Численные методы
Таким чином, інтерполяційний поліном можна одержати шляхом розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь (3).
Інтерполяційний многочлен Лагранжа.
Інтерполяційний
многочлен може
бути записаний
не тільки у
формі (2). Існують
і інші форми
зображення
інтерполяційного
многочлена,
які можна записати
відразу через
вихідні дані
задачі , тобто
через
не
розв’язуючи
систему (3).
ТЕОРЕМА. Інтерполяційний многочлен може бути записаний у формі
(5)
яка називається інтерполяційним многочленом Лагранжа .
Доведення . Переконаємось у цьому безпосередньо.
При n=1 маємо
(6)
Бачимо, що вираз (6) є многочлен першого ступеню, причому підстановкою переконуємося , що
![]()
При n=2
тобто
маємо многочлен
другого ступеню
і
![]()
Нарешті , для довільного натурального n
(7)
де
(8)
Функції
(8) є многочленами
ступеню n.
Отже (7) теж є
алгебраїчним
многочленом
ступеню n
.
Оскільки
при
маємо
![]()
Функціії (многочлени ) (8) називаються лагранжевими коефіцієнтами .
Зауважимо
, що оскільки
інтерполяційний
многочлен (7)
лінійно залежить
від значень
функції
то
інтерполяційний
многочлен суми
двох функцій
дорівнює сумі
інтерполяційних
многочленів
доданків (коли
вузли інтерполяції
співпадають
) .
ПОХИБКА ІНТЕРПОЛЯЦІЇ МНОГОЧЛЕНОМ .
Можна записати рівність
(9)
де
-похибка інтерполяції.
Якщо відносно
функції
f
нічого не відомо,
крім її значень
у вузлах інтерполяції,
то ніяких корисних
висновків
відносно
зробити неможливо.
Одержимо деякий
вираз похибки
інтерполяції
у припущенні,
що
тобто
-
функція
неперервна
разом зі своїми
похідними,
-відрізок,
що
містить усі
вузли інтерполяції
і точку
.
Введемо позначення
(10)
ТЕОРЕМА.
Якщо
,
відрізок
містить усі
вузли інтерполяції,
то для
маємо
(11)
(12)
де
деяка невідома
точка.
Доведення.
Шукаємо
у наступному
вигляді
![]()
![]()
(13)
де
деяка
функція, значення
якої у вузлах
інтерполяції
можна задати
які завгодно,
бо
![]()
Зафіксуємо
довільне
та розглянемо
наступну функцію
від
![]()
(14)
Ця
функція внаслідок
(1), (9), (10), (13) дорівнює
нулеві при
та
тобто у всякому
випадку у
точках відрізку
на якому змінюється
![]()
За
теоремою Ролля
дорівнює нулеві
не менше ніж
у
точках інтервалу
дорівнює нулеві
мінімум у n
точках цього
інтервалу і
т. д. Таким чином,
відшукається
хоча б одна
точка
у якій
Звідси та з
(14), враховуючи,
що
![]()
![]()
одержуємо
Отже,
![]()

звідки, у відповідності з (13), (9) має місце (11), (12).
З
(12) одержуємо
оцінку похибки
інтерполяції
у точці
:
(15)
та
оцінку максимальної
похибки на
усьому відрізку
:
![]()
(16)
де
Інтерполяція з рівновіддаленими вузлами.
Розглянемо особливі побудови інтерполяційного многочлена Лагранжа у випадку рівномірного розподілу вузлів.
Нехай
- вузли інтерполяції,
- крок,
- задані значення
функції
причому
![]()
Введемо безрозмірну незалежну змінну

![]()
Тоді
вузлу
відповідає

і, окрім того, виконуються співвідношення
![]()
При
цьому інтерполяційний
многочлен
Лагранжа, що
відповідає
випадку
записується
у вигляді ![]()
У загальному випадку інтерполяційний многочлен Лагранжа

одержить наступний вигляд:

де

Оскільки
![]()
де
![]()
залишковий член інтерполяційного многочлена може бути поданий у вигляді

Зауважимо
,що з означення
виходить ,що
зміні змінної
на
відрізку
відповідає
зміна
змінної
на відрізку
![]()
Тому
оцінку максимальної
похибки інтерполяціі
на відрізку
![]()
можна записати у наступному вигляді :
де

Величина
не залежить
від
.
Її можна заздалегідь
обчислити чи
оцінити. Зокрема
,

Враховуючи
, що
можна зробити
висновок , що
максимальна
похибка інтерполяціі
на відрізку
,
тобто

Зауважимо
,що (враховуючи
)
при зменшенні
кроку
вдвічі права
частина оцінки
зменшиться
мінімум у
разів.
Виходячи
з підсиленої
оцінки ,що
одержується
з нерівності
,
у яку замість
підставлене
,
вибирають крок
таблиці значень
функції
на відрізку
з тим щоб забезпечити
задану точність
інтерполяції.
При цьому є ще
можливість
змінювати у
деяких границях
ступінь
інтерполяційного
многочлена.
Якщо функція
достатньо
гладка, то підвищення
спочатку, як
правило, веде
до підвищення
припустимого
, але, з другого
боку, ускладнює
інтерполяцію
і підсилює
вплив неусувних
похибок табличних
значень. На
практиці рідко
використовують
інтерполяцію
з
![]()
Зауваження.
При заданому
вузли інтерполяції
![]()
розташовані
з кроком
,
доцільно вибирати
з сукупності
усіх вузлів
заданої таблиці
функції так,
щоб точка
опинилась як
можна ближче
до середини
відрізку
. Це пов’язано
з тим , що коливання
функцій
та
поблизу середини
згаданого
відрізку менше,
ніж у його кінців.

СКІНЧЕННІ ТА ПОДІЛЕНІ РІЗНИЦІ.
Скінченні
різниці.
Нехай
де
-
ціле,
.
Величина
(1)
називається
скінченною
різницею першого
порядку
функції
у точці
(з
кроком
).
Величина
називається
скінченною
різницею другого
порядку функції
у точці
.
Взагалі,
скінченна
різниця n-го
порядку
функції
у точці
![]()
означається рекурентним співвідношенням
(3)
де
.
При обчисленнях скінченні різниці зручно записувати у вигляді таблиці

Розглянемо деякі властивості скінченних різниць.
Лема
1.
Якщо
,
то існує така
точка
, що
.
(4)
Доведення . При n=1 маємо з формули скінченних приростів
Лагранжа та з (1)
При
маємо. Позначимо
![]()
Тоді згідно (2)
![]()
і тому за формулою скінченних приростів Лагранжа
(5)
Але
.
Застосовуючи
ще раз формулу
скінченних
приростів
Лагранжа до
,
маємо
(6)
де
деяка точка.
З
(5),
(6)
виходить
![]()
тобто
твердження
леми при
.
Для
лема доводиться
аналогічно.
Висновок
з леми 1.
Скінченна
різниця
-го
порядку
алгебраічного
многочлена
-го
ступеню стала,
тобто не залежить
від
,
а скінченні
різниці ще
вищих порядків
дорівнюють
нулеві.
Одне
з практичних
застосувань
скінченних
різниць полягає
у наступному.
Згідно леми
1, якщо
, то
величина
яку можна обчислити
через табличні
значення функції
за допомогою
формули (3), дорівнює
значенню похідної
у деякій точці
,
де
![]()
Тому
, якщо
мале, то число
можна наближено
прийняти за
величину

та
використати
в оцінці похибки
інтерполяції
з рівновіддаленими
вузлами. Такою
нестрогою
оцінкою похибки
користуються,
якщо достатньо
складне обчислення
похідної
,
або, взагалі,
маємо у розпорядженні
тільки табличні
значення n+1
раз
диференційовної
функції.
Поділені
різниці.
Нехай
тепер
-довільні
точки (вузли)
осі
,
причому
при
.
Значення
функції