Числа "е" та "пі"

width="10" height="17" align="BOTTOM" border="0" />просте число, що залишається поки невизначеним. Багаточлен (1.3.15) можна представити у видах


Числа "е" та "пі"


Числа "е" та "пі" (1.3.16)


Числа "е" та "пі"


Перше з рівностей (1.3.16) безпосередньо отримане з рівності (1.3.15), якщо в правій його частині розкрити дужки. При цьому одержимо

Числа "е" та "пі"

Добуток у правій частині симетричний й тому Числа "е" та "пі" ціле число. Такі ж, легко зміркувати є й числа Числа "е" та "пі".

Друге з рівностей (1.3.16) виходить із рівності (1.3.15) якщо записати його у вигляді

Числа "е" та "пі"


і звільнитися від квадратних дужок. Аналогічно виходить третє з рівностей (1.3.16) і так далі. Важливо помітити, що Числа "е" та "пі"…є багаточленами із цілими коефіцієнтами відносно Числа "е" та "пі"

Легко підрахувати, що


Числа "е" та "пі" (1.3.17)

Числа "е" та "пі" (1.3.18)

Числа "е" та "пі"


Сума


Числа "е" та "пі"


є симетричним багаточленом із цілими коефіцієнтами й тому є цілим числом. Це число, через (1.3.13) , ділиться на Числа "е" та "пі".

Ми будемо вважати Числа "е" та "пі" більшим кожного із цілих чисел Числа "е" та "пі". Тоді


Числа "е" та "пі"


буде цілим числом, яке не ділится на Числа "е" та "пі", тому що таким буде перший доданок у правій частині, у той час, як інші доданки будуть цілими числами, що діляться на Числа "е" та "пі". Таким чином, сума, що визначена в першій частині рівності (1.3.14), при нашому виборі числа Числа "е" та "пі", є цілим числом, що не ділиться на Числа "е" та "пі", тобто є відмінним від нуля цілим числом.

Повернемося до розгляду суми

Числа "е" та "пі"


З рівності (1.3.9) , першої рівності (1.3.16) і того , що


Числа "е" та "пі"


легко доглянути, що Числа "е" та "пі" буде по модулі меншим одиниці, при досить великому Числа "е" та "пі".

Таким чином, права частина рівності (1.3.14) є сумою цілого, відмінного від нуля, числа й числа, по модулі меншого одиниці. Така сума не може рівнятися нулю й тому рівності (1.3.14), при нашім виборі Числа "е" та "пі" й Числа "е" та "пі", неможливі. Цим і завершений доказ трансцендентності числа Числа "е" та "пі".

Теорема доведена.


1.4 Доведення ірраціональності та трансцендентності числа „е”


Доведемо ірраціональність і трансцендентність числа Числа "е" та "пі" .

Теорема 1.4.1.Число Числа "е" та "пі" ірраціональне.

Доведення. Припустимо, що Числа "е" та "пі", де Числа "е" та "пі" й Числа "е" та "пі" натуральні числа.Відомо, що


Числа "е" та "пі"

Із Числа "е" та "пі" треба, що (Числа "е" та "пі") – було ціле число, тоді цілим буде й число [9]


Числа "е" та "пі"

Ми одержуємо звідси Числа "е" та "пі",

Тобто між 0 і 1 лежить ціле число. Припущення, що Числа "е" та "пі" раціональне, привело нас до протиріччя, значить Числа "е" та "пі" ірраціональне.

Теорема доведена.

Другий шлях доказу ірраціональності e [23].

Припустимо, що раціонально. Тоді , де  — ціле, а  — натуральне, звідки

Множачи обидві частини рівняння на , одержуємо



Переносимо в ліву частину:



Всі доданки правої частини цілі, отже:


 — ціле



Але з іншої сторони


Знов одержуємо протиріччя.

Трансцендентність Числа "е" та "пі"була доведена тільки в 1873 році французьким математиком Шарлем Ермітом [22].

Теорема 1.4.2. Число Числа "е" та "пі" трансцендентно.

Доведення. Припустимо, що Числа "е" та "пі" корінь багаточлена із цілими коефіцієнтами Числа "е" та "пі" так що


Числа "е" та "пі" (1.4.1)


Позначимо через Числа "е" та "пі" найбільшу з абсолютних величин коефіцієнтів Числа "е" та "пі", так що при всіх Числа "е" та "пі" маємо Числа "е" та "пі".

При заданому Числа "е" та "пі" функція Числа "е" та "пі" при збільшенні Числа "е" та "пі" прагне до нуля й, оскільки існують які завгодно більші прості числа, ми можемо вибрати просте число Числа "е" та "пі" так , що будуть одночасно виконуватися умови:


Числа "е" та "пі"


Розглянемо функцію ступеня Числа "е" та "пі"


Числа "е" та "пі"


Інтегруючи вроздріб , знаходь :

Числа "е" та "пі"

Продовжимо цей процес, поки не дійдемо до похідної порядку Числа "е" та "пі", рівної тотожно нулю. Одержимо :


Числа "е" та "пі" (1.4.2)


де Числа "е" та "пі"( до похідної порядку Числа "е" та "пі").

Підставляючи в (1.4.2) замість Числа "е" та "пі" число Числа "е" та "пі" й множачи на Числа "е" та "пі",Числа "е" та "пі", маємо:


Числа "е" та "пі" (1.4.3)


Надаючи Числа "е" та "пі" значення Числа "е" та "пі" та складаючи при Числа "е" та "пі" рівності (1.4.3) і беручи до уваги , що через тотожність (1.4.2) права частина виходить рівною нулю, знаходимо:


Числа "е" та "пі" (1.4.4)


Розкладання Числа "е" та "пі" по ступенях Числа "е" та "пі" має вигляд :


Числа "е" та "пі", (1.4.5)


де Числа "е" та "пі" цілі числа. Одержуємо:

Числа "е" та "пі" ,


а Числа "е" та "пі" є ціле число, оскільки Числа "е" та "пі" просте й Числа "е" та "пі", не ділиться на Числа "е" та "пі";

Числа "е" та "пі" , як легко бачити з (1.4.4), цілі числа, що діляться на Числа "е" та "пі";

Числа "е" та "пі" являє собою суму цілого числа Числа "е" та "пі", що не ділиться на Числа "е" та "пі", і інші цілі числа, кратні Числа "е" та "пі", так що Числа "е" та "пі"не є дільникомЧисла "е" та "пі". Оскільки Числа "е" та "пі", те буде також Числа "е" та "пі" не є дільником Числа "е" та "пі".

Розкладання Числа "е" та "пі" по ступенях Числа "е" та "пі", де Числа "е" та "пі" , має вигляд


Числа "е" та "пі" (1.4.6)


де всі коефіцієнти Числа "е" та "пі" цілі числа.

Диференціюючи (1.4.6), легко бачити, що при всіх таких Числа "е" та "пі":

Числа "е" та "пі" ціле число , що ділиться на Числа "е" та "пі".

У сумі


Числа "е" та "пі"


перший доданок не ділиться на Числа "е" та "пі", а всі інші доданки діляться на Числа "е" та "пі", так що Числа "е" та "пі" ціле число , що не ділиться на Числа "е" та "пі", і , таким чином, відмінне від нуля.

Ціле число, відмінне від нуля, має модуль, більший або дорівнюючий одиниці, так що Числа "е" та "пі".

Оцінимо тепер величину Числа "е" та "пі" зверху. Згідно (1.4.4.):


Числа "е" та "пі"


У всіх інтегралах, що входять в Числа "е" та "пі", величина Числа "е" та "пі" пробігає значення, що не виходять за межі сегмента Числа "е" та "пі", а при таких Числа "е" та "пі" справедлива нерівність:


Числа "е" та "пі"


так , що при всіх Числа "е" та "пі" маємо


Числа "е" та "пі"


Числа "е" та "пі"


що суперечить отриманій раніше нерівностіЧисла "е" та "пі" .

Таким чином, припущення, що Числа "е" та "пі" алгебраїчне число, привело нас до протиріччя; отже, Числа "е" та "пі"неалгебраїчне число, тобто трансцендентне число.

Теорема доведена.

РОЗДІЛ ІІ

НАБЛИЖЕНЕ ОБЧИСЛЕННЯ ЧИСЛА „π”


2.1 Методи наближеного обчислення числа „π” за допомогою числових рядів


Число p з'являється не тільки при рішенні геометричних задач. Із часу Ф.Віета (1540–1603) розвідка меж деяких арифметичних послідовностей, що встановлені простими законами, приводило до того ж числа p . У зв'язку із цим у визначенні числа p брали участь майже всі відомі математики: Ф.Віет, Х.Гюйгенс, Дж.Валліс, Г.В.Лейбніц, Л.Ойлер [21]. Вони одержували різні вирази для p у вигляді нескінченного добутку, суми ряду, нескінченного дробу.

Наприклад, в 1593 Ф.Виет (15401603) вивів формулу [21]



В 1665 Джон Валліс (16161703) довів, що [21]


,


Або


.


Ця формула має його ім'я. Для практичного знаходження числа p вона мало придатна, але корисна в різних теоретичних міркуваннях. В історію науки вона ввійшла як один з перших прикладів нескінченних добутків.

Готфрид Вільгельм Лейбниц (16461716) в 1673 установив наступну формулу [21]:



яка представляє число p /4 як суму ряду. Однак цей ряд сходиться дуже повільно. Щоб обчислити p з точністю до десяти знаків, треба було б, як показав Ісаак Ньютон, знайти суму 5 млрд чисел і затратити на це біля тисячі років безперервної роботи.

Леонарду Ойлеру належать і інші гарні формули рядів повільної східності, що включають p [21]:


,

,

.


В останній формулі в чисельнику розташовані всі прості числа, а знаменники відрізняються від них на одиницю, причому знаменник більше чисельника, якщо той має вигляд 4n + 1, і менше в противному випадку.

Лондонський математик Джон Мэчин (16801751) в 1706, застосовуючи формулу [21]

одержав вираження

arctg 1 = 4 arctg – arctg .

Підстановка в нього arctg 1 = і рядів для arctg x

(arctg x = ) приводить до формули

,

яка дотепер уважається однієї із кращих для наближеного обчислення p . Щоб знайти ті ж десять точних десяткових знаків, буде потрібно всього кілька годин ручного рахунку. Сам Джон Мэчин обчислив p з 100 вірними знаками.

Скористаємося відомим рядом для арктангенса [21]:


Числа "е" та "пі" (2.1.1)


Якщо взятиЧисла "е" та "пі", то Числа "е" та "пі", і ми одержимо ряд


Числа "е" та "пі" (2.1.2)


уже придатний для обчислення/

Скористаємось формулою додавання для арктангенса


Числа "е" та "пі" (2.1.3)


і вибираючи в якості Числа "е" та "пі" і Числа "е" та "пі" якінебудь два правильні дроби , що задовольняють співвідношенню


Числа "е" та "пі" або Числа "е" та "пі" (2.1.4)

будемо мати


Числа "е" та "пі" (2.1.5)


Наприклад, поклавши Числа "е" та "пі", одержимо ряд


Числа "е" та "пі" (2.1.6)


Існують, однак, ряди, ще більш ефективні для розрахунку числа Числа "е" та "пі".

Покладемо Числа "е" та "пі" тоді


Числа "е" та "пі"


Через близькість цього числа до Числа
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: