Дієслівна синонімія у творах Ольги Кобилянської
Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії. Мовознавство.-1975.-№3.-с.42-46.
Леонтьєва О. Дієслова на позначення комунікативного акту: спільне і різне в їхніх смислах. Українська мова та література.-2000.-№5.-с.-12
Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова і література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.
Мартинова Г.І. Дублетно – синонімічні відношення у побутовій лексиці Правоберенскої Черкащини. Мовознавство.-2000.-№4-5.-40-45.
Мельничайко В.Я. Використання громатичних синонімів – важливий показник культури мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-72.
Миронова Г.М. Спостереження за еволюцією синонімічних лексем усереднені ЛСГ. Мовознавство.-1983.-с.52-62.
Миронова Г.М. з одного синонімічного ряду. Українська мова і література в школі.-1987.-№7.-с.73-74.
Миронюк Н.П. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха “Хліб і сіль”. Мовознавство.-1968.-№1.- с.50-55.
Муравицька М.П. Полісемія і синонімія. Мовознавство.-1983.-№1.-с.29-39.
Неплийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю. Дивослово.-1997.-№2.-с.18-21.
Нечитайло О.І. синоніми як засіб розкриття значення слова. Мовознавство.-1980.- №6.-с.82-86.
Нечитайло О.І. Синоніми у перекладних словниках. Мовознавство.-1982.-№1.-с.60-66.
Новикова О.О. Функціонування та переклад деяких синонімічних форм дієслів часу. Мовознавство.-1974.-№4.-с.75-80.
Онуфрієнго Г.С. Синонімічні домінанти зі спільним коренем іншомовного походження у сфері національної термінології. Мовознавство.-2000.-№2-3.-с.73-77.
Павлов В.В, Контекстуальна синонімія як вид семантичної еквівалентності. Мовознавство.-1982.-№4.-с.62-65.
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.-К.: Вежа.-1994.-с.206-220.
О.М.Пазяк. Г.Г.Кисіль. Українська мова і культура мовлення.-К.: В.шк.,-1995.-с.82-84.
Пітінов В.М. Абсолютне вживання дієслів процесу. Мовознавство.-1982.-№1.-с.50-55.
Паламарчук Л.С. Про принципи добору лексичного інвентаря для загально мовного словника. Мовознавство.-1973.-№3.-с.3-12.
Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови. Мовознавство.-1994.-№1.-с.14-22.
Панько Т.І. Системний статус синонімії у суспільствознавчій термінології східно слов`янських мов. Мовознавство.-1986.-№4.-с.-9-14.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь,-1992.-с.56-64.
Родіна Л.О. Семантичні відтінки словотворчих синонімів. Мовознавство.-1969.-№6.-с.66-71.
Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні. Українська мова та література.-1998.-№42.-с.4.
Семчинський С. Про сучасну лексику української мови. Українська мова та література.-1998.-№25-28.-с.1-2.
Соколова С.О. Аспектуально – фазова система українського дієслова у функціональному плані. Мовознавство.- 1994.-№6.-с.29-34.
Сута Г. Відносини – взаємини – стосунки – зносини. Політика і час.-1997.-№11.-с.65-66.
Сучасна українська літературна мова. За ред. І.К.Білодіда.-К.: Наукова думка,-1973.-с.115-124.
Сучасна українська літературна мова. За ред. О.Т.Волоха.-К.: В.шк.,-1976.-с.70-73.
Сучасна українська літературна мова. За ред. В.Г.Петіка. – К.: В.шк..,-1975.-с.128-133.
Сучасно українська літературна мова. За ред. М.Я.Плюща.-К.: В.шк.,-1994.-с.122-124.
Сучасно українська мова. За ред. Пономаріва.-К.: Либідь,-1991.-С.51-56.
Тараненко О.О. Деякі аспекти теорії синонімії в плані створення синонімічного словника. Мовознавство.- 1980.-№3.-с.46-51.
Ткаченко О.О. З досвіду дослідження синонімії французьких дієслів у соціальному контексті. Мовознавство.- 1989.-№4.-с.54-59.
Турчин В.М., Турчин М.М. Семантична кореляція антонімів і синонімів у системі мови. Мовознавство.-2001.-№1.-с.67-71.
Фридрак В.Б. Синонімія складник слів. Мовознавство.-1987.-№2.-с.32-38.
Худолєєва С.П. До питання про термінологічну синонімію. Мовознавство.-1988.-№3.-с.60-63.
Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зі ставних досліджень. Мовознавство.-1993.-№2.-с.67-72.
Чучка Пв.Пв. Синонімічні зв`язки в давньоруській географічній номенклатурі. Мовознавство.-1980.-№3.-с.27-30.
Ярова Алла. Дієслівна синоніміка у прозових творах Івана Багряного. Диво слово.-2000.-№10.-с.16-21.
Д О Д А Т К И
Баритися [470] – гаятися [599], затримуватися [507]; обл. бавитися [543].
Бачити [449, 451, 459] – побачити [450, 453], добачити [454, 492], видіти [449, 502]; розм. рідк. видати [469, 460]; розм. увидіти [472. 508, 510], рідк., заздрiти [510].
Безумствувати [174] – дуріти [30]; (сильніше), шаленіти [402], бушувати [327]; (діяти безрозсудно) божеволіти [284, 320, 455].
Бігати [273, 289, 555] – пробігати [475]; (метушливо) ганяти [365, 554]; (якщо швидше - образно) літати [554], носитися [449].
Бігти [137, 283] – побігти [475], пробігти [364]; гнати(ся) [521, 611], пігнати [455];, мчатися [138]; (якнайшвидше – образно) летіти [196]; розм. нестися [356].
Більшати [483] – збільшуватися [457], множитися [468]; прибувати [474], сходитися (людей і под.) [454].
Боротися [459, 570] – поборювати [551]; (лише докон.) доборотися [589].
Боятися [444, 451, 499] – лякатися [588, 404, 330]; (відчувати жах) жахатися [418]; (образно) полохатися [223, 346].
Брати [459, 469] – (від кого) приймати [457, 490]; (силою) забирати [490, 491], відбирати [298, 465]; (на деякий час) зичити [469], позичaти [451]; (багато чого-небудь) набратися [520]; взяти [327].
Будувати [480, 485] – класти [448], складати [493, 458]; моделювати [519]; скомпановувати [545]; (образно) закроювати [588]; розм. ставити [561, 602], устроювати [567].
Бурчати [163, 246] – буркати [449]; підсил. буркотіти [331, 278]; розм. ворчати [57, 151]; (докон) воркнути [33], відворкнути [465].
Важитися (перен.) [474] – наважуватися [358], зважуватися [358], сміяти [473].
Вертатися (назад, додому) [470, 498] – вернутися [192, 481], звертатися [491], повертатися [569], вертати [207].
Вертітися [379] – крутитися [433], (коло кого) витися [512], увиватися [521]; (квапливо) звиватися [489].
Вигадувати [272, 314] – видумувати [448, 516].
Виднітися [458, 470] – (в далекі), майоріти [357].
Виконувати [472, 336] – (чию волю) заст. чинити [114, 115]; (докон.) сповнити задачу [569].
Вилазити [17, 415] – вибиратися [419, 576]; (насилу), видряпуватися [268, 366].
Вилискуватися [486, 519] – влискувати(ся) [450], ближати [454, 491]; (рідше) блистіти [39, 57], (докон.), блискотіти [138, 261], докон. зблискотіти [461]; (різними кольорами) мінитися [491, 496].
Винищувати [371, 429] – знищувати [451], нищити [543], понищити [542].
Вирости [78, 478] – (про високий ріст) вигнатися [92], вибуяти [476], розбуятися [479]; виростати [491].
Вискубувати [521] – поскубувати [340], вискубувати(ся) [454].
Витися [470, 475, 481, 557] – (звивистими рухом) звиватися [476], кружитися [476], вививатися [483, 485], скрутитися [491]; кружати [565]; клубочитися [566].
Витягати (звідки) [442, 485] – виймати [371]; розм., витаскувати [356, 291], висувати [484].
Відбиватися [435] – віддаватися [539].
Відвідувати [443] – гостити у кого [449], заходити (до кого) [83].
Відкривати [520, 459] – відчиняти [504]; (щось затулене) відтуляти [448]; (заслонене) відслоняти [462].
Відповідати [467, 479] – (в розмові на чиї слова розм.) обзиватися [470, 471], обізватися [467], відзиватися [527], заворушаться [494], заворушитися [526].
Вітати [553] – (у зв’язку якоюсь радісною подією) поздоровляти [484]; привітати [553].
Віяти (про вітер) [493, 511] – повіяти [459, 508], завіяти [460]; (злегка) подихати [27, 98], подувати [126]; (сильніше) дути [316]; (навально) бушувати [531].
Ворожити [285, 506] – (на картах) гадати [506]; (красою) зачарувати [193, 359], причарувати [271, 362], заворожити [454].
Впливати [456] – діяти (на кого) [282].
Вразити [98, 441] – здивувати [46, 579]; зчудуватися [603].
Гадати [439, 445] – вгадувати [481, 522]; (про вільний хід думок не за логічними категоріями) думати [274, 381], (беручи до уваги різні думки, мотиви – ще) міркувати [454]; розміркувати [357, 505].
Ганити [457, 154, 321] – підсил. (образно) п`ятнувати (ганьбити, плямувати когось) [497].
Гинути [487] – стратити життя [460], загинути [508]; розм. полягти [456, 476].
Глянути [467] – поглянути [440],заглянути (куди) [510], розм. зирнути [434], позирнути [448], подивитися [439]; (швидко) зиркнути [438], споглянути [454, 465, 466]; розм. блиснути [439]; розм. кинути [489, 511], стрілити [504] (очима); витріщити пульки [511].
Гнобити [164] – пригноблювати [551]; (репресіями і под.) душити [344].
Гнутися [487] – згинатися [493], розгинатися [604], (злегка) нагинатися [587]; (додолу) хилитися [298], клонитися [444].
Говорити [445, 449, 469] – виговорити [440, 609], розговоритися [467]; (більш конкретно) казати [469]; (з ким) розмовляти [519]; (про всячину) розм. балакати [479, 492, 499], гомоніти [280, 291], (про дітей і зневаж), белькотіти [520], лепетати [386].
Гойдати [458] – хитати [31, 191], колихати [64, 92], колисати(ся) [449, 557].
Гонити [288] – гнати [114], пігнати [78], підганяти [209], позаганяти [43, 391], гнатися [543], ганятися [117].
Гордитися [350] – (почувати заслужену гордість) пишатися [449, 452].
Горіти [471] – палитися [276]; (сильним вогнем) палати [459], (спалахуючи полум’ям) палахкотіти [480].
Господарювати [73, 124] – хазяювати [68, 137]; обл.. господарити [543], ґаздувати [29, 72, 149].
Давати [485] – (у формі дару) дарувати [444]; приносити [457]; (на деякий час) зичити [173], визичати [516].
Давити [92, 273, 312] – задавлювати [470], тиснути [501], душити [356].
Дбати [447, 599] – турбуватися [246, 391], опікуватися (ким) [593].
Двигати[ся] [470, 511] – здвигнутися [468, 614]; рухати[ся] [580], рушати [483], порушати [472], заворуxатися [537], заворушитися [281].
Держати [448, 437, 468] – тримати [518, 569]; задержувати [287, 456], затримувати [600, 192]; здержувати [460]; видержувати [443]; додержувати [241]; видержувати [473]; додержувати [241]; повздержувати [473].
Дивитися [438, 449, 463] – (рідше) глядіти [442, 469]; (уважно) вдивлятися [440, 450, 460], придивлятися [433]; зоглядати [458, 470], видивлятися [471], споглядати [457, 467]; (образно) фаш. витріщитися [451]; витріщити [(очі) [453, 455], вп`ястися (очима) [472], губить (очі) [462], засягає (оком) [460].
Дістатися [454, 461] – добитися [510], прибути (куди) [459].
Діятися [451, 471] – відбуватися [473, 472], ставатися [475, 451, 458], чинитися [612].
Довідатися [465, 506] – дізнатися [516], розвідати[ся] [297]; рідк. вияснити [455].
Доглядати [561, 600] – (про нагляд) дозирати [307, 448], пильнувати [283, 309]; (з винятковою дбайливістю) упадати (коло кого) [73, 119].
Домагатися [555] – вимагати [524, 533, 599]; розш. допоминатися [489].
Допомагати (кому) [469, 483] – помагати [448, 469, 470]; подати помічну руку (уроч.) [470]; розм. (докон.) прислужити[ся] [356, 510].
Доторкатися [442, 454, 489] – дотикатися [167, 481]; (злегка) діткнутися [292], розм. підсил. помацати [448].
Дрижати [271, 434] – (звичайно під впливом психічних спонук) тремтіти [489, 461]; (при фізичній причині) трястися [469]; (про сльозу і под. ) бриніти [41, 435].
Думати [439, 449, 28] – подумати [79, 438, 467], додумати[ся] [458, 465], вдуматися [468], роздумувати [455, 516, 522], задумувати[cя] [455, 587]; міркувати [498].
Жалітися [469, 613] – нарікати [448, 562], бідкатися [585].
Жебрачити [454, 452] – жебрувати [470]; просити [557], приймати (милостиню) [458]; розм. ходити на жебри [560].
Жевріти [253] – жаритися [470], паленіти [330].
Жити [476] – заживати [587], розжитися [492], проживати свій вік [468], (про нуденне життя) розм. нидіти [432].
Забороняти [579, 585] – (про заборону) боронити [466].
Завмирати [460, 437, 508, 588] – припинятися [447, 563]; (про розмову і под.) уриватися [308, 411].
Загорятися [480] – (вогнем) запалюватися [459]; (сильним полум`ям) спалахувати [437], (докон.) спаленіти [467], запалати [442].
Закривати [436] – замкнути [38], зачиняти [557]; затумовати [521], заслоняти [470].
Занедбувати [457, 560] – покидати [488], залишати [565], забувати [560].
Заперечувати [438, 291] – (в гострій формі) відкидати [388].
Запрошувати [495] – спрошувати [519], прикликувати [549].
Заробляти [489, 506, 540] – (власною працею) запрацьовувати [505]; (роботою на службі, в наймах) заслужувати [492], (тяжкою працею – лише докон.) доробитися [415, 560].
Заслоняти (кому що) [613] – (світло, сонце) заступати [503].
Затримувати [436] – задержувати [448]; (того, хто спішить) розм. барити [312]; (рідше) гаяти [579].
Захворіти [211] – заслабнути [448], занедужати [580].
Збагнути [460] – зрозуміти [463, 469], зміркувати [440]; розм. відгадати [439, 467].
Збутися (кого, чого) [596] – позбутися [523].
Зважуватися (зробити що) [236, 374, 481] – відважуватися [328], наважуватися [605]; докон. посміти [447].
Звикати [243] – привикати [449]; призвичаюватися [504], розм. прилучатися (до кого, до чого) [608].
Згадувати [522] – пригадувати [472], нагадувати [458]; споминати [451]; (лише докон.) спогадати [441].
Згоджуватися [526] – погоджуватися [528], годитися [525]; розм. приставати (на що) [520, 527].
Здаватися [472] – ввижатися [356], бачитися [441]; показатися [487], видаватися [570]; справляти враження [479].
Здається [461, 470] – бачиться [432, 461].
Злякатися [525, 594] – налякатися [450], перелякатися [323]; (образно) сполошитися [323].
Зміцніти [38, 448] – скріпитися [29, 454].
Знайти [603] – розм. здибати [465, 508], надибати [567], подибати [597]; (рідше) відшукати [557], віднайти [290], здобутися [334].
Зневажати [456] – ображати [285].
Зрікатися (кого, чого) [524] – відмовлятися (від кого, від чого) [527].
Зупиняти [196, 218] – спиняти [174, 209], припиняти [351], тамувати [278, 403].
Зупинятися [588, 378] – спинятися [544, 552]; (на деякий час) затримуватися [392], припинятися [453]; (зовсім переставати діяти) ставати [588].
Зустріти [382, 421] – стрінути [369], стрітитися [291, 543, 548].
З`явитися [475, 529] – повстати [297], опинитися [278, 503].
Іти [467, 470, 492] – 1) ступати [565, 461], прямувати [460, 474], рідк. маршувати [595, 603]; 2) (куди) докон. приступити [510, 555], зайти [557], прийти [558], прибути [557]; (звідки) перен. розм. вибиратися [560, 556];
3) розм. шкандибатиb [603], тюпати [581], брести [566]; 4) (туди й назад) проходжуватися [519]; пересуватися [567].
Їхати [71] – (щосили) гнати [13, 599], мчати [271], нестися [312]; (конем) скакати [566]; від`їхати [273], в`їхати [99].
Квапитися [437, 491] – поспішати [558]; (рідше) розм. хапатися [337].
Кидати [485] – метати [491], шпурляти [566].
Кидатися [453, 500] – кинутися [118], (неспокійно) метатися [485], метнутися [527]; (швидко) перетягнутися [492].
Коритися [458, 488] – скоритися [263], підкоритися [197, 534].
Кричати [469, 470, 589] – (на все горло) розм. горлати [454], (сердито на кого) розм. гримати [71, 502], загриміти [595]; (звати) кликати [294]; (з плачем), розм. зойкати [469, 518]; (про багатьох ) лементувати [219], галасати [315]; (з лайкою) накинутися [280]; (образно) дзвенькати [493].
Курити (папіроску) [494, 495] – палити [493]; (люльку) смалити [494, запалювати [492], підкурювати [448].
Лаяти [424, 581] – сварити [246], розм. клясти [424].
Ловити [448, 496] – зловити [461], вхопити [461, 468], схопити [461], спіймати [588], хапати [325].
Лунати [455, 468] – (про звуки) відбиватися [511], віддаватися [517], відзиватися [468]; (широко, далеко) розлягатися [468, 474]; (про різкий крик і под.) розтинатися [474]; (образно) пробиватися [511].
Любити [447, 520] – (про закоханих) кохати (кого) [522]; кохатися [278, 533], любитися (в кому) [358, 466]; докон. закохатися [560], залюбитися [541].
Любуватися (чим) [440, 493, 496] – тішитися [520, 228]; радуватися [587].
Лютувати [433, 524] – (несамовито) шаленіти [566], скаженіти [447], розм.. термосити [277].
Марніти [456] – перен. в`янути [547], зів`янути [489].
Мигати [449, 454] – мигтіти [244], миготіти [441, 527]; перен. дрижати [154, 219].
Минати [508] – оминати [560], обминати [509], обходити [595], (про час і под.) промайнути [548]; (про строк і под.) кінчатися [544], закінчуватися [612].
Мовчати [453, 466, 488] – замовкнути [453], заніміти [453]; справляти немоту [321]; замовкати [461, 561], умовкати (образно) [479].
Морщитися [482, 567] – зморщитися [352, 447] , поморщитися [283].
Мріяти [554] – марити [552].
Мучити [564] – (морально) розм. гризти [567]; замучити [527], покарати [608].
Мучитися [322] – каратися [584].
Мчати[ся] [460, 475] – (мов на крилах) нестися [523], проноситися [468, 485, 487], летіти [460, 489]; поез. линути [468].
Наважити[ся] (що зробити) [179, 381, 502] – розм. завзятися [153, 452].
Навчати [456, 523, 548] – вивчити [495]; привчитися [504]; (на добрий розум) виховати [588].
Надіятися [532] – сподіватися [424, 596], очікувати [231], дожидати [242, 363].
Наказувати [501, 594] – веліти [357, 419]; розм. казати [495].
Намагатися [274, 448, 563] – змагатися [491, 500], старатися [452, 461]; підсил. сулкуватися [288], силуватися [546, 460].
Намовляти [446, 498, 302] – (здебільшого до злого) підмовляти [89, 505].
Насміхатися [447, 461, 351] – сміятися (з кого) [449, 268], глузувати [446, 452, 506, 364]; розм. кепкувати [456, 237]; (злобно) глумитися [354, 239]; (в тонкій формі) книжн. іронізувати [563]; рідк. кпити (з кого, з чого і над ким, над чим) [461]; підсміюватися [569].
Наставати [433] – наступати [361]; (несподівано – в образній мові) упасти [559].
Оберігати [488, 519] – охороняти [289, 571], стерегти [524].
Обертатися [450, 461] – обернутися [450, 460]; відвернутися [451, 521]; повернутися [327, 448], звернутися [486], звертатися (обличчям до когось) [354, 491].
Обіцяти [546] – зарікатися [443], прирікати [458].
Обманювати [575, 178] – (довірливих) розм. дурити [516], здурити (кого) [508]; (на словах) розм. брехати [560], збрехати [516].
Обмірковувати [56, 118] – обдумувати [79]; (разом з іншими) обговорювати [480] ; задумуватися [490].
Обмовляти [137, 179] – розм. оббріхувати [496].
Обороняти[ся] [284, 598] – боронити[ся] [445, 448, 457]; супротивляться [181]; опиратися [577, 600].
Оглядати [438, 454] – поглядати [253, 316]; озирати [471]; (уважно) обдивлятися [395].
Оглядатися [438, 462, 494] – (назад) озиратися [450, 467]; (навкруги) розглядатися [340, 483], роздивлятися [494], рідк. роззиратися [340].
Одержувати [532] – діставати [555, 447], здобувати [328], видобувати [519].
Одружитися [356] – оженитися [540, 547], побратися [316, 466]; (вийти заміж) віддатися [525].
Одубіти [570] – задубіти [606], змерзнути [603], перемерзнути [571].
Оживати [338, 550] – перен. оживляти [456, 475] , відживляти [456].
Опам`ятатися [295, 82] – спам`ятатися [450, 357]; (після зомління тощо) опритомніти [137, 198]; (прийти до розуму) схаменутися [294, 324], перен. прокинутися [470], розм. стрепенутися [603].
Опановувати [432] – оволодівати [436, 453], заволодівати [473, 451, 452].
Ослабнути [493] – ослабати [169], розм. підупадати (на cилах) [30]; (від важкої праці) розм. зморитися [494].
Остатися [537] – зостатися [297], лишатися [597].
Оставляти [559] – залишати [560], помішати [593].
Охоплювати [178, 273] – (з усіх боків) обхоплювати [443, 457]; (про почуття, сон і под.) обнімати [537, 445], огортати [523]; заволодіти [434], запанувати (ким) [445].
Панувати [474, 483] – царювати [474].
Пахнути [451, 479] – (рідше) пахтіти [219]; підсил. духмяніти [116, 479]; розм. душіти [474].
Пекти [499] – (про сонце) палити [465], випалювати [488], розпікатися [490], жарити [472, 486].
Переконуватися [525, 612] – (на досвіді) пересвідчуватися [472].
Перемагати [539, 450] – (силою волі труднощі і под.) переборювати [278, 337], (лише докон.) подолати [174, 495].
Перетерпіти [465] – перестраждати [186, 244]; розм. набідитися [73, 98].
Перешкоджати [447, 455, 595] – заважати [613, 615]; перебивати (кому) [613].
Питати [362, 463] – запитувати (кого) [266, 458], питатися [351, 458]; запитуватися [446, 503]; розпитувати [521], докон. спитати [345].
Підводитися [437, 445] – (з міста, з ліжка) вставати [468], підніматися[285]; (насилу) зволікатися [312, 361].
Піддаватися [452, 471] – здаватися [570]; (гіркій долі, силі тощо) скорятися [311], коритися [549].
Підкрадатися [595] – крастися [154], вкрадатися [486].
Піднімати [474, 476] – прям. підіймати [285, 464]; (голову, очі) підводити [546, 443]; (перен. ) підносити [520, 459], знімати [450].
Пітніти (вкриватися потом) [327] – потіти [332]; перен. розм. упрівати [330].
Плакати [163, 377] – (голосно) ридати [587]; (протяжно, приголошуючи) голосити [202], тужити [341]; (різко) вибухнути плачем [294]; (про дитину – ще) пхикати [313].
Поганити [472, 506] – опоганювати [592]; книжн. сквернити [385].
Податися [436] – розм. пуститися [460]; несхв. потягтися [355].
Пожаліти [41] – пожалувати [470]; змилосердитися [290], змилуватися (над ким) [452]; зглянутися (на кого, на що) [601].
Показуватися [446, 467] – з`являтися [470, 482], появлятися [454, 474], (образно) виринати [482, 486], пробиватися [485, 497].
Покидати [456] – (пориваючи зв`язок тощо) кидати [297, 311], лишати [466, 567, 398], залишати [32, 44, 298], покинути [42, 79, 101].
Покликати [560] – кликати [590], кликнути [467], викликувати [313], прикликувати [293]; (голосно підзиваючи) гукнути [44].
Помічати [437, 156] – примічати [297, 450]; (приглядаючись уважно) спостерігати [73, 516]; (док.) покмітити [438], заприкмітити [437, 444].
Поратися [502] – розм. побиватися (коло кого, коло чого) [587].
Потрапити [476] – (куди) попасти [597]; (де) опинитися [433]; (в що) попастися [451].
Правити [485, 601] – кермувати [469, 483, 589].
Працювати [469, 589] – трудитися [577, 589]; розм. робити [597], (на службі) служити [501].
Приваблювати [523] – принаджувати [488].
Привиджуватися [432] – увижатися [191], рідк. убачатися [201], вбачатися [503].
Примушувати [129, 297] – змушувати [98, 365], силувати [341, 512], присилувати [437, 466], неволити [583].
Притулятися [442, 445, 489] – (ближче) тулитися [488], горнутися [532]; розм. тиснутися (до кого, до чого) [491, 495].
Приступати (до кого) [354] – доступати [278], (з деб. докон.) доступитися [454].
Припинятися [453, 519] – спинятися [544, 552]; (про розмову і под.) уриватися [544, 549], зриватися [456]; (про рух і под.) завмирати [443, 425].
Пробудитися [450, 511, 597] – збудитися [452, 464], прокинутися [518].
Проникати [153] – пробиратися [27, 283], продиратися [443], вдиратися [476, 480]; докон. закрастися [511].
Просити [445] – (упрошувати) благати [590, 613], молити [452, 613], розм. уговорювати [38]; складати просьбу [594].
Рахувати [602] – числити [30].
Розбивати [211, 603] – (вщент) розтрощувати [549], роздроблювати [459].
Розвиватися [432, 483, 556] – розвинутися [477, 496]; (про дерева, квіти і под.) розпукуватися [355, 525], розцвітати [488].
Роздирати [457, 509, 526] – розривати [549]; підсил. розпанахувати [573].
Роз`єднувати: ділити [490], розділяти [485], розрізнювати [520]; розлучати [490].
Розказувати [219, 341, 456] – розповідати [338, 397, 465]; (в епічному тоні) оповідати [416, 517]; фольг. баяти [465]; (з повчальною метою) заповідати [291]; (викриваючи себе) признаватися [424].
Розкрадати [273] – красти [491], вкрасти [297]; (в образній мові) розтягати [454].
Розлучатися [481] – розставатися [481].
Робити [447, 467, 595] – чинити [452, 456, 490], докон. вчиняти [461], (створювати що) творити [454], справляти [521, 520].
Розуміти [424, 519] – усвідомлювати [328, 603].
Рости [587] – (ставати більш високим) зростати [564], більшати [564]; (пишно, буйно) буяти [491], розвиватися (високо в гору) [587]; розм. виганятися [479], зніматися [481].
Світити[ся] [443, 263] – освічати [316], блищати [441, 445].
Сердитися [602] – гніватися [537]; (дуже) лютувати [453]; докон. осердитися [436], розсердитися [138].
Сіпати [455, 116] – смикати [574, 29]; скоротати [510], заскоботати [509, 321].
Скавуліти [569] – скиглити [566]; (рідше) скимліти [491]; докон. заскавуліти [500], заскамліти [608].
Сказати [608, 451, 440] – промовити [522, 442]; заявити [537, 468, 469]; (необдумано) фам. бовкнути [609].
Скрекотати [446] – (дзьобом) скреготати [511].
Слабувати [34] – хворіти [73], докон. розхворітися [595]; недугувати [74]; (раптово) занедужати [580].
Слабшати [73, 291] – ослабати [459].
Слідити (за ким, за чим) [468, 481, 491, 538] – слідкувати [615], стежити [608].
Слухати [446, 468] – чути [481, 283]; чутися [474]; прислухатися [447], надслухувати [294, 446], вслухуватися [452, 459, 461]; докон. зачути [453, 471].
Сміятися [[446, 439, 440] – усміхатися [440, 444, 467, 489], підсил. реготати[ся] [387, 468, 483, 499]; розм. хихикати [446, 469], кихкати [460].
Соромитися [90, 557] – стидатися [199, 542]; докон. засоромитися [536, 577], завстидатися [532].
Спати [521] – (легким сном) дрімати [420, 489]; (бачити сни) снити [521]; докон. уснути [511, 589]; (лише у множ.) позасипляти [571].
Спадати [438, 485, 491] – падати [430, 480, 508], спускатися [476, 488]; сходити [478, 489]; випадати [447, 470].
Спиратися [480, 489] – опиратися [523], док. опертися [511], спертися [604]; рідк. злягати (на що) [507].
Сподобатися [465] – розм. при подобитися [504], злюбитися [496, 498].
Сполучати[ся]: злучатися [481, 491], зв`язуватися [503]; споюватися [503], прилучатися [292], лучатися [517]; (образно) зливатися [451, 455], мішатися [454], зростатися [455], переплетатися [480], зходитися [473].
Спонукувати [175, 456] – принукати [183, 205], сповідувати [602], спонукати [602, 603].
Спочити [507, 559] – відпочити [599].
Становити [39, 270, 467] – складати [39, 80].
Стогнати [317] – простогнати [457]; розм. квилити [59]; перен. вити [470].
Стрибати [51, 270] – скакати [273], перескакувати [606]; розскакуватися [480].
Сумувати [275, 318, 491] – тужити [446, 525], смутитися [351], журитися [504, 310].
Суперечити [452] – перечити [217], заперечувати [195], противитися [181]; перен. опиратися [517, 600].
Схоплюватися [553, 194] – зриватися [500]; зніматися [565]; лише докон. скочити [450], метнутися [471].
Сягати (до певної точки в просторі) [449, 161, 537] – досягати [452, 394], простягатися [362, 473]; (образно) вганятися [281, 473].
Сяяти [438, 522] – док. осяяти [516], засіяти [446]; сіяти [446, 489]; (яскраво блищати) горіти [445].
Таїти [364] – скривати [164], прятати [481].
Таїтися [327] – ховатися [454], заховуватися [481], сховатися [436].
Текти [174, 475] – протікати [448, 488]; литися [283]; пливти [449]; (сильно) пінитися [288], (швидко) бігти [419], мчати[ся] [449]; (струменем) вибризкувати [599], журчати [598].
Терпіти [64, 217] – зносити (горе) [488], зазнавати (біди) [356], докон. стерпіти [489].
Товпитися [454] – розм. тиснутися [454], штовхатися [454], доптатися [454].
Торгувати [454] – продавати [454, 485, 523]; (з торгів) ліцитувати[ся] [468, 469].
Траплятися (безос.) [337, 603] – бувати [198]; ставатися [293]; розм. лучатися [320], випадати [154], причинятися [555, 564].
Тріщати [286] – (рідше) розм. тріскати [357]; затріщати [450]; розм. розщібатися [455].
Трясти [447, 569] – трусити [475]; розм. термосити [178]; (від хвороби) морозити [606].
Трястися [366, 327] – труситися [207]; (від сильного поштовху) здригатися [441, 467, 474]; розм. теліпатися [510].
Туманити [590] – затуманити [471]; витуманити [29]; стуманiти [503]; дурити [516].
Турбуватися [47, 119, 474] – (в передчутті недоброго) непокоїтися [81, 163, 450], тривожитися [339], бентежитися [312], хвилюватися [274, 459]; клопотатися (ким) [66, 91], рідше журитися [456].
Тягти [487, 565, 445] – тягнути [519], волокти [480, 487], волочити [385]; (звідки) витягати [520], висувати [483]; розм. таскати [583].
Тягтися (про вільну ходу) [450] – розм. відтягнутися [598], затягнутися (куди) [254]; волоктися [510].
Тямити [446] – знатися [521], розумітися (на чому) [482].
Убивати [285, 596] – відібрати життя [595]; розм. зробити смерть [595]; вбити [174, 278].
Ударити [475] – вдарити [476]; (в образній мові) розм. фам. тріснути [451], тріпнути [461], бухнути [472]; (мов батогом) за батожити [609]; перешибіти [461].
Укривати [391, 243] – (зверху) покривати [457, 491], накривати [217, 312]; (кутати) закутати [565], загорнутися [583]; (в образній мові) окружати [278], обіймати [464, 278], обтулювати [294].
Умерти [465] – вмерти [540], померти [457, 470], скінчити життя [138, 564].
Умирати [476, 458] – вмирати [464, 598], конати [487], уроч. упокоюватися [312].
Упасти [511, 395] – впасти [450]; повалитися [530, 317], простягнутися [264, 456]; розм. бухнути [445].
Утихомирювати [382, 519] – втихомирювати [555, 280], заспокоювати [463, 589]; перен. угамовувати [98, 276], впорядковувати [452].
Утихомирюватися [451, 357] – втихомирюватися [348]; док. успокоїтися [555, 571]; прен. док. погамуватися [527].
Учепитися [533] – вчепитися [287]; ухопитися [341], хапати (руками) [518]; (в образній мові) розм. впиватися [286, 452], вгризатися [481], (іржою) в`їдатися [614].
Хвилювати [464, 583] – зворушувати [373, 482], бентежити [256, 374].
Хилитися [445, 453, 489] – схилятися [458, 462]; гнутися [454], згинатися [468]; склонятися [473], кривлятися [590].
Хитатися [443, 438, 456] – коливатися [475], колихатися [438, 596], гойдатися [573], рідк. киватися [476].
Ховати [447, 449, 497] – заховувати [357], приховувати [495], хоронити [331, 571]; спрятати[ся] [500, 502].
Ходити [71, 204] – блукати [297], розм. бродити [455], блудити [507], заблудити [451], вештатися [484, 485], тинятися [356], сновигати [616]; фам. волочитися [451, 356], снуватися [480], повoліктися [511], дибуляти [602].
Хотіти [437] – схотіти [439], бажати [433]; підсил. жадати [392], прагнути [591].
Цуратися [562] – сторонитися [211].
Чекати [469] – ждати [468], ожидати [450], вижидати [464], вичікувати [483], дожидати[ся] [449], очікувати [487].
Чепуритися [95, 372] – прибиратися [460, 559]; (образно) розкошуствувати [473].
Червоніти (перен.) [318] – червонітися [533], почервонітися [489].
Шанувати [39, 456, 467, 520] – поважати [38, 152]; уроч. прославляти [459], отити [520].
Ширити [454] – перен. передавати [458].
Ширитися [565] – перен. розходитися [483, 468, 474, 479], розпливатися [450], розсилатися [474, 476] розлягатися [455], розкидатися [491], розпорошуватися [452].
Шуміти [278, 441] – вишуміти[ся] [448, 461]; шелестіти (листя) [599, 357]; (про воду, хвилі, тощо) буркотіти [457], клекотіти [219]; підсил. ревти [613]; (майже шепітом) шемрати [486].
Шукати [450, 451, 455] – розм. шарити [464]; (обшукуючи когось) докон. обмацати [310].
Щезати [338, 510] – зникати [501, 548], губитися [473, 448, 487], пропадати [476]; (про час і под.) минатися [357]; (ставати менш помітним, образно) розпливатися [581], танути [624].