Числа "е" та "пі"
Інакше кажучи , якщо в розкладанні
![]()
для
кожного
найдуться
,
причому
й
, те
ірраціональне.
Доведення.
Якби
було раціональним,
то розкладання
в систематичний
дріб з підставою
було б періодичним.
Таке розкладання
не може мати
однієї цифри
в періоді, тому
що для незліченної
множини
.
Припущення
ж, що період
складається
з декількох
цифр, також
суперечить
нашим умовам
, тому що в цьому
випадку не
могли б існувати
ланцюжка з
однієї цифри
довжиною більше,
ніж число цифр
у періоді.
Приклад
1.2.3.Число
,
записуєме в
десятковій
системі счислення
у вигляді
![]()
іраціональне.
Введемо визначення трансцендентності чисел.
Означення 1.2.2 Будьяке неалгебраїчне число називається трансцендентним.
Таким
чином,
називається
трансцендентним
числом, якщо
не існує жодного
багаточлена
із цілими
коефіцієнтами,
коренем якого
є
,
тобто для всіх
,Ґ
при будьякому
комплексі
цілих, не рівних
одночасно нулю
чисел
маємо
![]()
1.3 Доведення ірраціональності та трансцендентності числа „π”
Доведемо
ірраціональність
і транcцендентність
числа
.
Теорема
1.3.1.Число
ірраціональне.
Доведення.
Припустимо,
що
раціонально,
тобто
,
де
й
натуральні
числа. При збільшенні
величина
;
тому можна
знайти
таке . що виконується
нерівність
(1.3.1)
Розглянемо
для такого
функцію
(1.3.2)
Заміняючи
через
і розкладаючи
по
ступенях
, можна представити
у вигляді:
(1.3.3)
так
що
.
Якщо рівність
1.3.3 продифференціювати
разів, де
,
то одержимо:
![]()
Біноміальний
коэфициент
ціле число, так
що
цілі числа.
З
рівності 1.3.2 видно,
що
,
так що диференцируючи,
одержуємо для
всіх
![]()
,
і отже,
,
цілі числа.
Інтегруючи
вроздріб, одержуємо:
(1.3.4)
тому
що наступна
похідна
тотожно дорівнює
нулю.
З рівності (1.3.4) одержуємо:
(1.3.5)
де
ціле
число.
Оскільки
в інтервалі
подінтегральна
функція
позитивна, то
інтеграл у
лівій частині
(1.3.5) більше нуля
й
.
З іншого боку,
з рівності
(1.3.2) видно, що при
маємо:

і
оскільки
, то при нашім
виборі
маємо:

тобто
.
Припущення,
що
раціонально,
привело нас
до протиріччя,
отже ,
ірраціональне.
Теорема доведена.
Ірраціональність числа була доведена вперше в 1761 році французьким математиком Ламбертом. Доказ Ламберта заснований на застосуванні безперервних дробів.
π — трансцендентне число, це означає, що воно не може бути коренем багаточлена із цілими коефіцієнтами. Трансцендентність числа π була доведена в 1882 році професором Кьонінгзбергського, а пізніше Мюнхенського університету Ліндеманом. Доказ спростив Феликс Клейн в 1894 році.
Для того щоб довести трансцендентність числа π доведемо спочатку три допоміжних твердження.
Лема
1.3.1. При будьякому
цілому позитивному
й будьякому
,
має місце рівність
(1.3.6)
де
![]()
Доведення.
Скористаємося
розкладанням
функції
в ряд

Із цього розкладання треба, щоб

де
![]()
Тому що

Лема доведена.
Лема 1.3.2 Нехай
![]()
![]()
де

Тоді
(1.3.7)
де
(1.3.8)
(1.3.9)
Покладаючи
в рівності
(1.3.6)
,
одержимо

Помноживши
ці рівності,
відповідно,
на
й склавши, одержимо
рівність (1.3.7).
Лема 1.3.3. Сума й добуток двох алгебраїчних чисел є числами алгебраїчними (і притім цілими алгебраїчними, якщо такими є доданки й множники).
Доведення.
Дійсно нехай
алгебраїчне
число, що є коренем
рівняння
ого
ступеня з
раціональними
коефіцієнтами
й інших корінів
цього рівняння
й нехай
– алгебраїчне
число , що є коренем
рівняння
ой
ступеня з
раціональними
коефіцієнтами
, а
– інших корінів
цього рівняння.
Добуток
всіх різниць
виду![]()
,
мабуть, є багаточленом,
одним з корінів
якого є
.
Отже, нам досить
переконатися
в тім, що коефіцієнти
цього багаточлена
суть раціональні
числа. Але ці
коефіцієнти
суть симетричні
функції від
аргументів
і
аргументів
.
Застосовуючи
двічі теорему
про симетрію
функції (“Якщо
симетрична
функція
є багаточленом
і
корінь рівняння
те
де
багаточлен.
Зокрема, якщо
коефіцієнти
багаточлена
цілі числа , то
коефіцієнти
багаточлена
теж
цілі числа ”
[9], ми переконаємося
в справедливості
нашого твердження
про добуток
алгебраїчних
чисел. Аналогічно
доводиться
твердження
про суму
Тепер
перейдемо до
доказу самої
теореми, що
транcцендентне
число.
Теорема.
транcцендентне
число.
Доведення.
Нехай
алгебраїчне
число . На підставі
леми 1.3.3
число
теж
алгебраїчне
й отже, є
корнем рівняння
виду
(1.3.10)
з
цілими коефіцієнтами.
Нехай
корінь цього
рівняння , одним
з них є
.
Тому що
,
то
(1.3.11)
Розкривши дужки в лівій частині цієї рівності , одержимо
(1.3.12)
Позначимо
через
ті з показників
,
які відмінні
від нуля , а через
інші. Приєднавши
відповідні
доданки в лівій
частині (1.3.12) до
першого, можемо
записати рівність
(1.3.12) у вигляді
(1.3.13)
де
ціле
позитивне
число.
Числа
суть цілі алгебраїчні
числа, тому
згідно лемі
(1.3.3) цілими алгебраїчними
числами є й
числа
![]()
Дуже
важливо помітити
, що якщо
симетричний
багаточлен
із цілими
коефіцієнтами
, те
ціле число
Дійсно, якщо

то буде також

тому
що кожна із
сум, що коштують
у правій частині
другої рівності,
відрізняється
від відповідної
суми першої
рівності, що
складаються
або рівними
або утримуючого
цього числа
як множники,
а числа
дорівнюють
нулю.
Вираз
в правій частині
останньої
рівності є
симетричним
багаточленом
відносно
й отже , відносно
.
На підставі
теореми [20]: “Якщо
симетричний
багаточлен
із цілими
коефіцієнтами
й
корінь уранения
із цілими
коефіцієнтами,
тj
ціле
число ” , треба,
щоб
було цілим
числом.
Покладемо
в рівності
(1.3.7) , послідовно
,
і складемо
результати
, помноживши
попередньо
перші з них на
.Одержимо
на підставі
(1.3.13)
(1.3.14)
Якщо
ми доведемо,
що для деякого
багаточлена
рівність (1.3.14)
неможлива, якщо
алгебраїчні
числа, то тим
самим буде
доведена
трансцендентність
.
Покладемо
(1.3.15)
де