Диференціальні операції в скалярних і векторних полях. Основні поняття і формули
Якщо в
прямокутній
системі координат
,
то
.
4. Градієнт скалярного поля
скалярне векторне поле дивергенція
Означення.
Градієнтом
скалярного
поля
називається
вектор-функція
.
Із рівності (7) випливає, що
,(8)
Звідси
,
оскільки
.
Тут
– кут між векторами
і
в точці
.
Очевидно, що
має найбільше
значення при
,
тобто у напрямі
в даній точці.
Інакше кажучи,
вектор
в даній точці
вказує напрям
найбільшого
зростання поля
(функції
)
у цій точці, а
є швидкість
зростання
функції
в цьому напрямі.
Таким чином,
вектор
не залежить
від вибору
системи координат,
а його модуль
і напрям у кожній
точці визначається
самою функцією
.
5. Потенціальне поле
Означення.
Векторне поле
називається
потенціальним
в області
,
якщо воно збігається
в області
з полем градієнта
деякого скалярного
поля
:
.(9)
Функція
називається
скалярним
потенціалом
векторного
поля
.
Якщо
,
то із рівності
(9) випливає, що
.
Інколи
потенціалом
векторного
поля
називають таку
функцію
,
що
.
Розглянемо,
наприклад, поле
тяжіння точкової
маси
,
розміщеної
на початку
координат. Воно
описується
вектор-функцією
(
– гравітаційна
стала,
).
З такою силою
діє це поле на
одиничну масу,
розміщену в
точці
.
Поле тяжіння
є потенціальним.
Його можна
подати у вигляді
градієнта
скалярної
функції
,
яка називається
ньютонівським
потенціалом
поля тяжіння
точкової маси
.
Дійсно
.
Аналогічно
,
звідси
.
Далі, розглянемо
ще один приклад.
Нехай задано
електричне
поле точкового
заряду
,
розміщеного
на початку
координат. Воно
описується
в точці
вектором напруженості
.
Це поле також
є потенціальним
полем. Його
можна подати
у вигляді
.
Функція
називається
потенціалом
електричного
поля точкового
заряду
.
Поверхні
рівня потенціала
називаються
еквіпотенціальними
поверхнями.
6. Дивергенція
Означення.
Дивергенцією
векторного
поля
називається
скалярна функція
.
Слово «дивергенція» означає «розбіжність».
Дивергенція характеризує густину джерел даного векторного поля в розглянутій точці.
Розглянемо,
наприклад,
електричне
поле точкового
заряду
,
розміщеного
в початку координат:
,
.
Оскільки
,
і аналогічно
,
то

(при
).
Цей результат
означає відсутність
поля у довільній
точці, крім
початку координат.
В початку координат
.
7. Ротор
Означення. Ротором (або вихором) векторного поля
називається вектор-функція
.
Зокрема,
для плоского
поля
маємо
.
Розглянемо
тверде тіло,
яке обертається
навколо осі
із сталою кутовою
швидкістю
(рис. 1).

Рисунок
1 – Тверде тіло,
яке обертається
навколо осі
![]()
Векторне
поле швидкостей
точок цього
тіла можна
подати у вигляді
.
Знайдемо
ротор поля
швидкостей
:
.
Таким
чином,
є сталим вектором,
напрямленим
уздовж осі
обертання
,
а його модуль
дорівнює подвоєній
кутовій швидкості
обертання тіла:
.
Розглянемо
потенціальне
поле
.
Його потенціал
.
Обчислимо ротор
цього поля:
.
Взагалі, ротор довільного потенціального поля дорівнює нулю (див. підрозділ 2). Тому кажуть, що потенціальне поле є безвихровим.
8. Соленоїдальне поле
Векторне
поле
називається
соленоїдальним
в області
,
якщо в цій області
.
Оскільки
характеризує
густину джерел
поля
,
то в тій області,
де поле соленоїдальне,
немає джерел
цього поля.
Наприклад,
електричне
поле
точкового
заряду соленоїдальне
(задовольняє
умову
)
всюди поза
точкою, де
знаходиться
заряд (в цій
точці
).
Векторні лінії
соленоїдального
поля не можуть
починатися
або закінчуватися
на межі області,
або бути замкненими
кривими. Прикладом
соленоїдального
поля з замкненими
векторними
лініями є магнітне
поле, яке створюється
струмом у провіднику.
Якщо векторне
поле
можна подати
як ротор деякого
векторного
поля
,
тобто
,
то вектор –
функція
називається
векторним
потенціалом
поля
.
Можна
перевірити
(див. докладніше
п. 2), що
,
тобто поле
є соленоїдальним.
Довільне векторне поле можна подати у вигляді суми потенціального і соленоїдального полів.
9. Оператор Гамільтона
Згадаємо,
що символ
називається
оператором
частинної
похідної по