Xreferat.com » Рефераты по математике » Вивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є

Курсова робота

Вивчення функцій рядів Фур'є


Зміст


Введення

1. Визначення коефіцієнтів по методу Ейлера-Фур'є

2. Ортогональні системи функцій

3. Інтеграл Дирихле. Принцип локалізації

4. Подання функцій рядом Фур'є

5. Випадок неперіодичної функції

6. Випадок довільного проміжку

7. Випадок парних і непарних функцій

8. Приклади розкладання функцій у ряд Фур'є

Список використаної літератури


Введення


У науці й техніку часто доводитися мати справу з періодичними явищами, тобто такими, які відтворюються в колишньому виді через певний проміжок часу Т, що називається періодом. Наприклад, рух парової машини повторюється, після того як пройде повний цикл. Різні величини, пов'язані з періодичним явищем, після закінчення періоду Т вертаються до своїх колишніх значень і являють собою періодичні функції від часу t з періодом Т.


Вивчення функцій рядів Фур'є


Якщо не вважати постійної, то найпростішою періодичною функцією є синусоїдальна величина: Вивчення функцій рядів Фур'є, де Вивчення функцій рядів Фур'є є частота, пов'язана з періодом Т співвідношенням:


Вивчення функцій рядів Фур'є.


З подібних найпростіших періодичних функцій можуть бути складені й більше складні. Ясно, що тридцятимільйонні синусоїдальні величини повинні бути різних частот, інакше їхнє додавання не дає нічого нового, а знову приводить до синусоїдальної величини, причому тієї ж частоти. Якщо ж скласти величини виду:


Вивчення функцій рядів Фур'є (1)


які мають різні частоти


Вивчення функцій рядів Фур'є,

те вийде періодична функція, але вже що істотно відрізняється від величин, що входять у суму.

Розглянемо для приклада додавання трьох синусоїдальних величин:


Вивчення функцій рядів Фур'є


Вивчення функцій рядів Фур'є


На малюнку ми бачимо, що графік функції отриманої в результаті додавання трьох синусоїдальних величин (показаний суцільною лінією) уже значно відрізняється від синусоїди. Більшою мірою це має місце для суми нескінченного ряду величин виду (1).

Тепер виникає зворотне питання: чи можна дану періодичну функцію представити у вигляді суми кінцевої або нескінченної множини синусоїдальних величин виду (1).

Як буде показано нижче, на це питання можна відповісти задовільно, але тільки лише використовуючи нескінченну послідовність величин виду (1). Для функцій деякого класу має місце розкладання в "тригонометричний ряд":


Вивчення функцій рядів Фур'єВивчення функцій рядів Фур'є (2)


З геометричної точки зору це означає, що графік періодичної функції виходить шляхом накладення ряду синусоїд. Якщо ж кожну синусоїдальну величину витлумачити механічно що як представляє гармонійні коливальні явища, то можна сказати, що тут складне коливання розкладається на окремі гармонійні коливання. Виходячи із цього, окремі синусоїдальні величини, що входять до складу розкладання (2), називають гармонійними функції Вивчення функцій рядів Фур'єабо просто її першої, другий і т.д. гармоніками. Сам же процес розкладання періодичної функції на гармоніки зветься гармонійного аналізу.

Якщо за незалежну змінну вибрати


Вивчення функцій рядів Фур'є,


те вийти функція, що залежить від х, так само періодична, але вже зі стандартним періодом Вивчення функцій рядів Фур'є Розкладання (2) у цьому випадки прийме вид:


Вивчення функцій рядів Фур'єВивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є (3)


Тепер розгорнувши члени цього ряду по формулі синуса суми й позначивши


Вивчення функцій рядів Фур'є

ми прийдемо до остаточної форми тригонометричного розкладання:


Вивчення функцій рядів Фур'єВивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є (4)


У даному розкладанні функція від кута х, що має період Вивчення функцій рядів Фур'є розкладена по косинусах і синусам кутів, кратних х.

Ми прийшли до розкладання функції в тригонометричний ряд, відправляючись від періодичних, коливальних явищ і пов'язаних з ними величин. Подібні розкладання часто виявляються корисними й при дослідженні функцій, заданих у певному кінцевому проміжку й зовсім не породжених ніякими коливальними явищами.


1. Визначення коефіцієнтів по методу Ейлера-Фур'є


У попередньому параграфі було сказано, що існує ряд функцій, які можна представити у вигляді нескінченного тригонометричного ряду. Для того, що б установити можливість розкладання деякої функції Вивчення функцій рядів Фур'є, що має період Вивчення функцій рядів Фур'єу тригонометричний ряд виду:


Вивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є (4)


потрібно мати набір коефіцієнтів Вивчення функцій рядів Фур'є

Прийом для знаходження цих коефіцієнтів у другій половині XVIII століття був застосований Ейлером і незалежно від нього на початку XIX Фур'є. Надалі будемо припускати функцію Вивчення функцій рядів Фур'єбезперервної або у проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є. Допустимо, що розкладання (4) має місце. Інтегруємо його по членне від Вивчення функцій рядів Фур'єдо Вивчення функцій рядів Фур'є; у результаті одержимо:


Вивчення функцій рядів Фур'є


Але, як легко бачити,


Вивчення функцій рядів Фур'є (5)


Тому всі члени під знаком суми будуть рівнятися нулю, і остаточно одержуємо

Вивчення функцій рядів Фур'є (6)


Для того щоб знайти значення коефіцієнта Вивчення функцій рядів Фур'є, помножимо обидві частини рівності (4) на Вивчення функцій рядів Фур'є й знову інтегруємо по членне в тім же проміжку:


Вивчення функцій рядів Фур'є

У виді (5) Вивчення функцій рядів Фур'є.

Вивчення функцій рядів Фур'є

якщо Вивчення функцій рядів Фур'є, і, нарешті,


Вивчення функцій рядів Фур'є (9)


Таким чином, звертаються в нуль всі інтеграли під знаком суми, крім інтеграла, при якому множником є саме коефіцієнт Вивчення функцій рядів Фур'є. Звідси одержуємо:


Вивчення функцій рядів Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є


Аналогічно, множачи розкладання (4) на Вивчення функцій рядів Фур'єй потім, інтегруючи по членне, визначимо коефіцієнт при синусі:


Вивчення функцій рядів Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є

Формули, по яких обчислюються коефіцієнти Вивчення функцій рядів Фур'є, називаються формулами Ейлера-Фур'є, а самі коефіцієнти називаються коефіцієнтами Фур'є для даної функції. І, нарешті, тригонометричний ряд (4), складений по цих коефіцієнтах, одержав назву ряд Фур'є для даної функції.

Дамо тепер звіт у тім, яка логічна цінність проведених міркувань. Ми виходили з того, що тригонометричний ряд (4) має місце, тому питання про те, чи відповідає це дійсності, залишається відкритим. Ми користувалися повторно по членним інтегруванням ряду, а ця операція не завжди можна, достатньою умовою для застосування операції є рівномірна збіжність ряду. Тому строго встановленою умовою можна вважати лише наступне:

якщо функція f(x) розкладається в рівномірно збіжний тригонометричний ряд (4), то цей ряд буде її поруч Фур'є.

Якщо ж не припускати наперед рівномірності збіжності, то всі наведені вище міркування не доводять навіть того, що функція може розкладатися тільки в ряд Фур'є. Ці міркування можна розглядати лише як наведення, достатнє для того, щоб у пошуках тригонометричного розкладання даної функції почати її з ряду Фур'є, зобов'язуючись установити умови, при яких він сходиться й притім саме до даної функції.

Поки цього не зроблено, ми маємо право лише формально розглядати ряд Фур'є даної функції, але не можемо про нього нічого затверджувати, крім того, що він "породжений" функцією f(x). Цей зв'язок звичайно позначають так:


Вивчення функцій рядів Фур'є


уникаючи знака рівності.


2. Ортогональні системи функцій


Дві функції Вивчення функцій рядів Фур'єй Вивчення функцій рядів Фур'є певні на проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є називаються ортогональними на цьому проміжку, якщо інтеграл від їхнього добутку дорівнює нулю:


Вивчення функцій рядів Фур'є


Розглянемо систему функцій Вивчення функцій рядів Фур'є, певних у проміжку [a, b] і безперервних або кусочно-безперервних. Якщо всі функції даної системи попарно ортогональні, тобто


Вивчення функцій рядів Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є


те неї називають ортогональною системою функцій. При цьому завжди будемо думати, що


Вивчення функцій рядів Фур'є


Якщо Вивчення функцій рядів Фур'є, то система називається нормальної. Якщо ж ця умова не виконується, то можна перейти до системи Вивчення функцій рядів Фур'є, що уже свідомо буде нормальною.

Найважливішим прикладом ортогональної системи функцій саме і є тригонометрична система

Вивчення функцій рядів Фур'є (10)


у проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є, що ми розглядали раніше. Її ортогональність треба зі співвідношень (5), (7), (8). Однак вона не буде нормальної через (9). Множачи тригонометричні функції (10) на належні множники, легко одержати нормальну систему:


Вивчення функцій рядів Фур'є (10*)


Нехай у проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є дана яка-небудь ортогональна система функцій Вивчення функцій рядів Фур'є. Задамося метою розкласти певну у Вивчення функцій рядів Фур'є функцію Вивчення функцій рядів Фур'єв "ряд по функціях Вивчення функцій рядів Фур'є" виду:


Вивчення функцій рядів Фур'є (11)


Для визначення коефіцієнтів даного розкладання надійдемо так само, як ми це зробили в попередньому параграфі, а саме помножимо обидві частини рівності на Вивчення функцій рядів Фур'є й інтегруємо його по членне:


Вивчення функцій рядів Фур'є


У силу ортогональності системи, всі інтеграли праворуч, крім одного, будуть дорівнюють нулю, і легко виходить:


Вивчення функцій рядів Фур'є (m=0, 1, 2, …) (12)

Ряд (11) з коефіцієнтами, складеними по формулах (12), називається узагальненим рядом Фур'є даної функції, а самі коефіцієнти-її узагальненими коефіцієнтами Фур'є щодо системи Вивчення функцій рядів Фур'є. У випадки нормальної системи функцій коефіцієнти будуть визначатися в такий спосіб:


Вивчення функцій рядів Фур'є


У даному випадки всі зауваження зроблені в попередньому параграфі необхідно повторити. Узагальнений ряд Фур'є, побудований для функції Вивчення функцій рядів Фур'є, пов'язаний з нею лише формально й у загальному випадку цей зв'язок позначають у такий спосіб:


Вивчення функцій рядів Фур'є


Збіжність цього ряду, як і у випадку тригонометричного ряду, підлягає ще дослідженню.


3. Інтеграл Дирихле Принцип локалізації


Нехай Вивчення функцій рядів Фур'є буде безперервна або кусочно-безперервна функція з періодом Вивчення функцій рядів Фур'є. Обчислимо постійні (її коефіцієнти Фур'є):


Вивчення функцій рядів Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є


і по них складемо ряд Фур'є нашої функції

Вивчення функцій рядів Фур'є


Як бачимо, тут коефіцієнт Вивчення функцій рядів Фур'є ми визначили по загальній формулі для Вивчення функцій рядів Фур'є при Вивчення функцій рядів Фур'є, але зате вільний член ряду запишемо у вигляді Вивчення функцій рядів Фур'є.

Якщо функція F(x) кусочно-безперервна в будь-якому кінцевому проміжку й до того ж має період Вивчення функцій рядів Фур'є, то величина інтеграла


Вивчення функцій рядів Фур'є


по колишньому проміжку довжини Вивчення функцій рядів Фур'є не залежить від Вивчення функцій рядів Фур'є.

Дійсно, маємо


Вивчення функцій рядів Фур'є


Якщо в останньому інтеграла зробити підстановку Вивчення функцій рядів Фур'є, то він доведеться до інтеграла


Вивчення функцій рядів Фур'є


і лише знаком буде відрізнятися від першого інтеграла. Таким чином, розглянутий інтеграл виявляється рівним інтегралу


Вивчення функцій рядів Фур'є


уже не утримуючому Вивчення функцій рядів Фур'є.

Для того щоб досліджувати поводження ряду в якій-небудь певній крапці Вивчення функцій рядів Фур'є, складемо зручне вираження для його часткової суми


Вивчення функцій рядів Фур'є


Підставимо замість Вивчення функцій рядів Фур'є і Вивчення функцій рядів Фур'є їхні інтегральні вираження й підведемо постійні числа Вивчення функцій рядів Фур'є під знак інтеграла:


Вивчення функцій рядів Фур'є

Вивчення функцій рядів Фур'є


Легко перевірити тотожність


Вивчення функцій рядів Фур'є


Скористаємося цією тотожністю для перетворення вираження, остаточно одержимо


Вивчення функцій рядів Фур'є (13)


Цей інтеграл називають інтегралом Дирихле, хоча у Фур'є він зустрічається набагато раніше.

Тому що ми маємо справу з функцією від u періоду Вивчення функцій рядів Фур'є, то проміжок інтегрування Вивчення функцій рядів Фур'є по зробленому вище зауваженню можна замінити, наприклад, проміжком Вивчення функцій рядів Фур'є


Вивчення функцій рядів Фур'є


Підстановкою Вивчення функцій рядів Фур'є перетворимо цей інтеграл до виду


Вивчення функцій рядів Фур'є


Потім, розбиваючи інтеграл на два: Вивчення функцій рядів Фур'є і приводячи другий інтеграл шляхом заміни знака змінної теж до проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є, прийдемо до такого остаточного вираження для часткової суми ряду Фур'є:


Вивчення функцій рядів Фур'є (14)


Таким чином, справа зводиться до дослідження поводження саме цього інтеграла, що містить параметр n.

Для подальшого викладу матеріалу нам буде потрібно одна лема, що належить Риману, що ми залишимо без доказу.

Якщо функція Вивчення функцій рядів Фур'є безперервна або кусочно-безперервна в деякому кінцевому проміжку Вивчення функцій рядів Фур'є, то

Вивчення функцій рядів Фур'є


і, аналогічно,


Вивчення функцій рядів Фур'є


Якщо згадати формули, що виражають коефіцієнти Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є, то в якості першого безпосереднього наслідку з леми виходить твердження:

Коефіцієнти Фур'є Вивчення функцій рядів Фур'є кусочно-безперервної функції при Вивчення функцій рядів Фур'є прагнуть до нуля.

Другим безпосереднім наслідком є так званий "принцип локалізації".

Взявши довільне позитивне число Вивчення функцій
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: