Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером
Для нового виробу ЦспНВ= 952,6328 +23044,331 =23996,964 (грн),
для аналога Цсп.А1= 970,00 +23622,436 =24592,436 (грн).
Визначивши Цсп для нового виробу і для аналогу 1 розраховують
індекс конкурентноздатності по ціні споживання
Іц.сп=Цсп.НВ/Цсп.А. (8.4.2)
Іц.сп=23996,964 /24592,436 = 0,975786.
8.5. Розрахунок індексу конкурентноздатності нового виробу і перевірка виконання умови конкурентноздатності
Розрахунок індексу конкурентноздатності базується на тому, що новий виріб може бути відносно легко реалізований на ринку, якщо ціна споживання цього виробу є меншою, ніж ціна споживання аналогу 1, скорегована на комплексний показник якості нового виробу, тобто якщо виконується нерівність
Цсп.н<Цсп.А1*Кп.як. (8.5.1)
З урахуванням ця умова може бути записана
Ія-ц.к=Кп.як/Іц.сп; Ік>1, (8.5.2)
де ІІя-ц.к - загальна конкурентноздатність виробу за якісно-ціновими параметрами.
Ія-ц.к = 2,54/0,975786=2,603
У нашому випадку Ія-ц.к>1, виріб є конкурентноздатним, і може бути реалізований на ринку за ціною не нижче, ніж визначена в розділі 8.2.2 проекту .
8.6. Визначення очікуваного річного прибутку при виробництві нового виробу
Необхідно зазначити, що виконання умови (8.5.2) є необхідним, але не достатнім, хоча при Ія-ц.к більшому від 1 вже на цій стадії можна вважати виріб конкурентноспроможним.
8.6.1.Оцінка конкурентоздатності підприємства-виробника
Тепер проаналізуємо вплив на його конкурентоспроможність даного пристрою інших факторів, таких як "brand name" фірми-виробника, сервісне обслуговування, доставка споживачам та ін.
Для визначення індексу конкурентоспроможності за цими факторами, тобто іміджем фірми-виробника, використовують формулу:
,
(8.6.1.1)
де m - кількість факторів, які оцінюються;
БjН і БjА - бальна оцінка j-го фактору відповідно нового виробу і його аналогу, бали;
bj - вагомість j-го фактору для споживача, відн. од.
Оцінка конкурентоспроможності підприємства, на якому планується виробництво нового виробу передбачає, по-перше визначення переліку основних підприємств-конкурентів, які виготовляють подібну продукцію. По-друге, визначення коефіцієнтів вагомості за кожним із факторів конкурентоспроможності підприємства.
Дані вагомості визначаються на основі експертних оцінок при виконанні умови, що сума вагомостей дорівнює одиниці, а сума вагомостей таких факторів як "brand name" фірми-виробника повинна бути в межах 0,4…0,6.
По-третє здійснюється рейтингова оцінка підприємства виробника та його основних конкурентів за чотирьохбальною шкалою на основі табл. 8.6.1.1.
Таблиця 8.6.1.1. Шкала рейтингових оцінок факторів конкурентоспроможності
підприємства
| Досягнення за фактором | Рейтинг |
| Дуже незначні | 1 |
| Незначні | 2 |
| Значні | 3 |
| Дуже значні | 4 |
Результати оцінки конкурентоспроможності потенційного підприємства-виробника даного пристрою зведені в табл. 8.6.1.2.
Таблиця 8.6.1.2. Оцінка конкурентоспроможності підприємства
| № з/п | Фактори конкурентоспроможності | Вагомість | Підприємство-виробник | Конкурент | ||
| Рейтинг | зважена рейтингова оцінка | рейтинг | зважена рейтингова оцінка | |||
| 1. | "brand name" | 0,60 | 1 | 0,60 | 2 | 1,20 |
| 2. | Канали збуту | 0,10 | 2 | 0,20 | 2 | 0,20 |
| 3. | Сервіс | 0,20 | 3 | 0,60 | 2 | 0,40 |
| 4. | Реклама | 0,10 | 2 | 0,20 | 3 | 0,30 |
| 5. | Сумарна оцінка |
1,00 |
- |
1,60 |
- |
1,90 |
Індекс конкурентоспроможності за іміджем фірми-виробника згідно даних таблиці складає 1,6/1,9=0,842105.
Інтегральний індекс конкурентоспроможності виробу, який враховує всі фактори, як ціно-якісні, так і імідж фірми-виробника, розраховують за формулою:
,
(8.6.1.2)
де уц-я і уім - вагомості відповідно ціно-якісних факторів та іміджу фірми-виробника для споживачів. Згідно проведених на Заході маркетингових досліджень уц-я.=(0,75…0,9) і уім=(0,1…0,25), при умові, що уц-я+ уім=1. Для даного пристрою інтегральний індекс конкурентоспроможності рівний
Іін=2,603ґ0,85+0,842105ґ0,15=2,3388.
Оскільки, Іін=2,3388>1, то можна зробити висновок про те, що розроблений пристрій є конкурентноспроможним на вітчизняному ринку.
8.6.2. Оцінка частки ринку підприємства-виробника та очікуваної суми річних прибутків
Для обґрунтування доцільності виробництва нового виробу необхідно визначити суму очікуваних річних прибутків при його промисловому виготовленні. Здійснення даної оцінки передбачає визначення річного попиту на вироби аналогічні до проектного (ємності обраного сегменту ринку). Для даного попиту (ємності) дають три варіанти оцінок співвідношення попиту і пропозиції: оптимістичний, оптимальний та песимістичний із зазначенням ймовірності кожного з варіантів (сума коефіцієнтів ймовірності дорівнює одиниці)
,
(8.6.2.1)
де Q -оцінка співвідношення "попит-пропозиція";
D - попит на певні товари, шт.;
S - пропозиція цих товарів, шт.
Слід зазначити, що при підборі оцінок за цими трьома варіантами має бути виконана умова
0,5<Q<2. (8.6.2.2)
На основі 3-х оцінок співвідношення "попит-пропозиція" визначаються за формулою можливі частки підприємства на обраному сегменті ринку даного товару
,
(8.6.2.3)
де Внj – оцінка можливої частки підприємства на ринку при виведенні на нього нового товару (дається три оцінки – оптимістична, оптимальна та песимістична);
Іін – інтегральний індекс конкурентоспроможності нового виробу;
Ві - оцінка конкурентоспроможності і-того підприємства-конкурента (див. табл. 8.6.1.2, де вважається, що в нас наявний лише 1 конкурент);
n - кількість підприємств конкурентів;
Вв - оцінка конкурентоспроможності підприємства-виро6ника (див. табл. 8.6.1.2).
Вважаємо, що за оптимальних умов програма випуску пристрою дорівнюватиме попиту на них.
Оцінки співвідношення попиту і пропозиції та ймовірності кожного з варіантів:
Q1 = 100/95 = 1,05 Y1 = 0,1;
Q2 = 100/100 = 1,0 Y2 = 0,6;
Q3 = 100/120 = 0,83 Y3 = 0,3.
Отже, можливі частки підприємства на вітчизняному ринку даного товару будуть наступні:
Вн1 = 2,3388/[2,4Ч(1+1,9/1,6)Ч(1+lg1,05-1)] = 0,335238;
Вн2 = 2,3388/[2,4Ч(1+1,9/1,6)Ч(1+lg1,0-1)] = 0,32777;
Вн3 = 2,3388/[2,4Ч(1+1,9/1,6)Ч(1+lg0,83-1)] = 0,303721.
Знаючи частку сегменту ринку, яку може завоювати підприємство (Вн), загальну ємність сегменту ринку (приймається на рівні попиту на товари аналогічні до нового) (D) та питомий маржинальний прибуток з одиниці нового виробу (ПМП) визначають суму річного маржинального прибутку (МПрj), який може бути отриманий за кожним з трьох варіантів:
.
(8.6.2.4)
ПМП= Цн.пр-СВН (8.6.2.5)
ПМП=952,6328-762,1063=190,5265
Згідно розрахунків за даною формулою, підприємством може бути отримано наступні маржинальні прибутки за кожним з варіантів:
МПр1 = 190,5265 0,335238Ч100 = 6405,01(грн);
МПр2 =190,5265Ч0,32777Ч100 = 6262,329(грн);
МПр3 =190,5265Ч0,303721Ч100 = 5802,852(грн).
Очікувану суму річного маржинального прибутку з урахуванням ймовірностей кожного з варіантів визначають за формулою:
,
(8.6.2.6)
де j - варіанти (оптимістичний, оптимальний, песимістичний);
Yj - ймовірність кожного з варіантів.
МПочр = 6138,754(грн).
Оскільки отриманий очікуваний прибуток є імовірнісною величиною, необхідно розрахувати показники його варіації та можливі межі зміни. Для такої оцінки розраховують середньоквадратичне відхилення:
,
(8.6.2.7)
Після розрахунку середнього квадратичного відхилення визначають діапазон коливання очікуваного маржинального прибутку
(8.6.2.8)
та квадратичний коефіцієнт варіації, який є відносним показником одержаного результату
. (8.6.2.9)
Чим менший цей коефіцієнт тим меншим є співвідношення ризику і прибутку, і тим імовірнішим стає отримання визначеного розміру очікуваного прибутку. Допустиме значення Vs Ј 33%.
Згідно наших даних отримаємо:
s = 223,8319 (грн)
Відповідно можливий діапазон зміни очікуваного маржинального прибутку і квадратичний коефіцієнт варіації будуть такими:
5467,259 (грн) Ј
Ј 6810,25
(грн);
Vs = 3,646211 %.
Таке значення коефіцієнтів варіації свідчить про високу ймовірність одержання підприємством прогнозованого маржинального прибутку від реалізації пристрою.
8.7. Висновки про доцільність розробки нового виробу
Результати виконаних розрахунків приведені в табл.8.7.1. Виходячи з отриманих результатів, індекси конкурентноздатності за ціною споживання Іц.сп та за ціново-якісними характеристиками є більшими 1, крім того коефіцієнт, отриманий за оцінкою конкурентоспроможності підприємства-виробника, теж є більшим 1. Можемо зробити висновок про доцільність розробки і виготовлення даного пульта з точки зору можливості його подальшої реалізації, та з точки зору ефективності його виробництва. Це підтверджується також наявністю очікуваного річного прибутку від випуску даного виробу, допустимим діапазоном коливань очікуваного прибутку та низьким коефіцієнтом варіації як співвідношення ризику і прибутку.
|
Таблиця 8.7.1. Зведені техніко-економічні показники проектованого пристрою |
|
№ з/п |
Показники | Числові значення | |
| аналог | новий виріб | ||
| 1. |
Комплексний показник якості, в т.ч. зведені параметричні індекси якості за групами |
- | 2,54 |
| 1.1. | Призначення | - | 1,856 |
| 1.2. | надійності | - | 0,49 |
| 1.3. | Безпеки | - | 0,05 |
| 1.4. | патентно-правові | - | 0,069 |
| 1.5. | Ергономічні | - | 0,036 |
| 1.6. | Естетичні | - | 0,039 |
| 2. | Собівартість (грн) | 762,1063 | 762,1063 |
| 3. | Ціна (грн) | 970,00 | 952,6328 |
| 4. | Річні експлуатаційні витрати (грн) | 5998.5871 | 5851,7855 |
| 5. | Нормативний термін служби (роки) | 3 | 5 |
| 6. |
Теперішня вартість експлуатаційних витрат за нормативний термін служби (грн) |
23622,436 | 23044,331 |
| 7. | Ціна споживання (грн) | 24592,436 | 23996,964 |
| 8. |
Індекс конкурентноздатності за ціною Споживання |
- | 0,97578 |
| 9. | Індекс конкурентноздатності пристрою за якісно-ціновими параметрами | - | 2,603 |
| 10. |
Індекс конкурентоспроможності за іміджем фірми-виробника |
- | 0,842 |
| 11. |
Інтегральний індекс конкурентоспроможності виробу ціно-якісних факторів та іміджу фірми-виробника для споживачів |
- | 1,721 |
| 12. | Прибуток на один виріб (грн) | 207,8937 | 190,5265 |
| 13. |
Оцінка конкурентоспроможності підприємства-виробника (коеф.) |
- | 1,6 |
| 14. |
Оцінка конкурентоспроможності підприємства-конкурентів (коеф.) |
- | 1,9 |
| 15. |
Оптимальна можлива частка підприєм- ства-виробника на ринку, відн. од. |
- | 0,328 |
| 16. | Очікувана сума річного прибутку, грн. | - | 6137,813 |
| 17. | Середньоквадратичне відхилення, грн. | - | 223,798 |
| 18. | Коефіцієнт варіації, % | - | 3,646 |
9. ОХОРОНА ПРАЦІ
9.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Двосмугова активна акустична система з сабвуфером живиться від загальної мережі живлення змінної напруги 220 В ; вхідний звуковий сигнал 1 Вт ; робочий інтервал температур - -20 ...+40ОС при во-логості 80±5%; та атмосферному тиску - 760±20 мм рт. ст. Умови експлуатації – закрите середовище.
Акустична система виконана у повній відповідності з вимогами ергономіки з мі-німальною кількістю органів керування, розміщених на лицевій стороні і компо-зиційно підпорядковані принципу функціональності.
У зв'язку із впровадженням нових технологій для виготовлення подібних радіоелектронним пристроїв та інтенсифікації існуючих технологій, спостеріга-ється підвищення впливу різних вирробничих факторів, таких як шум, вібрація, електромагнітне випромінювання, ультразвук, пил, органічні та неорганічні заб-руднення повітря, на оточуюче середовище в якому знаходяться і працюють працівники, котрі зайняті як проектуванням, так і виготовленням пристрою.
Основою успіху в розвитку охорони праці є вирішення питання гігієни праці, забезпечення безпеки праці, ліквідації професійних захворювань, ви-робничого травматизму, профілактика отруєнь та шкідливих впливів на пра-цюючих, фізичних факторів виробничого середовища.
Виготовлення та настроювання акустичної системи здійснюється в умовах цеху. При вказаних операціях використовуються прилади, інструменти та обладнан-ня, які живляться від мережі змінного струму з напругами 36, 220 .
Під час технологічного процесу у повітря робочої зони виділяються шкідливі речовини у вигляді випаровувань ацетону, свинцю та спирту, які мо-жуть привести до професійних ахворювань або до отруєння ГОСТ 12.1.007-88.ССБТ [9.1]. Також, слід відмітити, що для даного типу виробництва можли-вi такі джерела загорання:
· несправнiсть електрообладнання (коротке замикання, перевантаження);
· порушення технологiчного режиму.
Джерелами короткого замикання можуть бути пошкодження iзоляцiї про-відників, попадання на неiзольованi провідники струмопровiдних предметiв, вплив на провідники хiмiчно активних речовин, пороху, вологи, а також невiр-ний монтаж та iнше.
Активна акустична система з сабвуфером виготовляється та проходить регулювання в цеху. В примiщеннi цеху забезпечено повну безпеку виконання робiт по виго-товленню деталей, пайцi, складальних роботах та регулюванню спроектовано-го пристрою.
Загальний об'єм примiщення, де виготовляється активна акустична система з сабвуфером , складає 119,0 м3, площа - 35,0 м2; висота примiщення - 3,4 м. В цеху працює 6 робочих. Отже, на кожного з них припадає 5,83 м2 площi та 19,68 м3 об'єму примiщення, що вiдповiдає санiтарним нормам для цехiв заводiв радiотех-нiчної ромисловостi СН245-71 [9.2].
В процесi виготовлення даного пристрою для монтажника використову-ється сидяче робоче місце. Вид роботи вiдповiдає середнім (точним) зоровим роботам. Згiдно ГОСТ 12.3.002-75 [9.3], висота робочої поверхнi складає для чоловiкiв 1020 ... 905 мм, а для жiнок - 930 ... 835 мм.
Робочим мiсцем являється стiл регулювальника висотою 0,8 м i загаль-ною площею 1,5 м2 зi стелажами для розмiщення вимiрювальної апаратури. Справа на столi розмiщується низьковольтний паяльник iз джерелом живлен-ня та монтажний iнструмент. Злiва розташовані необхiднi вимiрювальнi прила-ди. Робоче мiсце також передбачає наявнiсть припою типу ПОС-61 та канiфо-лi для виконання пайки.
Складовою частиною робочого мiсця є крiсло оператора. Для забезпе-чення фiзiологiчно рацiональної пози оператора воно вiдповiдає ГОСТ 12. 032-76 [9.4].
Метеорологiчнi умови середовища та характер виконуваної роботи створюють мiкроклiмат, який впливає на процес теплового обмiну людського органiзму iз зовнiшнiм середовищем. Мiкроклiмат визначається температурою, відносною вологiстю та швидкiстю руху повiтря, що діють на людину.
Згiдно ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ [9.5] мiкроклiмат робочої зони нормується залежно вiд періоду року та категорiї робiт за енерговитратами.
Слід відмітити, що відносна вологість допускається не більше 75%. За енерговитратами роботи, що виконуються в процесi виробництва радіостан-ції, належать до легких (витрати менше 150 кКал/год). Для таких робiт опти-мальними є метеорологiчнi умови згiдно ГОСТ 12.1.005-88, які наведені в табл. 9.1.1.
Для пiдтримання оптимальних метеорологiчних умов в холодну пору ро-ку використовується водяне опалення примiщення та механiчна вентиляцiя, а в теплу пору року - природна вентиляцiя або кондицiонери, які нормуються згідно СНиП 2.04.05-88 [9.6].
Таблиця 9.1. 1.Оптимальні значення параметрів мікроклімату
| Період року | Температура, °С |
Відносна Вологість, % |
Швидкість руху Повітря, м/с |
|
Холодний Теплий |
9 … 22 22 … 25 |
60 … 40 60 … 40 |
0,1 0,2 |
9.2. РОЗРАХУНОК РИРОДНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ
При виготовленні акустичної системи необхідно забезпечити нормальне природ-нє та спеціальне штучне освітлення. Нормування освiтлення здійcнюється згiд-но СНиПІІ-4-79 [9.7].
За розрядом зорових робiт робота в цеху вiднесена до робiт середньої точностi, нормована освiтленiсть для якої складае 300 лк.
Розрахунок природнього освітлення полягає у визначенні загальної площі світлових отворів та кількості вікон, враховуючи світловий потік прямого ди-фузійного світла з неба, а також відбитого від внутрішніх поверхонь примі-щення та від розміщених будинків. Тому для розрахунку природнього освіт-лення потрібні наступні дані: довжина, ширина і висота приміщення, характе-ристика зорової роботи, тип освітлення, коефіцієнт відбиття від поверхонь приміщення, розміри вікна.
- довжина, ширина, висота приміщення,м - 7, 5, 3,4;
- характеристика зорової роботи – середня точність;
- тип освітлення – бокове;
- коефіцієнт відбиття - r = 0,5;
розміри вікна, м – 2,8 ґ 1,6.
Визначимо розміри світлових отворів So при боковому освітленні із нас-тупної формули:
(9.2.1)
де Sн – площа підлоги приміщення, м2; ен – норматив коефіцієнта природнього освітлення (КПО); Кз – коефіцієнт запасу; h10 – світлова характеристика вікон; t0 – загальний коефіцієнт світлопроникнення; V1 – коефіцієнт відбивання світла від поверхні будинку, в якому знаходиться дане приміщення; Кб – коефіцієнт затемнення вікон будинками.
В діючих СНіПІІ-4-79 нормовані значення КПО ен наведені для ІІІ-го світ-лового поясу; для будинків, розміщених в І, ІІ, ІV, V поясах ен визначається так:
(9.2.2)
де
-
значення КПО
для ІІІ-го поясу
світловогоклімату;
m – коефіцієнт
світ-лового
клімату; С
– коефіцієнт
сонячного
клімату (
=
1; m = 0,9; С = 0,95 –
вибираються
з табл. 1-4 даного
СНіП). В результаті:
ен = 0,855.
Кз = 1,5; h10 = 16; V1 = 3,3 (при відстані розрахункової точки 7-1=6 м, згідно з таблиці методичних вказівок №7 до виконання лабораторної роботи