Електроніка та мікропроцесорна техніка
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Яку логічну функцію дозволяє реалізувати схема ІМС типу ТЛНС?
2. Привести схему типу ТЛНС?
3. Які основні недоліки схеми типу ТЛНС?
4. Що собою являють логічні ІМС з емітерними зв'язками?
ІХ. Підсумки опрацювання:
Теоретична частина: Логічні елементи
План:
1. Логічні ІМС типу ТЛНС, РТЛ і РЕТЛ
2. Логічні ІМС з емітерними зв'язками
Література
1. Логічні ІМС типу ТЛНС, РТЛ і РЕТЛ
Простий, історично перший, варіант логічних ІМС типу ТЛНС показаний на Рис. 11.8. Неважко переконатися, що дана схема дозволяє реалізувати функцію АБО - НЕ. Будь-який з вхідних сигналів позитивної полярності (позитивна логіка) буде інвертований на виході. Дійсно, надходження хоч би на один вхід сигналу позитивної полярності приводить до відмикання відповідного транзистора і переходу його в режим насичення. При цьому різко зростає падіння напруги на загальному для всіх транзисторів опорі навантаження Rн, а вихідна напруга знизиться практично до нуля. Таким чином, високий рівень напруги на вході, відповідний логічній одиниці, призводить до зниження напруги на виході схеми до рівня логічного нуля. У негативній логіці, тобто у тому випадку, коли на вхід (входи) поступає напруга негативної полярності, схема, побудована на транзисторах типу n-p-n виконує функцію І - НЕ: високий рівень напруги на виході буде тільки за умови, що всі три транзистори замкнуто, тобто на всі входи поступили сигнали низького рівня. Зміна характеру функції при заміні позитивної логіки на негативну (і навпаки) є загальною властивістю логічних схем, в чому неважко переконатися при подальшому розгляді їх різновидів.

Рис. 11.8. Схема типу ТЛНС
Не дивлячись на певні переваги (простота, мала споживана потужність, висока швидкодія), транзисторні логічні мікросхеми з безпосереднім зв'язком застосовуються рідко. Їх недоліком є значний розкид вхідних характеристик (а, отже, і вхідних опорів) транзисторів. В результаті при одній і тій же вхідній напрузі базові струми транзисторів можуть істотно відрізнятися один від одного. Крім того, схеми типу ТЛНС мають низьку завадостійкість і невелику навантажувальну здатність.
Для підвищення завадостійкості і вирівнювання вхідних опорів транзисторів в ланцюзі баз включають додаткові резистори з опором близько декількох сотень Ом (Рис. 11.9). В цьому випадку утворюється схема типу РТЛ, принцип роботи якої і виконувані нею логічні функції нічим не відрізняються від розглянутої вище схеми типу ТЛНС. Слідує, проте, відзначити, що схеми типу РТЛ мають відносно невелику швидкодію. Пояснюється це тим, що ділянка база - емітер кожного транзистора володіє помітною паразитною ємністю (показано пунктиром на рис 11.9).

Рис. 11.9. Схема типу РТЛ

Рис. 11.10. Схема типу РЕТЛ
Під час надходження вхідного сигналу ця ємність заряджає через відповідний базовий резистор. Постійна часу заряду при чималому опорі базового резистора може перевищити тривалість вхідного сигналу. В результаті відбуваються спотворення форми вхідного сигналу, затягування процесу відмикання транзистора і зниження швидкодії схеми. Для усунення цього недоліку базові резистори шунтують конденсаторами (Рис. 11.10). Схеми такого типу називаються схемами РЕТЛ. У момент перемикання конденсатори (їх називають прискорюючими) на деякий час закорочують резистори і тим самим як би виключають їх з схеми. Тому постійна часу заряду паразитних базових ємностей різко зменшується, а час перемикання транзисторів із замкнутого стану у відкритий і навпаки, помітно скорочується.
Розглянуті варіанти логічних інтегральних мікросхем використовувалися на першому етапі розвитку мікросхемотехніки. У напівпровідникових ІМС і особливо в мікросхемах з високим ступенем інтеграції (ВІС) вони виявилися безперспективними.
2. Логічні ІМС з емітерними зв'язками (перемикачі струму)
Розглянуті вище типи логічних ІМС володіють загальним недоліком: транзистори в цих схемах, знаходячись у відкритому стані, працюють в режимі насичення. У зв'язку з цим в областях бази і колектора накопичуються значні заряди, для розсмоктування яких під час переходу транзистора в закритий стан потрібний додатковий час. Для усунення цього недоліку використовуються схеми типу ТЛПТ (перемикачі струму), які називаються також транзисторними логічними схемами з емітерними зв'язками (типу ТЛЕЗ). Основна особливість цих схем полягає в тому, що відкриті транзистори в них не входять в режим насичення. Завдяки цьому, підвищується швидкодія схеми.
Одна з простих схем подібного типу - логічна схема типу ТЛПТ показана на Рис. 11.14. У початковому стані транзистори VT1-VT3 замкнуті і струм від джерела проходить через транзистор VT4, який відкритий опорною напругою. Оскільки всі вхідні транзистори (VTI - VT3) замкнуті, то на базу вихідного транзистора VT5 подається високий позитивний потенціал, рівний потенціалу колекторів транзисторів VT1-VT3. Транзистор VT5 при цьому відкритий, через резистор R4 (опір навантаження) проходить великий струм, напруга на резисторі R4 підвищується, що відповідає рівню логічної одиниці на виході у2.
Характерною особливістю схеми є такий вибір режиму роботи відкритих транзисторів VT4 і VT5, який забезпечує надійне відмикання цих транзисторів, не доводячи до насичення.
Відмикання хоч би одного з транзисторів VT1 - VT3 приводить до підвищення падіння напруги на резисторі R3 і забезпечує замикання транзистора VT4 (оскільки потенціал емітера цього транзистора стає вищим, ніж потенціал бази, підключеної до низьковольтного джерела опорної напруги). У зв'язку з цим струм від джерела живлення різко перемикається з транзистора VT4 на транзистори VT1-VT3. Падіння напруги на резисторі R1 зростає, потенціал бази транзистора VT5 знижується, транзистор VT5 закривається, а величина напруги на виході у2 (на резисторі R4) падає до рівня логічного нуля.
Таким чином, схема дозволяє реалізувати логічну операцію АБО - НЕ. Вихід у1 (з колектора транзистора VT4) - прямій. Знімаючи вихідну напругу з цього виходу, можна реалізувати функцію «АБО».
Складніша схема транзисторної логіки, що працює за принципом перемикання струму, показана на Рис. 11.15. Ця схема (типу ТЛЕЗ) вважається однією з найбільш швидкодіючих логічних ІМС. У схемі чотири емітерно-зв'язані каскади (VТ1 -VТ4), два вихідних каскади (VT5, VT6) з навантаженням в ланцюзі емітера і джерело опорної напруги на транзисторі VT7. Робота даної схеми багато в чому аналогічна роботі схеми на Рис. 11.14.

Рис. 11.14. Логічна схема типу ТЛПТ

Рис 11.15. Схема типу ТЛЕЗ
Якщо на входи х1, х2, х3 подані потенціали, відповідні рівню логічного нуля, то транзистори VT1 - VT3 закриті, транзистор же VT4 відкритий, оскільки на його вхід подана опорна напруга з резистора R4, включеного в ланцюг емітера транзистора VТ7. Якщо хоч би на один з входів подати позитивну напругу, рівну рівню логічної одиниці, то відповідний вхідний транзистор відкриється (але не увійде до режиму насичення), а транзистор VT4 закриється.
Схема має два виходи. На одному з них y1 напруга відповідатиме логічній одиниці тільки у тому випадку, коли замкнутий транзистор VT4. Для цього, як вже наголошувалося, достатньо подати одиничну напругу хоч би на один вхід схеми. Отже, по виходу у1 схема реалізує логічну операцію АБО. Неважко переконатися в тому, що по виходу у2 схема дозволяє виконати логічну операцію АБО - НЕ. Тому можна вважати, що схема типу ТЛЕЗ в цілому здатна реалізувати функцію АБО/АБО - НЕ. Звернемо увагу на те, що в схемі на рис 11.15 заземлений не негативний, а позитивний полюс джерела живлення, так що всі робочі потенціали, що відлічуються щодо нульового потенціалу заземленого позитивного полюса джерела, виявляються негативними. Зрозуміло, це не міняє принципу дії схеми, проте заземлення позитивної шини живлення істотно зменшує вплив перешкод, що проходять по ній.
Контрольні запитання:
1. Яку логічну функцію дозволяє реалізувати схема ІМС типу ТЛНС?
2. Привести схему типу ТЛНС?
3. Які основні недоліки схеми типу ТЛНС?
4. Що собою являють логічні ІМС з емітерними зв'язками?
Інструкційна картка №26 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки
4.3 Цифрові пристрої
Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.
ІІ. Студент повинен знати:
- Призначення лічильників імпульсів;
- Область застосування лічильників імпульсів;
- Способи реалізації лічильників імпульсів;
- Будову та принцип роботи схем лічильників імпульсів різних типів.
ІІІ. Студент повинен уміти:
- Застосовувати лічильники імпульсів при побудові електричних схем;
- Будувати та викреслювати схеми на основі лічильників імпульсів.
ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.
V. Література: [1, с. 174-178].
VІ. Запитання для самостійного опрацювання:
1. Лічильники імпульсів
VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Що являє собою лічильник імпульсів?
2. Що таке послідовний лічильник імпульсів?
3. Що таке паралельний лічильник імпульсів?
4. На які типи поділяються лічильник імпульсів?
ІХ. Підсумки опрацювання:
Теоретична частина: Цифрові пристрої
План:
1. Лічильники імпульсів
Література
1. Лічильники імпульсів
Однією з найрозповсюдженіших операцій у пристроях інформаційно-обчислювальної і цифрової вимірювальної техніки є фіксування кількості імпульсів-підрахунок їх кількості. Ревізують таку операцію лічильники імпульсів. Лічильники також забезпечують представлення інформації про кількість імпульсів у вигляді двійкового коду (завдяки принципу побудови).
Лічильники бувають прості (підсумовуючі, у яких код збільшується на одиницю після надходження на вхід кожного імпульсу; віднімаючі, у яких код відповідно зменшується після надходження на вхід кожного імпульсу) і реверсивні (суміщають властивості підсумовуючих і віднімаючих - можуть працювати в тому або іншому режимі за зовнішньою командою). Як правило, лічильники будують на основі тригерів. Схема чотирирозрядного підсумовуючого послідовного двійкового лічильника, виконаного на комбінованих RST-тригерах з імпульсними інверсними входами синхронізації наведена на рис. 8.7, його умовне позначення - на рис. 8.8, часові діаграми роботи - на рис. 8.9, таблиця переходів - у табл. 8.1.

Рис. 8.7 - Чотирирозрядний послідовний двійковий лічильник

Рис. 8.8 - Умовне позначення чотирирозрядного послідовного двійкового лічильника
Таблиця 8.1 Таблиця переходів чотирирозрядного послідовного двійкового лічильника

Лічильник називається послідовним, тому що вихід тригера кожного попереднього розряду з'єднано з лічильним входом (входом синхронізації) тригера наступного розряду, в результаті чого передача інформації - перемикання тригерів розрядів лічильника - відбувається послідовно одного за одним. Це визначає низьку швидкодію лічильника.

Рис. 8.9 - Часові діаграми роботи чотирирозрядного підсумовуючого послідовного двійкового лічильника з імпульсним інверсним лічильним входом
У паралельних лічильників інформація з розряду в розряд передасться за допомогою спеціальної комбінаційної схеми, а входи синхронізації тригерів з'єднано разом і перемикання всіх тригерів відбувається одночасно.
Як видно з таблиці переходів і часових діаграм, при безперервній роботі лічильника на його виходах Q1, Q2, Q4, Q8 формується послідовний двійковий код.
Вхід R призначений для встановлення лічильника в нульовий стан (у даному разі - подачею сигналу логічної 1).
Входи D1, D2, D4, D8 призначені для паралельного занесення чисел у лічильник - для задання початкового стану, що відрізняється від нульового.
Послідовну роботу лічильника можна порушити, обмеживши кількість його станів. Це можна зробити, вводячи зворотний зв'язок, як, наприклад, показано на рис. 8.10. Тепер при досягненні десятого стану лічильник одразу переходить в нульовий стан - отримано двійково-десятковий лічильник, який має не 16, а 10 станів і формує на виходах двійково-десятковий код. Його таблиця переходів наведена в табл. 8.2, а часові діаграми роботи - на рис. 8.11.

Рис. 8.10 - Отримання двійково-десяткового лічильника з двійкового (а) і умовне позначення двійково-десяткового лічильника (б)

Рис. 8.11- Часові діаграми роботи чотирирозрядного двійково-десяткового лічильника
Таблиця 8.2 Таблиця переходів чотирирозрядного послідовного двійково-десяткового лічильника

Застосування таких лічильників разом з двійково-десятковими або двійково-семисегментними дешифраторами дозволяє на основі стандартних ІМС будувати схеми керування багаторозрядними десятковими індикаторами (розряди десяткові, а у межах десяткового розряду рахунок двійковий).
На рис. 8.12 наведено схему лічильника, який також має десять станів, але працює не в послідовному двійковому коді, бо після надходження восьмого імпульсу переходить з 7 стану у 14, після дев'ятого - у 15, а після десятого - у 0.

Рис. 8.12 - Чотирирозрядний лічильник, що має десять станів

Рис. 8.13 - Реверсивний лічильник К561ИЕ14
У вигляді ІМС випускається досить широка номенклатура лічильників. На рис. 8.13 як приклад наведене умовне позначення чотирирозрядного реверсивного лічильника К561ИЕ14. Він має входи:
1) запису інформації з входів паралельного вводу інформації D1, D2, D4, D8 - WR;
2) паралельного вводу інформації - D1, D2, D4, D8;
3) синхронізації (тактовий) - C;
4) дозволу лічення - V;
5) напрямку лічення (підсумовування чи віднімання) - ± 1;
6) задання роботи в двійковому чи двійково-десятковому коді - 2/10. Виходи:
1) інформаційні - Q1, Q2, Q4, Q8;
2) переносу (займу) в старшин (із старшого) розряду - р.
Контрольні запитання:
1. Що являє собою лічильник імпульсів?
2. Що таке послідовний лічильник імпульсів?
3. Що таке паралельний лічильник імпульсів?
4. На які типи поділяються лічильник імпульсів?
Інструкційна картка №27 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки
4.3 Цифрові пристрої
Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.
ІІ. Студент повинен знати:
- Призначення регістрів;
- Область застосування регістрів;
- Способи реалізації регістрів;
ІІІ. Студент повинен уміти:
- Застосовувати регістри при побудові електричних схем;
- Будувати та викреслювати схеми на основі регістрів.
ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.
V. Література: [1, с. 178-179].
VІ. Запитання для самостійного опрацювання:
1. Регістри
VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Що називається регістром?
2. Область застосування регістрів?
3. Яким чином класифікуються регістри?
ІХ. Підсумки опрацювання:
Теоретична частина: Цифрові пристрої
План:
1. Регістри
Література
1. Регістри
Регістри призначені для запам'ятовування і зберігання інформації, представленої у вигляді багаторозрядних двійкових чисел (двійкового коду) та їх видачі за зовнішньою командою - це елементи короткочасної (оперативної) пам'яті.
Залежно від способу запису і видачі інформації регістри бувають:
1) послідовні - запис інформації в яких виконується послідовно – одного двійкового розряду за іншим через один вхід;
2) паралельні - запис інформації в яких виконується одночасно (паралельно) у всі розряди;
3) послідовно-паралельні - можуть працювати як послідовні або паралельні, залежно від сигналу на спеціальному вході керування.
На рис. 8.14 як приклад наведено умовне позначення універсального регістру типу 564ИР9.

Рис. 8.14 - Універсальний регістр 564ИР9
Він має входи:
1) синхронізації (тактовий) - С;
2) задання режиму роботи (паралельний-послідовний) -P/S;
3) послідовного вводу інформації (входи JK-тригера першого розряду) - J, K;
4) паралельного вводу інформації – D1, D2, D3, D4;
5) задання видачі інформації в прямому або інверсному коді – T/С;
6) встановлення нульового стану R.
Виходи: Q1, Q 2, Q 3, Q 4.
При видачі інформації у послідовному коді останній знімається з виходу Q 4.
Контрольні запитання:
1. Що називається регістром?
2. Область застосування регістрів?
3. Яким чином класифікуються регістри?
Інструкційна картка №28 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки
4.3 Цифрові пристрої
Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.
ІІ. Студент повинен знати:
- Призначення суматорів;
- Область застосування суматорів;
- Способи реалізації суматорів;
ІІІ. Студент повинен уміти:
- Застосовувати суматорів при побудові електричних схем;
- Будувати та викреслювати схеми на основі суматорів.
ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.
V. Література: [1, с. 178-179].
VІ. Запитання для самостійного опрацювання:
1. Суматор. Загальні відомості
VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Що таке суматор?
2. Як класифікують суматори?
3. Як графічно позначаються суматори та їх таблиці істинності?
ІХ. Підсумки опрацювання:
Підготував викладач: Бондаренко І.В.
Теоретична частина: Цифрові пристрої
План:
1. Суматор. Загальні відомості
Література
1. Суматор. Загальні відомості
Суматор – логічний комбінаційний пристрій, що виконує арифметичне додавання кодів двох чисел. При арифметичному додаванні виконуються й інші додаткові операції: врахування знаків чисел, вирівнювання порядків. Зазначені операції виконуються в арифметико-логічних пристроях (АЛП) чи процесорних елементах, ядром яких є суматори.