Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Управління ціновою політикою підприємства

Управління ціновою політикою підприємства

2,05 разів.

Перевищення фактичного рівня над плановим показником складає 2038,1 тис. грн., що є в 4,1 разів більше за величину чистого прибутку, отриманого підприємством в поточному році (див. Додаток Б), тобто є значною величиною для ТОВ «Едемо».

Розглянемо структуру адміністративних витрат, понесених підприємством за 2004-2005 рр. (табл.3.2).

Як видно із розрахунків, найбільш помітними змінами у структурі адміністративних витрат стали наступні:

зростання частки заробітної плати апарату управління на 11,48%;

зростання частки відрахувань за послуги стороннім організаціям на 12,94%;

зменшення частки місцевих податків і зборів на 14,73%;

зменшення частки амортизації загальновиробничих ОЗ і НМА на 9,86%.

Крім того, у 2005 р. були понесені непродуктивні витрати (штрафи) у сумі 31,2 тис. грн., що втім складає невелику частку загальної суми адміністративних витрат – лише 0,50%.

Для дослідження ефективності затрат на управління в 2004-2005 рр. проведемо коефіцієнтний аналіз співвідношень витрат, доходу і прибутку. Відповідні дані і розрахунки зібрані в табл.3.3.

Як видно з проведених розрахунків зростання масштабів реалізації послуг в 1,54 рази супроводжувалось ростом зарплати апарату управління в 1,77 рази.

Частка адміністративних витрат в операційних витратах зросла на 29,6%. Частка зарплати апарату управління в операційних витратах виросла ще більше – в 1,77 рази. При цьому було допущено зниження рентабельності витрат за операційним прибутком на 2,1% до 7,3%, і рентабельності доходу на 1,7% до рівня 6,8%

Таблиця 3.2

Адміністративні витрати ТОВ «Едемо» в 2004-2005 рр.

Управління ціновою політикою підприємства

Таблиця 3.3

Ефективність затрат на управління ТОВ «Едемо в 2004-2005 рр.


Управління ціновою політикою підприємства


Таким чином, значне зростання затрат на управління в 2005 році не було забезпечено відповідними фінансовими результатами. Натомість, розширення масштабів діяльності не може забезпечити безпосередню віддачу у короткостроковому періоді і, як правило, супроводжується певним зниженням показників прибутковості. Ми вважаємо, що основних результатів необхідно очікувати в довгостроковому періоді від 3 до 5 років. Але протягом цього періоду показники ефективності затрат на управління повинні знаходитися під постійним моніторингом.

В наступному році ми пропонуємо керівництву ТОВ «Едемо» встановити ліміт на адміністративні витрати на рівні 55% від чистого доходу. Дослідимо, яким чином. даний захід може вплинути на ціни продажу послуг підприємства.

Плановий рівень чистого доходу від реалізації послуг – 13200 тис.грн.

Пропонований ліміт адміністративних витрат – 13200 * 55% = 7260 тис. грн.

Плановий обсяг всіх елементів витрат операційної діяльності, крім адміністративних – 2600 тис. грн.

Маємо загальну суму операційних витрат в плановому періоді:

ОВ пл = 7260 + 2600 = 9860 тис. грн.

Фінансовий результат від операційної діяльності:

ПО пл. = 13200 – 9860 = 3340 тис. грн.

Рентабельність операційної діяльності за доходом:

РОД пл. = 3340 / 13200 = 25,3%

Рентабельність операційної діяльності за витратами:

РОВ пл. = 3340 / 9860 = 33,9%

Для порівняння - рентабельність операційної діяльності за витратами в 2005 році склала (Додаток Б):

РОВ 2005 = 654,4 / 8943,7 = 7,3%.

Таким чином, запропонований підхід до лімітування адміністративних витрат на рівні 55% від чистого доходу дозволяє підвищити рентабельність операційної діяльності за витратами на 26,6%, що дозволяє підприємству застосовувати значно гнучкішу цінову політику і отримувати суттєву конкурентну перевагу.

Економічний ефект від запропонованого заходу можна розрахувати, виходячи із залежності частки ринку від рівня ціни на послуги. Відповідні дані представлені в табл.3.4.

На основі наведених даних засобами MS Excel побудована емпірична залежність та її лінійна апроксимація (рис.3.1).

Таблиця 3.4

Залежність частки ринку підприємства від ціни за охорону офісу


Управління ціновою політикою підприємства


Згідно отриманого тренду, зниження ціни на 10 дол. відповідає збільшенню частки ринку на 8,1%.

Враховуючи, що поточна відносна частка ТОВ «Едемо» на ринку даної послуги складає 8%, зниження ціни з 245 грн. до 235 грн. приводить до зростання цієї частки в 2 рази.


Управління ціновою політикою підприємства

Рис.3.1. Емпірична залежність частки ринку від ціни на послугу та її лінійна апроксимація

З точки зору отримання доходу, дана динаміка відповідає подвоєнню доходів від реалізації послуг з охорони офісів. Частка доходу від цих послуг складає 45% від загального доходу підприємства.

Отже, в кінцевому підсумку, лімітування адміністративних витрат дозволить нам отримати додатковий доход:

ΔД = 9567,5 * 45% (2 -1) = 4305,4 тис. грн.

Крім того, ТОВ «Едемо» розширить свою присутність на ринку, що сприятиме позитивним змінам не лише в короткостроковому, а й в довгостроковому періоді.


3.2. Обґрунтування ціни на послугу на основі аналізу беззбитковості


Для формування більш зваженої політики в області ціноутворення ТОВ «Едемо» рекомендується додатково використовувати такі сучасні інструменти як:

аналіз попиту на послугу;

обґрунтування ціни на основні аналізу беззбитковості.

Проілюструємо використання цих інструментів на прикладі обраної послуги (охорона офісів), що займає 45% портфелю замовлень підприємства.

Аналіз попиту на послугу (рис.3.2) проведено на основі даних обліку 30 пробних продаж.

За допомогою інструментів Microsoft Excel проведено лінійну апроксимацію. Отримане рівняння залежності попиту (К) від рівня ціни (Ц) має вигляд:

К = -0,3429 Ц + 91,571

З достовірністю апроксимації R2 = 0.989.

Отже, при встановленні цін на послуги слід використовувати залежність між ціною і очікуваним обсягом продажу:

Ц = - 2,916К + 267,0

Управління ціновою політикою підприємства

Рис.3.2. Залежність попиту на охорону офісів від ціни


Так, при плановому обсязі продажу 10 замовлень на день, ціна становитиме

Цплан = 237,8 грн.

Нагадуємо, що поточна ціна Цп = 258 грн, що за розрахунком відповідає обсягу продаж 3 замовлення на день.

Наступним етапом є аналіз беззбитковості, в ході котрого визначаються:

найнижча ціна, котру може встановити фірма;

питомий маржинальний прибуток;

точка беззбитковості;

цільова ціна, зіставлена з ціною найбезпечнішого конкурента;

частка ринку, якій відповідає обсяг продажу, що збігається з точкою беззбитковості;

вплив постійних витрат на положення точки беззбитковості;

рівень віддачі на інвестиції, що відповідає порівнюваним цінам.

Мінімальна ціна, яку може встановити фірма на послуги дорівнює загальним витратам і становить Цмін = 219 дол., що нижче планової ціни на 8,6%.

Валовий доход за місяць при запланованому обсязі продажів 10 за день та 22 календарних робочих днях складає:

ВД = Цплан ∙10∙22 = 52316 грн.

Валові витрати:

ВВ = Цмін∙10∙22 = 48180 грн.

Рентабельність діяльності:

Р = (ВД-ВВ) / ВВ = 8,6%

Абсолютна величина прибутку:

Пр = ВД – ВВ = 4136. грн

Для визначення точки беззбитковості скористуємось даними обліку, згідно котрих постійні витрати складають:

ФВ = 25500 грн.

Тоді змінні витрати:

ЗВ = 48180 – 25500 = 22680 грн.

Розрахована у грошовому вираженні точка беззбитковості дорівнює:

ТБЗ = ФВ / (1 – ЗВ/ВД) = 25500 / (1 – 22680 /52316) = 45014 грн.

Або у натуральному вираженні:

ТБЗн = ТБЗ / Цплан = 45014 / 237,8 = 190 замовлень

Що є меншим за очікуваний обсяг продаж – 220 замовлень.

Питомий маржинальний прибуток:

МП = Цплан – ЗВ/220 = 134,7 грн.

Показник безпеки для продаж за плановою ціною Цплан:

ПБ = (ВД – ТБЗ) / ВД = (52316 – 45014) / 52316 = 14,0%

Що означає ризик, оскільки планова ціна всього на 14,0% перевищує точку беззбитковості. Нормативний показник безпеки – 30% [21, c.170] Таким чином, у підприємства є незначні резерви для зниження ціни. Тому необхідно відшукати можливості для зниження витрат, особливо їх постійної частини.

Зниження цін на ринку, на якому обсяг продажу товарів є стабільним, виправдано лише за умови, що витрати фірми нижчі за витрати конкурентів. Іноді зниження цін може йти до рівня, нижчого собівартості продукції конкурентів. Але воно виправдано лише в критичних ситуаціях, коли є загроза втрати певної частки ринку. В довгостроковому плані (стратегії) зниження цін обов’язково повинно бути результатом зниження собівартості продукції.

Таким чином, запланована ціна 237,8 грн. є

нижчою за ціну найнебезпечнішого конкурента (на 2,2 грн . або 0,9%);

такою, що забезпечує плановий обсяг продаж на рівні, вищому за точку беззбитковості (220 проти 190 замовлень);

але неприйнятною з точки зору рентабельності продаж (8,6%) і ризиковою (показник безпеки 14,0%).

Зниження цін стає доцільним лише за умови зниження собівартості послуг.

Пропозиції щодо оптимізації системи управління адміністративними витратами, що були надані нами в розділі 3.1 даної роботи, якраз сприяють необхідному зниженню собівартості, а отже є підґрунтям для впровадження нової цінової політики. За проведеним аналізом оптимізація системи управління адміністративними витратами забезпечує зниження собівартості послуг на 26,6%.

Зниження адміністративних витрат приводить до зменшення постійних витрат підприємства в розрахунку на дану групу послуг:

ФВ* = ФВ*(100-26,6)% - 1248600*45%/5,0 =

25500*97,2%-11237 = 13549 грн.

що, в свою чергу, веде до зміни точки беззбитковості:

ТБЗ* = ФВ* / (1 – ЗВ/ВД) = 13549 / (1 – 22680 /52316)

= 23918 грн.

Показник безпеки продаж при цьому складатиме:

ПБ* = (ВД – ТБЗ*) / ВД = (52316 – 23918) / 52316 = 54,3%

тобто ризиковість продажів суттєво знижується, ризик неприбутковості діяльності стає мінімальним (ПБ* > 30%).


3.3. Сегментація ринку споживачів-фізичних осіб для визначення особливостей цінової політики на кожному із сегментів


Одним із ринків для ТОВ «Едемо» є ринок споживачів – фізичних осіб, що володіють крупними майновими комплексами. У сучасних умовах сегментація ринку для фірми виступає як один з головних методів конкурентної боротьби.

Сегментація ринку - це систематизований процес виділення груп споживачів (сегментів) з метою посилення конкурентних позицій компанії. Підставою для проведення сегментації ринку є результати заздалегідь проведених маркетингових досліджень споживчих мотивацій. Вибір сегмента ми здійснювали на основі демографічного і психографічного критеріїв (табл.3.5)

Таблиця 3.5

Первинна сегментація споживчого ринку


Критерії Перемінна Значення Особливості ринкової поведінки Особливості комплексу маркетингу
Демографічний Вік 25-35 років Економія часу Дистри буція Мережа дистрибуції


35-55 років Сприйняття якості, користі Послуга Рекламна компанія

Прибут­ки Середні Поєднання „якість + ціна" Послуга, ціна Вдосконалення мережі постачання і спектру пропозиції


Нижче середніх Економія коштів Послуга, ціна Зниження цін


Вище середніх

Особливі вимоги до надійності і комплексності

послуг

Послуга , ціна «Зняття вершків»
Психографічний Стиль життя Прагматики

Сприйняття

користі

Послуга Вдосконалення спектру пропозиції


Естети Пошук оригінальних ідей Послуга Пропозиція нових послуг

Розглянемо структуру споживання послуг ТОВ «Едемо» за різними сегментами споживачів (табл.3.6).

Таблиця 3.6

Опис профілів ринкових сегментів (за результатами маркетингового опитування в 1 кварталі 2005 р.)


Сегмент Особливості ринкової пове­дінки Особливості комплексу маркетингу Вартісне вираження



грн. %
Споживач віком 25-35 років Економія часу Дистрибуція 847 263 35
Споживач віком 35-55 років Сприйняття якості, користі Послуга 1 331 406 65
Всього: 2 420 765 100
Середні доходи Поєднання «якість + ціна» Послуга, ціна 1 694 526 70
Нижче середніх Економія коштів Послуга, ціна 217 868 9
Вище середніх Особливі вимоги до надійності і комплексності послуги Послуга, ціна 508 361 21
Всього: 2 420 765 100
Прагматики Сприйняття користі Послуга 1 742 951 72
Естети Пошук оригінальних ідей Послуга 919 891 28
Всього: 677 814 100

Отже, цільова аудиторія, або аудиторія на яку сьогодні необхідно орієнтуватися підприємству, має такі риси:

- середній рівень прибутків;

- вік від 35 до 55 років;

- бажання мати корисну і якісну послугу за розумну ціну.

Натомість, не можна нехтувати інтересами інших сегментів ринку, котрі також замовляють послуги фірми. Таким чином, можна формувати наступний рейтинг сегментів споживання (табл.3.7)

Таблиця 3.7

Підсумкова таблиця рейтингу основних сегментів споживачів послуг ТОВ «Едемо» на ринку м. Києва


Рейтинг Вік Рівень прибутків Вимоги до товару Частка ринку ТОВ «Едемо»
1 35-55 Середній

Якість+ціна,

Корисність

25%
2 35-55 Вище середнього Надійність і комплексність 15%
3 25-35 Нижче середнього і середній Економія часу і коштів 10%

На нашу думку, всі виділені сегменти доцільно розвивати і в подальшій діяльності, але необхідно застосовувати спеціальні команди менеджерів для сегментів 2 і 3, оскільки їх цільові характеристики дуже відрізняються і споживач може невірно оцінити асортимент та імідж фірми і не здійснити замовлення.

Отже, згідно з проведеною сегментацією спеціалізація надання послуг ТОВ «Едемо» повинна мати наступний вигляд:

спеціалізація «А» - сегменти 1 і 2 для споживачів віком 35-55 років з середніми і вище середніх прибутками (40% ринку фірми);

спеціалізація «В» - сегменти 1 і 3 для споживачів віком 25-55 років з середніми і нижче середнього прибутками (35% ринку фірми).

За нашими оцінками врахування особливостей поведінки споживачів дозволить отримати додаткові 10% доходів від реалізації за рахунок формування у них відчуття «своєї фірми» і поширення інформації серед інших представників виділених груп. Додатковий дохід складатиме:

ΔДсегмент = 9567,5*10% * 50% = 478,4 тис.грн.

Крім того необхідно врахувати зниження ризику помилкового вибору сегмента ринку, рівень втрат від якого оцінено в розмірі 25 тис. грн. на місяць при ймовірності реалізації Р0 = 0,4. На нашу думку, постійне проведення моніторингу споживачів за запропонованою методикою дозволить знизити ймовірність реалізації даного ризику до Р = 0,1, що відповідає зниженню ризикових втрат:

ΔРсегмент =25*12*(0,4-0,1) = 90 тис. грн. на рік.

Таким чином загальний економічний ефект від врахування проведеної сегментації ринку споживачів – фізичних осіб складає 568,4 тис. грн.


3.4. Оптимізація асортименту на основі прийнятих цінових рішень


Цінова політика тісно пов’язана з іншими сторонами управлінської діяльності: асортиментною політикою, управлінням запасами, основними фондами, витратами в цілому тощо.

Проілюструємо взаємозв’язок цінових рішень з рішеннями щодо оптимізації асортименту і постачання сировини. Для цього проведемо аналіз оптимального обсягу замовлень на послуги охорони офісів і складів при продажі за плановими цінами (230 і 240 дол.) і забезпеченні ресурсами за одне замсовлення. Вихідні дані представлені в табл.3.8.

Таблиця 3.8

Вихідні дані для визначення оптимального асортименту виробництва для прийнятих рішень щодо ціни і наявних ресурсів


Управління ціновою політикою підприємства


Нехай Х1 – кількість заявок на охорону офісів, Х2 – кількість заявок на охорону складів.

Функція оптимуму (обсяг реалізації): F = 230 ·X1 + 240 · X2 → max

Управління ціновою політикою підприємстваРесурсні обмеження задачі оптимізації:

12 ·X1 + 14 · X2 ≤ 3000

7 ·X1 + 9 · X2 ≤ 2000

1,5 ·X1 + 2,8 · X2 ≤ 500

Оптимальний асортимент відповідає точці А на діаграмі, рис.3.3.

Для точного пошуку оптимального плану необхідно розв’язати систему рівнянь:

Управління ціновою політикою підприємства

Розв’язуючи за методом Крамера, маємо:

Управління ціновою політикою підприємства

Отже, оптимальна структура виробництва: 111 заявок на охорону офісів і 119 - охорону складів, що приносить максимально можливий доход:

F = 230 ∙111 + 240∙119 = 54090 грн.

Управління ціновою політикою підприємства

Рис.3.3. Графічний розв’язок задачі оптимізації


Витрати ресурсів:

12 ∙111 + 14∙119 = 2998 грн;

7 ∙111 + 9∙119 = 1848 грн.

1,5 ∙111 + 2,8∙119 = 499,7 грн

Разом: 5345,7 грн. або 9,9% валового доходу.

Таким чином, запропонована методика дозволяє проводити оптимізацію асортименту наданих послуг і забезпечення ресурсів на основі прийнятих цінових рішень.

В розглянутому прикладі для планових цін 230 грн. за охорону офісів і 240 грн. за охорону складів була знайдена оптимальна структура забезпечення ресурсів «трудові ресурси : матеріальні ресурси : грошові ресурси – 3000 грн : 1850 грн : 50 грн 0» і оптимальний асортимент виробництва «офіси : склади – 111 : 119 заявок». При цьому максимізований валовий доход складає 54090 грн.

В результаті впровадження в життя запропонованих заходів із оптимізації управління витратами, методики ціноутворення і сегментації ринків ТОВ «Едемо» може отримати наступні економічні вигоди.

лімітування адміністративних витрат на рівні 55% від чистого доходу дозволить отримати додатковий доход: ΔД = 4305,4 тис.грн. Крім того, ТОВ «Едемо» розширить свою присутність на ринку, що сприятиме позитивним змінам не лише в короткостроковому, а й в довгостроковому періоді.

зниження ціни на 10 дол. відповідає збільшенню частки ринку на 8,1%;

за умови зниження операційних витрат підприємство може застосовувати методику ціноутворення на основі аналізу точки беззбитковості. Зокрема, для ціни 237,8 дол. за послугу отримуються наступні параметри: ця ціна є нижчою за ціну найнебезпечнішого конкурента (на 2,2 дол. . або 0,9%), вона є такою, що забезпечує плановий обсяг продаж на рівні, вищому за точку беззбитковості (220 проти 190 замовлень), при зниженні операційних витрат ця ціна в достатній мірі забезпечує вимогу за показником безпеки продаж, котрий при цьому складатиме 54,3%. Тобто ризиковість продажів суттєво знижується, ризик неприбутковості діяльності стає мінімальним;

сегментація споживачів-фізичних осіб дозволила віділити два основних сегменти для ТОВ «Едемо»: спеціалізація «А» - сегменти 1 і 2 для споживачів віком 35-55 років з середніми і вище середніх прибутками (40% ринку фірми) і спеціалізація «В» - сегменти 1 і 3 для споживачів віком 25-55 років з середніми і нижче середнього прибутками (35% ринку фірми). Ми пропонуємо обслуговування споживачів сегменту «А» спеціальною командою менеджерів, оскільки вимоги цих споживачів є завищеними і вони можуть невірно оцінити асортимент та імідж фірми і не здійснити замовлення;

врахування особливостей поведінки споживачів-фізичних осіб за рахунок сегментації дозволить отримати додаткові 10% доходів від реалізації за рахунок формування у них відчуття «своєї фірми» і поширення інформації серед інших представників виділених груп. Додатковий дохід складатиме: ΔДсегмент = 478,4 тис. грн.;

постійний моніторинг ринку споживачів дозволить знизити ризик помилкового сегментування, що відповідає річній економії ΔРсегмент = 90 тис. грн. на рік.

Загальний економічний ефект від запропонованих заходів оцінюється в 4873,8 тис. грн. доходу, що є суттєвим на стадії розширення діяльності ТОВ «Едемо». Крім того, підприємство отримує вигоди не лише в короткостроковому, але й в довгостроковому періоді за рахунок розширення сегментів присутності на ринку та вчасного реагування на зміни попиту при впровадженні сучасних методик ціноутворення.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ


4.1. Вступ


Основним нормативним документом, що регулює питання регулювання і контролю за охороною праці в Україні є Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 N 2695-XII зі змінами і доповненнями. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно із ст..1 Закону «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

В законодавстві враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці передових промислово-розвинених країнах, досвід охорони праці в Україні.

До державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці належать: правила, стандарти, положення, інструкції та інші документи, яким надається чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

Поряд із загальними правовими нормами із питань охорони праці система законодавства України про працю містить і спеціальні, спрямовані на забезпечення підвищених гарантій для окремих категорій працівників, зокрема жінок, молоді, інвалідів та працівників, зайнятих на важких, небезпечних та шкідливих роботах.

Розділ про охорону праці входить в зміст колективних угод і договорів, що також сприяє розвитку і поліпшенню забезпечення нешкідливих і здорових умов праці.


4.2. Протипожежна безпека


Протипожежна безпека виробничих об’єктів регламентується Законом України «Про пожежну безпеку», Положенням «Про державний пожежний нагляд», нормативними документами ССБТ, СНиП, правилами пожежної безпеки, затвердженими міністерствами та відомствами.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Основним завданням пожежно-профілактичної роботи в ТОВ «Едемо» є проведення комплексу заходів щодо попередження пожару, забезпечення пожежної безпеки об’єкта. Робота із пожежної безпеки проводиться на підприємствах в двох напрямках: адміністративному і професійному.

Адміністративний напрямок пожежно-профілактичної роботи визначається відповідними документами: правилами, наказами, посадовими інструкціями осіб, що несуть відповідальність за протипожежний режим об’єкта.

На підприємствах адміністративно-технічний персонал зобов'язаний: строго стежити за. дотриманням правил і інструкцій з пожежної безпеки й застосовувати строгі міри відповідальності до порушників; знати пожежну небезпеку застосовуваних у виробництві речовин і матеріалів, а також найбільш пожежонебезпечні процеси й операції й причини можливих пожеж; відповідати за справність і схоронність протипожежних засобів захисту; не допускати до роботи осіб, що не пройшли протипожежний інструктаж; забезпечити проведення занять по пожежно-технічному мінімуму; при виникненні пожежі негайно сповістити про це в пожежну охорону підприємства й міста, при цьому одночасно організувати його гасіння наявними засобами.

Протипожежний інструктаж в ТОВ «Едемо» містить у собі первинні інструктаж і повторний.

Первинний інструктаж проводиться начальником пожежної охорони підприємства з усіма новими працівниками, прийнятими на роботу. Він включає наступні питання: знайомство з протипожежними правилами й інструкціями, що діють на підприємстві, із протипожежним режимом, можливими причинами пожеж і засобами їхнього попередження, із практичними діями у випадку виникнення загоряння або пожежі (використання первинних засобів пожежогасіння, евакуація людей і матеріальних цінностей і т.д.). Проведення інструктажу повинно супроводжуватися показом засобів пожежогасіння й пожежного зв'язку на підприємстві.

Повторний інструктаж проводить особа, відповідальна за пожежну безпеку в цеху, відділі й т.п. Цей інструктаж, проводиться з усіма новими працівниками, прийнятими на роботу, а також при переводі працівників з одного цеху в іншій. У результаті повторного інструктажу працівника знайомлять: з виробничим процесом і встаткуванням, найнебезпечнішими в пожежному відношенні, мірами запобігання загорянь і пожеж, місцями паління, засобами пожежогасіння, наявними в цеху, розташуванням найближчого телефону й інших засобів зв'язку, планом евакуації у випадку пожежі й т.п.

Важливими засобом підвищення знань працівників із пожежної безпеки на виробництві є проведення навчання по пожежно-технічному мінімуму. Порядок проведення занять по пожежно-технічному мінімуму оголошується наказом директора підприємства. Заняття, як правило, проводяться в цеху, відділі й т.д. по 2-4 год. протягом тижня. Програма проведення занять по пожежно-технічному мінімуму передбачає вивчення з робітниками та службовцями пожежонебезпечних підприємств, цехів наступних тем: засоби пожежної безпеки на об'єкті (2-6 год.), засоби пожежної безпеки в цеху й на робочому місці (4 год.), виклик пожежної допомоги (1 год.), протипожежне встаткування й інвентар, порядок використання їх на пожежі (2 год.), дії при пожежі (2 год.).

Після закінчення занять робітники та службовці здають залік. Повторний протипожежний інструктаж і пожежно-технічний мінімум проводяться кожні два-три роки.

Строге виконання всіх зазначених заходів сприяє підвищенню пожежної безпеки на підприємстві.

Професійний напрямок пожежно-профілактичної роботи здійснюють підрозділи воєнізованої, професійної та державної пожежної охорони МНС України.

Посадові особи пожежної охорони зобов'язані:

використовувати в межах своєї компетенції надані їм повноваження щодо запобігання та припинення правопорушень у галузі пожежної безпеки, а також сили та засоби при гасінні пожеж і рятуванні людей;

брати участь у здійсненні технічної політики щодо удосконалення та впровадження техніки, систем та засобів протипожежного захисту, форм і методів профілактики пожеж;

сприяти розвитку самосвідомості та ініціативи громадян у питаннях боротьби з пожежами, виконання законодавства у галузі пожежної безпеки;

зберігати в таємниці державну та комерційну інформацію, що стає відомою їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Особи рядового та начальницького складу пожежної охорони при виявленні пожежі зобов'язані повідомити про неї підрозділ пожежної охорони і до його прибуття взяти на себе керівництво гасінням пожежі та рятуванням людей, організувати надання першої медичної допомоги потерпілим.

Особлива увага при проведенні профілактичних заходів повинна приділятися безпеці використання електрообладнання. Основними причинами пожеж електричного обладнання та електромереж є:

коротке замкнення;

неправильне використання електро-опалювальних приладів;

перевантаження електродвигунів і мереж;

утворення великих локальних перехідних опорів, електричної дуги та іскріння.

Для попередження пожеж і вибухів від коротких замкнень, електричних перевантажень та інших причин необхідні правильний вибір, монтаж і додержання встановленого режиму експлуатації електричних мереж, обладнання і приладів. Конструкції, вид виконання, спосіб установки і клас ізоляції проводів, кабелів, обладнання і приладів повинні відповідати стану оточуючого середовища, граничним тривалим перевантаженням та іншим вимогам Правил обладнання електроустаткування (ПУЭ).

Наведемо розрахунки площі перерізу проводів електромережі. При недостатній площі перерізу провідники перегріваються, що приводить до небезпеки виникнення пожежі.

Практично максимальне перевищення температури провідників з резиновою ізоляцією над температурою оточуючого середовища повинно бути не більше 30єС, що при середній температурі в приміщенні 25 єС відповідає темпера ті провідника не вище 55 єС.

Сильний перегрів провідників виникає про короткому замкненні. В табл.4.1 Наведені дані про граничну температуру нагріву провідників і кабелів при короткому замкненні.

Таблиця 4.1

Граничні температури нагріву провідників і кабелів1


Вид і матеріали провідників Тривала гранична температура, єС Короткочасна гранична температура при перевантаженні, єС Максимальна гранична температура провідників при короткому замкненні, єС



з мідними жилами з алюмінієвими жилами
Кабелі з паперовою просоченою ізоляцією до 3 кВ 80 125 200 150
Кабелі і провідники з резиновою ізоляцією



- звичайною 55 100 150 150
- термостійкою 65 110 150 150
Провідники з ПХВ ізоляцією 65 - 150 150

Кельберт Д.Л. Проектирование и расчет средств охраны труда в текстильной и лек гой промышленности. – М., 1979, с.231

Для визначення навантаження в мережі чи на користувачі використовують формулу:

Управління
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: