Моделі відкритої мережі
Позначимо
через
,
,
– імовірності
надходження
заявок за час
відповідно
для потоку з
інтенсивністю
,
,
сумарного
потоку. Тому
що заявки потоків
з
й
надходять
незалежно друг
від друга, то
по формулі
повної ймовірності
одержимо:

,
(3.1)
тобто
суперпозиція
пуасоновських
потоків з
інтенсивністю
.
[2]
Часи
обслуговування
заявок у різних
вузлах незалежні,
не залежать
від процесу
надходження
заявок і мають
показовий
розподіл з
параметрами
для
-ого
вузла,
-
константа (
). Схематично
мережа зображена
на малюнку 3.1.
Заявки
надходять двох
типів: позитивні
й негативні.
Уперше модель
уведена в роботі
[8]. На малюнку
3.1 позитивні
заявки позначені
знайомий плюс,
а негативні
знайомий мінус,
,
– потоки на
-ий
вузол,
–
потік з
-ого
вузла,
.
На виході тільки
позитивні
заявки, далі
позитивні
заявки розбиваються
на позитивні
й негативні.
Дисципліни обслуговування заявок у системах мережі визначаються в такий спосіб.
а) Якщо на приладі немає заявок, те негативна заявка, що надходить на прилад, губиться;
б) Якщо на приладі немає заявок, те вступник позитивна заявка починає обслуговуватися;
в) Якщо на приладі заявка позитивна, те негативна заявка, що прийшла, вибиває заявку із приладу й позитивна заявка губиться.
г) Якщо
в черзі
заявок позитивних,
те прихожа
негативна
заявка, витісняє
останню (позитивну)
заявку й у черзі
стає
заявка (
-ая позитивна
й негативна
заявка губиться).
Стан мережі описується випадковим процесом
,
де
– число позитивних
заявок у момент
,
відповідно
в першому, другому,
третьому вузлі.
Відповідно
до розділу 1 і
з огляду на
формулу (3.1)
– марковський
процес.
Таким чином, відповідно до визначення 1.3 і вищесказаному, побудована марковська модель відкритої мережі із трьома вузлами й різнотипними заявками.
3.1 Складання рівнянь трафіка
Розглянемо
ізольований
-й
вузол (
), уважаючи, що
на нього надходить
потік заявок
інтенсивності
.
Граф переходів
зобразиться
в такий спосіб.
Тоді відповідно до малюнка 3.1.1, одержимо наступні співвідношення
,
,
(3.1.1)
де
.
Відповідно до малюнка 3.1
,
.
(3.1.2)
Для марковської моделі мережі із трьома вузлами й різнотипними заявками рівняння трафіка мають такий вигляд:
,
,
,
,
,
.
З огляду на формулу (3.1.2) запишемо ще три рівняння
,
,
.
Таким чином, рівняння трафіка мають такий вигляд
.
(3.1.3)
,
(3.1.4)
,
(3.1.5)
,
(3.1.6)
,
(3.1.7)
,
(3.1.8)
,
(3.1.9)
,
(3.1.10)
,
(3.1.11)
Підставимо формулу (3.1.9) в (3.1.5) і (3.1.6), формулу (3.1.10) в (3.1.7) і (3.1.8), а формулу (3.1.11) в (3.1.3) і (3.1.4). Тоді рівняння трафіка запишуться в такий спосіб
,
(3.1.12)
,
(3.1.13)
,
(3.1.14)
,
(3.1.15)
,
(3.1.16)
.
(3.1.17)
3.2 Знаходження рішень рівнянь трафіка
Позитивність рішення рівнянь трафіка для досить загальної моделі доведена в роботі [9].
Для знаходження
рішень рівнянь
трафіка складемо
рівняння відносно
.
Для цього перетворимо
формулу (3.1.12),
перенесемо
все в ліву частину
й приведемо
до загального
знаменника
.
(3.2.1)
Тому що
,
те формула
(3.2.1) прийме наступний
вид
.
(3.2.2)
Підставляючи формулу (3.1.14) і (3.1.15) в (3.1.16) маємо
.
Приводимо до загального знаменника
.
(3.2.3)
Підставимо
формулу, отриману
з формули (3.1.13)
відрахуванням
формули (3.1.12), одержимо
,
у формулу (3.2.3),
одержимо
,
.
(3.2.4)
Позначимо
й
,
тоді
.
(3.2.5)
Відповідно до формул (3.1.16) і (3.1.17)
.
(3.2.6)
З огляду на формулу (3.2.6) і (3.2.5), одержимо
.
(3.2.7)
Підставимо формули (3.2.5) і (3.2.6) у формулу (3.2.2), маємо
.
(3.2.8)
Тому що
,
те формула
(3.2.8) прийме наступний
вид
.
Розкриваючи дужки й приводячи подібні члени, запишемо формулу (3.2.9) у вигляді
![]()
Таким чином, отримане рівняння (3.2.10) квадратне, тобто
,
(3.2.11)
де коефіцієнти
,
з огляду на
позначення
й формулу (3.2.10),
визначаються
в такий спосіб
,
(3.2.12)
![]()
,
(3.2.13)
.
(3.2.14)
Для рівняння (3.2.11) знайдемо дискримінант, з огляду на формули (3.2.12), (3.2.13), (3.2.14), маємо
![]()
.
Для одержання
рішення рівняння
(3.2.11) повинне
виконаються
наступна умова
,
а це можливо
тоді, коли
.
Відповідно
до формули
,
одержимо
,
тобто
.
(3.2.15)
Відповідно до малюнка 3.1, формула (3.2.15) є умову ергодичності. Якщо ця умова не виконується, то немає стаціонарного розподілу.
З огляду
на формули
(3.2.12), (3.2.14), (3.2.15) одержимо,
що
,
.
Відповідно
до зворотної
теореми Вієта,
якщо
- корінь рівняння
(3.2.11), те виконуються
наступні
співвідношення


Тому що
,
те одне з корінь
позитивний
і один негативний.
Таким чином, рівняння (3.2.11) має одне позитивне рішення. Тобто система рівнянь трафіка (3.1.12) - (3.1.17) має позитивне рішення.
3.3 Рівняння рівноваги
У відповідності, з малюнком 3.1 складемо рівняння рівноваги
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()

(3.3.1)
.
3.4 Визначення виду стаціонарного розподілу
Стаціонарний розподіл представимо у формі добутку множників вузли, що характеризує; кожний множник є стаціонарний розподіл вузла, тобто
.
Стаціонарний
розподіл
вузла
має вигляд
,
де
,
.
Таким чином, стаціонарний розподіл має такий вигляд

.
(3.4.1)
Позначимо через
,
,
.
Тоді в цих позначеннях формула (3.4.1) запишеться в наступному виді
.
(3.4.2)
Підставляючи формулу (3.4.2) у рівняння рівноваги (3.3.1), одержимо
![]()

(3.4.3)
![]()
.
Розділимо
обидві частини
рівняння (3.4.3) на
,
одержимо
![]()


(3.4.4)
.
Через
запишемо рівняння
трафіка (3.1.12) –
(3.1.17)
,
(3.4.5)
,
(3.4.6)
,
(3.4.7)
,
(3.4.8)
,
(3.4.9)
.
(3.4.10)
Тому що
,
(
), те одержимо
наступні
співвідношення
,
(3.4.11)
,
(3.4.12)
. (3.4.13)
Розглянемо всілякі випадки числа заявок у марковської моделі мережі із трьома вузлами й різнотипними заявками. Тобто наступні випадки
1)
,
,
;
2)
,
,
;
3)
,
,
;
4)
,
,
;
5)
,
,
;
6)
,
,
;
7)
,
,