Xreferat.com » Топики по английскому языку » Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

«зло», представлених сучасними носіями англійської та української мов. Це ті причини, які спонукали нас до вивчення змісту концептів «добро» і «зло», представлених у концептосферах носіїв англійської та української мов, а потім здійснити лінгвокогнітивний аналіз з метою виявлення національної специфіки змісту концептів та виявлення спільних рис та розбіжностей у семантичному змісті цих концептів.


Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)

2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження змісту концепту та його структури


З’ясування змісту концепту тісно пов’язане з методом, який дозволяє цей зміст встановити. Методика лінгвокогнітивного аналізу, обрана нами в якості методу дослідження, передбачає два основні напрями: логічний шлях від змісту до мови та від мови до змісту [38, 93].Обраний нами другий напрям дозволяє реконструювати відповідні концепти за набором семантичних ознак, які з’ясовуються за допомогою експериментальних психолінгвістичних методів, зокрема, вільного асоціативного експерименту. Експериментальний метод дозволяє виявити актуальний зміст концепту у вигляді сукупності концептуальних ознак, організованих у структурі, до складу якої входять ядро концепту, ближня периферія, дальня периферія та інтерпретаційне поле концепту.

Дослідники вважають, що мовна здатність мовця базується на асоціативно-вербальній мережі, яка розглядається як один із засобів репрезентації мови. Д.О. Добровольський та Ю.Н. Караулов відзначають, що асоціативно-вербальна мережа додатково має одну важливу особливість, а саме – психологічну реальність. Асоціативно-вербальна мережа фіксує психологічно релевантні зв’язки у відношеннях, які не відображені у системній та текстовій іпостасях мови [13, 69].

Метод асоціативного експерименту досить давно використовують у лінгвокогнітивних дослідженнях. Особливістю такого експерименту є те, що він дає вагомі результати для характеристики асоціативних смислових зв’язків та можливість детально дослідити семантичне поле пред’явленого слова. Результати асоціативних експериментів допомагають досліднику з’ясувати, яким чином та які мовні форми та чи інша лінгвокультура накладає на сприйняття навколишньої дійсності.

Асоціативний експеримент відображає певну лінгвістичну реальність, яка складається в тому, що між словами в мові існують різноманітні асоціації. Асоціації, які виникають у людини під час пред’явлення їй слова, являють собою невід’ємні складові мислення та дозволяють встановити ментальну сутність морально-оцінних понять. Асоціація – це зв'язок між певними об’єктами та явищами, в основі якого лежить особистий, суб’єктивний досвід. Досвід цей може співпадати з досвідом культури, до якої вона належить, проте в той же час завжди залишається особистим, вкоріненим у минулому окремої особистості.

На думку Лурія, асоціативні відповіді не бувають випадковими, їх можна поділити на «зовнішні» та «внутрішні за типами асоціативних зв’язків. «Під «зовнішніми» асоціативними зв’язками ми розуміємо «асоціації за суміжністю», під «внутрішніми» зв’язками ми розуміємо такі зв’язки, які виникають внаслідок віднесення слова до певної категорії [27, 92]. Асоціативні стійкі зв’язки між словами та словосполученнями, які існують у нашій свідомості, утворюють відтворювані в експерименті ланцюжки, які інколи називають «ментальним тезаурусом».

Отже, в основі будь-якої мови лежать асоціативні зв’язки, «під час використання мови у звичайних умовах, представники мовної спільноти не створюють мову, а відтворюють ті сполучення, які чули в певних умовах та які в цих ситуаціях природно (для цього суспільства) використовуються. Іншими словами, мовець у більшості випадків відтворює ті словосполучення, які були створені до нього в певному суспільстві відповідно до потреб суспільного життя» [6, 59].

Після встановлення асоціативних зв’язків між словами, можна визначити особисту семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам’яті людини, виявити ступінь актуальності вербальних зв’язків всередині мови, усталену в традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієї чи іншої мови.

Процес асоціювання включає в себе операцію добра слова. Л.В. Сахарний, під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі, зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних» найменувань, потім – все більш периферійних, та, відповідно таких , що викликають слабші асоціації» [34, 128]. На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділити як область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, з точки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області, з переважною більшістю культурно-обумовлених зв’язків між лексемами.

У кожного народу уявлення про добро та зло, «як і будь-яке ключове для культури поняття, вкорінене в свідомості від народження, та відображається словесно-образно» [32, 64]. Припускаючи, що в означенні понять «добро» і «зло» існують різні думки та, відповідно, спостерігається концептуальне різноманіття в характеристиці понять «добро» і «зло», нами був проведений вільний психолінгвістичний асоціативний експеримент з носіями англійської та української мов, для якого було обрано два слова-стимула good, evil та ,відповідно, добро, зло.

З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізовані реакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознаки слова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціати як відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.

За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети, де вони мали записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень), які спадають на думку, на пред’явлене слово-стимул добро та зло для носіїв української мови та слово good і evil для носіїв англійської мови. В експерименті взяли участь 200 осіб: 100 американців та 100 українців, вік реципієнтів – від 16 до 60 років. Отримано 200 асоціативних реакцій, з яких 200 перших реакцій.


2.2 Структура концептів «good»/ «добро»


Отримані в ході асоціативного експерименту мовні реакції американських респондентів на слово-стимул good були розподілені на 4 тематичні групи на підставі їх екстралінгвістичної спільності: група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики складають асоціати, які відображають головні загальнолюдські цінності: моральні та етичні. Good для американців передає сукупність моральних цінностей (61 відповідь), моральних якостей особистості (57 відповідей), найвищі цінності (10 відповідей), стосунки між людьми, турботу про інших (16 відповідей), сприяння іншим (щедрість) (32 відповіді), а також норму поведінки (31 відповідь). Загальна кількість реакцій складає групу з 214 відповідей.

Групу суб’єктивно-психологічної лексики складають асоціати 112 відповідей, пов’язаних із суб’єктивною оцінкою, представленою з різними стилістичними та експресивними відтінками, враховуючи негативну оцінку – поганий. В рамках цієї групи ми виділили три види оцінок, в термінах яких респонденти описують свої асоціати: емотивна оцінка (43 відповіді), етико-моральна (34 відповіді), естетична оцінка (17 відповідей). Добро як ступінь вияву позитивної якості визначили 17 чоловік.

Релігійно-філософська лексика складає окрему тематичну групу асоціатів. Асоціати, що увійшли до складу цієї групи (42 відповіді), відбивають світогляд і світовідчуття людей, засноване на вірі в існування Бога. В цьому випадку добро для носіїв англійської мови представлене як релігійна складова їхньої свідомості.

До тематичної групи прагматичної лексики ми віднесли 132 відповіді. Які можна схарактеризувати як символічні, асоціати, пов’язані з діяльністю людини, з її оцінкою навколишнього світу і її інтересами, а також гастрономічними уподобаннями. Отримані реакції відображають соціальну орієнтацію і соціальну активність людини.

Всередині вище зазначеної групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація добра (4 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків (37 відповідей), асоціати, які описують явища природи (7 відповідей); символічні асоціати (10 відповідей), асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю (21 відповідь), добро, як насолода життям (15 відповідей), асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда (20 відповідей), добро як сенсорна оцінка (8 відповідей), літературні асоціати (5 відповідей), асоціати, що не увійшли до жодної групи (5 відповідей). Всього було отримано 500 відповідей.

Результатом першого етапу аналізу концепту good в американській лінгвокультурі є висновок про те, що в цьому концепті носії англійської мови виділяють такі смисли: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родинні зв’язки, соціальні потреби.

На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремих асоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смислових рядів. Слід зауважити, що ми аналізували всі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складають дальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультури вважаються ознаки концепту властиві більшій частині її представників.

Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польову структуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваних концептів були покладені наступні критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.

