Методы обучения математике в 10 -11 класах
Знайти найменше
значення функції:
;
а)
0; б)
;
в) інша відповідь.
Розв’язання.
Оскільки функція
приймає найменше
значення
,
то загальне
значення даної
функції буде
,
тобто варіант
відповіді –
інша відповідь.
Знайти найбільше значення функції:
;
а) –2; б) 2; в) інша відповідь.
Розв’язання.
Найбільше
значення самої
функції
це 1, а тому враховуючи
множник перед
функцією, він
від’ємний,
виходить, що
найбільше
значення буде
при найменшому
значенні
,
тобто максимум
дорівнює 2.
Знайти область значень функції:
;
а)
;
б)
;
в) інша відповідь.
Розв’язання.
Оскільки функція
має значення,
що містяться
в проміжку
-1;1
, то враховуючи
множник
це буде проміжок
,
та ще всі значення
будуть збільшені
на 1, тобто в
кінцевому
результаті
отримаємо
проміжок
- вірна відповідь
а).
Висновки
В дипломній роботі було розглянуто методи навчання математики викладені у підручнику Методика навчання математики З.І.Слєпкань. А саме: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький, метод доцільних задач, абстрактно-дедуктивний і конкретно-індуктивний, програмоване навчання. Деякі з цих методів доцільно було б використати в молодших класах, інші в старших, деякі краще використовуються в дослідах чи експериментальних науках.
В першому розділі було розкрито зміст кожного з методів навчання математики. Були розглянуті лише найпоширеніші методи навчання. Було розглянуто програмоване навчання, що відноситься до самостійної роботи учнів, але теж є методом закріплення математичних знань.
В другому розділі розглянуто та пояснено використання методів навчання для пояснення та закріплення нового матеріалу в 10-11 класах при вивченні тем змістових ліній курсу “Елементарні функції”, “Похідна та її застосування”. Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини уроку на конкретну тему.
Додаток
Розробка уроку на тему: “Застосування похідної до дослідження функцій”
Вивчення починається з пригадування геометричного змісту похідної, лише потім можна перейти до вивчення нової теми.
Учень:
Геометричний зміст: Похідна функції f(x) в точці х0 дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до кривої з додатним напрямом осі ОХ у точці з абсцисою х0.
Тангенс кута
нахилу дотичної
називають
кутовим коефіцієнтом

Функція може зростати або спадати на деякому проміжку (можна намалювати малюнок).

![]()
![]()
![]()
![]()
Вчитель:
Означення.
Функція f(x) –
називається
зростаючою
на проміжку
,
якщо для довільного
x(а; b) , що
x1
x2 виконується
нерівність
f (x1)
f (x2).
Означення.
Функція f(x) –
називається
спадною на
проміжку
,
якщо для довільного
x(а; b) , що
x1
x2 виконується
нерівність
f (x1)
f (x2).
Далі в звичайних класах формулюються ознаки зростання та спадання функції. При доведенні ознак використовується формула Лагранжа, тому в класах з поглибленим вивченням математики можна спочатку довести теорему Лагранжа.
Теорема Лагранжа. Якщо функція f(x) неперервна і диференційовна на а; b, та існує точка с(а, b), то f(а)-f(b)=f /(с)(b-а).
Доведення
Р
озглянемо
функцію f(x) що
визначена на
проміжку а,
b та
візьмемо
точку с, що с(а,
b).
Дотична до графіка функції f (x) утворює кут з додатнім напрямком осі ОХ.
Кут - подібний куту ВАD.
ΔВАD – прямокутний,
тому
=tg()=f
/(x).
Так як ВD=f(b)-f(а),
а АD=b-а,
тому
f /(c)=
- отримали
формулу Лагранжа.
Вчитель: Яким же чином за заданою функцією ми можемо визначити зростає вона чи спадає в даному інтервалі? Розглянемо ознаки зростання та спадання функції.
Ознака зростання функції:
Якщо функція f(x) неперервна і диференційовна в кожній точці інтервалу (x1; x2) і f /(x) 0 на цьому інтервалі, то функція зростає ні цьому інтервалі.
Ознака спадання функції:
Якщо функція f(x) неперервна і диференційовна в кожній точці інтервалу (x1; x2) і f /(x) 0 на цьому інтервалі, то функція спадає на цьому інтервалі.
(Доведення цих ознак можна провести в класах з математичним нахилом. При доведенні використовується теорема Лагранжа)
Вчитель: Для закріплення розв’яжемо приклад.
Приклад.
Як веде себе функція f(x)=x2-8x+12 на проміжках (-; 4)(4; +).
Д
ослідження.
Знайдемо похідну,
критичні точки
та дослідимо
функцію на
кожному з отриманих
проміжків: f
/(x)=2x-8; тобто
x=4 і це є критична
точка. На проміжку
(-; 4) похідна
має від’ємний
знак, тому функція
спадає, а на
проміжку (4; +)
похідна має
додатній знак,
тому функція
на цьому проміжку
зростає.
Ми отримали точку х=4, переходячи через яку похідна змінює знак , тобто в цій точці дотична паралельна осі ОХ, а це може бути лише в найвищій або в найнижчій точці. Таку точку називають точкою екстремуму. Похідна функції в цій точці дорівнює нулю, тобто кутовий коефіцієнт рівний нулю.
Точки максимумів та мінімумів функції називають – екстремальними точками.
Означення. Внутрішні точки області визначення функції в яких похідна рівна нулю або не існує – називаються критичними точками.
Вчитель: Виникає питання, а що необхідно для того, щоб існував екстремум функції в даній точці ?
Вчитель: Сформулюємо та доведемо Необхідну умову існування екстремуму функції в точці. (Терема Ферма)
Якщо функція
f(x) - неперервна
і диференційовна
на (а, b) і в точці
x0 (а,
b) має екстремум,
то похідна
функції в цій
точці рівна
нулю
f /(x)=0
.
Доведення
Так як функція диференційовна в кожній точці (а, b), то на цьому інтервалі існує похідна. Якщо на (а, х0) похідна f /(x) 0 – функція зростає, а на (х0, b) похідна f /(x) 0 – функція спадає (або на (а, х0) – функція f(x) спадає, а на (х0, b) – функція f(x) зростає), значить в точці х0 – функція має конкретне значення максимуму або мінімуму, тому похідна рівна нулю f /(x) = 0.
Вчитель: Переходимо до розв’язування прикладів.
Дослідити на екстремуми функцію:
f(x)=2х3-9х2+12х-8.
Знайдемо похідну функції:
f /(x)=6х2-18х+12;
f /(x)=0;
Відшукаємо критичні точки:
6х2-18х+12=0;
х2-3х+12=0;
Критичні точки:
х1=1; х2=2.
Н
аносимо
критичні точки
на координатну
вісь і перевіряємо
знак на кожному
з отриманих
проміжків.
f /(1)= -3; - максимум функції
f /(2)= -4. – мінімум функції.
Тепер викликаю учня до дошки.
Дослідити на екстремуми функцію: f(x)=х2+2х-2.
Учень:
Знайдемо похідну
функції:
.
Прирівняємо
до нуля і відшукаємо
критичні точки:
;
- критична точка.
Нанесемо точку
на координатну
вісь і перевіримо
знаки на отриманих
інтервалах
та
.
На інтервалі
похідна приймає
від’ємні значення,
а на інтервалі
- додатні, тобто
точка
- є точкою мінімуму.
І значення
функції в ній
дорівнює
.
Даємо домашнє завдання.
Знайти проміжки зростання і спадання наступних функцій
1. f (х) = 2х3-9х2+12х-15,
2.
,
3.
,
4.
,
5.
.
При поясненні даної теми на уроці використовувався цілий ряд методів навчання: основними методами пояснення нового матеріалу на уроці були пояснювально-ілюстративний (коли необхідно було графічно пояснювати процеси спадання і зростання функцій) і абстрактно-дедуктивний метод (доведення ознак і теорем). Також використовувався репродуктивний метод (учням пропонують доводити певні ознаки або теореми самостійно). Для кращого та дохідливого пояснення нового матеріалу на уроках краще використовувати декілька методів, це сприяє не просто розумінню матеріала, а і кращому запам’ятовуванню за рахунок активізації декількох аналізаторів: слуху, зору та підтримання постійного контакту з учнями під час уроку.
ЛІТЕРАТУРА
Махмутов М. Й. Проблемноє обучение. -М.: Педагогика, 1975. – 240 с.
Методи обучения математике / Под ред. А. А. Столяра. –Минск.: Висш. шк.,1981. – 398 с.
Г.П.Бевз. Методика викладання математики. 3-видання. -К.: Вища школа, 1989. – 352 с.
Н.В.Богомолов. Практические занятия по математике. – 3- е издание. -М.: Высшая школа , 1990. –495 с.
Методика викладання математики в середній школі: Навч. посібник для пед. інститутів за спец. 2104 “Математика” і 2105 “Фізика”: Пер. з рос. /О.Я.Блох, Є.С.Канін, Н.Г.Килина та ін.; Упоряд. Р.С.Черкасов, А.А.Столяр. – Х.: Видавництво “Основа”. 1992. – 304 с.
Г.М.Литвиненко, Л.Я.Федченко, В.О.Швець. Збірник задач для екзамену з математики на атестат про середню освіту: Частина І. –Львів.: ВНТЛ, 1997.-93 с.
З.І.Слєпкань. Методика навчання математики: Підруч. для студ. мат. Спеціальностей пед. навч. Закладів.-Київ.: Зодіак-ЕКО, 2000.-512 с.
Л.О.Соколенко. Прикладна спрямованість шкільного курсу алгебри і початків аналізу: Навчальний посібник. -Чернігів: Сіверянська думка, 2002.- 128 с.
М.И.Каченовский. Математика для техникумов. Алгебра и начала анализа: Учебник. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1987.– 464 с.
М.І.Шкіль, З.І.Слепкань, О.С.Дубинчук. Алгебра і початки аналізу
10-11 кл. – Київ.: Зодіак-ЕКО, 1998. – 608 с.Колягин Ю.М. и др.. Методика преподавания математики в средней школе: Общая методика / Колягин Ю.М., Оганесян В.А.,
Саннинский В.Я., Луканкин Г.Л. М.: Просвещение, 1975. – 320 с.Репьев В.В. Общая методика преподавания математики. М.: УПГ, 1958. – 306 с.
Лоповок Л.М. Збірник задач для 9-10 класів.: Дидактичні матеріали для вчителів. – К.: Рад. шк., 1984. – 120 с.
Дубинчук О.С., Слепкань З.И. Преподавание математики в средних ПТУ (1-й год обучения). – К.: Вища школа. Голов. изд-во, 1985.
– 112с.Алгебра і початки аналізу. Підручник для 10-11 класів серед. шк./ А.М.Колмогоров, О.М.Абрамов, Ю.П.Дудніцин та ін.; за ред. А.М.Колмогорова. – К.: Освіта, 1992. – 350 с.
Башмаков М.И. Алгебра и начала анализа: Учеб. для 10-11 кл. сред. шк. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1992. – 350 с.
Груденов Я.И. Совершенствование методики работы учителя математики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 228 с.
ЗМІСТ
| Вступ…………………………………………………..…………............. | 3 |
| Розділ 1. Методи навчання математики, їх суть та можливості використання у навчальному процесі, зокрема при поясненні нового матеріалу | |
| §1. Проблема методів навчання. Існуючі методи навчання математики .......................................................................................... | 5 |
| §2. Суть та можливості використання методів навчання у навчальному процесі .................………………………………….... | 7 |
| §2.1 Пояснювально-ілюстративний метод ....................................... | 7 |
| §2.2 Репродуктивний метод.............................................................. | 8 |
| §2.3 Проблемний виклад .................................................................... | 8 |
| §2.4 Частково-пошуковий метод…....…………………………….... | 11 |
| §2.5 Дослідницький метод ...............…………………............…..... | 11 |
| §2.6 Метод доцільних задач……………………………………...... | 12 |
| §2.7 Абстрактно-дедуктивний та конкретно-індуктивний методи | 13 |
| §2.8 Програмоване навчання…………………………………….... | 18 |
| Розділ 2. Використання методів навчання при вивченні змістових ліній курсу алгебри і початків аналізу. „Елементарні функції”, “Похідна та її застосування” | |
| §1. Пояснювально-ілюстративний метод ......................................... | 22 |
| §2. Репродуктивний метод........................................................…...... | 26 |
| §3. Проблемний виклад....................................................................... | 28 |
| §4. Частково-пошуковий метод…......…………………………….... | 32 |
| §5. Дослідницький метод ..................…………………............…..... | 33 |
| §6. Метод доцільних задач……………………………………....... | 36 |
| §7. Абстрактно-дедуктивний та конкретно-індуктивний методи.. | 38 |
| §8. Програмоване навчання……………………………………..... | 42 |
|
Висновки………………………………………………………………..... Додаток ...................................................................................................... |
46 47 |
| Література .................................................................................................. | 52 |
Вступ
Одним з центральних місць в дидактиці (загальній теорії навчання) і в методиці викладання математики (конкретній теорії навчання, де враховується специфіка математики як навчального предмету) займають методи навчання. Володіння цими методами необхідне для організації ефективного навчання школярів.
Як навчальний предмет «математика» має особливі риси, які притаманні тільки їй. Головною з них є високий ступінь узагальненості понять, що вивчаються. Ця риса виявляється буквально відразу, при першому ж знайомстві з математикою на уроках. Ось тому в процесі навчання необхідно використовувати різні методи, які відображають цю особливість, і при формуванні математичних понять, і при знайомстві з задачами, що виникають при використанні цих понять в практичній і навчальній діяльності. Істотно відмітити, що зазначені методи сприяють розвитку мислення школярів, підвищують їх загальну культуру, викликають інтерес до математики, а не відлякують учнів.
Мета даної роботи – з’ясувати суть основних методів навчання математики, а саме: пояснювально-ілюстративного методу, репродуктивного, проблемного викладу, частково-пошукового методу, дослідницького, методу доцільних задач, абстрактно-дедуктивного та конкретно-індуктивного, програмованого навчання. Продемонструвати їх використання при поясненні та закріпленні нового матеріалу на уроках алгебри в 10-11 класах.
В першому розділі розглядається теоретичний матеріал: основні методи навчання, їх класифікація та розкривається зміст кожного методу.
В другому розділі наводиться практичне застосування методів навчання. Пояснюється використання кожного з методів на прикладі розглядуваних фрагментів уроків по темах змістових ліній курсу “Елементарні функції”, “Похідна та її застосування”
Завданнями даної роботи є: висвітлити існуючі та найбільш поширені методи навчання математиці; показати майбутнім вчителям підходи щодо покращення викладання математики в 10-11 класах, використовуючи методи навчання математики описані в даній роботі, як окремо так і в сукупності за допомогою розглянутих фрагментів уроків.
РОЗДІЛ І
Методи навчання математики, їх суть та можливості використання в навчальному процесі, зокрема при поясненні нового матеріалу
§1. ПРОБЛЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. ІСНУЮЧІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
Проблема методів навчання формулюється коротко за допомогою питання, як учити?
Для розв'язання питання про те, як учити чому-небудь учнів, треба, по-перше, з'ясувати, для чого потрібно це вивчати, які знання, вміння і навички слід набути учням внаслідок цього вивчення; по-друге, треба провести логіко-дидактичний аналіз того, що вивчається, тобто виявити структуру та інші особливості змісту навчання, його виклад у шкільному підручнику; по-третє, треба знайти об'єкт навчання, тобто рівень розумової діяльності учнів, які вони мають знання, уміння і навички, на які можна спиратися в навчанні їх даному змісту 5.
Тільки при наявності достатньої інформації з питань, для чого? чому? і кого?, ми можемо успішно розв'язати і питання, як?, тобто питання про вибір методів навчання, які найкраще відповідають цілям, змісту навчання і рівню розумової діяльності і знань учнів.
Постановка проблеми відображення методів науки в навчанні цілком виправдана. По-перше, цілі навчання включають засвоєння не лише визначеної сукупності наукових фактів, а й методів добування цих фактів, які використовуються в самій науці. По-друге, методи наукових досліджень — це методи добування нових знань в навчальній (пізнавальній) діяльності. Тому цілком природно, щоб методи навчання відображали методи пізнання.
Система методів навчання математики складається із загальних методів, розроблених дидактикою, адаптованих до навчання математики, та із спеціальних (часткових) методів навчання математики, що відображають основні методи пізнання, які використовуються в математиці.
Одно із завдань, поставлених перед народною освітою, полягає в тому, щоб привести самі методи навчання у відповідність з вимогою життя.
Далі розглянемо деякі основні методи навчання, що найчастіше використовуються при поясненні та закріпленні нового матеріалу.
Слово “Метод” грецького походження і в перекладі означає шлях дослідження, спосіб пізнання 7.
Під методом навчання в дидактиці розуміють способи навчальної роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з розв’язування різних дидактичних задач, спрямованих на оволодіння матеріалом, що вивчається.
У педагогіці
існує різна
класифікація
методів навчання
залежно від
вибору основи
класифікації,
а саме: за джерелом
здобування
знань (словесні,
наочні, практичні),
за способами
організації
навчальної
діяльності
учнів (методи
здобування
нових знань,
методи формування
умінь та навичок
і застосування
знань на практиці,
методи перевірки
й оцінювання
знань, умінь
та навичок), за
характером
навчально
пізнавальної
діяльності
учнів (І.Я.Лернер
і М.М.Скаткін):
а) пояснювально-ілюстративний
(розповідь,
лекція, пояснення,
робота з підручником,
демонстрації
та інше);
б)
репродуктивний
(відтворення
знань і способів
дій, діяльність
за алгоритмом,
програмою);
в)
проблемний
виклад; г)
частково-пошуковий
або евристична
бесіда;
д)
дослідницький
метод.
До самостійної роботи учнів відносять програмоване навчання.
Нові знання з математики сприймаються і застосовуються учнями з певними труднощами. Тому іноді потрібно організувати самостійну роботу учнів з математичним текстом або науковою літературою.
Методи навчання математики 7 за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Пояснювально-ілюстративний
Репродуктивний метод
Проблемний виклад
Частково-пошуковий метод (евристична бесіда)
Дослідницький метод
Метод доцільних задач
Аналіз і синтез
Порівняння і аналогія
Абстрактно-дедуктивний і конкретно-індуктивний
Програмоване навчання.
§2. СУТЬ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
§2.1 ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНИЙ МЕТОД
Цим методом послуговуються, вводячи математичні поняття 7, вивчаючи аксіоми, теореми і способи розв'язування різних класів задач. Наприклад, під час вивчення поняття функції вчитель наводить приклади залежності між змінними величинами і об'єктами іншої природи, що задані за допомогою формули, графіка, таблиці, і формулює означення функції як залежності між змінними, за якої кожному значенню незалежної змінної відповідає єдине значення залежної змінної. Вводяться поняття аргумент, область визначення, область значень функції; розв'язуються вправи на відшукання значень функції за даним значенням аргументу.
Цим методом користуються даючи лекційний урок, на якому пояснюють певну тему з відповідним ілюструванням на дошці, плакатах, таблицях; при роботі на уроці з підручником.
§2.2 РЕПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД
Використовується для закріплення на уроці нового матеріалу, перевірки домашнього завдання (учні відтворюють розв'язання задач, формулювання і доведення теорем, означення математичних понять, правила тощо). На уроках, де формуються уміння і навички розв'язування прикладів, задач, застосування репродуктивного методу виявляється в діяльності учнів під час розв'язування вправ і задач за зразком, який дано вчителем або наведено в підручнику, в діяльності за певним алгоритмом. При цьому діяльність за зразком має проводитись не за вказівкою «роби те, що роблю я», а за порадою «роби так, як роблю я».
Недоліком двох названих методів є те, що вони мало сприяють розвитку продуктивного мислення, пізнавальній активності й самостійності учнів. Разом з тим недооцінка репродуктивної діяльності учнів призводить до того, що в учнів не забезпечується фонд дійових знань, який є необхідною умовою для можливостей організації самостійної пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення і продуктивної діяльності 7.
Наступні три методи проблемного навчання спрямовані на усунення зазначених вище недоліків.
§2. 3 ПРОБЛЕМНИЙ ВИКЛАД
Проблемний виклад як метод навчання математики полягає в тому, що, пояснюючи навчальний матеріал, учитель сам висуває проблеми і, звичайно, як правило, сам їх розв'язує. Однак постановка проблем посилює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель. Наприклад, доводячи теорему , вчитель висуває проблеми на кожному етапі доведення і сам проводить потрібні обґрунтування 7.
Під проблемним навчанням звичайно розуміють навчання, яке проходить у вигляді розв'язування послідовно створюваних в навчальних цілях проблемних ситуацій.
Що ж таке проблемна ситуація? З психологічної точки зору проблемна ситуація являє собою більш чи менш явно осмислене утруднення, породжуване невідповідністю, неузгодженістю між тими знаннями, що і є тими, які потрібні для розв'язування задачі, яка виникла або запропонована.
Задача, яка створює проблемну ситуацію - називається проблемною задачею, або просто проблемою.
Сказане відноситься і до науки, і до навчання, яке названо проблемним та імітуючим, в якійсь мірі, процес розвитку наукових знань шляхом розв'язування проблемних ситуацій. Часто задача, яка є проблемною при вивченні шкільного курсу математики (навчальною проблемою), колись виникла як наукова проблема 5.
Психологічною основою проблемного навчання, звичайно, називають сформульовану С. Л. Рубінштейном тезу: «Мислення починається з проблемної ситуації». Усвідомлення характеру утруднення, недостатності запасу знань розкриває шляхи його подолання, яке полягає в пошуку нових знань, нових способів дій, а пошук — компонент процесу творчого мислення. Без такого усвідомлення не виникає потреби в пошуку, а значить, немає і творчого мислення.
Таким чином, не кожне утруднення викликає проблемну ситуацію. Воно повинно породжуватися недостатністю знань, і ця недостатність повинна бути усвідомлена учнями.
Однак і не кожна проблемна ситуація породжує процес мислення. Воно не виникає, зокрема, коли пошук способів розв'язування проблемної ситуації не під силу для учнів на даному етапі навчання в зв'язку з їх непідготовленістю до необхідної діяльності.
Це особливо треба враховувати, щоб не включати в навчальний процес непосильні задачі, які сприяють не розвитку самостійного мислення, а відверненню від нього і послабленню віри в свої сили.
В зв'язку з проблемним навчанням вживають два терміни: «проблема» і «проблемна задача». Інколи їх розуміють як синоніми, частіше ж як об'єкти, позначувані цими термінами, відрізняють за обсягом. Проблема розпадається на послідовність або розгалужену сукупність проблемних задач. Таким чином, проблемну задачу можна розглядати як найпростіший, окремий випадок проблеми, що складається з однієї задачі.
До методів проблемного навчання відносяться такі: дослідний, евристичний і метод проблемного викладу.
Центральне місце в проблемному навчанні займає дослідний метод. Дослідний метод у навчанні, однак, тільки в якійсь мірі імітує процес наукового дослідження. Навчальне дослідження відрізняється від наукового деякими істотними особливостями.
По-перше, як уже згадувалося вище, навчальна проблема, тобто те, що досліджується в процесі проблемного навчання, і та істина, яку відкривають учні, для науки не е новими. Але вони нові для учнів, а відкриваючи для себе те, що в науці давно відкрито, учні на цьому етапі своєї навчальної діяльності міркують як першовідкривачі. Тому застосування дослідного методу в навчанні відносять до дидактики “пере відкриття”.
По-друге, стимули учнів до проведення дослідження відрізняються і від стимулів, які спонукають вченого на дослідження. Навчальне дослідження проводиться учнями під керівництвом, при особистій участі і за допомогою вчителя. Ця допомога повинна бути такою, щоб учні вважали, що вони самостійно досягли мети.
По-третє, як і кожний інший метод навчання, дослідний не є універсальним. У молодших і середніх класах школи в діяльність учнів можна включати тільки окремі елементи досліджень. Це є підготовкою для застосування в старших класах дослідного методу в більш розвиненій і складній формі. Але й на цьому етапі навчання цей метод можна застосовувати лише для вивчення окремих тем.
§2. 4 ЧАСТКОВО-ПОШУКОВИЙ МЕТОД
Частково-пошуковий метод (інколи називають евристичною бесідою), суть його полягає в тому, що вчитель заздалегідь готує систему запитань, відповідаючи на які учні самостійно формулюють означення поняття, «відкривають» доведення теореми, знаходять спосіб розв'язування задачі.
Цей метод дещо схожий на дослідницький метод