Міжнародний маркетинг
товари, попит на які зменшується, а ринкова частка – незначна (умовне найменування – “собаки”);
товари, попит на які зростає з невеликою ринковою часткою (“дикі кішки” або “?”);
товари, попит на які зростає інтенсивно, а ринкова частка може збільшуватися (“зорі”);
товари, які визначають ринкову частку виробника, попит на них сталий і мало змінюється (“корови”).
Подібний розподіл та його аналіз дають можливість кількісно і якісно оцінити рішення про звільнення від неперспективних товарів та концентрацію з зусильна таких, які є важливими в стратегічному плані для збереження стійкого стану підприємства на ринку.
40. Різновиди маркетингових стратегій за матрицею Бостонської консультативної групи.
Матричний метод “Бостон консалтинг груп” простий у використанні, оснований на доступній інформації і не потребує значних витрат, отримувані результати зрозумілі для інтерпретації та прийняття рішень.
Аналіз проводиться на основі порівняння експертних оцінок для будь-якої товарної групи або окремого товару з даними про зміну попиту та ринкової частки підприємства виробника.
В залежності від товарної групи (“собаки”, “?”, “зірки”, “корови”) розрізняють такі види маркетингових стратегій:
Зменьшення зусиль або продаж;
Інтенсифікація маркетингових зусиль або вихід з ринку;
Використання прибутку для допомоги СГП, що збільшуються; підтримання існуючого становища;
Інтенсифікація маркетингових зусиль для підтримання або збільшення частки на ринку.
41. “Зірки” в матриці Бостонської консультативної групи: сутність та відповідні маркетингові стратегії.
“Зірки” – це один з умовних типів товарних груп, що розподілені за матричним методом Бостонської консультативної групи.
“Зірки” – це товари, попит на які зростає інтенсивно, а ринкова частка може збільшуватися.
Для цієї товарної групи застосовується маркетингова стратегія використання прибутку для допомоги самостійним господарчим підрозділам, що збільшуються; підтримання існуючого становища.
42. “Дойні корови” в матриці Бостонської консультативної групи: сутність та відповідні маркетингові стратегії.
“ Дойні корови ” – це один з умовних типів товарних груп, що розподілені за матричним методом Бостонської консультативної групи.
“ Дойні корови ” - це товари, які визначають ринкову частку виробника, попит на них сталий і мало змінюється.
Для цієї товарної групи застосовується маркетингова стратегія інтенсифікації маркетингових зусиль для підтримання або збільшення частки на ринку.
43. “Знаки питання” в матриці Бостонської консультативної групи: сутність та відповідні маркетингові стратегії.
“Знаки питання” – це один з умовних типів товарних груп, що розподілені за матричним методом Бостонської консультативної групи.
“Знаки питання” – це товари, попит на які зростає з невеликою ринковою часткою.
Для цієї товарної групи застосовується маркетингова стратегія інтенсифікації маркетингових зусиль або вихід з ринку.
44. “Важкі діти” в матриці Бостонської консультативної групи: сутність та відповідні маркетингові стратегії.
“Важкі діти” – це один з умовних типів товарних груп, що розподілені за матричним методом Бостонської консультативної групи.
“ Важкі діти ” – це товари, попит на які зростає з невеликою ринковою часткою.
Для цієї товарної групи застосовується маркетингова стратегія інтенсифікації маркетингових зусиль або вихід з ринку.
45. “Собаки” в матриці Бостонської консультативної групи: сутність та відповідні маркетингові стратегії.
“Собаки” – це один з умовних типів товарних груп, що розподілені за матричним методом Бостонської консультативної групи.
“Собаки” – це товари, попит на які зменшується, а ринкова частка – незначна.
Для цієї товарної групи застосовується маркетингова стратегія зменьшення зусиль або продаж.
50.Переваги та недоліки матриці Бостонської консультативної групи.
Матриця "Бостон консалтинг груп" грунтується на двох індикаторах: відносна частка на ринку і темпи зростання галузі. Переваги:метод простий у використанні, оснований на доступній інформації,не потребує значних витрат, отримані результати досить зрозумілі для інтерпретації та рпийняття рішень. Розподіл товарних груп на 4 типи та його аналіз дає можливість кількісно і якісно оцінити рішення про звільення від неперспективних товарів та концентрацію зусиль на таких. Недоліки: цими двома показниками ("відносна частка ринку" і "темпи зростання") не вичерпується хар-ка базового ринку та конкурентоспроможність фірми.
51. Графік життєвого циклу товару.
52. Дайте визначення термінів “життєвий цикл товару”, “концепція життєвого циклу товару”, “етап життєвого циклу товару”.
Життєвий цикл товару – послідовність “фаз життя” товару на ринку: впровадження, розвиток, зрілість (стабілізація, насичення ринку), його скорочення (спад продажу), зняття товару з продажу.
“Концеп. жит. ц-лу тов-у” – концепція, за доп. якої відображається процес розробки товару, збуту його, одержання прибутку, поведінки конкурентів, розвитку стратегії М-гу фірми від моменту зародження ідеї про створення товару до зняття його з ринку.
Етап життєвого ц-у товару – це
53. Конкуреноспроможність продукції.
Конкуреноспроможність – це сукуп-ність якісних та вартісних хар-к товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби. К. визначається відношенням корисного ефекту (ЕК) до сумарних ви-трат, які включають видатки, пов’язані і з придбанням, і з експлуатацією товару, тобто з ціною споживання (ЦС):
К = ЕК/ЦС ® max.
Чим кращим є це співвідношення, тим вищим вважається рівень конкур-ті товару. Бути конкурентноздат-м означає не тільки протистояти конкуренції, а й переважати її. Чинниками поняття “кон-курентозд.” є вплив продуктивності пра-ці, оподаткування, технологічні, технічні та ін. нововвдедння.
Конк-сть – це відповідність товару за його технічними, комерц-ми та ін. хар-ми вимогам ринку. Вона визначається відповідно до ін. товарів і завжди конк-ретно, виходячи зі ступеня задоволення запитів потенційних покупців.
54. Взаємозв’язок між конкуренто-спроможністю продукції, ціною реалізації та вартістю споживання.
Конкуреноспроможність – це сукуп-ність якісних та вартісних хар-к товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби.
К. продукції визнач-ся шляхом порів-няння її з аналогічною продукцією конкурентів шляхом порівняння ціни споживання продукції.
Цспоживання = Цкупівлі + Цексплуатації ± Цутилізації
Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для особистого або сус-го вжитку, і відзначатися к-здатніс-тю, щоб придбання цього товару уявля-лося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або такого ж у іншого продавця.
Якщо товар фірми подібен до товарів конкурентів, то вона буде змушена призначати ціну близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товару нижча, ніж у конкурента, то і ціна має бути вища і навпаки.
55. Етапи оцінки конкурентоспро-можності продукції.
1. вивчення ринку, конкурентів, потреб, потенціальних споживачів;
2. вибір зразків для порівняння;
3. визначення параметрів для порівняння;
4. розрах-к одиничних і групових параметричних індексів;
5. розрах-к інтегрального показника конкурентоспроможності, тобто суми балів.
56. Одиничний параметричний індекс та особливості його визначення.
Одиничний параметричний індекс і-го параметру (qi) розрах-ся за формулою:
,
де Рі – і-тий параметр товару;
Р100 – аналогічний параметр гіпотетичного виробу (такого, що повністю задовольняє ту чи ту групу споживачів ).
57. Ек-на сутність інтегрального індексу конкурентоспроможності та особливості визначення.
Інтергальним показником виступає чисельна хар-ка конкурентоздатних товарів, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового пок-ка за ек-ми параметрами:
К = Інп ґ Ітеп / Іцс,
де К – інтегральний пок-к конкуренто-здатності аналізованого товару щодо товару-зразка;
Інп – груповий пок-к за нормативними параметрами;
Ітеп – груп. пок-к за техніко-ек-ми параметрами;
Іцс – груп. пок-к ціни споживання.
,
де В – виторг від продажу товару;
З – повні витрати на вир-во тв реалізацію товару.
Якщо К < 1, то аналізований товар поступається перед товаром-зразком; якщо К > 1, то товар має більш високу конкурентоздатність.
58. Сутність та структура життєвого циклу товару.
Життєвий цикл товару – це концепція, яка характеризує розвиток обсягів збуту продукту і прибутку від його реалізації, пропонує заходи щодо стратегії і тактики маркетингу з моменту надходження продукту на ринок і до його знаття з ринку. Кожному товару, що з явився на ринку, як і людині, судилося пройти через декілька етапів. В маркетингу вони отримали назву: розробка, впровадження, зростання, зрілість, падіння.
Етапи ЖЦ:
Розробка – ств-ня конструкції виробу,
відпрацювання його на технологічність, підготовку виробничих потужностей, персоналу.
Впровадження – поява товару на ринку та поступове збільшення обсягу продажу.
Зростання – визнання товару споживачем.
Зрілість – темпи зростання збуту уповільнюються.
Спад – занепад, скорочення ринку, оновлення товару.
ЖЦТ є базовим параметром стратегії вир-ва комплексного продукту, визначає процес планування асортименту продукції.
59. Впровадження товару на ринок.
Впровадження товару на ринок починається з надходження у продаж першого зразка товару. Збут зростає повільно, що пояснюється:
1) затримками в розширенні вир-ва;
2) технічними проблемами;
3) неналагодженістю каналів розподілу;
4) небажанням покупців змінювати усталені звички;
5) утрудненнями, пов’язаними з початковою ціною товару.
Витрати на стимулювання значні, що випливає з необхідності:
1) інформувати потенційного покупця про новий товар;
2) спонукати покупців до придбання товару;
3) забезпечити розповсюдження товару через роздрібну мережу;
На цьому етапі фірма або все ще зазнає збитків, або прибуток її незначний.
60. Сутність зростання в життєвому циклі товару.
Зростання в життєвому циклі товару хар-не активізацією збуту товару, появою його нових модифікацій. Водночас збільшується коло конкурентів. Ціни можуть дещо знижуватися, прибуток зростає. Для зміцнення конкурентного становища фірма може обрати (або викор-ти у сукупності) такі стратегічні напрямки:
1) поліпшення якості продукту, створення його нових модифікацій;
2) розширення сегментації ринку;
3) вихід на нові канали розподілу;
4) організація реклами та стимулювання здійснення покупки.
61. Особливості стадії зрілості товару.
Етап зрілості (насичення). Темпи зростання збуту гальмуються. Загострюється конкуренція. Ціни падають. Для підтримання високого рівня продажу необхідно:
1) збільшувати зручність та надійність;
2) використовувати нові матеріали в конкуренції продукту;
3) активізувати рекламу;
4) підкреслювати нове в упакуванні;
5) акцентувати безпечність товару;
6) пропонувати набір моделей;
7) множити послуги споживачам;
8) використовувати нові канали розподілу;
9) виходити на нові сегменти ринку;
10) пропонувати нові товарні марки;
11) знижувати ціни;
12) виходити на нові засоби масової інформації;
13) поліпшувати сервісне обслуговування.
62. Стадія спаду та її особливості.
Етап спаду (занепаду, скорочення ринку, оновлення товару). Для гальмування цього процесу необхідні інтенсивні заходи. Доцільним є рішення: вир-во продукції припинити або передати його іншій (напр., дочірній) фірмі.
Затримка зі зняттям з вир-ва застарілих виробів різко знижує прибуток фірми внаслідок таких обставин:
1) багато продукції нагромаджується в каналах збуту;
2) збільшуються витрати на рекламу;
3) великі втрати часу, пов’язані з організацією збуту, затримується розробка нових товарів;
4) знижується імідж фірми.
Усе це вимагає негайних заходів щодо зміни товарної політики фірми::
1) визначити товари, які різко втрачають свої споживчі властивості;
2) зібрати для цього всебічну інформацію і ретельно її проаналізувати;
3) прийняти відповідне рішення щодо вир-ва товару;
4) вилучити товари з товарного асортименту фірми.
63. Сутність цінової політики в маркетингу.
Маркетингова цінова політика — це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати -за товари та послуги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів з метою забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця.
Ціна – це грошове вираження вартості товару, призначене для непрямого вимі-рювання величини сус-но необхідного робочого часу, витраченого на вир-во товару.
Політика цін — один з традиційних головних елементів маркетингу, оскільки ціна є:
— одним із головних інструментів у конкурентній боротьбі:
— однією з головних передумов купівлі-продажу товарів;
—чітко і просіо вимірюваною змінною, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми:
64. Ціна в системі М комплексу.
Комплекс М-гу являє собою поєднання чотирьох складових – товару, виробу (product), ціни (price), місця (place), методів поширення (promotion).
Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Важливість рішень щодо цінової стратегії грунтується на наступному:
1.Ціна безпосередньо визначає рівень попиту і обсяг продаж
2.Ціна безпосередньо визначає рентабельність всієї діяльності фірми не тільки задаючи рівень прибутку але і фіксуючи через обсяг продаж умови, в яких досягається окупність витрат в межах заданого періоду часу.
3.Ціна впливає на загальність прийняття товару і вносить значний вклад в позицінуванні товару в очах потенційних споживачів.
4.В більший мірі ніж інші компоненти М ціна є зручною базою для порівняння конкуруючих товарів.
5.Ціна повинна бути сумісною з іншими складовими стратегіями М.
Важливість цінової стратегії підвищується внаслідок:
1.Прискорення тех.прогресу і скорочення житєвих циклів товарів
2.Велика кількість слабо диференційованих товарів
3.Зростання цін на сировини, інфляційний тиск, обмеження заробітної плати вимагає більш жорсткого економ. менеджменту
4.Посилення правового і соціального регулювання цін
5.Зменшення купівельної спроможності у більшісті країн.
65. Взаємозв’язок попиту і ціни.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару.
Попит – суспільна або особова потреба в матеріальних благах і цілях, у засобах вир-ва і предметах споживання, забезпе-чена купівельною здатністю, тобто гро-шовими засобами покупців; це плато-спроможна потреба.
Поняття ці дуже тісно взаємопов’язані. Існує закон попиту, існує і цінова елас-тичність попиту. Закон попиту відбиває тенденцію обернено пропорційної залеж-ності попиту і ціни: чим вища ціна, тим нижчий попит. Цінова еластичність по-питу дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.
Ц-ва ел-сть визначається відношенням зміни величини попиту до зміни цін (у %):

де Це – цінова еластичність, Це >< 1; Вс1 – величина попиту на товар у певний час при ціні Ц1; Вс2 – величина попиту на товар у певний час при ціні Ц2. Це показує %-ну зміну у величині попиту на кожний %-к зміни в ціні. У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимі-рюється від’ємними величинами. Для спрощення розрах-в ел-сть виражають в додатніх числах. Попит вважається елас-м, якщо Це > 1, тобто у тих випадках, коли невеликі зміни в цінах призводять до помітного зростання кількісного обсягу продажу. Нееласт-й попит спостерігається тоді, коли Це<1.
66. Цінова еластичність попиту, сутність, методи визначення, види еластичності попиту.
Цінова еластичність по-питу дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.
Цінова еластичність попиту визначається за допомогою відповідних коеф.
Цінова еластичність попиту (КЕ)
![]()
де КЕ - коефіцієнт цінової еластичності;
Р – початкова ціна;
Х – попит який відповідає ціні Р;
D Р – зміна ціни
D Х – зміна попиту
якщо 0 < КЕ < 1 – попит нееластичний (зменшується) за збільшення доходів – товари низької якості;
КЕ > 1 – нееластичний попит (товари високої якості)
Перехресна еластичність попиту(КЕ)
![]()
Де ХА – початкова к-сть продукту А;
DХА – зміна обсягів продажу прод.А;
РБ – початкова ціна продукту Б;
DРБ - зміна ціни на продукт Б;
коли КЕ = 0 – існує взаємозамінність продуктів;
КЕ >0 – існує взаємодоповненність продукту;
КЕ< 0 – продукти не мають ні замінності, ні конкурентного співвідношення;
Фактори які впливають на значення еластичності попиту:
Є замінність товарів
Є ставлення споживачів до зміни цін на товари
Є їх питома вага у витратах споживачів
Є категорія товару(предмет першої необхідності чи предмет роскоші)
Є фактор часу.
Види еластичності попиту.
1) Еластичний або відносно ел-й попит – КЕ> 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції вища за %-ву зміну ціни;
2) Одинична ел-сть попиту – КЕ= 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції = %-вій зміні ціни;
3) Неел-й чи відносно неел-й попит – КЕ < 1 – відсоткова зміна к-сті покупок прод-ї менша за зміну ціни.
67. Ціна в маркетингу.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Важливість рішень щодо цінової стратегії грунтується на наступному:
1.Ціна безпосередньо визначає рівень попиту і обсяг продаж
2.Ціна безпосередньо визначає рентабельність всієї діяльності фірми не тільки задаючи рівень прибутку але і фіксуючи через обсяг продаж умови, в яких досягається окупність витрат в межах заданого періоду часу.
3.Ціна впливає на загальність прийняття товару і вносить значний вклад в позицінуванні товару в очах потенційних споживачів.
4.В більший мірі ніж інші компоненти М ціна є зручною базою для порівняння конкуруючих товарів.
5.Ціна повинна бути сумісною з іншими складовими стратегіями М.
Важливість цінової стратегії підвищується внаслідок:
1.Прискорення тех.прогресу і скорочення житєвих циклів товарів
2.Велика кількість слабо диференційованих товарів
3.Зростання цін на сировини, інфляційний тиск, обмеження заробітної плати вимагає більш жорсткого економ. Менеджменту
4.Посилення правового і соціального регулювання цін
5.Зменшення купівельної спроможності у більшісті країн.
Головними чинниками, під впливом яких формується ціна, є:
1) собівартість продукції;
2) вийняткові якості, відмінні особливості, що приваблюють покупця;
3) ситуація на ринку, де аналогічний товар пропонується іншими фірмами конкурентами.
68. Стратегія престижних цін: сутність та умови застосування.
Протягом тривалого періоду ціна зали-шається незмінно високою, оскільки є символом ексклюзивності (коштовності, хутро, антикваріат тощо).
Високі, “престижні” ціни асоціюються у споживачів із високою якістю товарів, що зумовлена викор-м коштовних мате-ріалів, ретельним виготовленням, суворим контролем, а також високим рівнем сервісу. Висока ціна, відіграючи роль індикатора якості, має найбільший вплив при купівлі складних і цінних товарів (автомобілів, дорогої парфумерії тощо). Покупець має можливість прид-бати якісь особливі товари з особливими якостями. Продаються звичайні товари, однак належать вони престижним фірмам і купити їх можна лише в престижних салонах.
69. Стратегія низьких цін: сутність та умови застосування.
Товар виводиться на ринок за високими цінами, які зі зростанням конкуренції, появою аналогів поступово зменшуєть-ся. Низькі ціни, привабливі для значної чатини ринку, дають змогу збільшувати обсяги продажу товарів, вести активну цінову конкурентну боротьбу.
70. Стратегія “зняття вершків”: сутність та умови застосування.
Хар-на для модних новинок. Хар-ся максимально високим рівнем цін на щойно виведені на ринок товари і відносно коротким часом використання. При викор-ні стратегії “зняття вершків” фірма спочатку встановлює на свій товар високу престижну ціну, яка робить його досяжним лише для верхніх ешелонів ринку. Після уповільнення першої хвилі збуту ціни поетапно знижують, що дає змогу поступово залучати до купівлі товару дедалі більшу к-сть ринкових сегментів, знімаючи з кожного з них фінансові “вершки”.
Викор-ня стратегії “зняття вершків” зумовлюють такі фактори:
1) вона допомагає компенсувати значні витрати на науково-дослідні розробки нових (“піонерних”) товарів і впрова-дження їх у вир-во, а також витрати на рекламу при виведенні новинок на ринок;
2) перша група споживачів нового това-ру (сегмент із високим рівнем доходів) менш чутлива до високої ціни, ніж подальші елементи;
3) висока початкова ціна створює образ високої якості товару;
4) збільшення початкової найчастіше викликає опір ринку, тоді як поступове зниження ціни сприймається доброзичливо.
71. Стратегія прориву на ринок: сутність та умови застосування.
Хар-ся початковим низьким рівнем ціни, який поступово підвищується. Викор-ся за виведення товару на нові ринки. Деякі фірми ефективно викор-ть стратегію “проникнення”, відразу встановлюючи на свою новинку відносно низьку ціну, сподіваючись у такий спосіб залучити велику к-сть споживачів та захопити значну частку ринку. Встановленню ціни проникнення сприяють такі умови:
© ринок хар-ся високою ціною еластичністю попиту;
© збільшення обсягів збуту сприяє зниженню витрат на вир-во і реалізацію продукції;
© низька ціна не приваблює потенційних конкурентів.
72. Ціноутворюючі фактори в М.
Ценовая политика является составляющей конкурентоспособности товара, конечная цель которой – определить ценовую стратегию, конкурентную цену товара.
Методика определения оптимального уровня цен учитывает спрос на продукцию и чувствительность покупателей к изменению цены; издержки производства и реализации продукции; цены конкурентов.
Соответственно с целями ценообразования, маркетинговая служба должна выбрать из нескольких ценовых стратегий самую эффективную: стратегию единых или дифференцированных цен; стратегию высоких или низких цен; стратегию стабильных или нестабильных цен; стратегию льготных или дискриминационных цен, а также разнообразные скидки и надбавки.
Определение цены – едва ли не самая важная задача комплексного маркетинга. С одной стороны, она должна быть такой, чтобы ее смог заплатить потенциальный покупатель, а с другого – чтобы обеспечить прибыльность сбыта. В этом разделе рассматривается методика ценообразования, которая схематично может быть представлена такой последовательностью действий:
подсчитать себестоимость продукции;
определяется возможный спрос на продукцию при установлении цены;
прогнозируется реакция конкурентов на разные цены;
Ценообразующие факторы:
Рыночная цена формируется под воздействие множества факторов, определяющих состояние соответствующего рынка: на практике выделяют 3 группы основных факторов
спрос, издержки, конкуренты .Спрос определяет максимальную цену, необходимо оценить интенсивность спроса: более высокие цены назначаются тогда, когда спрос слабый, даже если стоимость единицы продукции в обоих случаях одинакова.Цена постоянно меняется и становится эффективным оружием в руках продавца. такая система эффективна по отношению к марочным потребителям и многих видов товаров производственного назначения. Минимальная цена определяется издержками фирмы по производству и комерциализации товара. Фирма, кот. приняла за основу политику ценообразования, ориентированную на затраты, будет устанавливать цену = затраты + % прибыли.Пост. издержки – зп вспом. и управляющего персонала, уплата %, аренда, амортизация, расх на рекламу. Премен. издержки -- расх. инструмента, расходы по приведению в движение оборудования, зп основная и дополнительная.
Основные ценообразующие факторы :
общественная цена производства (издержки производства, средняя прибыль), состояние денежной сферы (покупательная способность денег, валютный курс, соотношение спроса и предложения ; конкуренция (ценовая, неценовая), государственное регулирование цен (прямое, косвенное), монопольное регулирование цен (прямое, косвенное); качество товаров, объем поставок, отношение продавец – покупатель, условия поставок, франкирование цены.
Любой конъюнктурообразующий фактор оказывает непосредственное или опосредованное влияние на рыночную цену, поскольку прямо или косвенно воздействует на спрос или предложение товара. В этом смысле все факторы, влияющие на конъюнктуру рынка могут одновременно считаться и ценообразующими факторами.
73. Споживачі як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Любая фирма функционирует в определенных социально-политических условиях и испытывает воздействие имеющейся экономико-правовой базы, научно-технических факторов и специфической культурно-этической среды. Это необходимо учитывать в маркетинговой стратегии фирмы. Силы макросреды представляют собой “не поддающиеся контролю” факторы, за которыми фирма должна внимательно следить и на которые должна реагировать. Главные факторы, которые действуют в макроокружении:
Демографический.
Экономический.
Природный.
Технологический.
Политико-законодательный.
Культурный.
Тенденции развития факторов оказывают значительное влияние на потребление. Ранее выявленная тенденция позволяет предприятию пользоваться конкурентным преимуществом. Демография - наука, изучающая население с точки зрения его численности, плотности и т. д. Население - потенциальные потребители продукции фирмы. В связи с происходящим демографическим взрывом особое внимание привлекают 2 проблемы:
1. Ограниченность природных ресурсов планеты и возросшие требования к уровню жизни.
2. Неравенство демографического роста (В зависимости от стран, в развивающихся одна ситуация, в развитых - другая).
Темп демографического роста имеет существенное значение для делового мира. Рост народонаселения влечет рост потребностей - развитие рынка (однако, если покупательная способность окажется недостаточной, наступит спад и произойдет сужение рынков). Но когда рост оказывает существенное давление на существующие ресурсы, цены имеют тенденцию повышаться, а конкурентоспособность падать.
Старение - означает существенное изменение структуры общества по возрасту. Падение рождаемости - угроза для одних сфер деятельности и благо для других.
Рост бессемейных хозяйств - существуют различные формы: одинокие (разведенные, вдовы, молодые...), безбрачные хозяйства, проживание общиной. Такие изменения порождают разнообразные потребности.
Географическая миграция - урбанизация, рост предместий.
Возросший уровень образования - с ростом образования увеличивается спрос на товары высокого качества и предприятия досуга.
Структуризация по этическим группам.
Информационной базой здесь могут служить данные государственной статистики, почтового ведомства, переписей, опросов, специальных выборочных обследований.
В рамках краткосрочных и среднесрочных периодов демографические тенденции являются исключительно надежными факторами изменения рынка (развития). Фирма может взять перечень основных демографических тенденций и точно определить, какое значение будет иметь для нее каждая из них.
Изучение окружающих условий позволяет выявить как имеющиеся возможности, так и трудности для предприятия.
74. Конкуренти як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Сущность рыночной экономики заключается в конкуренции. Для того, чтобы выжить и добиться успеха, предприятия должны знать своих конкурентов и их успехи, особенно, когда речь идет ключевых критериях. Поскольку конкуренты прямо и косвенно влияют на сбыт продукции и прибыль предприятия, необходимо тщательно изучить их в ходе анализа рынка.
При идентификации конкуренции определяющими являются 5 вопросов:
Кто является конкурентом.
Какова их стратегия.
Каковы их силы и слабости.
Каков способ их реакции на изменение внешних условий.
Каковы их цели.
Можно определить 4 уровня конкуренции:
Предприятие оценивает тех, кто предлагает подобный товар в той же ценовой зоне.
Предприятие распространяет определение конкурента на всех продавцов такого же товара.
Предприятие распространяет определение конкурента на все фирмы, удовлетворяющие одну и ту же нужду.
предприятие включает в число своих конкурентов предприятия, которые продают товары такого же назначения.
Существует также 4 типа конкурентов: желания-конкуренты, товарно-родовые конкуренты, товарно-видовые конкуренты, марки-конкуренты (Пр.-велосипеды).
Сектор - все предприятия, которые предлагают товары, заменяющие друг друга (субституты).
Схема анализа сектора.
1. Начальные условия - Предложение (исходные материалы, технология, рабочая сила, продолжительность жизни товара, добавленная стоимость, способы управления, возможности рекламы) и Спрос (эластичность по цене, субституты, цикличность и сезонность спроса, процедура покупки, маркетинг).
2. Структура сектора - Число поставщиков, дифференциация товаров, барьеры входа и выхода для сектора, структура себестоимости, вертикальная интеграция.
3. Практические действия - цена, стратегия товара и рекламы, исследования и развитие, инвестиции и юридическая тактика.
4. Преимущества - эффективность управления ресурсами, технический прогресс, полная занятость, рентабельность.
В зависимости от количества покупателей (пк) и продавцов (пр) различают - обоюдная монополия (1пк,1пр), монополия (1пр, много пк), олигополия (несколько пр, много пк), монопсония (много пр, 1 пк), олигопсония (много пр, несколько пк), полиполия (много пр, много пк). На многих рынках существуют барьеры, связанные с: требуемыми для производственной деятельности капиталами, масштабами, изобретениями и лицензиями, недостаточностью ресурсов, недостаточностью распределительных систем, предприятиями которые уже имеют репутацию в секторе. Барьеры на выходе - выполнение предприятием своих моральных обязательств, обязательств перед своими клиентами, кредиторами и перед своими служащими. Каждый сектор характеризуется структурой издержек, что определяет природу принятой стратегии. Важно определить наиболее чувствительные зоны издержек (центры ответственности) и искать возможности управления ими.
75. Посередники як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Существуют фирмы, которые помогают компании в продвижении, сбыте и распространении ее товаров среди клиентуры. К ним относятся торговые посредники, фирмы-организаторы товародвижения, агентства по оказанию маркетинговых услуг и кредитно-финансовые учреждения.
Торговые посредники – это фирмы, помогающие компании подыскивать клиентов или непосредственно продавать ее товары. Они могут обеспечить заказчикам более удобное место, время и процедуры приобретения товара с меньшими издержками, чем смогла бы это сделать фирма. Удобство места торговые компании создают путем накопления запасов в местах нахождения самих клиентов, удобство времени – за счет экспонирования и обеспечения наличия товаров в период, когда потребитель захочет их купить. Удобство процедуры приобретения заключается в продаже товара с одновременной передачей права владения им.
Выбор торговых посредников и организация работы с ними – трудная задача. Производитель часто сотрудничает с крупными постоянно растущими посредниками. Все больше продукции продается через торговые предприятия крупных фирменных сетей, через крупных оптовиков и розничных торговцев. Это мощные объединения, и они могут диктовать свои условия, а то и вообще не допускать проникновения производителя на некоторые рынки.
Фирмы-организаторы товародвижения помогают компании создавать запасы своих изделий и продвигать их от места производства до места назначения. В их числе склады-предприятия, обеспечивающие накопление и сохранность товаров на пути к месту назначения. Фирме нужно выбрать самые экономичные методы отгрузки с учетом стоимости, объема и скорости поставок, а также сохранности грузов.
Агентства по оказанию маркетинговых услуг оказывают услуги с маркетинговых исследований. Они помогают компании также нацеливать и продвигать товары на рынки. Компания должна решить, нужны ли ей эти услуги или она произведет их сама.
К числу кредитно-финансовых учреждений относятся банки, кредитные и страховые компании, прочие организации, помогающие фирме финансировать сделки и страховать себя от риска в связи с покупкой или продажей товаров.
76. Законодавство як ціноутворючий фактор М.
Любая фирма функционирует в определенных социально-политических условиях и испытывает воздействие имеющейся экономико правовой базы, научно-технических факторов и специфической культурно-этической среды. Это необходимо учитывать в маркетинговой стратегии фирмы. Силы макросреды представляют собой “не поддающиеся контролю” факторы, за которыми фирма должна внимательно следить и на которые должна реагировать.
Главные факторы, которые действуют в макроокружении:
Демографический.
Экономический.
Природный.
Технологический.
Политико-законодательный.
Культурный.
Тенденции развития факторов оказывают значительное влияние на потребление. Ранее выявленная тенденция позволяет предприятию пользоваться конкурентным преимуществом.
Взаимосвязанный комплекс экономико-правовых факторов представляет собой внешнюю среду функционирования фирмы. Однако, как правило, экономическая деятельность фирмы формируется в рамках существующего законодательства.
Традиционно государство действует в ряде областей но для общих интересов: оборона, общественные услуги (транспорт, страхование, банки, образование, энергетика, авиация...).
Условно, всю систему законодательных актов и нормативов можно подразделить на: регулирующие взаимоотношения с потребителями; с другими фирмами, поставщиками и посредниками; защищающие высшие интересы общества и формирующие экономический базис государства.
Государство оказывает влияние на экономическую среду через следующую систему законов и указов: закон “О налогообложении”, закон “О налоге на добавленную стоимость”, закон “Об акцизном сборе”, закон “О предприятиях”, закон “О предпринимательстве”, закон “О собственности”, закон “О хозяйственных товариществах”, система таможенных пошлин.
77. Маркетингові цінові стратегії на нові товари.
Ценовая политика цен фирмы формируется исходя из общих маркетинговых целей. в арсенале маркетинговых служб предприятия существует больше 15 вариантов маркетинговых стратегий. Целесообразность применения каждой из них определяется прежде всего целями маркетинговой стратегии и ориентирами ценообразования, которые выбрала фирма..
наиболее применимы при установлении цены на новые товары 2 стратегии:
Стратегия “снятия сливок”. Она заключатся в том, что назначают очень высокую цену (обычно это длиться недолго). Эта стратегия может применяться при выполнении следующих условий:
высокий уровень спроса со стороны большого числа покупателей.
высокая цена служит показателем высокого качества для потребителя
высокие изначальные вложения (издержки) непривлекательны для конкурентов.
Стратеги “прочного проникновения на рынок”. Условия:
конкуренты не должны иметь возможности ввести более низкие цены.
низкая цена не должна ассоциироваться с более низким качеством
Эта стратегия приемлема для сильных с финансовой точки зрения фирм, так как на начальных стадиях необходимо финансировать большое количество изделий. При использовании этой стратегии повышать цену можно только после признания товара потребителем.
78. Маркетингова ціль орієнтована на збільш. збуту та відповідні цінові стратегії.
Фірма знижує ціни, сподіваючись, що зростання обсягу збуту поліпшить її позиції на ринку і приведед до збільшення прибутку у майбутьньому. Викор-ся стратегія "проникнення", пов'язана з проник-ням на нові цільові ринки, коли ціна встановл-ся на рівні, нижчому за звичайний.
79. Марк-ва ціль на питомий прибуток та відповідні цінові стратегії.
Оцінюють попит на товар і витрати стосовно різних рівнів цін і відповідних обсягів збуту та обирають ціну, яка забезпечує max поточний прибуток. У такому разі фірма орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі. Ціна, що забезпечує певний прибуток розраховується
Приб.=доход-витрати.
80. Марк-ві цілі і цілі ціноутв-ня.
Вибираючи цінову стратегію перш за все необхідно вирішити яка маркетингова мета повинна бути