Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
У першій інтонаційній групі ми бачимо, що вона розділена короткою незаповненою паузою; окрім цього застосовано повторення особового займенника «я», з метою експресивності мовлення, підкреслення того факту, що саме адресант, а не хтось інший, може допомогти адресатові. Також висхідно-нисхідний тон, вжитий у даній інтонаційній єдності, показує велику міру категоричності мовця (оскільки він намагається переконати свого співрозмовника в чомусь, адресант підсвідомо хоче вплинути на нього за допомогою інтонації, надаючи власному мовленню звучання визначеності, впевненості у сказаному). У другій інтонаційній групі висхідний тон вказує на грань, на якій балансує психіка мовця – загрозлива ситуація давить на нього, і хоча кілька секунд тому він намагався звучати переконливо, зараз його мовлення знову набуває відтінку благання, прохання; актор намагається апелювати до адресата з метою отримання свободи; окрім цього таким чином він показує співрозмовникові значимість останнього [1; 12].
![]()
![]()
![]()
![]()
Of
course | I’m a publicist. ||
But I have contacts | and can get you of
this. ||
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Розглядаючи дані інтонаційні групи, можна помітити, що у першій з них вживається висхідно-нисхідний тон, котрий, як вже було зазначено вище, передає категоричність, визначеність висловлювання; окрім цього він несе в собі прагнення мовця переконати адресата у сказаному. У другій інтоногрупі головний герой, Стью, також вдається до висхідно-нисхідного тону, щоб показати завершеність висловлювання та показати серйозність своїх намірів і ступінь важливості даної ситуації для нього. Він вкотре намагається показати, що не обманить, а виконає свою обіцянку [12; 26].
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
I
don’t know what you’re talking about. ||
![]()
![]()
![]()
У поданій інтоногрупі одразу ж помітно, що наголошеним є допоміжне дієслово, яке, окрім цього, становить скорочення разом із заперечною часткою «not», що є характерною особливістю зв’язного експресивного мовлення. Також тут інтонаційно виділяється слово «know», яке разом з висхідним інтонаційним ядерним тоном підкреслює здивування мовця, його незнання певних фактів, які відомі його співрозмовникові [12; 15].
![]()
![]()
No!
| Look, | don’t!
||
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Дана інтонаційна єдність є яскравим прикладом емфатичного мовлення, оскільки, складаючись лише з трьох слів, несе в собі три ядерних тони; кожне з них відокремлене від іншого короткою незаповненою паузою, що разом з висхідним тоном, котрий тричі повторюється, підкреслює ступінь шокованості мовця ситуацією (саме в цей момент незнайомець розповідав коханці Стью не дуже приємні факти про нього). В поєднанні з невербальними засобами вираження, інтонація створює відчуття гнітючої, безвихідної і водночас загрозливої ситуації [15; 26]
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Pam,
| hang up! || Jesus Christ! ||
Тут в обох інтонаційних групах використано нисхідно-висхідний тон, який виражає в даній ситуації занепокоєння, хвилювання, тривогу мовця. Окрім того, має місце наголошення звертання, що зазвичай не є характерним для англійської мови, а також зустрічаємось із короткою паузою, в якій темп та інтенсивність сигналу не доходять до нуля, а лише трохи притишуються на падінні, однак одразу ж йдуть вгору на піднятті. У другій групі цей самий тон відображає шок, тривогу, сильне занепокоєння адресанта [1; 12; 26].
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()