Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"
Смислові ряди концепту носіями української мови вибудовуються наступним чином: відхилення від моральних норм, заподіяння шкоди, ставлення людини до сутності зла, символічне зло, «соціальне зло» та характеризують світоглядний напрям в усвідомленні зла представниками української лінгвокультури (див. таблиця 5).
Таблиця 5
| ознаки концепту | |
| «зло» | «evil» |
| брехня | bad/mean |
| зрада | deceit |
| підступність | immoral |
| підлість | Devil |
| ненависть | hate |
| заздрість | hurtful |
| жорстокість | cruel |
| злість | sinister |
| зла людина | selfish |
| злодіяння | inhuman behavior |
| пітьма | darkness |
| злочин | crime |
| війна/тероризм | uncaring |
| гріх | dishonest |
| грубість | |
Якщо зіставити набір ознак концептів «зло» та «evil» (див. Таблицю 6) можна виділити такі спільні риси та розбіжності в когнітивних ознаках досліджуваних концептів: спільними ознаками концептів «зло» та «evil» є: 1) зрада – deceit, 2) підступність – dishonest, 3) жорстокість – cruel, 4) злодіяння –inhuman behavior, 5) злочин – crime, 6) злість – sinister, 7) пітьма – darkness;
Особливими ознаками концепту «зло» є: 1) підлість, 2) заздрість, 3) зла людина, 4) війна/тероризм, 5) грубість; концепту «evil»: 1) bad/mean, 2) Devil, 3) selfish, 4) immoral, 5) hurtful, 6) uncaring.
Таблиця 6
| виділені значення | |
| у концепті «зло» | у концепті «evil» |
| відхилення від моральних норм | відхилення від норми |
| заподіяння шкоди | заподіяння шкоди |
| ставлення людини до сутності зла | емотивна оцінка |
| символічне зло | Диявол |
| «соціальне зло» | персоніфікація зла |
| «соціальне зло» | |
Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концептів «evil» та «зло» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 1, таблиця 2, додаток 3, діаграми 5-8).
Сучасне розуміння зла як в американській, так і в українській лінгвокультурах виникло на основі смислового зсуву у бік персоніфікації зла: Hitler, Jack the Ripper, Osama bin Laden, Rasputin, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible; Ленін та соціалізації зла – порівняймо в американській лінгвокультурі: murder 6, crime 6, war 6, pain 4, racism 3, death, terror 2, drugs 2, suffering 2, government 2, politics 2, mafia, gang, empire, destruction, violence, slavery, illness, thief, famine, sadness, repression, law; та в українській лінгвокультурі – соціальне зло: війна 17, вбивство 7, гроші, сльози, біль, агресія 6, ворог 5, вбивця, пияцтво 4, хвороба, уряд, бюрократизм 3, смерть, голод 2, тероризм, сила, США, жах, наркотики, президент, світове зло, геноцид.
Ми вважаємо, що в основі цього зсуву лежать сучасні процеси, які відбуваються як у соціальному житті, так в політичній сфері і призводять до змін у свідомості і відповідно, відбиваються у ментальності людей – свідомість сучасної людини сконцентрована на соціальній складовій дійсності.
Увага як американських, так і українських реципієнтів до дій, які є ганебними як для людини, так і для суспільства в цілому, підкреслює важливу роль людини у його особистій відповідальності за поведінку та мотиви його вчинків. У відповідях американських інформантів наступне відображення evil: hurtful 26, uncaring 9, harm 7, inhuman behavior 4, bad intentioned 2, hateful, no concern for others, breaking common rules of humanity, law breaker, causing pain, hurt people’s feelings, enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, causes Troubles
для українців зло це – злодіяння/лихі вчинки 47, шкодити 4, шкода 4, коїти лихо 3, паскудство, образити кого-небудь, усілякі пакості, небажання допомагати іншим.
Під час проведення експерименту з’ясувалось, що в американській та українській лінгвокультурах має місце збіг поведінкових ходів, але разом з тим спостерігається їх різна вербалізація, що характеризується специфічними ознаками, актуальними для носіїв порівнюваних культур. Однак різне словесне позначення явищ, які мисляться однаково не перешкоджає взаєморозумінню у ставленні до аморального у вчинках людей, тому що, як американці, так і українці вважають злом скоєння поганих учинків по відношенню до інших.
Виділяючи негативні якості особистості, представники обох лінгвокультур вказують на наявність певної нормативно-ціннісної системи, більше того, визначають нормативність і дотримання моральної програми людиною як необхідність. Зло, порок і все, що асоціюється з цими поняттями відкидається моральною свідомістю як українців, так і американців.
Асоціації, які відображають відхилення від релігійних норм, Божого веління, склали велику групу реакцій з 68 відповідей у носіїв англійської мови. Devil 36, sinful 15, Satan 4, sin 4, evil 3, hell 2, demonic 2, possessed by evil, devilish. У представників української лінгвокультури асоціати релігійного змісту майже відсутні.
В якості ознаки концепту «зло» представники американської лінгвокультури 13 інформантів виділяють поведінку, яка в ціннісному плані є егоцентричним, а саме нехтування суспільними інтересами, що протистоїть моральній позиції американців – принципу альтруїзму.
Символічні асоціати ( 26 відповідей ), які описують зло як пітьму 11, морок 4, ніч 3, чорний колір, грязь 2, полум’я, холод, темна вулиця, рок досить вагомі для української лінгвокультури. Характеристика поняття «зло» через символ у представників української лінгвокультури, на нашу думку, має етнокультурні підстави і може бути інтерпретована крізь призму давніх релігійних вірувань та міфологічних уявлень. У символічному розумінні зла носіями української мови закріплені узагальнені характеристики, стереотипізовані у свідомості та закріплені в народній культурі.
Носії англійської мови (15 асоціацій) також відображають зло через символ, але кількість реакцій значно менше, ніж в україномовних інформантів: dark 15, black 1.
Україномовні респонденти (17 асоціацій) часто визначають зло через фольклорну складову, що свідчить про тривалий період культурно-історичного розвитку ціннісної свідомості народу. В результаті якого в мові сформувалися вирази, які відбивають характерні ознаки та особливості поняття «зло»: любов зла, погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, «из двух зол выбирают меньшее», зло породжує зло. На нашу думку в основі фольклорної складової в українських інформантів лежать асоціативні народні уявлення про зло, які відображають міфологічні та казкові уявлення, закріплені в свідомості відповідними образами.
2.4 Моделювання концепту
Моделювання концепту – це, фактично, спроба реконструювати аналог певного фрагменту дійсності, відображеного у свідомості в формі концептуального утворення. « Цей аналог створюється з метою збереження та поширення знань (інформації) про оригінал… та завжди виконує пізнавальну роль, виступаючи засобом пояснення»[43, 382].
Під моделюванням, ми слідом за А.А. Леонтьєвим розуміємо конструювання реального або уявного об’єкту, ізоморфного даному у яких-небудь суттєвих ознаках[23, 189].
В нашому дослідженні ми моделювали концепт в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії, інтерпретаційного поля (див. схема 1). Ми вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда, накладається базовий шар, актуальний для всіх носіїв мови. Цей шар покриває ядро та ближню периферію концепту, складається з компонентів або концептуальних ознак, які в середині цього шару утворюють різні концептуальні шари. Базовий шар оточує дальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значимих ознак та інтерпретаційного поля концепту.
Мисленнєву картинку або певний яскравий образ, які кодуються у свідомості людини, розуміємо як чуттєву складову концепту. Зазначений чуттєвий образ являє собою одиницю універсального предметного коду [19, 187].
Компонент концепту, який описує ставлення мовця до дійсності, до змісту повідомлення, є не що інше, як відображення цього ставлення у вигляді яскраво вираженої оцінки, тобто його оцінна складова або прагматичний компонент. Компонент концепту, який відображає фрагмент об’єктивної дійсності, який базується на знаннях людини про світ та актуально існує для носіїв мови, є його смисловою складовою, або його когнітивним компонентом. Прагматичний та когнітивний компоненти містять у собі оцінний аспект та аспект актуальності відповідно.
На схемі 1 відображено авторське уявлення моделі концепту, структурними елементами якого є:
1. образ/ мисленнєву картинка, одиниця універсального предметного коду;
2. ядро концепту, базовий шар;
3. ближня периферія концепту;
4. дальня периферія > інтерпретаційне поле концепту;
5. когнітивна рамка;
6. прагматична рамка;
7. модальна рамка = основний зміст концепту.
Схема 1

Експеримент виявив, що як представники американської, так і української лінгвокультури демонструють однаковий підхід в усвідомленні морального закону або морального добра і зла як ми їх визначили, в ядрі концептів «добро» та «зло» і виявляють можливі відмінності у приєднаних до нього додаткових моральних положеннях, принципах, оцінках, судженнях, почуттях, які складають периферію концептів. Таким чином, поняття морального закону, моральні уявлення складають спільну частину концептів, а саме ядро концепту та базовий шар, в той час, як периферія та інтерпретаційне поле утворюють варіативну складову концептів. Зазначене нами явище характерне як для структур концептів «добро» і «зло», так і для структури концептів «good» та «evil».
Висновки
Проведене нами дослідження в руслі лінгвокогнітивного підходу мало на меті з’ясувати та описати структуру і зміст концептів «добро» та «зло», а також виявити універсальні та специфічні риси у моделі досліджуваних концептів. З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту.
Понятійні категорії «добро» і «зло» релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Факт наявності слів «добро» і «зло» в українській мові та «good» і «evil» в англійській мові вказує на присутність відповідних концептів у концептосфера цих культур.
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
Морально-оцінні категорії «добро» і «зло», які є категоріями індивідуальної свідомості, об’єктивуються в мові і віддзеркалюють індивідуальний та колективний досвід представників лінгвокультурних спільнот.
Результати нашого дослідження підтверджують принципове положення про те, що концепти «добро» і «зло», «good» та «evil» включають всі ментальні характеристики явищ «добро» і «зло», які відображені в свідомості представників досліджуваних лігвокультур.
Експеримент виявив, що до складу досліджуваних концептів входять моральні, релігійно-філософські, суб’єктивно-психологічні, прагматичні характеристики відповідних понять, які відображені в свідомості носіїв англійської та української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак концептів.
Проведений нами асоціативний експеримент дозволив встановити спільні та відмінні риси в ознаках концептів «добро» і «зло», «good» та «evil»: бути добрим, чесним, щедрим, творити добро, дотримуватися загальноприйнятих норм моралі є загальнолюдською потребою, актуальною для будь-якого віку та статі, та займає в ієрархії його цінностей чільне місце; не дотримуватися моральних норм, чинити шкоду, бути злим, жорстоким, брехливим, війна, тероризм, злочин описують ставлення людини до зла та характеризують світоглядне спрямування в усвідомленні зла представниками як американської, так і української лінгвокультури.
Нами експериментально встановлено, що як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро як те, що відповідає моральним законам та пов’язують добро з модальністю необхідності. На базі моральних цінностей представники обох лінгвокультур кваліфікують зло як щось аморальне, протилежне добру. Очевидно, що розуміння добра як добра морального представниками американської та української лінгвокультур є ціннісний вектор у світогляді, який визначає успіх міжкультурної комунікації.
Наше дослідження підтверджує можливість опису концептів «добро» і «зло» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджувані концепти. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, по мірі віддалення від ядра ступень вагомості концептуальних ознак зменшується.
Всередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, в той час як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв’язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.
Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна встановити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки слова . Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.
Результати експерименту свідчать про те, що обидва концепти є прикладами «фреймового типу» (Ю.С. Степанов). Кожний з них має сукупність актуальних ознак, які складають основний зміст досліджуваних концептів або його «рамку», завдяки яким концепт є культурно та соціально вагомим.
Концепти «добро» і «зло» формуються під впливом не тільки абстрагування і узагальнення явищ навколишньої дійсності, але й чуттєвого досвіду. Різне співвідношення еквівалентних концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» всередині мисленнєвих категорій у американців та українців пояснюється певними відмінностями в рівні та об’ємі отриманих індивідом знань.
Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil», а також зробити детальний опис моделі досліджуваних концептів. Результати дослідження підтверджують думку проте, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.
Наша робота може бути використана у подальших наукових дослідженнях концептів «добро» і «зло» та проведенні зіставного аналізу досліджуваних концептів у різних лінгвокультурах. До вивчення зазначених концептів можуть бути також залучені лексикографічні данні, данні етимологічного характеру, тексти різних жанрів. Комунікативний аспект функціонування концептів також становить велике поле для досліджень. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації міжкультурного спілкування.
Список використаних джерел
1. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-65.
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры,1999. – 896 с.
3. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. – Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. –
4. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // philol.msu.
5. Босова Л.М. Концептуальная картина мира как основа понимания смысла речевого произведения // dialog-21.
6. Буйнова Р.А. Универсальные и специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летию профессора В.Г.Гака – Дубна: Феникс+, 2001. – С. 49-66.
7. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272с.
8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411с.
9. Великий тлумачний словник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. – Х.: ФОЛІО, 2005. – 766с.
10. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. – М.: Гнозис, 2004. – 240с.
11. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение // Труды Кубанского государственного технологического университета. Сер. Гуманитарные науки. Т. 17, вып. 2. – Краснодар, 2003. – С. 268-276.
12. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. – М. : Изд. группа "Прогресс"-"Культура", 1995. – 480с.
13. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. – М.:Помовский и пертнеры, 1994. – 116с.
14. Егорова О.А. Вербальные характеристики образа понятия «добро» у представителей американской и русской лингвокультур// ulsu/conference/2006/
15. Залевская А.А. Введение в психолингвистику: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по филол. спец.] – М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. – 381с.
16. Зализняк А.А., Левонтина И.Б., Шмелев А.Д. Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. ст. – М.: Языки славянской культуры, 2005. – 544с.
17. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Наука, 1987. – 261с.
18. Кочетков В.В. Социологический анализ межкультурных различий: Автореф. дис. канд. соц. наук. 20.06.00 / Саратов. гос. техн. . ун-т. – Саратов, 2000. – 22с.
19. Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? – М.: Гнозис, 2003. – 375с.
20. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке и речи: Язык и порождение речи. – М.: Наука, 1991. – 260с.
21. Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке/ Н.Д. Арутюнова (отв.ред.), И.Б. Левонтина (отв.ред.). – М. : Индрик, 1999. – 422с.
22. Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного / Н.Д. Арутюнов (сост.,отв.ред.). – М. : Индрик, 2004. – 717с.
23. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Учебник. – М. : Смысл, 2003. – 286с.
24. Лисицька О.П. Концепты "добро" и "зло" в русской языковой картине мира : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Харьк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороды. – Харьков, 2001. – 18 с.
25. Лихачев Д.С. Русская культура// den-za-dnem.
26. Лотря Л.В. Концептуальная оппозиция "добро - зло" в этноязыковой картине мира (на материале русского и чувашского языков) : автореф. дис. … канд. филол. наук / Чуваш. гос. ун-т им. И. Н. Ульянова. – Чебоксары, 2004. – 26 c.
27. Лурия А. Р. Язык и сознание. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1979 – 320 с.
28. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: учебное пособие. – Минск: Тетра Систем, 2004 – 256с.
29. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т.: 42000 сл.: [Для студентів вищ. та серед. навч. закладів] / Уклад.: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т.1. – 910с.
30. Панасова Е.П. Концепт «солнце» в русской языковой картине мира: Автореф дис. канд. фил. наук: 10.02.01. – Екатеринбург, 2007. – 26с.
31. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Изд. МГУ, 1988 – 207с.
32. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Истоки, 2001. – 191 с.
33. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.:Наука, 1988. – 261с.
34. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л.:Изд-во Ленинградского университета, 1989. – 181с.
35. Селіванова Олена Олександрівна. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси : Брама, 2004. – 276с.
36. Серебренников Б.А. К проблеме «язык и мышление» (всегда ли мышление вербально?) // Сравнительное лингвистическое языкознание. – 1977. – № 1. – С. 9-17.
37. Слышкин Г.Г. К проблеме составления лингвокультурологического концептуария // vspu
38. Степанов Ю.С. Константы: словарь русской культуры. – М.: Академический Проект, 2001. – 989с.
39. Суворова Л.Я. Синонимия прилагательных с доминантой «good» в современном английском языке: Автореф. дис… канд. филол. наук 07.02.1989. – Одесса, 1989 – 26с.
40. Телия В.Н. Русская фразеология: Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Шк. «Яз. рус. культуры», 1996. – 284с.
41. Теремова Р.М. Российская ментальность и проблема ее инокультурного восприятия // ideashistory.
42. Федоров Ю.В. Концепт зла в сучасній культурі: Автореф. дис… канд. філософ. наук 09.02.04 / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2002. – 24с.
43. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф.Губский и др. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 574с.
44. Філософський енциклопедичний словник/ В.І. Шинкарук та ін. – К.: Абрис,2002. – 816с.
45. Шишкина С.А. Лингвокогнитивная и культурная интерпретация концепта «интерес» в русском и английском языках // tmnlib
46. Шмелев А.Д. Русская языковая модель мира: материалы к словарю. М.: языки славянской культуры, 2002. – 224с.
47. Этика: Учеб. для студентов филос. фак. вузов / Под общ. ред. А.А.Гусейнова, Е.Л.Дубко. – М.: Гардарики, 1999. – 493 с.
48. Язык и структуры представления знаний. – М.: РАН, 1992 – 286с.
49. Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковой картины миар. – М.:Гнозис, 1994. – 344с.
50. Gould P. Mental maps. – New York: Random House, 1988. – 213p.
51. Islahi Amin Ahsan. Good and Evil // crescentlife
52. Johnson-Laird P.N. Mental models. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – 418p.
53. Rawls, John. A Theory of Justice. – Cambridge: Belknap Press, 1999. – 456p.
54. The American Heritage Dictionary of the English Language: Fourth Edition. New York: Houghton Mifflin Company, 2000 – 836p.
55. The Oxford English Dictionary. – New York:Oxford University Press, 2004 – 987р.
Додатки
Таблиця 1 Аналіз вербальних репрезентантів концептів «добро» та «good» за тематичними групами та смисловими рядами
| Концепт «good» | Концепт «добро» | |||||
| тематична група | кількість відповідей | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. | кількість відповідей | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. |
| група морально-етичної лексики | 214 | 42,8 | 184 | 36,8 | ||
| найвища цінність | 10 | 2 | 10 | 3 | 0,6 | 3 |
| моральні цінності | 61 | 12,2 | 61 | 41 | 8,2 | 41 |
| моральні якості особистості | 57 | 10,4 | 57 | 67 | 13,4 | 67 |
| стосунки між людьми, турбота про інших | 16 | 3,2 | 16 | 32 | 6,4 | 32 |
| сприяння іншим (щедрість) | 32 | 6,4 | 32 | 6 | 1,2 | 6 |
| норма поведінки | 31 | 6,2 | 31 | 22 | 4,4 | 22 |
| група суб’єктивно-психологічної лексики | 112 | 22,4 | 120 | 24 | ||
| емотивна оцінка | 43 | 8,6 | 43 | 77 | 5,4 | 74 |
| етико-моральна | 34 | 6,8 | 34 | 22 | 4,4 | 22 |
| естетична оцінка | 18 | 3,6 | 18 | 8 | 1,6 | 8 |
| асоціати, що відображають стан душі | 13 | 2,6 | 13 | |||
| добро, як ступінь вияву позитивної якості | 17 | 3,4 | 17 | |||
| група релігійно-філософської лексики | 42 | 8,4 | ||||
| група прагматичної лексики | 132 | 26,4 | 192 | 38,4 | ||
| персоніфікація добра | 4 | 0,8 | 4 | |||
| персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків | 37 | 7,2 | 37 | 43 | 8,6 | 43 |
| асоціати, які описують явища природи | 7 | 1,4 | 7 | 28 | 5,6 | 28 |
| символічні асоціати | 10 | 2 | 10 | 58 | 11,6 | 58 |
| асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю | 21 | 4,2 | 21 | 8 | 1,8 | 9 |
| добро, як насолода життям | 15 | 3 | 15 | 3 | 0,6 | 3 |
| асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда | 20 | 4 | 20 | 9 | 1,8 | 9 |
| інтелектуальні асоціати | 14 | 2,8 | 14 | |||
| релігійно-філософські | 6 | 1,2 | 6 | |||
| добро як сенсорна оцінка | 8 | 1,6 | 8 | |||
| літературно-фольклорні асоціати | 5 | 1 | 5 | 22 | 4,4 | 22 |
| асоціати, що не увійшли до жодної групи | 5 | 1 | 5 | 4 | 0,8 | 4 |
Таблиця 2 Аналіз вербальних репрезентантів концептів «зло» та «evil» за тематичними групами та смисловими рядами
| Концепт «evil» | Концепт «зло» | |||||
| тематична група | кількість відповідей | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. | кількість відповідей | % від заг. кіл-ті відп. | % від заг. кіль-ті рец. |
| група асоціатів, що відображають морально-негативні цінності | 290 | 58 | 174 | 54,8 | ||
| щось погане, лихе (протилежне добру) | 93 | 18,6 | 93 | 7 | 1,4 | |
| відсутність моральних цінностей | 56 | 11,2 | 56 | 91 | 18,2 | 91 |
| низько мораль | 76 | 15,2 | 76 | |||
| релігійно-аморальне | 10 | 2 | 10 | |||
| негативні моральні якості | 65 | 13 | 65 | 30 | 6 | 30 |
| егоцентризм | 13 | 2,6 | 13 | |||
| щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності | 63 | 12,6 | 63 | 60 | 12 | 60 |
| група суб’єктивно-оцінної лексики | 47 | 9,4 | 67 | 13,4 | ||
| група релігійно-філософської лексики | 68 | 13,6 | ||||
| група прагматичної лексики | 95 | 19 | 159 | 31,8 | ||
| персоніфікація зла | 23 | 4,6 | 23 | 13 | 2,6 | 13 |
| соціальне зло | 51 | 10,2 | 51 | 94 | 18,8 | 94 |
| символічні асоціати | 16 | 3,2 | 16 | 26 | 5,2 | 26 |
| природні асоціати | 4 | 0,8 | 4 | |||
| фольклорне зло | 15 | 3 | 15 | |||
| асоціати, що не увійшли до жодної групи | 5 | 1 | 5 | 7 | 1,4 | 7 |
Додаток 2
Діаграма 1 Характеристика концептів «добро»/ «good» у групі морально-етичної лексики

Діаграма 2 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі суб’єктивно-психологічної лексики

Діаграма 3 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі релігійно-філософської лексики

Діаграма 4 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі прагматичної лексики

Діаграма 5 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі лексики, що відображає морально-негативні цінності

Діаграма 7 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі релігійно-філософської лексики

Діаграма 8 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі прагматичної лексики

Діаграма
6 Характеристика
концептів
«зло»/ «evil»
в тематичній
групі суб’єктивно-оцінної
лексики
Размещено на