Вплив легування цинком на властивості МОН-структур
3.2. Взамозв’язок структурно досконалост монокристалчно кремнво пдкладки плвок SiO2.
Розглянемо можлив причини неоднордного розподлу дефектв. Розрахунок характеру нагрву одн пластини [19] парт пластин [20] показав, що як при прогрв, так при охолодженн росте нервномрнсть розподлу температур вздовж радуса пластини. В результат розв’язання крайово задач теплопровдност аналзу кнетики нагрву та теплообмну в парт пластин в [20] показано, що максимальний перепад температури склада 46К при швидкост завантаження 0,002 м/c 340К при 0,01 м/c. При цьому радальн тангенцальн термчн напруження пластини ростуть пропорцйно рзниц температур:
(19)
(20)
де: a - коефцнт термчного розширення; E - модуль Юнга; DT - рзниця температур; r - координата; R - радус пластини.
Пд х дю утворюються дислокац проходить знмання термчного напруження в межах дано длянки. При повторнй циклчнй обробц знов виникають термчн напруження, причому умови утворення дислокацй значно полегшуються (проходить розмноження дислокацй почина дяти механзм х передач). Оскльки граднт температури максимальний на краю пластини, дислокац виникають практично завжди на перифер в вигляд лнй зсувв , в подальшому, перемщаються до центру вздовж площин ковзання [21]. Внаслдок того, що плвка SiO2 жорстко зв’язана з пдкладкою, в мсцях перемщення сусднх атомних площин в напрямку ковзання дислокацй виникатимуть максимальн напруження плвки, релаксаця яких буде проходити шляхом локального руйнування плвки утворення пор. Таким чином, на нашу думку, пори повинн наслдувати не дислокац як так, а утворюватися при х рус вздовж площин ковзання [21].
Вказане припущення пдтверджене експериментально при металографчному дослдженн протравлено в дислокацйному травнику пдкладки псля взуалзац пор методом [19]. На рис. 3.1.1. длянки темного фону вдповдають розтравленй поверхн кремнво пластини пд порою. Ямки травлення виходв дислокацй на цих длянках проявляються вздовж лнй х утворення. Наслдування порами плвки смуги ковзання дислокацй пдтверджу також рис. 2.3.2. Як видно з рисункв, в кльксному вдношенн густина розтравлених ямок травлення значно менша х сумарно густини.
Використовуючи в якост вдлку орнтацю пластин кремню базового зрзу встановлено напрями лнй пороутворення в плвках диоксиду кремню. Вони вдповдають кристалографчним напрямам <110> в пдкладц, як, згдно [22], найврогдншими напрямками ковзання в гратц типу алмаз.

Рис. 3.1.1. Закристалзована длянка протравлено плвки SiO2
Як винятки, при металографчному дослдженн поверхн частково протравлених плвок SiO2 спостергали також закристалзован длянки (Рис.3.1.1).
Пори на цих длянках проявлялися мж границями кристалтв аморфно матриц. ·х утворення зв’язують з механчними напруженнями, що перевищують критичн, обумовленими рзними значеннями к.т.р. кремнво пдкладки, кристалчного аморфного диоксиду кремню. ¶нцатором локально кристалзац плвок через рдку фазу диоксид кремню - домшка можуть служити навть незначн клькост домшок лужних металв, наймоврншим джерелом яких може бути поверхня кварцового реактора та неконтрольован забруднення використовуваних реагентв.
Виходячи з викладеного можна видлити так механзми пороутворення в плвках термчного диоксиду кремню:
руйнування плвки внаслдок випаровування або згорання матералу локальних забруднень поверхн кремнвих пластин в процес росту плвки;
утворення пор при рус дислокацй пдкладки пд дю термомеханчних напружень;
утворення пор при локальнй кристалзац плвок, стимульованй домшками.
Характерно, що переважаюча кльксть пор утворються внаслдок д механзму пороутворення, пов’язаного з рухом дислокацй кремнво пдкладки в процес росту плвки.
3.3. Гетеруюча дя цинку. Оптимзаця технологчного процесу за концентрацю домшки.
Для зменшення густини дефектв можна використовувати методи гетерування (див. §1.3). Переважна бльшсть з них передбача спецальну обробку поверхн пластин перед першою термчною операцю. До них вдносяться гетерування з допомогою порушеного шару, який створються рзними методами, гетерування з допомогою нанесених шарв, термчна обробка в спецальному хмчному середовищ.
Але, на нашу думку оптимальними були б так методи, як можна сумстити з першою термчною операцю – термчним окисленням пластин. Зокрема, знизити активнсть процесу утворення пор, пов’язаного з рухом дислокацй пдкладки вздовж лнй ковзання можна шляхом впровадження в х ядра домшкових атомв з газово фази в процес росту плвки. Згдно лтературних даних [25] в якост гетеруючо домшки ми вибрали цинк, який буде декорувати дислокац, заповнювати зв’язувати х незавершен зв’язки.
Дослдження гетеруючого впливу цинку, який вводили в реактор з розчину хлориду цинку, проводили при таких концентрацях у вихдному розчин, що заливався у барботер: 0; 0.1; 0.5; 1; 2; 3; 5% для визначення оптимального вмсту.
Отриман плвки диоксиду кремню товщиною 120¸140 нм дослджували мдножелатиновим методом селективним травленням для визначення густини пор (див. § 2.3).
Встановлено, що густина пор в плвках SiO2 при окисленн за стандартною технологю склада вд 6.5 до 15 см-2. Отриман дан узгоджуються з результатами роботи [23].
При введенн хлориду цинку в процес окислення густина пор складала вд 0.3 до 1.5 см-2, що на порядок нижче, нж при окисленн за стандартною технологю. Дослдження показали, що навть при незначних концентрацях (менше 1%) пористсть плвок рзко понижуться. Зниження пористост йде до певного рвня, який близький до 1 см-2. Мнмальне значення пористост спостергали на зразках, як окислювали при концентрац хлориду цинку в дапазон 1…3%. Суттво, що в цьому дапазон концентрац пористсть плвок диоксиду кремню слабо залежить вд концентрац розчину хлористого цинку. При подальшому збльшенн концентрац пористсть отриманих плвок збльшуться. Отже, збльшення концентрац водного розчину хлористого цинку вище 3% недоцльно.
Отриман результати люстру рис. 3.3.1. .

Таким чином, експериментально пдтверджена можливсть пониження дефектност плвок диоксиду кремню гетеруванням домшкового цинку дислокацй пдкладки. Ефективнсть запропонованого методу, як показали експериментальн дослдження, у два-три рази вища, нж при гетеруванн дефектв порушеним шаром неробочо сторони пластини Si. Це пов’язане з тим, що в нашому випадку знижуться рухливсть снуючих дислокацй, а не тльки х густина на робочй сторон пластини.
Недолком методу барботування для створення парогазового окислювального середовища у реактор змна концентрац розчину, пов’язана з рзною швидкстю випаровування компонентв.
Для усунення цього недолку ми вдпрацювали процес монокристалчного кремню з домшкою хлориду цинку в газовый фаз при миттвому випаровуванн компонентв розчину. (див.2.1)
Результати дослджень пористост вирощених плвок приведен на рис 3.3.2.
Рис. 3.3.2. залежнсть густини пор у плвок SiO2 вд концентрац водного розчину хлориду цинку при миттвому випаровуванн для рзно товщини вирощено плвки: трикутник - товщина плвки 1200А; кружок - товщина плвки 5000А.
Як видно з рис. На кривй концентрацйно залежност густини дефектв у плвках також чтко проявляться область мнмально концентрац пор. Процес вирощування плвок найкраще проводити у цй област, яка лежить бля 0.001%
Для подальшого використання необхдн дослдження електрофзичних параметрв структур, результати яких приведен у наступному параграф.
Електрофзичн характеристики структур.
Як видно з результатв, описаних вище, у легованих цинком структурах Si-SiO2 спостергаться покращення суцльност плвок SiO2. Це пов’язане з заповненням легуючою домшкою незавершених зв’язкв дислокацй приповерхнево област кремнво пластини зниження, за рахунок цього, рухливост дислокацй. Оскльки одним з механзмв утворення пор деформацйне локальне руйнування плвки, щльно з’днано з пдкладкою, за рахунок напружень, як перевищують критичн, пд час змщення сусднх атомних площин при рус дислокацй. Вказане легування при оптимальних концентрацях повинне приводити до покращення структурно досконалост меж роздлу, зменшення рухливост дислокацй , вдповдно, пористост плвок SiO2 [19].
Можна сподватися, що легування приповерхнево област кремню приводитиме до покращення електрофзичних характеристик меж роздлу, що буде проявитися перш за все на таких параметрах, як густина поверхневих станв та генерацйно-рекомбнацйний час життя.
Розрахунок приводили за результатами вимрювання вольт-фарадних характеристик за методикою, описаною в § 2.4
Результати дослдження параметрв ОПЗ легованих цинком структур приведен в таблиц.
Таблиця. 3
| Концентраця домшки, % | 0 | 0.0005 | 0.001 | 0.0025 |
| Густина поверхневих станв, Dit, еB/кв.см. | 5.7´1011 | 5.7´1011 | 5.0´1011 | 5.2´1011 |
| Час життя, tg, 10-6 c | 45 | 40 | 86 | 55 |
Як видно з таблиц, введення домшки цинку приводить до пдвищення структурно досконалост приповерхнево област кремню, що виявляться в зменшенн з ростом рвня легування густини поверхневих станв та пдвищенн часу життя нервноважних носв заряду, причому вказане покращення спостергаться лише при повному рвн легування, який ма свй оптимальний дапазон. Високолегован структури порвняно з контрольними характеризувалися гршими показниками якост. Це пояснються тим, що при концентрац домшки 3´10-3% вище, атоми цинку будуть входити не лише в ядро дислокацй, а й легувати поверхню кремню цлому, тобто створювати точков дефекти в кристалчнй гратц, а при високому рвн – дислокац невдповдност [10]. Наявнсть дефектв структури приводить до появи додаткових рекомбнацйних центрв енергетичних станв, пов’язаних з ними, що знижу рухливсть носв заряду, х час життя пдвищу концентрацю енергетичних поверхневих станв, тобто в цлому призводить до погршення параметрв структур.
Симптоматично, що структури з оптимальним рвнем легування псля опромнення наступного вдпалу характеризувалися кращими значеннями параметрв меж роздлу порвняно з контрольними, тобто мали нижчу радацйну чутливсть. Це пояснються зниженням рвня механчних напружень приповерхнево област за рахунок легування та зменшення дефектност. Як вдомо [17], пдвищення структурно досконалост кристалчно гратки в област меж роздлу повинно приводити до покращення електрофзичних характеристик системи Si-SiO2.
На рис.3.4.1 приведен концентрацйн залежност часу життя неосновних носв заряду 1/tg = f(С). У дапазон концентрацй, близьких до 0.002% спостергаться чтко виражений мнмум, характерний як для опромнених, так для неопромнених структур. Причому величина часу життя неосновних носв заряду при оптимальному рвн легування в област мнмуму кращ, нж у контрольних зразках, що пддавались не пддавались радацйно-термчнй обробц.
Зниження часу життя при рвнях легування, що перевищують оптимальн, найврогднше зумовлене структурним розпорядкуванням приповерхнево област пд впливом високо концентрац легуючо домшки, утворенням складних комплексв, що мстять цинк та самочинно не розпадаються пд час вдпалу.
Залежнсть величини, обернено до часу життя, вд концентрац домшки, а не часу життя, приводиться тому, що 1/tg пропорцйна густин генерацйно-рекомбнацйних центрв виража змну рвня дефектност приповерхнево област кремню.
Порвняно з нелегованими структурами, оптимальне легування приводить до швидшого вдновлення густини поверхневих станв псля радацйно-термчно обробки, що вдображено на рис.3.4.1. Причому, як видно з малюнка, термчна обробка псля опромнення приводить до менших значень густини поверхневих станв приповерхнево област кремню, порвняльно з вихдними структурами.
Характерно, що оптимальн значення параметрв структур спостергаються при тих же значеннях концентрацй домшки, при яких плвки SiO2 характеризуються найкращою суцльнстю.
Таким чином, встановлений нами дапазон оптимальних концентрацй гетеруючо домшки буде приводити не тльки до зниження густини структурних дефектв плвок SiO2, але й до покращення електрофзичних характеристик м6еж роздлу делектрика з монокристалчною пдкладкою, що важливо для подальшого практичного використання.

Рис. 3.4,1. Залежност впливу опромнення та наступного вщпалу на 1/Тд: 1 - вихдн; 2 - псля опромнення.

Рис. 3.4.2. Концентрацйна залежнсть вдносно змни густини поверхневих станв псля радацйно-термчно обробки.
Висновки
Вивчен механзми попроутвореня плвках термчного диоксиду кремню;
Показано, що переважаюча кльксть пор утворються вздовж лнй ковзання внаслдок напружень плвок, викликаних рухом дислокацй монокристалчнол пдкладки.
Запропоновано механзм гетерування дуфектв шляхом гальмквання руху дислокацй атомами цинку;
Визначений дапазон оптимальних концентрацй домшки у газовй фаз при якй плвки характеризуються мнмальними значеннями пористост оптимальними електрофзичними параметрами.
5. ЕКОНОМ¶ЧНА ЧАСТИНА
У зв’язку з особливостями науково-дослдних розробок для х ефективного здйснення, координацй робт, оперативного управлння ходом робт, передбачене сткове планування та керування.
5.1. Планування науково-дослдно роботи (НДР).
В розрахунково - пояснювальнй записц до дипломно роботи планування НДР здйснються в наступнй послдовност :
Розбиття комплексу робт на окрем етапи.
Виявлення та опис всх подй та робт.
Визначення часу виконання робт.
Побудова сткового графка.
Розрахунок параметрв сткового графка.
5.1.1 Розбиття комплексу робт на окрем етапи.
Весь комплекс робт длиться на так етапи :
пдготовчий;
теоретична розробка теми;
проведення експерименту;
обробка даних, отриманих при експериментах;
технчний звт;
Таблиця 1.Тривалсть розробки етапв проекту
| Ж | Назва етапу | Виконавець | Кльксть виконавцв | Тривалсть етапу, днв |
|
1 2 3 4 |
Розробка графка робт Написання теоретично частини дипломно роботи Проведення дослджень зняття характеристик МДН-структур Обробка експериментальних даних |
студент-дипломник; кервник студент-дипломник; кервник студент-дипломник; кервник студент-дипломник |
2 2 2 1 |
35 15 10 20 |
5.1.2 Виявлення та опис всх подй та робт.
Графчна модель всього процесу виконання НДР ( стковий графк ) складаться з подй та робт. Кльксть робт в стковому графку залежить вд ступеня його деталзац, що визначаться об’мом складнстю розробки. Границ деталзац подй та робт визначаються технологю робт границею вдповдальност виконавцв. Чим бльш деталзована сть, тим простше оцнити проконтролювати по коду виконання розробки. Вс под та роботи, що входять в комплекс робт, зводимо в таблицю в порядку х послдовност, тобто необхдно скласти бблотечний список. Цей список включа перелк подй та х ндексацю, а також перелк робт та х коди.
Таблиця 2. Перелк робт та подй
| Ж |
Назва под |
Код роботи |
Змст роботи |
| 0 | Завдання отримано. | 0-1. | Складання плану роботи. |
| 1 | План роботи складено. | 1-2 | Вивчення лтератури. |
| 2 | Лтература вивчена. | 2-3 | Пдготовка монокристалу для нанесення плвки. |
| 2-4 | Пдготовка обладнання для вирощування плвки SiO2. | ||
| 2-8 | Пдготовка обладнання для дослдження. | ||
| 2-20 | Аналз. | ||
| 3 | Пластини монокристалу пдготовлен | 3-5 | Складання установки для вирощування плвок. |
| 3-6 | Розрахунок умов вирощування | ||
| 4 | Обладнання для вирощу- вання пдготовлене. | 4-5 | Пдготовка матералу для вирощування. |
| 5 | Установка складена. Матерал пдготовлений. | 5-6 | Наладка установки для вирощування. |
| 6 | Умови вирощування плвок розрахован. | 6-7 | Вирощування плвок доксиду кремню. |
| 7 | Плвки нарощен | 7-8 | Пдготовка пластин з нарощеною плвкою. |
| 7-10 | Зняття делектрично плвки. | ||
| 8 | Обладнання та пластини готов для дослдження. | 8-9 | Визначення дефектност делектричних плвок |
| 9 | Визначено дефектнсть делектричних плвок. | 9-12 | Знаходження напружень пластин. |
| 10 | Делектрична плвка знята | 10-11 | Визначення дефектност пластин. |
| 10-12 | Знаходження напружень пластин. | ||
| 11 | Дефектнсть пластин дослджена. | 11-14 | Фотографування дефектност пластин. |
| 12 | Напруженсть всх пластин Si визначена. | 12-13 | Порвняння результатв двох дослджень. |
| 13 | Порвняння проведен. | 13-14 | Знаходження залежност густини пор вд напруження. |
| 14 | Дефектнсть сфотографована. Залеж- | 14-15 | Опис результатв. |
| нсть густини пор вд напруження встановлена. | |||
| 15 | Опис результатв проведений. | 15-16 | Побудова сткового графка. |
| 16 | Стковий графк побудовано. | 16-17 | Розрахунок параметрв сткового графка. |
| 17 | Розрахунок параметрв проведено. | 17-18 | Визначення затрат на проведення НДР. |
| 17-20 | Аналз отриманих результатв | ||
| 18 | Затрати визначен. | 18-19 | Оцнка науково-технчно ефективност НДР. |
| 19 | Ефективнсть оцнена. | 19-20 | Аналз ефективност. |
| 20 | Аналз проведено. | 20-21 | Висновки. |
| 21 | Висновки зроблено. | 21-22 | Оформлення. |
| 22 | Робота оформлена |
5.1.3. Визначення часу виконання робт.
Для планування тривалост виконання робт необхдно користуватись вдповдними нормативами або узагальненими даними минулих аналогчних розробок ( з врахуванням процента х виконання ).
В бльшост випадкв при плануванн комплекса робт творчого характеру, а також при плануванн нових дослджень, що не мають аналогв в минулому, не сну н нормативв, н досвду роботи. В таких випадках використовують три або дв ймоврн оцнки часу. Ц оцнки визначаються в днях.
tоч = (tmin+ 4tнй +tmax ) / 6
s2 tоч = [(tmax-tmin)/6]
Приклад розрахунку для роботи 0-1:
tоч = (4+4´5+7)/6=5
s2 tоч = (7-4)/6=0.25
Вс результати розрахункв зведен в таблицю 3.
5.1.4. Побудова сткового графка.
Таблиця 3. Трудомнсть виконання робт та кльксть виконавцв.
|
Код роботи |
Трудомстксть роботи в днях |
Дисперся s2 tоч, дн |
К-сть викон. |
|||
|
tmin |
tнй |
tmax |
tоч |
|||
| 0-1 | 4 | 5 | 7 | 5 | 0.25 | 2 |
| 1-2 | 4 | 5 | 6 | 5 | 0.11 | 1 |
| 2-3 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 2-4 | 2 | 3 | 4 | 3 | 0.11 | 2 |
| 2-8 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 2-20 | 5 | 7 | 8 | 7 | 0.25 | 1 |
| 3-5 | 3 | 4 | 5 | 4 | 0.11 | 2 |
| 3-6 | 6 | 7 | 7 | 7 | 0.03 | 2 |
| 4-5 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0.03 | 1 |
| 5-6 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 6-7 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 7-8 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 7-10 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 8-9 | 1 | 2 | 4 | 1 | 0.25 | 2 |
| 9-12 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 9-14 | 1 | 1 | 3 | 1 | 0.11 | 1 |
| 10-11 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 10-12 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0.03 | 2 |
| 11-14 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 12-13 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 13-14 | 1 | 1 | 3 | 1 | 0.11 | 1 |
| 14-15 | 2 | 3 | 5 | 3 | 0.25 | 1 |
| 15-16 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 16-17 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 17-18 | 1 | 1 | 3 | 1 | 0.11 | 1 |
| 17-20 | 2 | 4 | 4 | 4 | 0.11 | 1 |
| 18-19 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 1 |
| 19-20 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0.03 | 2 |
| 20-21 | 2 | 3 | 3 | 3 | 0.03 | 2 |
| 21-22 | 4 | 6 | 7 | 6 | 0.25 | 1 |
5.1.5 Розрахунок параметрв сткового графка.
До основних параметрв сткового графка вдносяться:
| Тривалсть шляху t(L) | t(L) = tijk |
| Тривалсть критичного шляху Ткр |
Ткр = t[L(I-C)max ] |
| Резерв часу шляху R(L) |
R(L) = Ткр -t(L) |
| Раннй термн здйснення под Тр |
Тр = t[L(I-)mах ] |
| Пзнй термн здйснення под Тп | Тп = Ткр - t[L(-С)mах ] |
| Резерв часу под R | R = Тп - Тр |
| Раннй термн початку роботи Трпj |
Трпij = t[L(1-)mах ] або Трпj = Тр |
| Раннй термн закнчення роботи Трзj | Трзj = Tpпij+tij |
| Пзнй термн початку роботи Тппj | Тппj = Тпзj -tij |
| Пзнй термн закнчення роботи Тпзj | Тпзj = Тпj |
| Повний резерв часу роботи Rпj |
Rпj = Тппj - Трпj або Rпj = Тпзj - Трзj |
| Вльний резерв часу роботи Rсj | Rсj=Rпj -Rj |
| Коефцнт напруженост роботи Кнj | Кнj=[t(Lmax)-t’(Lкр)]/[Ткр - t’(Lкр)] |
де t (Lmах)-тривалсть максимального шляху, який проходить через дану роботу ; t’(Lкр)- вдрзок шляху, що спвпада з критичним шляхом.
Приклад розрахунку: t(L)=t01 =5
Tкр = 5+5+1+7+1+1+2+1+1+1+3+1+1+4+3+6=43
R = 43-5=38 Tрз01 =5 Rc01 =0
Tp1 = 5 Tпп01 =0 Кн01=1
R1 =0 Tпз01 =5 Трп01=0 Rп01 =0
Вс результати розрахунку наведен в таблиц 4.
Таблиця 4. Параметри сткового графку
|
код |
|||||||||||
|
роботи |
tочij |
Трj |
Тпj |
Rj |
Tрпij |
Tрзij |
Tппij |
Тпзij |
Rпij |
Rcij |
Kнij |
|
i-j |
|||||||||||
| 0-1 | 5 | 5 | 5 | 0 | 0 | 5 | 0 | 5 | 0 | 0 | 1 |
| 1-2 | 5 | 10 | 10 | 0 | 5 | 10 | 5 | 10 | 0 | 0 | 1 |
| 2-3 | 1 | 11 | 11 | 0 | 10 | 11 | 10 | 11 | 0 | 0 | 1 |
| 2-4 | 3 | 13 | 13 | 2 | 10 | 13 | 12 | 15 | 2 | 0 | 0.75 |
| 2-8 | 1 | 20 | 20 | 0 | 10 | 11 | 19 | 20 | 9 | 9 | 0.1 |
| 2-20 | 7 | 34 | 34 | 0 | 10 | 17 | 27 | 34 | 17 | 17 | 0.29 |
| 3-5 | 4 | 15 | 17 | 2 | 11 | 15 | 13 | 17 | 2 | 0 | 0.72 |
|
код |
|||||||||||
|
роботи |
tочij |
Трj |
Тпj |
Rj |
Tрпij |
Tрзij |
Tппij |
Тпзij |
Rпij |
Rcij |
Kнij |
|
i-j |
|||||||||||
| 3-6 | 7 | 18 | 18 | 0 | 11 | 18 | 11 | 18 | 0 | 0 | 1 |
| 4-5 | 2 | 15 | 17 | 2 | 13 | 15 | 15 | 17 | 2 | 0 | 0.75 |
| 5-6 | 1 | 18 | 18 | 0 | 15 | 16 | 17 | 18 | 2 | 2 | 0.75 |
| 6-7 | 1 | 19 | 19 | 0 | 18 | 19 | 18 | 19 | 0 | 0 | 1 |
| 7-8 | 1 | 20 | 20 | 0 | 19 | 20 | 19 | 20 | 0 | 0 | 1 |
| 7-10 | 1 | 20 | 21 | 1 | 19 | 20 | 20 | 21 | 1 | 0 | 0.75 |
| 8-9 | 2 | 22 | 22 | 0 | 20 | 22 | 20 | 22 | 0 | 0 | 1 |
| 9-12 | 1 | 23 | 23 | 0 | 22 | 23 | 22 | 23 | 0 | 0 | 1 |
| 9-14 | 1 | 25 | 25 | 0 | 22 | 23 | 24 | 25 | 2 | 2 | 0.33 |
| 10-11 | 1 | 21 | 24 | 3 | 20 | 21 | 23 | 24 | 3 | 0 | 0.5 |
| 10-12 | 2 | 23 | 23 | 0 | 20 | 22 | 21 | 23 | 1 | 1 | 0.75 |
| 11-14 | 1 | 25 | 25 | 0 | 21 | 22 | 24 | 25 | 3 | 3 | 0.5 |
| 12-13 | 1 | 24 | 24 | 0 | 23 | 24 | 23 | 24 | 0 | 0 | 1 |
| 13-14 | 1 | 25 | 25 | 0 | 24 | 25 | 24 | 25 | 0 | 0 | 1 |
| 14-15 | 3 | 28 | 28 | 0 | 25 | 28 | 25 | 28 | 0 | 0 | 1 |
| 15-16 | 1 | 29 | 29 | 0 | 28 | 29 | 28 | 29 | 0 | 0 | 1 |
| 16-17 | 1 | 30 | 30 | 0 | 29 | 30 | 29 | 30 | 0 | 0 | 1 |
| 17-18 | 1 | 31 | 32 | 1 | 30 | 31 | 31 | 32 | 1 | 0 | 0.75 |
| 17-20 | 4 | 34 | 34 | 0 | 30 | 34 | 30 | 34 | 0 | 0 | 1 |
| 18-19 | 1 | 32 | 33 | 1 | 31 | 32 | 32 | 33 | 1 | 0 | 0.75 |
| 19-20 | 1 | 34 | 34 | 0 | 32 | 33 | 33 | 34 | 1 | 1 | 0.75 |
| 20-21 | 3 | 37 | 37 | 0 | 34 | 37 | 34 | 37 | 0 | 0 | 1 |
| 21-22 | 6 | 43 | 43 | 0 | 37 | 43 | 37 | 43 | 0 | 0 | 1 |
5.1.6. Аналз сткового графка його оптимзаця .
Одним з перших крокв аналзу побудованого графка перегляд тополог стки. При цьому перевряться нумераця подй, встанов-лються доцльнсть вибору робт структури стки. Поряд з встанов-ленням зайвих робт перевркою доцльност встановленого рвня х деталзац повинно розглядатись питання про можливсть паралель-ного виконання робт, виходячи з особливостей запланованого процесу клькост робтникв.
Наступним кроком аналзу сткового графка проводиться його оптимзаця. При цьому розв’язуються задач щодо виявлення можливостей кращого розподлу трудових видв ресурсв.
Псля досягнення необхдного термну розробки проводиться оптимзаця розподлу ресурсв. Аналз календарного графка та даграми завантаження виконавцв показав на доцльнсть подальшо оптимзац сткового графка. Оптимзаця проведена за рахунок використання вльних резервв часу (Rвij) шляхом х замни на робочий час або частково замни (подлу резерву). Результати оптимзац даграми завантаження виконавцв наведен на рис. 2.
5.2. Визначення затрат на виконання НДР.
Затрати на виконання НДР подляють на каптальн поточн.
5.2.1. Каптальн затрати
Таблиця 5.
| Ж |
Назва основних фондв |
Вартсть в грн. |
| 1 | АМЦ-1515 | 10000 |
| 2 | Самописець | 8000 |
| 3 | СДО 125-15/3 | 18000 |
| Разом | 36000 |
Поточн затрати на виконання НДР складаються з наступних статей калькуляц :
основн матерали,
покупн напвфабрикати,
паливо енергя з сторони,
амортизацйн вдрахування,
заробтна плата основна додаткова,
вдрахування на соцальн заходи,
накладн видатки.
5.2.2. Поточн затрати
5.2.2.1. Обчислення амортизацйних витрат
Знаючи норми амортизац можна визначити амортизацю обладнання за формулою:
Аоб = ЦоНаВ / F
де Цо - цна обладнання, грн;
На - норма амортизац, %;
В - час використання, год.;
F - рчний фонд часу.
Норма амортизац для одного мсяця :
А = Ц×На /12
де Ц - вартсть,
На - норма амортизац.
Таблиця 6. Норма амортизацйних витрат
| Ж |
Основн фонди |
Вартсть, грн. |
Норма аморт., % |
Аморт. вдрах., грн. |
| 1 | АМЦ-1515 | 10000 | 19 | 158.33 |
| 2 | Самописець | 8000 | 23 | 153.33 |
| 3 | СДО 125 - 15/3 | 18000 | 15 | 225 |
Разом: 536.66 грн.
5.2.2.2. Вдрахування на оренду примщення
Вартсть оренди примщення в якому проводяться дослдження можна визначити знаючи: орендну плату за 1 м2 за мсяць, площу примщення час роботи .
Впр = Цар×Sплtрб / 30
Впр = 3´(3. 5´4. 5)60 /30 = 94.5 грн.
5.2.2.3. Визначення затрат на матерали
Вартсть матералв, витрачених на виготовлення дослдних взрцв, проведення дослдв визначаться на основ програми дослдв, норм розходу, цнами або по клькост годин дослджень нормативах затрат на годину дослджень.
Затрати на основн матерали визначаються за формулою :
Мо = ( 1+ Ктз -Кво
)
ЦiНi
де Ц - оптова цна одиниц виробу;
Н - необхдна потреба в матерал;
Ктз - коеф., що врахову транспортно-заготвельн витрати;
Кво - коеф., що врахову вдходи, як повертаються .
Приймамо Ктз= 0.08, Кво= 0.05 .
Таблиця 7. Затрати на матерали.
| Ж |
Назва матералу |
Один.вимру |
Норма розходу |
Цна од. вим. |
Сума, грн |
| 1 | Пластини Si | шт. | 20 | 20 | 412 |
| 2 | Кисень | балон | 1 | 15 | 15.45 |
| 3 | Плавикова кислота | л | 2.5 | 3 | 7.73 |
| 4 | Хлор | балон | 1 | 15 | 15.45 |
| 5 | Азот | балон | 1 | 15 | 15.45 |
| Разом: | 466.08 |
Мо = (1+1.03-0.05)´[400+15+ 2.5´7.5+15+15]= 466.08 грн.
5.2.2.4. Розрахунок вартост палива та енерг
Затрати на електроенергю розраховуються за формулою:
Ес = Мд´Fд´Це´Кн
де:
МДН-встановлена потужнсть енергетичних струмоприймачв, кВт;
Fд- дйсний фонд часу роботи даного виду обладнання, год.;
Це- цна 1 кВт/год електроенерг, грн;
Кн- коф. використання енергетичних установок по потужност часу ( Кн = 0. 8 ).
Таблиця 8.
|
N |
Прилад |
Час роботи, год. |
Споживана потужнсть |
Цна за 1 кВт, грн |
Вартсть, грн. |
| 1 | АМЦ-1515 | 150 |
|
0.23 | 41.4 |
| 2 | Самописець | 150 | 1.5 кВт | 0.23 | 41.4 |
| 3 | СДО 125-5/3 | 200 | 60 кВт | 0.23 | 2208 |
Разом: 2290.8
5.2.2.5. Визначення фонду заробтно плати
Таблиця 9.
| Ж |
Посада |
Мсячний оклад, грн. |
Денна ставка, грн. |
Трудомнсть, людино-дн |
Витрати на З/П, грн. |
| 1 | Науковий кервник | 300 | 12.50 | 33 | 412,50 |
| 2 | Студент-дипломник | 40 | 1,67 | 66 | 110 |
| 3 | Консультант з ЕЧ | 360 | 15 | 3 | 45 |
| 4 | Консультант з ОП | 360 | 15 | 3 | 45 |
Разом: 612,50
Вдрахування на соцальн заходи
| 1 | Вдрахування на соцстрах ( 1,5% ) | 612,50´0,025=15,31 грн |
| 2 | Вдрахування в фонд зайнятост (4%) | 612,50´0. 025=15,31 грн. |
| 3 | Вдрахування в пенсйний фонд (32%) | 612,50´0,32=196 грн. |
Разом : 234,58 грн.
Фонд заробтно плати : 612,50+234,58 = 847,08 грн.
Накладн видатки : 612,50´1.5 = 918,75 грн.
5.2.3. Кошторис витрат на виконання НДР.
Таблиця 10.
|
N |
Назва елементв витрат |
Сума витрат, грн. |
| 1 | Амортизацйн витрати | 536,66 |
| 2 | Оренда примщення | 94.5 |
| 3 | Витрати на матерали | 466.08 |
| 4 | Витрати на енергоресурси | 2290.8 |
| 5 | Заробтна плата | 847,08 |
| 6 | Накладн видатки | 918,75 |
| 7 | Вдрахування на соцальн заходи | 234,58 |
| Всього | 5388,45 |
5.3. Оцнка технко-економчно ефективност.
В данй робот для оцнки науково-технчно економчно ефективност використовуться метод бальних оцнок.
Щоб мати можливсть оперувати з любою клькстю ознак та показникв при визначенн науково-технчного ефекту НДР, необхдно використовувати при визначенн цього ефекту певну оцнку. Критерй науково-технчно ефективност НДР (Кнте) визначаться за формулою:

де sjk - середн значення балу, присвоне експертами певнй якост n- ознаки;
gj - нормована величина валового коефцнту властивост n- ознаки;
sjkmax - максимально можлива величина балу.
Для оцнки науково-технчно ефективност окремих НДР найбльш доцльно прийняти чотири важливших ознаки : науково-технчний рвень, перспективнсть, можливий масштаб впровадження, степнь ймоврност успху.
Tаблиця
11. Нормована
величина вагового
коефцнту
важливост
ознаки
|
Ознаки g |
gi |
|
Науково-технчний рвень g1 Перспективнсть g2 Можливий масштаб впровадження g3 Степнь ймоврност успху g4 |
0.3 0.3 0.2 0.1 |
Кожна названа ознака волод деяким набором якостей. На основ ряду експертних дослджень, кожне з яких проводиться в клька турв з цллю забезпечення високо узгодженост думки експертв, були отриман округлен величини великих оцнок кожно якост j- ознаки.
Таблиця 12
|
Ознака |
Яксть ознаки |
Бали |
| Науково-технчний рвень передбачених результатв |
Перевищу свтов досягнення На рвн свтових досягнень Наближаться до свтових досягнень Тривальний |
10 7 5 1 |
|
Ознака |
Яксть ознаки |
Бали |
| Перспективнсть |
Дуже важлив Важлив Корисн |
10 7 3 |
|
Можливий масштаб Використання |
В деклькох галузях господарства, науки Галузевий В межах пдпримства |
10 1 1 |
| Ймоврнсть успху |
Велика Помрна Низька |
10 6 3 |
Результати експертних дослджень приведен в таблиц 13.
Таблиця 13.
|
Ознака |
Мах Оцнка |
Оцнка експертв |
s jk |
||
|
1 |
2 |
3 |
|||
|
Науково-технчний рвень Перспективнсть Можливий масштаб використання Ймоврнсть успху |
10 10 10 10 |
8 8 10 9 |
9 9 9 9 |
9 10 10 7 |
8.7 9 9.7 8 |
Кнте = (0.3´8.7+0.4´9+0.2´9.7+0.1´8)/(3+4+2+1)
Кнте = 0.895
Ефективнсть дано дипломно роботи поляга в тому, що з виконанням вдалось визначити залежнсть характеристик МДН - структур вд легування цинком, а також домогтися покращення цих характеристик. Це дало можливсть покращити роботу структур х електрофзичн параметри.
Величину економчного ефекту визначають методом порвняльно економчно ефективност з використання результатв проведених розробок за наведеними витратами.
Абсолютна величина економчного ефекту.
Еп = [ (С1+Ен´К1)-(С2+Ен´К2) ]´Ап
де Еп- середньорчна сума економчного ефекту, що очкуться вд реалзац НДР.
С1 С2 - собвартсть одиниц продукц вдповдно по базовому новому варантах в тому ж роц.
К1 К2- питом каптальн вкладення вдповдно по базовому новому варантах.
Ен - нормативний коефцнт ефективност каптальних вкладень.
Ап - очкуваний рчний об’м виробництва продукц в натуральному або грошовому вираз.
Спвставлення абсолютно величини економчного ефекту з витратами на проведення НДР.
Ез = Еп/Зп
де Ез - коефцнт ефективност робт з розрахунку на 1 грн. витрат.
Зп - передвиробнич витрати органзац на проведення НДР.
Спвставлення абсолютно величини економчного ефекту з витратами прац виконавцв робт.
Ен = Еп/R
де Ен - коефцнт ефективност робт по перерахунку на одного виконавця.
R - кльксть виконавцв, що приймали участь у виконанн НДР.
Еп = [(20+0.15´1100)-(19.5+0.15´2700)]´25
Еп = 124400грн.
Ез = 124400 / 5388.45=23,09 грн.
Ен = 124400/4=31100 грн.
5.4. Висновки з економчно оцнки
Економчна оцнка дипломно роботи, що носить науково - дослдний характер, показала, що робота досить ефективною з економчно точки зору, оскльки ма вагоме наукове значення ( як показу коефцнт науково – технчно ефективност) при порвняно невисоких затратах.
В економчнй частин дипломного проекту було виконано планування НДР, для чого було використано систему сткового планування управлвння, що забезпечило чтке узгодження всх робт в час. Проввши оптимзацю сткового графка, досягнено вирвнювання завантаження виконавцв. В будь-який момент часу для виконання роботи необхдно не бльше 4-х виконавцв. Здйснено розрахунок витрат на проведення НДР. Планова кошторисна вартсть робт становить 5388,45 грн., з них на оплату прац – 847,08 грн., вдрахування на соцальн заходи – 234,58 грн. Визначенний коефцнт науково-технчно ефективност (К = 0.895) достатнй для НДР оправдову понесен витрати.
ОХОРОНА ПРАЦ¶
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ґКТА ПРОЕКТУВАННЯ.
Для виконання робт по дослдженню впливу легування на параметри МОН-структур застосовуються прилади:
установка для вимрювання ВФХ АМЦ-1515 з напругою живлення 220 В;
самописець з напругою живлення 220 В;
ВЧ-генератор з напругою живлення 220 В.
Таким чином, у процес виконання зазначених робт можлив ураження електричним струмом, знаходження у високочастотному електромагнтному пол. З метою створення сприятливих та безпечних умов при виконанн робт пропонуться ряд заходв з охорони прац.
2 ВИБ¶Р ПРИМ¶ЩЕННЯ ¶ ОРГАН¶ЗАЦ¶Я РОБОЧОГО М¶СЦЯ.
Для проведення робт