Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"
дальня периферія: мир(1%; %5), діти, співчуття, шляхетність, друзі, краса, затишок, безкорисливість, справедливість (0,8%; 4%), свобода, Бог, людяність, бабуся, розум, родина, багатство, гармонія, чуйність, благо (0,6%; 3), надія, гарний, сердечність, щедрість, творчість, мудрість, чистота, добрий день, душа (0,4%; 2%), тато, материнська любов, здоров'я, розумний, близькі люди, сонячні промені, робота, небо, інтелігентність, дідусь, почуття, добра людина не може бути байдужою до горя іншого, добрі стосунки, дружба, вдячність, хоробрість, повага, взаєморозуміння, увага, вміння пробачати, велич душі, сміх, білий колір, творити добро, казка, благочинність, серце, меценатство (0,2%; 1%), альтруїзм, любов і повага до інших, доброта і піклування матері, з доброї волі, добродушна людина, впевненість, увічливість, терпіння, донька, дім, ніжність, сестра, коханий, зорі, спів птахів, ласка, життя, дар, оптимізм, кошеня, соціальний захист, пільги, податки, культура, істина, задоволення, бажання, приємні відчуття, стан душі, фея, ласкавий погляд, рідкісне явище – 1, корисне явище;
інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло (1,4%; 7%), добра добувши, кращого не шукай (0,6%; 3), доброго ранку (0,4%; 2%), не відповідай на добро злом, від злого добра не жди, чим більше добрих людей, тим менше криміналу, добро випромінює світло, добра слава краща за багатства, в старі добрі часи, доброго вам здоров’я.
Зробивши аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій, можна зробити висновок, що ознаками концепту «добро» для когнітивної свідомості української лінгвокультури є: порядність, кохання, людинолюбство, добродушність, доброзичливість, піклування, співчуття, доброта, щирість, добрі вчинки, добра людина, щастя, мати, радість посмішка, , тепло, світло, спокій, природа, сонце.
Слід також зазначити, що як для носіїв української мови, так і для носіїв англійської мови поняття «добро», перш за все, – це моральні цінності та моральні якості індивіда. Вважаємо, що представники української лінгвокультури в концепті «добро» виділяють також наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, почуття, «символічне добро», «соціальне добро».
Виходячи з того, що слово існує в свідомості людини у вигляді концепту, в якому закладені семи, що відображають нескінченну кількість якостей предмета або явища, ми виявили через аналіз мовних засобів його структурні компоненти.
Спираючись на отримані результати можна зробити наступні висновки: 1) досліджувані концепти чітко структуровані як свідомості носіїв англійської мови, так і в носіїв української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця 2); 2) як носії англійської мови, так і носії української мови виділяють у концепті «good», «добро» ряд змістів ( таблиця 3), що дають уявлення про основні світоглядні позиції у розумінні добра; 3) у досліджуваних концептах чітко виділяється ядро та ближня периферія (таблиця 1), дальня периферія та інтерпретаційна частина концепту.
Таблиця 1
Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «good»/«добро».
| ядро концепту «good» | кількість реципієнтів | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. | Ядро концепту «добро» | Кіль-ть реципієнтів | % від заг. кіль-ті відп. | % від заг. кіл-ті рец. |
| honest | 42 | 8,4 | 42 | порядність | 29 | 5,8 | 29 |
| kind | 37 | 7,4 | 37 | кохання | 29 | 5,8 | 29 |
| generous | 32 | 6,4 | 32 | добродушність | 22 | 4,4 | 22 |
| God | 26 | 5,2 | 26 | ||||
| family | 18 | 3,6 | 18 | мати | 16 | 3,2 | 16 |
| nice | 18 | 3,6 | 18 | щастя | 17 | 3,4 | 17 |
| well-behaved | 15 | 3 | 15 | добрі вчинки | 18 | 3,6 | 18 |
| caring | 15 | 3 | 15 |
| Ближня периферія концепту | |||||||
| «good» | «добро» | ||||||
| pleasant | 14 | 2,8 | 14 | сонце | 15 | 3 | 15 |
| love | 14 | 2,8 | 14 | радість | 15 | 3 | 15 |
| enjoyment | 13 | 2,6 | 13 | посмішка | 14 | 2,8 | 14 |
| helpful | 12 | 2,4 | 12 | доброзичливість | 13 | 2,6 | 13 |
| happiness | 12 | 2.4 | 12 | добра людина | 13 | 2,6 | 13 |
| friends | 10 | 2 | 10 | тепло | 12 | 2,4 | 12 |
| compassion | 9 | 1,8 | 9 | піклування | 11 | 2,2 | 11 |
| virtuous | 8 | 1,6 | 8 | доброта | 8 | 1,6 | 8 |
| food | 8 | 1,6 | 8 | світло | 7 | 1,4 | 7 |
| щирість | 7 | 1,4 | 7 | ||||
| спокій | 6 | 1,2 | 6 | ||||
| людинолюбство | 6 | 1,2 | 6 | ||||
| природа | 6 | 1,2 | 6 | ||||
Наступним етапом нашої роботи є співставлення виявлених когнітивних ознак концепту.
Спільними ознаками концептів «добро» та «good» для когнітивної свідомості представників української та американської лінгвокультур є: 1) доброчесність – virtue,2) доброта – kindness, 3)порядність(щирість) – honesty, 4)співчуття – compassion, 5) допомога іншим – help, generosity, 6) піклування – care.
Особливими ознаками концепту «добро» є: радість, посмішка, тепло, світло, спокій, мати, природа, сонце; концепту «good»: God, nice, pleasing, friends, enjoyment, taste.
Таблиця 2
| ознаки концепту | |
| «good» | «добро» |
| virtue | доброчесність(добродетель) |
| honesty | порядність |
| kindness | добродушність |
| nice | доброзичливість |
| compassion | людинолюбство |
| care | піклування |
| help | добрі вчинки |
| generosity | добра людина |
| behavior | щастя |
| pleasing | радість |
| happiness | посмішка |
| loving | тепло |
| God | світло |
| family | спокій |
| friends | мати |
| enjoyment | природа |
| taste | сонце |
| допомога | |
| співчуття | |
| доброта | |
Таблиця 3
| значення | |
| «good» | «добро» |
| моральна норма | моральна норма |
| емотивна оцінка | добрі вчинки |
| віра в Бога | почуття |
| родина | «символічне добро» |
| суспільні потреби | «соціальне добро» |
| норму суспільної поведінки | родина |
В українській мовній свідомості поняття «добро» має багате фольклорно-літературне вираження. Наявність значної кількості прислів’їв та приказок свідчить про тривалий культурно-історичний розвиток концепту в свідомості народу.
Спільним в усвідомленні добра носіями англійської та української мов є, по-перше, апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особистості. Добро в такому розумінні є добром моральним та етичним. По-друге, розуміння добра як допомоги, піклування про інших, вчинків та дій, свідомо співвіднесених з моральним стандартом. По-третє, асоціювання добра з почуттям любові та щастя, які являють собою емоційно позитивні переживання. Принцип любові та щастя, як змістової частини поняття «добро» - це те, що надає всесвіту можливість гармонійно існувати.
Зважаючи на той факт, що як у представників англійської лінгвокультури, так і представників української лінгвокультури існує уявлення про добро, як щось високоморальне, доброчесне, правильне, ми вважаємо, що суттєвою характеристикою цього концепту є його універсальність.
Відмінності полягають в наступному. Звертає на себе увагу виділення носіями англійської мови таких ознак: pleasing (приємне), а отже, цінне лише для певної людини; enjoyment (насолода) – цінність, яка може бути і добром і злом в залежності від ставлення людини до вищого блага. Ознака радість, яку виділили носії української мови, психологічно близька до ознак щастя, кохання, happiness, love, пов’язаних з емоційними переживаннями, що містять у собі моральний зміст, який вкладається в рамки означення добра.
Для представників американської культури однією з характеристик добра є божественне добро, тобто добро, що являє собою шлях до Бога. Бог у душі віруючих виступає втіленням добра. Для сучасних українців значний період масової секуляризації свідомості змінив ціннісну релігійну складову, яку українські респонденти не виділяють в якості характеристики добра.
З’ясувалось, що когнітивна ознака родина , яка займає важливе місце у структурі концептів «good»/«добро», в українській свідомості звужується до ознаки мати; носії англійської мови виділяють ознаку друзів, яка відображає реальну практику спілкування в США «у американців дружні зв’язки багато чисельні, але не глибокі та не постійні»[18, 15].Для українців поняття «друг» вагоміше та підпорядковано деяким умовностям. В свою чергу українці інформанти виділяють в якості ознаки концепту посмішку , яка засвідчує пріоритет дружніх стосунків в українській традиції спілкування. «В западном мире улыбка – формальный знак культуры…у славян – только биологическая реакция на положительные эмоции» [18, 16].
Численні реакції американських респондентів пов’язані з ознакою taste, food. Насправді такі цінності не співвідносяться безпосередньо з добром, однак вони обумовлені психофізичною взаємодією людини та світу та більш-менш виявляють певне розуміння добра представника американської лінгвокультури. Яскравим прикладом, що відображає специфіку української національної культури, є образ природи, а саме образ сонця, який являє собою культурно-міфологічним концептом слов’янської свідомості, а також відчуття тепла і світла, які можна інтерпретувати в рамках концепту «сонце».
Таким чином, добро як явище внутрішнього світу відображається в мові за допомогою ознак зовнішнього світу, тобто відбувається уподібнювання (порівняння) добра явищам природи та предметам навколишньої дійсності [29, 118]. Наприклад українці асоціюють добро із сонцем, сонячним світлом, природою (море, ліс і т.д.), гарною погодою, чистим небом, землею, пташиним співом, зірками і американці з сонцем, сонячним світлом, гарним небом, гарною погодою, метеликами. Така схожість ми кваліфікував як ознаку концепту. Символічні асоціати українських респондентів, на нашу думку, можна інтерпретувати крізь призму фольклорних та міфологічних уявлень. В середині дальньої периферії була виділена група лексики з фразеологічними характеристиками. Найбільш яскраво ця група представлена в мовних реакціях носіїв української мови .
У підсумку можна констатувати пріоритет моральних цінностей, моральних якостей особистості та норм поведінки у визначенні поняття «добро» в обох культурах, в той час як в українській традиції нормативний зміст концепту «добро» визначається через почуття та образ, а в американській традиції – через оцінку та життєві інтереси. Проведений інтерпретаційний аналіз відображає не тільки концептуальність спільності та відмінності, але й деякі ментальні риси українців та американців. Американці більш раціональні та прагматичні, а українці чуттєві та мрійливі.
2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»
У житті поняття добро і зло тісно переплітаються. Ідея зв’язку добра зі злом проходить через усю історію існування людини. Добро та зло не просто взаємо визначені, пізнаються у єдності, одне через інше, вони функціонально взаємообумовлені: добро нормативно вагоме в протиставленні злу та практично стверджується у запереченні зла [47, 247].
Ми розподілили мовні реакції отримані від американських інформантів на слово-стимул evil за тематичними групами. Їх вийшло 4 для представників американської лінгвокультури: група лексики, яка описує морально-негативні цінності; група суб’єктивно-оцінної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.
Тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають 290 реакцій. Зло носії англійської мови визначають як те, що протилежне добру, а саме щось погане, лихе (93 відповіді), відсутність моральних цінностей (56 відповідей), негативні моральні якості (65 відповідей), егоцентризм (13 відповідей), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності (63 відповіді). Тож, зміст поняття «зло» в рамках цієї тематичної групи визначається американськими реципієнтами як те, що перешкоджає добру, те, що заважає людині творити добро.
Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають асоціації, пов’язані з оцінкою, а також такі, що відображають антипатії людини. Всього цю групу складають 47 відповідей. Релігійно-філософська лексика складає також окрему групу, до якої увійшли асоціації, що описують відхилення від Божественного веління. В цій групі 68 відповідей. Всередині тематичної групи прагматичної лексики ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (23 відповіді) соціальне зло ( 51 відповідь), символічні асоціати (16 відповідей), та асоціати, що не увійшли до жодної групи ( 5 відповідей). Загальна кількість асоціацій на слово-стимул зло, отриманих від представників американської лінгвокультури становить 500 відповідей.
Перший етап аналізу досліджуваного концепту – це рас поділення реакцій за тематичними групами та виділення всередині груп смислових рядів, які дають підстави для вважати, що представники американської лінгвокультури виділяють наступні смисли в концепті «evil»: відхилення від загальних моральних норм, егоцентризм, ганебне у вчинках людей, оцінка, яка відображає антипатії людини, відхилення від Божественного веління, персоніфікація зла, «соціальне зло».
Завдання другого етапу аналізу – описати структуру концепту в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля:
Ядро концепту «evil»: bad – 59, Devil – 36, mean – 30, hurtful – 26;
ближня периферія: hate – 18, sinister – 18, cruel – 16, sinful – 15, dishonest – 15, dark – 14, immoral – 13, selfish – 13, a person who does bad things – 13;
дальня периферія: uncaring – 9, harmful – 8, deceitful – 7, anger – 7, harm – 7, murder – 6, more than just bad – 6, wrong – 6, heartless – 6, crime – 6, war – 6, unfair – 5, horrible – 5, terrible – 5, unjust – 4, liar – 4, pain – 4, malicious – 4, Satan – 4, sin – 4, negative – 4, inhuman behavior – 4, unworthy – 3, unkind – 3, evil – 3, people – 3, not good – 3, racism – 3, Hitler – 3, greedy – 3, death – 3, dangerous – 2, bad intentioned – 2, hell – 2, man – 2, terror – 2, drugs – 2, suffering – 2, dirty – 2, Jack the Ripper – 2, Osama bin Laden – 2, gang – 2, government – 2, ugly – 2, trickery – 2, untrustworthy – 2, jealous – 2, painful – 2, politics – 2, rage – 2, hateful – 2, breaking common rules of humanity – 2, good – 2, demonic – 2, no concern for others – 2, causing pain – 2, Rasputin – 2, hurt people’s feelings – 1, enjoy hurting others – 1, thoughtless of others – 1, inconsiderate – 1, abuse – verbal and physical – 1, suppressing others – 1, causing unhappiness – 1, without shame – 1, lacks conscience – 1, unhappy – 1, frightening – 1, despicable – 1, mafia – 1, empire – 1, tyrant – 1, corrupt – 1, repression – 1, nasty – 1, my mother in law – 1, Saddam Hussein – 1, Stalin – 1, Ivan the Terrible – 1, evil women low – 1, possessed by evil – 1, devilish – 1, destruction – 1, black – 1, thief – 1, violence – 1, slavery – 1, illness – 1, famine – 1, sadness – 1, monster – 1, spirits – 1, witch – 1, cry – 1, cross – 1.
Під час проведення третього етапу аналізу з’ясувалось, що тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають реакції 290 відповідей (58% від загальної кількості відповідей): протилежне добру, а саме щось погане, лихе – 93 відповіді (18,6%), відсутність моральних цінностей – 56 відповідей (11,2%), негативні моральні якості – 65 відповідей(13%), егоцентризм – 13 відповідей(2,6%), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності – 63 відповіді(12,6%). Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають 47 асоціацій (9,4% від загальної кількості відповідей). До групи релігійно-філософської лексики увійшло 68 відповідей (13,6 % від загальної кількості відповідей). Тематична група прагматичної лексики – 95 відповідей (19%): персоніфікація зла – 23 відповіді (4,6%), соціальне зло – 51 відповідь (10,2%), символічні асоціати – 16 відповідей (3,2%), та асоціати, що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей (1%).
Когнітивні ознаки за ступенем яскравості були розподілені всередині структури концепту у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії та було підраховано їх відсоткове співвідношення від загальної кількості реакцій та загальної кількості реципієнтів. Близькість концептуальних ознак до ядра концепту свідчить про важливість таких ознак для носіїв мови, в той час як віддаленість від ядра вказує на їх другорядність.
До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 60% до 25% (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге – % від загальної кількості реципієнтів):
ядро: bad – (11,8%; 59%), Devil – (7,2%; 36%), mean – (6%; 30%), hurtful – (5,2%; 26%);
до ближньої периферії ми віднесли реакції, відсоток яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від18% до 13%;
ближня периферія: hate – (3,6%;18%), sinister – (3,6%;18%), cruel – (3,2%;16%), sinful – (3%; 15%), dishonest – (3%; 15%), dark – (2,8%;14%), immoral – (2,6%; 13%), selfish – (2,6%; 13%), a person who does bad things – (2,6%; 13%);
дальня периферія включає в себе реакції, кількість яких складає 9% і менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:
дальня периферія: uncaring – (1,8%; 9%), harmful – (1,6%; 8%), deceitful – (!,4%; 7%), anger, harm, murder, more than just bad – (1,2%; 6%), wrong, heartless, crime, war, unfair – (1%; 5%), horrible, terrible, unjust – (0,8%; 4%), liar, pain, malicious, Satan, sin, negative, inhuman behavior, unworthy – (0,6%; 3%), unkind, evil, people, not good, racism, Hitler, greedy, death, dangerous – (0,4%; 2%), bad intentioned, hell, man, terror, drugs, suffering, dirty, Jack the Ripper, Osama bin Laden, gang, government , ugly, trickery, untrustworthy, jealous, painful, politics, rage, hateful, breaking common rules of humanity, good, demonic, no concern for others, causing pain, Rasputin, hurt people’s feelings – (0,2%; 1%), enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, without shame, lacks conscience, unhappy, frightening, despicable, mafia, empire, tyrant, corrupt, repression, nasty, my mother in law, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible, evil women low, possessed by evil, devilish, destruction, black, thief, violence, slavery, illness, famine, sadness, monster, spirits, witch, cry, cross.
Результат аналізу кількісного та відсоткового співвідношення дозволив зробити висновок про те, що ознаками концепту «evil» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: bad/mean, immoral, deceit, dishonest, Devil, sinister, hate, cruel, selfish, hurtful, uncaring, inhuman behavior, crime, darkness; оцінка зла та його персоніфікація.
Смислові ряди концепту носіями англійської мови вибудовуються наступним чином: відхилення від норми, заподіяння шкоди, емотивна оцінка, Диявол, персоніфікація зла, «соціальне зло».
На основі аналізу реакцій, отриманих від українських реципієнтів, на слово-стимул зло, можна зробити висновок про те, що відповіді інформантів групуються в наступні тематичні групи:
тематична група до складу якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності; тематична група суб’єктивно-оцінної лексики; тематична група прагматичної лексики.
У рамках тематичної групи, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, можна виділити такі смислові ряди: низька мораль (76 відповідей), протилежне добру (7 відповідей), щось аморальне (91відповідей), релігійно-аморальне (10 відповідей), негативні якості людини (30 відповідей), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності (60 відповідей).Загальна кількість реакцій в групі 274.
Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають 67 асоціацій, які пов’язані з оцінкою почуттів і відображають ставлення людини до того, що є зло.
До тематичної групи прагматичної лексики увійшло 159 асоціацій. В рамках цієї групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (13 відповідей), символічні асоціати (26 відповідей), природні асоціати (4 відповіді),соціальне зло (94 відповіді), фольклорне зло (15 відповідей), та реакції, що не увійшли до жодної групи (7 відповідей).
Другий етап аналізу дозволив нам описати структуру концепту «зло» польовим способом:
ядро концепту: злодіяння/лихі вчинки – 47, лиха/зла людина – 28, ненависть – 27, заздрість – 22;
ближня периферія: жорстокість – 19, зрада – 18, війна – 17, неправда/обман/брехня – 16, злість – 15, пітьма – 11, підступність – 10, підлість – 10;
дальня периферія: помста – 8, вбивство – 7, гроші – 7, сльози – 7, біль – 7, лихослів'я – 6, агресія – 6, гнів – 6, лють – 6, ницість – 6, блюзнірство – 5, несправедливість – 5, ворог – 5, вбивця – 5, непорядність – 4, жадібність – 4, пияцтво – 4, морок – 3, зловтіха – 5, гріх – 4, шкодити – 4, диявол – 4, безсердечність – 4, хвороба – 4, шкода – 4, погано – 4, злопам'ятний – 4, люди – 3, образа – 3, уряд – 3, лихо – 3, хамство – 3, ніч – 3, бюрократизм – 3, голод – 2, неповага – 3, тероризм – 2, наклеп – 3, смерть – 3, страх – 3, приниження – 3, коїти лихо – 3, чорний колір – 3, наркотики – 2, корінь зла – 2, егоїзм – 2, зловмисник – 2, лиходій – 2, негідник – 2, зарозумілість – 2, байдужість – 2, неприязнь – 2, презирство – 2, нехтування – 2, пекло – 2, ґвалтівник – 2, грязь – 2 , США – 2, сила – 2, жах – 2, негода – 2, полум’я – 1, рок – 1, руйнування – 1, злісний – 1, низький – 1, паскудство – 1, небажання допомагати іншим – 1, наче бумеранг – 1, звір – 1, плач дитини – 1, скалічена тварина – 1, сварлива людина – 1, холод – 1, темна вулиця – 1, гроза – 1, темне небо – 1, президент – 1, Ленін – 1, світове зло – 1, геноцид – 1, отрута – 1, тупість – 1, брак розуму – 1;
інтерпретаційне поле: погань – 2, змій – 2, любов зла – 1, темні сили – 1, злидень – 1, мегера – 1, Баба Яга – 2, «редиска» – 1, лють бере – 2, злий, наче собака – 1, буде покарано – 1, злом зла не виправиш – 1, із двох зол обирають те, що менше – 1, зло породжує зло – 1;
Заключним, третім етапом моделювання структури концепту став кількісний підрахунок мовних реакцій (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).
Тематична група асоціацій, що відображають морально-негативні цінності – 274 відповіді (54,8%):
низька мораль – 76 відповідей (15,2%; 76%), протилежне добру – 7 відповідей (1,4%; 7%), щось аморальне – 91 відповідей (18,2%; 91%), релігійно-аморальне – 10 відповідей (2%; 10%), негативні якості людини – 30 відповідей (6%; 30%), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності – 60 відповідей (12%; 60%).
Тематична група суб’єктивно-оцінної лексики 67 асоціацій (13,4%).
Тематична група прагматичної лексики 159 асоціацій (31,8%):
персоніфікація зла – 13 відповідей (2,6%; 13%), символічні асоціати – 26 відповідей (5,2%; 26%), природні асоціати – 4 відповіді (0,8%; 4%),соціальне зло – 94 відповіді(18,8%; 94%), фольклорне зло – 15 відповідей (3%; 15%), та реакції, що не увійшли до жодної групи – 7 відповідей (1,4%; 7%).
Таблиця 4
Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «зло»/«evil»
| ядро концепту «зло» | кількість реципієнтів | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. | ядро концепту «evil» | кількість реципієнтів | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. |
| злодіяння | 47 | 9,4 | 47 | bad | 59 | 11,8 | 59 |
| лиха/зла людина | 28 | 5,6 | 28 | Devil | 36 | 7,2 | 36 |
| ненависть | 27 | 5,4 | 27 | mean | 30 | 6 | 30 |
| заздрість | 22 | 4,2 | 22 | hurtful | 26 | 5,2 | 26 |
| Ближня периферія концепту «зло» | Ближня периферія концепту «evil» | ||||||
| жорстокість | 19 | 3,8 | 19 | hate | 18 | 3,6 | 18 |
| зрада | 18 | 3,6 | 18 | sinister | 18 | 3,6 | 18 |
| війна | 17 | 3,4 | 17 | cruel | 16 | 3,2 | 16 |
| обман/брехня | 16 | 3,2 | 16 | sinful | 15 | 3 | 15 |
| злість | 15 | 3 | 15 | dishonest | 15 | 3 | 15 |
| пітьма | 11 | 2,2 | 11 | dark | 14 | 2,8 | 14 |
| підступність | 11 | 2,2 | 11 | immoral | 13 | 2,6 | 13 |
| підлість | 10 | 2 | 10 | selfish | 13 | 2,6 | 13 |
| a person who does bad things | 13 | 2,6 | 13 | ||||
Ознаки, що складають ядро та ближню периферію (див. таблицю 4), дальню периферію та інтерпретаційне поле були переведені у процентному співвідношенні від загальної кількості реакцій та від загальної кількості реципієнтів (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).
До ядра ми віднесли реакції, кількість яких в процентному співвідношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 50% до 22%:
злодіяння/лихі вчинки (9,4%; 47%), лиха/зла людина (5,6%; 28%), ненависть (5,4%; 27%), заздрість (4,2%; 22%).
До ближньої периферії ми віднесли реакції, % яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від 20% до 10%:
жорстокість (3,8%; 19%), зрада (3,6%; 18%), війна (3,4%; 17%), неправда/обман/брехня (3,2%; 16%), злість (3%; 15%), пітьма (2,2%; 11%), підступність (2,2%; 11%), підлість (2%; 10%).
До дальньої периферії увійшли асоціати кількість яких становить 8% та менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:
помста (1,6%; 8%), вбивство (1,4%; 7%), гроші, сльози, біль, лихослів'я (1,2%; 6%), агресія, гнів, лють, ницість, блюзнірство (1%; 5%), зловтіха, несправедливість, ворог, вбивця, непорядність (0,8%; 4%), гріх, шкодити, диявол, безсердечність, хвороба, шкода, погано, злопам'ятний, жадібність, пияцтво, морок (0,6%; 3%),люди, образа, уряд, лихо, хамство, ніч, бюрократизм, неповага, наклеп, смерть, страх, приниження, коїти лихо, чорний колір, тероризм (0,4%; 2%), голод, наркотики, корінь зла, егоїзм, зловмисник, лиходій, негідник, зарозумілість, байдужість, неприязнь, презирство, нехтування, пекло, ґвалтівник, грязь, США, сила, жах, негода, полум’я (0,2%; 1%), рок, руйнування, злісний, низький, паскудство, небажання допомагати іншим, наче бумеранг, звір, плач дитини, скалічена тварина, сварлива людина, холод, темна вулиця, гроза, темне небо, президент, Ленін, світове зло, геноцид, отрута, тупість, брак розуму;
Інтерпретаційне поле концепту «зло» представлене фольклорними реакціями: погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, із двох зол обирають те, що менше, зло породжує зло, любов зла.
Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношення реакцій дозволили нам зробити висновок