Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Захист прав і свобод людини та карний процес

Захист прав і свобод людини та карний процес

докази2.

До внесення відповідних змін у законодавство щодо розмежування зазначених засобів інформаційного забезпечення може служити чітке усвідомлення практиками і науковцями, що зняття інформації з каналів зв'язку як засіб отримання інформації має чітко визначене цільове призначення і суб'єктів його застосування.

Порівняння зняття інформації з каналів зв'язку в слідчій та оперативно-розшуковій діяльності дає змогу визначити, що загальним для них є використання аудіального контролю. Водночас у знятті інформації з каналів зв'язку як у порядку слідчої дії, так і оперативно-розшукового заходу виникають і певні розбіжності.

Коли йдеться про слідчу дію - суб'єктом застосування є слідчий, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, або заява чи повідомлення про злочин (приводи до порушення кримінальної справи), які потребують перевірки. Якщо розглядається оперативно-розшуковий захід, слід чітко усвідомлювати, що суб'єктом його застосування є, відповідно до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст.5), співробітники оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Зазначені дії відрізняються і за часовими межами. Оперативно-розшуковий захід може здійснюватися на різних етапах розкриття злочину: для виявлення його ознак, в стадії порушення кримінальної справи, під час досудового слідства та по призупиненій кримінальній справі. Слідчий може проводити зняття інформації з каналів зв'язку в межах досудового слідства по кримінальній справі, яка перебуває у його провадженні, а також і до порушення кримінальної справи для запобігання злочину (ч.3 ст.187 КПК).

На відміну від КПК РФ, де контроль і запис переговорів встановлюються до 6 місяців (ст.186), Кримінально-процесуальний кодекс України не визначає граничні терміни проведення даної слідчої дії. Термін, на який встановлюється зняття інформації з каналів зв'язку, визначає суддя за клопотанням слідчого, викладеним в постанові. Адже було б доцільно зазначити що, він не може перевищувати строки досудового слідства, в межах якого дозволяється проводити слідчі дії.

Відрізняються також процедури санкціонування проведення слідчої дії та оперативно-розшукового заходу. Слідчий, за погодженням з прокурором, звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить мотивовану постанову про зняття інформації з каналів зв'язку (ч.4 ст.187 КПК України). Якщо ж прослуховування проводиться як оперативно-розшуковий захід, то керівник відповідного оперативного підрозділу звертається з поданням до суду і про отримання дозволу або про відмову в ньому повідомляє прокурору протягом доби (ч.2 ст.8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"). Відмітимо, що законодавство РФ не містить правових неузгодженостей між рівнями прокурора і судді, а також порядок отримання санкції на проведення прослуховування як слідчої дії і оперативно-розшукового заходу - однаковий.

Припиняється зняття інформації з каналів зв'язку після закінчення терміну, встановленого для виконання цієї слідчої дії постановою судді. Крім того, слідчий припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у цьому відпадає необхідність - при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 225 КПК.

Відрізняється і правове регулювання даного заходу - зняття інформації в оперативно-розшуковій та кримінально-процесуальній діяльності. Діяльність оперативних співробітників регулюється оперативно-розшуковим законодавством, яким передбачено такий захід як зняття інформації з каналів зв'язку (п.9 ст.8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"), а також використання спеціальних технічних засобів контролю, фіксації і документування розмов (п. а ч.1 ст.15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"). Зняття інформації з каналів зв'язку слідчим здійснюється відповідно до положень кримінально-процесуального законодавства (ст.187 КПК).

Аналізуючи кримінально-процесуальне законодавство України і Росії щодо проведення прослуховування як слідчої дії, а саме ст.187 "Накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку", ст.187-1 КПК України "Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку" і ст.186 КПК Російської Федерації "Контроль і запис переговорів" відмічаємо, що:

український законодавець дозволяє проведення даної слідчої дії тільки "якщо іншими способами одержати ці дані неможливо", чого не міститься в КПК Росії;

ст.186 КПК РФ містить більш широке коло осіб, чиї переговори можуть прослуховуватися, ніж у вітчизняному законодавстві, а саме: підозрюваного, обвинуваченого та інших осіб, а також при наявності погрози вчинення насильства, вимагання й інших злочинних дій щодо потерпілого, свідка чи їх близьких родичів, родичів, близьких осіб - за письмовою заявою даних осіб, а при її відсутності - на підставі судового рішення. В чинному Кримінально-процесуальному кодексі України передбачається зняття лише інформації, якою обмінюються підозрюваний чи обвинувачений з іншими особами за допомогою засобів зв'язку;

як відмічалося вище, КПК Росії обмежує термін прослуховування до 6 місяців і передбачає закінчення проведення слідчої дії за постановою слідчого, якщо необхідність у ній відпадає, але не пізніше закінчення попереднього слідства в даній кримінальній справі (п.5 ст.186 КПК РФ). В Україні дозволено проведення даної слідчої дії з метою запобігти злочину до порушення кримінальної справи, граничний термін її проведення в законі не встановлено. Зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання постановою судді, а також коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку ст.255 КПК України;

постанова про зняття інформації з каналів зв'язку виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності (ч.10 ст.187 КПК України), в російському варіанті про це не зазначено;

хоча в Кримінально-процесуальному кодексі України порядок дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, виділено в окрему статтю, норма, що його регулює, викладена дуже лаконічно. Лише зазначається можливість залучення в необхідних випадках спеціаліста, обов'язок слідчого після вивчення змісту інформації скласти про це протокол та при виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи (п.4 ст.187-1 КПК України).

П. п.6-8 ст.186 КПК Росії більш детально визначають порядок дослідження знятої інформації, а саме: слідчий протягом всього терміну проведення слідчої дії має право в будь-який час витребувати від органу, що здійснює прослуховування, фонограму для огляду і прослуховування. Вона передається слідчому в опечатаному вигляді з супровідним листом, в якому вказуються дата і час початку і закінчення записів вказаних переговорів і короткі характеристики технічних засобів, що використовувалися. Про результати огляду і прослуховування фонограми слідчий разом з понятими (участь яких не передбачена українським законодавцем) і за необхідністю з участю спеціаліста, а також осіб, чиї телефонні та інші переговори записані, складає протокол, в якому повинна бути дослівно викладена та частина фонограми, що, на думку слідчого, має відношення до даної кримінальної справи. Особи, які беруть участь в огляді і прослуховуванні фонограми, мають право викласти свої зауваження до протоколу. Фонограма в повному обсязі залучається до матеріалів кримінальної справи на підставі постанови слідчого як речовий доказ і зберігається в опечатаному вигляді в умовах, що виключають можливість прослуховування і тиражування сторонніми особами і забезпечують її збереження і технічну придатність для повторного прослуховування, в тому числі в судовому засіданні.

Підсумовуючи вищевикладене, робимо висновок про необхідність закріплення у КПК України двох самостійних слідчих дій "накладання арешту на кореспонденцію" і "зняття інформації з каналів зв'язку". Також доцільно було б виключити однаковість назв у позначенні розглянутих вище слідчої дії і оперативно-розшукового заходу. Вважаємо доцільним розширити ст.187-1 КПК і більш детально визначити порядок дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку.

Вирішення цих проблем і внесення відповідних змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, що регулюють дане питання, сприятиме одностайному розумінню і правильному застосуванню зняття інформації з каналів зв'язку як слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу, що значно активізує роботу слідчих та оперативних підрозділів.

Також, слід навести для порівняння норми законодавства деяких країн, з якими ми на протязі довгого часу перебували на одному правовому полі в межах колишнього Радянського Союзу, з питань, що регулюють прослуховування телефонних розмов, арешт телеграфної та іншої кореспонденції.

Отже, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу Республіки Вірменія зазначені питання регулюються ст. ст.239, 240, 241 зазначеного Кодексу, якими встановлено наступний порядок контролю кореспонденції, поштових, телеграфних і інших повідомлень, їх огляду та виїмки, а також прослуховування телефонних переговорів.

Так, коли є достатні підстави вважати, що в кореспонденції, поштових, телеграфних і інших повідомленнях, що відправляються підозрюваним або обвинуваченим чи отримуваних ними, можуть міститися відомості, що мають доказове значення у справі, слідчий може винести мотивовану постанову, в якій міститься клопотання до суду про контроль кореспонденції вказаних осіб.

В постанові повинні бути вказані: найменування установи зв'язку, на яку покладається обов'язок по затриманню кореспонденції; ім'я, прізвище особи або осіб, кореспонденція яких підлягає затриманню; точна адреса цієї особи (осіб); вид кореспонденції, на яку накладається арешт, і термін арешту.

До кореспонденції, на яку може бути накладений арешт, зокрема, відносяться наступні об'єкти: листи, телеграми, радіограми, бандеролі, посилки, поштові контейнери, переклади, повідомлення по телефаксу і електронній пошті.

Постанова суду про контроль кореспонденції надсилається начальникові відповідної установи зв'язку, для якої воно є обов'язковою.

Начальник установи зв'язку затримує необхідну кореспонденцію і про це негайно повідомляє слідчого.

Контроль кореспонденції припиняється слідчим, прокурором або судом, що винесли відповідну постанову.

Слідчий під розписку знайомить з постановою про провадження виїмки начальника установи зв'язку, а при необхідності - інших службовців даної установи і за участю понятих з числа працівників даної установи розкриває і оглядає кореспонденцію.

При виявленні документів, предметів, які можуть мати значення для справи, слідчий проводить виїмку відповідних відправлень або обмежується зняттям з них копій. За відсутності даних, які можуть мати значення для справи, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресатові або про її затримання на встановлений ним термін.

Про кожен випадок огляду або затримання кореспонденції складається протокол, в якому зазначається: ким, де, коли і яка конкретно кореспонденція була затримана або піддалася огляду, що було вилучене, що повинне бути доставлене адресатові або тимчасово затримано, з якої кореспонденції зняті копії, які технічні засоби використовувалися і що було виявлене. Всі особи, що брали участь в слідчій дії, повинні бути ознайомлені з протоколом, який вони завіряють своїми підписами, а при необхідності можуть вимагати внесення до нього своїх зауважень.

Якщо є достатні підстави вважати, що в телефонних переговорах або переговорах з використанням інших засобів зв'язку підозрюваного, обвинуваченого і інших осіб, що мають відомості про злочини, можуть міститися відомості, що мають значення для справи, допускається за рішенням суду прослуховування і звукозапис даних переговорів.

Про необхідність прослуховування і звукозапису переговорів слідчий виносить мотивовану постанову про порушення перед судом клопотання, в якому вказуються: кримінальна справа і підстави, за якими повинна проводитися відповідна слідча дія; прізвища, імена осіб, переговори яких підлягають прослуховуванню, час прослуховування, установа, якій доручається технічне здійснення прослуховування і звукозапису переговорів. Постанова направляється до суду.

В разі згоди судді на прослуховування і звукозапис переговорів постанова надсилається слідчим до відповідної установи для виконання.

Прослуховування і звукозапис переговорів можуть бути встановлені на термін не більше шести місяців. Вони припиняються, коли відпадає в них необхідність, але у всіх випадках - не пізніше закінчення попереднього розслідування.

Протягом встановленого терміну слідчий має право у будь-який момент витребувати звукозапис для огляду і прослуховування. Він передається слідчому в опечатаному вигляді разом з супровідним листом, в якому повинні бути вказані час початку і закінчення звукозапису переговорів і необхідні технічні характеристики використаних засобів.

Огляд та прослуховування звукозапису слідчим проводиться за участю понятих, а при необхідності - спеціаліста, про що складається протокол, в якому повинна бути дослівно відтворена частина звукозапису, що відноситься до справи. Звукозапис залучається до протоколу; при цьому частина, що не відноситься до справи, після набрання вироком законної сили або після припинення справи знищується.

Статтями 213 та 214 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Білорусь передбачено наступний порядок накладення арешту на поштово-телеграфні й інші відправлення, їх огляд і виїмка, а також прослуховування і запис переговорів.

За наявності достатніх підстав вважати, що листи, телеграми, радіограми, бандеролі, посилки й інші поштово-телеграфні та інші відправлення можуть містити відомості, документи і предмети, що мають значення для кримінальної справи, на них може бути накладений арешт. Накладення арешту на поштово-телеграфні й інші відправлення, огляд і виїмка їх в поштово-телеграфних установах проводяться за постановою слідчого, органу дізнання з санкції прокурора або його заступника.

В постанові вказуються прізвище, ім'я, по батькові особи, поштово-телеграфні і інші відправлення якого повинні затримуватися, точна адреса цієї особи; підстави для накладення арешту і проведення виїмки; види поштово-телеграфних й інших відправлень, що підлягають арешту; термін дії арешту; найменування установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати поштово-телеграфні й інші відправлення та негайно повідомляти про це слідчого, орган дізнання.

Постанова про накладення арешту на поштово-телеграфні й інші відправлення, про їх огляд і виїмку направляється слідчим, органом дізнання до відповідної установи зв'язку, якій пропонується затримувати поштово-телеграфні й інші відправлення та негайно повідомляти про це слідчого, орган дізнання.

Огляд, виїмка і зняття копій з затриманих поштово-телеграфних й інших відправлень проводяться слідчим, органом дізнання в установі зв'язку за участю представника відповідної установи. В необхідних випадках для участі в проведенні огляду і виїмки поштово-телеграфних і інших відправлень слідчий, орган дізнання має право викликати відповідного спеціаліста, а також перекладача. В кожному випадку огляду поштово-телеграфних і інших відправлень складається протокол, в якому вказується, ким і які поштово-телеграфні й інші відправлення були піддані огляду, скопійовано і відправлено адресатові або вилучено.

Накладення арешту на поштово-телеграфні й інші відправлення скасовується постановою слідчого, органу дізнання. В будь-якому випадку дана міра не може здійснюватися зверх терміну попереднього розслідування у кримінальній справі.

По кримінальних справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини, якщо є достатні підстави вважати, що переговори з використанням технічних засобів зв'язку і інші переговори підозрюваного, обвинуваченого і інших осіб можуть містити відомості, що мають значення для справи, з санкції прокурора або його заступника допускаються прослуховування і запис даних переговорів.

Про необхідність здійснення прослуховування переговорів і їх запис слідчий, орган дізнання виносять мотивовану постанову, в якій зазначаються кримінальна справа і підстави, за якими повинна проводитися дана слідча дія; прізвище, ім'я, по батькові осіб, чиї переговори підлягають прослуховуванню й запису і протягом якого терміну; установа, якій доручається технічне здійснення прослуховування й запис переговорів.

Постанова направляється слідчим, органом дізнання до відповідної установи для виконання.

Прослуховування і запис переговорів у будь-якому випадку не можуть здійснюватися зверх терміну попереднього розслідування кримінальної справи і скасовуються постановою слідчого, органу дізнання.

Слідчий, орган дізнання протягом всього встановленого терміну має право в будь-який час витребувати фонограму для огляду і прослуховування. Вона передається слідчому, органу дізнання в опечатаному вигляді з супровідним листом, в якому повинні бути зазначені час початку та закінчення запису переговорів і необхідні технічні характеристики використаних засобів.

Огляд і прослуховування фонограми проводяться слідчим, органом дізнання при необхідності за участю фахівця, про що складається протокол, в якому повинна бути дослівно відтворена частина фонограми переговорів, що має відношення до кримінальної справи. Фонограма залучається до протоколу, при цьому її частина, що не має відношення до справи, після закінчення провадження по кримінальній справі знищується.

В Кримінально-процесуальному кодексі Республіки Казахстан накладення арешту на кореспонденцію, перехоплення повідомлень, прослуховування і запис переговорів регулюються розділом 30 зазначеного кодексу.

Так, відповідно до ст.235 за наявності достатніх підстав вважати, що листи, телеграми, радіограми, бандеролі, посилки і інші поштово-телеграфні відправлення можуть містити відомості, документи і предмети, що мають значення для справи, на них може бути накладений арешт.

Про арешт поштово-телеграфних відправлень слідчий виносить постанову, яка санкціонується прокурором. В постанові повинно бути вказано: назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок по затриманню поштово-телеграфних відправлень, прізвище, ім'я, по батькові осіб, поштово-телеграфні відправлення яких підлягають затриманню, їх адреса, вид поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, на який він накладається.

Постанова про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію направляється керівникові відповідної установи зв'язку, який зобов'язаний затримувати поштово-телеграфні відправлення і негайно повідомляти про це слідчого.

Виїмка і зняття копій з затриманих поштово-телеграфних відправлень оглядається слідчим в установі зв'язку за участю понятих. У необхідних випадках для участі в провадженні огляду і виїмки поштово-телеграфних відправлень слідчий має право викликати відповідного спеціаліста, а також перекладача. В кожному випадку огляду поштово-телеграфних відправлень складається протокол, в якому вказується, ким і які поштово-телеграфні відправлення були піддані огляду, скопійовані і відправлені адресатові або затримані на термін, визначений слідчим.

Арешт на поштово-телеграфні відправлення скасовується слідчим або прокурором, коли відпадає необхідність в цьому заході, але в будь-якому випадку не пізніше ніж закінчення розслідування.

Перехоплення повідомлень, що передаються по технічним, зокрема комп'ютерним, каналам зв'язку, і зняття з комп'ютерних систем інформації, що відноситься до справи, що розслідується, відповідно до ст.236, проводяться на підставі постанови слідчого, санкціонованої прокурором.

Постанова слідчого, санкціонована прокурором, направляється для виконання органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Повідомлення і комп'ютерна інформація, отримані в результаті перехоплення, фіксуються спеціалістом на відповідному носієві і передаються слідчому.

Згідно зі ст.237 зазначеного кодексу негласне прослуховування і запис розмов з використанням відео-, аудіотехніки або інших спеціальних технічних засобів, а також прослуховування і запис переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв, підозрюваного, обвинуваченого і інших осіб, які можуть мати в своєму розпорядженні відомості про злочин, у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини можуть проводитися на підставі постанови слідчого, санкціонованої прокурором, за наявності достатніх підстав вважати, що в результаті прослуховування будуть отримані відомості, що мають значення для справи.

За наявності загрози здійснення насильства, вимагання і інших злочинних дій відносно потерпілого, свідка або членів їх сімей за постановою слідчого, санкціонованої прокурором, з їх відома можуть проводитися негласне прослуховування і запис розмов з використанням відео-, аудіотехніки або інших спеціальних технічних засобів, а також прослуховування і запис переговорів, що ведуться з їх телефонів або інших переговорних пристроїв.

Визнавши необхідним прослуховування переговорів, розмов і їх запис, слідчий виносить мотивовану постанову, в якій вказуються: кримінальна справа і підстави, за якими повинна проводитися дана слідча дія, прізвище, ім'я, по батькові осіб, чиї переговори підлягають прослуховуванню і запису і протягом якого часу; орган, якому доручається технічне здійснення прослуховування і запису переговорів, розмов. Вказана постанова подається прокуророві і, вразі надання ним санкції, направляється слідчим у відповідний орган для виконання.

У випадках, що не терплять зволікання, прослуховування і запис переговорів, розмов проводяться за постановою слідчого без санкції прокурора з подальшим направленням йому протягом двадцяти чотирьох годин повідомлення про прослуховування, запис переговорів, розмов. Отримавши вказане повідомлення, прокурор перевіряє законність даної слідчої дії і виносить постанову про його законність або незаконність. У випадку, якщо ухвалено рішення про незаконність проведеного прослуховування, запису переговорів, розмов, дана дія не може бути допущена як доказ у справі.

Прослуховування і запис переговорів, розмов можуть бути встановлені на термін не більше шести місяців. Вони припиняються постановою слідчого, коли відпадає необхідність в цих заходах, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення розслідування.

Слідчий протягом всього встановленого їм в постанові терміну має право в будь-який час витребувати від органу, що здійснює технічне прослуховування, фонограму для її огляду і прослуховування. Фонограма передається слідчому в опечатаному вигляді з супровідним листом, в якому повинні бути вказані підстава прослуховування, час початку і закінчення запису переговорів, розмов, необхідні технічні характеристики використаних засобів і якості запису.

Огляд і прослуховування фонограми проводяться слідчим за участю понятих і при необхідності - спеціаліста, про що складається протокол, в якому повинна бути дослівно відтворена частина фонограми переговорів, розмов, що має відношення до справи, і дана характеристика якості звучання мови тих, хто говорить. Учасники прослуховування і запису переговорів, розмов попереджаються про відповідальність за розголошення тих відомостей, що стали їм відомі. Фонограма додається до протоколу, при цьому її частина, що не має відношення до справи, після набрання вироком законної сили або припинення кримінальної справи знищується.

Обшук, виїмка, накладення арешту на поштово-телеграфні відправлення, контроль і запис переговорів відповідно до Кримінально-процесуального кодексу Республіки Киргизія проводиться за підставою та в порядку ст.184 зазначеного Кодексу.

Підставою для провадження обшуку є наявність достатніх даних вважати, що в приміщенні чи іншому місці або у особи можуть знаходитися знаряддя злочину, предмети, документи і цінності, які можуть мати значення для справи. Обшук також може проводитися для виявлення розшукуваних осіб і трупів.

При необхідності вилучення певних предметів і документів, що мають значення для справи, і якщо точно відомо, де і у кого вони знаходяться, проводиться їх виїмка.

Обшук і виїмка проводяться за участю понятих за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора.

У виняткових випадках, якщо є реальне побоювання, що розшукуваний і такий, що підлягає вилученню об'єкт через зволікання з його виявленням може бути втрачений, пошкоджений або використаний із злочинною метою або розшукувана особа може сховатися, обшук може бути проведений за постановою слідчого без санкції прокурора, але з подальшим його повідомленням протягом доби.

Обшук, окрім випадків, що не терплять зволікання, проводиться в денний час.

У необхідних випадках обшук проводиться за участю спеціаліста і перекладача.

До початку провадження обшуку, виїмки слідчий зобов'язаний пред'явити постанову про їх провадження.

Приступаючи до обшуку, слідчий пропонує видати добровільно предмети і документи, що підлягають вилученню.

При провадженні обшуку можуть розкриватися замкнуті приміщення і сховища, які власник відмовляється відкрити добровільно. При цьому не повинні допускатися пошкодження замків дверей і інших предметів, що не викликаються необхідністю.

При провадженні виїмки слідчий пропонує видати предмети і документи, що підлягають вилученню, а у разі відмови він проводить виїмку примусово.

Кримінально-процесуальним кодексом Республіки Киргизія встановлено окремий порядок обшуку і виїмки в житловому приміщенні проти волі осіб, що проживають в ньому, а також в приміщеннях, займаних дипломатичними представництвами та в приміщеннях, в яких проживають члени дипломатичних представництв і їх сім'ї.

Слідчий зобов'язаний приймати заходи до того, щоб не були розголошені виявлені при обшуку і виїмці обставини приватного життя особи, що займає відповідне приміщення, або інших осіб.

Слідчий має право заборонити особам, що знаходяться в приміщенні або місці, де провадяться обшук і виїмка, і особам, що приходять в це приміщення або місце, покидати його, а також спілкуватися один з одним або іншими особами до закінчення обшуку і виїмки.

При провадженні обшуку і виїмки слідчий повинен суворо обмежуватися вилученням предметів і документів, які можуть мати відношення до справи. Предмети і документи, заборонені до обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до справи.

Всі предмети і документи, що вилучаються, пред'являються присутнім особам і при необхідності упаковуються і опечатуються на місці обшуку і виїмки, і затверджуються підписами присутніх при цьому осіб.

В Республіці Молдова зазначені процесуальні дії регулюються ст. ст.133 – 136 Кримінально-процесуального кодексу.

За наявності достатніх підстав вважати, що поштова кореспонденція, отримана або відправлена підозрюваним або обвинуваченим, може містити інформацію, що має доказове значення для кримінальної справи по одному або декільком особливо небезпечним або надзвичайно небезпечним злочинам, і за умови, що докази не можуть бути одержані іншими способами доведення, орган кримінального переслідування має право накласти арешт на поштову кореспонденцію вказаних осіб.

До поштової кореспонденції, на яку може бути накладений арешт, відносяться всі види листів, телеграми, радіограми, бандеролі, поштові посилки, поштові контейнери, грошові перекази, повідомлення факсом і по електронній пошті.

Про накладення арешту на поштову кореспонденцію прокурор, що керує кримінальним переслідуванням або що здійснює його, виносить постанову, яка подається для отримання санкції на арешт судді по кримінальному переслідуванню або, залежно від обставин, судової інстанції. В постанові повинні бути, зокрема, вказані мотиви накладення арешту на кореспонденцію, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок по її затриманню, прізвище і ім'я особи або осіб, кореспонденція яких повинна бути затримана, точна адреса цих осіб, вид поштової кореспонденції, на яку накладається арешт, і тривалість арешту. Продовження терміну арешту кореспонденції здійснюється відповідно до вимог цієї статті.

Постанова про накладення арешту на поштову кореспонденцію з відповідною санкцією передається начальникові відповідної установи зв'язку, для якої виконання цієї постанови є обов'язковим.

Начальник установи зв'язку негайно повідомляє орган, що виніс постанову, про затримання кореспонденції, зазначеної в постанові.

Накладення арешту на поштову кореспонденцію скасовується органом кримінального переслідування, що виніс відповідну постанову, вищестоящим прокурором, суддею по кримінальному переслідуванню після закінчення встановленого терміну арешту, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення кримінального переслідування.

З'явившись до установи зв'язку, представник органу кримінального переслідування ознайомлює начальника цієї установи під розписку з постановою про огляд і виїмку кореспонденції, потім розкриває і оглядає її.

При виявленні документів і предметів, що мають доказове значення у кримінальній справі, представник органу кримінального переслідування вилучає їх або знімає з них копії. У разі відсутності таких документів або предметів він дає вказівку вручити оглянуту кореспонденцію адресатові.

Про кожен огляд і виїмку арештованої кореспонденції складається протокол, в якому, зокрема, вказується, ким, де, коли були проведені огляд, вилучення арештованої кореспонденції або було дано розпорядження про її вручення адресатові, її вигляд, а також з якої кореспонденції були зняті копії, які технічні засоби були використані і що було виявлене. Всі особи, що беруть участь в цій процесуальній дії, і всі присутні при її здійсненні попереджаються про обов'язок зберігати таємницю листування, не розголошувати інформацію про кримінальне переслідування, а також про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 178 і 315 Кримінального кодексу. Про це робиться відмітка в протоколі.

Прослуховування переговорів (телефонних, здійснюваних по радіо або з використанням інших технічних засобів) проводиться органом кримінального переслідування з санкції судді по кримінальному переслідуванню на підставі мотивованої постанови прокурора у справах про особливо тяжкі або виключно тяжкі злочини.

У випадках, що не терплять зволікання, якщо невчасне отримання санкції викличе спричинення значної шкоди діяльності по збиранню доказів, прокурор може винести мотивовану постанову про прослуховування і звукозапис переговорів з інформуванням про це негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин судді по кримінальному переслідуванню, який не пізніше ніж протягом 24 годин повинен висловити свою думку щодо постанови прокурора і у разі затвердження її вирішити при необхідності подальше прослуховування, а у разі незатвердження розпорядитися про негайне припинення прослуховування і знищення проведених записів.

Прослуховування переговорів відповідно до вимог цієї статті може проводитися за наявності загрози застосування насильства, вимагання або інших протиправних дій відносно потерпілого, свідка або членів їх сімей, за заявою цих осіб, на підставі мотивованої постанови прокурора.

Прослуховування переговорів в процесі кримінального переслідування дозволяється на строк до 30 діб. Термін прослуховування може бути продовжено на тих же умовах, за наявності обґрунтованих причин, кожного разу не більше ніж на 30 діб. Термін прослуховування в цілому не може перевищувати 6 місяців. У будь-якому випадку прослуховування не може продовжуватися після закінчення кримінального переслідування.

Прослуховування переговорів повинне бути припинено до закінчення терміну, на який воно було дозволене, відразу ж як відпали підстави для його провадження.

Після закінчення санкціонованого прослуховування в ході кримінального переслідування суддя по кримінальному переслідуванню, з’ясувавши думку прокурора, що керує кримінальним переслідуванням або що здійснює його, в розумні терміни, але не пізніше за закінчення кримінального переслідування повідомляє у письмовій формі осіб, переговори яких прослуховувалися і записувалися.

Прослуховування і звукозапис переговорів проводяться органом кримінального переслідування. Особи, залучені для технічного забезпечення прослуховування і звукозапису переговорів, зобов'язані зберігати таємницю процесуальної дії, таємницю листування і несуть відповідальність за порушення цих обов'язків відповідно до статей 178 і 315 Кримінального кодексу. Про роз'яснення цих обов'язків робиться відмітка в протоколі прослуховування.

Про провадження прослуховування і звукозапису переговорів орган кримінального переслідування складає протокол з дотриманням вимог статей 260 і 261, в якому додатково вказуються наявність санкції, виданої суддею по кримінальному переслідуванню, номер або номери телефонів, адреси телефонних станцій, радіостанцій або інших технічних засобів,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: