Карпатська Україна
Отже, партіям пропонувалося до 221 січня подати свої кандидатські листи голові крайової виборчої комісії. Але фактичний тиск і заборона діяльності Русофільських організацій зменшували демократичність виборів.
Уряд Волошина пішов на максимальне ускладнення вільних виборів.
Для цього, по перше, формування виборчої комісії та призначення її голови затягувалося близько тиждень. Лише 16 січня вийшло розпорядження уряду про призначення головою виборчої комісії старшого комісара політичної управи П. Калинюка. [3] По-друге, сама публікація оголошення про призначення виборів до Сойму Карпатської України вийшла лише 18 січня в газеті " Нова Свобода".
В документі від 16 січня про призначення голови виборчої комісії посилалося на розпорядження уряду про вибори до Сому яке надруковано 18 січня. Самою противоречністю та заплутаністю цих дій, уряд намагався перешкодити опозиційним партіям та організаціям взяти участь у виборах.
Побоювання уряду щодо впливу опозиційних партій в новому сомі були цілком реальними. Популярність Русофільських та Угрофільских організацій була високою. Досить лише згадати спровоковану Русофілами сутички жителів у с. Іза з січовиками на початку січня 1939 р. [3]
Ще одною перепоною до вільних виборів стало розпорядження кабінету міністрів про розпуск всіх існуючих партій. Єдина про владна партія - Українське Національне Об'єднання почало створюватися 18-19 січня 1939 р. 18 січня ідея створення УНО закріплена постановою уряду. З складенням проводу від 24 січня остаточно створено УНО. Очолив УНО Ф. Ревай. Заступником обрано М. Тулика. Генеральним секретарем А. Ворона. Секретарем І. Рогача. Друкований орган УНО газета " Нова Свобода " редактована Василем Гренджою - Донським. До складу проводу ввійшли всі діячі тогочасних Українофільських організацій : А. Штефан, М. Бращайко, І. Климпуш, С. Клочуряк та інші. [1] що характерно, провід УНО призначався урядом, і сама партія стала державною. В УНО, фактично, влилися всі творчі елементи Українофільської течії, бувші члени ХНП, УНСП, АП, Націоналістичної молоді, Соціал-демократичної та безпартійні.
____________________
1.www.hist-dokyments.narod./Ukrhist/Zakarpattya/konst_zakon.htm
2.www.hist-dokyments.narod./Ukrhist/Zakarpattya/pro_vuboru.htm
3.П.Стерчо ..... с.123
Ці угруповування партій об'єдналися для захисту влади. Після заборони в ті дні опозиційної діяльності, УНО стала монополістичною силою в краї.
Незважаючи на перешкоди, так звана " Група Подкарпатских Русинов" спромоглася вчасно подати заявку на участь у виборах. Крайова виборча комісія її зареєструвати відмовилася. Це вмотивовувалося такими порушеннями:
1.Лист не був представлений від зареєстрованої політичної партії (виборчий закон ЧСР ч.126-127), а " Група Подкарпатских Русинов " ніде не була зареєстрована як політична партія.
2.Представник цієї групи не надав відповідну схему грошей на друк виборчих бюлетенів.
3. До кандидатських прізвищ були включені особи, які не давали на те своєї згоди, бо були включені в виборчий список УНО. [2]
Окремий виборчий список висунули до центральної виборчої комісії українські жіночі організації на чолі з С. Тисовською та М. Химинець, на знак протесту, що в кандидатському списку УНО не включено жодної жінки.. Але вони також не отримали право мати своїх кандидатів.
Список склали з кандидатів лише від УНО. Більшість кандидатів подано від м. Хуст, з районів кандидати представляли найбільші населені пункти. Кілька кандидатів були нібито від національних меншин і їх імена та прізвища подані латиницею. [3]
Для популяризування УНО та кандидатів виборчого списку почалася виборча кампанія. Її вели осередки УНО, Карпатської Січі та емігранти. Для пропаганди були широко використані анти угорські настрої населення, і так загострені нападами угорських диверсантів та терористів. В останній перед виборами тиждень УНО організовано 98 публічних зборів. [4]
31 січня засідання УНО розподілило агітаторів по автономії. Головою пропаганди призначено Комаринського. Масово використовувались плакати та агітки. Штаб УНО розміщувався в канцелярії уряду. На плечі І. Шерегія спадала вся адміністративно-організаторська робота. Люди самі вигадували гасла і способи агітації, пишуть і розношують агітки. В. Комаринський подав гасло, яке стало основою виборчої кампанії -- "змагання за білий прапор". Вивішування білого прапора - ідея А.Волошина, яка передбачала умовний знак для зображення перемоги кандидатського списку УНО в населеному пункті з 98 відсотками голосів.
Для агітації широко використовувалася преса. В. Гренджа - Донський, редактор " .. славославія " за кандидатів на виборах від УНО. До готування статей на газети " Нова Свобода " згадує як Н. Комаринський дав йому завдання написати підтримку кандидатів прилучився відомий український письменник Улас Самчук . [ 1 ] Поруч із широко розгалуженою виборчою кампанією до населення видано ряд закликів. Насамперед сам уряд звернувся з відозвою " До всіх громадян Карпатської України ", за підписами А. Волошина та Ю. Ревая. Православні кандидати УНО відбули спеціальну передвиборчу конференцію, і з відозвою, що її підписали три кандидати,
17 священників і 5 провідних діячів Православної церкви. Апостольський адміністратор Єпископ Нярадій видав окремого пастирського листа, в якому одною з проблем зачіпав справи виборів. Слідом цього пішли різні професійні та жіночі організації. [2]
_____________________
1.Гренджа-Донський В.С. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої Спогади-Ужгород.-2002.//
www.litopys/grendzh/grendzh03
2.П.Стерчо ..... с.124
3.www.hist-dokyments.narod/Ukrhist/Zakarpattya/vub_spusok.htm
1.Нариси історії Закарпаття .... с.313
Чеська Народна Рада 9 лютого 1939 р. видала заклик, в якому закликала підтримати на виборах Українську владу уряду А. Волошина, тобто УНО. Що особливо було дивно , заклик підписав відвертий Русофіл генерал Л. Прхала. Але , цей заклик не був сприйнятий в чеських колах Карпатоукраїнського населення.11 лютого всі кандидати роз’їхалися для агітації на околиці. Наприклад, Ф. Ревай відбув на Гуцульщину. [3] Всього в той день відбулося близько шістдесяти агітаційних зборів. Під вечір більшість кандидатів зібралися в Хусті, де мали бути присутні при підрахунку голосів та оголошенні результатів.
З боку Угорщини та опозиції проводилася антиагітація. 31 січня Угорці вислали вишколених агітаторів з провокативними листівками. В їхнє завдання входила антиурядова агітація та підбурення угорського та русофільського населення на повстанську та терористичну діяльність. [4]
Отже, передвиборча підготовка влади йшла в напрямку збереження її монополії в законодавчому органі - Соймі, для цього уряд пішов на утворення єдиної провладної партії УНО та недопущення інших політичних організацій до участі в виборах. Фактично право на демократичні вибори для населення було знехтовано.
Вибори пройшли в неділю 12 лютого 1939 р. На кожну дільницю проводом УНО призначено виборного комісара. Сам хід виборів істориками розглядався неоднозначно.
Члени УНО, які згодом писали про події періоду Карпатської України розглядали вибори однозначно як позитивний момент в розвитку демократії в Карпатської України. Всі вони вважають, що вибори пройшли чисто, ніхто ні на кого не впливав, засвідчено незначні порушення при виборчому процесі та рідкісні випадки фальсифікації, які істотно на результати виборів вплинути не могли.
Інші вважають, що вибори 12 лютого 1939 р. це тотальна фальсифікація волевиявлення населення. Надзвичайно високий відсоток голосів (92, 4 %) за кандидатський список УНО відразу ж викликав хвилю критики ходу виборів. Можливість критики виборів дало відсутність контролю з боку конкуруючих партій та закордонних спостерігачів на виборах до сойму. Дійсно, безальтернативні вибори за один кандидатський список перетворювалися на своєрідний плебісцит на предмет довір'я владі з боку громадян.
Ширилися чутки, що за кілька днів до виборів усі виборчі комісари були викликані до окружних секретаріатів УНО, де отримували усні інструкції, щодо проведення намічених заходів 12 лютого. [1]
Так, чи інакше за умов безальтернативних виборів процес виборів пройшов без значних ексцесів. Самі вибори, свідки подій описують як простий процес виборів, який особливо нічим не відрізнявся від попередніх виборів до парламенту Чехословаччини. [2]
В результаті виборів всього проголосувало 263202 громадян з 284365 тих хто мав право голосу. За УНО проголосувало 244992 ( 92,4 % ) голосуючих, проти 17752 (6,7 %). Недійсних бюлетенів визнано 2338 ( 0,8 % ). [3]
Високу явку виборців пояснюється зацікавленістю населення своєю долею і бажанням виявити свою підтримку урядові на чолі А. Волошина, а висока явка проугорсько настроєного населення пояснювалась бажанням дати максимальну кількість голосів проти УНО. Інші пояснювали високу явку тотальною фальсифікацією результатів виборів.
Підрахунок голосів організовано в Хусті. Для оголошення результатів виборів в округах на балконі Січового готелю вивісили мегафони, через які цілий день оголошували результати голосування та про "вивішення білого прапора ".
___________________________
1. В.-Г. Донський .....//www.litorys/grendzh/grendzh04
2.Там же .....
3.Там же .....
4. В.-Г. Донський .....//www.litorys/grendzh/grendzh04
Результати надходили по телефону та телеграфному зв'язку. Опівночі 12 лютого 1939 р. до Хуста поступили результати з семи округ. За офіційними даними 130 сіл вивісили білий прапор.
Закордонна преса розглядала вибори неоднозначно. Чеська преса в загальному холодно віднеслася до виборів, лише стисло оголосивши результати виборів. Угорська преса однозначно засудила вибори вважаючи їх загально-сфальсифікованими і які порушували домагання Угорщини про приєднання Карпатської України і ці вибори знищили вимоги Угорщини плебісциту в Карпатській Україні щодо приєднання до Угорщини. Емігрантська преса переважно позитивно оцінила хід і результати виборів.
Отже, волевиявлення населення на виборах до сойму Карпатської України, хоча й безальтернативних і з беззаперечними фальсифікаціями, показало підтримку переважної більшості населення політики влади та довірило провладній УНО вирішувати долю автономії на засіданнях Cойму.
Вибори до сойму Карпатської України закінчилися перемогою українських національних сил. В майбутньому соймі мало засідати 32 посли, які пройшли по виборчому списку.
Згідно з артикулу п'ятого, пункту третього конституційної грамоти Чехословацької федерації президент республіки мав скликати Cойм на сесію не пізніше ніж після одного місяця після виборів. [1]
Найбільш вірогідною датою скликання сойму було 2 березня в м. Рахові. Особливо протегував скликання Cойму в Рахові С. Клочуряк. За його словами, гуцульскі села навіть зобов'язувалися взяти на себе частину видатків. [2] Щодо цієї події поштова служба навіть надрукувала поштові марки приурочені майбутньому засіданню Cойму в Рахові.
_________________
1.Нариси Історії Закарпаття .... с.315
2. Взято з спогадів жителя с. Ясіня О. Манівчука
3. П.Стерчо ..... с.129
4. В.-Г. Донський .....//www.litorys/grendzh/grendzh04
Але президент Е. Гаха всіляко затягував відкриття сойму. Це він також зумовлював неможливістю Рахова організувати зібрання Сойму. Тому було вирішено перенести скликання сойму до Хуста, хоча точна дата його скликання не визначалася. Чеський уряд намагався взяти під контроль вже досить непокірний уряд А. Волошина. Відразу ж після виборів в уряді Карпатської України було замінено Е. Бачинського на ставленика Чехії, відвертого русофіла Льва Прхалу. Масові виступи населення та урядовців не допустили Прхалу до урядування. А.Волошин цілком надіявся закріпити склад автономного уряду на сесії Cойму. Федеративний уряд зробив ще один крок для закріплення контролю над автономним урядом знявши з посади міністра внутрішніх справ Ю. Ревая та призначивши на його місце С. Клочуряка.
Вже 28 лютого 1939 р. стало відомо, що планове скликання Cойму 2 березня в Рахові не відбудеться. Новою датою скликання Cойму мало бути 9 березня в Хусті. Зважаючи на затягування президентом Гахою з цим питанням змусило з'їхавшихся послів в Хусті почати неофіційні наради, на яких розпочато підготовчу роботу до офіційної першої сесії Сойму. Всі чекали декрету Е. Гахи про скликання Сойму. Тільки 10 березня федеральний президент Гаха видав декрет про скликання сойму Карпатської України на засідання на 21 березня 1939 р. [3]
Так довго чекати не довелося, зважаючи на загострення політичної ситуації в Чехословаччині А. Волошин настирливими вимогами добився перенесення дати скликання сойму на 15 березня 1939 р.
Отже, боротьба уряду Карпатської України за якнайшвидше скликання сойму, постійними відтягуванням президента федерації Е. Гахи скликання сойму вирішилося лише завдяки погіршенню внутрішньої ситуації в ЧСР та завдяки вдалому компромісу.
___________________
1.www.hist-dokyments.boom/Ukrhist/Zakarpattya/konst_zakon.htm
2. В. - Г. Донський .... \ www.litopys/grendzh/grendzh06.htm
3. П.Стерчо .... с.133
Шляхом компромісу між федеральним президентом Е. Гахою та головою Підкарпатського уряду А. Волошином засідання сойму було назначено на 15 березня 1939 р.
Скликання сойму ускладнювалося сутичками між чеськими військами генерала Прхали та військами Карпатської Січі, підготовкою Угорщини до наступу на Карпатську Україну. Найскладнішою проблемою в підготовці сойму були бої січовиків з чеськими військами в Хусті в ніч з 13 на 14 березня 1939 р.
Січовики в ніч на 14 березня після третьої години ночі блокували урядовий будинок, жандармське управління, пошту та вокзал.
Щодо причин цих подій існують різні точки зору. Одна сторона вважає, що це був бунт проти влади, і він готувався заздалегідь. Наводяться документи слідчої комісії Президії Української Народної Ради від січня 1939 р. в якому згадується про нібито підготовку перевороту. Ще 19 січня 1939 р. було зафіксовано таємну нараду верхівки Карпатської Січі, де нібито було вирішено змістити уряд десь у середині березня. [1]
Василь Гренджа - Донський, у своєму щоденнику висловлює думку про те, що такі дії січовиків були спровоковані поведінкою генерала Прхали та тиском федерального уряд. [2]
Вночі на 14 березня, в зв’язку з наступом угорських військ команда ОНОКСу вислала делегацію до прем'єра з проханням видати зброю. Доки вони клопоталися про це сотня січовиків пішли по зброю до будинку влади. До генерала Л. Прхали вмить дійшла чутка, що січовикам видають зброю і жандармерія зробила засідку січовикам. Почалася перестрілка яку січовики відбили і захопили будинок уряду та взяли зброю. Генерал Прхала ввів в Хуст розташований біля міста 45-й піхотний полк, на вулиці міста виведені танки та панцерні автомобілі.
О шостій годині чеські жандарми почали обстріл будинку ОНОКСу. Йшла жорстока перестрілка. Чехи застосували кулемети. Вони, за свідченням В. Гренджі-Донського знущалися з полонених і ранених січовиків, били їх ногами, прикладами рушниць. [3] Команда коша вислала близько сотні січовиків на оборону Головної команди. Особливо жорстокі бої тривали на площі перед Січовою гостинницею. Чехи підвели сюди танки та панцерники. Почалася облога гостинниці. В остинниці крім січовиків були німецький консул Д. Гофман з обслугою та іноземні гості. Танк розбив браму і солдати ввійшли до двору гостинниці. Січовики забарикадували сходи і відновили оборону. Чехи стріляли розривними патронами. Бій тривав до полудня, поки посильний А. Волошина М. Тулик не вмовив відчинитися наказу скласти зброю. Комендантом героїчної оборони був К. Гузар. Січовий кіш чехи оточили зранку 14 березня. Три сотні січовиків мужньо обороняли кіш. Втративши багатьох людей січовики відступили невеликими групами поза р. Тису з метою скритися в горах в напрямку Велятина. В сутичках загинуло близько сотні чоловік. ДО полудня чеські війська розгромили та роззброїли січовиків.
Ця внутрішня усобиця не сприяла обороні Карпатської України від наступу угорських військ.
Ситуація ще більше загострилася, коли десь о полудні в Хуст дійшла звістка про проголошення незалежності Словаччиною та розпаду Чехословацько-української федерації.
А. Волошин оголошує мобілізацію та призначає засідання Сойму на 15 березня за погодженням з президентом федерації, яке має початися о 16 годині. Генерала Сватека, який перебував у Сваляві призначено головним комендантом всіх збройних сил Карпатської України.
________________________
1.Нариси Історії Закарпаття .... с.315
2.В. Гренджа- Донський .... \ www.litopys/grendzh/grendzh06.htm
3. Там же
О шостій годині вечора на мітингу в Хусті, а о восьмій годині по радіо А. Волошин проголосив промову-звернення до громадян Карпатської України про те, що 15 березня на Соймі буде офіційно проголошено незалежність Карпатської України. Крім того він оголосив про формування складу нового уряду :
прем’єр - Августин Волошин;
міністр внутрішніх справ - Юрій Перевузник;
міністр заграничних справ - Юліян Ревай;
міністр військових і господарських справ - Степан Клочурак;
фінанси й комунікація - д-р Юлій Бращайко;
здоров’я і соціальна опіка - д-р Микола Долинай. [1]
В таких складних умовах, під гуркіт гармат, боїв між угорською армією та січовиками на кордонах Карпатської України. 15 березня в Хусті було скликано сойм.
Практично з усіма заплановими законопроектами, які мав прийняти Сойм попередньо 14 березня А. Волошин ознайомив населення. Ніякої несподіванки й не було в головних законопроектах про незалежність Карпатської України. Перед зібранням Сойму більшість послів зійшлися о полудні до будинку Президії влади, біля підніжжя Хустського замку на спільні наради членів уряду, послів Карпато-Українського Сойму та членів проводу УНО.
Планувалося відкривати Сойм Карпатської України поєднуючи з святкуваннями визначної події, театральними виставами, почесною сторожею Гуцулів з топірцями. Багато іноземців бажало бути присутніми на засіданні Сойму. Але складна внутрішньо і зовнішньо - політична ситуація зумовила обмеженість запланованих заходів.
__________________
1.В. Гренджа- Донський .... \ www.litopys/grendzh/grendzh06.htm
Сойм скликаний 15 березня 1939 р. на 16 годину в приміщенні спортзали Хустської гімназії. Посли посідали на свої місця. Для преси було виділено окремі місця. Прикрашена зала гімназії була декорована надзвичайно святково. Спеціально для цієї мети побудована бар’єра, що відділювала послів від іншої публіки, а над ними підвищення для президії. Стіна напроти розвішана прапорами. Посередині стіни величезний герб Карпатської України: щит, що розділений на дві половини, а на ньому з лівого боку чотири сині і три жовті рівні смуги, що заповнюють цілу половину; з правого боку — червоний ведмідь на срібному полі. Побіля герба з боків великі синьо-жовті прапори; вся зала в зелені, квітах, декорована національними прапорами, тризубами. [1]
Почалося засідання Сойму о 16-20. Прем'єр А. Волошин, як голова найвищого політичного форуму Української Народної Ради відкриває сойм. секретар Г. Кочерган зачитує програму відкриття. Голова УНРади констатує що з тридцяти двох послів присутні 22 :
1. Д-р. Августин Волошин;
2. Д-р Михайло Бращайко;
3. Д-р Юлій Бращайко;
4. Іван Грига;
5. о. Адальберт Довбак;
6. Д-р Микола Долинай;
7. Д-р Мілош Дрбал;
8. Августин Дутка;
9. Іван Ігнатко;
10. Василь Клемпуш;
11. Микола Мандзюк;
12. Михайло Феделеш;
13. Інж. Леонід Романюк;
14. Грігоріє Мойш;
15. Дмитро Німчук;
16. Юрій Пазуханич;
17. Федір Ревай;
18. Д-р Степан Росоха;
19. Василь Шобей;
20. Августин Штефан;
21. о. Кирило Тулик;
22. Михайло Тулик.
Прем'єр відкриває засідання Сойму своє промовою, яку закінчує рядками одного з віршів Т. Шевченка. Кочерган зачитує результати виборів до сойму. Проводятся вибори голови сойму, на посаду якого кандидатами обрано М. Бращайка та А. Штефана. Голосування проходило виборчими листками. А. Штефан отримує 20 голосів, М. Бращайко - 2. Головою сойму обрано А. Штефана , який зачитує присягу. Присягає також голова уряду. Заступниками голови сойму обрано Ф.Ревая та С. Росоху. Секретарями А. Дутку та А. Романюка. Впорядниками М. Тулика та Д. Німчука.
Сформовано п'ять комісій - конституційно-правову, культурно-освітню, фінансову, соціально-медичну та комісія для захисту Карпатської України. [1] На цьому перше засідання закінчується. На кілька хвилин оголошена перерва.
Засідання друге
Засідання починається о 17-38. Розглядається законопроект поданий урядом про незалежність Карпатської України, державний устрій, назву, мову, прапор, герб та гімн. Референтом законопроекту виступає М. Бращайко. За скороченою процедурою було зачитано О. Стебельским промову про значення законопроекту для майбутнього Карпатської України. Законопроект прийнято в першому читанні одноголосно. Голосування піднятими руками. Після цього М. Бращайко зачитує промову. Засідання завершується. Оголошується перерва.
_____________
1.В. Гренджа-Донський .....\ www.litopys/grendzh/grendzh07.htm
Засідання третє
Законопроект про незалежність Карпатської України прийнято в другому та третьому читаннях. Ось текст Закону :
" Закон ч. 1. Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:
Пар. 1. Карпатська Україна є незалежною державою.
Пар. 2. Назва держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.
Пар. 3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибираним Соймом Карпатської України на чолі.
Пар. 4. Державною мовою Карпатської України є мова українська.
Пар. 5. Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта є долішня.
Пар. 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.
Пар. 7. Державний гімн Карпатської України є: "Ще не вмерла Україна".
Пар. 8. Цей закон обов’язує зараз із хвилиною його прийняття.
Частина 2.
Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:
Пар.1 Сойм уповноважує уряд, щоб за згодою президента Карпато - Української Республіки видавав аж до відкликання розпорядження з силою законів.
Пар.2 Розпорядження видані за пар.1, мають бути предложені Соймові на його найближчім засіданні. Інакше тратять зобов’язуючу силу.
Пар.3 Цей закон обов'язує зараз від його прийняття. " [2]
Значення цього закону було дуже велике. Карпатська Україна проголошувалася незалежною державою. Відтепер закарпатці могли самі розпоряджатися своєю долею, розбудовувати державність, стати центром всього українства. Однак зважаючи на складні зовнішньо політичні умови нападу угорських військ ця незалежність так і залишилася номінальною.
Сойм Карпатської України продовжував свою роботу.
Засідання четверте
А. Волошин оголошує промову про вибори першого президента Карпатської України. Вибори проводяться виборчими листками. В результаті голосування одноголосно вибрано єдиного кандидата А. Волошина. З приводу цього в залі здіймається хвиля оплесків. Обраний президент зачитує текст присяги. Цим закінчується засідання.
Засідання п'яте.
Розпочалося розглядом законопроекту про повноваження уряду. Референтом виступає М. Бращайко. Законопроект передбачав надання урядові права видавати розпорядження які б мали силу законів, до остаточного їх затвердження Соймом. Голосування підняттям рук. Закон прийнято в першому читанні. Засідання закінчилося в 18-42.
На останніх шостому і сьомому засіданнях цей законопроект прийнято в другому та третьому читаннях.
Засідання Сойму закінчилося близько двадцятої години вечора. Сойм не розглядав заплановане питання про формування нового уряду.
Засідання сойму Карпатської України стало остаточним пунктом боротьби Закарпаття за незалежність, на короткотривалому засіданні були прийняті історично-важливі рішення, які формували структуру влади Карпатської України в умовах військового часу, і стали важливим здобутком всього українства в боротьбі за державність українського народу.
_______________________
1.В. Гренджа-Донський .....\ www.litopys/grendzh/grendzh07.htm
2.В. Гренджа-Донський .....\ www.litopys/grendzh/grendzh07.htm
Криза Чехословацької федерації та її розпад в березні 1939 р. призвели до важливих міжнародних подій в центральній Європі, які прямо стосувалися долі Карпатської України. 14 березня незалежність проголосила Словаччина. Зважаючи на складність ситуації А. Волошин проголошує про намір 15 березня на засіданні Сойму прийняти закон про незалежність Карпатської України.
Сусідня Угорщина, яка давно вже виношувала плани по захопленню Карпатської України почала їх реалізацію.
На початку березня 1939 р. угорський уряд заручився підтримкою Німеччини в вирішенні питання Карпатської України та її окупації. Уже восени 1938 р. після виконання рішення Віденського арбітражу щодо передачі Південно-Західних земель Підкарпаття Угорщина тримала на кордоні з Карпатською Україною війська в повній бойовій готовності.
Підготовка до наступу на Карпатську Україну почалася ще в середині 1938 р. Командування збройними силами прискореними темпами вело будівництво військових укріплень з боку кордонів з Чехословаччиною, Румунією та Югославією на випадок контрнаступу на угорські території . Створювалась спеціальна група військ - Північ, до якої входили сухопутні війська, підкріплені моточастинами, кавалерією, артилерією і авіацією.
Донесення Д. Готвані уряду від 13 березня 1939 р. свідчить, що угорська армія готувала наступ проти Карпатської України в трьох напрямках. Перша група військ - Східна, готова наступати на Королево – Хуст – Рахів - Ясіня. Головне її завдання - подолати опір січовиків і не допустити захоплення території Східних Районів Румунськими військами.
Друга група військ - Центр, місцем базування якої були міста Берегово і Мукачево, наступатиме в двох напрямках: на Іршаву - Білки - Довге до Нересниці з поверненням потім на Сваляву. Друга група мала рухатися в напрямку Свалява - Нижні Верецьки.
Третя група військ - Захід, яка базувалася в Ужгороді мала наступати на Перечин - Великий Березний - Ужок. Частина сил мала бути кинута в напрямку сіл Тур'я Ремети -Порошково. Командуючий просив уряд встановити контакти з Польщею, щоб та у разі потреби подала допомогу угорським військам. [1]
Угорський уряд активно працював, щоб забезпечити захоплення Карпатської України та визнання цього кроку на міжнародному рівні.
Вже в листопаді 1938 р. Угорщина планувала окупувати Підкарпатську Русь. Але Німеччина та Італія не були готові до можливої війни з Чехословаччиною і тому своїм політичним впливом на угорський уряд М. Горті змінила плани угорського нападу.
Угорські спецслужби поширювали неправдиву інформацію про терор уряду ,важке становище населення Підкарпаття і прохання місцевого населення про приєднання до Угорщини, щоб схилити уряди Німеччини та Італії до підтримки нападу на Чехословаччину. Для того щоб перевірити відповідність чуток німецька розвідка вислала прес-аташе Празького посольства Г. Гофмана з спеціальною місією, щоб він міг інформувати уряд про ситуацію.
В листі Рібентропові він розповідає про спокійну ситуацію політичної організації, про