Основні властивості простору Соболєва
Реферат
Основні властивості простору Соболєва
Зміст
1. Простір Соболєва
1.1 Загальне визначення
1.2 Простір
![]()
1.3 Інше визначення узагальненої похідної
1.4 Найпростіша теорема вкладення
1.5 Простір
Соболєва
й
![]()
2. Застосування просторів Соболєва в математичній фізиці
2.1 Доказ існування й одиничності узагальненого рішення рівняння Лапласа
Висновок
Список літератури
1. Простір Соболєва
1.1 Загальне визначення
Нехай у
задана замкнута
обмежена область
Розглянемо
лінійний простір
речовинних
функцій
раз безупинно
диференцюємих
на
Диференцюємость
на замкнутій
області
можна розуміти
в різних змістах.
Ми будемо припускати,
що у
функції
раз безупинно
диференцюємі,
причому кожна
частинна похідна
функції
має межу при
прагненні
до будь-якої
граничної
крапки області
так що в результаті
її продовження
на
вона стає
безперервної
в
Границя
області
передбачається
досить гладкої.
Крім того, звичайно
ми будемо вважати
область
одно зв'язковий
і задовольняючому
такому додатковому
обмеженням,
які можуть
знадобитися
в тих або інших
міркуваннях.
Скористаємося
для стислості
наступними
позначеннями.
Набір індексів
називається
мультиіндексом.
Число
називається
довжиною
мультиіндекса.
Для позначення
часток похідних
приймемо

Уведемо в
розглянутому
вище лінійному
просторі норму
![]()
(1.1)
Отриманий
нормований
простір позначається
Його поповнення
в нормі (1.1) позначається
й називається
простором
Соболєва.
У прикладних
задачах досить
часто зустрічається
випадок
Загальноприйнятий
наступне позначення:
Простір Соболєва
є гильбертовим
простором –
поповненням
простору
в нормі, породженої
скалярним
добутком
![]()
Нижче ми
докладніше
зупинимося
на окремих
випадках
і
тобто розглянемо
простору Соболєва
на речовинній
осі й у тривимірному
просторі.
1.2 Простір
![]()
Розглянемо
на відрізку
простір
який складається
із усіляких
функцій
безупинно
диференцюємих
на
зі скалярним
добутком
(1.2)
і відповідному цьому скалярному добутку нормою
(1.3)
є поповненням
у цій нормі.
Елементами
відповідно
до теореми про
поповнення,
є класи, що
складаються
з послідовностей
фундаментальних
в
у середньому,
точніше, таких,
що
при
![]()
Дві такі
послідовності
й
належать одному
класу, якщо
є нескінченно
малою по нормі
тобто, якщо
при
![]()
З умови
фундаментальності
в середньому
в
треба, що окремо
при
![]()

Аналогічно,
з умови еквівалентності
й
по нормі
треба, що при
![]()

Відповідно
до визначення
простору
існують функції
й
такі, що при
а
в середньому.
Ми приходимо
до наступного
найважливішого
визначення.
Нехай
Тоді у
визначені
елемент
із представником
і елемент
із представником
називається
узагальненій
похідній (у
змісті Соболєва)
від
При цьому пишуть:
![]()
З визначення
узагальненій
похідній
видно, що вона
визначається
не локально,
в окремих крапках,
а глобально
– відразу на
всім відрізку
Нехай
так що
Перейдемо до
межі при
в рівностях
(1.4)
(1.5)
і, відповідно
до теореми про
поповнення
й визначення
інтеграла
Лебега, прийдемо
до формул (1.2) і
(1.3), де тепер похідні
розуміються
в узагальненому
змісті, а інтеграл
– у змісті Лебега.
Для конкретних
обчислень,
зрозуміло,
можна й потрібно
користуватися
формулами (1.4)
і (1.5), взявши досить
велике
тобто замість
ідеальних
елементів
скористатися
їхніми гладкими
наближеннями
![]()
1.3 Інше визначення узагальненої похідної
Нехай
– множина всіх
безупинно
диференцюємих
на відрізку
фінітних функцій
Якщо тепер
безупинно
дференцюєма
на відрізку
те для довільної
функції
справедливо
наступна інтегральна
тотожність:
(1.6)
перевіряється
інтегруванням
вроздріб. Цією
тотожністю
повністю
визначається.
Допустимо,
що, крім того,
для будь-яких
і деякої безперервної
на відрізку
функції
![]()
(1.7)
Віднімаючи
ці тотожності,
одержимо, що
для будь-яких
![]()

Звідси, внаслідок
щільності
в
на відрізку
Виявляється,
інтегральна
тотожність
(1.7) можна прийняти
за визначення
узагальненої
похідної. Насамперед,
справедлива
наступна лема.
Лема 1. Якщо
то для будь-яких
справедливо
тотожність
(1.6).
Доказ. Нехай
тоді для всіх
маємо (1.6):

Внаслідок
властивості
безперервності
скалярного
добутку в останній
рівності можна
перейти до межі
при
В результаті
ми одержимо
тотожність
(1.6) для будь-якої
функції
Лема доведена.
Лема 2. Нехай
дані
такі, що для
всіх
справедливо
тотожність
(1.7). Тоді
(узагальнена
похідна).
Доказ. Нехай
а
Тоді
при
![]()
для будь-якого
![]()
Нехай
– клас, представником
якого є
![]()
Тоді
для будь-яких
Звідси
Лема доведена.
1.4 Найпростіша теорема вкладення
Теорема 1.
вкладено в
![]()
Доказ. Нехай
безупинно
дференцюєма
на відрізку
Відповідно
до теореми про
середній, внаслідок
безперервності
найдеться
крапка
така, що
Тому на відрізку
справедливо
наступна тотожність:

За допомогою нерівності Коші-Буняковського маємо

де
![]()
Отже, для
будь-який безупинно
дференцюємої
на відрізку
функції
справедлива
нерівність
(1.8)
Нехай тепер
послідовність
– фундаментальна
по нормі
Тоді
![]()
при
Отже,