Перетворення Фур’є. Спектри неперіодичних функцій
та пряме
і обернене
синус-перетворення
Фур'є для непарної
функції
:
(2.25)
(2.26)
Приклад.
Знайти прямі
косинус - перетворення
Фур'є
та синус-перетворення
функції
.
,

За формулами обернених перетворень (2.24) і (2.25) маємо


3. Спектральна характеристика (щільність) неперіодичної функції
У відповідності
з формулою
(2.22), неперіодична
функція
зображується
сукупністю
нескінченно
великої кількості
гармонік з
нескінченно
малими амплітудами
у всьому діапазоні
частот
до
.
Функцію
,
визначену для
неперіодичної
функції
за формулою
(2.19) чи (2.22), називають
спектральною
характеристикою
(спектральною
щільністю,
спектральною
функцією) функції
.
ЇЇ модуль
і аргумент
називають
відповідно
амплітудною
та фазовою
спектральними
характеристиками
(відповідно
амплітудно-частотним
та фазочастотним
спектрами).
Деякі
властивості
спектральної
характеристики.
Нехай
- спектральна
характеристика
(це символічно
можна записати
.
Тоді спектральній
характеристиці
(у випадку двобічного
перетворення
Фур'є) притаманні
такі властивості
[3]:
Лінійність
де
;
![]()
Диференціювання
оригіналу
,
якщо
абсолютно
інтегрована
функція. Інтегрування
оригіналу
за умови, що
.
Диференціювання
спектральної
функції
у випадку, коли
- абсолютно
інтегрована
функція
Зміна
масштабу незалежної
змінної
.
![]()
Зсув
незалежної
змінної
.
![]()
Зсув
спектральної
функції
![]()
Множення
функції
на косинус та
синус
![]()
![]()
Функція
- комплексно
- спряжена для
функції
,
і, оскільки
модулі спряжених
функцій
і
рівні, а аргументи
- відрізняються
знаком, то
амплітудно-частотний
спектр - завжди
парна, а фазо-частотний
спектр - завжди
непарна функція
частоти
.
Інколи
спектральну
характеристику
описують кривими,
що являють
собою дійсну
та
уявну
частину спектральної
функції.
(3.1)
(3.2)
Ці дві
криві містять
повну інформацію
про амплітуду
і фазу спектральної
характеристики
причому
- непарна функція,
- парна функція,
а відтак, якщо
функція
- парна, то спектр
зводиться
тільки до дійсної
частини
,
що збігається
з
.
Аналогічно
у разі непарної
функції
спектр зводиться
до уявної частини
.
Зауваження 1. Спектральну характеристику можна вважати обвідною коефіцієнтів ряду Фур'є, тобто границею лінійчатого спектра частот періодичної функції, коли період функції прагне до нескінченності.
4. Розрахункова частина
У розрахунковій частині даної роботи досліджується неперіодична функція
,
Потрібно знайти:
розклад в інтеграл Фур'є
амплітудний і фазовий спектр.
Розв'язання
а) Функція
задовольняє
таким умовам
теореми Фур’є
[4], [5]:

Рис.4.1 Графік досліджуємої неперіодичної функції f (t)
(прямокутний
імпульс тривалості
t)
задана на всій
осі
.
на будь-якому
кінцевому
відрізку цієї
осі задовольняє
умовам Дирихле
[], а отже розкладається
в ряд Фур'є.
Абсолютно
інтегрувальна
по всій осі,
тобто
те функція
допускає подання
у формі інтеграла
Фур'є
(4.1), де
(4.2)
Застосувавши (4.2), знайдемо спектральну щільність
.
(4.3)
Згідно (4.1), підставляючи (4.3), отримуємо інтеграл Фур’є в комплексній формі:
(4.4)
З формули (4.4) після відділення дійсної й мнимої частини можна перейти до інтеграла Фур'є в дійсній формі. З обліком парних і непарних функцій одержимо
,
тобто
(4.5)
б) Минаючи
стандартну
процедуру,
визначимо
модуль і аргумент
величини
привівши
її до показової
форми запису
(4.6)
Поки
співмножник
експоненти
(разом із синусом)
міняє знак, він
не може відігравати
роль модуля
.
Неважко перевірити,
що в проміжках
при
![]()
.
Тому для
,
значить
;
звідки
.
(4.7)
В виразі
(4.7) ціле число
довільне, його
варто вибрати
так, щоб виділялося
головне значення.
Оскільки в
означених вище
інтервалах
зміни w
справедливо
,
то досить взяти
.
Маємо:
1. амплітудний спектр у вигляді функції
,
Побудуємо таблицю амплітудного спектра
| k | -4 | -2 | 0 | 2 | 4 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
0 | 0 |
|
0 | 0 |
Графік амплітудного спектра наведений на рис.4.2

Рис.4.2 Графік амплітудного спектру досліджуємої неперіодичної функції
2. фазовий спектр у вигляді функції
,
.
Діаграми для
побудовані
з урахуванням
парності
й непарності
.
Побудуємо таблицю для фазового спектра
| k | -2 | -1 | 0 | 1 | 2 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
Графік фазового спектра наведений на рис.4.3

Рис.4.3 Графік фазового спектру досліджуємої неперіодичної функції
Розглянуту
функцію
в
радіотехніці
застосовують
для опису
прямокутного
імпульсу тривалості
.
Прилад, що реєструє
цей сигнал,
сприймає тільки
кінцевий інтервал
частот. Важливо,
щоб в останній
попадала основна
частина спектра,
який відповідає
найбільшим
значенням
амплітуд
.
Довжину такого
інтервалу
характеризують
за допомогою
поняття ширини
спектра. У даному
прикладі шириною
спектра називають
величину
.
Тривалість
імпульсу
й ширина його
спектра обернено
залежні. Ця
властивість
- загальна для
імпульсів
різної форми.
Висновки
В курсовій роботі розглянута теорія та практика спектрального аналізу функцій при спектральному представленні неперіодичних функцій з застосуванням математичного апарату інтегральних перетворень Фур’є.
Від періодичного коливання до неперіодичного можна просто перейти, якщо не змінюючи форми імпульсу безмежно збільшувати період його проходження, що, у свою чергу, приведе до нескінченно близького розташування друг до друга спектральних складових, а значення їхніх амплітуд стають нескінченно малими. Однак початкові фази цих складових такі, що сума нескінченно великої кількості гармонійних коливань нескінченно малих амплітуд відрізняється від нуля й дорівнює функції тільки там, де існує імпульс. Тому поняття спектра амплітуд для неперіодичного коливання не має змісту, і його заміняють, використовуючи пряме й зворотне перетворення Фур'є. Відомо, що функція, що задовольняє заданим умовам, може бути представлена інтегралом Фур'є (зворотне перетворення Фур'є)
.
Використовуючи пряме перетворення Фур'є, приходимо до інтеграла
.
Функція
називається
комплексною
спектральною
щільністю
амплітуд, а її
модуль
- спектральною
щільністю
амплітуд. Аргумент
називають
фазовим спектром
неперіодичного
коливання.
Список використаної літератури
Ильн В.А., Позняк Э.Г. Основы математического анализа. ч.1М.: "Наука" - 387с-1980. ч.2М. Наука. - 444с-1982.
Овчинников П.П. Вища математика: підручник. Ч.2-3є вид. - К.: Техніка, 2001. - 792 с.
3. Поляков М.Г., Фомичова Л.Я., Сушко С.О., Математичні основи теоретичної електротехніки: Навчальний посібник - Дн.: НГА України, 2001. - ч.1-210с.
4. Синайский, Е.С. Высшая математика: учеб. пособие. - 2е изд. - / Синайский Е.С., Новикова Л.В., Заславская Л.И.; Министерство образования и науки Украины, Национальный горный университет. - Днепропетровск: НГУ. - Ч.1. - 2009. - 399 с.
Синайский Е.С. Высшая математика / Синайский Е.С., Новикова Л.В., Заславская Л. И.; Министерство образования и науки Украины, Национальный горный университет. - Днепропетровск: НГУ. - Ч.2. - 2006. - 452 с.
Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. - М.: „Наука”, 1970. - Т.2. - 800 с.
Харкевич А.А. Спектры и анализ - М.: Физматгиз, 1980. - 246 с.