Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

вихідні відвідуваність декілька падає. Видно, покупці користуються можливістю доступу в Інтернет переважно на роботі. Покупки в Інтернет-магазинах роблять не тільки приватних осіб, але і малий бізнес: наприклад, невеликі організації часто купують конторське устаткування і канцтовари для офісу.

Успіх електронної торгівлі багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет- торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів). [26]

Істотного зростання кількості Інтернет-магазинів в регіонах чекати поки не стоїть. Зрозуміло, це не стосується регіональних філій крупних магазинів. Є ніші, які зайняті достатньо крупними компаніями, що працюють на ринку Інтернет-торгівлі багато років. Швидше за все, будуть створені спеціалізовані підрозділи магазинів, що діють, орієнтовані на обслуговування замовлень, що поступають з регіонів.

Багато в чому успіх бізнесу B2C пов'язаний з розвитком телекомунікацій. В рамках СНД вже сформувалися більш менш активні торгові зони, що охоплюють Україну, Білорусію, Урал і Далекий Схід.

Рис. 1.2. Мережа передачі даних


До недавнього часу найбільш товарами, що часто купуються в Інтернеті, були програмне забезпечення, що комп'ютерні комплектують, книги, аудіозаписи на CD, відеофільми на касетах VHS і DVD. Проте сьогодні відвідувачі Інтернет-магазинів почали набувати і дорожчих товарів. Помітну активність почали проявляти торгові майданчики, що представляють антикварні магазини, художні галереї, салони мистецтва, що пропонують витвори образотворчого мистецтва, ювелірні вироби, меблі, предмети розкоші. Характеристики таких товарів, як книги, музичні записи, вино, бізнес-сувеніри і парфумерія, часто бувають відомі покупцеві ще до походу на сайт, оскільки часто достатньо знати ім'я виробника, щоб ухвалити рішення про покупку[32]. А ось делікатеси, пропоновані найбільшими Інтернет гастрономами, надихають небагато. Українці, що купують продукти харчування в Мережі, поза сумнівом, відчувають себе героями. Для більшості українців ковбаса з Інтернет магазина все ще є екзотикою. Говорять, що скоро з'явиться такий вид послуг, як віртуальна примірка одягу. Сьогодні ж придбання одягу без примірки вимагає від покупця певної сміливості. Припустимо, ви звикли носити джинси Levi’s 501-ої моделі. Якщо ви знаєте свій розмір і точно знаєте, що хочете купити саме ту модель, ви можете сміливо відправлятися у віртуальний магазин для оновлення гардероба. Навіть стилісти і візажисти також почали пропонувати свої послуги в Інтернеті. Вже сьогодні ви можете без проблем підібрати програмними методами відповідну модель зачіски в Мережі. У моду входять інтерактивні творчі сервіси. У Інтернеті є магазини, де клієнт сам конструює меблі для кімнати або офісу, сам збирає комбінацію з готових елементів різних конфігурацій, за яку готовий платити гроші. У якомусь сенсі це розвиваючий інтерактивний сервіс, спонукаючий до творчості. Знаючи реальний розмір простору, куди повинні встати меблі, можна самому сконструювати віртуальний інтер'єр. Навіть якщо така гра не завершиться покупкою, в такому сервісі є певна користь: це цікава іграшка для дорослих і дітей. Особливо активно розвивається в Мережі торгівля побутовою технікою. На сайтах крупних московських магазинів успішно продаються комп'ютери, стільникові телефони, кухонне устаткування і оргтехніка. Як правило, ці товари забезпечені технічними характеристиками, фотографіями і описом в стандартній і доступній формі. Оснащеність Інтернет-магазинів апаратними і програмними засобами ведення бізнесу неоднакова. Деякі магазини приймають замовлення по електронній пошті. Інші взагалі повідомляють лише номер телефону і поштову адресу, куди слід направити замовлення[28].

Із-за недостатнього розповсюдження електронних карт для оплати покупок в Інтернет- магазинах основна маса розрахунків відбувається готівкою при отриманні замовлення. В цьому випадку кур'єр виконує ще і роль касира. Найбільш популярні способи оплати в порядку убування: оплата готівкою при отриманні замовлення (більше 75% покупок); більше 60% магазинів приймають оплату через банк; меншину складають покупки, оплачувані через мережеві системи або за допомогою платіжних пластикових карт. Недостатня популярність пластикових карток частково пояснюється і недовір'ям, укоріненим в масовій свідомості. Не всі упевнено в тому, що привезуть саме той товар, який оплачується заздалегідь. Проте, недовір'я поступово поступається місцем бажанню користуватися благами цивілізації, зокрема електронними платежами.

Успіх того або іншого Інтернет-торгового ресурсу визначається не тільки тим, що саме можна там купити, але і тим, наскільки наочно і повно представлені предмети, що продаються. Переваги Інтернет-вітрини полягають в тому, що вона завжди доступна, до неї можна у будь-який момент повернутися і уважно ознайомитися із споживчими властивостями і зображенням запропонованого товару. Зрозуміло, вибір товарів в Інтернеті не завжди закінчується покупкою. Дуже часто вітрини Інтернет-магазинів використовуються як інформаційні ресурси, що дозволяють отримати докладну характеристику товару, побачити його фотографію, вибрати кращу модель, порівняти існуючі ціни на однотипні товари або послуги, прочитати коментарі, що залишаються іншими покупцями. Подача замовлення здійснюється в режимі on-line або по електронній пошті. Якщо Інтернет-магазин має достатньо стабільну відвідуваність, у нього є шанс добитися успіху. На якомусь етапі він може навіть обійтися без постійної рекламної підтримки. Як правило, на відвідуваність впливає маса чинників: час доби, можливості доступу користувача в Інтернет, свята, канікули. Нові явища в житті регіонів – віялові відключення електрики – теж впливають на відвідуваність. Деякі магазини прагнуть до того, щоб у них на сайті була більше супроводжуючої інформації, наприклад, онлайнові консультації фахівців з побутової техніки або відгуки читачів на книгу, що продається, або новий CD. Все це створює атмосферу, що спонукає покупця ухвалити позитивне рішення про покупку. Створення позитивного іміджу сайту вельми корисно. Були випадки, коли покупці магазинів, представлених в рейтингу Rambler’s TopShop зверталися до керівників проекту TopShop як до авторитетного журі з скаргами такого роду: «Ви тримаєте магазин N в своєму рейтинговому списку, а мене там погано обслужили». Негативна інформація у віртуальному середовищі розповсюджується дуже швидко.[38]

Сенс публікації і постійного оновлення добровільного рейтингу Інтернет-магазинів швидше не в тому, щоб порівнювати, який з магазинів краще і крутіше, а в тому, що користувачам потрібний каталог і рубрикатор. Тут дух конкуренції відступає перед необхідністю знати реальне положення справ в тому або іншому сегменті е-торгівлі. Ідея рейтингового каталогу достатньо проста. Це елементарний рубрикатор, де сайти збудовані в певному порядку. Користуючись статистикою покупок або відвідин, можна визначити ступінь популярності сайту, час пікових навантажень, характер запитів, що направляються відвідувачами і багато що інше. Рубрикація в TopShop’е влаштована за іншим принципом, ніж у Top100. Це обумовлено перш за все тим, що у TopShop і Top 100 різних цілей. Рейтинг TopShop мобільніший, краще відображає поточну ситуацію на ринку Інтернет-торгівлі. На сайті наочно показана динаміка надходження замовлень, регулярно міняються дані, що публікуються в прайс-листах. Учасники рейтингу зуміли обзавестися власною службою доставки. Сьогодні в рейтингу Rambler’s TopShop зареєстровано майже 2 тисячі великих і малих Інтернет-магазинів. У цей престижний «клуб гідних» приймаються лише ті, хто повністю відповідає всім вимогам, що пред'являються до учасників рейтингу. Беручи участь в рейтингу магазинів, маленька компанія може піднести свій каталог не менш гідний, чим більша. При створенні рейтингу основним завданням була об'єктивність і повнота.[5]

В Україні почала з'являтися велика кількість різноманітних інтернет- проектів. Це такі проекти, як

- проекти за поданням платного контента,

- проекти електронних торгових майданчиків,

- інтернет-аукціони,

- різнорідні портали,

- інтернет-магазини і ін.

Одним з найпопулярніших бізнесів в інтернеті стало створення інтернет-магазина або інакше модель B2C (B2C, business-to-consumer - продаж товарів і послуг приватним особам). [46]

Що було обумовлене стрімкими темпами розвитку подібного роду проектів на заході, в першу чергу, Amazon. А також, це пов'язано з тим, що дана модель бізнесу інтуїтивно найбільш зрозуміла більшості українських підприємців. По суті, це реалізація схеми звичайного торгового підприємства з застосуванням новітніх технологій. Експлуатується властивість мережі інтернет, що в одне і теж місце (на сайт компанії) може одночасно прийти необмежена кількість потенційних покупців. Так, на сайти магазинів Amazon, eToys у день приходять декілька мільйонів відвідувачів. Жоден реальний offline магазин не витримає такого напливу. Плюс до цього, потенційна можливість скорочення витрат за оренду приміщення, кількості персоналу, можливість представлення великої номенклатури видань і тому подібне

Розглянемо загальну схему роботи бізнес моделі B2C, яку використовують більшість підприємств.

Принципова схема роботи моделі B2C: через мережу Інтернет покупець за допомогою броузера заходить на web-сайт інтернет-магазина. Web-сайт містить електронну вітрину, на якій представлені каталог товарів (з можливістю пошуку) і необхідні інтерфейсні елементи для введення реєстраційної інформації, формування замовлення, проведення платежів через інтернет, оформлення доставки, отримання інформації про компанію-продавцеві і on- line допомогу.

Реєстрація покупця проводиться або при оформленні замовлення, або при вході в магазин. Після вибору товару від покупця потрібно заповнити форму, в якій указується, яким чином буде здійснена оплата і доставка. Після закінчення формування замовлення і реєстрації вся зібрана інформація про покупця поступає з електронної вітрини в торгову систему інтернет-магазина. У торговій системі здійснюється перевірка наявності товару, що зажадався, на складі, ініціюється запит до платіжної системи. За відсутності товару на складі прямує запит постачальникові, а покупцеві повідомляється про час затримки. [44]

В тому випадку, якщо оплата здійснюється при передачі товару покупцеві (кур'єром або післяплатою), необхідне підтвердження факту замовлення. Найчастіше це відбувається за допомогою електронної пошти або по телефону. При нагоді оплати через інтернет, підключається платіжна система. Після повідомлення про проведення on-line платежу торговою системою формується замовлення для служби доставки.

Однією з головних перешкод широкому розповсюдженню електронної комерції в Україні, особливо по напряму В2С (споживач-бізнес), є відсутність адекватних сучасних систем безготівкового розрахунку. Розповсюдження системи пластикових карт, що почалося, різко загальмувалося після серпневого 1998 року фінансової кризи. В даний час лише в крупних Інтернет-магазинах можна розплатитися за допомогою недебетових карт. У дрібніших - готівкою з кур'єром або через систему CyberPlat (для чого потрібний рахунок у відповідному банку) післяплатою, через Ощадбанк, поштовим переказом. Освоюються і прогресивніші технології розрахунків в Інтернет. Так, деякі Україні банки вже в 1999 році почали освоювати системи електронних платежів, що дозволяють набувати товарів в Інтернет-магазинах. У основу таких систем закладається технологія "цифрової готівки" або електронних гаманців.

Електронний гаманець є клієнтською програмою, що дозволяє переводити і отримувати гроші, зберігати їх в Інтернет-банку, конвертувати, виводити з системи на звичайні банківські рахунки, проводити ряд інших операцій. В даний час за допомогою цієї технології розрахунків можна купити такі товари і послуги, як доступ в Інтернет або послуги комп'ютерної телефонії, довідки про прогноз погоди, адреси служб знайомств, пейджинговий зв'язок. Технологія цифрової готівки має високий ступінь конфіденційності інформації і захисту від підробок, фальсифікацій і копіювання.

Слід зазначити, що в Україні успіх розвитку електронного бізнесу типу В2С істотно залежатиме від можливості завоювання необхідного рівня довіри населення до компаній, що продають товар через віртуальний магазин. Непрямою ознакою перспективності роздрібного сектора електронного ринку Україні, а також гострій конкуренції, що наближається, в українській частині Інтернет є пожвавлення інвестиційної активності в цьому напрямі.

Останнім часом ейфорія у сфері електронної комерції не те щоб пройшла, а швидше змістилася з області близьких і зрозумілих кожному обивателеві B2C-проектів в область B2B-проектів.

В Україні з урахуванням її специфіки найбільші перспективи має розповсюдження В2В напряму електронного бізнесу. Слід зазначити, що і в країнах, де електронна комерція набула найбільш широкого поширення, на цей вид електронного бізнесу доводиться близько 80% його загального об'єму. Але навіть і в цих країнах з подальшим просуванням в Інтернет-бізнес крупних компаній реального сектора експерти зв'язують новий етап розвитку електронної комерції.

Основні вигоди від участі в електронній комерції підприємства реального сектора отримують в результаті:

·        збільшення об'ємів реалізації вироблюваної продукції;

·        підвищення ефективності унаслідок зниження комерційних витрат (завдяки Інтернет-комерції продавці отримують повну інформацію про запити клієнтів. Це дозволяє відмовитися від дорогого складського зберігання товару);

·        зниження витрат на придбання матеріально-технічних ресурсів.

В результаті структурної перебудови економіки, що відбулася на початку 90-х років, були кардинально порушені економічні зв'язки між підприємствами і їх споживачами. Ситуація ускладнюється наступними специфічними особливостями підприємств:

·        витрати на транспортування надзвичайно великі через те, що підприємства рознесені на величезні відстані, а комунікації і транспортні засоби характеризуються високим ступенем зносу і енергоємністю;

·        багато крупних підприємств, особливо підприємства військово- промислового комплексу, частково поміняли асортимент продукції, що випускалася, унаслідок зниження об'єму державного замовлення;

·        взаємодія продавців і покупців забезпечується довгими ланцюжками посередників;

У зв'язку з цим у вітчизняних підприємств і їх клієнтів існують наступні потреби, які можуть бути задоволені за допомогою В2В- проектів:

Покупці устаткування і комплектуючі дістають можливість понизити ціну в результаті конкуренції між виробниками і, таким чином, отримати економічну вигоду. З іншого боку, виробники рідкісного устаткування можуть підвищити ціну в результаті конкуренції покупців. В цілому можна сказати, що в результаті функціонування торгової системи реалізується ефективніше ціноутворення, ніж у разі окремих операцій, рознесених в часі і просторі, коли може виникати монопольна перевага в результаті асиметрії інформації.[33]

Реалізація механізму швидкого пошуку пропозицій на покупку і продаж устаткування і що комплектують забезпечує значне зниження витрат, що пов'язаних з цією процедурою, мають невиробничий характер. Слід зазначити, що знижуються витрати як з боку виробників, так і з боку споживачів (реклама, зв'язок і додатковий персонал), відпадає потреба у використанні широкої посередницької мережі.

У підприємств існує можливість здійснювати планування виробництва, маючи в своєму розпорядженні при цьому розгорнену картину ринку, значно понизивши при цьому витрати на маркетингові дослідження. Так, наприклад, цьому сприяє статистика, що безперервно накопичується, про існуючі об'єми виробництва і збуту продукції. [8]

Розглянемо типовий приклад взаємодії постачальника і споживача в секторі економіки business-to-business. Співробітник фірми-покупця дзвонить менеджерові фірми продавця. З'ясувавши всі особливості товарів або послуг, які він хоче замовити, співробітник фірми-покупця ухвалює рішення про покупку і запрошує у менеджера рахунок. Для цього менеджерові фірми-продавцю потрібні координати покупця, як мінімум назва фірми, телефон і факс, на який потрібно слати копію рахунку. Для підготовки рахунку менеджерові потрібний певний час. Коли рахунок готовий, менеджер пересилає його факсом в співробітникові фірми покупця. Це теж нерідко віднімає багато часу і зусиль, оскільки при поганому телефонному зв'язку доводиться кілька разів повторювати факс, а потім ще звіряти по телефону з приймаючою стороною суми і номера банківських рахунків. В середньому всі описані вище процедури займають половину робочого дня.

Якщо ж співробітник фірми-покупця зайшов на сайт продавця, ознайомився з каталогом товарів, вибрав потрібні йому позиції в потрібній кількості, ввів координати своєї компанії, то він виконав всі необхідні для виписки рахунку операції самостійно. Результатом дій покупця по он-лайновому замовленню товарів і послуг повинен бути саме рахунок. Причому необхідний для рахунку друк і підписи обов'язково повинні бути присутніми на web-сторінці рахунку, що згенерував на web-сайті продавця

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: