Вивчення поняття "символ О"
.
Використовуючи
це для перетвореної
рівності, одержуємо,
що
= (по 1.2.4)

Що й було потрібно довести.
Задача
5. Обчислите
при nОN.
Рішення:

(по 1.2.6)
(по 1.2.3)
(по
1.2.4)
(по 1.2.2)


Задача 6. Обчислите (n + 2 + O(n-1))n з відносною погрішністю O(n-1), при n®Ґ.
Рішення:

(по 1.2.3 і 1.2.4)
![]()
При n®Ґ k = (2n-1 + O(n-2)) ® 0, тоді ln (1 + k) ® 0. Тоді при n®Ґ ln (1 + k) = k.
![]()
(по 1.2.9)
.
Задача
7. Доведіть, що
,
при nОN,
n®Ґ.
Рішення:
Покажемо,
що
.(*)
По визначенню
- функція аn
така, що
.
Одержуємо,
що
,
значить
.
Тепер
доведемо, що
:
=
(по 1.2.4 і 1.2.6) =
= (по (*)) =
(по 1.2.6) =
(по
1.2.9) =
(по 1.2.6) =
.
Розділ 2. Додаток символу О
2.1 Асимптотичне рішення трансцендентних рівнянь: дійсного змінного
Приклад 1.
Розглянемо рівняння
x +th x = u,
де u - дійсний
параметр,
- гіперболічний
тангенс [6],
,
х і th x – безперервні,
строго зростаючі
функції на всій
числовій прямій.
Знайдемо асимптотичне наближення для кореня:
1). Функція u(x) = x +th x безперервна й строго монотонна на R. По теоремі О безперервність зворотної функції, існує зворотна до неї функція х(і), безперервна й строго монотонна на Еи = R.
Тому що при х®Ґ і(х)®Ґ, те при 鮥 х(і)®Ґ.
Нехай
і®Ґ,
тоді х®Ґ
і
.
Виходить, х(і) ~ і, при 鮥. Це перше асимптотичне наближення для кореня.
2). Приведемо рівняння до виду:
x = і - th x.
+З,
де З – деяка
константа. По
визначенню
символу О thx =
1+O(1).
x = і – 1 + О(1) - це друге асимптотичне наближення кореня.
3). Доведемо, що е-2х = О(е-2і):(2.1.1)
підставимо друге асимптотичне наближення кореня
е-2х = е-2(і – 1 + О(1)) = е-2і Ч е2Ч еО(1) = (по 1.2.3 і 1.2.9) = е2 О(е-2і) (1 + О(1))Ч=
(по 1.2.3) = е2 О(е-2і) (2О(1)) = (по 1.2.6 і 1.2.4) = О(е-2і).
Розкладемо th x у ряд [6], зручний при більших х:
th x = 1 – 2е-2х + 2е-4х – 2е-6х +…(х > 0)
Тоді по теоремі [3]:(2.1.2)
якщо
ряд
сходиться при
,
тоді для фіксованого
n
у будь-якому
колі
,
де
.
Ряд – 2е-2х + 2е-4х
– 2е-6х +…сходиться
при х > 0, тобто
і його сума
дорівнює th x - 1.
Виходить, по
теоремі: th x - 1 =
О(е-2х), тобто
th x=О(е-2х)+1. Тоді
x = і - th x = і – 1 + О(е-2х)
= (по 2.1.1) = і – 1 + О(О(е-2і))
= (по 1.2.5) = і – 1 + О(е-2і).
Таким чином,
x = і – 1 + О(е-2і) - цей
третє асимптотичне
наближення
кореня.
4). Доведемо, що е-2х = е-2і+2 + О(е-4і):(2.1.3) підставимо третє асимптотичне наближення кореня
(по
1.2.9)
![]()
(по
1.2.6)![]()
(по 1.2.3 і
1.2.4)
.
Ряд
2е-4х – 2е-6х +
2е-8х – 2е-10х
+…сходиться
при х > 0, тобто
і його сума
дорівнює th x –
1 + 2е-2х. Виходить,
по теоремі: th
x – 1 + 2е-2х = О(е-4х),
тобто th x=О(е-4х)+1
- 2е-2х.
Тоді
x = і - th x = і – 1 + 2е-2х + О(е-4х) = (по 2.1.3) =
= і – 1 + 2(е-2і+2 + О(е-4і)) + О(е-4х) = (по 1.2.6) =
= і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) + О(е-2х Ч е-2х) = (по 2.1.1) =
= і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) + О(О(е-2і) Ч О(е-2і)) = (по 1.2.4) =
= і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) + О(О(е-4і)) = (по 1.2.5) =
= і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) + О(е-4і) = і – 1 + 2е-2і+2 + 2О(е-4і) = (по 1.2.6) =
= і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і).
Таким чином, x = і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) - цей четверте асимптотичне наближення кореня.
Продовжуючи цей процес, одержимо послідовність наближень із помилками, асимптотичний порядок яких постійно убуває. Збіжність цієї послідовності при необмеженому зростанні числа кроків на основі проведених міркувань побачити важко, але чисельні можливості цього процесу можна оцінити, взявши, наприклад, і = 5:
1) х = 5;
2) х = і – 1 + О(1) = 5 – 1 = 4; (не враховуємо помилку О(1))
3) x = і – 1 + О(е-2і) = 5 – 1 = 4; (не враховуємо помилку О(е-2і))
4) x = і – 1 + 2е-2і+2 + О(е-4і) = 5 – 1 + 0,000670925…=4,000670925..... (не враховуємо помилку О(е-4і))
Точне значення, отримане стандартними чисельними методами, дорівнює 4,0006698...
Приклад 2.
Знайдемо більших позитивних корінь рівняння
x tg x = 1
Це рівняння можна звернути в такий спосіб:
,
де n – ціле
число, а арктангенс
приймає значення
в інтервалі
,
знаходимо, що
x ~ np при
(n → Ґ).
Якщо x > 1, то [6]

1). По теоремі (2.1.2)
.
.
2).

По теоремі (2.1.2)
.
Тоді
.
.
3).

По теоремі (2.1.2)
.
Тоді
.
.
І так далі.
2.2 Асимптотичне рішення інтегралів
Приклад
1. Обчислити
при х > 1.
Розкладемо в ряд [6]:

По теоремі (2.1.2)
,
тобто
.

Приклад
2. Обчислити
при e®+0,
,
А(х) - східчаста
функція: А(х) =
0 при х < 0, А(х) = Аk,
k Ј x <
k + 1, Аk = а1 + а2
+…+аk , аk = k -1 .
Причому
.
Скористаємося асимптотичною формулою [4]
,
де g
- постійна Ейлера
.
Уведемо функцію
Г(х) = lnx +
g.

.
Останній інтеграл має порядок О(e ln e) при e®+0, а передостанній – дорівнює -g/2, так що
.
S(e) = I + J, де
.
Оцінимо
інтеграл J. Нехай
,
тоді "
k і 1
.
Ологарифмуємо
,
одержимо
.
Значить

Отже,
.
Одержуємо, що
.
2.3 Асимптотичне обчислення суми ряду
При знаходженні суми ряду нерідко використовується формула підсумовування Ейлера [2]:
![]()
де

Вk – числа Бернуллі, Вm({x}) – багаточлен Бернуллі.
Вk = (-1)k b2k. [6]
.
Коефіцієнти
bk
обчислюються,
використовуючи
теорему О одиничність
розкладання
функції в статечної
ряд:

шляхом дорівнюючи коефіцієнтів:
коефіцієнт при х: b0 = 1,
коефіцієнт при хk:


Приклад
1. Знайти
.
По 1.2.10 Нk = ln k + O(1). Тоді
.

Застосуємо формулу підсумовування Ейлера:




.
Приклад
2. Знайти

Застосуємо формулу підсумовування Ейлера:



Приклад
3. Знайти асимптотику
при n ®
Ґ суми
![]()
Члени цієї суми швидко ростуть із ростом номера, так що головний член асимптотики дорівнює останньому члену суми: S(n) ~ n!, n ® Ґ. Дійсно,

Отже,

Література
1. Брейн, Н.Г. Асимптотичні методи в аналізі. – К., 2006
2. Грехем, Р. Конкретна математика. Основи інформатики. – К.,2004
3. Олвер, Ф. Введення в асимптотичні методи й спеціальні функції. – К., 2004
4. Панченков, О.М. Асимптотичні методи в екстремальних задачах механіки. – К., 2004
5. Федорюк, М.В. Асимптотика: інтеграли й ряди. – К., 2005
6. Фихтенгольц, Г.М. Курс диференціального й інтегрального вирахування. – К., 2000