Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж
Рис. 2.8. З'єднання устаткування у видалених офісах
2.2.3 Списки управління доступом
Списки управління доступом є набором інструкцій, вживаних до інтерфейсу маршрутизатора. Вони указують маршрутизатору, які пакети слід прийняти, а які відкинути. Рішення про це може ґрунтуватися на певних критеріях, таких як адреса джерела, адреса одержувача або номер порту.
На практиці командами списків управління доступом є довгі символьні рядки. Основними завданнями, вирішення яких описане в цьому розділі, є наступні:
Створення ACL в звичайному процесі установки глобальної конфігурації маршрутизатора.
Завдання номера ACL від 1 до 99 указує маршрутизатору на створення стандартного списку. При вказівці номера від 100 до 199 створюється розширений ACL.
При створенні ACL необхідно ретельно відбирати необхідні директиви і дотримувати їх логічну послідовність. Мають бути вказані допустимі IP-протоколи; всім даним інших протоколів повинно бути відмовлено в допуску.
Необхідно вибрати IP-протоколи, що перевіряються; решта всіх протоколів перевірятися не будуть. Надалі для більшої точності можна буде також вказати порт одержувача.
Фільтрація з використанням IP-адреса здійснюється за допомогою маски адреса, яка задає спосіб перевірки відповідних бітів адреси.
На маршрутизаторі необхідно закрити доступ в Інтернет всім користувачам з бухгалтерії і декільком робочим станціям у відділі маркетингу в діапазоні адресів 172.16.1.3–72.16.1.8. Для цього виконуємо на маршрутизаторі наступні команди:
access-list extended INET deny 172.16.3.0 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.3 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.4 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.5 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.6 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.7 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny host 172.16.1.8 0.0.0.255 any
access-list extended INET allow ip any any
ip access-group INET out
або
access-list extended INET deny 172.16.3.0 0.0.0.255 any
access-list extended INET deny 172.16.1.3 0.0.0.8 any
access-list extended INET allow ip any any
ip access-group INET out
2.3 Моделювання гетерогенної комп’ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія»
2.3.1 Програмний пакет проектування і моделювання гетерогенних комп'ютерних мереж NetCracker Professional
Призначення системи: автоматизоване проектування і моделювання локальних і корпоративних комп'ютерних мереж в цілях мінімізації витрат часу і засобів на розробку, верифікацію проектів.
Функції: створення проекту мережі; анімаційне моделювання мережі; моделювання трафіку мережі і збір статистики; створення багаторівневих мережевих проектів; вибір оптимальних компонентів мережі; використання бази даних мережевих компонентів; інтерактивне проектування мережі.
Система є CASE-средства автоматизованого проектування, моделювання і аналізу комп'ютерних мереж з метою мінімізації витрат на розробку мереж і підготовку проектної документації. Дозволяє провести експерименти, результати яких можуть бути використані для обгрунтування вибору типу мережі, середовищ передачі, мережевих компонент устаткування і програмно-математичного забезпечення. Програмні засоби NetCracker дозволяють виконати збір відповідних даних про існуючу мережу без останову її роботи, створити проект цієї мережі і виконати необхідні експерименти для визначення граничних характеристик, можливості розширення, зміни топології і модифікації мережевого устаткування з метою подальшого її вдосконалення і розвитку.
За допомогою NetCracker можна проектувати комп'ютерні мережі різного масштабу і призначення: від локальних мереж, що налічують декілька десятків комп'ютерів, до міждержавних глобальних мереж, побудованих з використанням супутникового зв'язку.
У складі програмного забезпечення NetCracker є могутня база даних мережевих пристроїв провідних виробників: робочих станцій, серверів, середовищ передачі, мережевих адаптерів, повторителей, мостів, комутаторів, маршрутизаторів, використовуваних для різних типів мереж і мережевих технологій.
У випадку якщо розробника мережі не задовольняють запропоновані варіанти устаткування, за допомогою NetCracker можна самому створювати нові пристрої на базі аналогів або ж унікальні з абсолютно новими характеристиками.
NetCracker дозволяє розробляти багаторівневі проекти із заданим проектувальником ступенем деталізації; при цьому є достатньо зручний інтерфейс і засоби швидкого перегляду всіх рівнів проекту.
Для реалізацій функцій імітаційного моделювання у складі NetCracker передбачені засоби завдання характеристик трафіків різних протоколів; засоби візуального контролю заданих параметрів; засоби накопичення статистичної інформації і формування звітної документації про проведені експерименти.
Таким чином, NetCracker – інструмент моделювання, який дозволяє провести моделювання мережі в динаміці, з використанням інтелектуальної анімації. Даний інструмент надає базу даних з тисячами мережевих пристроїв, break/restore функції, автоматичну перевірку з'єднань, і графічний інтерфейс (drag-and-drop), що дозволяє легко проектувати мережі. Після проектування мережі, ми можемо легко перевіряти її роботу, використовуючи NetCracker simulation engine і статистичні дані. Одна з багатьох особливостей NetCracker – це Device Factory Wizard, що дає вам можливість визначення нових мережевих пристроїв і приєднання їх до ваших проектів. Використовуючи NetCracker, ми можемо, перепланувати мережу – в результаті отримуючи значне зменшення мережі, часу простою і збільшення швидкості роботи. Вікно програми показане на малюнку 2.9.

Рис. 2.9. Вікно програмного пакету NetCracker
2.3.2 Моделювання процесів функціонування комп'ютерної мережі центрального офісу авіакомпанії
Виходячи з поставлених завдань розміщення комп'ютерної мережі ГКМ авіакомпанії «Північна компанія» буде розташована в 4 містах (Рис. 2.10). Для зв'язку комп'ютерних мереж кожної філії в єдину мережу використовуються державні телефонні лінії, що орендуються провайдерами Інтернет. Підключення до яких в кожній філії здійснюється за допомогою модемів.
Головний офіс знаходиться в м. Києві і організаційно складається з 4 корпусів (Рис. 2.11), розташованих в різних кінцях міста. Для зв'язку комп'ютерних мереж корпусів в єдину ГКМ орендуються оптоволоконні лінії зв'язки, що функціонують за технологією АТМ.

Рис. 2.10. Головне вікно моделі комп'ютерної мережі в пакеті NetCracker

Рис. 2.11. Розташування корпусів центрального офісу в пакеті NetCracker
Згідно завдання головний корпус сорганизационно складається з 10 відділів, розташованих на двох поверхах (Рис. 2.12).

Рис. 2.12. Розташування мережі в головному корпусі в пакеті NetCracker
Комп'ютерна мережа головного корпусу включає більше 500 комп'ютерів, і організована за технологією Fast Ethernet, по специфікаціях Fast Ethernet 100 Base – FX (на оптоволокні t) – між комутаторами і Fast Ethernet 100 Base – TX (на витій парі) – між кінцевими хостами мережі.
У апаратній головного корпусу розташовані головні мережеві вузли і лінії зв'язку, що з'єднують з іншими корпусами і філіями (Рис. 2.13). До складу мережевих засобів входить маршрутизатор Cisco 2821, який поєднцє мережа через модем з міськими лініями зв'язку і комутатор Cisco Catalyst 3560G-48TS, який поєднує все комутатори відділів головного корпусу оптоволоконними лініями зв'язку на основі технології Fast Ethernet специфікації 100 Base – FX.

Рис. 2.13. Склад мережевих засобів апаратної головного корпусу
На 1 поверсі головного корпусу розташовані серверна, IT-отдел і комп'ютерні класи (Рис. 2.14). На 2 поверсі – відділ планування, лабораторія, бухгалтерія і відділ маркетингу (Рис. 2.15).

Рис. 2.14. Розташування мережі 1 поверху в головному корпусі

Рис. 2.15. Розташування мережі 2 поверхи в головному корпусі
До складу мережевих засобів «серверною» входять комутатор 2950SX-48-S4 і 8 серверів на основі станції HP Proliant DL380 G5 Server (458562–421) (Рис. 2.16). На кожен вид сервера з метою моделювання трафіку мережі встановлене відповідне ПЗ (Рис. 2.17).

Рис. 2.17. Склад технічних засобів «серверної» головного корпусу

Рис. 2.18. Склад технічних засобів «серверної» головного корпусу
IT-отдел включає 10 робочих станцій за технологією Fast Ethernet 100 Base – TX (на витій парі), комутатор Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl і принтер (Рис. 2.19).

Рис. 2.19. Склад технічних засобів IT-отдела головного корпусу
До складу технічних засобів решти відділів входять комутатор Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl, принтер і робочі станції HP DC5800 MT / AK819AW по кількості згідно завдання (Рис. 2.20). Локальні мережі кожного відділу організовані за технологією Fast Ethernet 100 Base – TX (на витій парі) і ідентичні між собою.
З метою економії часу на проектування моделі загальна кількість кінцевих хостов з однаковими параметрами функціонування в програмному пакеті NetCracker можна представть у вигляді одного об'єкту – робочої групи (Рис. 2.20).

Рис. 2.20. Склад технічних засобів на прикладі комп'ютерного класу
У корпусі №1 центрального офісу розташовуються склади авіаційного устаткування. Згідно завданню в них розміщуються 40 мережевих вузлів (Рис. 2.21) по встановленій раніше схемі.

Рис. 2.21. Розташування мережі в корпусі 1
У апаратній корпуси 1 розташовані головні мережеві вузли і лінії зв'язку, соеденяющие з іншими корпусами (Рис. 2.21). До складу мережевих засобів входить маршрутизатор Cisco 2821, і два комутатори Cisco Catalyst 3560G-48TS, які объеденяют всі вузли через два комутатори Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl, розташованих на п'яти складах на основі технолгии Fast Ethernet специфікації 100 Base, – Тx. (Рис. 2.22).

Рис. 2.22. Склад мережевих засобів апаратної корпуси №1

Рис. 2.23. Склад мережевих засобів в кожному складі корпусу №1
У корпусі №2 центрального офісу розташовуються ремонтні цехи. Згідно завданню в них розміщуються 35 мережевих вузлів (Рис. 2.24) по встановленій раніше схемі.

Рис. 2.24. Розташування мережі в корпусі 2
У апаратній корпуси 2 розташовані головні мережеві вузли і лінії зв'язку, соеденяющие з іншими корпусами (Рис. 2.25). До складу мережевих засобів входить маршрутизатор Cisco 2821, і два комутатори Cisco Catalyst 3560G-48TS, які объеденяют всі вузли через чотири комутатори Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl, і Backup Server (Рис. 2.26).

Рис. 2.25. Склад мережевих засобів апаратної корпуси №2

Рис. 2.26. Склад мережевих засобів в кожному цеху корпусу №2
З метою перевірки працездатності проекту мережі промоделюємо в програмному пакеті NetCracker функціонування мережі шляхом установки трафіку і перевірки завантаженості ліній зв'язку і мережевих вузлів.
Для перевірки завантаженості максимально призначимо трафік між різними хостами і відділами (Рис. 2.27).

Рис. 2.27. Tрафик між різними хостами і відділами

Рис. 2.28. Приклад завантаженості сегменту мережі в IT – відділі
Таким чином, результати аналізу побудованої моделі комп'ютерної мережі центрального офісу дозволили зробити вивід, про те що вибрані технології і фізичне середовище передачі даних в мережі дозволяють функціонувати запропонованою ГКМ в повному об'ємі покладених функцій.
2.3.3 Моделювання процесів функціонування комп'ютерної мережі філії авіакомпанії
Виходячи з поставлених завдань розміщення ГКМ авіакомпанії «Північна компанія» в кожній філії ідентично. Виходячи з цього роєм поста модель комп'ютерної мережі філії на прикладі офісу в Львові (Рис. 2.29).
Комп'ютерна мережа філії є центральним корпусом і 4 видалених офісу. Для зв'язку комп'ютерних мереж кожного видаленого офісу в єдину мережу використовуються державні телефонні лінії, що орендуються провайдерами Інтернет. Підключення до яких в кожному видаленому офісі здійснюється за допомогою модемів.

Рис. 2.29. Розташування корпусів філії в пакеті NetCracker
Згідно завдання головний корпус філії сорганизационно складається з 5 відділів і апаратною (Рис. 2.30).

Рис. 2.30. Розташування мережі в головному корпусі філії в пакеті NetCracker

Рис. 2.31. Склад мережевих засобів апаратною головного корпусу філії
У головному корпусі розташовані відділ планування, IT-відділ, бухгалтерія, комп'ютерні класи (Рис. 2.30).
До складу технічних засобів відділів входять комутатор Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl, принтер і робочі станції HP DC5800 MT / AK819AW по кількості згідно завдання (Рис. 2.32). Локальні мережі кожного відділу організовані за технологією Fast Ethernet 100 Base – TX (на витій парі) і ідентичні між собою.

Рис. 2.32. Склад технічних засобів на прикладі бухгалтерії
У видаленому офісі згідно завдання розташовані маршрутизатор Cisco 1801, який з'єднує всі вузли офісу на основі технології Fast Ethernet специфікації 100 Base, – Тx і з'єднує за допомогою модему мережа видаленого офісу з головним корпусом філії через міські телефонні лінії (Рис. 2.33).

Рис. 2.33. Склад мережевих засобів видаленого офісу філії
З метою перевірки працездатності проекту мережі філії промоделюємо в програмному пакеті NetCracker функціонування мережі шляхом установки трафіку і перевірки завантаженості ліній зв'язку і мережевих вузлів. Для перевірки завантаженості максимально призначимо трафік між різними філіями проектованої ГКМ (Рис. 2.34).

Рис. 2.34. Приклад завантаженості сегменту мережі між філіями
Таким чином, результати аналізу побудованої моделі комп'ютерної мережі між філіями дозволили зробити вивід, про те що фізичне середовище передачі даних по міських лініях зв'язку в мережі не дозволяють функціонувати запропонованою ГКМ в повному об'ємі покладених функцій між філіями, із-за малої пропускної спроможності ліній зв'язку між філіями.
3. Безпека життєдіяльності при експлуатації комп'ютерній мережі авіакомпанії
3.1 Умови праці при експлуатації гетерогенної комп'ютерної мережі
Умови праці визначаються як сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на здоров'ї і працездатність людини в процесі праці [26]. Тому трудова діяльність людини повинна протікати в сприятливих умовах, сприяти розвитку його здібностей, що забезпечують підвищення продуктивності.
Робота операторів, програмістів і просто користувачів комп'ютерної мережі безпосередньо пов'язана з комп'ютерами, відповідно, з шкідливими додатковими діями цілої групи чинників, які істотно знижують продуктивність праці [27]. Вивчення і вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, в яких протікає праця людини, – одне з важливих завдань в розробці нових технологій і систем виробництва. Виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, розробка заходів і вимог, направлених на усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови для праці працівника.
На формування і зміну умов праці впливають безліч чинників, які об'єднують в три основні групи:
соціальні і економічні;
технічні і організаційні;
природні.
У свою чергу природні чинники підрозділяються на чотири класи.
1-ий клас – оптимальні умови праці – умови, при яких зберігається не тільки здоров'я тих, що працюють, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності [26]. Оптимальні нормативи виробничих чинників встановлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу.
2-ой клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями чинників середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічними нормативами для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку або на початок наступної зміни і не повинні надавати несприятливої дії в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров'я що працюють і їх потомство [26].
Оптимальний і допустимий класи відповідають безпечним умовам праці.
3-ий клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і що надають несприятливу дію на організм того, що працює і його потомство.
4-ий клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими умовами виробничих чинників, дія яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних поразок [26].
При обліку і нормуванні чинників робочого середовища розрізняють чотири рівні їх впливу на людину – комфортний, відносно дискомфортний, екстремальний і надекстремальний, – кожен з яких відрізняється певними змінами його функціонального стану і, відповідно, характеристик ефективності трудової діяльності. У зв'язку з цим при проектуванні засобів діяльності і способів організації праці на автоматизованих робочих місцях, обладнаних комп'ютером, людський чинник слід розглядати як змінну величину, залежну від професійно значущих чинників і умов середовища. Для обґрунтування найбільш раціонального планування процесів управління з використанням діалогового режиму необхідно враховувати вірогідність зміни психофункцій оператора і характеристик процедури інформаційної взаємодії «оператор – комп'ютер» під впливом чинників середовища.
Стресогени є чинники навколишнього середовища, що діють на оператора – медичного працівника, доцільно розділити на дві групи:
Чинники, пов'язані з негативними явищами самого трудового процесу і функціонування засобів автоматизації, наприклад, шкідливі для здоров'я випромінювання монітора або дискомфорт від тривалого перебування в незручній позі, викликаній нераціональним розміщенням монітора і клавіатури.
Чинники, обумовлені зовнішніми по відношенню до процесу діяльності подіями, наприклад, кліматичними, звуковими і світлотехнічними параметрами виробничого приміщення, їх різкими коливаннями, що створюють передумови до зниження працездатності [26].
Оптимальних значень параметрів цих груп можуть бути набуті постійними. До них відносяться параметри атмосфери, близької до поверхні Землі, і певні обмеження на всі види шкідливих обурень, що не несуть корисної інформації, але що містять навантаження на сенсорні входи людини. Оптимальні значення цих параметрів забезпечуються за допомогою засобів вентилювання і кондиціонування повітря, світлового і колірного оформлення робочого місця і шумопоглинаючих пристроїв [28].
Людина в системі – це апарат мислення в сукупності з апаратом діяльності рефлексії, що і забезпечує специфіку його функцій в системі [28]. Ці властивості протилежно один одному функціонують щодо органів чуття. Апарат мислення має властивість знижувати рівень сигналів зворотного зв'язку, що поступають, при великих на нього навантаженнях. Дія ж апарату рефлексії повністю залежить від сигналів зворотного зв'язку і з їх припиненням повністю порушується. Як загальна особливість апаратів мислення і дії рефлексії людини можна відзначити зниження якості вироблення сигналів управління, їх правильності і точність у випадках збільшення фізичного навантаження в будь-яких формах і при значних відхиленнях умов середовища, в яких знаходиться людина, – оператор, від фізіологічних норм [28].
3.2 Ергономіка і проектування робочого місця оператора комп'ютерної мережі авіакомпанії
Правильне рішення задачі проектування взаємодії людини і техніки може бути досягнуте на основі обліку тих зв'язків, які реально існують між технікою і технологією виробництва і умовами праці, ними породжуваними [26].
Облік даних ергономіки в процесі проектування, конструювання і експлуатації різного роду систем сприяє створенню комфортних і безпечних умов праці. Використання ергономічних рішень дозволяє розробляти такі удосконалення в техніці, організації праці і виробництва, які щонайкраще забезпечують оптимізацію робочого навантаження на організм і дозволяють проектувати трудову діяльність, керуючись принципами комфортності і підвищення продуктивності праці [26].
Одному з важливих завдань, що вирішуються в ході проектування технологічного устаткування, є завдання взаємного розміщення засобів управління (органів управління) і контролю (засобів відображення інформації) [26]. При її рішенні необхідно прагнути, щоб загальна компоновка устаткування задовольняла наступним загальним принципам:
виконання призначених функцій відповідно до прогресивних принципів досягши високих показників ефективності, надійності, якості, міцності;
пристосованість до конкретного алгоритму діяльності, організації технологічного процесу;
пристосованість до передбачуваних умов експлуатації як в нормальних, так і в екстремальних умовах роботи [26].
До робочого місця оператора Гкм пред'являются наступні вимоги.
Висота робочої поверхні столу для оператора повинна регулюватися в межах 680–800 мм; за відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.
Модульними розмірами робочої поверхні столу, на підставі яких повинні розраховуватися конструктивні розміри, слід вважати: ширину 800, 1000, 1200 і 1400 мм, глибина 800 і 1000 мм при нерегульованій його висоті, рівній 725 мм.
Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше 600 мм, шириною – не менше 500 мм, завглибшки на рівні колін – не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг – не менше 650 мм.
Робочий стілець (крісло) має бути підйомно-поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, також – відстані спинки від переднього краю сидіння. Конструкція його повинна забезпечувати: ширину і глибину поверхні сидіння не менше 400 мм; поверхня сидіння із закругленим переднім краєм; регулювання висоти поверхні сидіння в межах 400–550 мм і кутам нахилу вперед і назад до 15 градусів; кут нахилу спинки у вертикальній плоскості в межах 0–30 градусів; регулювання відстані спинки від переднього краю сидіння в межах 260–400 мм; стаціонарні або знімні підлокітники завдовжки не менше 250 мм і шириною 50–70 мм.
Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100–300 мм від краю, зверненого до користувача або на спеціальній, регульованій по висоті робочій поверхні, віддаленій від основної столешниці.
Оптимальна зона огляду інформаційного поля повинна встановлюватися з урахуванням кутів огляду: 15 0 по горизонталі від сагітальної плоскості і 150 від нормальної лінії погляду по вертикалі для засобів контролю найбільш важливих, часто використовуваних, а також засобів контролю, що вимагають точного і швидкого прочитування свідчень [26].
Засоби контролю, які використовуються менш часто або вимагають менш точного і швидкого прочитування, можна розташовувати в межах 300 по горизонталі і вертикалі. Засоби контролю, які рідко використовуються, розташовуються в межах 600 по горизонталі і вертикалі [26].
При розміщенні засобів контролю в інформаційному полі їх групують щодо один одного відповідно до послідовності використання або з функціональними зв'язками елементів систем, що представляються. Засоби контролю розміщуються в межах групи так, щоб сприйняття інформації здійснювалося зліва направо і зверху вниз [26]. Лицьові поверхні засобів слід розташовувати в плоскості, перпендикулярній до нормальної лінії погляду що працює, знаходиться в основній робочій позі. Кут відхилення лінії погляду, що допускається, від нормальної – не більше 250 для стрілочних індикаторів і не більше 300 для індикаторів з плоским зображенням.
3.3 Вимоги і розрахунок освітленості приміщень і робочих місць офісів авіакомпанії
Освітлення в приміщеннях експлуатації моніторів і ПЕОМ (прикладом може служити ординаторська, кімната приймального спокою) здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Допускається використання місцевого освітлення, призначеного для освітлення зони розташування документів.
Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення документа складає 300–500 лк. Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення виконується так, щоб не було відблисків на поверхні екрану і збільшення освітленості екрану було не більше 300 лк [28]. Обмежується пряма блесткость від джерел освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться, знаходяться в полі зору не більше 200 кд/кв. м. Обмежується нерівномірність розподілу яскравості в полі зору, при цьому співвідношення яскравості між робочими поверхнями обмежено величиною 3:1 – 5:1, а між робочими поверхнями і поверхнями стенів і устаткуванням 10:1.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 500 до 900 з вертикаллю в подовжній і поперечній плоскості складає не більше 200 кд/м2., захисний кут світильників не менше 400. Світильники місцевого освітлення мають відбивач, що не просвічує, із захисним кутом не менше 400 [28].
Робочі місця з моніторами і ЕОМ по відношенню до світлових проектів розташовуються так, щоб природне світло падало з лівого боку.
Екран монітора розташовують на відстані 600–700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням алфавітно-цифрових знаків і символів.
Завданням розрахунку є визначення потрібної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.
Проектуючи освітлювальну установку, необхідно вирішити ряд питань.
1. Вибрати тип джерела світла. Для освітлення кімнати слід віддати перевагу люмінесцентним лампам, оскільки у них велика світлова віддача, значно більший термін служби, ці лампи економічніші і володіють сприятливішою кольоровістю випромінювання.
2. Визначити систему освітлення заданого приміщення. Система загального освітлення досконаліша в гігієнічному відношенні, оскільки створює рівномірний розподіл світлової енергії.
3. Вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світлорозповсюдження, обмеження прямою блескости, за економічними показниками, умовами середовища, а також з урахуванням вимог взриво- і пожежобезпеки. Лсп02 – відкриті дволампові світильники, застосовуються в нормальних приміщеннях з хорошим віддзеркаленням стелі і стенів, допускаються при помірній вологості