Отже, структура концепту «good» за результатами нашого аналізу виглядає наступним чином:

ядро: honest – 42, kind – 37, generous – 32, God – 26, family – 18, nice – 18, well-behaved – 15, caring – 15;

ближня периферія: pleasant – 14, love – 14, enjoyment – 13, helpful – 12, happiness – 12, friends – 10, compassion – 9, virtuous – 8, food – 8;

дальня периферія: fair – 5, trustworthy – 5, pure of heart – 5, right – 5, positive – 5, children – 5, healthy – 4, taste – 4, good job – 4, wonderful – 4, peace – 4, excellent – 4, selflessness – 4, sun – 3, truthful – 3, Mother Theresa – 3, angels – 3, success – 3, smile – 3, truthful – 3, warm – 3, willingness to help other people – 2, it is good to be alive – 2, a positive world view – 2, well – 2, not excellent – 2, best for all – 2, ok – 2, opposite of bad – 2, good-better-best – 2, humility – 2, white – 2, polite – 2, peaceful – 2, patience – 2, good morning – 2, good work – 2, my country – 2, freedom – 2, harmonious – 2, bad – 2, friendly – 2, comfortable – 2, thoughtful – 2, sunshine – 2, vocation – 2, education – 2, life – 2, hope – 2, humor – 2, good thought – 2, a good boy – 2, Jesus – 2, religion – 2, light earth – 1, well done – 1, a job well done – 1, have a good: day, time, life – 1/3, a good day – 1, a good weather – 1, decent – 1, likeable – 1, valuable – 1, useful – 1, conversation – 1, strong – 1, terrific – 1, warm heart – 1, innocence – 1, neat – 1, cool – 1, exciting – 1, interesting – 1, satisfactory – 1, of high quality – 1, absence of bad – 1, correct – 1, I will take it – 1, good and plenty – 1, it is difficult to be good – 1, I’ve had better – not the best – 1, emotionally acceptable – 1, a person who thinks of others before yourself– 1, holy – 1, blessed – 1, Heaven – 1, Madonna-like – 1, my parents, wife, mother, husband – 1/4;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3, golden rule – 2, makes one feel enriched inside – 1;

Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості реакцій (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.

Тематична група морально-етичної лексики 214 відповідей (42,8%): моральних якостей особистості – 57 відповідей (10,4%; 57%) найвища цінність – 10 відповідей (2%; 10%)сукупність моральних цінностей – 61 відповідь(12,2%; 61%), стосунки між людьми, турботу про інших – 16 відповідей(3,2%; 16%), сприяння іншим (щедрість) – 32 відповіді (6,4%; 32%), а також норму поведінки – 31 відповідь(6,2; 31%).

Груп суб’єктивно-психологічної лексики 112 відповідей(22,4%): емотивна оцінка – 43 відповіді(8,6%; 43%), етико-моральна – 34 відповіді(6,8%; 34%), естетична оцінка – 18 відповідей(3,6%; 17%) добро, як ступінь вияву позитивної якості – 17 відповідей(3,4%; 17%).

Група релігійно-філософської лексики – 42 відповіді(8,4%).

Тематична група прагматичної лексики – 132 відповіді(26,4%):

персоніфікація добра – 4 відповіді(0,8%; 4%), персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків – 37 відповідей(7,2%; 37%), асоціати, які описують явища природи – 7 відповідей(1,4%; 7%); символічні асоціати – 10 відповідей(2%; 10%), асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю – 21 відповідь(4,2%; 21%), добро, як насолода життям – 15 відповідей(3%; 15%), асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда – 20 відповідей(4%; 20%), добро як сенсорна оцінка – 8 відповідей(1,6%; 8%), літературні асоціати – 5 відповідей(1%; 5%), асоціати, що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей(1%; 5%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподілені всередині структури концепту і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля та було підраховане їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 37% до 15 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: honest – (8,4%; 42%), kind – (7,4%; 37%), generous – (6,4%; 32%), God – (5,2%; 26%), family – (3,6%; 18%), nice – (3,6%; 18%), well-behaved – (3%; 15%), caring – (3%; 15%);

ближня периферія: pleasant – (2,8%; 14%), love – (2,8%;14%), enjoyment – (2,6%; 13%), helpful – (2,4%; 12%), happiness – (2,4%; 12%), friends – (2%;10%), compassion – (1,8%; 9%), virtuous – (1,6%; 8%), food – (1,6%; 8%);

дальня периферія: fair – (1%; 5%), trustworthy, pure of heart, right , positive, children, healthy(0,8%; 4%), taste, good job, wonderful, peace, excellent, selflessness, sun – 3(0,6; 3%), truthful, Mother Theresa, angels, success, smile, truthful, warm, willingness to help other people – 2(0,4%; 2%), it is good to be alive, a positive world view, well, not excellent, best for all, ok, opposite of bad, good-better-best, humility, whit, polite, peaceful, patience, good morning, good work, my country, freedom, harmonious, bad, friendly, comfortable, thoughtful, sunshine, vocation, education, life, hope, humor, good thought, a good boy, Jesus, religion, light earth – 1(0,2%; 1%), well done, a job well done, have a good: day, time, life, a good day, a good weather, decent, likeable, valuable, useful, conversation, strong, terrific, warm heart, innocence, neat, cool, exciting, interesting, satisfactory, of high quality, absence of bad, correct, I will take it, good and plenty, it is difficult to be good, I’ve had better – not the best, emotionally acceptable, a person who thinks of others before yourself, holy, blessed, Heaven, Madonna-like, my parents, wife, mother, husband;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3(0,6; 3%), golden rule – 2(0,4%; 2%), makes one feel enriched inside – 1(0,2%; 1%).

За даними аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів ми дійшли висновку, що ознаками концепту «good» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: honesty, kindness, nice God, family, care, help, generosity, well behaved, pleasing, happiness, love, friends, enjoyment, virtuous, compassion, taste.

У підсумку, можна сказати, що в концепті «good» носії англійської мови виділяють наступні значення: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родина, суспільні потреби, норму суспільної поведінки.

Аналіз вербальних репрезентантів концепту «добро» виявив, що мовні реакції, отримані від українських інформантів на слово-стимул добро, можуть також бути розподілені за тематичними групами на основі їх екстралінгвістичної спільності. Ми виділили 3 тематичні групи, властиві представникам української лінгвокультури: група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічної лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики (184 відповіді) складають асоціати, які відображають найвищі загальнолюдські цінності. Під добром носіям української мови розуміють найвищу цінність (3 відповіді), сукупність моральних цінностей (41 відповідь), моральні якості особи (67 відповідей), характеристику людини (16 відповідей), характеристику стосунків між людьми (32 відповіді), добрі вчинки (22 відповідь), щедрість (6 відповідей).

Вважаємо, що в рамках цієї групи як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро, як щось, що відповідає моральному закону особистості. Зазначене поняття пов’язується інформантом з моральними цінностями, а також з модальністю необхідності.

До групи суб’єктивно-психологічної лексики (120 відповідей) увійшли емотивні асоціати (77 відповідей), етико-моральні асоціати (22 відповіді), естетичні (8 відповідей), асоціати, що відображають стан душі (13 відповідей).

До тематичної групи прагматичної лексики (190 відповідей), семантика якої містить прагматичний фактор, увійшли асоціати пов’язані з природними явищами (28 відповідей), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі (9 відповідей), символічні асоціати (58 відповідей), релігійно-філософські (6 відповідей), інтелектуальні асоціати(14 відповідей), добро як насолода ( 3 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин(43 відповіді), соціальні асоціати (9 відповідей), а також літературно-фольклорні асоціати (20 відповідей). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 3 відповіді.

Результатом першого етапу аналізу концепту «добро» в українській лінгвокультурі є висновок про те, що носії української мови в концепті «добро» виділяють наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, «емотивне добро», родина, природні явища, соціальні потреби, літературне добро.

На другому етапі ми узагальнили асоціати та сформулювали когнітивні ознаки, що дало нам можливість описати структуру концепту термінах ядра,

ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля.

Таким чином, структура концепту «добро», за результатом аналізу мовних реакцій носіїв української мови, сформувалася наступним чином:

ядро: порядність – 29, кохання (любов) – 29, добродушність – 22, добрі вчинки – 18, щастя – 17;

ближня периферія: сонце – 16, мама – 15, радість – 15, посмішка – 14, доброзичливість – 13, добра людина – 13, тепло – 12, піклування (турбота) – 11, доброта – 8, світло – 7, щирість – 7, спокій – 6, людинолюбство – 6, природа – 6;

дальня периферія: мир – 5, діти – 5, співчуття – 5, шляхетність – 5, друзі – 5, краса – 5, затишок – 5, безкорисливість – 5, справедливість – 4, свобода – 4, Бог – 4, душа – 2, людяність – 4, бабуся – 4, розум – 4, родина – 4, багатство – 4, гармонія – 4, чуйність – 4, благо – 3, надія – 3, гарний – 3, сердечність – 3, щедрість – 3, творчість – 3, мудрість – 3, чистота – 3, добрий день – 3, тато – 2, материнська любов – 2, здоров'я – 2, розумний – 2, близькі люди – 2, сонячні промені – 2, робота – 2, небо – 2, добродушна людина – 1, інтелігентність – 2, дідусь – 2, почуття – 2, добра людина не може бути байдужою до горя іншого – 2, добрі стосунки – 2, дружба – 2, вдячність – 2, хоробрість – 2, повага – 2, взаєморозуміння – 2, увага – 2, вміння пробачати – 2, велич душі – 2, сміх – 2, білий колір – 2, творити добро – 2, казка – 2, благочинність – 2, серце – 2, з доброї волі – 1, альтруїзм – 1, меценатство – 1, любов і повага до інших – 1, доброта і піклування матері – 1, впевненість – 1, увічливість – 1, терпіння – 1, донька – 1, дім – 1, ніжність – 1, сестра – 1, коханий – 1, зорі – 1, спів птахів – 1, ласка – 1, життя – 1, дар – 1, абстрактне поняття – 1, оптимізм – 1, кошеня – 1, соціальний захист – 1, пільги – 1, податки – 1, культура – 1, істина – 1, задоволення – 1, бажання – 1, приємні відчуття – 1, стан душі – 1, фея – 1, ласкавий погляд – 1, рідкісне явище – 1, корисне явище – 1;

інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло – 7, добра добувши, кращого не шукай – 3, доброго ранку – 2, не відповідай на добро злом – 1, від злого добра не жди – 1, чим більше добрих людей, тим менше криміналу – 1, добро випромінює світло – 1, добра слава краща за багатства – 1, в старі добрі часи – 1, доброго вам здоров’я – 1.

Третій етап аналізу концепту є завершальним при моделюванні його структури. Було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, що складають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій ( перше число в дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількості реципієнтів ( друге число в дужках).

Тематична група морально-етичної лексики 184 відповіді(36,8%):

найвища цінність – 3 відповіді(0,6%; 3%), сукупність моральних цінностей – 41 відповідь(8,2%; 41%), моральні якості особи – 67 відповідей(13,4%; 67%), характеристика людини – 16 відповідей (3,2%; 16%), характеристика стосунків між людьми – 32 відповіді(6,4%; 32%), добрі вчинки – 22 відповіді(4,4%; 22%), щедрість – 6 відповідей(1,2% ;6%).

Тематична група суб’єктивно-психолгічної лексики – 120 відповідей (24%):

емотивні асоціати – 77 відповідей(15,4%; 77%), етико-моральні асоціати – 22 відповіді(4,4%; 22%), естетичні – 8 відповідей(1,6%; 8%), асоціати, що відображають стан душі – 13 відповідей(2,6%; 13%).

Тематична група прагматичної лексики – 192 відповідей (38,4%):

асоціати пов’язані з природними явищами – 28 відповідей (5,6%; 28%), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі – 9 відповідей(1,8%; 9%), символічні асоціати – 58 відповідей(11,6%; 58%), релігійно-філософські – 6 відповідей(1,2%; 6%), інтелектуальні асоціати – 14 відповідей(2,8%; 14%), добро як насолода – 3 відповіді(0,6%; 3%), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин – 43 відповіді(8,6%; 43%), соціальні асоціати – 9 відповідей(1,8%; 9%), а також літературно-фольклорні асоціати – 22 відповідей(4,4%; 20%). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 4 відповіді(0,8%).

Потім був проведений підрахунок процентного співвідношення когнітивних ознак, розподілених всередині концепту за ступенем яскравості і поданих у вигляді ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. До ядра ми віднесли реакції , кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількості реципієнтів варіюється від 29% до 17% ( перше число в дужках – % від загальної кількості реакцій, друге число – % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: порядність(5,8%; 29%), кохання (любов) (5,8%; 29%), добродушність (4,4%; 22%), добрі вчинки(3,6%; 18%), щастя(3,4%; 17%), мама(3,2%; 16%);

ближня периферія: сонце(3,2%; 15%), радість(3%; 15%), посмішка(2,8%; 14%), доброзичливість(2,6%; 13%), добра людина(2,6%; 13%), тепло(2,4%; 12%), піклування (турбота)(2,2%; 11%), доброта (1,6%;

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: