Xreferat.com » Рефераты по культуре и искусству » Бібліотекар в системі обслуговування читачів

Бібліотекар в системі обслуговування читачів

з якими поряд з бібліотекарями й вчителями літератури працюють місцеві письменники та журналісти. На засіданнях обговорюються перші проби пера дітей, але головне те, що за допомогою фахівців діти пізнають красу і естетичну цінність художнього твору, рідної мови. [7, C 14]

Традиційними для дитячих бібліотек є зустрічі з майстрами слова, презентації нових книг письменників-земляків, літературні фестивалі.

Бібліотечна діяльність дає широкі можливості для організації естетичного виховання шляхом створення різноманітних клубів, об’єднань за інтересами тощо, залучення дітей до підготовки і проведення масових заходів, включення їх у мистецьку творчу діяльність та спілкування. Саме для цих форм роботи характерним є важливий компонент розвитку та реалізації творчого потенціалу - стимулювання особистої активності дитини.

Особливий акцент ми при цьому ставиться бібліотекарями на роботі з творчо обдарованими дітьми. Розглядаючи проблему творчості дітей, слід зазначити, що справа не лише в тому, щоб виявити обдарованих дітей та підлітків і проводити з ними систематичні заняття в гуртках і об’єднаннях, а й реалізувати їх творчий потенціал. Цінним у цій роботі є те, що діти самі створюють журнали і газети, ставлять інсценівки, займаються в гуртках народної творчості і лялькових театрах.

Клуби дають можливість обдарованим дітям не лише отримати дружню, авторитетну пораду і підтримку, а й нагоду та можливість творчої самореалізації, першої публікації.

В роботі з обдарованими дітьми бібліотекарі широко застосовують конкурсні, змагальні форми роботи. Конкурси проводять як жанрові (конкурс малюнків на асфальті, конкурс книжкових ілюстрацій, конкурс читців), так і тематичними.

Об’єднання типу «Мала академія народознавства» пропонують своїм учасникам участь у дослідженнях фольклорних джерел класичного і сучасного мистецтва; організують прилучення дітей до народних художніх ремесел.

Керівники дитячого читання, що справляють найбільший вплив на естетичне виховання дітей, складають окрему групу користувачів дитячої бібліотеки і потребують від неї перш за все інформаційної підтримки своєї діяльності. Це вчителі, вихователі, викладачі творчих дисциплін, керівники гуртків та дитячих художніх колективів та ін.

Від бібліотекарів вони очікують також підтримки для свої учнів та вихованців, можливості продемонструвати свої здібності та навички.

Від налагодження бібліотекарями тісної співпраці з ними багато в чому залежить успіх бібліотечної роботи:

спільна рекомендація книг для читання;

організація масштабних заходів;

авторитетна підтримка індивідуальної ефективної роботи з юними читачами. [33, C 102-106]

Далеко не останню роль в естетичному вихованні читачів відіграє середовище бібліотеки - її інтер’єри, візуальний ряд (виставки, оформлення інформаційно-орієнтаційних компонентів).

Бібліотекар повинен потурбуватись про те, щоб в бібліотеці постійно була присутня виставка, присвячена мистецтву - (але не одна і та ж!). Слід продумати не лише тематику, а й послідовність, періодичність цих виставок; зв’язок книги та ілюстративного матеріалу (образотворчого, музичного).

Це виставки, присвячені:

мистецтву окремих країн, регіонів;

окремим видам мистецтва;

видатним особистостям у мистецтві;

окремим періодам у розвитку мистецтва («Мистецтво Відродження», «Українське бароко» і т. п.).

Доречними будуть розроблені бібліотекарем інформаційний стенд або полиця, де висвітлюються новини культурного і мистецького життя селища/міста, ті, до яких бібліотекар хотів би привернути увагу своїх читачів: анонси концертів, художніх виставок, театральних вистав, кіно - та відеопоказів - газетні публікації, афіші, оголошення.

Мистецтво дає широкий простір бібліотекарю для творчого підходу у виборі виставкових форм та засобів подачі матеріалів у експозиції виставки - навіть за умови обмеженого репертуару літератури з мистецтва. Деякі приклади тематики та жанрових різновидів виставок, що можуть бути розроблені бібліотекарем:

«Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» - виставка-панорама творів майстрів народного мистецтва;

«Попурі з улюблених мелодій» (5-9 кл.), «Прислухайтеся! Класика звучить!» (1-4 кл.) - озвучені виставки;

«Велика Вітчизняна у творах митців нашого краю» - виставка-реквієм;

«Мистецька палітра моєї області» (5-9 кл.), «Оберіг із бабусиних рук» (1-4 кл.) - виставки-презентації;

«Створи свою книгу» - виставка-презентація робіт юних художників-графіків - книжкових ілюстрацій;

«Музичний феєрверк» - виставка-кросворд (6-7 кл.);

«Мистецтво розуміти мистецтво» - виставка-лекторій (5-7 кл.);

«Екологічні фантазії» - виставка-панорама прикладних дитячих робіт (3-4 кл.);

«Улюблені натюрморти» - виставка-колаж;

«Прекрасне із саду та від самої природи» - виставка-ікебана (предметний елемент оформлення - композиції з квітів);

«Книга дарує натхнення» - виставка-заохочення (предметний елемент оформлення - художні роботи, виконані дітьми за «підказками», знайденими в книгах);

«Коли співає мама навесні.» - народознавча галерея (до Дня матері).

Взагалі, виставки, приурочені до пам’ятних, знаменних дат у мистецькому календарі, надзвичайно поширені й популярні в бібліотеках.

В умовах сільської бібліотеки (бібліотекарі мають мало літератури з мистецтва, обмежена експозиційна площа) фахівцям варто звернути увагу на виставки малих форм - виставка однієї картини, наприклад.

Українці мають славу одного з найбільш музично обдарованих народів світу. Народна пісня плекає в нас любов до рідного краю, утверджує, виховує, передає з покоління в покоління національну свідомість, гідність, несе високі естетичні почуття. Саме це ставлять за мету працівники бібліотек для дітей, проводячи заходи, присвячені музиці.

Починаємо просвітницьку роботу з наймолодшими читачами, проводячи для них музичні хвилинки, муз-перерви, музичні кіоски «Веселі нотки», «Змалку вчитись музику любити», «Сторінками музичної казки», «Мамина пісня». [38, C 86-92]

В традиціях бібліотек проведення заходів, присвячених українській пісенній культурі, що вміло розробляються працівниками бібліотеки:

дитячий ранок «Пісенна історія України»;

музичні години «Наша пісня, наша дума», «Душа України у пісні»;

музичний вернісаж «Наша пісенна спадщина»;

цикл бесід «Народні музичні інструменти.»

Співпраця бібліотекарів з музичною школою дає можливість продемонструвати учасникам музичні інструменти, про які йшла мова, проілюструвати розповідь не лише книгами, звукозаписами, а й «живою» музикою.

Враховуючи смаки юних читачів-підлітків, бібліотекарі повинні звертатись і до теми сучасної популярної та рок-музики, наприклад:

експрес-огляд періодики «Українська музика, століття 21-е»;

літературно-музичний архів: «Бітлз. Музика, легенда, стиль епохи»;

«Рок-н-рол живий!», цикли музичних подорожей;

зустріч з музикантами-ровесниками «З музикою в серці».

Бібліотекар (співпрацюючи з вчителями, музикантами) може організувати і провести прес-конференцію або круглий стіл на тему «Чи люблять класику сучасні школярі?» - це спосіб викликати читачів на відверту розмову про музичні стилі та жанри, про ті фактори, що впливають на формування естетичних оцінок молодого покоління читачів-слухачів.

У співпраці із школою бібліотекар може організувати такі заходи, як:

інтегрований урок у курсі вивчення літератури «Поезія, що музикою стала» (програмні твори, покладені на музику);

«Дансклас» (дискотека, якій передує розповідь про хореографічне мистецтво, проілюстрована виступом танцюристів із шкільного ансамблю спортивного / народного танцю). [41, C 29-31]

Нагоду випробувати свої акторські здібності читачі бібліотеки отримують і щоразу, якщо працівники бібліотеки проводитимуть заходи з елементами інсценізації, театру, шоу. Театралізовані заходи та інноваційні форми популяризації літератури ставлять читача в позицію творця і сприяють емоційно-образному сприйняттю літературних першоджерел. Що можуть зробити подібного працівники районної дитяча бібліотеки? - організувати театральний гурток, літературно-драматичну студію за підтримки й допомоги шкільних викладачів літератури, музики. Проводити інсценовані читання уривків з драматичних творів або й постановки - класичного репертуару, оригінальних драматичних творів (можливо, проби пера самих дітей - замальовки із шкільного життя). Для наймолодших - ляльковий театр. У сільській бібліотеці він цілком може бути імпровізаційним, з власноруч виготовленими ширмою, декораціями, ляльками, а літературним матеріалом стануть улюблені дитячі казки, уривки з дитячих книг.

Кіномистецтво, колись таке популярне, переживши період відступу перед телебаченням та домашнім відео, знову починає привертати до себе увагу прихильників великого екрану, озброївшись сучасними технічними винаходами. Але виростає покоління молоді, що фактично не знає класики світового кіно, дуже погано обізнане з його шедеврами і справжніми зірками. Бібліотекарю варто почати з того, що привернуло увагу юних кінолюбителів («Зоряних воєн», «Гаррі Поттера», «Володаря кілець») - і прокласти для них стежку від видовищних спецефектів до поетичної глибини «Тіней забутих предків», «Зачарованої Десни», «Білого птаха з чорною відмітиною».

Також бібліотекар може організувати і провести для підлітків:

книго-кіно-мандрівку на тему «У світі фентезі» (за фільмом та книгою Толкієна «Володар кілець»);

виставку-знайомство «Корифеї українського кіно»;

виставку-роздум «Кінематографічна Україна: між минулим і майбутнім?»;

цикл виставок-портретів «Легенди українського кіно».

Для читачів-дошкільників та учнів молодших класів подарунком від бібліотекарів будуть:

кінокалейдоскоп «Запрошує країна Мультляндія»;

мультфеєрія «Подорож у казку»;

кіночитання «Зі сторінки - на екран» (улюблені дитячі книги та їх екранізації).

Дитячі бібліотекарі мають у своєму розпорядженні безліч традиційних та інноваційних форм роботи з творами образотворчого мистецтва - від використання їх у якості ілюстративного матеріалу на книжкових виставках до спеціальних програм, адресованих художникам-початківцям.

Дитяча бібліотека своїм молодшим користувачам може запропонувати програму уроків образотворчого мистецтва, до якої ввійдуть:

«Подружися з олівцем та пензлем» - майстерня юного художника (вступний урок);

«Ілюструємо книгу» - творчий урок (завдання: малюнок-ілюстрація до дитячої книги за вибором дитини);

«Пори року в полотнах художників» - мистецька година;

«Абетка слов’янської писемності» - творчий урок (завдання: створити художньо-асоціативний образ літери з кириличного алфавіту, за власним вибором);

«Таємниці шедеврів світового мистецтва» - пізнавальна година;

«Суперобкладинка - це супер!» - творчий урок (виготовлення суперобкладинок для книг з використанням техніки аплікації);

Зараз спостерігається помітне пожвавлення і в такій традиційній для наших бібліотек справі, як організація виставок дитячого малюнка, дитячої художньої творчості. Малюнки читачів постійно демонструються в багатьох дитячих бібліотеках. І це якраз той випадок, коли всі бібліотечні працівники в рівних умовах і з однаковими можливостями.

Працівники бібліотек можуть проводити конкурси малюнків на найрізноманітнішу тематику. До участі в таких конкурсах бібліотекарі можуть залучити дітей усіх вікових груп, але виставляти їх доцільно або окремими експозиціями, або окремими блоками, - щоб «конкурували» між собою роботи ровесників.

Приклади подібних виставок дитячої творчості:

«Хай завжди буде сонце!» - виставка-колаж дитячих малюнків (до міжнародного дня захисту дітей);

«Хобіландія - країна твоїх захоплень» - виставка-презентація дитячих робіт;

«Подаруй ми писаночку» - виставка-колаж;

«Таланти дитини - родзинки родини» - виставка-презентація сімейної художньої творчості;

«Таємниці бісерного мистецтва» - виставка-презентація.

У сфері естетичного виховання, окрім випробуваних прийомів та методів (бесід - рекомендаційних, про прочитане; спостереження за читанням та його аналізування; складання разом з дітьми програми читання у вигляді плану чи індивідуального рекомендаційного списку тощо), робота бібліотекаря передбачає ще й широке застосування інтерактивних елементів у системі зворотного зв’язку з читачем. До них можна віднести, наприклад:

твори та малюнки-відгуки,

рейтинги популярних книг,

емоційні характеристики прочитаних книг;

бенефіси обдарованих читачів (родин).

Кожному бібліотекарю, який визначив естетичний напрямок серед пріоритетів своєї роботи, має широке коло зацікавлених у мистецтві читачів, стане в пригоді:

фактографічна картотека, що відображатиме інформацію про авторів музики та текстів, лібрето;

назв кінофільмів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва та імен їх творців;

назв музичних напрямів та імен/назв виконавців тощо.

Сформувати її бібліотекар може поступово, на основі виконаних ним бібліографічних довідок за запитами читачів, матеріалів організованих вікторин, літературних кросвордів тощо.

А джерелом ілюстративного (та й інформаційного) матеріалу послугують журнали та газети минулих років. Щоб знаходити потрібне швидко - бібліотекар повинен впорядкувати вирізки у тематичні досьє за видами мистецтва, за хронологією, за алфавітом імен та назв. Всю цю роботу бібліотечний працівник може зробити з допомогою своїх активістів, якщо організує для них «бібліотечний суботник» (з роботою та розвагами).

З усього вищезазначеного, ми можемо зробити висновок, що професійна діяльність бібліотекаря дитячих бібліотек у сфері естетичного виховання передбачає своєрідний синтез педагогічної, освітньої, культурної та самоосвітньої діяльності дітей і підлітків.

бібліотекар читач інформатизація обслуговування


Висновки


У традиційній системі інформаційних комунікацій головним гарантом збереження фондів документів, а отже й інтелектуального потенціалу поколінь, є бібліотеки. Саме потреба в інформації змушує читача звертатися до бібліотеки, яка в цьому випадку виступає посередником у зв’язці «виробник інформації - споживач».

Об’єктивні процеси, що відбуваються у суспільстві, сприяють розширенню функцій бібліотечних закладів, які не лише виконують роль посередника між виробником інформації та її споживачем, а й перетворюються на провідні установи у формуванні як традиційних, так і електронних інформаційних ресурсів.

Організація виробничого процесу бібліотеки полягає в побудові колективу за принципом ЄК («єдиної команди»), водночас зростають вимоги до фахового рівня кожного працівника, який повинен, досконало знаючи найсучасніші комп’ютерні технології, аналізувати ефективність методів обробки інформації, вивчати ефективність, раціональність використання комп’ютерної техніки в межах усієї бібліотеки.

Інформаційним системам наразі мають бути надані нові функції: від інформаційного обслуговування науково-дослідницького комплексу до комплексного інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку у напрямі міжнародної інтеграції. Інформаційна структура у найближчому майбутньому має стати одним з головних чинників виробництва, і прогрес у цій галузі невід’ємний від загальних завдань соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Відповідно до соціокультурних умов, які склалися в Україні, головними складовими державної інформаційної політики стають створення сучасної інформаційної інфраструктури й підготовка кадрів, здатних забезпечити її функціонування і сприяти поширенню інформаційної культури у суспільстві. Для працівників бібліотек це означає формування професійного іміджу бібліотечного працівника як організатора і технолога інформаційної індустрії. Останнє набуває особливого значення з огляду на кількісне зростання інформаційного потоку.

Процес демократизації суспільного життя, нові вимоги до рівня культурного та інформаційного обслуговування населення, реорганізація системи освіти зумовлюють необхідність осмислення наукових засад кожної професії, в тому числі - бібліотечної. Конституція України гарантує вільний доступ до інформації, широкі можливості міжнародного фахового співробітництва, що сприяє встановленню демократичних поглядів на бібліотечно-інформаційну діяльність та утвердженню практики міжособистісної взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів.

У зв’язку з цим увага приверталася до розширення функцій бібліотечних працівників у напрямі здійснення ними аналізу інформаційного матеріалу, який потрапляє до бібліотек через комп’ютерну мережу Інтернет, діяльності зі структуризації інформації.

Завданням бібліотекаря стає не вплив на інтереси та погляди читача, а надання читачеві допомоги у відшукуванні та структуризації всього необхідного матеріалу. Такий підхід створює умови для формування у читача власного погляду на проблему, сприяє реалізації його права на свободу вибору, яке гарантується демократичною державою.

Навчальним закладам, які займаються підготовкою кадрів для сучасних бібліотек, доцільно ширше використовувати вітчизняний досвід роботи, зближувати навчальний процес із практикою, що відповідає потребам прискорення перетворень у бібліотечних закладах в сучасних умовах.

Також ми побачили, на прикладі роботи працівників дитячих бібліотек, що існує гостра необхідність посилення дієвості механізму соціального партнерства як важливого чинника збільшення ефективності роботи бібліотек, зміцнення іміджу бібліотечної професії, збереження бібліотечних кадрів, поліпшення їх соціального захисту.

Сучасний бібліотекар не тільки зберігає, а й розповсюджує нагромаджені людством протягом віків знання, досвід. Він повинен слідкувати за змінами, що відбуваються в науці і суспільстві, відповідати вимогам вміло поєднувати сучасні технології з традиційними формами обслуговування.

Вимоги читача до бібліотекаря значно підвищилися. В особі бібліотекаря він вбачає, насамперед, компетентного консультанта, аналітика, бібліографа. Саме у процесі обслуговування відбувається взаємодія двох суб’єктів - бібліотекаря і читача, формується ставлення читача до бібліотеки в цілому та бібліотечних працівників зокрема.

Потребує особливої уваги виховання бібліотекаря і користувача як рівноправних партнерів у спілкуванні стосовно книги, читання, інформації, з метою забезпечення демократичних норм вільного доступу до інформації та її джерел.


Список літератури


Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Голос України. - 2000. - 5 травня. - С 8-9.

Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України // відом. Верховної Ради України. - 1998. - №27-28. - С 494-509.

Національна доктрина освіти: Затв. Указом Президента України 17.04.2002 р. // Болонський процес: нормативно-правові документи. - К.: - Видав-во Європ. Університету, 2004. - С 102.

Концепція національного виховання: Схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти, 30.06.1994 р. // Освіта. - 1994. - 26 жовтня. - С 2-3.

Архипчук Ю. Інтернет - дітям // Бібл. Планета. - 2000. - №1. - С 23-24.

Алиферова Л., Руфанова С. Роль новых компьютерных технологий в формировании информационной культуры детей и юношества // Науч. и техн. б-ки. - 1998. - №2. - 155-160.

Архипчук Ю. [Інформаційний портал «Діти України»] // Відкритий світ. - 2001. - №4. - С 14.

Бардашевська Г. Регіональна віртуальна бібліотека для дітей // Нові обличчя бібліотек та організацій: від надій до партнерства і професіоналізму. - К., 2001.

Безручко Н. Діти в інформаційному просторі суспільства // Публічні бібліотеки. - К., 1998.

Безручко Н. Інформаційна культура та формування особистості дитини // Бібліотека. Інформація. Суспільство. - К., 1998. - С 252-255.

Богза Н. Бібліотека і регіон: система інформаційних комунікацій території // Бібл. Планета. - 2000. - №1. - С 10-11.

Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-ей Междунар. конф. «Крым-96». Т. 2. - М., 1996. - С 9-12.

Викулин А.А. Информационная деятельность общедоступных библиотек // Библиография. - 1995. - №4. - С 9-12.

Вобленко Ю. Інформаційна культура в працях провідних бібліотекознавців та бібліографознавців // Вісн. Кн. палати. - 1999. - №2. - 7.

Вобленко Ю. Система формування інформаційної культури юнацтва в бібліотеці на основі програмно-цільової методики // Вісн. Кн. Палати. - 1999. - №3. - С 4-6.

Гречко Г. Библиотека для детей - эпицентр информационной поддержки образования и его индикатор // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2000. - Т.2.

Гречко Г. Служба информационного комфорта семьи в библиотеке как синтез традиций и новаций // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2001. - Т.2. - С 277-281.

Гречко Г. Школьные годы чудесны, если компьютер и книги интересны // Мир библиогр. - 1999. - №7. - С 72-76.

Головко С.И. Самим учиться и учить других // Библиография. - 1995. - С 24-28.

Ершова Т.В., Хохлов Ю.Е. Информационное общество и будущее библиотеки // Науч. техн. б-ки. - 1998. - №1. - С 38-40.

Ершова Т.В. Усиление роли публичной библиотеки в информационном обществе // Науч. и техн. б-ки. - 1999. - №1. - С 71-76.

Дзюба Н., Архипчук Ю. Первые шаги: из опыта обучения основам компьютерной грамотности и работе в Интернет // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2000. - Т. 2.

Дзюба Н., Кобзаренко А. Электронные ресурсы детских библиотек Украины и формирование информационной культуры читателей // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2001. - Т. 2. - С 200-202.

Кобзаренко А. Дитячі бібліотеки: нові часи, нові можливості // Бібл. Планета. - 1998. - №2. - С 30-32.

Лукаш О. Дитяча бібліотека - центр додаткової освіти // Бібл. Планета. - 2000. - 4. - С 13.

Мартынова Е.В., Сбитнева Г.Н. Информационная культура в свете непрерывного образования // Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті: Міжнар. наук. конф., Київ, 12-15 жовт. 1993 р. - К., 1993. - Ч. 2. - С 159-161.

Медведева Е.А. Информационное обучение на Украине // Библиография. - 1997. - №1. - С 10-19.

Медведєва Є. Концептуальна модель інформаційного навчання користувачів // Бібл. вісн. - 1997. - №2.

Медведева Е.А. Основы информационной культуры: (Программа курса для вузов) // Социол. Исслед. - 1994. - №11. - С 59-67.

Минкина В., Брежнева В. Формирование информационной культуры личности: роль библиографа // Мир библиографии. - 1998. - №4. -

С 21-23.

Моргенштерн И.Г. Библиограф в информационном обществе // Библиография. - 1992. - №5/6. - С 3-8.

Моргенштерн И.Г. Профессиональный кодекс библиографа: Проект // Библиография. - 1992. - №5/6. - С 8-10.

Новікова Н. Основні напрямки діяльності дитячих бібліотек України // Публічні бібліотеки. - К., 1998. - С 102-1036.

Полякова Т.А. Информационная культура // Мир библиографии. - 1998. - №2. - С 49-51.

Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв в галузі створення та інтеграції інформаційних ресурсів українських бібліотек: За матеріалами доп. на Всеукр. наук.-практ. конф. // Бібл. Планета. - 2000. - С 2-5.

Семеновкер Б.А. Информационная культура: от папируса до компактных оптических дисков // Библиография. - 1994. - №1. - С 11-14.

Соціальні функції бібліотек у сучасних умовах: (Метод. рекомендації) / М-во культури України, Нац. парламент. б-ка України; Матеріал підгот. І.А. Полякова. - К., 1995. - С 15.

Стрелкова Е. Книга и детская библиотека - фактор гуманизации электронных ресурсов для ребенка // Детское чтение: Феномен и традиция в конце - 20 столетия. - СПб, 1999. - С 86-92.

Щукіна Т. Електронні інформаційні продукти для дітей // Вісн. Кн. палати. - 2001. - №8.

Щукіна Т. Комп'ютер у бібліотеці для дітей // Вісн. Кн. палати. - 2000.

Щукіна Т. Медіацентр для дітей та юнацтва // Вісн. Кн. Палати. - 2000. - C 29-31


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: