Xreferat.com » Топики по английскому языку » Нефі у турецькій літературі дивану та художньо-стилістичні особливості його сакінаме

Нефі у турецькій літературі дивану та художньо-стилістичні особливості його сакінаме

суттю своєю ти - вода, проте ти - вода з вогнем

Ти лал - за формою, виглядом та кольором, ах, що ж ти є

La'l - червоний; лал, дорогоцінний камінь - прикраса червоного кольору; губи. Звернімо увагу на багатозначність цього слова; можливо, для розуміння задуму автора недостатньо вибрати одне значення, а слід розглядати їх у сукупності; можливо саме у цій багатоманітності й полягає краса метафори.

Baslasan meclisde devre sagar-i mina ile

Lale-i sirab-i bag-i bezm-i isret hanesin

Йди ж бо колом по товариству з чашею

Свіжий тюльпане на лозі хмільної компанії

Sagar - чаша (для вина тощо); (містичне) серце людини, що сповнене Божим світлом.

Pur-safadir tab-i didarinla bezm u bezmgah

Rusenayi-bahs-i kalb-i meclis u peymanesin

Сповнені радощів обличчя товариства за столом

Ти дар, серце товариства - великий келих

Rusenayi (rusenі) - світло, ясність; зрозумілість; назва тарикату (секти дервішів); Омер Деде Айдинли, засновник напрямку Рушені секти Халветіє. У даному випадку нам видається потрібним спробувати відшукати зв’язки образів сакінаме з рухом дервішів, зокрема, напрямком Рушені.

Biser u saman edersin nice Sam u Rustemi

Duhter-i rezsin veli akl almada merdanesin

Наділяєш багатством та сміливістю, як у Сема й Рустемі

Ти вино, неперевершене у позбавленні людини глузду

Sam - син Ноя (Сим); що став прабатьком семітських племен.

Rustemi - відомий перський герой-багатир, згадуваний у Шахнаме Фірдоусі. У турецькій літературі відомий як Rustem-i zal; народною ж мовою - Zaloglu Rustem.

duhter-i rez - образ, запозичений з перської поетичної мови. Перська "дочка виноградного дерева" й у турецькій поезії прижилася як одна з метафор вина.

veli - святий; опікун, покровитель; господар. Ми перерахували усі значення слова, подані у енциклопедичному словнику Девелліоглу, оскільки мали певні труднощі з вибором: що саме поет мав на увазі; врешті вирішили зупинитись на першому, адже таким чином підкреслено силу напою, дії якого практично ніхто не здатен опиратись.

 

Zevke dairdir safa-yi halet-i keyfiyyetin

Meclis-i rindane mahrem gayriye biganesin

Задовольняєш усі смаки

Даєш дозволи та розкриваєш таємниці

Benzemez bir keyfe hic keyfinde alem var senin

Ruhsun el-kisa rah olmanda subhem var senin

Несхожий ні на що світ насолоди, який ти даєш

Ти дух, сумніваюся я у тому, що ти - напій

rah - окремо хотілося б зупинитися на цьому слові, що, записане латиницею, має одне написання,  у той час як сиароосманчькою мовою - три: дорога; горе, смуток; переконання, припущення; вино, напій         . Особливу складність викликає те, що переклад здійснбвався за транслітерованим латиницею варіантом поезії, отже ми залишили за ссобою право обрати значення, яке, на нашу думку, найбільше відповідає за змістом.

Bad-i zevk u safasin gerci ismin badedir

Cur'ani nus eyleyenler gussadan azadedir

Ти подих очищення й задоволення, ім"я тобі вино

Той, хто скуштував п"янкого трунку, звільняється від турбот

Can u dilden kimse yok sana meftun olmaya

Sah u dervis u geda hep feyzine dildadedir

Немає слів описати зачарування тобою

Шах, дервіш, жебрак, - усі захоплені щедрістю твоєю

Her ne dem lutf eyleyip bezmi muserref eylesen

Ehl-i bezm ayagina yuz surmege amadedir

У кожному подиху твоєму - милість, якою ти робиш честь товариству

І усі готові кинутись тобі до ніг

Sah-i evreng-i safasin lutf u kahrindir sebeb

Kimisi sulh uzre mestanin kimi gavgadadir

Ти - радість шахового престолу, причина милості й насильства

Дехто зі сп"янілого товариства мирний, дехто лізе у бійку

 

Ehl-i aska sana benzer hemdem olmaz kim dilin

Hem keduretden beri hem gill u gisten sadedir

Не існує рівного тобі коханого й друга

Вільного від нещастя, чистого від зла та облуди

Sende neyler gill u gis bir pak u saf ayinesin

Var ise az cok keduret sagar-i minadadir

Злоба та лукавство перетворюються на ней, ти - чисте й прозоре люстро

Якщо ж і є десь нещастя, то воно залишається у келиху

ney - (nay) очерет; дудка, зроблена  очерету.

Netsin ol esbabi asik kim sana rehn olmaya

Atese yansin gerek hirka gerek seccadedir

Ти - чистий, і той, хто закохався, віддається тобі

Хай би навіть у вогні горів і його одяг, і молитовний коврик

Meclis-i erbab-i dil bir lahza sensiz olmasin

Hurmetin inkar eden alemde hurmet bulmasin

Будь завжди у серцях та у думках старійшин товариства

Хто відмовляє у повазі, хай же не знайде поваги у світі

Ben hele bir sana benzer yar u hemden bulmadim

Hem senin bezmin gibi bir bezm-i hurrem bulmadim

Я досі не знав подібного тобі коханого друга

І такого веселеге товариства, як твоє, не знаходив

Nice mesrur olmasin ol meclisin ashabi kim

Katreni nus eyleyende zerrece gam bulmadim

Нехай осподар товариства і не такий веселий

Не знаходив я горя там, де краплю перетворюють на еліксир

Sana hasa benzedem afyon u bengin nes'esin

Anlarin dahi usulen keyfini kem bulmadim

Ти ні на що не схожий, ти - радість наркотичного сп’яніння

Серед спогадів моїх не від шукав я рівної насолоди

afyon - опіум

beng - подібний до опіуму наркотик, що має ефект снодійного та розширює зіниці; інакше - "трава бан". Як зазначає Девелліоглу, у староосманській мові є два варіанти цього слова: behg та benc, причому останнє - не що інше як арабізований варінт першого; з огляду на це доречно зауважити, що Нефі використовує тюркське слово.

Bir yere cem' olsa asik sem' ile mahbub ile

Hic o bezm-i hasa senden ozge mahrem bulmadim

Якби закоханий зостався наодинці з коханою при світлі свічки

У їхньому товаристві я не знаходжу нічого непристойнішого за твоє

Ehl-i aska turfe isrethane buldum alemi

Sensiz amma alenim zevkinde alem bulmadim

У хмільному товаристві знайшов я небачений світ для закоханих

Проте без тебе цей світ втрачає смак

Edeli seyl-i hucumun hane-i zuhdu harab

Tevbenin bunyadini hatirda muhkem bulmadim

Під могутнім наступом твоїм не може встояти навіть той, хто відмовляється від

 насолоди задля служіння Аллахові

Не є стійкими основи покаяння, що містяться у свідомості

Zevkina vasil olunca tevbesin bozmak degil

Tevbeyi hic ihtiyar etmis bir adem bulmadim

Якщо досягнуто насолоди, не зіпсує її покаяння

Я не бачив жодного, хто б постарішав у каятті

Dil-gusadir meclisin gayetle hem rindanedir

У щирому зібранні безтурботність ллється через край

Dil-gusa - (за енциклопедчним словником Девелліоглу) той, хто розкриває серце, розкриває душу, дає серцю полегшення; (муз.) мелодія, складена Аріфом Мехмедом Агою. Девелліоглу не вказує часові рамки, коли саме творив  Аріф Мехмед Ага, проте зі змісту, стилістики та контексту очевидно, що у даному випадку слово вжито у першому значення.

Her ne derlerse senin hakkinda hep efsanedir

Keyf-i canbahsin ki cism u cana rahat bundadir

Усе сказане про тебе - легенда

Ти - насолода для закоханого, у тобі - блаженство душі й тіла

efsane - вигадка, казка, пусті слова, пуста балаканина; подія, що запам"яталась надовго, легенда. У першому рядку важливо відчути настрій та думку автора, який саме сенс вкладає Нефі у слово efsane: дурниця, пуста вигадка й балаканина, чи чарівна легенда, щось високе й неземне. Хоча поет і майстер сатири, проте ми вирішили зупинитись на останньому з огляду на загальну атмосферу твору та на особливості жанру; об’єктом опису виступає чашник (хоча у наведеному творі, як ми вже мали змогу переконатися, образ чашника переплітається з образом вина; поет описує й підносить хвалу одночасно обом, а то й просто складно виокремити, до чого ж звернуто слово поета: до чашника чи до вина), досконалий молодий красень, щодо якого навіть слова дурниця і пуста балаканина видаються стилістично необгрунтованими.

Hikmetin inkar eder vaiz hamakat bundadir

Murde-i enduhe soz yok can bagislar sohbetin

Can verir cok zevkine anin da sohbet bundadir

Мудрості твоєї не визнає дурний проповідник

Про горе й смерть тут не йдеться, ти даруєш душевну розмову

Розмова ця дає насолоду душі

Gerci varin sarf edersin sen gonuller acmaga

Harc eder varin da herkes sana hikmet bundadir

Хоча ти й віддаєшся, розкриваючи людські серця

Кожен віддає тобі свої надбання і у цьому є мудрість

Ehl-i hikmet bilmemis bu na dek keyfiyyetin

Yoksa her bimar icin derlerdi sihhat bundadir

Мудрі мужі й досі не осягнули твоїх якостей

Інакше кожному хворому казали б: саме у ньому здоров’я

Sukkeri serbetden a'lasin hele ehl-i dile

Telh-kam etsen nola gayri halavet bundadir

Ти солодший навіть за медовий шербет

Коли ти приносиш смуток, - насолода у тім смутку

Hasili hem-mesreb olsan yarasir rindan ile

Ter degil tab'in arak gibi letafet bundadir

До лиця він навіть аскетові

У ньому не піт страждань, а краса, подібна справжньому раки

Oldurur renc-i humarin dirgorur feyzin yine

Asik-i bimari bir demde garabet bundadir

Щедрість твоя знищує біль забуття

Дає дихання закоханому й хворому

Nef'i-i bimari gel keyfinle ihya kil yine

Hatir-i mahzununu gamdan muberra kil yine

Йди-но нездужий Нефі, збуди свою веселість

Звільни від турбот того, кого непокоїть свідомість

Özet

Divan şairi Nefi’ye ait olan Sakiname türü üzerinde yapılan bu çalışmada Türk divan

edebiyatında sakiname türü incelendi. Arap ve Fars edebiyatılarının etkilerini göz önüne

alınarak Türkçe divan edebiyatına özgü üslup ve özellikler gösterilmektedir.

Ilk bölüm, Nefi’ye dair şahsi bilgiler hayat ve eserleri hakkında örnekli bilgiler

içermektedir.

İkinci bölüm, şairin Sakiname eserinin edebi, gramer ve kafiye yapısı açısından

incelemektedir.

Üçüncü bölümde Arap ve Fars edebiyatlarının etkilerini göz önüne alınmaktadır.

Ayrıca Arap edebiyatının etkisi daha çok şiir yapısı konu ve kafiye yapısında görülmekte

Fars edebiyatının etkisi ise daha çok kelimeler ve mecazi sistemde bulunur.

Ekte Sakiname’nin Ukraynaca tercümesi sunulmaktadır. Okuyucular için

anlaşılmamış olabilen söz ve kavramlar detaylı olarak açıklanmaktadır.

Çalışma sırasında Ukraynalı, Rus ve çok sayıda Türk bilimadamlarınca yazılmış

kaynaklar kullanılmıştır. Yanısıra ansiklopedik ve diğer sözlüklerden alınmış bilgilerden de

faydalanılmıştır.

Список литературы

1. Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967

2. Арабская средневековая культура и литература.-М., 1978

3. Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана.-М., 1988

4. Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960

5. Бертельс А.Е. Художественнй образ в искусстве Ирана XI-XVвв.-М., 1997

6. Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983

7. Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции. –Л.,1963 – С. 156-161

8. Гибб Х.А.Р. Арабская литература.-М., 1960-186с.

9. Грунина Э.А. Учебное пособие по османо-турецкому языку.-М., 1988

10. Из классической арабской поэзии.-М., 1983-305с.

11. Из старой турецкой поэзии.-М., 1978

12. Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983

13. Мусульманкулов Р. Персидско-таджикская классическая поэтика.-М., 1989

14. Поэты Турции.-Ташкент, 1961-135с.

15. Турецкая ашыкская поэзия.-М., 1983-192с.

16. Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. – М., 1977 – 290с.

17. Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975

18. Фильштинский И.М. История арабской литературы X-XVIII века.-М., 1991

19. Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991

20. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000

21. Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV-XVI століття).-К., 2001

22. Шидфар Б.Я. Образная система классической арабской литературы.-М., 1974

Словники та енциклопедії

23. Большая Советская Энциклопедия-М, 1964.- Т. 13

24. Літературознавчий словник-довідник.-К., 1997

Література іноземними мовами

25. Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist.,1983

26. Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara,1995

27. Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist.,1889

28. Hakani. Divan.-Ist.

29. Kabaklı A. Türk Edebiyatı.-İst., 1994

30. Kemal O. Yazarlar ve Sairler sozlugu.-Ist., 1999

31. Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara,1966

32. Kudret C. Örnekli Türk Edebiyatı Tarihi.-Ankara,1995

33. Türk Dünyası Edebiyatı.-İst.,1995

1 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури (XІV - XVI століття).-К., 2001-С.4

2 Там само.

3 Там само.

4 Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции.-Л., 1963-С.156-161

5 Алькаева А., Бабаев Б. Турецкая литература.-М., 1967-С.53

6 Banarli N.S. Turk Edebiyati. Ist. 1983-S.653-660

7 Karahan A. An. Nefi, T1, madde 1,2

8 Ebuzziya Tevfik, Nefi, Ist 1889, S.7

9 Уравитель вакуфним майном, розпорядник доходів мечетей, шкіл тощо.

10 Адміністративна посада в Османській імперії, міський голова.

11 Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966

12 Військова посaда при дворі в Османській імперії.

13 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983

14 Hakani, Divan, S. 68-681

15 Розтягнення короткого складу для створення ритму.

16 Коротка вимова довгого складу.

17 Вірш-самоуславлення, хвала поета самому собі.

18 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995

19 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-С.265

20 Там само

21 Там само

22 Фильштинский И.М. Арабская литература в средние века. М., 1977-С. 5

23 Из классической арабской поэзии.-М., 1983-C.203

24Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.146

 

 

25 Там само

26 Там самo

27 Там само

28 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.264

29 Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.145

30 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983-S.158

31 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995

32   Друге значення слова (за словником Девелліоглу).

33  Восточная поэтика. Специфика художественного образа.-М., 1983-C.34

34 Banarli N.S. Turk edebiyati.-Ist., 1983

35  Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.12

36 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.265

37 Köprülü F. Edebiyat Araştırmaları.-Ankara 1966

38 Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.7

39 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.156

40 Халимоненко Г.І. Історія турецької літератури.-К., 2000-C.234

41 Куделин А.В. Средневековая арабская поэтика.-М.,1983-C.26

42 Там само, C.24

43 Фролов Д.В. Классический арабский стих.-М., 1991-C.46-47

44  Фильштинский И.М. Арабская поэзия средних веков.-М., 1975-C.290

45   Из старой турецкой поэзии.-М., 1978-C.8

46  Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1960-C.253

46  Бертельс Е.Э. История персидско-таджикской литературы. – М., 1963-C.253

1 Devellioglu Ferit. Osmanlica-Turkce Ansiklopedik Lugat.-Ankara, 1995

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: