Xreferat.com » Рефераты по математике » Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

однократних, так і багатократних визначених інтегралів, в тому числі зі змінними межами.


Побудова графіків на площині


У відношенні графіки система Mathematica є лідером серед систем комп'ютерної алгебри. Велика кількість опцій дозволяє оформляти графічні образи практично в будь-якому бажаному вигляді.

Графіки в системі Mathematica є об'єктами і тому вони можуть бути значеннями змінних.

Почнемо розгляд графічних можливостей системи з побудови найпростіших графіків функцій однієї змінної виду у = f (x) або просто f (x). Графік таких функцій будується на площині, тобто в двовимірному просторі. При цьому використовується прямокутна (декартова) система координат. За замовчуванням будуються і лінії координатної системи.

Для побудови двовимірних графіків функцій виду f(x) використовується вбудована в ядро ​​функція Plot:

Plot [f, {x, xmin, xmax}] – повертає об'єкт, що представляє собою графік функції f аргументу х в інтервалі від xmin до xmax;

Plot [{f1, f2 ,...}, {x, xmin, xmax}] – повертає об'єкт у вигляді графіків ряду функцій fi.

Функція Plot використовується для побудови однієї або кількох ліній, що дають графічне представлення для зазначених функцій f, f1, f2 і т. д. Приклади застосування функції Plot показані на рис. 2.4.1.Зауважимо, що графіки побудовані без використання будь-яких опцій (точніше, з набором опцій за замовчуванням).


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.4.1. Приклади Побудови графіків на площині


В міру ускладнення задач користувачеві рано чи пізно перестануть влаштовувати графіки, одержувані при автоматичному виборі їх стилю та інших параметрів. Для точного налаштування графіків Mathematica використовує спеціальні опції графічних функцій. Для виведення їх списку треба використовувати команду Options [Plot].

Ще одним важливим засобом настроювання графіків є графічні директиви. Синтаксис їх подібний синтаксису функцій. Однак директиви не повертають об'єктів, а лише впливають на їх характеристики. Застосування графічних директив спільно з опціями дозволяє створювати графіки самого різного виду. Так як список опцій і директив дуже великий, то не будемо на ньому зупинятися.

Також часто виникає необхідність побудови графіка по точках. Це забезпечує вбудована в ядро ​​графічна функція ListPlot:

• ListPlot [{yl, у2 ,...}] – виводить графік списку величин. Координати х приймають значення 1, 2, ...;

• ListPlot [{{x1, y1}, {х2, у2 },...}]– виводить графік списку величин з зазначеними х і y координатами.

У найпростішому випадку (рис. 2.4.2) ця функція сама задає значення координати х = 0, 1, 2, 3, ...і будує на графіку точки з координатами (х, у), вибираючи у послідовно зі списку координат. Функція ListPlot, особливо в її другій формі (із заданими координатами х і у), зручна для виведення на графік експериментальних точок.

Система Mathematica також дозволяє будувати графіки функцій в полярній системі координат. Побудова графіків в полярній системі координат можливо двома способами. Перший спосіб ґрунтується на використанні звичайної декартової системи координат. Координати кожної точки при цьому задаються в параметричному вигляді: x = f x(t) і у = f у(t), де незалежна змінна t змінюється від мінімального значення tmin до максимального tmах. Особливо зручне застосування таких функцій для побудови замкнутих ліній, таких як кола, еліпси, циклоїди і т. д.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.4.2. Приклад Побудови графіка по точках


Для побудови параметрично заданих функцій використовуються наступні графічні засоби:

• ParametricPlot [{fx, fy}, {t, tmin, tmax}] – будує параметричний графік з координатами fх і fу (відповідними х і у), одержуваними як функції від t;

• ParametricPlot [{{fx, fy}, {gx, gy },...}, {t, tmin, tmax}] – будує графіки декількох параметричних кривих.

Функції fx, fу можуть бути як безпосередньо вписані в список параметрів, так і визначені як функції користувача.

Рисунок 2.4.3 показує побудову параметрично заданої фігури Ліссажу. Вона задається функціями синуса і косинуса з постійним параметром R і аргументами, кратними t.

Тепер розглянемо другий спосіб побудови графіків в полярній системі координат (рис. 2.4.4). Для цього використовується функція PolarPlot:

PolarPlot [f, {t, tmin, tmax}] – будує графік в полярній системі координат.

PolarPlot [{f1, f2, f3, ...}, {t, tmin, tmax}] – будує графіки функцій в полярній системі координат.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.4.3. Побудова фігури Ліссажу


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.4.4. Приклад побудови графіка функції в полярній системі координат


Побудова графіків поверхонь


Функція двох змінних z = f (x, у) утворює в просторі деяку тривимірну поверхню або фігуру. Для їх побудови доводиться використовувати координатну систему з трьома осями координат: x, у і z. Оскільки екран дисплея плоский, то насправді об'ємність фігур лише імітується.

Для побудови графіків тривимірних поверхонь в системі Mathematica використовується основна графічна функція Plot3D:

• Plot3D [f, {x, xmin, xmax}, {у, ymin, ymax}] – будує тривимірний графік функції f (х, у);

• Plot3D [{f, s}, {x, xmin, xmax}, {y, ymin, ymax}] – будує тривимірний графік, в якому висоту поверхні визначає параметр f, а затінення - параметр s.

На рис. 2.5.1 показаний приклад побудови поверхні, що описується функцією двох змінних cos (xу) при х і у, що міняються від -3 до 3.Поверхня будується у вигляді каркасу з прямокутними комірками з використанням функціонального забарвлення. Всі опції задані за замовчуванням.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.5.1. Приклад побудови поверхні


Поверхні, також як і графіки на площині, можна будувати по точкам та в параметричній формі використовуючи при цьому відповідні функції ListPointPlot3D і ParametricPlot3D.

Для модифікації тривимірних графіків можуть використовуватися численні опції та директиви. Їх застосування дозволяє будувати велику кількість графіків різних типів навіть при завданні однієї і тієї ж поверхні.


Розкладання функцій в ряди Тейлора і Маклорена


Одна із широко розповсюджених математичних задач – розкладання заданої аналітичної функції в степеневий ряд Тейлора щодо деякої вузлової точки з абсцисою х0.

Для розкладу в ряд використовуються наступні функції системи Mathematica:

Series [f, {х, х0, n}] – виконує розкладання в степеневий ряд функції f в околі точки х = х0 за ступенями (х-х0) ^ n;

Series [f, {х, х0, nх }, {у, у0, nу}] – послідовно шукає розкладання в ряд спочатку по змінній у, потім по х;

SeriesCoefficient [s, n] – повертає коефіцієнт при змінної n-го ступеня ряду s;

Суть розкладання функції в степеневий ряд добре видно з розкладу функції f (х) = Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу, представленої на рис. 2.6.1 (вихідні комірки мають стандартний формат).

У першому прикладі розкладання йде відносно початкової точки х0 = 0, що відповідає спрощеному ряду Тейлора, який називається рядом Маклорена. У другому випадку розкладання йде відносно початкової точки х0, відмінною від нуля. Зазвичай таке розкладання складніше і дає велику залишкову похибку. Відповідно до прийнятої математичної символікою ця похибка позначається як О[x]i з показником ступеня, що вказує на порядок похибки.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.6.1. Приклад розкладу в степеневий ряд


Слід зазначити, що розкладання в ряд використовує особливий формат виводу, частиною якого і є член залишкової похибки. На рис. 2.6.2 показано розкладання в ряди Тейлора і Маклорена для декількох функцій.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.6.2. Приклади розкладу в раді Тейлора і Маклорена


Неважко помітити, що не всі функції розкладаються в ряд Маклорена, і відповідно в ряд Тейлора, системою Mathematica. Наприклад, не мають розкладання логарифм і квадратний корінь – вони повертаються в початковому вигляді.

Із-за особливого формату результати розкладання в ряд не можна явно використовувати для розрахунків (наприклад, для побудови графіка функції за даними її розкладу в ряд). Для усунення залишкового члена та отримання прийнятних для розрахунків виразів можна використовувати функції Collect і Normal. Нижче показані приклади застосування цих функцій.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.6.3. Приклади Видалення залишкового члена ряду


Похибка розкладання в ряд зростає із зростанням відхилення від вузлової точки. При великих відхиленнях навіть якісний опис функції може різко порушуватися - наприклад, монотонно зростаюча функція при обчисленні по розкладання в ряд може спадати або навіть прагнути до нескінченності. Для оцінки того, наскільки і в якій області вихідної точки розкладання в ряд адекватно розкладається функції, корисно побудувати на одному рисунку графік вихідної функції і графік вираження, відповідного отриманого ряду (без залишкової похибки). Іншими словами, потрібна графічна візуалізація розкладання в ряд.

Приклад графічної візуалізації розкладання в ряд представлений на рис. 2.6.4. На ньому добре помітно розбіжність за межами області, що примикає до оперної точці функції. Як зазначалося, похибка зменшується, якщо х0 = 0 (ряд Маклорена). На жаль, при великому числі членів ряду його поведінка стає важко передбачуваним, і похибка наближення катастрофічно наростає.


Використання можливостей системи Wolfram Mathematica при вивчені математичного аналізу

Рис. 2.6.4. Представлення синусоїдальної функції рядом Тейлора з графічною ілюстрацією його точності


Висновки


У результаті виконання курсової роботи було:

розглянуто програму навчальної дисципліни «Математичний аналіз» та самостійну роботу студентів по цій дисципліні;

розглянуто та проаналізовано сучасні СКМ;

розглянуто теоретичні аспекти системи Wolfram Mathematica;

продемонстровано обчислення границь функцій у WM;

продемонстровано обчислення похідних і інтегралів у WM;

продемонстровано побудову графіків на плоскості та у просторі в WM;

продемонстровано розкладання функцій в ряди Тейлора і Маклорена.

Розглядаючи програму навчальної дисципліни «Математичний аналіз» ми побачили, що дана дисципліна дуже широка і складна, вона охоплює великий об’єм матеріалу. Тому, приблизно 1/3 всіх годин відводиться на самостійну роботу студентів. Використання СКМ у самостійній роботі студентів при вивчені мат. аналізу дає змогу поєднати високі обчислювальні можливості з перевагами графічного подання інформації.

При розгляді сучасних СКМ прийшли до висновку, що на сьогоднішній день існує дуже велике різноманіття цих систем на будь-який смак. Починаючи від малих систем для шкільної освіти Derive і MuPAD, продовжуючи універсальними системами «для всіх» класу Mathcad і закінчуючи гігантами комп’ютерної алгебри – системами Mathematica та Maple. Особливе місце займає елітна матрична система MATLAB з пакетами її розширення. Всі ці системи широко використовуються на Заході, а останнім часом і у нас, у практиці шкільного, вузівського і університетської освіти.

Після розгляду теоретичних відомостей про систему Mathematica можна зробити висновок, що багаті чисельні і символьні можливості цієї системи, потужні графічні можливості (включаючи анімацію), вбудована мова програмування, велика довідкова система і зручні засоби побудови гіпертекстових зв'язків між документами роблять цю систему привабливою як для дослідницької та практичної діяльності, так і для навчання студентів.

Так як система Wolfram Mathematica дозволяє вирішувати широкий спектр завдань, то було продемонстровано лише основну частину можливостей цієї системи при вивчені математичного аналізу.

Підбиваючи підсумки всієї роботи, можна сказати, що сучасні СКМ слід розглядати не тільки як електронні довідники нового покоління, але і як системи для самонавчання та дистанційного навчання математики. Однак для цього вони повинні бути забезпечені грамотно складеними (насамперед у методичному відношенні) електронними уроками або книгами. У той же час, при відсутності таких уроків застосування математичних систем може мати негативні наслідки для освіти – небезпечна підміна навчання основам математики навчанням основам роботи з математичними системами.

Однак, працювати з сучасними СКМ просто, приємно і повчально. Завдяки цьому освоєння системи Mathematica сприймається учнями та студентами з великим інтересом, що служить спонукальним мотивом до їх впровадження в систему освіти, причому не тільки вищої, а й середньої.


Список використаних джерел


Дьяконов В. П. Комп'ютерні математичні системи в освіті. Інформаційні технології. – М.: «Пітер», 1997. –40 с.

Дьяконов В. П. Комп'ютерна математика. Теорія і практика. – М.: «Пітер», 2001. –1296 с.

Дьяконов В. П. Системи комп'ютерної алгебри Derive. – М.: «Пітер», 2002. –374 с.

Жалдак М.І. Комп'ютер на уроках математики. – Посібник для вчителів – Київ: Техніка, 1997. –303 с.

Половко О.М. Mathematica для студента – СПб.: «БХВ-Петербург», 2007. – 368 с.

Рубцов М.О. Математичний аналіз. – Програма навчальної дисципліни для студентів спеціальності «Інформатика». – МДПУ, 2008. - 13с.

Семенов С.П., Славський В.В., Татаринцев П.Б.. Системи комп'ютерної математики. Навчальний посібник для студентів математичного факультету АМУ. – Барнаул: Алт. ун-ту, 2004 . – 128 с.

Слєпкань З.І. Наукові зсади педагогічного процесу у вищій школі. – Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 2005. –239 с.

Електронний підручник з Wolfram Mathematica lib.qrz/book/export/html/10482

Морзеэв Ю.М. Сучасні системи комп’ютерної математики. – Стаття – compress/article.aspx?id=12530&iid=474#begin, 2001.

Житніков В. Г. Комп'ютери, математика і свобода. – Стаття –computerra/gid/266002/, 2006.

Виговський Л.С. Введення в Wolfram Mathematica. – Стаття –exponenta/educat/news/vygovskiy/vygovskiy.asp

www.wolfram

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: