Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"

Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"

продаж товару ведеться через велику кількість різних посередників.

Селективний збут передбачає обмеження числа торговельних посередників. Його звичайно використають при продажі товарів, що вимагають спеціального обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення ремонтних майстерень, підготовки спеціального персоналу. Крім того, селективний збут застосовується при збуті престижних товарів.

Націлений збут припускає продаж товарів якій-небудь конкретній групі покупців.

Не націлений збут застосовується, як правило, для всіх потенційних покупців, тому вимагає більших рекламних витрат.

Збут товарів широкого вжитку може здійснюватися також співробітниками роз'їзної служби (комівояжерами або агентами).

Визначення об'єктивної ціни продажу товару

Велике значення при плануванні збуту має встановлення граничного цінового показника, нижче якого ціна не повинна опускатися. Визначається він витратами виробництва й тією мінімальною ціною, неотримання якої робить продаж продукції безглуздим. У рідких випадках може виникнути ситуація, коли продавець іде на встановлення безприбуткової ціни (на рівні витрат виробництва), якщо він бажає обійти конкурента за допомогою більш низької ціни.

Найбільш складним є встановлення об'єктивної ціни продажу певного виробу. Об'єктивна ціна базується на сталій середній ціні даного або аналогічного виробу із середніми якісними характеристиками. Часто підприємство недоодержує дохід саме через те, що не має відомостей про середню ціну нового товару (або аналогічного йому), що служила б йому орієнтиром. Щоб визначити об'єктивну ціну продажу товару, доцільно скласти конкурентний аркуш. Конкурентний аркуш являє собою аналіз наявних на ринку аналогічних виробів, порівняння із цими виробами товару свого підприємства й визначення на цій основі цього порівняння можливої ціни, яку можна запитувати за свій товар.


3.7 Організація оперативно-збутової роботи


Оперативно-збутова діяльність на кожному з підприємств має свої особливості, які визначаються призначенням випускаємої продукції, організаційною структурою збуту, галузевою специфікою підприємства. Разом з тим на всіх підприємствах оперативно-збутова робота є завершенням процесу реалізації зробленої продукції.

Оперативно-збутова робота на підприємстві включає:

- розробку планів-графіків відвантаження готової продукції покупцям;

- приймання готової продукції від цехів-виготовлювачів і підготовку її до відправлення покупцям;

- організацію відвантаження продукції покупцям і оформлення документів, пов'язаних з відвантаженням;

- контроль за виконанням замовлень покупців і платоспроможністю клієнтів.

Графіки відвантаження готової продукції розробляються на короткі періоди часу (декада або тиждень), з їхньою допомогою здійснюється координація планів збуту із планом виробництва. Зразковий тижневий план-графік відвантаження готової продукції покупцям представлений «у табл. 3.6».

Особливо важливо дотримувати планів-графіків відвантаження устаткування при комплектних поставках.

Продукція, виготовлена цехами, надходить на загальнозаводський або цеховий склади готових виробів, які повинні прийняти неї від цехів по кількості і якості. Порядок здачі готової продукції на склад залежить від багатьох факторів: від властивостей продукції, що випускається, її розмірів, ваги, організації внутрішньозаводського транспорту й інших. Прийом готової продукції від цехів виробляється складом разом з ВТК і оформляється спеціальними документами: накладними, приймально-здавальними актами або відомостями. У цих документах повинні відбиватися наступні дані: виготовлювач, одержувач, найменування продукції, обсяг замовлення цеху й фактична кількість продукції, пред'явлена до здачі на склад, установлений і фактичний строк здачі, оцінка ВТК про відповідність прийнятої продукції встановленим Держстандартом, ТУ.

При підготовці продукції до відвантаження покупцям особлива увага приділяється строгому дотриманню правил упакування й маркування, установленню кількості відвантажуємої продукції (ваги, кількості тарних місць, пачок, ящиків і т.п.)

При відвантаженні продукції покупцям особливо важливий правильний вибір упакування. Упакування повинна виконувати наступні функції:


Таблиця 3.6

Зразковий тижневий план-графік відвантаження готової продукції покупцям

Продукція Цех-виготовлювач Покупець А Покупець В Покупець С


Обсяги відвантаження продукції по днях тижня, т


1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7
1. Турбогенератор ГТК-10 № 1

20


- 15 15 - 20 - 45 - - 50 - 30 20 - 35 - 40 - 20 20

2. Турбогенератор

П0,6-13/6

№ 1 - 24 - 24 - 24 24 80 60 - 70 - 60 - 70 - 35 40 - 35 25

3. Турбогенератор

Р-6-35/5М

№ 2 15 - 20 - 20 - 20 50 35 70 40 80 20 50 60 50 30 - 80 40 30
4. Генератор ETALON SPG 950. № 2 10 16 - - 20 - 10 20 10 15 - 10 20 15 20 25 - - 10 20 15
5. Электрогенератор ETALON SPG1200 № 3 20 25 15 - 30 20 10 30 20 20 40 30 20 40 10 10 - - 20 20 20

- охороняти товар від псування й ушкоджень. Ця функція найбільш характерна для продукції виробничо-технічного призначення;

- забезпечувати створення умов для транспортування, навантаження й вивантаження товарів, їхнього складування й продажі;

- бути важливим носієм реклами.

Величина витрат на впакування товарів повинна перебувати в розумній пропорції до вартості впакованого товару й порівнюватися з економічною користю.

Упакування товарів повинно відповідати транспортним засобам, які використаються при їхньому перевезенні, а також засобам механізації й автоматизації при навантаженні, розвантаженні й складуванні. Наприклад, упакування товарів у термоусадочну плівку на піддонах відповідають перевезенню в контейнерах і механізації складських робіт за допомогою автонавантажувачів.

Для фірмових товарів роль упакування ще більше зростає. Вона повинна:

- відрізнятися від упакування конкурентів, тобто мати властивості, що відрізняють товар підприємства від конкурентів;

- допомагати покупцеві в пошуках товару й ототожнювати даний товар з його виробником;

- надавати товару певний імідж, що відповідає рівню ціни.

Маркування при підготовці товару до відвантаження має наступні цілі:

- указувати особливості товару;

- попереджувати транспортні організації про особливості навантаження, вивантаження й перевезення товару;

- інформувати транспортні організації про вагу нетто й брутто для правильного підбора вантажопідйомних засобів і розрахунків за перевезення товарів;

- сортувати вантажні місця по приналежності до певного вантажоодержувача або контракту;

- перевіряти комплектність навантаження й вивантаження по нумерації місць у партії.

Для досягнення зазначених цілей маркування товару повинна містити наступні відомості:

- найменування вантажоодержувача і його офіційна адреса;

- номер виробу (якщо в партії кілька виробів, то нумерація здійснюється у вигляді дробу: у чисельнику номер цього виробу, у знаменнику загальна кількість виробів у партії);

- номер контракту;

- вага нетто;

- вага брутто.

Маркування повинен мати товар і при продажі. Це - різні етикетки, ярлики. Останнім часом одержало широке поширення штрихове кодування товарів. Звичайно штрих-код готовим виробам привласнюється наприкінці виробничого циклу, а сам він використається для обліку товарів на складі готової продукції. Оперативне відвантаження продукції покупцям в умовах ринку здобуває першорядне значення. Застосування технології штрихового кодування товарів проявляється не тільки в підприємствах-виготовлювачах, але й у сфері обігу, тобто в оптовій і роздрібній торгівлі, що закуповує товари у виготовлювачів. Використання технології штрихового кодування товарів у сфері обігу дозволяє забезпечити оперативність керування товарними запасами, знизити середні складські витрати, зменшити втрати товарів.

При підготовці продукції до відправлення покупцям також велика увага приділяється правильному оформленню документів, використовуваних при розрахунках з покупцями. До них у першу чергу ставляться документи, що засвідчують кількість, якість і комплектність товарів, що відвантажують:

- специфікація, що підтверджує, що товар поставлений по номенклатурі й у кількості, передбаченій контрактом;

- сертифікат якості, що підтверджує, що товар перед відправленням перевірений постачальником на відповідність технічним вимогам контракту;

- пакувальний аркуш, у якому вказується, у яких упакуваннях утримується який товар і в яких кількостях;

- транспортний документ, що підтверджує прийняття товару до перевезення;

- комплектувальна відомість, що вказує, якими частинами комплектної поставки є деталі, що відвантажуються;

- рахунок на оплату товарів, що відвантажують.

Рахунок має наступні реквізити:

- номер і дата його виписки постачальником;

- найменування й банківські реквізити відправника вантажу й платника;

- найменування товару, його кількість, ціна й сума, на яку відвантажений товар, з виділенням ПДВ;

- номер контракту.

Рахунок виписується постачальником на партію товару, що поставляється, разом з товарно-транспортною накладною (номер і дата оформлення якої обов'язково вказується в рахунку) або у випадку передоплати до відпуску товару й також є підставою для оплати товару.

Товарно-транспортна накладна є одним з основних товаросупроводжувальних документів. Товарно-транспортна накладна є транспортним документом при доставці товару автомобільним транспортом, це по своїй сутності договір з перевізником вантажу. Найпоширенішою є практика оформлення цього документа в чотирьох екземплярах. Перший і другий екземпляри залишаються у відправника вантажу (один екземпляр у бухгалтерії постачальника, другий - у матеріально-відповідальної особи, що здійснює відпустку товару). Третій і четвертий екземпляри надходять разом з товаром до вантажоодержувача. Один екземпляр представляється в бухгалтерію підприємства покупця, а іншої - залишається в особи, відповідальної за зберігання товару. Коли товар відвантажується транспортом постачальника або споживача, то допускається складання товарно-транспортної накладної в трьох екземплярах. Перший залишається у відправника вантажу, а друг і третій направляються разом з товаром вантажоодержувачеві. Потім другий екземпляр з оцінкою про доставку товару направляється відправникові вантажу, а третій залишається у вантажоодержувача.

Товарно-транспортна накладна містить наступні реквізити:

- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача, адреси й банківські реквізити;

- відомості про товар і тару (найменування й короткий опис товару, кількість місць, вага брутто й нетто, ціна, сума з урахуванням ПДВ, вид упакування);

- номер транспортного засобу й шляхового аркуша;

- пункт навантаження й розвантаження (при необхідності).

Крім того, вказуються документи, що слідують із вантажем, вид упакування, кількість місць.

При відвантаженні товару залізничним транспортом як товаросупроводжувальний документ виступає залізнична накладна. Вона містить наступні реквізити:

- номер і дата оформлення накладній;

- повне найменування, адреса, банківські реквізити постачальника, платника;

- номер і дата договору;

- найменування товару, кількість, ціна, сума, сума ПДВ.

До залізничної накладної можуть бути прикладені специфікації й пакувальні аркуші. Залізнична накладна передається представникові підприємства-покупця на підставі доручення на одержання вантажу.

Під час перевезення вантажу морським транспортом оформляється коносамент - свідчення про прийняття вантажу до перевезення на судні. Реквізитами коносамента є:

- назва перевізника (судно);

- підпис перевізника (або капітана судна);

- вказівка, що товари занурені на борт названого судна;

- вказівка порту завантаження й порту розвантаження;

- найменування відправника (продавця);

- вказівка кількості виданих оригіналів коносамента і їхня нумерація;

- застереження, що перевізник має право перевантажувати товар;

- найменування вантажоодержувача (при іменному коносаменті). Крім іменного, існує ордерний коносамент, виданий за наказом вантажоодержувача. Існує також коносамент, виданий на пред'явника.

У процесі оперативно-збутової діяльності визначається потреба в транспортних засобах. Розрахунок потреби в транспортних засобах здійснюється за допомогою показника загального обсягу поставок продукції за певний період часу, що визначається по формулі (3.10):


А = ОН + Т - СН - ОК, (3.10)


де ОН, ОК - залишки готової продукції на складі підприємства на початку й кінці розглянутого періоду;

Т - передбачуваний випуск продукції за певний період часу;

СН - кількість продукції, що залишається на власні потреби підприємства.

Розділивши загальний обсяг поставок продукції на вантажопідйомність транспортного засобу, можна визначити необхідну кількість транспортних засобів.

Після підготовки продукції до відправлення, організується її відвантаження покупцям. При розподілі продукції по видах транспорту необхідно враховувати відстань перевезення. Загальновідомо, що на відстань до 150 км від виготовлювача продукцію вантажоодержувачам варто відвантажувати автотранспортом, поблизу пристаней і портів зручніше й дешевше користуватися водним транспортом або змішаним залізнично-водним транспортом, дрібні вантажі на далекі відстані доцільніше відправляти багажем пасажирською швидкістю. Обсяг перевезень по залізниці визначається як різниця між загальним обсягом поставки відвантаження й обсягом відпустки дрібним покупцям, автотранспортом, а також водним і авіатранспортом.


3.8 Економічна ефективність


Необхідно розрізняти поняття ефект і ефективність. Ефект - це корисний результат, забезпечуваний розробкою й використанням інновацій, що може бути економічним, соціальним, екологічним, науково - технічним.

Економічний корисний результат виражається в збільшенні випуску продукції, що користується попитом, підвищенні її якості і конкурентоспроможності, економії всіх видів виробничих ресурсів розраховуючи на одиницю виробленої продукції або роботи, у росту продуктивності праці й прибутку підприємства.

Соціальний корисний результат проявляється в поліпшенні умов важкої фізичної праці, збільшення вільного часу, усуненні причин професійних захворювань і травматизму, підвищенні освітнього й культурного рівня працівників.

Екологічний корисний результат складається в зменшенні шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище.

Науково - технічний корисний результат полягає в одержанні нових знань і технічних засобів, що забезпечують прискорення науково - технічного розвитку.

З перерахованих видів ефекту нової техніки найбільш легко піддається кількісній оцінці економічний ефект у грошовому вираженні.

Вимірником економічного ефекту заходів найчастіше виступає вартісне вираження, забезпечуване за певний період часу економії всіх видів виробничих ресурсів на випуск певної продукції (роботи), забезпечуваний прибуток (загальний або що залишається в підприємства після сплати податків) або обсяг чистої продукції.

У вартісному вираженні можуть оцінюватися деякі складові соціальних і екологічних корисних результатів і збільшувати величину економічного ефекту. Тому в загальному виді показник економічного ефекту за певний період часу визначається як підвищення вартісної оцінки корисних результатів інновації над витратами, пов'язаними з її розробкою й використанням.

Розрізняють народногосподарський і госпрозрахунковий економічний ефект. Госпрозрахунковий економічний ефект відбиває величину корисного результату в грошовому вираженні, що одержав виробник або споживач інновації. Народногосподарський економічний ефект визначається за умовами виробництва й використання нової техніки й відбиває корисний результат з позиції народного господарства в цілому. З деякими допущеннями він може бути представлений як алгебраїчна сума госпрозрахункових економічних ефектів виробника й споживача даної нової техніки. Залежно від стадії життєвого циклу розробки, а відповідно й вірогідності використаної інформації, розраховують очікуваний (прогнозний) і фактичний економічний ефект.

Можна визначити як вплине рішення відділу маркетингу, змінити структуру випускаємої продукції, на фінансові результати. Для того щоб урахувати зміни питомої ваги кожного виробу в загальному обсязі реалізації продукції, використаємо наступну формулу:


Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш", (3.11)


де Rб — обсяг реалізації продукції (або виторг від реалізації), при якому підприємство не має збитків, а також і прибутку;

n – кількість видів реалізованих виробів;

Si – ціна реалізації і-го виробу;

Vi – змінні витрати розраховуючи на одне і-і виріб;

Ji – частка кожного виробу в загальному обсязі реалізації, установлена за рішенням відділу маркетингу підприємства;

С – постійні витрати підприємства.

Підставляючи значення Rб = 52362,7 тис. грн. у формулу (3.11) одержуємо:


Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"

Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"

Рис. 3.1 Розрахунок точки беззбитковості


Таким чином, за рахунок зміни структури продукції, що випускається, не міняючи інших факторів, підприємство дістане додатковий прибуток у розмірі 4246,861 тис. грн., що свідчить про раціональну структуру виробленої продукції.

3.9 Безпека життєдіяльності


Безпека життєдіяльності (БЖД) - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людини в середовищі перебування, збереження її здоров'я, розробку методів і засобів захисту шляхом зниження впливу шкідливих і небезпечних факторів до припустимих значень, вироблення заходів по обмеженню збитку в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного й воєнного часу.

Мета й зміст БЖД:

- виявлення й вивчення факторів навколишнього середовища, що негативно впливають на здоров'я людини;

- ослаблення дії цих факторів до безпечних меж або виключення їх якщо це можливо;

- ліквідація наслідків катастроф і стихійних лих.

Даний розділ дипломного проекту присвячений розгляду наступних питань:

- визначення оптимальних умов праці працівника відділу збуту;

- розрахунок освітленості;

- розрахунок рівня шуму.


3.10 Характеристика умов праці у відділі збуту і маркетингу ДП «Електротяжмаш»


Аналіз умов праці. Кабінетне робоче приміщення відділу збуту ДП "Електротяжмаш" розташоване в одноповерховій залізобетонній будівлі. Його розміри складають 6 x 9 x 3 м. Площа - 54 м2. Об'єм - 162 м3. У приміщенні знаходяться 5 робочих місць, 4 з яких оснащені комп'ютерами. У приміщенні розташовано три вікна розмірами 2,5 x 2 м, площею 5 м2.

Електроживлення в приміщенні, обладнаному ПЕВМ, здійснюється від трифазної мережі змінного струму частотою 50 Гц, напругою 380/220 В із глухозаземленою нейтраллю. У приміщенні є 4 розетки по 220 У, 50 Гц, 6 А.

На даному підприємстві мають місце наступні небезпечні й шкідливі виробничі чинники: фізичні й психофізіологічні.

До фізичних чинників відносяться: підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, підвищена рухливість повітря, недостатня освітленість робочої зони, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень шуму на робочому місці при тривалій дії може бути причиною зниження слуху, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі - це причина електротравм і електроударів, замикання якої може відбутися через тіло людини, підвищений рівень електромагнітних випромінювань.

До психофізіологічних чинників відносяться: фізичні (статичні) перевантаження, нервнопсихічні перевантаження розумове перенапруження, перенапруження зорових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Психофізіологічні ОВПФ приводять до емоційних перевантажень, швидкої стомлюваності, виникнення стресу, а також сутулості, викривлення хребта, появи головних болів.

Біологічні й хімічні ОВПФ відсутні.

Роботи, виконувані у відділі ставляться до І - Іа категорії: легкі фізичні роботи, що виконуються сидячи й супроводжуються незначною фізичною напругою.

У приміщеннях, при виконанні робіт І - Іа категорії, пфдтримуються оптимальні величини температури повітря 20-23° С у холодний і перехідний період року й 22-25° С у теплий, при відносній вологості 60-40% і швидкості руху повітря не більше 0,2 м/с як у холодний і перехідний, так і в теплий період року. Ці показники не повинні виходити за рамки припустимих параметрів у холодний і перехідний період року: температури повітря 19-25 С, швидкості руху не більше 0,2 м/с, відносної вологості не більше 75%, температури повітря поза постійними місцями 15-16 С° (ДНАОП - 92. ССБТ "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони").

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного встаткування, освітлювальних приладів, ізоляції на постійному й непостійному робітнику місцях не повинна перевищувати 35Ут/м2 при опроміненні 50% поверхні тіла й більше, 70Ут/м2 - при величині поверхні, що опромінюється, від 25 до 50% і 100Ут/м2 - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла (ДНАОП - 94).

При забезпеченні оптимальних і припустимих показників мікроклімату в холодний період року варто застосовувати засоби захисту робітників від радіаційного охолодження від засклених поверхонь віконних прорізів, у теплий період року - від влучення прямих сонячних променів.

Для забезпечення оптимальних параметрів у приміщенні передбачено:

1) опалення - загальне парове;

2) вентиляція - загальна приточно-вытяжна штучна;

3) кондиціювання.


3.11 Вимоги до виробничих приміщень


3.11.1 Освітлення

Правильно спроектоване й виконане виробниче освітлення поліпшує умови здорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, роблячи позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпека праці і знижується травматизм.

Недостатність висвітлення приводить до напруги зору, послабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве висвітлення викликає осліплення, роздратування й різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види висвітлення - природне, штучне й сполучене (природне й штучне разом).

Природне освітлення - висвітлення приміщень денним світлом, що проникає через світлові прорізи в зовнішніх навколишніх конструкціях приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу дня, пори року, характеру області й ряду інших факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби й удень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного висвітлення (похмура погода, короткий світловий день). Висвітлення, при якому недостатнє по нормах природне висвітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна становити 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлене досить рівномірно - це основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь висвітлення приміщення і яскравість екрана комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, тому що яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їхньої швидкої стомлюваності.


3.11.2 Параметри мікроклімату

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, у тей час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище. Принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. Обчислювальна техніка є джерелом істотних теплових виділень, що може привести до підвищення температури й зниженню відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245-71 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення (див. «табл. 3.7»).


Таблиця 3.7Параметри мікроклімату для приміщень

Період року Параметр мікроклімату Величина
Холодний

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

22…24°С

40…60%

до 0,1м/с

Теплий

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

23…25°С

40…60%

0,1…0,2м/с


Обсяг приміщень не повинен бути менше 19,5м3/людину з урахуванням максимального числа одночасно працюючих у зміну.

Для забезпечення комфортних умов використаються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року й доби, чергування праці й відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціювання повітря, опалювальна система).


3.11.3 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце й взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця працівника офісу повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця й достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи й переміщення.

Ергономічними аспектами проектування робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до розташування документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрана, документа, клавіатури й т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого стола, здатність елементів робочого місця регулюватися.

Головними елементами робочого місця є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення працівника. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці й документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам:

- висота стола повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності опираючись на підлокітники;

- нижня частина стола повинна бути сконструйована так, щоб людина могла зручно сидіти, не була змушена підтискати ноги;

- поверхня стола повинна мати властивості, що виключають появу відблисків у полі зору;

- конструкція стола повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менш 3 для зберігання документації й канцелярського приладдя).

- висота робочої поверхні столу для ПВМ повинна регулюватися в межах 680-1400мм, ширина столу 600-1400мм, глибина столу 800-1000мм, згідно з Держстандарт 12.2.032-78.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Рекомендована висота сидіння над рівнем підлоги перебуває в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.


3.12 Розрахунок освітленості


Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи висвітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу й розміщення. Виходячи із цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Звичайно штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання й люмінесцентних ламп. Будемо використати люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами накалювання мають ряд істотних переваг:

- по спектральному складі світла вони близькі до денного, природного світла;

- мають більше високим ККД (в 1,5-2 рази вище, ніж ККД ламп накалювання);

- мають підвищену світловіддачу (в 3-4 рази вище, ніж у ламп накалювання);

- більш тривалий термін служби.

Розрахунок висвітлення виробляється для кімнати площею 54 м2 , ширина якої 6м, довжина - 9 м, висота - 3 м. Скористаємося методом світлового потоку. Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, що падає на поверхню по формулі:


Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш", (3.12)


де F - світловий потік, що розраховує, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається по таблиці). Роботу, відповідно до цієї таблиці, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300Лк;

S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 54 м2);

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (звичайно приймається рівним 1,1…1,2 , Z = 1,1);

К - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення й характеру проведених у ньому робіт, в нашому випадку К = 1,5);

n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін, стелі й підлоги, які характерізуються коефіцієнтами відбиття від стін (РС), стелі (РСТ) і підлоги (РП)), значення коефіцієнтів РС, РСТ и РП при існуючих умовах рівні: РС=40%, РСТ =70%, РП=20%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:


Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш", (3.13)


де S - площа поміщення, S = 54 м2;

h - розрахункова висота підвісу, h = 2.92 м;

A - ширина поміщення, А = 6 м;

В - довжина поміщення, В = 9 м.

Підставивши значення отримаємо:

Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"


Таблиця 3.9 Індекси приміщень в залежності від показників відбиття поверхонь

Стеля 80 80 80 70 50 50 30 0
Стіни 80 50 30 50 50 30 30 0
Підлога 30 30 10 20 10 10 10 0
Індекс приміщення 0,6 0,53 0,38 0,32 0,37 0,35 0,31 0,31 0,27

0,8 0,6 0,45 0,38 0,44 0,41 0,38 0,37 0,34

1 0,65 0,51 0,43 0,49 0,46 0,43 0,42 0,38

1,25 0,7 0,57 0,49 0,54 0,51 0,48 0,47 0,44

1,5 0,72 0,61 0,52 0,57 0,54 0,51 0,51 0,47

2 0,76 0,66 0,56 0,61 0,57 0,55 0,54 0,51

2,5 0,78 0,7 0,59 0,64 0,6 0,58 0,57 0,54

3 0,8 0,73 0,62 0,67 0,62 0,6 0,59 0,57

4 0,81 0,76 0,64 0,69 0,63 0,62 0,61 0,58

5 0,82 0,78 0,65 0,7 0,65 0,64 0,62 0,6

Знаючи індекс приміщення I, «по табл. 3.9» знаходимо

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: