Xreferat.com » Рефераты по математике » Інтеграл Стілтьєса

Інтеграл Стілтьєса

src="http://xreferat.ru/image/54/1306484071_107.gif" alt="" width="36" height="22" align="BOTTOM" border="0" />, брати в обох випадках одними й тими самими, то різниця зведеться до різниці двох сум Стілтьєса, що належать вже проміжку , бо решта доданків взаємно скорочуються. Застосовуючи до проміжку і обрахованим для нього стілтьєсовим сумам той же принцип збіжності, зробимо висновок про існування інтеграла . Аналогічним чином встановлюється і існування інтегралу . Але, важливо відмітити, що з існування обох інтегралів і , взагалі кажучи, не випливає існування інтегралу . Щоб упевнитися в цьому, достатньо розглянути приклад. Нехай на проміжку функції і задані наступними рівностями:



Легко побачити, що інтеграли



обидва існують і рівні 0, бо відповідні суми Стілтьєса всі рівні 0: для першого це випливає з того, що завжди =0, для другого – з постійності функції , завдяки чому =0.

У той же час інтеграл не існує. Дійсно, розіб’ємо проміжок так, щоб точка 0 не потрапила у склад точок розбиття, і складемо суму:

.


Якщо точка 0 потрапляє в проміжок , так, що , то в сумі залишиться лише один -й доданок; решта будуть нулі, тому що для . Отже,


.


В залежності від того, чи буде або , виявиться або , так що границі не має

Вказана своєрідна умова пов’язана з наявністю розривів у точці для обох функцій і . [8]

§4. Інтегрування за частинами


Для інтегралів Стілтьєса має місце формула


– (8)


в припущенні, що існує один з цих інтегралів; існування іншого звідси вже випливає. Ця формула носить назву формули інтегрування за частинами. Доведемо її.

Нехай існує інтеграл . Розклавши проміжок [а, b] на частини [xi , xi+1] (i = 0, 1, ..., n — 1), оберемо в цих частинах довільно по точці таким чином, що

Суму Стілтьєса для інтеграла



можна представити у вигляді



Якщо додати або відняти зправа вираз то перепишеться так:


Вираз у фігурних дужках представляє собою стілтьесову суму для інтеграла (існування якого припущено!). Вона відповідає розбиттю проміжку [а, b] точками ділення якщо в якості обраних з проміжків точок узяти xi, а для проміжків , відповідно, а і b. Якщо, як зазвичай, покласти то тепер довжини всіх частинних проміжків не перевищать .

При сума у квадратних дужках прямує до , з чого слідує, що існує границя і для , тобто інтеграл і цей інтеграл визначається формулою (9). [8]

§5. Зведення інтеграла Стілтьєса до інтегралу Рімана


Нехай функція f(x) неперервна на проміжку [a, b], a g(x) монотонно зростає в цьому проміжку, і притому в суворому сенсі. Тоді, як показав Лебег (Н. Lebesgue), інтеграл Стілтьеса за допомогою підстановки безпосередньо зводиться до інтегралу Рімана.

Доведемо тепер, що


(10)


де останній інтеграл береться у звичайному сенсі, його існування забезпечено, так як функція g(v), а з нею і складна функція f(g-1(v)) неперервні.

Для цього розкладемо проміжок [а, b] на частини за допомогою точок ділення

a=x0<x1<…<xi<xi+1<…<xn=b

и складемо стілтьесову суму



Якщо покласти vi = g(xi) (i = 0, 1, . . ., n), то будемо мати

v0<v1< ... <vi< vi+1 < ... <vn = V.

Так як хi = g-1 (vi), то



Цей вираз має вигляд ріманової суми для інтеграла

Маємо


і


так що



Припустимо тепер настільки малими, щоб коливання функції f(x) у всіх проміжках [xі, хі+1] були менше довільно наперед заданого числа > 0. Так як при , очевидно, , то одночасно і <.


В такому випадку


<


Цим доведено, що



звідки и слідує (10). [4;6]

§6. Обчислення інтегралів Стілтьєса


Доведемо наступну теорему:

  1. Якщо функція f(x) інтегрована в сенсі Рімана на проміжку [a, b], a g(x) представлена інтегралом



де функція абсолютно інтегровна в [а,b], то


(11)


Існування інтеграла Стілтьєса при зроблених припущеннях уже було доведено вище.

Залишається лише з’ясувати рівність (11).

Без зменшення загальності можна припустити, що функція додатна.

Складемо суму Стілтьєса



Так як, з іншого боку, можна написати



то будемо мати


Очевидно, для буде , де означає коливання функції f(x) на проміжку [xі, xі+1]. Звідси витікає така оцінка записаної вище різниці:



Нам відомо, що при остання сума прямує до 0, з чого слідує, що

,

що і доводить формулу (11).

  1. При тих самих припущеннях стосовно функції f(x) припустимо, що функція g(x) неперервна на всьому проміжку [а, b] і має в ньому, за виключенням лише скінченої кількості точок, похідну g'(x), яка на [а, b] абсолютно інтегрована. Тоді


(12)


Звертаючись до випадків, коли функція g(x) є розривною розглянемо спочатку «стандартну» розривну функцію р(х), яка визначається рівностями



Вона має розрив першого роду — стрибок — у точці х= 0 зправа, причому величина стрибка р(+0) – р(0)) дорівнює 1; в точці х =0 зліва і в решті точок функція p(x) неперервна. Функція p(x – c) буде мати такий самий розрив у точці x=c зправа; навпаки, p(с – x) буде мати подібний розрив у точці x=c зліва, причому величина стрибка дорівнює – 1.

Припустимо, що функція f(x) неперервна в точці х = с, і обчислимо інтеграл , де (при інтеграл рівний нулю).

Складемо суму Стілтьєса:


.


Нехай точка потрапляє, скажімо в -ий проміжок, так що . Тоді , а при , очевидно . Таким чином, уся сума зводиться до одного доданку . Нехай тепер . По неперервності . Виходячи з цього, існує (при )


(13)


Аналогічно можна упевнитися в тому, що (при )


(14)


(при цей інтеграл перетворюється на нуль).

Тепер ми можемо довести дещо узагальнену на відміну від 2, а саме відмовимося від вимоги неперервності функції :

3. Нехай функція f(x) на проміжку неперервна,a g(x) має на цьому проміжку, виключаючи хіба лише скінчене число точок, похідну яка абсолютно інтегровна на . При цьому нехай функція g(x) у скінченому числі точок


має розрив першого роду. Тоді існує інтеграл Стілтъєса, який виражається формулою


. (15)


Характерна тут наявність позаінтегральної суми, де фігурують скачки функції g(x) в точках або — односторонні. (Якщо на будь-якій з цих функцій стрибка немає, то відповідний доданок суми перетворюється на нуль).

Для спрощення запису введемо позначення для стрибків функції g(x) зправа и зліва:


,

;


очевидно, для , .

Складемо допоміжну функцію:


,


Яка як би вбирає у себе усі розриви функції g(x), так що різниця , як ми зараз встановимо, виявляється вже неперервною.

Для значень відмінних від усіх , неперервність функції не викликає сумнівів, бо для цих значень неперервні обидві функції и . Доведемо тепер неперервність у точці зправа. Усі доданки суми , окрім члена , неперервну при зправа, тому достатньо вивчити поведінку виразу . При воно має значення ; але така ж і його границя при :


.


Аналогічно перевіряється ф неперервність функції в точці зліва.

Далі, якщо взяти точку х (відмінну від усіх ), в якій функція має похідну, то поблизу цієї точки зберігає постійне значення, виходячи з цього, у ній і функція має похідну, причому .

Для неперервної функції , за попередньою теоремою, існує інтеграл Стілтьєса .

Так само легко обрахувати і інтеграл


.


Додаючи почленно ці дві рівності, ми і прийдемо до рівності (15); існування інтеграла Стілтьєса від по функції встановлюється попутно. [5]

§7. Приклади обчислення інтеграла Стілтьєса


1) Обчислити за формулою (11) інтеграл:



Розв’язок, (а)


і т.д.


2) Обчислити за формулою (15) інтеграли:


(а) , де

(б) , де


Розв’язок. (а) Функція має стрибок 1 при и стрибок —2 при ; в решті точок . Тому

(б) Стрибок 1 при и при

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: