Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

даними, такі як EDI (Electronic Data Interchange).

Рис. 1.1. Склад учасників торгових В2В - майданів

Вигоди від подібної співпраці важко переоцінити. Наприклад, ділер дістає можливість самостійно розміщувати замовлення і стежити за ходом їх виконання, працюючи з базами даних постачальника і таким чином отримуючи необхідну інформацію про запаси продукції на складах. Так само і постачальник, маючи підключення до складських баз, може оперативно відстежувати запаси партнера, своєчасно їх поповнюючи. І подібні приклади можна знайти в будь-якій сфері взаємодії між компаніями.

Напрям бізнес-споживач представляється найбільш перспективним з комерційної точки зору. Його основу складає електронна роздрібна торгівля. У Інтернет працює велике число електронних магазинів, що пропонують широкий спектр товарів і послуг.[52, с. 61]

Бізнес - адміністрація. Взаємодія бізнесу і адміністрації включає ділові зв'язки комерційних структур з урядовими організаціями, починаючи від місцевих властей і закінчуючи міжнародними організаціям.

Наприклад, останнім часом в наявності прагнення урядів розвинених країн і керівництва міжнародних організацій активно використовувати Інтернет для проведення закупівель товарів і послуг шляхом публікації оголошень і результатів укладених операцій. Нерідко комерційні структури мають і можливість направляти свої пропозиції в електронному вигляді.

Споживач-адміністрація.

Цей напрям найменш розвинений, проте має вельми високий потенціал, який може бути використаний для організації взаємодії уряду і споживача, особливо в соціальній і податковій сфері.

Залежно від ринкової стратегії компанії можливі наступні форми присутності в Інтернет:

·        електронна візитна картка;

·        електронний каталог;

·        електронний магазин.

·        торгові Інтернет - системи

Електронна візитна картка є декількома сторінками з інформацією про компанію і її діяльність. Основна функція подібного сайту - надати можливість потенційному клієнтові познайомитися з послугами компанії, аналогічно звичайному бізнес довіднику або рекламному оголошенню.[21]

Більш просунутою формою інформування клієнта є електронний каталог з докладної інформації про товари і послуги, а часто - і з поточними цінами.

Електронний магазин дозволяє не тільки вибрати товар або послуги, але і оформити замовлення і зробити покупку через Інтернет.

Нарешті торгова Інтернет - система об'єднує в одне ціле Інтернет - магазин і традиційний магазин, із загальною системою логістики, управління товарними запасами і тому подібне.[4]

 

1.3    Організація електронної торгівлі в сучасних умовах

B кінці минулого року американські Інтернет - проекти були стурбовані одним: довести своїм інвесторам, що справи не так вже і погані і що на Інтернет - торгівлі з кінцевим споживачем рано ставити хрест. Вони розраховували, що сезон різдвяних розпродажів дозволить їм істотно поліпшити свої фінансові показники. Як видно із звітів, вдалося це небагато чим. Більшість торгових сайтів потерпіли нищівна поразка. У чому причини і в яких цифрах оцінюються втрати?

Американські консультанти протестували один з сайтів і прийшли в жах: 70% відвідувачів не змогли зробити покупку із-за складних і незручних систем реєстрації і пошуку. Запитавши власника сайту, яким чином перевірявся на зручність користування його клієнтський інтерфейс, консультанти почули: «Ми попросили оцінити сайт наших співробітників – людей, професійно пов'язаних з Інтернетом, знайомих з передовими технологіями обслуговування клієнтів і новітніми віяннями в області веб-сервера-дизайну». Після того, як були враховані зауваження «рядових» відвідувачів сайту, вже 80% користувачів змогли без особливих проблем зробити покупку.

Отримавши ці дані, консультанти вирішили протестувати провідні сайти, що продають споживачам модний одяг, книги, компакт-диски, електроніку і іграшки. Результати виявилися невтішними для власників Інтернет-магазинів Америки: 43% спроб зробити покупку виявилися невдалими. Якщо співвіднести цю цифру з об'ємом покупок в різдвяні свята, то можна порахувати, що електронні магазини миру втратили суму не менше $14 млрд.[61, с. 31]

Звичайно, об'єми Інтернет-торгівлі в Україні не ті, що в США. Якщо об'єм ринку В2В, по прогнозах, тільки до 2008 року досягне $1500 млн., то, відповідно до середньосвітового співвідношення секторів міжкорпоративних продажів і продажів кінцевому користувачеві, український ринок В2с в тому ж 2008 року складе приблизно $425 млн. Тобто в 2008 році, якщо орієнтуватися на дані «Експерта», ринок для Інтернет-магазинів в Україні можна оцінити максимум в $515 млн по найоптимістичніших прогнозах. Проте американські консультанти на основі своїх досліджень провідних сайтів пропонують рецепти, які дозволять підняти продажі мінімум на 20% (а це для українських Інтернет-продавців складе порядка $103 млн в рік).

Середнє співвідношення кількості відвідувачів сайту з кількістю людей, що зробили на нім покупку, за даними The Boston Consulting Group, однаково для всього світу і складає 1,8%. З цього виходить, що при відвідуваності торгового сайту в 1000 чоловік в день його власник має право розраховувати на 18 покупців. Якщо їх немає – значить, погано організований віртуальний торговий простір і самий час скористатися рекомендаціями американських консультантів.

Фахівці BCG рекомендують зробити спеціальні зусилля для того, щоб підвищити співвідношення відвідувачі/покупці хоч би на 10% (до 2%). Нагадаю, що для України це означатиме підвищення оборотів Інтернет-магазинів на $1,5 млн в рік. Ключовою проблемою, на думку BCG, є максимальна простота оформлення замовлення і платежу.

Для того, щоб чіткіше уявляти собі місце, яке компанія може зайняти у сфері електронної комерції, розглянемо приведену нижче схему. Компанія може проводити широкий спектр товарів, від газу і нафти до програмного забезпечення, або бути монопродуктовою. Далі розглянемо такий показник, як купівельна спроможність компанії певної галузі, вона або висока, або низька. Один з можливих сценаріїв наступний: якщо компанія проводить багато видів товарів, то має сенс створити sell-сайт, який використовуватимуть покупці продукції. Як приклад можна привести компанію Cisco, вісімдесят чотири відсотки продажів якої здійснюються за допомогою Інтернету.

У випадку якщо у компанії дуже висока купівельна спроможність, вона створює buy-сайт. Цей варіант використовують такі компанії, як General Motors, Ford, Chrysler в США. Їх частка в загальному об'ємі бізнесу в США складає в даний час сімдесят вісім відсотків. Використовуючи можливості Інтернету, ці компанії сприяють зростанню ефективності операцій зі своїми постачальниками.

Альтернатива для решти учасників ринку - електронні торгові майданчики. Компанія може не проводити великого асортименту товарів, але володіти достатньо високою купівельною спроможністю і стати учасником вертикального електронного ринку. А якщо у неї великий розкид напрямів діяльності, таких, як, наприклад, транспортні послуги, фінансові послуги або щось ще, їй необхідно націлюватися на участь в горизонтальному електронному ринку.

Створюючи ринок, компанія може піти декількома шляхами. По-перше, можна створити групу, зібравши голоси потенційних учасників. З цією метою проводяться дослідження крупних компаній; якщо ідея їм сподобається, вони стануть учасниками створюваного ринку. Інший варіант, коли декілька компаній, наприклад General Motors, Chrysler, Ford, утворюють єдиний товарний ринок і пропонують приєднатися до нього ще одній компанії, скажемо Volkswagen. Третій варіант - створення ринку "з нуля", адже ринків для багатьох товарів, наприклад пластмаси, раніше просто не існувало.[26]

А чи повинні всі так вже прагнути працювати на нових ринках? Навіть американські консультанти вважають, що в багатьох галузях електронна торгівля ще довго не займатиме значної частки ринку. Кінець кінцем ефективність використання електронного майданчика залежить від галузі, від виду виробничої діяльності. Якщо копання проводить предмети споживання, то ціновий тиск ринку на компанію набагато вищий, тому що товари взаємозамінні. Інший приклад: витрати процесу, наприклад, в галузях сфери обслуговування просто величезні, вони досягають сорока відсотків. Такі компанії зможуть значно заощадити на витратах при покупці, використовуючи електронну торгівлю. Разом з тим, вони можуть процвітати і не використовуючи B2B, продовжуючи працювати за старою схемою, і дійсно знаходитимуть постачальників, які запропонують їм вигідну ціну. Вони скажуть: "Американська економіка неефективна, тому що вона витрачається на інтернет-технології", - і все залишиться як і раніше.

Але ми вже зараз спостерігаємо приголомшливі зміни в способах ведення бізнесу, бачимо появу нових бізнес - стратегій. Компанії повинні бути в змозі дуже швидко міняти напрям свого бізнесу. Якщо вони зможуть це робити, то отримають значні переваги. Раніше, щоб почати працювати, мені необхідно було знайти постачальників, чим займався маркетинговий відділ, близько сотні чоловік. Після того, як постачальники були знайдені, я вів з ними переговори. Паралельна така ж співпраця йшло з фірмами, що займаються дизайном, забезпечують розповсюдження. Виробництво завжди супроводжували тисячі подібних процесів.[31]

Зараз, якщо у підприємства виникають труднощі з пошуком постачальників, воно може використовувати Інтернет. В даний час через нього можна здійснювати вже до п'ятдесяти відсотків подібних операцій, а протягом наступних чотирьох років можна повністю перемкнутися на цей ринок. Що це означає? Традиційний, звичний спосіб роботи з одними і тими ж постачальниками, дистриб'юторами, роздрібними торговцями повністю зміниться. Якщо інша компанія запропонує товар за вигіднішою ціною, підприємство купуватиме у неї, електронний ринок дозволяє йому це зробити, покаже безліч постачальників, у яких товар дешевший. Наступного разу, коли підприємству знов знадобиться щось купити, воно протягом доби знайде третього, четвертого постачальника, які за цей час встигнуть перебудувати свою роботу так, щоб запропонувати підприємству ще вигідніші умови і ціни.

Тим часом масовий перехід до електронної торгівлі викликає побоювання за долю ринків. І багато хто побоюється, чи не приведе одночасний вихід на єдиний ринок великого числа учасників, що не стримуються адміністративними межами, до значних коливань цін і, відповідно, прибутку компаній - учасниць ринку?

Але ж і швидкість здійснення операцій значно зросте, збільшиться їх кількість, так що і прибуток компаній буде рости. І дедалі більше прибуток, що отримується компанією в умовах нової бізнес-середи, залежатиме від ряду чинників. Перший - зниження товарних витрат, витрат на товари, що купуються. Другий - зниження витрат на процес здійснення самої операції, що, до речі, дає більше, ніж економія на витратах на продукти. Підприємство економить, відмовляючись від послуг посередників з пошуку партнерів, витрат на ведення переговорів з ними, висновок операцій з ними, укладаю угоду виходячи з прямої пропозиції, зробленої через Інтернет. Третій - зниження так званих перспективних витрат, тому що спрощується процес взаємодії компаній з іншими компаніями, і їм не потрібно буде використовувати довгий ланцюг посередників, через який виробник вимушений взаємодіяти з дистриб'юторами, постачальниками, роздрібними торговцями.

Електронний ринок дозволяє з найменшими витратами погоджувати ефективність діяльності всього ланцюжка постачальників. Якщо підприємство довіряє своєму замовникові, а він - своєму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар і, отже, проводити тільки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизація процесу покупки дозволить значно збільшити прибуток, а значить, і річний дохід.[22]

Ще одне побоювання, що стосується перспектив електронної торгівлі, пов'язане з вірогідною монополізацією деяких глобальних ринків особливо крупними гравцями, які диктуватимуть свої умови решті не тільки компаній, але і цілих країн.[13, с. 55]

Але потрібно підкреслити, що тільки крупні компанії, що мають високу купівельну спроможність, можуть добиватися низьких цін, тоді як всі останні не в змозі це робити. Але електронна комерція допомогла, наприклад, всім лікарням в Європі уникнути такої небезпеки. Вони створили спільний електронний ринок, і тепер європейські клініки можуть купувати наркотичні речовини там, а не у крупних фармацевтичних компаній, таких, як Johnson & Johnson, за їх страшною ціною.

Крупним компаніям набагато простіше самим створити електронний майданчик, через неї чинити тиск на дрібніших покупців і отримати перемогу. Маленьким компаніям створення таких майданчиків допомогло б більше, але сьогодні вони цього зробити не можуть.

Новітні технології, зокрема EDI (Electronic Data Interchange, прямий обмін даними між прикладними системами різних компаній, наприклад системами управління виробництвом, складського обліку, бухгалтерії. - "Експерт"), використовують зараз тільки два відсотки компаній. Чому? Є декілька причин, і найбільш важлива - їх дорожнеча. Висока ціна технологій пояснюється перш за все тим, що їх розробкою займаються в основному приватні компанії. Другою причиною є необхідність залучення висококваліфікованих фахівців, що володіють необхідними знаннями і навиками в даній області. І нарешті, необхідно пам'ятати, що, якщо підприємство захоче встановити, наприклад, EDI, їй знадобляться на це місяці, і з цих пір воно не змиє вже нічого змінити.[25.с. 45]

Все вище перелічене створює користувачам технологій певні труднощі. Але їх необхідно подолати, якщо компанія хочете працювати в області B2B. А в умовах вільної конкуренції використання технологій компаніями неминуче, і, якщо відповідні технології будуть найдені, це зробить бізнес процеси легко здійсненними, доступними, безпечними. І допоможе змінити спосіб ведення бізнесу. Проте серйозні зміни відбудуться лише тоді, коли нові технології зможуть застосовувати все. Звичайно, вони працюватимуть, навіть якщо їх використовують всього два відсотки компаній, присутніх на ринку, але потрібні технології, які застосовувалися б всіма.[10]

На зорі електронної торгівлі був висунутий постулат, що незабаром став класичним: "Торгівля стане краще, швидше, дешевше ...але з цих трьох бажаних характеристик ви можете вибрати тільки дві".

Будь-яка модель електронної торгівлі повинна дозволити компанії використовувати Інтернет, щоб:

·        поширювати інформацію і послуги швидше, ніж за допомогою яких-небудь інших маркетингових каналів;

·        значно знижувати трансакційні витрати в порівнянні з іншими каналами розподілу;

·        забезпечити реальну доступність товарів і послуг 7 днів в тиждень, 24 години в добу (звичайно, далеко не кожен почне замовляти в три години ранку, але якщо кому-небудь все-таки прийде в голову, цей потенційний покупець дуже засмутиться, якщо сайт продавця не зможе тут же задовольнити його бажання);

·        дозволяти покупцям знайти саме ті товари, які їм потрібні, за допомогою новітніх технологій пошуку, що знімають необхідність в дорогому торговому персоналі;

·        нарешті, робити все це без затримок і помилок, властивих посередникам.

Партнери і споживачі почали чекати від електронних компаній саме задоволення всім трьом критеріям. Фірми нового зразка поступово стали стандартом електронної компанії, і стала зрозуміло, що якість сервісу, його швидкість і відносна дешевизна тепер невідокремлені один від одного і є обов'язковими атрибутами електронної торгівлі.[16]

Лідери електронної торгівлі повинні пропонувати товари і послуги абсолютно нового типу в рамках своєї галузі, щоб вигідно відрізнятися від конкурентів.

Виграють більше всіх той, кому вдасться першим знайти вірне новаторське рішення, що виводить його компанію на принципово новий рівень електронної торгівлі.[2]

З кожним днем в Україні стає все більше людей, що купують товари через Інтернет. Інші могли б робити покупки в Інтернеті, але поки не зважилися. Є категорія людей, які віртуальному середовищу взагалі не довіряють і нічого там купувати не збираються. Інтернет магазином є сайт, на якому виставлені пропозиції товарів або послуг і передбачена можливість замовлення товару або платної послуги в режимі on-line, зокрема по електронній пошті.

На жаль, магазини рідко проводять анкетування купівельної аудиторії: опити вимагають витрат, і не всі магазини можуть собі це дозволити. Проте, продавцям важливо знати, яка публіка заходить на сайт магазина і який дохід потенційного покупця. Великою підмогою в цьому питанні можуть бути дані, зібрані аналітичними службами. Більшість Інтернет-маркетологів при підготовці даних частіше покладаються на такий інструмент, як рейтинги і лічильники відвідин web- сторінок. Така статистика дозволяє з високим ступенем точність визначити переваги Інтернет аудиторії. За даними Rambler, в робочі часи по робочих днях годинна аудиторія Рунета, тобто число користувачів, що відвідували Мережу протягом години, складає близько 250 тисяч чоловік, добова аудиторія наближається до півтора мільйонів. Основна частина відвідування Інтернет-магазинів доводиться на робочі дні, а у

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: