Особливі точки рівняння
Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни „Диференціальні рівняння"
на тему „Особливі точки”
Виконавець: студентка групи
Назаренко Олеся
Перевірив:
м. Дніпропетровськ 2010 р.
Зміст
1. Особливі точки
2. Задача 1
3. Задача 2
4. Задача 3.
5. Задача 4
1. Особливі точки
Особливою точкою системи
(1)
або рівняння
(2)
де функції
й
неперервно
диференційовані,
називається
така точка, в
якій
.
Для дослідження особливої точки системи
(3)
або рівняння
(4)
треба знайти розв’язок характеристичного рівняння
(5)
Якщо
розв’язки
дійсні, різні
й одного знаку
,
то особлива
точка - вузол
(рис.1, а), причому
стійкий, якщо
й нестійкий,
якщо
.
Вузол
характеризується
тим, що всі
траєкторії,
крім однієї
II, мають у точці
(0,0) загальну
дотичну I, що
сама є траєкторією.
Прямі I і II спрямовані
вздовж власних
векторів матриці
,
які відповідають
і
,
причому пряма
I відповідає
меншому за
модулем з
і
.
При
вузол є стійкою
точкою спокою.
На рис.1а стрілками
показаний
напрямок руху
вздовж траєкторії
при зростанні
у випадку стійкого
вузла. Якщо
,
то вузол нестійкий
і стрілки заміняються
на протилежні.

Рис.1. Типові траєкторії [2]
Якщо
розв’язки
дійсні, різні
й різних знаків
,
то особлива
точка - сідло
(рис.1, б).
Сідло є нестійкою
точкою спокою.
Сідло
характеризується
наявністю двох
траєкторій
I і II, що проходять
через (0,0) також
у напрямку
власних векторів.
Пряма I є асимптотою
для інших траєкторій
при
,
а II є асимптотою
при
.
Прямолінійна
траєкторія
I розташована
за напрямком
власного вектора,
що відповідає
додатньому
,
а прямолінійна
траєкторія
II за напрямком
власного вектора,
що відповідає
від‘ємному
.
Прямі I і II називаються
сепаратрисами
сідла. На
рис.1б стрілками
показаний
напрямок руху
вздовж траєкторії
при зростанні
.
Сепаратриса
II є єдиною траєкторією,
якій відповідає
розв’язок, що
прямує до 0 при
.
Тільки дві
траєкторії
I і II є прямолінійними.
Інші траєкторії
криволінійні
й зі зростанням
йдуть із
в
.
Сепаратриси
I і II розділяють
фазову площину
на 4 області, у
яких лежать
криволінійні
траєкторії.
Якщо
розв’язки
комплексні
з дійсною частиною
,
відмінною від
нуля, то особлива
точка - фокус
(рис.1, в), причому
стійкий,
якщо
й нестійкий,
якщо
.
На рис.1в стрілками
показаний
напрямок руху
при зростанні
у випадку стійкого
фокуса.
Зауваження.
У випадку
фокуса траєкторії
можуть бути
закручені
навколо (0,0) у
різних напрямках.
Для того, щоб
визначити
напрямок
закручування,
досить обчислити
вектор швидкості
в якій-небудь
точці, наприклад,
в (0,1). Аналогічно
досліджується
напрямок руху
у випадку центра
й виродженого
вузла.
Якщо
розв’язки
комплексні
чисто мнимі
(
),
то особлива
точка - центр
(рис.1, г). Центр
є стійкою, але
не асимптотично
стійкою точкою
спокою.
Якщо
розв’язки рівні
й ненульові
(тобто
),
то особлива
точка може бути
виродженим
вузлом
(рис.1, д) або дикритичним
вузлом
(рис.1, е), причому
дикритичний
вузол має місце
тільки у випадку
системи
(або рівняння
),
а у всіх інших
випадках при
особлива точка
є виродженим
вузлом. У випадку
виродженого
вузла всі траєкторії
дотикаються
однієї прямої,
спрямованої
вздовж єдиного
власного вектора,
що відповідає
.
Дикритичний
вузол може бути
стійким
і нестійким
.
Якщо ж
один або обидва
розв’язки
рівняння (5)
дорівнюють
нулю, то
,
і, отже, дріб у
правій частині
рівняння (4)
скорочується.
Рівняння набуває
вигляду
,
і розв’язок
на площині XOY
зображуються
паралельними
прямими.
2. Задача 1
Дослідити особливі точки рівняння. Накреслити інтегральні криві на площині XOY:
![]()
Розв’язання.
Для дослідження особливої точки рівняння
![]()
треба знайти розв’язок характеристичного рівняння

У нас
,
,
,
.
Складаємо
характеристичне
рівняння

і розв’язуємо
його відносно
![]()

Розв’язки характеристичного рівняння дійсні й мають різні знаки.
Отже, особлива точка (0,0) - сідло. Сідло є нестійкою точкою спокою.
1. Перший спосіб побудови інтегральних кривих.
Власний
вектор
,
що відповідає
власному числу
,
знаходимо,
підставляючи
в рівняння

значення
.
Маємо



Власний
вектор (1; 1/2) матриці
коефіцієнтів
даної системи,
відповідає
власному числу
.
Далі, власний
вектор
,
що відповідає
власному числу
,
знаходимо,
підставляючи
в рівняння

значення
.
Маємо



Власний
вектор (1; - 1) матриці
коефіцієнтів
даної системи,
відповідає
власному числу
.
На площині
будуємо прямі,
спрямовані
вздовж власних
векторів (1; 1/2) і
(1; - 1), а потім будуємо
гіперболи.
2. Другий спосіб побудови інтегральних кривих.
Знайдемо сепаратриси сідла, тобто прямі, що розділяють гіперболи різних типів, які є фазовими кривими системи (тобто асимптоти цих гіпербол).
Прямі,
що проходять
через особливу
точку (0,0), шукаємо
у вигляді
.
Підставляючи
у вихідне рівняння
,
одержуємо
рівняння для
визначення
коефіцієнта
![]()


![]()
![]()
![]()
Таким чином, маємо дві шукані прямі
,
.
3. Напрямок
руху по траєкторіях.
Для з'ясування
напрямку руху
по траєкторіях
досить побудувати
в якій-небудь
точці
вектор швидкості
.
Наприклад, у
точках
та
вектор
швидкості
дорівнює
,
,
у точках
та
вектор
швидкості
дорівнює
,
,
у точках
та
вектор швидкості
дорівнює
,
,
у точках
та
вектор швидкості
дорівнює
,
.
Приблизний вид сім’ї інтегральних кривих зображено на рисунку 2.

Рис.2. Положення рівноваги й інтегральні криві [6]
3. Задача 2
Дослідити особливі точки рівняння. Накреслити інтегральні криві на площині XOY:
![]()
Розв’язання. Для дослідження особливої точки рівняння
![]()
треба знайти розв’язок характеристичного рівняння

У нас
,
,
,
.
Складаємо
характеристичне
рівняння

і розв’язуємо
його відносно
![]()

Розв’язки характеристичного рівняння дійсні, різні й одного знака.
Отже,
особлива точка
(0,0) - стійкий вузол
(
).
1. Перший спосіб побудови інтегральних кривих.
Власний
вектор
,
що відповідає
власному числу
,
знаходимо,
підставляючи
в рівняння

значення
.


Власний вектор (2;
1) матриці
коефіцієнтів
даної системи,
відповідає
власному числу
.
Далі, власний
вектор
,
що відповідає
власному числу
,
знаходимо,
підставляючи
в рівняння

значення
.


Власний
вектор (1; - 1) матриці
коефіцієнтів
даної системи,
відповідає
власному числу
.
На площині
будуємо прямі,
спрямовані
вздовж власних
векторів (2;
1) і (1; - 1), а потім будуємо параболи й вказуємо напрямок руху по траєкторіях.
2. Другий спосіб побудови інтегральних кривих.
Прямі,
що містять
фазові криві
системи, шукаємо
у вигляді
.
Підставляючи
у вихідне рівняння
,
одержуємо
рівняння для
визначення
коефіцієнта
:
![]()
![]()

Виходить,
що
і
- шукані прямі.
Фазові
криві - частини
парабол, що
дотикаються
на початку
координат
прямої
.
Параболи дотикаються
саме прямої
,
оскільки власний
вектор (2;
1) матриці
коефіцієнтів
даної системи,
що відповідає
власному числу
,
паралельний
прямій
.
3. Напрямок руху по траєкторіях.
Для з'ясування
напрямку руху
по траєкторіях
досить побудувати
в якій-небудь
точці
вектор швидкості
.
Наприклад, у
точці
вектор швидкості
дорівнює
,
а в точці
вектор швидкості
.
Приблизний вигляд сім’ї фазових кривих зображений на рисунку 3.