Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж

Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж

і запиленій.

4. Розподілити світильники і визначити їх кількість. Світильники переважно мати в своєму розпорядженні ряди. Кількість світильників в приміщенні 4.

Визначити норму освітленості на робочому місці оператора КИЦЬ. Для цього необхідно встановити характер виконуваної роботи за найменшим розміром об'єкту розрізнення, контраст об'єкту з фоном і фон на робочому місці. Виконувана робота на комп'ютері дуже високої точності, розряд зорової роботи II, найменший розмір об'єкту розрізнення в межах 0,15–0,3 мм. Контраст об'єкту з фоном середній, фон середній. Освітленість складає 300 лк.

Вихідні дані для розрахунку (приклад).

Характер виконуваної роботи:

дуже високій точності;

розряд зорової роботи II;

найменший розмір об'єкту розрізнення в межах 0,15 – 0,30 мм;

контраст об'єкту з фоном середній;

фон середній.

Площа освітлюваного приміщення: S = 14 м2.

Нормована мінімальна освітленість Ен = 300 лк.

Коефіцієнт мінімальної освітленості z = 1,1.

Коефіцієнт запасу до = 1,4.

N – число світильників = 4.

N – коефіцієнт використання світлового потоку = 57.

Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод світлового потоку (коефіцієнта використання), що враховує світловий потік, відбитий від стелі і стенів. Світловий потік лампи Фл (лм) при лампах розжарювання або світловий потік групи ламп світильника при люмінесцентних лампах розраховується по формулі:

Фл = 100 Ен S z k/(N n)


де Ен – нормована мінімальна освітленість, лк; Ен = 300 лк;

S – площа освітлюваного приміщення, м2;

z – коефіцієнт мінімальної освітленості, рівний відношенню Еср/еmin

для люмінесцентних ламп – 1,1;

до – коефіцієнт запасу, до = 1,4;

N – число світильників в приміщенні;

n – коефіцієнт використання світлового потоку ламп, залежний від ККД і кривої розподілу сили світла світильника, коефіцієнта віддзеркалення стелі рп і стенів рс, висоти підвісу світильників і показника приміщення i, n = 57.


i = АВ/НР (А + У)


де А і В-два характерних розміру приміщення (А = 3,50 м, В = 4,00 м);

Нр – висота світильників над робочою поверхнею, Нр = 0,8 м.

i = (3,50 х 4,00)/ 0,8 х (3,50 + 4,00) = 14,00/6,00 = 2,33

Фл = (100 х 300 х 14,00 х 1,1 х 1,4) / (4 х 57) = 646800: 228 = 2837 (лм).

Виходячи з розрахункового значення світлового потоку Фл = 2837 лм, вибираємо люмінесцентні лампи Лб40, у яких Фном = 3120 лм. Фл відрізняється від Фном на 9%, що допустимо.

Світлова віддача для цього типу ламп складає 78,0 лм / Вт.

Результати розрахунку.

За розрахунковими даними величина світлового потоку Фл = 2837 лм.

Світлова віддача складає 78,0 лм / Вт.

3,50 м

А = 3,50 м, В = 4,00 м. (S=14м2).

Кількість 4,00 м Вибираємо люмінесцентні

світильників лампи ЛБ 40, відкриті

N = 4. дволампові світильники Лсп02.


4. Доцільність розробки комп'ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія» с економічної точки зору


4.1 Розрахунок вартості розробки комп'ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія»


4.1.1 Фонд оплати праці на проектування і монтаж мережі

Розробка проекту виконувалася на основі договору підряду. Між розробником і авіакомпанії «Північна компанія» був підписаний договір на розробку проекту комп'ютерної мережі для спроектировааной ГКМ протягом 20 днів. Вартість договору – 20000 дол.

Окрім цього, замовник повинен провести наступні відрахування:

пенсійний фонд (28% від фонду оплати праці)

20000 х 0,28 = 5600 дол.

фонд зайнятості (1,5%)

20000 х 0,015 = 300 дол.

обов'язкове медичне страхування (3,6%)

20000 х 0,036 = 720 дол.

соціальне страхування (5,4%)

20000 х 0,054 = 1080 дол.

Разом, відрахування на соціальні потреби склали 7700 дол.

Для монтажу мережі буде запрошені фахівці, що займається продажем і монтажем мережевого устаткування. У таблиці. 4.1 приведений кошторис витрат на монтаж мережі. Згідно цьому кошторису прокладка мережі обійдеться в 59330 дол.


4.1.2 Матеріальні витрати на апаратне забезпечення

Все апаратне забезпечення купуватиметься в одній фірмі.

Витрати на покупку всього апаратного забезпечення можна розділити на три групи:

витрати на сервера;

витрати на робочі станції;

витрати на мережеве устаткування.

Витрати на сервера приведені в таблиці 4.2.


Таблиця 4.2. Витрати на сервера

Найменування Ціна за 1 шт К-ть Ціна, у.о.
HP Proliant DL160R05 / 445198–421 2300 10 23000

Додаткове устаткування

HP Harddisk (454146-B21)

600 3 1800
Програмноє забезпечення серверів (WEB, FTP, E-mail, Database server Oracle, Files server, 1C, DHCP, Backup Server)

8


2350
ОС Linux для серверів 80 5 400
ОС Windows для серверів 140 5 700
Разом:

28250

Всього буде куплено 1200 робочих станцій однакової конфігурації. Розрахунок їх вартості приведений в таблиці 4.3.


Таблиця 4.3. Витрати на робочі станції і додаткове устаткування офісів

Найменування Ціна за 1 шт К-ть Ціна, у.о.
HP DC5800 MT / AK819AW 900 1200 1080000
Мережева карта Fast Ethernet 5 1200 6000
ОС Windows для робочих станцій 20 1200 24000
Мережевий принтер 100 50 5000
Загальна вартість:

1083500

Витрати на мережеве устаткування приведені в таблиці. 4.4.

Таблиця 4.4. Витрати на мережеве устаткування

Найменування Ціна за 1 шт К-ть Ціна, у.о.
Комутатор Cisco Catalyst 3560–48PS 4000 11 44000
Комутатор Cisco Catalyst 2950SX-48 2000 33 66000
Маршрутизатор Cisco 2821 3000 7 21000
Маршрутизатор Cisco 1801 1000 12 12000
Модем Cisco TS128MCIS3660 50 15 750
Загальна вартість:

133750

Таким чином, в результаті розрахунків загальна вартість проектування і установки комп'ютерної мережі складе 1304830 дол.

зокрема: монтаж 59330 дол.

витрати на сервера 28250 дол.

витрати на робочі станції 10835000 дол.

витрати на мережеве устаткування 133750 дол.

З економічних міркувань упроваджувати ГКМ краще частями, робочі станції також можна купувати поетапно, оснащуючи ними філії поступово.


4.2 Розрахунок періоду окупності спроектованої комп'ютерної мережі


Для того, щоб будь-яка інновація була корисна компанії, необхідна кореляція планованих інвестицій в нові технічні можливості з потребами і специфікою організації ще на етапі планування і розробки мережевої інфраструктури. Тільки при такому підході повернення інвестицій гарантоване.

Повернення інвестицій, вкладених в мережеву інфраструктуру підприємства, безпосередньо залежить від якості побудови самої системи і ефективності її використання.

якісно побудована традиційна мережева інфраструктура забезпечує безперервність бізнесу на своєму рівні, мінімізацію витрат при зміні кількості користувачів, хорошу масштабованість, високу якість сервісу, а також максимально можливий рівень безпеки. Проте, достатньо важко оцінити повернення інвестицій в традиційну мережеву інфраструктуру по описаних вище критеріях.

Побудова ГКМ (ключового компоненту сучасної мережевої інфраструктури), яка включає продукти і додатки, що забезпечують передачу голосу, відео і IP-комунікації, дає можливість компанії:

понизити витрати, пов'язані з комунікаціями (вартість телефонних переговорів; час, необхідний для контакту з абонентом; витрати на відрядження і т.д.);

оптимізувати бізнес-процеси (наприклад, підвищити якість ІТ-УСЛУГ і зменшити час обслуговування);

підвищити прибутковість.

Якщо підходити до побудови ГКМ, як до довгострокових інвестицій, то її впровадження або оптимізація, по суті, стають ідеологією будь-якого ІТ-проекту: вкладення в мережеву інфраструктуру забезпечують динаміку розвитку компанії. В той же час специфіка кожної окремої організації вимагає застосування спеціальних інструментів, які інтегруються в загальну базу комунікацій. Тому вигоди від побудови Гкм ділять на дві категорії – якісний ефект (поліпшення, які сприяють зростанню доходу і оптимізації внутрішніх бізнес-процесів) і вимірюваний ефект (кількісні вигоди).

Якісна стаття доходу характеризується такими показниками, як підвищення ефективності управління бізнес-процесами за рахунок створення єдиних баз даних, гнучких і стійких комунікацій. Друга показує реальні вигоди унаслідок зниження часу простоїв устаткування – мережева інфраструктура має бути готова до функціонування у будь-який час, у тому числі і в умовах дії зовнішніх негативних чинників.

Таким чином, результативність інвестиційних проектів при побудові і оптимізації мереж забезпечується синергією цих двох показників.

За оцінкою зарубіжних фахівців в області автоматизації управління, автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств з напрямом роботи в інформаційні технології може скоротити загальні витрати на конторську діяльність приблизно на 25%. Проте, найбільш важливою метою автоматизації роботи службовців є підвищення якості адміністративних рішень (якість інформації, що виробляється).

Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування комп'ютерів в ГКМ, є:

зменшення витрат на обробку одиниці інформації;

підвищення точності розрахунків;

збільшення швидкості виконання обчислювальних і друкарських робіт;

здатність автоматично збирати, запам'ятовувати і накопичувати розрізнені дані;

систематичне ведення баз даних;

зменшення об'ємів інформації, що зберігається, і вартості зберігання даних;

стандартизація ведення документів;

істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;

поліпшення доступу до архівів даних;

можливість використання обчислювальних мереж при зверненні до баз даних.

При аналізі ефективності Гкм в авіакомпанії «Північна компанія» важливо враховувати, що кінцевий ефект від їх застосування пов'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, насамперед, за рахунок додаткового поліпшення якості ухвалюваних рішень.

Економічна ефективність інформаційних процесів визначається співвідношенням витрат на технічні засоби і на заробітну плату працівників з результатами їх діяльності. Відомий ряд підходів до визначення основних складових ефекту інформаційної діяльності. У основу цих понять покладені поняття інформаційної продукції (різні види інформації), інформаційного ефекту, величини запобігання втратам, суспільно необхідного рівня інформованості та інші.

Витрати на розробку, закупівлю тих, що комплектують і монтаж Гкмносят одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами.

При розрахунку може бути прийнята така модель впровадження ГКМ – до впровадження проекту автоматизовані функції виконувалися програмістами уручну (в цьому випадку ефект досягається за рахунок збільшення продуктивності праці, зниження чисельності програмістів, зниження витрат на оренду приміщень для розміщення програмістів; необхідно провести повні витрати на придбання комплекту технічних засобів).

Годовой економічний ефект:


Э = Ег – Ен * Зобщ.


де Ег – річний приріст прибули після впровадження проекту

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для автоматизованих систем управління і проектування Ен=0.33. Ен=1/тнок, Тнок – нормативний термін окупності капітальних вкладень.
Тнок в засоби автоматики і обчислювальної техніки рівний 3 року)

Зобщ. – повні одноразові витрати на створення запроектованої системи. Зобщ. = 1304830 дол.


Ег = П2 – П1


де П1, П2 – чистий річний прибуток до і після (2) впровадження тієї, що розробляється КИЦЬ. Дані по прибутку узяті від офіційного джерела в АВІАКОМПАНІЇ «Північна компанія».

Ег = 2500000/г – 1500000/р = 1000000 долл./р – річний приріст прибули після впровадження проекту.

Э = 1000000 – 0,33 * 1304830 = 1000000 –430594 = 569406 долл./р

Отже, в нашому випадку термін повної окупності (Еполн.) Гкм составіт 2,291 року (Еполн. = Зобщ./ Э; Еполн. = 1304830/569406 =2,291)

Виходячи з такого терміну окупності, можна сказати, що проект Гкм економічно ефективний для даної компанії.


Висновок


Головним результатом даної роботи є розробка проекту комп'ютерної мережі для ГКМ авіакомпанії «Північна компанія».

До основних результатів дипломної роботи відносяться:

1) виконаний огляд технологій побудови локальних і корпоративних комп'ютерних мереж, на основі аналізу вибрані технології побудови комп'ютерних мереж структурних підрозділів авіакомпанії «Північна компанія»;

2) обґрунтований вибір операційної системи, використовувану в ГКМ, мережевої операційної системи, СУБД, програмного забезпечення управління ГКМ, визначено число і типи серверів, використовуваних в ГКМ, а також місць їх розташування, вибрано мережеве устаткування і визначено місця їх розташування.

3) проведено проектування архітектури і моделювання роботи комп'ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія» за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, обґрунтований варіанти організації каналів передачі даних між філіями організації;

4) проведено розрахунок матеріальних витрат на проектування і монтаж комп'ютерної мережі, розрахунок витрат на покупку мережевого устаткування і періоду окупності.

Таким чином, мета роботи досягнута.


Список використовуваної літератури


«LAN/Журнал сетевых решений». Москва, Открытые системы, январь 2004

«Администрирование сети на основе Microsoft Windows 2000. Учебный курс MCSE». Москва, Русская редакция, 2000

ermak.cs.nstu. Internetworking Technology Overview.

3com.

apache. Руководство пользователя.

apс.

cisco.

citforum. В. Олифер, Н. Олифер. Высокоскоростные технологии ЛВС.

citforum. В. Олифер, Н. Олифер. Сетевые операционные системы.

citforum. Григорьев Ю.А. Операционная система NetWare.

granch.

sibacc.nsk.su. Киселев А.Г.

telpro.

Microsoft Corporation. Microsoft TCP/IP: Учебный курс/ Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.».

Microsoft Corporation. Компьютерные сети. Учебный курс / Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading».

Microsoft Corporation. Поддержка Microsoft Windows NT 4.0. Учебный курс / Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.».

PC-Week №40, 2009. Паула Мусич. Gigabit на медном кабеле.

PC-Week №2, 2009. Кристина Салливан. Прогресс технологии VPN.

А.Б. Семенов «Волоконная оптика в локальных и корпоративных сетях» Москва, АйТи-Пресс, 2008

А.Б. Семенов, С.К. Стрижаков, И.Р. Сунчелей. «Структурированные Кабельные Системы АйТи-СКС, издание 3-е». Москва, АйТи-Пресс, 2006

Брейман А.Д. Сети ЭВМ и телекоммуникации. Учебное пособие. Часть 1. Общие принципы построения сетей. Локальные Сети: МГАПИ, 2001. – 75 с.

Бэрри Нанс «Компьютерные сети» – М., БИНОМ, 2004

Ермаков А.Е. Основы конфигурирования коммутаторов и маршрутизаторов Cisco. – М.: РГОТУПС, 2008. – 140 с.

Кульгин М. «Технология корпоративных сетей. Энциклопедия». СПб, Питер, 2001

Методические указания «Безопасность и экологичность проектных решений для студентов инженерно-экономических специальностей». Москва.

Методические указания «Разработка организационно-экономической части дипломных проектов конструкторского профиля». – Москва: Издательство МГОУ, 2001

Моргунов Е.Б. Человеческие факторы в компьютерных системах, М., 2004

Новиков Ю. «Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование». Москва, ЭКОМ, 2000.

Олифер В.Г., Олифер Н.А. «Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы, 2-е изд» СПб, Питер-пресс, 2002

Ретана А., Слайс Д., Расс У. Принципы проектирования корпоративных IP-сетей. – Издательский дом «Вильямс», 2002 – 368 с.

СанПиН 2.2.2 542–96 «Санитарные правила и нормы». Москва, 1996.

Справочник межотраслевых нормативных материалов по охране труда и эргономике, часть 1, М., 1996

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: