потребувати докладнішої інформації (наприклад, про вартість заміни основних засобів та ін.). У цьому разі корпорація може скористатися послугами своїх власних аудиторів, щоб отримати потрібну їй інформацію.

Методичною основою проведення аудиторської перевірки бухгалтерської звітності підприємства є загальний огляд наявності та правильності оформлення форм звітності, про що роблять відмітки в робочих документах аудиту.


Таблиця 3.1 Загальний огляд наявності та правильності оформлення форм звітності за 2008 рік ВАТ «Львівагромашпроект»

№з/п Форма звітності Виявлені недоліки та помилки
1 Баланс підприємства (ф. №1) Баланс складений відповідно до нормативних документів про бухгалтерські звіти і баланси, затверджених Мінфіном і Держкомстатом
2 Звіт про фінансові результати (ф. №2) Помилок не виявлено
3 Звіт про рух грошових коштів (ф. №3) Помилок не виявлено
4 Звіт про власний капітал (ф. №4) Помилок не виявлено
5 Примітки до річної фінансової звітності Помилок не виявлено
6 Декларація з податку на прибуток підприємства Несвоєчасне подання декларації про прибуток підприємства

Достовірність звітності і своєчасність її подання відповідним органам перевіряється аудитором на підставі нормативних документів про бухгалтерські звіти і баланси:

Закон України «Про бухгалтерську звітність».

Порядок представлення фінансової звітності. Затверджений постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2000 р. №419.

Роз’яснення Міністерства фінансів України від 09.03.2000 р. «Щодо реформування бухгалтерського обліку».

Наказ Міністерства фінансів України від 24.02.20000 р. №37 «Питання складання звітності».

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку:

1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

2 «Баланс»;

3 «Звіт про фінансові результати»;

4 «Звіт про рух коштів»;

5 «Звіт про власний капітал»;

6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з’ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік. Установлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з’ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників та акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з’ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Метою перевірки фінансової звітності незалежним аудитором є висловлення думки про рівень об’єктивності, за яким звітність характеризує фінансовий стан, результати діяльності, а також рух коштів відповідно до загальноприйнятих бухгалтерських принципів.

Аудитори збирають свідчення для того, щоб оцінити, чи об’єктивно складена фінансова звітність, а також для надання відповідного аудиторського висновку. Якщо зібрано досить свідчень, які дозволяють зробити висновок про те, що фінансова звітність навряд чи введе в оману користувача, то аудитор дає висновок про її об’єктивність і вважає за можливе зв’язати своє ім’я з цією фінансовою звітністю. Якщо ж факти, які мали місце до і після складання фінансової звітності свідчать про те, що насправді звітність була представлена необ’єктивною, то, швидше за все, доведеться доводити, що він провів аудит належним чином і зробив обґрунтований висновок.

Хоча аудитор – не гарант об’єктивності наданої фінансової звітності, на нього покладається значна відповідальність за повідомлення користувачів про те, чи вірно вона представлена. Якщо аудитор вважає, що звітність представлена необ’єктивною, або якщо він не може прийти до певного висновку, через брак зібраних аудиторських свідчень чи через інші перешкоди, то він зобов’язаний повідомити про це користувачів за допомогою свого аудиторського висновку.

Для будь-якого конкретного балансу існує мета аудиту. Конкретну мету аудиту можна розробляти, спираючись на твердження користувача, а також на загальну мету аудиту.

Тому мета, яку переслідує аудитор, формулюється відразу після одержання тверджень користувача і тісно зв’язана з ними. Тому найперший обов’язок аудитора, визначити чи правильні твердження користувача щодо фінансової звітності.

Зміст цілей аудиту полягає в тому, щоб зібрати потрібну кількість свідчень, а потім вирішити, які фактичні дані необхідно збирати в конкретних обставинах, при яких проводиться аудит. Цілі залишаються тими ж при різних перевірках, але фактичні дані будуть різними залежно від обставин.

Варто розрізняти головні і конкретні цілі аудиту для кожної статті балансу. Головні цілі аудиту стосуються кожного балансового рахунка. Конкретні цілі аудиту на кожному балансовому рахунку формулюються таким чином, щоб ці формулювання максимально відповідали особливостям конкретної задачі. Після того, як стають відомі головні цілі аудиту, їх можна використовувати при розробці конкретних цілей.

Головні цілі аудиту поділяються на дві категорії: рівень загальної прийнятності та інші. Мета визначення загальної прийнятності допомагає аудитору оцінити, чи є баланс прийнятним у світлі інформації про господарську діяльність користувача, якою володіє аудитор. Якщо аудитор вважає, що відповідно до цієї інформації баланс не є прийнятним, він може перенести свою увагу на одну чи кілька інших ланок аудиту.

Перевірка на рівень загальної прийнятності повинна допомагати аудитору з’ясувати, чи залишки по рахунках містять істотні помилки. Подібні перевірки допоможуть визначити, чи висока ймовірність досягнення інших цілей аудиту. Вони допомагають планувати дії, спрямовані на одержання конкретних фактичних даних.

Аудитор визначає, чи дійсно потрібно було включати до фінансової звітності суми, що там зафіксовані. Наприклад, порушенням у цьому випадку буде внесення якої-небудь суми реалізації в журнал реалізації та у головну книгу, якщо цієї реалізації насправді не було. Дана мета аудиту досягається при перевірці аудитором тверджень адміністрації про наявність і виникнення.

Велика частина активів балансу повинна не тільки існувати, але і належати власникам, щоб їх можна було включити у фінансову звітність так само і зобов’язання повинні до чого-небудь відноситися. З цією метою аудитор перевіряє твердження керівництва про права і зобов’язання.

Також необхідна арифметична перевірка окремих підсумків, включених у загальний баланс, у тому числі арифметичної правильності звітів і визначення обсягу чистої реалізації.

Аудитор перевіряє, чи на тих рахунках враховуються суми і чи правильно представлені ці рахунки у фінансовій звітності. Наприклад, активи необхідно відповідним чином розподілити на основні і оборотні, а суми, що підлягають одержанню від дочірніх компаній, службовців і директорів, потрібно відокремити від дебіторської заборгованості клієнтів. План рахунків клієнта – це найважливіший інструмент, використовуваний аудитором для визначення того, чи правильно клієнт робить рознесення по рахунках. Розмежування – господарські операції, близькі до дати балансу, варто враховувати за відповідний період, потрібно перевірити чи по періодах враховані господарські операції. Найчастіше неточності виникають при записі даних про господарські операції, що враховані ближче до кінця звітного періоду. Подібні перевірки варто вважати частинами перевірки рахунків, балансу чи зв’язаного з ними звіту про прибутки і збитки.

Арифметична точність – це перевірка, чи відповідають окремі статті балансу підсумкам в облікових регістрах і в головній книзі. Баланс складається зі статей, що визначені за підсумками в журналах обліку господарських операцій, підготовлених і вивірених користувачами. При арифметичній перевірці потрібно упевнитися в тому, що всі статті балансу відбиті точно, що підсумки вірні і вони відповідають даним головної книги. Наприклад, загальна сума дебіторської заборгованості повинна в підсумках дорівнювати її аналогічний сумі по рахунках дебіторів у журналі ордері і залишкам по відповідних рахунках в головній книзі.

Аудитору потрібно переконатися в тому, що всі статті балансу і зв’язана з ними інформація вірно відбиті у фінансовій звітності і правильно розкриті.

Визначивши головні цілі, можна розробити конкретні по кожному рахунку і по фінансовій звітності. Повинна бути визначена принаймні одна конкретна мета в рамках кожної головної мети, якщо аудитор не дійде висновку, що ця мета не є важливою чи суттєвою. У даних обставинах до однієї головної мети можуть відноситися кілька конкретних цілей.

Визначивши конкретні цілі аудиту для кожного з елементів фінансової звітності, можна розпочати процес збору фактичної інформації. Аудитор визначає, які свідчення необхідно в даному випадку зібрати. Аудит спирається на визначений набір методів його організації, що допомагають зібрати достатню кількість свідчень. Процес аудиту містить у собі чотири фази:

Планування та розробка аудиторського підходу.

Тестування контрольних моментів та перевірка господарських операцій.

Перевірка статей балансу.

Завершення аудиту та складання висновку.

В аудиті існують способи, за допомогою яких аудитор може збирати свідчення, щоб досягти цілей, що стоять перед ним. Вибір аудитором свого підходу визначається двома міркуваннями: необхідно зібрати достатню кількість свідчень, щоб аудитор міг узяти на себе професійну відповідальність, а крім того, вартість накопичених свідчень має бути мінімальною. Перша умова більш важлива, але і мінімізація вартості також необхідна, якщо аудиторська фірма хоче бути конкурентноздатною і приносити прибуток. Якщо не існує особливої необхідності, то перевірка вартості аудиторських свідчень не буде важкою. У цьому випадку аудитори будуть додавати одне свідчення до іншого, поки не переконаються, що не має ніяких істотних неточностей.

Коли, на думку аудитора, ризик контролю значний він може зменшити недовіру до точності інформації фінансової звітності, що безпосередньо відноситься саме до цих контрольних моментів, інакше перевіряти її прийдеться шляхом збору аудиторських свідчень. Але щоб обґрунтувати свою думку про те, що ризик контролю незначний, аудитор повинен перевірити ступінь ефективності контрольних моментів. При такій перевірці використовують процедури, які називають тестами контрольних моментів.

Такі тести мають на меті перевірку первинних документів, що підтверджують господарські операції. Крім того, значна частина аудиторських свідчень, що накопичуються – це документи, що мають відношення до господарських операцій.

Конкретні цілі, які зв’язані з підсумками в балансі і у звіті про фінансові результати, можуть бути досягнуті при зборі аудиторських свідчень різних типів. Прикладом можуть бути опитування службовців про дебіторську заборгованість, дослідження матеріалів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, вивчення товарних звітів, зв’язаних з рахунками до оплати. Ці перевірки необхідні в процесі аудиту, оскільки велика частина свідчень надходить із джерел, що не залежать від клієнта, і, отже, ці джерела можна вважати надійними.

Існує тісний зв'язок між загальною оцінкою положення, у якому знаходиться користувач, розумінням системи його внутрішньогосподарського контролю і оцінкою ризику контролю, а також перевіркою окремих статей балансу, що містяться у фінансовій звітності. Якщо аудитор упевнений, що фінансова звітність представлена об’єктивно, і якщо його упевненість ґрунтується на його розумінні системи внутрішнього контролю та оцінці ризику контролю, тестах контрольних моментів, то можна скоротити перевірку окремих статей балансу.

Після завершення усіх процедур необхідно об’єднати отриману інформацію, щоб прийти до загального висновку про те, чи досить об’єктивно складено фінансову звітність. Це суб’єктивний процес, що ґрунтується на здатності аудитора виносити правильні професійні судження. Кінцеве узагальнення – це остаточний висновок про готовність виконання роботи. Після цього аудитор повинен представити аудиторський висновок, який буде додано до фінансової звітності. Висновок повинен відповідати чітко сформульованим вимогам, на які впливають масштаб аудиту, і сутність того, що саме з’ясував аудитор.

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського балансу (ф. №1), звіту про фінансові результати та їх використання (ф. №2) і звіту про фінансово-майновий стан підприємства (ф. №3) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Досвід показує, що для такої перевірки аудитору необхідно скласти спеціальну таблицю взаємозв’язків показників, які відображені у звітних формах. Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства відображено в таблиці 3.2 і додатку З.


Таблиця 3.2 Внутрішньоформові ув'язки форми №1 «Баланс» П(С)БО 2* тис.грн.

Показники, що порівнюються Дані балансу
1 2 3
Рядок 010 графи 3 ф.№1 = Рядок 011 графи 3 ф.№1-рядок 012 графи 3 ф.№1 93,0 93,0
Рядок 010 графи 4 ф.№1 = Рядок 011 графи 4 ф.№1-рядок 012 графи 4 ф.№1 81,0 95,0-14,0
Рядок 030 графи 3 ф.№1 = Рядок 031 графи 3 ф.№1-рядок 032 графи 3 ф.№1 93,0 4257,0-3318,0
Рядок 030 графи 4 ф.№1 = Рядок 031 графи 4 ф.№1-рядок 032 графи 4 ф.№1 936,0 4415,0-3479,0
Рядок 080 графи 3 ф.№1 = Рядок 010 графи 3 ф.№1+рядок 020 графи 3 ф.№1+рядок 030 графи 3 ф.№1+рядок 040 графи 3 ф.№1+рядок 045 графи 3 ф.№1+рядок 050 графи 3 ф.№1+рядок 060 графи 3 ф.№1+рядок 070 графи 3 ф.№1 1498,0

93,0+148,0+

+939,0+318,0

Рядок 080 графи 4 ф.№1 = Рядок 010 графи 4 ф.№1+ рядок 020 графи 4 ф.№1+рядок 030 графи 4 ф.№1+рядок 040 графи 4 ф.№1+рядок 045 графи 4 ф.№1+рядок 050 графи 4 ф.№1+рядок 060 графи 3 ф.№1+рядок 070 графи 4 ф.№1 1509,0

81,0+174.0+

+936.0+318.0

Рядок 160 графи 3 ф.№1 = Рядок 161 графи 3 ф.№1-рядок 162 графи 3 ф.№1 347,0 347,0
Рядок 160 графи 4 ф.№1 = Рядок 161 графи 4 ф.№1-рядок 162 графи 4 ф.№1 117,0 117,0
Рядок 260 графи 3 ф.№1 = Рядок 100 графи 3 ф.№1+рядок 110 графи 3 ф.№1+рядок 120 графи 3 ф.№1+рядок 130 графи 3 ф.№1+рядок 140 графи 3 ф.№1 +рядок 150 графи 3 ф.№1+рядок 160 графи 3 ф.№1 +рядок 170 графи 3 ф.№1+рядок 180 графи 3 ф.№1+рядок 190 графи 3 ф.№1+рядок 200 графи 3 ф.№1+рядок 210 графи 3 ф.№1+рядок 220 графи 3 ф.№1+рядок 230 графи 3 ф.№1+рядок 240 графи 3 ф.№1+рядок 250 графи 3 ф.№1 3620,0

390,0+2283,0+

+221,0+347,0++46,0+75,0+

+102,0+26,0+

+77,0+53,0

Рядок 260 графи 4 ф.№1 = Рядок 100 графи 4 ф.№1+рядок 110 графи 4 ф.№1+рядок 120 графи 4 ф.№1+рядок 130 графи 4 ф.№1+рядок 140 графи 4 ф.№1+рядок 150 графи 4 ф.№1+рядок 160 графи 4 ф.№1 +рядок 170 графи 4 ф.№1+рядок 180 графи 4 ф.№1+рядок 190 графи 4 ф.№1+рядок 200 графи 4 ф.№1+рядок 210 графи 4 ф.№1+рядок 220 графи 4 ф.№1+рядок 230 графи 4 ф.№1+рядок 240 графи 4 ф.№1+рядок 250 графи 4 ф.№1 3687,0

534,0+1574,0++70,0+117,0+

+464,0+9,09+

+642,0+15,0+

+172,0

Рядок 280 графи 3 ф.№1 = Рядок 080 графи 3 ф.№1+рядок 260 графи 3 ф.№1+рядок 270 графи 3 ф.№1 5118,0 1498,0+3620,0
Рядок 280 графи 4 ф.№1 = Рядок 080 графи 4 ф.№1+рядок 260 графи 4 ф.№1+рядок 270 графи 4 ф.№1 5204,0

1509,0+

3687,0+8.0

Рядок 380 графи 3 ф.№1 = Рядок 300 графи 3 ф.№1+рядок 310 графи 3 ф.№1+рядок 320 графи 3 ф.№1+рядок 330 графи 3 ф.№1+рядок 340 графи 3 ф.№1+рядок 350 графи 3 ф.№1-рядок 360 графи 3 ф.№1-рядок 370 графи 3 ф.№1 3155,0

667,0+62,0+

+1547,0

Рядок 380 графи 4 ф.№1 = Рядок 300 графи 4 ф.№1+рядок 310 графи 4 ф.№1+рядок 320 графи 4 ф.№1+рядок 330 графи 4 ф.№1+рядок 340 графи 4 ф.№1+рядок 350 графи 4 ф.№1-рядок 360 графи 4 ф.№1-рядок 370 графи 4 ф.№1 3865,0

879,0+667,0+

+159,0+2178,0

Рядок 430 графи 3 ф.№1 = Рядок 400 графи 3 ф.№1+рядок 410 графи 3 ф.№1+рядок 420 графи 3 ф.№1 - -
Рядок 430 графи 4 ф.№1 = рядок 400 графи 4 ф.№1+рядок 410 графи 4 ф.№1+рядок 420 графи 4 ф.№1 - -
Рядок 480 графи 3 ф.№1 = Рядок 440 графи 3 ф.№1+рядок 450 графи 3
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: