Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером
6. Конструкторсько-технологічний розділ
6.1. Рекомендації та вимоги до конструювання проектованого пристрою
Двосмугова активна акустична система з сабвуфером розробляється і конструюється з врахуванням вимог уніфікації для забезпечення серійного виробництва з максимальною механізацією і автоматизацією виробничого процесу.
При конструюванні АС поряд з вимогами зручності експлуатації, виготовлення і ремонту ставилась вимога конструктивної спільності його складових частин.
Конструктивно АС виконується в трьох дерев’яних корпусах прямокутної форми. В середнині одного із инх розміщені плата з елементами та гучномовці типу 20ГДН-2 та ARZ6604. У наступному корпусі лише названі вище гучномовці, у корпусі сабвуфера розміщено низькочастотний потужний гучномовець ARN-150-02/4 і виведена труба фазоінвертора. На передній панелі корпусу, в якому знаходиться плата з елементами, встановлюють вимикач АС і регулятори «гучність» та «баланс» для двосмугової АС та регулятори «гучність» і «тембр» для сабвуфера.
Підсилювачі звуку АС виконані на платі з фольгованого текстоліта. Вигляд цієї плати з розташуванням компонентів подано на кресленні, що додається.
Для монтажу плати використано наступні деталі: електролітичні конденсатори типу К53-4, розраховані на номінальну напругу 25 та 35 В; керамічні конденсатори типу К10-17б температурної групи Н50; плівкові конденсатори типу К73-17, розраховані на номінальну напругу від 63 до 630 В; резистори типу С2-23 з допустимим відхиленням ±5 % та ±1 %, розраховані на номінальну потужність розсіювання 0,125 Вт і змінні резистори типу СП3-9а з лінійною характеристикою зміни опору; операційні підсилювачі типу LM301A; підсилювачі низької частоти TDA2050V, TDA1010A, TDA1904; регулятор гучності і балансу виконаний у вигляді мікросхеми типу M51532L; двохполярний стабілізатор напруги типу RC4195 NB розрахований на вихідну стабілізовану напругу ±15 В; гучномовці типу 20ГДН-2, ARZ6604, ARN-150-02/4.
Розташування радіоелементів на платах стандартне. Мікросхеми встановлюють згідно ОСТ4.010.030-81. Інші електрорадіоелементи, за винятком конденсаторів-фільтрів в колах живлення, розташовуються довільно.
Монтаж електрорадіоелементів проводиться згідно ОСТ4.010.030-81. варіанту IIа. Конденсатори встановлюються по варіанту Iа, резистори - по варіанту IIа.
Всі електрорадіоелементи, які входять до складу блоків, паяються припоєм ПОС-61 згідно з ГОСТ 21931-76. Маркування на платі виконується фарбою МКЕ чорною згідно У10СТ4Г0.054.205:
а) конструктивні адреси мікросхем виконуються шрифтом 4-Пр.3 ГОСТ 26.008-85;
б) решта необхідних написів та знаків - шрифтом 2,5 Пр.3.
Після проведення необхідних робіт по контролю функціонування і наладці, плати з електрорадіоелементи покриваються лаком УР 231У1.4 ТУ6-21-14-90.
Для зручності проведення складальних і ремонтних робіт в середині макета всі з'єднання між платою та передньою панелю проводяться за допомогою навісних провідників. Провідники укладаються в жгут.
Описана конструкція полегшує виготовлення радіостанції за рахунок високого відсотку стандартних конструктивних елементів, а також подальше його обслуговування в процесі експлуатації і повністю відповідає вимогам техніки безпеки щодо приладів даної категорії.
6.2. Рекомендації та вимоги до виготовлення корпусів акустичної системи
В будь-якому акустичному оформленні перш за все потрібно уникати будь-яких шілин або отворів (за винятком труби фазоінвертора). Особливо вони небезпечні на передній панелі, оскільки в такому випадку буде мати місце акустичне “коротке замикання” і оформлення практично не працює, що приводить до різного погіршення відтворення низьких частот. Тому гучномовці потрібно встановлювати з ущільнювачем у вигляді мікропористої або губчастої гуми. Цим забезпечується і інша мета – зниження рівня вібрацій передньої панелі при роботі гучномовця.
Гучномовці потрібно прикріпити до оформлення за допомогою шурупів. Необхідно слідкувати, щоб гучномовці не притягувались до корпусу дуже сильно, бо це може викривити дифузоротримач і тим самим викликати перекіс рухомої системи. Задня сторона дифузора гучномовця не повинна бути закритою деталями АС.
Матеріал оформлення повинен забезпечувати жорсткість стінок, особливо передньої. В якості матеріалу доцільно взяти дерев’яно-стружкові плити. Для проектованої АС оптимальна товщина стінки корпусу становить 15 мм.
Дифузор гучномовця необхідно захистити від можливих зовнішніх механічних пошкоджень. Для цього достатньо прикрити отвір спеціальною декоративною металевою сіткою зі стороною отвору 8 мм.
Облицювальні і декоративні елементи часто дають негативний вплив на частотну характеристику гучномовця. Товсті решітки можуть викликати резонансні явища і в частотній характеристиці можуть появитись додаткові піки та провали.
Високочастотний гучномовець при встановленні в загальне оформлення з низькочастотним необхідно закрити спеціальним ковпаком із фанери. Такий ковпак усуває вплив на високочастотний гучномовець випромінення задньої сторони низкочастотного гучномовця. Ковпак повинен щільно прилягати до панелі. Щілини в самому ковпаку і між ним і панеллю недопустимі.
При виготовленні АС з фазоінвертором, крім того, необхідно контролювати, щоб труба фазоінвертора щільно заходила в передню панель, а наявні щілини були закриті. Для обробки щілин можна використати смужки пористої гуми або поролону.
Для обробки зовнішніх поверхонь акустичного оформлення потрібно покрити самоклеючою плівкою з малюнком дерева.
Акустичне оформлення повинно бути виготовлено так, щоб при можливості не вібрувало при роботі гучномовця. При черезмірній вібрації корпусу знижується звуковий тиск від системи і збільшується сумарний коефіціент гармонік в області низьких частот. Крім того, вібрації породжують призвуки, які спотворюють основний сигнал. При встановленні гучномовця на кільцеву прокладку рівень вібрації знижується на 15-20 дБ. Проте при цьому необхідно слідкувати, щоб прикріплюючі шурупи не доторкались до дифузоротримача. Для цього під головки шурупів потрібно підкласти шайби із м’ягкої гуми.
Інший спосіб боротьби з вібраціями полягає в нанесенні вібропоглинаючого покриття на внутрішню поверхню корпусів оформлення. На низьких частотах при нанесенні покриття не тільки збільшується на 5-10 дБ рівень звукового тиску, але і частотна характеристика стає більш рівномірною. В якості вібропоглинаючого покриття можна застосувати мастику ВМ або пласмасу «Агат».
Внутрішній об’єм корпусів акустичної системи доцільно заповнити звукопоглинаючим матеріалом. В якості якого можна застосувати мінеральну або капронову вату, поролон, войок. Товщина звукопоглинаючого покриття повинна бути не меншою 20-30 мм. Щоб нанести на внутрішню поверхню звукопоглинаючий матеріал, із нього потрібно виготовити мати. На шматку марлі потрібно розкласти рівномірним шаром вату і зверху покласти інший шматок марлі. Все це потрібно надійно зшити ниткою. Мати потрібно кріпити до внутрішньої поверхні оформлення шурупами або цвяхами. Звукопоглинаючий матеріал потрібно нанести на всі поверхні, крім передньої панелі з гучномовцями. Для запобігання попадання звукопоглинаючого матеріалу на гучномовець необхідно одягнути спеціальний мішочок із б’язі – акустично прозорої тканини.
Розміщення звукопоглинаючого матеріалу в корпусі фазоінвертора, поблизу внутрішнього отвору фазоінвертора, потрібно з обережністю, оскільки надто сильне демпфування може привести до припинення дії фазоінвертора. Розміщення цих матеріалів в отворі фазоінвертора недопустимо.
8. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ
8.1.Вибір і обґрунтування аналогу і визначення комплексного
показника якості приладу на стадії проектування.
Аналог - це виріб, який належить до тієї ж групи товарів, що і новий виріб (НВ), відповідає йому по сфері застосування та функціональному призначенню, і є найбільш широко представленим на відповідному сегменті ринку.
Для вибору аналогу 1 необхідно перш за все дати характеристику нового виробу, визначити його функціональне призначення, проаналізувати конструкційні особливості, визначити можливі сфери його застосування. Після цього здійснюється вибір аналогу . При обґрунтуванні аналогу наводяться дані про його призначення, сферу застосування і основні параметри. Аналог має бути широко представлений на ринку.
Після того, як вибрано аналог , проводиться відбір системи показників, яка б давала максимально повну характеристику нового виробу. Показники мають характеризувати параметри нового виробу, які в тій чи іншій мірі цікавлять його потенційних споживачів (так звані споживчі параметри, конкретні значення по яких можуть вплинути не бажання споживача купувати новий товар).
Показники, які характеризують технічний рівень і якість продукції та можуть бути використані для визначення комплексного показнику якості, об’єднуються в наступні групи:
1) показники призначення;
2) показники надійності;
3) показники безпеки;
4) патентно-правові показники;
5) ергономічні показники;
6) естетичні показники
Дані визначення комплексного показника якості пристрою наведені в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1.Визначення комплексного показника якості нового виробу.
| № п/п | Параметри | Одиниці виміру | Значення параметрів | Параметричний індекс якості і-го показника (Іі) | Вагомість і-го показника (параметру) (Ji) | Зважений параметричний індекс якості і-го показника, (Іі*Ji) | ||
| Аналог 1 (ПіА1) | Новий вибір (Пі.нв.) | Потреба споживача (Пі.сп.) | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | Призначення | |||||||
| 1.1. | Діапазон відтворення звукових частот | Гц | 500-14000 | 20-20000 | 20-20000 | 1,48 | 0,1 | 0,148 |
| 1.2. | Вихідна потужність | Вт | 30 | 50 | 50 | 1,7 | 0,12 | 0,204 |
| 1.3. | Коефіцієнт спотворень | % | 5 | 0,5 | 0,5 | 10 | 0,12 | 1,2 |
| 1.4. | Коефіцієнт підсилення | Дб | 40 | 80 | 80 | 2 | 0,05 | 0,1 |
| 1.5. | Кількість коректорів і регуляторів АЧХ | шт. | 2 | 5 | 4 | 2 | 0,03 | 0,06 |
| 1.6 | Наявність сабвуфера | нема | є | є | 1 | 0,05 | 0,05 | |
| 1.7 | Споживана потужність | Вт | 100 | 70 | 70 | 1,42 | 0,02 | 0.028 |
| 1.8 | Маса | кг | 15 | 8 | 8 | 1,9 | 0.02 | 0,038 |
| 1.9. | Об”єм | л | 80 | 60 | 60 | 1,4 | 0,02 | 0.028 |
| 2. | Надійність | |||||||
| 2.1. | Напрацювання на відмову | год. | 3000 | 4819 | 5000 | 1.6 | 0,2 | 0,32 |
| 2.2. | Строк служби | роки | 3 | 5 | 5 | 1,7 | 0,1 | 0,17 |
| 3. | Безпека | |||||||
| 3.1. | Електробезпека | Бал | 5 | 5 | 5 | 1 | 0,05 | 0,05 |
4. |
Патентно-правові |
|||||||
4.1. |
П-к патентного захисту |
коеф. |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
1 |
0,03 |
0,03 |
| 4.2. | П-к патентної чистоти | коеф. | 0,6 | 0,8 | 1 | 1,3 | 0,03 | 0,039 |
| 5. | Ергономічні | Бал | 4 | 5 | 5 | 1,2 | 0,03 | 0,036 |
| 6. | Естетичні | Бал | 3 | 4 | 5 | 1,3 | 0,03 | 0,039 |
Для визначення значень параметричних індексів якості по кожному з показників необхідно враховувати наступні правила.
1. Для показників, по яким збільшення числового значення відповідає покращенню характеристики параметричні індекси якості визначається за формулами:
Іі=ПІ.НВ/ПІ.А1, якщо Пі.нв,Пі.А1>Пі.пс; (8.1.1)
Іі=ПІ.ПС/Пі.А1, якщо Пі.А1>Пі.пс>Пі.нв; (8.1.2)
Іі=ПІ.НВ./ПІ.ПС, якщо Пі.нв>Пі.пс>Пі.А1. (8.1.3)
2. Для показників, по яким збільшення числового значення відповідає погіршенню характеристики, параметричні індекси якості визначаються за формулами:
Іі=Пі.А1/Пі.нв, якщо Пі.нв,Пі.А1>Пі.пс; (8.1.4)
Іі=Пі.А1/Пі.пс, якщо Пі.А1>Пі.пс>Пі.нв; (8.1.5)
Іі=Пі.пс/ПІ.нв, якщо Пі.нв>Пі.пс>Пі.А1. (8.1.6)
Після розрахунку параметричних індексів якості по всіх показниках, для них знаходяться зважені параметричні індекси (добуток параметричного індексу якості цього показника на його вагомість).
Сума зважених параметричних індексів по всім показникам дає значення комплексного показнику якості нового виробу (Кп.як)
КП.ЯК. = Iі*Ji (8.1.7)
При визначенні КП.ЯК. слід зробити висновки щодо його величини:
КП.ЯК. ≥ 1 – виріб має вищий технічний рівень, ніж аналог;
8.2. Визначення ціни нового виробу
8.2.1. Розрахунок собівартості нового виробу
Розрахунок собівартості нової продукції може здійснюватись різними методами, в залежності від повноти вихідних даних для її розрахунку.
Спочатку визначаємо вартість матеріалів напівфабрикатів та комплектуючих в новому виробі. У нас достатня кількість вихідних даних, отже вартість матеріалів може бути визначена найбільш точно методом прямого розрахунку (табл.8.1). МНВс = 156,651 (грн).
| Таблиця 8.1. Розрахунок вартості основних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих нового виробу | |||||
|
№ з/п |
Назва матеріальних ресурсів |
Од. вимір. |
Норма витрат на один виріб |
Ціна за одиницю, грн. |
Вартість матер. ресурсів |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | Комплектуючі | ||||
| 1.1. | Резистори | ||||
| Резистор С2-23-0,125 | шт. | 29 | 0,03 | 0,87 | |
| Резистор СП3-9а | шт. | 3 | 0,1 | 0,3 | |
| Резистор СП5- 1Б | шт. | 1 | 0,1 | 0,1 | |
| Резистор С5-37 | шт. | 2 | 0,25 | 0,5 | |
| 1.2. | Конденсатори | ||||
| Конденсатор К10-17б-H50 | шт. | 4 | 0,05 | 0,2 | |
| Конденсатор К73-17 | шт. | 15 | 0,06 | 0,9 | |
| Конденсатор К53-4-35В | шт. | 39 | 0,12 | 4,68 | |
| Конденсатор МБГО2-160 | шт. | 2 | 2 | 4 | |
| 1.3. | Мікросхеми | ||||
| TDA 1010A | шт. | 2 | 3,5 | 7 | |
| TDA 1904 | шт. | 2 | 3,1 | 6,2 | |
| TDA 2050V | шт. | 1 | 8 | 8 | |
| M 51524L | шт. | 1 | 2,4 | 2,4 | |
| RC 4195NB | Шт.. | 1 | 1.2 | 1,2 | |
| LM 301A | шт. | 7 | 0,5 | 3,5 | |
| 1.4. | Напівпровідники | ||||
| Діоди 1N 4001 | шт. | 6 | 0,1 | 0,6 | |
| Діодні містки KBPC 0801 | шт. | 2 | 3,1 | 6,2 | |
| 1.5. | Дроселі | ||||
| Дросель 100 мкГн | шт. | 1 | 1 | 1 | |
| Трансформатор | шт. | 1 | 11 | 11 | |
| 1.6. | Роз'єми | ||||
| Перемикач ПКн41-1 | шт. | 1 | 1,5 | 1,5 | |
| 1.7 | Гучномовці | ||||
| 20ГДН-2 | шт. | 2 | 6,5 | 13 | |
| ARZ 6604 | шт. | 2 | 12,7 | 25,4 | |
| ARN-150-02/4 | шт. | 1 | 20 | 20 | |
| 2 | Матеріали для виготовлення корпусів | ||||
| 2.1 | ДСП | м | 1,2 | 6 | 7,2 |
| 2.2 | Металева сітка | шт. | 6 | 1 | 6 |
| 2.3 | Картонна трубка | шт. | 1 | 0,5 | 0,5 |
| 2.4 | Оздоблювальна плівка | м. | 1,4 | 3 | 4,2 |
| 3 | Інші матеріали | ||||
| 3.1. | Вата | кг. | 1 | 4.2 | 4,2 |
| 3.2. | Марлева сітка | м. | 0,3 | 3.9 | 1,17 |
| 3.3. | Друкована плата | шт. | 2 | 0,8 | 1,6 |
| 3.4. | Паяні з’єднання | шт. | 540 | 0,015 | 8,1 |
| 4. | Допоміжні матеріали | ||||
| 4.1. | Клей ВК-9 ОСТ4.ГО 029.204 | кг | 0,005 | 7 | 0,035 |
| 4.2. | Припій ПОС-61 ГОСТ 21931-76 | кг | 0,03 | 20 | 0,6 |
| 4.3. | Лак ЕП-780.У2 ГОСТ 20924-81 | кг | 0,01 | 10 | 0,1 |
| 4.4. | Спиртово-бензинова суміш | л | 0,05 | 3 | 0,15 |
| 4.5. | Флюс | кг | 0,05 | 6 | 0,3 |
| 4.6. | Паста КПТ-8 ГОСТ 19783-74 | кг | 0,001 | 20 | 0,02 |
| 4.7. | Фарба | кг | 0,5 | 6,2 | 3,1 |
| 5. | Кабельні вироби | ||||
|
Провід ЛВ –2 х0,2 ТУ 16-505-956-76 |
м. | 1,5 | 0,3 | 0,45 | |
| 6. | Елементи кріплення: | ||||
| 6.1. | Гвинт М2,5 ГОСТ 17475-80 | шт. | 20 | 0,02 | 0,4 |
| 6.2. | Шайба 2,5 04 013 ГОСТ10450-78 | шт. | 20 | 0,001 | 0,02 |
| 6.3. | Гвинт М4 ГОСТ 17475-80 | шт. | 72 | 0,02 | 1,44 |
| 6.4. | Шайба 4 04 013 ГОСТ10450-78 | шт. | 72 | 0,001 | 0,072 |
| Всього вартість матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих | 156,651 | ||||
| Вартість матеріальних ресурсів з урахуванням транспортних витрат | 164,48355 | ||||
Вартість транспортно-заготівельних витрат приймається на рівні 5 % до вартості матеріалів, комплектуючих та напівфабрикатів.
МНВтр= 7,83255 (грн).
МНВ =МНВс+ МНВтр,
МНВ = 156,651 + 7,83255 = 164,48355 (грн).
Після визначення вартості матеріальних витрат нового виробу МНВ визначимо його повну собівартість.
Свн=[Мнв+Зн.то*(1+Кдод)*(1+Ксум.вр)+3н.то*(Кц+Кзз)]]*(1+Кпв), (8.2.1.1)
де Зн.то - основна заробітна плата основних робітників при виробництві нового виробу, розрахована методом питомої ваги ;
Кдод - коефіцієнт додаткової зарплати основних робітників, який візьмемо рівним 15% від основної зарплати;
Ксум.вр - коефіцієнт сумарних відрахувань (соціального страхування – 2,9%, пенсійний фонд – 32%, у фонд зайнятості – 2,1%), тобто Ксум.вр = 0,36 ;
Кц, Кзз - коефіцієнти , відповідно цехових (включаючи витрати на утримання і експлуатацію устаткування) і загальнозаводських витрат до основної зарплати основних робітників, які приймемо такими Кц = 150% , Кзз = 160%;
Кпв - коефіцієнт позавиробничих витрат, який дорівнює 2-3% від собівартості.
Значення коефіцієнтів взяті з даних підприємства, де планується виробництво нового виробу та згідно з діючим законодавством.
3н.то=Мнв*Па.зп/Па.м, (8.2.1.2)
де Па.зп, Па.м - відповідно, питома вага основної заробітної плати та матеріальних витрат в заводській собівартості аналогу. Ці ваги беремо рівними 0,3 та 0,4 відповідно:
3н.то=Мнв*(0,3/0,4)=Мнв*0,75=164,48355*0,75 = 123,3627(грн).
Тоді Свн=(164,48355 +123,3627*(1+0,15)*(1+0,36)+
+123,3627*(1,5+1,6))*(1+0,03)= 762,1063(грн).
8.2.2. Розрахунок ціни нового виробу
Враховуючи те, що для виробника освоєння і випуск нової продукції буде доцільним (при інших рівних умовах) в тому випадку, коли рентабельність цієї продукції буде не менше ніж рентабельність випуску аналогу, (якщо нова продукція буде випускатись на тому підприємстві, де випускається аналог), або середньогалузевоі рентабельності (якщо продукція буде виготовлятися на інших підприємствах) ціну на нову продукцію визначаємо за формулою:
Цн.пр.=Свн*(1+R1), (8.2.2.1)
де Cвн - повна собівартість нового виробу;
R1 – рентабельність аналогу, або середньогалузева норма рентабельності продукції (коефіцієнт R1 приймемо рівним 25%).
Цн.пр.= 762,1063*1,25 = 952,6328 (грн)
8.3. Визначення розміру експлуатаційних витрат
8.3.1. Обґрунтування організаційно-економічних умов експлуатації нового виробу і аналогу
Експлуатаційні витрати будь-якого виробу виробничого призначення в значній мірі визначаються не тільки його техніко-економічними параметрами, але і конкретними організаційно-економічними умовами його експлуатації. Відповідно, для визначення експлуатаційних витрат даного виробу необхідно чітко визначити сферу його використання і особливості його експлуатації в цій сфері.
8.3.2. Визначення річних експлуатаційних витрат нового виробу і аналогу 1
В загальному випадку річні експлуатаційні витрати складаються з наступних елементів:
Вр.ех=Зр.пв.+Ер+Рр+Пв+Нрв, (8.3.2.1)
де Зр.пв - річний обсяг заробітної плати робітника, який працює на даному виді приладів (з всіма відрахуваннями);
Ер - вартість річних витрат з електроенергії, яка споживається під час експлуатації приладу;
Рр - річні витрати на ремонт (0,04 від вартості);
Пв - річні витрати на повірки апаратури (0,015 від вартості);
Нрв - непрямі витрати за рік, які приймаємо за 10% від суми витрат (Зр.пв.+Ер+ +Рр+Пв).
Зазначимо, що в кожному конкретному випадку перелік експлуатаційних витрат має бути уточнено а огляду на специфіку нового виробу.
Необхідно враховувати, що у випадку коли протягом строку служби устаткування деякі елементи експлуатаційних витрат змінюються по роках, вони мають бути прораховані по кожному з цих років.
8.3.3. Річна заробітна плата з нарахуваннями
Річна заробітна плата з нарахуваннями може бути розрахована за формулою:
Зв.пв=(12*ЗПmin*Ксп*Кмг*Ктар)*(1+Кдоп)* (1+Ксум.вр)]*S*Kбв, (8.3.3.1)
де ЗПmin - мінімум місячної зарплати, встановлений державою, ЗПmin=165 (грн);
12 - кількість місяців за рік;
Ксп - коефіцієнт співвідношення мінімальної місячної ставки 1-го розряду до мінімуму місячної зарплати встановленого державою, дорівнює 1;
Кмг - коефіцієнт міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, Кмг =1,0;
Ктар - тарифний коефіцієнт відповідного кваліфікаційного розряду(1,54; 1,7; 1,87; 2,06; 2,26; 2,49 – тарифні коефіцієнти відповідно 1-6 розрядів), оскільки робітники, задіяні при експлуатації та виготовленні є робітниками 2-го розряду, то Ктар=1,7;
Кдоп - коефіцієнт доплат до тарифного заробітку, Кдоп=0,1;
Ксум.вр- коефіцієнт сумарних відрахувань в цільові фонди, Ксум.вр=0,36;
S -кількість змін експлуатації устаткування, S=1;
Kбв - коефіцієнт, якій характеризує кількість робітників, які обслуговують одиницю устаткування, Kбв =1.
Зв.пв=(12*165*1*1,0*1,7)*(1+0,1)*(1+0,36)*1*1=5035,536 (грн)
Заробітна плата працівника, що працює з аналогом, має таку ж саму величину.
8.3.4. Річні витрати по електроенергії
Річні витрати по електроенергії визначаються за формулою:
Ер.=Мвст*Фд*Kw*Це, (8.3.4.1)
де Мвст - встановлена потужність виробу, Мвст=0,07 (КВт);
МвстА= 0,1 (КВт);
Фд - дійсний фонд часу виробу в рік, Фд=12500 годин;
Кw - коефіцієнт, якій враховує втрати електроенергії в електромережах,
Кw =1,06;
Це - ціна електроенергії (Це = 0,25 грн/кВт*год).
Для нового виробу Ер.НВ=0,07*12500*1,06*0,25= 231,875(грн).
Для аналога Ер.А1=0,1*12500*1,06*0,25 = 364,375 (грн).
8.3.5. Річні витрати на ремонт
У даному випадку новий виріб і аналог не відрізняються суттєво з точки зору надійності і ремонтопридатності, тому річні витрати на ремонти для них можуть бути визначені як 2-5 % від їх вартості за формулою:
Рр=Ц*Крм, (8.3.5.1)
де Ц - ціна, грн;
Крм - коефіцієнт вартості ремонтів (за рік) до вартості устаткування (0,02-0,05), приймаємо рівним 0,04.
Для нового виробу Рр.НВ=952,6328*0,04=38,1053 (грн).
Для аналога Рр.А1=970,00 *0,04=38,8 (грн).
8.3.6.Річні витрати на повірки
Річні витрати на повірки апаратури можуть бути укрупнено визначені аналогічно до розрахунку вартості ремонтів через коефіцієнт вартості апаратури (0,01-0,02).
Для нового виробу Нb.НВ=952,6328*0,015= 14,2894 (грн).
Для аналога Нb.А1=970,00 *0,015= 14,55 (грн).
8.3.7. Визначення річних експлуатаційних витрат
Використовуючи формули для нового виробу та для аналога розрахуємо суму
С = Зр.пв.+Ер+Рр+Нв.
Для нового виробу СНВ=5035,536+231,875 +38,1053 +14,2894 =5319,805 (грн),
для аналога СА1= 5035,536 +364,375 + 38,8 + 14,55 = 5453,261 (грн).
Накладні витрати складають 10% від суми.
Тобто для нового виробу НрвНВ= 531,9805 (грн),
для аналога НрвА1=545,3261 (грн).
Отже, річні експлуатаційні витрати для нового виробу
Вр.ехНВ=5319,805 +531,9805 = 5851,7855 (грн),
для аналога Вр.ех.А1=5453,261 +545,3261= 5998,5871 (грн).
8.3.8. Розрахунок теперішньої вартості експлуатаційних витрат нового виробу і аналогу за нормативний строк служби
Після того, як визначені експлуатаційні витрати нового виробу і аналогу 1 по роках експлуатації (в межах нормативного строку служби) , може бути визначена теперішня вартість експлуатаційних витрат за строк служби (Bpv.ex). Теперішня вартість (pv) витрат (доходів) показує, яка сума грошових коштів сьогодні еквівалентна тим витратам (доходам), які будуть витрачатись (отримані) протягом певного періоду часу в майбутньому. Таким чином для визначення Bpv.ex необхідно знати щорічні експлуатаційні витрати (Bpv.ex), нормативний строк служби (Т) та безпечну ставку банківського проценту і, яку приймемо рівною 0,08).
(8.3.8.1)
де
-
річні експлуатаційні
витрати в році
t,
t - порядковий номер року служби устаткування,
Т - нормативний строк служби устаткування ;
-
норма дисконту
для року t.
Вважатимемо,
що
по
роках не змінюватимуться,
тому можемо
використати
спрощену формулу
(8.3.8.2)
Для нового виробу
Врv.ехHB =5851,7855*(0,926+0,857+0,794+0,735+0,681) = 23044,331 (грн),
для аналога
Врv.ех.А1= 5998,5871 *(0,926+0,857+0,794+0,735+0,681) =23622,436 (грн).
8.4. Розрахунок індексу конкурентноздатності за ціною споживання
Ціна споживання товару визначається як сума ціни товару та теперішньої вартості експлуатаційних витрат
Цсп=Цт+Врv.ех.