Сутність і поняття фрейму "жіночність"
До периферійних номінацій фрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в) контекстуальні номінації (creature, thing).
Номінації maid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не є характерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставлення мовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lass характеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якості синоніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночих творах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона має іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.
Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench) [78,c.99].
Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.
Ще одним фреймом, який утворює лексичну структуру концепту „Жіночість”, є фрейм „Жіночий”, який складають прикметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний: feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
Лексеми feminine та femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядерних елементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах є синонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більш характерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежність референту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме ця номінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значення feminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігається збільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуття feminine ознак, характерних для якісних прикметників.
Як видно з фреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму „Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості [35,c.60].
Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесені конотації.
У цілому динаміка розвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни у соціальному, культурному та економічному житті Великобританії.
Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма
3.1 Метод фреймової семантики
Фреймова семантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) – загальна назва для дуже різних типів формалізованого опису діяльності людини у контексті ситуації. В якості лінгвістичної концепції Фреймова семантика запропонована Ч.Філлмором [83, с.75], і з'явилася як продовження відмінкової граматики. У Фреймової семантики значення слів, словосполучень, пропозицій, тексту і так далі співвіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання [85,c.143].
Фреймова семантика використовується в граматичному описі, в штучному інтелекті і в комп'ютерній лексикографії. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що надала спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і пропозицій, додавання нових значень слів, а також "збірки" значень елементів тексту в ціле значення [82, c.111].
У когнітивній інтерпретації поняття фрейму заслуговує увагу ще одне трактування, відповідно до якого фрейм розглядається не як тип концепту, а як форма його ментального уявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].
Таким чином, фрейм розуміється як один зі способів ментальної репрезентації концепту: через відсилання до концептуальної галузі, у якій цей концепт інтерпретується.
Ми вважаємо, що коректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментального простору.
Питання про співвідношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятійного) тісно пов'язане із проблемою співвідношення фреймової семантики й теорії поля в лінгвістиці й не раз зачіпалося в закордонних дослідженнях.
Так, Ч.Філмор убачає принципове розходження між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних галузей як властиво мовних феноменів.
Семантика фреймів розглядає безліч фреймів інтерпретації як альтернативні «способи бачення речей».
Загалом, розходження визначаються тим, де концентрується пошук структури - у мовній системі або поза нею» [11, c.61].
Між семантичним полем і фреймом можна постулювати, на наш погляд, і інші відмінності:
• фрейм - більш тверда структура, що відбиває типові зв'язки в типових ситуаціях; поле - структура більш м'яка, асоціативно-конкретна, іноді - індивідуальна;
• інтегруючим початком у фреймі слугує ситуативна близькість, у поле - асоціативно-семантична;
• структурна організація фрейму припускає наявність вузлів (слотів), поля - ядра, центра й периферії, межі між якими досить нечіткі й рухливі;
• лексична репрезентація фрейму ближче всього відповідає тематичній групі; ментальна модель семантичного поля приводить до необхідності введення терміна «концептуальне поле».
Польові дослідження отримали широке поширення в семантиці художнього мовлення, де семантичні (в іншій термінології - асоціативно-образні, значеннєві) поля трактуються як засіб відображення специфіки авторського ідиостилю, як способу виходу на мовну й концептуальну картину світу письменника.
У публікаціях Н.С. Болотнової і її учнів асоціативно-значеннєві поля тексту розглядаються як один зі способів репрезентації авторських концептів [12.с.16].
Вважаємо такий підхід абсолютно правомірним, якщо прийняти, що асоціативно-значеннєві поля є одиницями плану виразу. Що стосується концептуальних полей, то вони, за нашим уявленням, є найбільш великими ментальними утвореннями, що включають у свій склад як різні типи когнітивних структур, так і різні форми ментальних репрезентацій.
Якщо співвідносити фрейм і концептуальне поле як різні типи когнітивних структур, то саме ступінь типовості/індивідуальності асоціацій, їх раціональний/емоційний характер можуть стати тією границею, що маркірує фреймові й польові утворення.
Фреймова семантика підкреслює непреривність, а не розриви, у переході від мови до досвіду [82, c.111].
Основні положення [80, c.28-29]:
1. Розумність (intelligence) - прояв роботи невеликої кількості механізмів загального (логічного) висновку з великими обсягами досить конкретних і спеціальних знань.
2. Цей процес супроводжується використанням "бібліотеки фреймів", пакетів знань, що дають описи типових об'єктів і подій. Такі описи містять і абстрактну схему - кістяк для опису довільного одиничного випадку, - і безліч "дій за замовчуванням" (defaults) для типових членів класу.
Дії за замовчуванням дозволяють інформаційній системі заповнювати відсутні деталі, породжувати очікування й зауважувати відхилення від рутинних станів справ. Так додаються свіжі знання в базу даних [19, c.56] при урахуванні поточного стану системи знань у цілому. Формальний апарат фреймів включає метамову системи, на якому по ходові логічного міркування виробляються судження про стан системи.
Фреймові концепції дозволяють моделювати розуміння [9,c.437]. Останнє прирівнюється набору наступних дій: активація фрейму, висування на перший план фрейму-кандидата й конкуренція фреймів. Починаючи інтерпретувати текст, ми активізуємо певну контурну схему, у якій багато позицій ("слоти") ще не зайняті.
Більше пізні епізоди тексту заповнюють ці прогалини, уводять нові сцени, які комбінують в різні зв'язки - історичні, причинно-наслідкові, логічні й т.ін. Інтерпретатор поступово створює внутрішній світ, із просуванням по тексту усе більше конкретизуємий залежно від підтверджуваних або очікувань, що відхиляють.
Цей внутрішньотекстовий світ залежить від аспектів сцен, звичайно (або ніколи) у тексті експліцитно не описуваних [75,c.125]. Прототипічні сцени становлять багаж знань людини про світ. Засвоюючи значення, спочатку як би приклеюють ярлики до цілих сцен, після чого - до частин знайомих уже сцен, а потім оперують: а) репертуаром ярликів для схематичних, або абстрактних, сцен і б) ярликами для сутностей або дій, сприйманих незалежно від тих сцен, у яких вони вперше зустрілися [75, c.127].
Подання про те, як відбувається активація фрейму, мінялися; ця еволюція поглядів [19, c.438], виглядала як зміна чотирьох періодів:
1. Перші роботи розглядали цю активацію як перенесення інформації між двома базами даних:
- довгострокової, утримуючої все, що відомо системі, і розбитої на фрейми, прямий доступ до частин яких неможливий; інформація, що міститься в фреймі, що активується, переноситься в другу базу даних;
- оперативної, де кожний факт індивідуально індексований так, щоб допускати швидку обробку інформації.
При деактивації факти втрачають індекси (отримані по ходу активації), на що витрачається час, обчислювальне як лінійна функція від числа фактів, що додають. Оскільки активація деяких понять вимагає активації підпорядковуючих (в ієрархії категорій) фреймів, загальне число фактів може бути дуже великим.
2. Пізніше [19] був прийнятий на озброєння протилежний прийом. Як і раніше є дві бази даних, але фреймова інформація ніколи не переноситься з однієї в іншу. Одна база містить фреймове знання, а інша - інформацію конкретно до даного тексту. Активація вимагає тільки додавання імені фрейму до списку вже активованих фреймів і відбувається досить швидко.
Але швидкість обробки досить велика: щоб з'ясувати факт, потрібно переглянути кожний гіпотетично пропонований фрейм порізно, а необхідний час прямо пропорційний числу активних фреймів.
3. Центральна база даних містить всю фреймову інформацію, як істотну, так і несуттєву для сприйманого тексту [79], [75]. Немає операцій безпосередньої активації: пошук даних у великій базі підтримується чисто апаратними засобами [13,с.979] типу паралельних процесорів . Такі системи набагато могутніші, ніж людські здатності, які моделюються.
4. Всі фреймові дані зберігаються в одній і тій же базі даних.
3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”
До далекої периферії зараховуються лексичні одиниці, що не містять у своїх дефініціях слів, які вказують на значення «жіночність» або будь-який ядерний компонент описуваного фрейму, але, проте, у певній ситуації здатні йменувати жіночність або її основні елементи, співвідносячись із загальним фреймом «жіночність»/«жінки» у певному контексті при активізації ключових слотів даного фрейму або всієї структури цілком. Сегмент далекої периферії фрейму «жіночність» містить подібне лексичне наповнення із фреймом «жіночність», але його відмінною рисою є слова, що вказують на негативне відношення англійців до жінки – girlish, womanly, maiden(ly), ladylike, womanish.
Лексика , що представляє жінку в співвідношенні із чоловіком.
Like all self-resvectine modern women, she is struggling to balance her post-
feminist independence and economic power with the human, not just female,
need to love and be loved [15,c.67].
As any woman, she was fascinated by such a handsome man, and in 1932
contriveda meeting with him [17,c.24].
Обумовлені лексеми, що є найбільш частотними компонентами плану вираження далекої периферії й стосовні до тендерної тематики, у силу певних соціально-історичних умов, впливають на формування уявлень і пов'язані з певним образом, передають свою конотацію їй периферії фрейму «жіночність». Зокрема, негативна конотация слова баба відображається у фразеологізмах з даною лексемою.
Щодо далекої периферії із ключовим словом lady варто відзначити, що поряд з позитивною коннотацією у деяких фреймах, як, наприклад, у випадку із фреймом one's good lady, що позначає дружину, далека периферія із цим лексичним компонентом носить і зневажливу конотацію:
She may in her dreams see her husband as head of state, but she is too
intelligent to play the First Lady card [16,c.78].
She only pretends to be accomplished, but she would never be such because
Of her background – army lady. [26,c.7].
I don't see what is good in her — nothing but a canny Foxy lady [14,c.56].
Наприклад, прецедентні феномени a lady not for turning і Mrs. Grundy доповнюють широко представлені в англійській семантиці такі жіночі якості як сила й педантичність.
У результаті проведеного дослідження далекої периферії фрейму, виявляються відразу й загальні, і специфічні для російської й англійської лінгвокультур образні складового концепту "жіночності".
Зокрема встановлюється, що як для російської, так і англійської лінгвокультур характерний образ, пов'язаний із силою, рішучістю в характері жінки, що підтверджують наступні приклади:
What’s a happiness – to cry! - говорила героїня Едуардо де Феліпі - але, "залізна леді " Фелумена Мартурано [45,c.67].
Даний образ створюється також метафорами, які є похідними наведеного фрeйму - красуня із залізними кигітками; триматися на сталевому стрижні; м'яка тітонька, що у якийсь момент стає сталевою.
Позитивний образ сильної жінки формує й відоме прецедентне висловлення з поеми Н.Некрасова:
Швидше за все, отут виявляється старожитня національна традиція: російські жінки завжди відрізнялися приголомшливою працездатністю, відданістю справі, самопожертвою: "коня на скаку зупинить, в палаючу хату ввійде". - це про них [43,c.55].
Більше варіативні за своєю внутрішньою формою далека периферія фрейм англійської мови, що конструюють дану якість сили, впевненості в характері жінки. Крім англійського iron lady, що має еквівалент із аналогічною конотацією у російській мові, внутрішня форма даних фрейму пов'язана:
- з військовою тематикою:
Sucha battle axe! She was so determined, persistent! A hell of a worker! [32,c.5].
Three babies-all her boys-had not managed to weighed own the coltish
Body of the sometime Goal Attack [12,c.78]
- з предметами одягу:
With homes in New York, L A, France and Lond onto maintain and away of
life that allows her to be a stranger to iron or the mop, Joan Collins may be
called fist in a velvet slove [19,c.22].
She wears the trousers [5, c.23].
Даний образ створюється також вираженням to posses genuine girl power і прецедентним висловленням a lady not for turning. Джерелом даного прецедентного висловлення є назва роману М. Фрая "Lady not for burning", зміну приписують М.Тетчер.
Групу лексем з негативною коннотацією у далекій периферії фрейму становлять, наприклад, лексеми, що конструює залежність жінки від чоловіка, на що вказують наступні фразеологізми англійської й російської мов:
Не married the stupid little ebassase of his,Diana,who really wasn't even
worth shooting Errol for [17,c,8].
"Marriage in modern times,"Keith went on,"is regarded as a partnership
Of equals and no longer one in which the wife must be the subservient chattel of
the husband [20, c.27].
1 can't say that she is a truly trophy wife - she has made a fascinating
сarrier as a journalist [22, c.34].
When I marry, I am not fancy being called Mrs. Thing, clad bimbo or
something [52, c. 22].
3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”
До ближньої периферії належать лексеми, що містять значення «жіночність»/«жінка» або один з ядерних компонентів фрейму, зазначені хоча б в одному з використаних нами словників, але не як основне значення.
Такими одиницями для фрейму «жіночність» є лексеми, що заповнюють комірки слотів female, maiden, woman, lady і лексика супутнього субфрейму
Як видно, жіночі твори характеризуються нижчою частотністю lady, що пов'язане передусім з особливостями сюжету творів, зокрема з низьким соціальним статусом більшості героїнь. У творах жінок відображаються жіночі уявлення про lady, зокрема мрії молодих дівчат, що прагнуть досягти цього статусу. У жіночих творах, на відміну від чоловічих, більш експліцитно виявляються асоціативні смисли lady, пов’язані з зовнішніми характеристиками:
а) приваблива зовнішність:
'Why, Cathy, you are quite a beauty! I should scarcely have known you: you look like a lady now. Isabella Linton is not to be compared with her, is she, Frances? [37.c.57].
З іншого боку, врода не є лексемою ближньої периферії яка ідентифікує жінку як lady:
[…]you are genteele nough; you look like alady, and it is as much as ever I expected of you: you were no beauty as a child" [39,c...93].
б) дорогий одяг:
'You'd do nothing with it, mum - you'd give it to the cook, I know you would - an' it 'ud be a pity - she'd look too much like a lady in it - it's unbecoming for sarvants [18,c. 32].
He had found out the dream in which she was living - that she was to be a lady in silks and satins [21,c.300].
And nothing could be as it had been again: perhaps some day she should be a grand lady, and ride in her coach, and dress for dinner in a brocaded silk, with feathers in her hair and her dress sweeping the ground [45,c.152].
…the last time she set eyes on her was last Tuesday, when she came down stairs, dressed in her Sunday gown, and with a new ribbon in her bonnet, and gloves on her hands, like the lady she was so fond of thinking herself"[52,c...6].
Дорогий одяг був показником статку, який, на думку дівчини, неодмінно асоціювався зі становищем lady:
I used to fancy I could like to be a lady, and rich, and never know want any more [56, c.307].
Номінація lady вживається в контекстах, пов'язаних з вихованням дівчинки та дорослої дівчини:
'O dear, O dear, Maggie, what are you thinkin' of, to throw your bonnet down there? Take it upstairs, there's a good gell, an' let your hair be brushed, an' put your other pinafore on, an' change your shoes - do, for shame; an' come an' go on with your patchwork, like a little lady' [62,c.10].
Відсутність належного виховання іноді робить неможливим для жінки перетворення на lady:
I wasn't brought up to be a lady, and I can't turn my mind to it. I like the working folks, and their houses, and their ways [26,c.20].
З іншого боку, виховання може виправдовувати інші недоліки lady, такі як невисокий рівень освіченості:
There is hardly a servant-maid in these days who is not better informed than Miss Nancy; yet she had the essential attributes of a lady- high veracity, delicate honour in her dealings, deference to others, and refined personal habits[32, c.114].
Обов'язковими для леді є знання французької та вміння вишивати:
[…]haveyoulearntFrench?" "Yes, Bessie, Icanbothreaditandspeakit..." "Andyoucanworkonmuslinandcanvas?" "Ican." "Oh, youarequitealady, MissJane![34, c.93].
Отже, у творах авторок lady має швидше оцінні, а не соціальні конотації.
Найбільш частотною ближньою периферійною номінацією в чоловічих романах є maid(en), у той час як у жіночих найбільшою частотністю характеризується номінація lass .
Висока частотність номінації lass у жіночих романах зумовлена особливостями діалектного мовлення персонажів творів “Mary Barton” та “Wuthering Heights”. У згаданих творах ця ближня периферія зустрічається в якості діалектного синоніма girl та не завжди має виражені позитивні конотації:
Ay, she was a farrantly lass; more's the pity now" [26, c.6].
I remembered how old Earnshaw used to come in when all was tidied, and call me a cant lass [38, c.59].
В інших творах жінок lass зустрічається в якості звертання та передає позитивне ставлення мовця до дівчини:
'Why, Hetty, lass, are ye turned Methodist?’[22, c.223].
'You'd better take the things off again, my lass; it hurts your aunt to see 'em.' [41,c.224].
Зазначена номінація не зустрічається в романі „Villette”, що. очевидно, пов'язано з національними особливостями персонажів, більшість з яких не є англійцями.
Номінація maid(en) у творах чоловіків має яскраво виражені позитивні імплікації, акцентуючи такі якості жінки як чистота, невинність, вихованість:
Given once, the pure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too much woman to recall it [32, c.160].
That she, a young lady, maiden, of strictest education, should, and without his teaching, know that wives ran[26, c.185].
У творах Т. Гарді номінація maid(en) є найбільш частотною в порівнянні з іншими творами (58 випадків вживання). Ця номінація вживається у творі по відношенню до молодої дівчини в якості синоніма girl:
“I don't know what a maid can say stupider than that” [29, c.38].
Подібно до girl maid(en) вживається для позначення особи, молодшої за віком, ніж та, що номінується woman:
Jack lying a'most stifled inside the churn, and the poor maid - or young woman rather-standing at the door crying her eyes out [17, c.171].
Вживання лексем maid(en) та woman по відношенню до одного і того ж референта імплікує також наявність або відсутність сексуального досвіду в жінки. Це значення лексеми maid(en) реалізується в заголовках розділів роману “Tess of the d’Urbervilles”: The Maiden, Maiden No More, The Woman Pays, що відображає зміни в житті героїні.
У зазначеному романі maid(en) вживається у звертаннях персонажів до молодої дівчини, при цьому зменшувальна форма maidy передає позитивне ставлення персонажів до дівчини. Подібне вживання maid(en) не характерне для інших романів:
''And you, maidy Tess, you wasn't well a day or two ago-this will make your head ache finely! Don't do any more, if you feel fainty; leave the rest to finish it.'' [41,c.179].
''Why, maidy'' (he frequently, with unconscious irony, gave her this pet name) [41,c.93].
''You can milk 'em clean, my maidy? I don't want my cow going azew at this time o' year.'' [67,c.139]..
У жіночих творах maid(en) вживається як синонім до girl та не завжди передає позитивні конотації:
How he had left his own rank, and dared to love a maiden of low degree; and oh! stinging agony of all - how she, in return, had loved him![71,c..156-157]..
Was not Stephen Guest right in his decided opinion that this slim maiden of eighteen was quite the sort of wife a man would not be likely to repent of marrying?[43,c.378]..
Номінація female у чоловічих творах має іронічні конотації:
One was a tall and commanding middle-aged female, with features and a complexion