Диференціальні операції в скалярних і векторних полях. Основні поняття і формули
.
Аналогічно,
Введемо векторний оператор «набла» або оператор Гамільтона:
.
За допомогою цього символічного (операторного) «вектора» зручно записувати і виконувати операції векторного аналізу.
У результаті
множення вектора
на скалярну
функцію
отримуємо
:
.
Скалярний
добуток вектора
на вектор –
функцію
дає
:
.
Векторний
добуток вектора
на вектор –
функцію
дає
:
.
10. Нестаціонарні поля
Нехай в
області
визначено
нестаціонарне
скалярне поле
:
величина
є функцією
точки
і часу
.
Приклад такого
поля – змінний
з часом розподіл
температури
в будь-якому
середовищі
(наприклад, в
потоці рідини).
Розглянемо
точку
,
яка рухається
в області
(частинку рідини).
Координати
точки (частинки)
змінюються
з часом за відомим
законом
.
Величина
в рухомій точці
є складеною
функцією
:
.
Обчислимо
похідну по
цієї функції
(вона називається
повною похідною).
За правилом
диференціювання
складеної
функції знаходимо
.
Вводячи
в точці
вектор швидкості
,
отримуємо

Або
.(11)
Аналогічно,
якщо в області
задано нестаціонарне
векторне поле
,
то для рухомої
точки
векторна величина
є складеною
функцією
:
.
Повну похідну
по
для кожної
координати
вектор – функції
можна обчислити
за формулою
(11). Помноживши
результати
на базисні
вектори
і складаючи,
отримуємо
.(12)
У формулах
(11) і (12) доданки
і
виражають
швидкості зміни
величин
та
з часом при
фіксованих
координатах,
тобто характеризують
локальні зміни
цих величин,
і тому називаються
локальними
похідними.
Доданки
і
утворюються
за рахунок
зміни координат
точки, її руху
(конвекції).
Тому ці доданки
у виразах повних
похідних називаються
конвективними
похідними.
Локальні похідні характеризують нестаціонарність розглянутого поля у даній точці простору. Конвективні похідні характеризують неоднорідність поля у даний момент часу.
Размещено на