Xreferat.com » Рефераты по математике » Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку

Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку

Курсова робота

"Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку"


Введення


Бурхливий розвиток в останнє десятиліття інформаційних технологій і комп'ютерної техніки сприяє виникненню усе більше складних математичних задач, для рішення яких без застосування чисельних методів потрібне значний час. Дуже часто перед фахівцем виникають задачі, що не вимагають абсолютно точного рішення; як правило, потрібно знайти наближене рішення із заданою погрішністю. Поряд з удосконалюванням комп'ютерної техніки відбувається процес удосконалювання й чисельних методів програмування, що дозволяють за мінімальний відрізок часу одержати рішення поставленої задачі із заданим ступенем точності.

Однієї з таких задач є рішення систем диференціальних рівнянь. Звичайними диференціальними рівняннями можна описати поводження матеріальних крапок у силовому полі, закони хімічної кінетики, рівняння електричних кіл і т.д. Ряд фізичних задач може бути зведені до рішення диференціальних рівнянь або системи диференціальних рівнянь. Задача рішення системи диференціальних рівнянь має важливе прикладне значення при рішенні наукових і технічних проблем. Крім того, вона є допоміжною задачею при реалізації багатьох алгоритмів обчислювальної математики, математичної фізики, обробки результатів експериментальних досліджень. Тому для інженерів надто важливо грамотно знаходити рішення цієї задачі.


1. Постановка задачі


Необхідно вирішити із заданим ступенем точності задачу Коші для системи диференціальних рівнянь на заданому інтервалі [a, b]. Домогтися погрішності на другому кінці не більше 0,0001. Результат одержати у вигляді таблиці значень наближеного й точного рішень у крапках заданого інтервалу. Побудувати графіки отриманих рішень і зрівняти їх з точним рішенням.

Вихідні дані:

– система диференціальних рівнянь виду:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку


– інтервал, на якому шукається рішення: [a, b]

– погрішність, з якої шукається рішення: е

– формулювання задачі Коші в початковій крапці заданого інтервалу: Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядкуu(a)=u, v(a)=v

Вихідні дані:

– таблиця значень наближеного й точного рішень у вузлах заданої сітки;

– графіки отриманих і точних рішень.


2. Опис математичних методів рішення задачі


Конкретна прикладна задача може привести до диференціального рівняння будь-якого порядку або до системи таких рівнянь. Довільну систему диференціальних рівнянь будь-якого порядку можна привести до деякої еквівалентної системи диференціальних рівнянь першого порядку. Серед таких систем виділяють клас систем, дозволених відносно похідній невідомих функцій:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.1)


Диференціальне рівняння або система диференціальних рівнянь має нескінченну множину рішень. Єдині рішення виділяють за допомогою додаткових умов, яким повинні задовольняти шукані рішення. Залежно від виду таких умов розглядають три типи задач, для яких доведене існування й одиничність рішень.

Перший тип – це задачі Коші, або задачі з початковими умовами. Для таких задач крім вихідного рівняння в деякій крапці a повинні бути задані початкові умови, тобто значення функції u1 (a),…, um(a):


u1 (a)=Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку,…, um(a)=Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку(2…2)


До другого типу задач ставляться так звані граничні, або крайові задачі, у яких додаткові умови задаються у вигляді функціональних співвідношень між шуканими рішеннями. Кількість умов повинне збігатися з порядком n рівняння або системи. Якщо рішення задачі визначається в інтервалі x([a, b], то такі умови можуть бути задані як на границях, так і усередині інтервалу.

Третій тип задач для систем диференціальних рівнянь – це задачі на власні значення. Такі задачі відрізняються тим, що крім шуканих функцій u1 (x),…, um(x) у рівняння входять додатково n невідомих параметрів l1, l2,…, ln, які називаються власними значеннями. Для одиничності рішення на інтервалі [a, b] необхідно задати n + m граничних умов.

Розглянемо докладніше задачу Коші. Скористаємося компактним записом задачі (2.1), (2.2) у векторній формі:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.3)


Потрібно знайти Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку на інтервалі [a, b].

Задачу Коші зручніше за все вирішувати методом сіток. Метод сіток полягає в наступному:

1) Вибираємо в області інтегрування впорядковану систему крапок a=x1<x2<…<xn<b, називану сіткою. Крапки xi називають вузлами різницевої сітки, різниця між сусідніми вузлами h=xi-xi-1 – крок сітки. Формула для обчислення кроку рівномірної сітки, заданої на інтервалі [a, b]:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.4)


де nx – кількість вузлів заданої сітки.

2) Рішення Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку шукається у вигляді таблиці значень у вузлах обраної сітки, для чого диференціювання заміняється системою алгебраїчних рівнянь, що зв'язують між собою значення шуканої функції в сусідніх вузлах. Таку систему рівнянь прийнято називати кінцево-різницевою схемою.

Для одержання кінцево-різницевої схеми зручно використовувати метод, відповідно до якого необхідно інтегрувати рівняння (2.3) на кожному інтервалі [xk, xk+1] і розділити отримане вираження на довжину цього інтервалу:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.5)


Далі апроксимуємо інтеграл у правій частині однієї із квадратурних формул і одержуємо систему рівнянь щодо наближених невідомих значень шуканих функцій, які на відміну від точних позначимо Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку. При цьому виникає погрішність?, обумовлена неточністю апроксимації:


ε(h)=|| Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку|| (2.6)


Відповідно до основної теореми теорії методу сіток (теорема Лакса), для стійкої кінцево-різницевої схеми при прагненні кроку h до нуля погрішність рішення прагне до нуля з тим же порядком, що й погрішність апроксимації:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.7)


де З0 – константа стійкості, p – порядок апроксимації.

Тому для збільшення точності рішення необхідно зменшити крок сітки h.

На практиці застосовується множина видів кінцево-різницевих схем, які підрозділяються на одно крокові, багатокрокові схеми й схеми із дробовим кроком.


Одно крокові схеми – Метод Ейлера

Заміняємо інтеграл у правій частині рівняння (2.5) по формулі лівих прямокутників:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.8)


Одержимо:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.9)


де k=0,1,2,…, n.

Схема явна стійка. У силу того, що формула для лівих прямокутників має погрішність другого порядку, точність ε(h) першого порядку. Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку

– Неявна схема 1-го порядку

Використовуючи формулу правих прямокутників, одержимо:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.10)


Ця схема нерозв'язна в явному виді відносно Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, тому проводиться ітераційна процедура:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.11)


де s=1,2,… – номер ітерації. Звичайно схема сходиться дуже швидко – 2–3 ітерації. Неявна схема першого порядку ефективніше явної, тому що константа стійкості З0 у неї значно менше.

– Метод Ейлера-Коші

Обчислення проводяться у два етапи: етап прогнозу й етап корекції.

На етапі прогнозу визначається наближене рішення на правому кінці інтервалу по методу Ейлера:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.12)


На етапі корекції, використовуючи формулу трапецій, уточнюємо значення рішення на правому кінці:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.13)


Тому що формула трапецій має третій порядок точності, то порядок погрішності апроксимації – дорівнює двом.

– Неявна схема 2-го порядки (метод Ейлера-Коші)

Використовуючи в (2.5) формулу трапецій, одержимо:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.14)


Схема не дозволена в явному виді, тому потрібна ітераційна процедура:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.15)


де s=1,2,… – номер ітерації. Звичайно схема сходиться за 3–4 ітерації.

Тому що формула трапецій має третій порядок точності, то погрішність апроксимації – другий.

Схеми із дробовим кроком

– Схема предиктор-коректор (Рунге-Кутта) 2-го порядки

Використовуючи в (2.5) формулу середніх, одержимо:

Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (2.16)


де Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку – рішення системи на середині інтервалу [xk, xk+1]. Рівняння явно дозволене відносно Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, однак у правій частині присутня невідоме значення Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку. Тому спочатку рахують Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (предиктор):


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку. (2.17)


Потім Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (коректор) по формулі (2.16). Схема має перший порядок погрішності.

– Схема Рунге-Кутта 4-го порядку

Використовуючи в (2.5) формулу Симпсона, одержимо:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.18)


Найбільше часто розраховують неявне по Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку рівняння за наступною схемою:

Спочатку розраховують предиктор виду:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.19)


потім коректор по формулі:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.20)

Оскільки формула Симпсона має п'ятий порядок погрішності, то точність? (h) – четвертого порядку.

Багатокрокові схеми

Багатокрокові методи рішення задачі Коші характеризуються тим, що рішення в поточному вузлі залежить від даних не в одному попередньому або наступному вузлі сітки, як це має місце в одно крокових методах, а залежить від даних у декількох сусідніх вузлах.

Ідея методів Адамса полягає в тім, щоб для підвищення точності використовувати обчислені вже на попередніх кроках значення Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку

Якщо замінимо в (2.5) вираження інтерполяційним багаточленом Ньютона, побудованого по вузлах Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, то після інтегрування на інтервалі Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку одержимо явну схему Адамса. Якщо замінимо в (2.5) вираження на багаточлен Ньютона, побудованого по вузлах Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, то одержимо неявну інтерполяційну схему Адамса.

– Явна екстраполяційна схема Адамса 2-го порядки


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядкуРішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.21)


Схема двох крокова, тому необхідно для розрахунків знайти за схемою Рунге-Кутта 2-го порядку Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, після чого Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, … обчислюють по формулі (2.21)

– Явна екстраполяційна схема Адамса 3-го порядки


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (2.22)


Схема двох крокова, тому необхідно спершу знайти Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку й Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку за схемою предиктор-коректор 4-го порядку, після чого Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, … обчислюють по формулі (2.22).

3. Опис використовуваного методу


Для рішення системи диференціальних рівнянь обрана неявна схема Адамса 3-го порядки, як одна з найбільш точних схем для рішення задачі Коші. Щоб прийти до неявної схеми Адамса, замінимо вираження в рівнянні:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (3.1)


інтерполяційним багаточленом Ньютона 2-го порядки, виду:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку (3.2)


Після інтегрування отриманого вираження на інтервалі Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, приходимо до рівняння неявної схеми Адамса 3-го порядки:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку. (3.3)


Дана схема не дозволена явно відносно Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, тому спочатку необхідно обчислити Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку будь-яким підходящим методом, наприклад методом Рунге-Кутта четвертого порядку. Потім для знаходження Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку потрібно використовувати метод простої ітерації:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (3.4)


де s=1,2,3,… – номер ітерації. Умова виходу із циклу ітераційної процедури:

Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, (3.5)


де? – задана погрішність.

Початкове наближення задається формулою для явної схеми Адамса 2-го порядки:


Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку. (3.6)


Схема стійка, сходиться швидко. Найчастіше досить однієї ітерації. Порядок погрішності? (h) неявної схеми Адамса третього порядку дорівнює чотирьом.


4. Опис блок-схеми алгоритму


При розробці програми були побудовані блок-схеми алгоритму програми, що спрощують процес проектування й полегшують розуміння вихідного коду готової програми (див. Додаток 1).

Блок-схема алгоритму умовно розбита на 11 блоків.

Головна функція програми відповідає за обробку події створення форми, взаємодія зі стандартним компонентом Tсhart, а також за реалізацію рішення системи диференціальних рівнянь неявною схемою Адамса 3-го порядки. Блок-схема алгоритму рішення задачі Коші розбитий умовно на 35 блоків:

1-й блок відповідає за ручне уведення інтервалу [a, b], на якому шукається рішення системи; кількості кроків сітки nx; крок висновку результатів на екран np; рядків u1 і v1, що відповідають рівнянням системи; значення шуканих функцій на початку заданого інтервалу; припустима погрішність e.

У другому блоці відбувається обчислення кроку h і установка поточного вузла на x=a. Блок 3 – функція перетворення вихідних записів рівнянь системи в рівносильні їм рядка з формою записом математичних операцій (див. далі «алгоритм зворотного польського запису»). Як аргументи функції виступають уведені раніше рядка u1 і v1.

Блоки 4–15 – розрахунок перших 2-х крапок заданої сітки методом Рунге-Кутта 4-го порядку. У даних блоках і далі використовується користувальницька функція FPR, що розраховує значення рівнянь, що вводяться користувачем, у вузлах заданої сітки. Як аргументи функції виступають: уже перетворені у зворотний польський запис рядка, що задають рівняння системи; поточне значення x; значення шуканих функцій на попередньому кроці (умовно позначаємо Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку).

У блоках 16–34 у циклі (16) розраховуються значення шуканих рішень у вузлах 2-nx заданої сітки неявною схемою Адамса 3-го порядки. Цикл 21–29 здійснює ітераційну процедуру неявної схеми. Умова виходу із цього циклу – виконання нерівності de<e, де de – найбільший з модулів Рішення систем диференціальних рівнянь за допомогою неявної схеми Адамса 3-го порядку, e – задана точність. Оскільки на екран виводяться значення шуканих функцій не у всіх вузлах, а тільки у вузлах з номером, кратним кроку висновку nx, що вводиться із клавіатури, то блоки 33–34 здійснюють вибір цих вузлів.

Перетворення у зворотний польський запис відбувається за наступними правилами:

Розглядаємо по черзі кожний символ:

1. Якщо цей символ – число (або змінна), то просто поміщаємо його у вихідний рядок.

2. Якщо символ – знак операції (+, -, *, /,^), то перевіряємо пріоритет даної операції. Операція піднесення в ступінь має найвищий пріоритет (дорівнює 4). Операції додавання й вирахування мають менший пріоритет (дорівнює 2). Найменший пріоритет (дорівнює 1) має відкриваюча дужка.

Одержавши один із цих символів, ми повинні перевірити стек:

а) Якщо стік усе ще порожній, або символи, що перебувають у ньому (а перебуває в ньому можуть тільки знаки операцій і відкриваюча дужка) мають менший пріоритет, чим пріоритет поточного символу, те поміщаємо поточний символ у стек.

б) Якщо символ, що перебуває на вершині стека має пріоритет, більший або дорівнює пріоритету поточного символу, те витягаємо символи зі стека у вихідний рядок доти, поки виконується ця умова; потім переходимо до пункту а).

3. Якщо поточний символ – відкриваюча дужка, то поміщаємо її в стек.

4. Якщо поточний символ – закриваюча дужка, то витягаємо символи зі стека у вихідний рядок доти, поки не зустрінемо в стеці відкриваючу дужку (тобто символ із пріоритетом, рівним 1), яку варто просто знищити. Закриваюча дужка також знищується.

Якщо весь вхідний рядок розібраний, а в стеці ще залишаються знаки операцій, витягаємо їх зі стека у вихідний рядок.

Згідно із цими правилами створений модуль «Unit3.cpp», що містить функцію перетворення рядка у зворотний польський запис OPZ (блок 3 у блок-схемі алгоритму), алгоритм якої наведений у додатку. У даному модулі використані також допоміжні функції PUSH, PRIOR, DEL. Функція PUSH записує в стек, на вершину якого вказує HEAD, символ a. Повертає покажчик на нову вершину стека. Функція PRIOR обчислює пріоритет поточного символу, природно, лише в тому випадку, якщо поточний символ – математична операція. Функція DEL видаляє символ.

Для роботи з отриманим зворотним польським записом створена функція (блок 4),

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: