Xreferat.com » Топики по английскому языку » Сутність і поняття фрейму "жіночність"

Сутність і поняття фрейму "жіночність"

ймовірності пов’язаних з ядром. Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у її горизонтальному (лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків та взаємодії сутностей [68, с. 54].

Однією з методик концептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне поле лексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полем розуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чином упорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідність включення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступеню абстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представлений як жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].

Базові номінанти, або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61] концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасного дискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несуть прагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто в історичному контексті [52,c.180]. Лексичні одиниці матеріально фіксують чисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапі розвитку етносу.

Встановлення семантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленні диференційних та контекстуальних семантичних ознак, які створюють у тексті різні конотативні смислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич, номінації жіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які не можуть бути кваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структури значення номінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних, отриманих під час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепцію базових фреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний, таксономічний та компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базових фреймів виникає міжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення [34, с. 84 ]. Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельні блоки” для ментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34, с. 88].

С. А. Жаботинська вважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсального інструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичною одиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].

Визначення семантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словникових дефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивчення концептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуються універсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторських інтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”, який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним за концепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність” ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаються як „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особа жіночої статі” [5,с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашій роботі розглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так і лексеми, які здійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншою мірою пов’язаних з поняттям „жіночність”.

Враховуючи сказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядерними елементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”. Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночої статі, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманний жінці”.

Лексичні одиниці, що репрезентують концепт, відображають зміни, які відбуваються у певній лінгвокультурі та є віддзеркаленням відмінностей, які відрізняють одну лінгвокультуру від іншої. С. Г. Воркачов у семантичній структурі концепту виділяє два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичні ознаки, спільні для усіх його мовних організацій, які утворюють його понятійну або прототипічну основу, та, по-друге, семантичні ознаки, спільні принаймні для частини його реалізацій, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою та пов’язані з ментальністю носіїв мови або з менталітетом національної мовної особистості [22,c.83].

Аналіз лексичної структури концепту полягає у виділенні його ядра (словникового значення тої чи іншої лексеми) та периферії, яку за В.А.Масловою, визначаємо як суб’єктивний досвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації й асоціації [53, с. 245]. Лексична структура концепту розглядається у когнітивних дослідженнях як польова структура. При цьому сучасні дослідники вдаються до таких термінів як лексико-семантична група [13,c.9], абстрактне семантичне поле [14,c.4], концептуальне поле [23,c.2], семантико-тематичне поле [8,c.5] тощо. Польовий підхід до дослідження лексики широко використовується структурною лінгвістикою. Основною відмінністю когнітивного підходу до вивчення лексичних полів є зв’язок значення слова зі структурою знання, що лежить в його основі, в той час як структурна лінгвістика займається дослідженням груп лексем заради них самих [30, с. 30].

Вивчення лексичної структури концепту як польової структури передбачає виділення ядерних та периферійних елементів. Ядро концепту визначається як його базовий шар та сукупність когнітивних шарів та когнітивних сегментів у сукупності когнітивних ознак, що їх утворюють. Периферію концепту складає його інтерпретаційне поле – сукупність слабко сконструйованих предикацій, які відображають інтерпретацію окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді тверджень, установок свідомості, що випливають у даній культурі із змісту концепту [75, с. 61]. Н. Н. Нечаев називає ядро концепту його інтенсіоналом, який вписує концепт у глобальну когнітивну структуру знання. Периферійне поле концепту утворюється його імплікаціоналом – сукупністю ознак, з різним ступенем ймовірності пов’язаних з ядром. Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у її горизонтальному (лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків та взаємодії сутностей [56, с. 5].

Однією з методик концептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне поле лексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полем розуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чином упорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідність включення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступеню абстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представлений як жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].

Базові номінанти, або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61] концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасного дискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несуть прагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто в історичному контексті [52,c18.7]. Лексичні одиниці матеріально фіксують чисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапі розвитку етносу.

Встановлення семантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленні диференційних та контекстуальних семантичних ознак, які створюють у тексті різні конотативні смислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич, номінації жіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які не можуть бути кваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структури значення номінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних, отриманих під час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепцію базових фреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний, таксономічний та компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базових фреймів виникає міжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення [34, с. 84 ]. Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельні блоки” для ментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34, с. 88].

С. А. Жаботинська вважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсального інструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичною одиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].

Визначення семантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словникових дефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивчення концептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуються універсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторських інтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”, який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним за концепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність” ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаються як „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особа жіночої статі” [5,с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашій роботі розглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так і лексеми, які здійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншою мірою пов’язаних з поняттям „жіночність”.

Враховуючи сказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядерними елементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”. Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночої статі, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманний жінці”.


1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів


Фрейм є структурою знання, організованого “навколо” деякого концепту [1,c.16], і включає облігаторні (достеменні для всіх ситуацій) і факультативні (заповнювані залежно від ситуації) компоненти і ознаки. Окрім вищезгаданих позитивних рис основною перевагою фреймової теорії для справжнього дослідження є відмічена Н.А. Бердяевим можливість фокусувати увагу людини на будь-якій частині фрейма, а саме можливість «наближати до себе» або «віддаляють від себе» ті або інші ділянки фрейма залежно від ситуації [9,c.349].

У нашому випадку облігаторними компонентами, тобто достовірними для всіх ситуацій є всі компоненти, пов’язані з фреймом “ жіночність”.

1. Особа жіночої статі, лексема, антонімічна до man:

Of course, I know that, as a rule, sensible men fall in love with the most sensible women of their acquaintance [81,c.338].

Tom was almost ready to rush away, with that impatience of painful emotion which makes one of the differences between youth and maiden, man and woman. [82,c.406].

Pardon the wrong which a desperate man is forced to commit, and pity a miserable, miserable woman [88,c.265]

Як зазначалося вище, woman також вживається у значенні „жіноцтво”, що синтаксично передається шляхом вживання цієї номінації без артиклю у виразах sort of, kind of:

'Maggie is not the sort of woman Stephen admires [84, c.425].

[…] she is a very decent kind of woman, I believe" [84, c.245].

У порівнянні з woman номінація lady є більш інформативною, оскільки включає як соціальні, так і особистісні характеристики жінки. До того ж lady втілює одне із ключових понять британської культури та може розглядатися як етнокультурний компонент концепту „Жіночність”. Номінація lady включає також оцінний компонент, оскільки є еталоном, з яким порівнюють жінку.

Лексема lady виступає у таких значеннях:

Особа жіночої статі, яка має аристократичне походження:

Nevertheless it was hard to account for this behaviour of a lady greatly his friend and admirer, a lady of birth [82, c.436].

2. Жінка, що має належне виховання, відрізняється гарними манерами:

I have the honour and happiness of presenting Miss Amelia Sedley to her parents, as a young lady not unworthy to occupy a fitting position in their polished and refined circle [88, c.2].

3. Особа жіночої статі незалежно від походження, евфемізм woman:

Becky!” said Miss Jemima to a young lady of whom nobody took any notice and who was coming down stairs with her own bandbox [88, c.5].

"And where did you leave Miss Middleton when you went to buy the bun? You should never leave a lady; and the street of a country town is lonely at that early hour. Crossjay, you surprise me." [86, c.303].

Також, не облігаторних компонентiв. Номінації lass, maid, female, gentlewoman розглядаються в якості регулярних периферійних елементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярно вживаються для позначення особи жіночої статі. Ці номінації (крім female ) не є характерними для сучасного дискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їх потрібно розглядати в якості культурно детермінованих компонентів концепту „Жіночність”. Загальна частота регулярних периферійних номінацій у вікторіанських романах становить 163, при цьому найбільш частотною є lass, найменш частотною – gentlewoman.

Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно у мовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. В авторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставлення автора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками, які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємний характер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking, fresh-cheeked, cheery ):

'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass, I dare say she'll come round again, Joshua [81, c.66].

A buxom-looking lass of sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [88, c.562].

I remember thinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary [84, c.8].

[…] he spied his only daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).

But that bonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that secured her from any rankling grief [87, c.268].

Once more she was a fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and the hectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book [88, c. 137].

This might have been, but for you, a cheery lass [88, c.73].

[…] a rosy-cheeked lass coming singing into the room [88, c.418].

Лексема maid(en), подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:

[...] though you might conjure up the image of a lovely woman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden [82, c.90].

[...] she was not quite a common village maiden [85, c.107].

Номінація female вживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та інших конотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначити з її зовнішнього вигляду:

Mesrour conducts the slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled female with him [89, c.470]

Female вживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницю певної національності:

[…]and a polite public will no more bear to read an authentic description of vice than a truly-refined English or American female will permit the word breeches to be pronounced in her chaste hearing [88, c.209].

The house was filled with familiar British faces, and those toilettes for which the British female has long been celebrated [88,c.264].

This is a species of dignity in which the high-bred British female reigns supreme [45,c.290].

Pitt Crawley declared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong terms the habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female [49,c.509].

The continental 'female' is quite a different being to the insular 'female' of the same age and class: I never saw such eyes and brows in England [35, c.100].

Урахування історичного чинника дозволяє визначити зміни, які відбувалися у лексичній структурі концепту „Жіночість” протягом Вікторіанської епохи. Як зазначає О. С. Бондаренко, лексичні одиниці, що входять до структури концепту, володіють властивістю бути одночасно як стійкими, незмінними, так і рухливими, тобто здатними еволюціонувати відповідно до вимог певної ситуації [13, с. 19]. Ключовими подіями, які вплинули на лексичну структуру концепту „Жіночість” є передусім є виникнення суфражистського руху у 1850-60рр, відкриття вищих освітніх закладів для жінок (Queen’s College у 1848 р., Bedford College у 1849 р., перший жіночий коледж у Кембриджі у 1869 р.), поява періодичних видань для жінок (“The Englishwoman’s Journal” у 1857, “The Alexandra Magazine” у 1869 ) та праць з соціальної та правової проблематики (“The Education and Employment of Women” Джозефін Батлер (1868), “On the Subjection of Women” Джона Стюарта Міла (1869) тощо).

З метою дослідження діахронічних змін у структурі концепту було здійснено порівняльний аналіз частотності та конотативних значень лексем-репрезентантів концепту „Жіночість” у творах 1840 р. (початок Вікторіанської епохи), 1850-60 рр. (так зване „високе” Вікторіанство) та 1890-1900рр. ( період пізнього Вікторіанства).

Діахронічний аналіз творів свідчить про підвищення статусу референта-жінки, стосовно якої вживається номінація woman, з одного боку, та зниження статусу референта, який номінується lady.

Номінація lady, що переважає у творах початку Вікторіанства, є третьою за частотністю у порівнянні з lady та girl у творах 1850-60 рр., при цьому найбільш частотною у зазначених творах є номінація woman ( мал. А. 2.7.- А. 2.8 додатку).

Для творів пізніх вікторіанців характерна нейтралізація соціальних конотацій lady. Так, наприклад, у свідомості персонажів У. Теккерея, становище гувернантки несумісне зі статусом lady, в той час як для героїв Дж. Мередіта не характерні подібні переконання:

Agoverness is all very well, but I’d rather have a lady for my sister-in-law. I’m a liberal man; but I’ve proper pride, and know my own station: let her know hers.”(Vanity Fair, c.52).

"I had a governess, a learned lady, who taught me in person the picturesqueness of grumpiness (The Egoist, c.378).

Крім того, номінація lady у значенні „дружина” зустрічається тільки у творі У.Теккерея.

У творах пізніх вікторіанців woman у порівнянні з lady передає надзвичайно високий статус референта-жінки. Паралельне вживання lady та woman підсилює соціальний контраст між референтами, щодо яких вживаються ці номінації:

Self-sacrificing as her mood might be Tess could not well go further and cry, ''Marry one of them, if you really do want a dairywoman and not a lady; and don't think of marrying me!'' (Tess of the d’Urbervilles, c.180).

При цьому woman оцінюється більш позитивно, ніж lady:

The perfect woman, you see, was a working woman; not an idler; not a fine lady; but one who used her hands and her head and her heart for the good of others (Tess of the d’Urbervilles, c.336).

У творах Т. Гарді та Дж. Мередіта жінка-референт набуває надзвичайно високого статусу. Найбільш експліцитно це виявляється у випадках, коли woman вживається у значенні „втілення жіночих якостей”:

She was no longer the milkmaid, but a visionary essence of woman-a whole sex condensed into one typical form (Tess of the d’Urbervilles, c.167).

Якщо у Т. Гарді жінка отримує високу оцінку з боку автора та персонажів-чоловіків, то у Дж. Мередіта ця номінація вживається у мовленні жінки по відношенню до самої себе або до інших жінок. Таке вживання номінації свідчить про високу самооцінку референта, усвідомлення власної жіночої природи:

Laetitia's bosom swelled upon a mute exclamation, equivalent to: "Woman! woman! snared ever by the sparkling and frivolous! undiscerning of the faithful, the modest and beneficent!"(The Egoist, c.381).

"The difference! the difference!" told her she was woman and never could submit (The Egoist, c.240).

У творі представника пізнього Вікторіанства Дж. Мередіта помітні тенденції до нейтралізації соціальних конотацій. Водночас зазначені тенденції характерні здебільшого для мовлення високоосвічених людей та аристократії, в той час серед представників нижчих соціальних верств (робітників та селян) та певною мірою середнього класу родинне походження залишається важливим чинником, що впливає на вибір лексеми для номінації жінки.

Аналіз діахронічних змін частотності периферійних номінацій жінки свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female з одного боку та збільшення частотності номінації maid(en) з іншого (мал. А.2.9. – А.2.11 додатку).

У творах пізніх вікторіанців, зокрема Т. Гарді підкреслюється неприйнятність номінації жінки лексемою creature. Вживання поряд з creature номінації woman підкреслює високу оцінку референта, що номінується woman:

Tess was no insignificant creature to toy with and dismiss; but a woman living her precious life-a life which, to herself who endured or enjoyed it, possessed as great a dimension as the life of the mightiest to himself (Tess of the d’ Urbervilles, c.198).

He went to the stone and bent over her, holding one poor little hand; her breathing now was quick and small, like that of a lesser creature than a woman (Tess of the d’ Urbervilles, c.505).

Діахронічний аналіз романів свідчить про збільшення частотності лексеми feminine (мал.А. 2.12 додатку).

Як зазначалося вище, лексема feminine не тільки здійснює референцію до жіночої статі, але й має оцінні конотації. У творах пізніх вікторіанців зазначені конотації є найбільш вираженими, саме в цих творах feminine є якісним прикметником:

Laetitia was invited here to show her the example of a fixed character—solid as any concrete substance you would choose to build on, and not a whit the less feminine"(The Egoist, c.404).

Наприкінці вікторіанської епохи feminine набуває значення „жіночний”. На синтаксичному рівні це виявляється зокрема у вживанні лексеми у функції предикатива:

Then it would grow lighter, and her features would become simply feminine (Tess of the d’ Urbervilles, c.168).

[…] and his original conclusion that she was essentially feminine, in other words, a parasite and a chalice (The Egoist, c. 68).

She was feminine indeed, but she wanted comradeship, a living and frank exchange of the best in both, with the deeper feelings untroubled (The Egoist, c.81-82).

У творах пізніх вікторіанців зустрічаються номінації концепту „Жіночість”, притаманні тільки цим творам. Крім прикладів, наведених у п. 2.3., потрібно відзначити такі лексеми:

- прислівники femininely (Т. Гарді), womanly ( Дж. Мередіт):

When they reached the door Tess femininely glanced back to discern the effect of that kiss of charity (Tess of the d’ Urbervilles, c.274).

"Because it – it isn't a correct one." she femininely murmured (Far From the Madding Crowd, c.165).

[…] she began to speak to herself, and all the health of her nature made her outcry womanly: "If I were loved!" (The Egoist, c. 132).

The idea drew him to picture her doatingly in her young matronly bloom ten years after marriage: without a touch of age, matronly wise, womanly sweet: perhaps with a couple of little ones to love, never having known the love of a man(The Egoist, c.258).

- абстрактний іменник (the) feminine (Дж. Мередіт) у значенні „жіноче начало”:

He desired to shape her character to the feminine of his own (The Egoist, c.70).

Laetitia's habit of wholly subservient

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: