Xreferat.com » Рефераты по зарубежной литературе » Поема-казка "Лис Микита"

Поема-казка "Лис Микита"

які не позначалися на змісті.


§ 3. Четверте та п’яте видання поеми “Лис Микита”. Питання вибору основного тексту

Четверте видання поеми, здійснене у 1909 р., є майже точним повторенням третього. Зміни, внесені в його текст, зовсім нечисленні і малозначні. І все ж враховувати їх конче потрібно, оскільки вони є виявом творчих пошуків автора і продовжують, хай і в частковостях, лінію на подальше удосконалення твору.

Важливими з цього погляду є лексичні виправлення, заміни окремих слів, які, хоч і не вносять зміни у ритміку чи строфіку віршів поеми, сприяють проясненню або уточненню змісту окремих місць твору. Всього таких правок у поемі шість ( вказуються пісня і строфа ):

Зрушив душі всіх звіряк Зрушив душі всіх хижак ( 4,22 )

Із Бурмила торбу вгріте Із Бурмила торбу здріте ( 8,7 )

Ні ніч види, як Сова Ні понурі, як Сова ( 9,6 )

Все обдумувати вмиг Все обдумувати в один миг ( 9,13 )

Вся рідня тут знаменита Вся рідня тут знак омита ( 12,11 )

Повну кухню навалю Повну кухню наловлю ( 12,30 ).

Ще в двох випадках з метою досягнення кращого звучання відповідних віршових рядків ті самі слова подаються в інших формах:

Я не є баран звичайний

Шкапа як не зарегочесь

Та з лошатем потеркочесь


Я не єсть баран звичайний [с.22].

Шкапа як не зарегоче

Та з лошатем потуркоче [с.36].

Про одне різночитання в тексті десятої пісні ( строфа 26 ) треба сказати окремо, оскільки тут має місце не авторська правка, а звичайна друкарська помилка. У третьому виданні початок цієї строфи виглядав так:

Чи ж не маєш ти, признайся,

По дванадцять, по п’ятнадцять

І по більше ще жінок? [с.97].

У наступному, четвертому, виданні це місце подається з деякими змінами:

Чи ж не маєш ти, признайся,

По двадцять, по п’ятнадцять

І по більше ще жінок? [с. 105].

Відмінність полягає в тому, що на місці числівника “дванадцять” поставлено “двадцять”. Вважати таке нове написання авторським нема абсолютно ніяких підстав, бо воно позбавлене доцільності, незрозуміле і не може бути ніяким способом пояснене. З усього видно, що тут має місце друкарська помилка. Про це, наприклад, переконливо свідчить те, що введення числівника “двадцять” замість “дванадцять” веде до порушення логіки думки, яка розгортається по висхідній – “По дванадцять, по п’ятнадцять І по більше ще...”.

Розглядаючи видання 1909 р. як джерело основного тексту поеми, згадану обставину треба мати на увазі і враховувати.

Останнім прижиттєвим виданням поеми “Лис Микита” є київське видання 1914 р. Його текст не повторює попереднього, а має значні відмінності, в тому числі ідейно-художнього характеру.

Якщо підійти формально до поняття про останню авторську волю, то саме видання 1914 р., як останнє прижиттєве, треба було обрати за основний текст твору. Однак є цілий ряд важливих моментів, які роблять таке рішення неможливим.

Основним і найважливішим тут є питання про характер правок та їх приналежність автору. Позитивної, ствердної відповіді на нього бути не може. І ось з яких міркувань.

Відомо, що І.Франко мріяв про видання “Лиса Микити” на Наддніпрянській Україні і робив у цьому напрямі певні кроки. Згадки про це знаходимо у передмовах до третього і четвертого видань поеми. У першій з них є таке важливе свідчення: “...зачуваємо, в Росії приготовляють окреме видання “Лиса Микити”, підлажене більш для розуміння тамошнього народу” [ 35,57 ]. Тут, як бачимо, є пряма вказівка на те, що видання, яке готується в Росії, здійснюється без участі автора ( він про нього тільки чув ). По-друге, видання це буде пристосоване до тих умов, тобто відповідно відредаговане з огляду на цензуру.

Важливі дані про характер видання, яке готувалося в Києві, містяться й у передмові до четвертого видання: “Київське ілюстроване видання, про яке було згадано в передмові до третього видання, ще й досі лишається невиконаним планом, хоча цензурні строгості, що стояли на перешкоді давнішому виданню в Києві, тепер належать до минувшини”[ 35,58 ]. Звідси ясно, що І.Франко говорить у 1909 р. про те саме видання, про яке чув ще в 1902 р. А загадка про цензурні перешкоди як “минувшину” означає, що на той час видання було підготовлене, але затримувалось з друком. Знову ж таки ясно, що для цього видання письменник ніякої прямої причетності немає.

В останній передмові ще є згадка про київське видання як ілюстроване. Таким воно насправді і вийшло у 1914 р. У цьому ще одне підтвердження того факту, що видання 1914 р. є саме тим, про яке говорилось у передмовах і до якого письменник не мав відношення. Ще більше переконують нас характер і спрямованість зроблених у ньому правок. Наводимо найосновніші з них (вказується строфа ):

Пісня перша

Він царя б жидам на шкуру Він всіх нас жидам на шкуру ( 25 )


Пісня п’ята

Православні, чесні люди! Признаюся, чесні люди! ( 23 )

Пішки до святого Рима Пішки до Пелопонезу ( 28 )


Пісня сьома

Що за спосіб се і що я, Що за спосіб се і що я,

Піп, чи дяк, чи паламар? Сповідник чи паламар? ( 12 )

З тих гріхів, що непрощені: З тих гріхів, що не покриті:

Поросятка нехрещені. Поросятка, бач, немиті ( 14 )

Там я похрещу діток Там обмию я діток ( 15 )

Похрещу, обмию з бруду Так, усіх обмию з бруду ( 16 )

Чесна, бач, свиня й побожна Чесна, бач, свиня й художна ( 16 )

Ну,- міркує,- річ побожна Ну,- міркує,- річ художна ( 17 )

Се свиня дітей хрестить Треба ж їй діток помить ( 17 )

Ну, гляди ж святошу тую Ну, гляди ж чистуху тую ( 20 )

Православний чи католик, Чи я кролик, чи я волик,

Щоб свиней хрещених їв? Щоб свиней умитих їв ( 20 )


Пісня восьма

Поблагослови в се свято Поблагослови завзято ( 1 )

Та що вдієш! Що боже, Та що вдієш! Що гоже,

Богу треба заплатить Гожим треба заплатить ( 2 ).


Пісня дев’ята

І сам цар грабує чисто І сам Лев грабує чисто ( 24 )

Що ж, купуйте, люди божі Що ж, купуйте, добрі люди ( 31 )


Пісня десята

І цариці полюбивсь Львиці навіть полюбивсь ( 11 )

Мимрю: “Господи, воззвах” Мимрю, як верзеться в снах ( 25 )

В сні почув я голос з неба В сні почув я голос Феба ( 31 )

І безбожник. Тож іди Ошуканець. Тож іди ( 32 )

Чи святе беру на сміх Чи тебе беру на сміх ( 34 )

Не постився, не молився Ще з життям я не простився ( 38 )

Видко, бог судив, любий Видко, так судилось, любий ( 44 )

В рай блаженний увійшов У нове життя ввійшов ( 44 )

В світ загробний, безконечний На той другий світ безпечний ( 46 )


Бачиш, голос мій чудесни Бачиш, голос мій чудесний

Так сподобався попові, Так вподобав муж той чесний,

Слава скрізь о нім така, Що годує Кобзаря, -

Що в єпископськім соборі Мав при нім я учнем стати,

При архієрейськім хорі А тебе він мав узяти

Мав я стати за дяка Двом нам за поводиря ( 47 ).


Три каноніки прийти Три післанчики прийти ( 49 )

Запросить на паламарство Запросить на поводирство ( 49 )

Для мерзкого паламарства Для мерзкого попрошайства

Зрікся б ти і неба й царства Зрікся б ти свого хазяйства ( 52 )

Мов святії та побожні Уже ситі, не порожні ( 52 )

Богомільний, чесний звір я Миролюбний, чесний звір я ( 68 ).


З першого погляду впадають в око штучність і надуманість внесених у текст поеми видання 1914 року виправлень, їх заданість і підпорядкованість цензурним вимогам. З кількох десятків правок не можна назвати жодної, яка б виглядала органічною, такою, що повністю вписувалась би в зміст твору. Навпаки, більшість з цих виправлень виглядають нелогічними, навіть абсурдними. Послідовна заміна слів “цар”, “цариця”, а також термінів релігійно-церковного вжитку ( “бог”, “святий”, “грішний”, “хрещений”, “піп”, “паламар”, “канонік” тощо ) призвела в багатьох моментах до викривлення змісту, деформації ідейно-художньої концепції твору.

Подібна редакція не могла належати автору, оскільки вона суперечить провідній ідеї поеми “Лис Микита”.

Виходячи з цих міркувань, видання поеми “Лис Микита” 1914 р. слід розглядати як таке, що здійснювалось без участі автора. Внесені в текст виправлення І.Франкові не належать. А тому воно не може бути виявом останньої авторської волі і служити джерелом основного тексту твору.

Процес становлення тексту поеми “Лис Микита” не закінчився на першій публікації, а був тривалим і складним, розтягнувшись майже на двадцять років. Від видання до видання, починаючи з 1896 р., твір зазнав значних змін в напрямі як прямого розширення, так і подальшого художнього вдосконалення. Цей висхідний рух тексту досягнув найвищого рівня у виданні 1909 р., яке було останнім прижиттєвим виданням, здійсненим за участю автора. Воно й є виявом останньої авторської волі щодо тексту цього твору.

Розв’язуючи питання вибору основного тексту поеми “Лис Микита”, необхідно зупинитися на виданні 1909 р. За його текстом поема має друкуватись у всіх виданнях творів Івана Франка. У зібранні творів І.Франка в 50-ти томах поема “Лис Микита” надрукована, на відміну від попередніх, за виданням 1909 року.


ВИСНОВКИ


У результаті наукового дослідження встановлено, що більшою частиною критиків було буквально сприйнято авторське визначення на титулі книги “З німецького переробив Іван Франко”, тобто “Лис Микита” потрактувався не як оригінальний твір, а лише як переробка і навіть переклад поеми Й.-В.Гете “Рейнеке Фукс”.

Далі, створюючи свого “Лиса Микиту”, І.Франко йшов, таким чином від звірячого епосу взагалі, а не від його конкретних письменницьких обробок, однією з яких є поема Гете, і використав тільки його основну сюжетну канву (“головну раму”), наповнивши її цілком оригінальним змістом, надавши творові виразного і неповторного національного колориту. Український письменник у багатьох випадках розгортає сюжет свого твору за рахунок старовинних оповідань про звірів та багатих казкових скарбів українського фольклору.

Але головним джерелом “Лиса Микити” треба вважати поетичну інтуїцію поета, вона вказала йому переробити джерела, - і так поема вийшла як безперечний оригінал.

Події поеми алегорично розповідають про життя в Західній Україні. Соціально побутові картини поеми написані виключно на матеріалі української дійсності. Це добре відчув царський цензор, який заборонив поширювати “Лиса Микиту” в Росії. У своїй доповідній записці петербурзькому комітетові про цю поему-казку він писав, що народ буде розуміти надруковане буквально. Він побачить в пишному дворі, що оточує царя, збіговисько сміливих розбійників, які під могутньою егідою владики грабують і роздирають слабих. У хитрій лисиці, першій порадниці царя, вони побачать ще зліше уособлення сваволі: страхітливе поєднання, для здійснення всіляких злочинів, гнучкого розуму з безсоромністю людської волі… автор у викладі стер всю старовину і замінив її сучасністю. Де тільки міг, всюди автор переробки малює малоруську природу. Села і люди, що зустрічаються в розповіді, також мають на собі незаперечний відбиток південного слов’янина. Нарешті звичаї всі представлені такими, які тільки можна зустріти в степах Малоросії.

Стиль “Лиса Микити” дуже різноманітний, і в нім найкраще проявилися сила і оригінальність Франкового таланту. Уже сама будова строфи обумовлює паралелізм або протиставлення думок. При тому стиль незвичайно образний і насичений фігурами мови. Мало є тропів і фігур, для яких прекрасні зразки не можна б підшукати якраз у “Лисі Микиті”. З тропів переважають порівняння і метафора, з фігур - антитеза, але їх значно менше, хоча в діалогічних частинах на загал багато знаходиться риторичного елемента. Деякі немов живцем узяті з уст народу і мають паралелі в приповідках; з фольклору зачеплені також численні вигукові і ономатопоетичні слова. Сам жанр тваринного епосу комічний, і тут на перше місце треба поставити іронію, що часто переплітається з іншими тропами або фігурами так, що в одній цитаті можна віднайти не раз декілька тропів чи фігур.

Маса образів і фігур, розсипаних у поемі, зовсім не роблять враження штучних або насильно притягнених, вони тісно зв’язані з ходом самої теми.

У 1902 році було здійснене третє видання поеми “Лис Микита”. При його підготовці у текст було внесено чимало поправок, хоч і не таких значних, як у другому, але також важливих у художньому плані. Їх характер і спрямованість у загальних рисах

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: