Внутрішньоаптечний контроль якості
Збереження. Список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла і вологи.
Вища разова доза усередину 0,1 г.
Вища добова доза усередину 0,25 г.
Вища разова доза внутрішньом’язово 0,05 г.
Вища добова доза внутрішньом’язово 0,15 г.
Saccharum lactis Цукор молочний
Опис. Білі кристали чи білий кристалічний порошок 6eз запаху, слабкого солодкого смаку.
Розчинність. Легко розчинний у воді, дуже мало розчинний у спирті, практично нерозчиниме в ефірі і хлороформі.
Збереження. У добре укупореній тарі.
Зворотній бік ППК
Перед готуванням спочатку визначаємо масу кожного інгредієнта на всі дози порошків. Для цього масу однієї дози лікарської речовини (по рецепту) множимо на число доз, зазначених у рецепті:
m(Димедролу) = 0,05 * 6 = 0,3 г
m(Цукру) = 0,3 * 6 = 1,8 г
Потім визначаємо розважування - дозу складного порошку на один прийом. Для цього загальну масу порошкової суміші поділяють на число прописаних доз
m(1 дози) = (0,3 + 1,8) / 6 = 0,35 г.
Лицьовий бік ППК
Дата № рецепта
Sacchari 1,8
Dimedroli 0,3
---------------------------------
m(1 дози) = / 6 = 0,35 № 6
Приготував:
Перевірив:
У ступці розтирають 1,8 г цукру, після чого залишають у ступці приблизно 0,3 - 0,4 г, а залишок цукру висипають на капсулу. Потім поміщають у ступку 0,3 г димедролу, ретельно змішують з цукром, частинами додають залишок цукру, змішують до однорідності. Перед додаванням кожної наступної порції цукру знімають за допомогою целулоїдної пластинки зі стінок ступки і товкачика порошкову суміш, що прилипла до них. Отриману суміш розважують на 6 доз по 0,35 г у парафіновані капсули.
Порошки повинні бути однорідними при розгляді неозброєним оком і мати розмір часток не більш 0,160 мм.
Відхилення, припустимі в масі дозованих порошків: ± 5%
Відхилення = 0,35 * 5% / 100 = ±0,02
Тобто маса 1 дози повинна бути = 0,35 ± 0,02 = 0,33 - 0,37 г.
Збереження. В упакуванні, що охороняє від зовнішніх впливів і забезпечує стабільність препарату протягом зазначеного терміну придатності, у сухому і, якщо необхідно, прохолодному, захищеному від світла місці.
Рецепт № 3
Візьми: Цинку оксиду 10,0
Води очищеної 100 ml
Змішай. Дай. Познач. Для примочок.
Rp.: Zincioxydi 10,0
Aquae purificatae 100 ml
Misce. Da. Signa. Для примочок.
ЛФ - Суспензія для зовнішнього застосування, до складу якої входить гідрофільна речовина - цинку оксид. Ліки можуть бути виготовлені.
Zinci oxydum Цинку окис
Опис. Білий чи білий з жовтуватим відтінком аморфний порошок без запаху. Поглинає вуглекислоту повітря.
Розчинність. Практично нерозчинний у воді і спирті, розчинний у розчинах лугів, розведених мінеральних кислотах, а також в оцтовій кислоті.
Збереження. У добре укупореній тарі.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0-6,8.
Зберігання у закритих посудинах.
Лицьовий бік ППК
Дата № рецепта
Zinci oxydi 10,0
Aquae purificatae 100 ml
---------------------------------------------
V(заг) = 110ml
Приготував:
Перевірив:
10,0 г цинку оксиду розтирають у ступці спочатку в сухому вигляді, а потім додають 4-6 мл води і ретельно розтирають, щоб забезпечити максимальне диспергування. Потім частинами додають решту води і переносять у флакон для відпуску, намагаючись шляхом змивання зі стінок ступки кількісно перенести диспергований цинку оксид. Оформляють етикетками "Зовнішнє" і "Перед уживанням збовтувати".
Відхилення в змісті діючих речовин у 1 г (мл) суспензії не повинне перевищувати ±10%. Тобто загальне відхилення = 10% * 110 мл / 100 = ±11 мл
Загальний об’єм повинен бути = 110 ± 11 мл = 99 - 121 мл
При збовтуванні суспензії протягом 1-2 хв, повинен спостерігатися рівномірний розподіл часток твердої фази в рідкому дисперсійному середовищі.
Збереження. В упакуванні, що забезпечує стабільність при збереженні і транспортуванні і, якщо необхідно, у прохолодному місці.
Рецепт №4
Візьми: Емульсії олії персикової 100,0
Кофеїну-бензоату натрію 0,5
Змішай. Дай. Познач. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
Rp.: Emulsi olei Persicorum 100,0
Coffeini-natrii benzoatis 0,5
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
ЛФ - Олійна емульсія типу О / В с водорозчинною речовиною - кофеїн-бензоатом натрію (список Б).
Перевіряємо дози:
ВРД = 0,5 г.
ВДД = 1,5 г.
Кількість доз = 100,5/15 = 7 раз
РД = 0,5/7 = 0,07 Доза не завищена
ДД = 0,07 * 3 = 0,21 Доза не завищена
Ліки можуть бути виготовлені
Стаття 173. Coffeinum-natrii benzoas Кофеїн-бензоат натрію
Опис. Білий порошок без запаху, слабко гіркого смаку.
Розчинність. Легко розчинний у воді, важко розчинний у спирті.
Збереження. Список Б. У добре укупореній тарі.
Вища разова доза усередину 0,5 г.
Вища добова доза усередину 1,5 г.
Вища разова доза під шкіру 0,4 г.
Вища добова доза під шкіру 1,0 г.
Зворотній бік ППК.
V(води) = 100 - (7,5 + 5,0 + 10,0) = 77,5 мл.
Лицьовий бік ППК.
Дата № рецепта
Gelatosae 5,0
Aquae purificatae 85 ml
Olei Persicorum 10,0
Coffeini-natrii benzoatis 0,5
-----------------------------------------
V(заг) = 100,5
Приготував:
Перевірив:
У порцелянову (фарфорову) ступку поміщають 5,0 г желатози і ретельно її розтирають, потім додають 7,5 мл води, змішують, одержують гідрозоль, а потім поступово (краще по краплях) додають 10,0 г персикової олії при ретельному розтиранні й емульгуванні. Масу кілька разів зі стінок ступки і товкачика збирають целулоїдною пластинкою. Перевіряють готовність первинної емульсії, і потім до неї поступово додають воду - 77,5 мл
Оскільки в емульсію входить кофеїн-бензоат натрію, то для його розчинення залишають приблизно 20-25 мл води, а рештою води розбавляють первинну емульсію. Після цього додають розчин кофеїн-бензоату натрію.
Розчини повинні бути прозорими, у порівнянні з водою для ін'єкцій чи відповідним розчинником.
Відхилення маси вмісту однієї склянки від середньої маси не повинне перевищувати ±15%. Тобто загальне відхилення = 15% * 100,5 мл / 100 = ±15 мл. Загальний об’єм повинен бути = 100,5 ± 15,0 мл = 85,5 - 115,5 мл
Також проводять випробування однорідності дозування. Вміст діючої речовини не повинний відхилятися від номінального більш ніж на ±15%.
Збереження. В упакуванні, що забезпечує стабільність препарату протягом зазначеного в приватних статтях терміну придатності.
Рецепт № 5
Візьми: Миш'яковистого ангідриду 0,03
Екстракту та порошку кореня солодки скільки потрібно
нехай утворяться пілюлі №30
Дай. Познач. По 1 пілюлі 3 рази в день.
Rp.: Acidi arsenicosi anhydrici 0,03
Extracti et pulveris radicis Glycyrrhizae q. s.,
ut fiant pilulae №30
Da. Signa. По 1 пілюлі 3 рази в день.
ЛФ - Пілюлі, що містять важкорозчинну особливо отруйну речовину - миш'яковистий ангідрид - у кількості, що не зважується.
Спочатку перевіряють дози.
ВРД = 0,005 г.
ВДД = 0,015 г.
РД = 0,03/30 = 0,001 г. Доза не завищена
ДД = 0,001 * 3 = 0,003 г. Доза не завищена
Лікарська форма може бути виготовлена.
Зворотній бік ППК.
Оскільки миш'яковистий ангідрид виписаний у кількості, що не зважується, його беруть у вигляді тритурації.
До виготовлення необхідно розрахувати кількості лікарських і допоміжних речовин. У рецепті маса пілюль не зазначена. У такому випадку готують пілюлі масою 0,2 г кожна. Тому передбачувана маса всіх прописаних пілюль буде:
m(заг) = 0,2 * 30 = 6,0 г.
Тритурації миш'яковистого ангідриду (1: 10) слід взяти:
m(тритурації) = 0,03 * 10 = 0,3 г.
При використанні сухого екстракту його необхідно взяти приблизно одну шосту від усієї пілюльної маси, тобто:
m(сухого екстракту) = 6 * (1/6) = 1,0 г,
а також додати гліцеринову воду в кількості 10-30% від сухого екстракту, тобто: m(гліцеринової води) = 1 * 30% / 100 = 0,3 г.
Кількість порошку кореня солодки розраховують по різниці між передбачуваною масою пілюль і масою всіх інших інгредієнтів:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,3 + 1,0 + 0,3) = 4,4 г.
Лицьовий бік ППК.
Pulveris radicis Glycyrrhizae 4,4
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Extracti radicis Glycyrrhizae 1,0
Aqua glycerini 0,3
---------------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
Спочатку в ступці подрібнюють порошок кореня солодки. Вибирають його на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Одержують за вимогою тритурацію миш'яковистого ангідриду, висипають у ступку, змішують. Додають сухий екстракт солодки, потім краплями гліцеринову воду, перемішують і ущільнюють пілюльну масу рештою порошку кореня солодки до одержання необхідної консистенції.
Готова пілюльна маса повинна бути пластичною, не прилипати до стінок ступки і товкачика. її збирають на голівці товкачика, знімають пергаментною капсулою, зважують (масу пілюль відзначають у ППК і на звороті сигнатури). З отриманої маси викачують на склі пілюльної машинки кульку, потім стержень. Пілюльний стержень повинен бути довжиною на весь різак пілюльної машинки (на 30 пілюль). Його поміщають на нижній різак і зворотно-поступальними рухами верхнього різака розрізають на 30 пілюль Формують пілюлі за допомогою ролика, підраховують на трикутнику Движеннікова.
У тару для відпуску поміщають 1,0 г лікоподію, переносять пілюлі, струшують, закупорюють і оформляють до відпуску. У ППК обов'язково вказують загальну масу пілюль, розважку і чим обсипані пілюлі.
Рецепт № 6
Візьми: Миш'яковистого ангідриду 0,03
Екстракту та порошку кореня солодки скільки потрібно
нехай утворяться пілюлі №30
Дай. Познач. По 1 пілюлі 3 рази в день.
Rp.: Acidi arsenicosi anhydrici 0,03
Extracti et pulveris radicis Glycyrrhizae q. s.,
ut fiant pilulae №30
Da. Signa. По 1 пілюлі 3 рази в день.
ЛФ - Пілюлі, що містять важкорозчинну особливо отруйну речовину - миш'яковистий ангідрид (Список А) - у кількості, що не зважується.
Перевірка доз
ВРД = 0,005 г.
ВДД = 0,015 г.
РД = 0,03/30 = 0,001 г. Доза не завищена
ДД = 0,001 * 3 = 0,003 г. Доза не завищена
Лікарська форма може бути виготовлена.
Acidum arsenicosum anhydricum Мышьяковистый ангідрид
Опис. Важкі білі фарфоровидні чи склоподібні шматки часто шаруватої структури, з раковистим зламом, чи важкий білий порошок.
Розчинність. Дуже повільно розчинний у воді (68-80 ч,), легко розчинний у соляній кислоті, гліцерині, а також у розчинах їдких лугів і карбонатів лужних металів. Зберігання. Список А. У добре укупорених банках. У тій же шафі зберігають усі прилади, необхідні для відпуску препарату.
Вища разова доза усередину 0,005 г.
Вища добова доза усередину 0,015 г.
Radix Glycyrrhizae Корінь солодки Лакричний корінь
Зібрані в різний час року корені і підземні втечі багаторічних дикоростучих трав'янистих рослин солодки голої - Glycyrrhiza glabra L, і солодки уральської - Glycyrrhiza uraiensis Fisch., сем. бобових - Leguminosae.
У медииинской практиці застосовують неочищені корені солодцю - radix Glycyrrhizae naturalis і корені, очищені від пробки, - radix Glycyrrhizae mundata.
Зберігання.
На складах: цільний корінь - у стосах, різаний - у мішках, порошок - у подвійних мішках (внутрішній - багатошаровий паперовий, зовнішній - тканьовий);
В аптеках: різаний солодковий корінь - у шухлядах, порошок - у банках.
Зворотній бік ППК.
Оскільки миш'яковистий ангідрид виписаний у кількості, що не зважується, його беруть у вигляді тритурації.
До виготовлення необхідно розрахувати кількості лікарських і допоміжних речовин.
У рецепті маса пілюль не зазначена. У такому випадку готують пілюлі масою 0,2 г кожна. Тому передбачувана маса всіх прописаних пілюль буде:
m(заг) = 0,2 * 30 = 6,0 г.
Тритурації миш'яковистого ангідриду (1: 10) слід взяти:
m(тритурації) = 0,03 * 10 = 0,3 г.
При використанні сухого екстракту його необхідно взяти приблизно одну шосту від усієї пілюльної маси, тобто:
m(сухого екстракту) = 6 * (1/6) = 1,0 г,
а також додати гліцеринову воду в кількості 10-30% від сухого екстракту, тобто: m(гліцеринової води) = 1 * 30% / 100 = 0,3 г.
Кількість порошку кореня солодки розраховують по різниці між передбачуваною масою пілюль і масою всіх інших інгредієнтів:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,3 + 1,0 + 0,3) = 4,4 г.
Лицьовий бік ППК
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Відпустив:
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Отримав:
17/02/2009 Рецепт №10
Pulveris radicis Glycyrrhizae 4,4
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Extracti radicis Glycyrrhizae 1,0
Aqua glycerini 0,3
---------------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
Спочатку в ступці подрібнюють порошок кореня солодки. Вибирають його на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Одержують за вимогою тритурацію миш'яковистого ангідриду, висипають у ступку, змішують. Додають сухий екстракт солодки, потім краплями гліцеринову воду, перемішують і ущільнюють пілюльну масу рештою порошку кореня солодки до одержання необхідної консистенції.
Готова пілюльна маса повинна бути пластичною, не прилипати до стінок ступки і товкачика. її збирають на голівці товкачика, знімають пергаментною капсулою, зважують (масу пілюль відзначають у ППК і на звороті сигнатури). З отриманої маси викачують на склі пілюльної машинки кульку, потім стержень. Пілюльний стержень повинен бути довжиною на весь різак пілюльної машинки (на 30 пілюль). Його поміщають на нижній різак і зворотно-поступальними рухами верхнього різака розрізають на 30 пілюль Формують пілюлі за допомогою ролика, підраховують на трикутнику Движеннікова.
У тару для відпуску поміщають 1,0 г лікоподію, переносять пілюлі, струшують, закупорюють і оформляють до відпуску. У ППК обов'язково вказують загальну масу пілюль, розважку і чим обсипані пілюлі.
Рецепт № 7
Rp.: Phenobarbitali 0,3
Iodi 0,01
Kalii iodidi 0,1
Extracti Valerianae 2,0
Massae pilularam q. s.
ut fiant pilulae №30
Da. Signa. По 1 пілюлі З рази в день.
Пілюлі з леткою сильнодіючою речовиною - йодом, прописаним у кількості, що не зважується, розчинним у водних розчинах калію йодиду, фенобарбіталом - важкорозчинною, сильнодіючою одурманюючою речовиною, калію йодидом - світлочутливою, добре розчинною у воді речовиною.
За загальними правилами перевіряють норму відпуску, разову і добову дози фенобарбіталу.
ВРД = 0,2 г.
ВДД = 0,5 г.
РД = 0,3/30 = 0,01 г. Доза не завищена
ДД = 0,01 * 3 = 0,03 г. Доза не завищена
Перевірка доз йоду має свої особливості, оскільки у фармакопеї не приведені вищі разові і добові дози йоду кристалічного і їх потрібно розрахувати. Вища разова і добова дози 5% спиртового розчину йоду по фармакопеї 20 і 60 крапель відповідно. У таблиці крапель знаходять, що 1 мл 5% розчину йоду відповідає 48 краплям. Виходячи з концентрації, 1 мл (чи 48 крапель) 5% розчину йоду містять 0,05 г йоду кристалічного. Тоді вища разова доза йоду буде дорівнювати кількості кристалічного йоду, що міститься в 20 краплях розчину, тобто:
ВРД = 20 * 0,05/48 = 0,021 г.
Вища добова доза, розрахована аналогічно, дорівнює:
ВДД = 60 * 0,05/48 = 0,063 г.
Порівнюємо розраховані кількості з лікувальною разовою і добовою дозами кристалічного йоду по рецепту:
РД = 0,01/30 = 0,00033 г Доза не завищена
ДД = 0,00033 * 3 = 0,00099 г Доза не завищена
Зворотній бік ППК.
При виготовленні пілюль за даним прописом зазвичай користуються концентратом - 5% розчином йоду в 50% розчині калію йодиду. Склеююча речовина - лікувальний густий екстракт валеріани, прописаний лікарем. Ущільнювати пілюльну масу краще порошком кореня солодки. Спочатку розраховують кількості інгредієнтів. Передбачувана маса пілюль:
m(заг) = 0,2 * 30 = 6,0 г.
Розчину йоду 5% (1: 20) у 50% розчині калію йодиду необхідно взяти: m(розчину йоду) = 0,01 * 20 = 0,2 мл.
Невеликі кількості рідини зазвичай відмірюють краплями, тому переводять цей об'єм у краплі:
gtts = 0,2 * 48 = 10 кр.
Порошку кореня солодки потрібно взяти:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,2 + 0,3 + 2,0) = 3,5 г.
Лицьовий бік ППК.
Дата
Phenobarbitali 0,3
Видав:
Дата
Phenobarbitali 0,3
Отримав:
Дата № рецепта
Pulveris radicis Glycyrrhizae 3,5
Phenobarbitali 0,3
Solutionis Iodi 5% gtts Х
Kalii iodidi 0,1
Extracti Valerianae 2,0
-----------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
У ступку поміщають порошок кореня солодки, подрібнюють і вибирають на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Додають отриманий за вимогою фенобарбітал, змішують, краплями додають розчин йоду в калію йодиді. На кружечку пергаментного паперу відважують густий екстракт валеріани, переносять у ступку, змішують. Ущільнюють рештою порошку кореня солодки до одержання пілюльної маси необхідної консистенції. Потім за загальними правилами викачують пілюлі, обсипають лікоподієм і оформляють до відпуску.
Рецепт № 8
Візьми: Ефедрину гідрохлориду 0,1
Дімедролу 0,2
Ментолу 0,3
Цинку оксиду 2,0
Ланоліну 8,0
Вазеліну 20,0
Змішай, щоб утворилась мазь
Дай. Познач. Мазь для носа.
Rp.: Ephedrini hydrochloridi 0,1
Dimedroli 0,2
Mentholi 0,3
Zinci oxydi 2,0
Lanolini 8,0
Vaselini 20,0
Misce, fiat unguentum
Da. Signa. Мазь для носа.
ЛФ - Комбінована мазь: стосовно ментолу - мазь-розчин, ефедрину гідрохлориду і димедролу (легко розчинні у воді) - мазь-емульсія, цинку оксиду (не розчинний ні у воді, ні в основі) - мазь-суспензія зі вмістом твердої фази більше 5%.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07. 2005). Рецепт оформлений вірно. Дози не перевіряємо. Лікарська форма може бути виготовлена.
Dimedrolum Димедрол
β-диметиламіноетилового ефіру бензгидрола гідрохлорид
Опис. Білий дрібнокристалічний порошок, без запаху чи з слобко вловимим запахом, гіркого смаку, викликає на язиці почуття оніміння. Гігроскопічний.
Розчинність. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний в спирті і хлороформі, дуже мало розчинний в ефірі і бензолі.
Зберігання. Список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла і вологи.
Вища разова доза усередину 0,1 г.
Вища добова доза усередину 0,25 г.
Вища разова доза внутрішньом’язово 0,05 г.
Вища добова доза внутрішньом’язово 0,15 г.
Zinci oxydum Цинку окис
Опис. Білий чи білий з жовтуватим відтінком аморфний порошок без запаху. Поглинає вуглекислоту повітря.
Розчинність. Практично нерозчинний у воді і спирті, розчинний у розчинах лугів, розведених мінеральних кислотах, а також в оцтовій кислоті.
Зберігання. У добре укупореній тарі.
Mentholum Ментол l-2-изопропил-5-метилциклогексанол-1, С10Н20О
Опис. Безбарвні кристали із сильним запахом перцевої м'яти і смаком, що холодить. Летучий при звичайній температурі і переганяється з водяною парою. При розтиранні препарату з рівною кількістю камфори, хлоралгідрату, фенолу, чи резорцину тимолу утворяться рідини.
Розчинність. Дуже мало розчинний у воді, дуже легко розчинний у 95% спирті, ефірі, оцтовій кислоті, легко розчинний у рідкому парафіні і жирних оліях.
Температура плавлення 41 - 44°.
Питоме обертання від - 49° до - 51° (10% розчин у 95% спирті).
Зберігання. У добре укупореній тарі, у прохолодному місці.
Oleum Vaselini Олія вазелінова
Опис. Безбарвна масляниста нефлюоресцируюча рідина без запаху і смаку. Розчинність. Препарат практично нерозчинний у воді і спирті. Розчинний в ефірі, хлороформі, бензині. Змішується з рослинними оліями, крім касторового.
Густина 0,875 - 0.890. Температура застигання не вище - 5°.
Зберігання. У закритій скляній тарі, у захищеному від світла місці.
Ephedrini hydrochioridum Ефедрину гідрохлорид
Опис. Безбарвні голчасті кристали чи білий кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку.
Розчинність. Легко розчинний у воді, розчинний у 95% спирті, практично нерозчинний в ефірі.
Зберігання. Список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла.
Вища разова доза усередину і під шкіру 0,05 г.
Вища добова доза усередину і під шкіру 0,15 г.
Lanolinum anhydricum Ланолін безводний
Опис, Ланолін являє собою очищену жироподібну речовину, що складається зі складних ефірів високомолекулярних спиртів та кислот і вільних високомолекулярних спиртів. Густа в’язка маса буро-жовтого кольору, слабкого своєрідного запаху.
Розчинність. Практично нерозчинний у воді, дуже важко розчинний у 95% спирті, легко розчинний у ефірі, хлороформі, ацетоні і бензині. При розтиранні з водою препарат поглинає близько 150% води без втрати мазеподібної консистенції.
Зберігання. У добре укупорених банках, заповнених доверху, у прохолодному, захищеному від світла місці.
Примітка: Якщо прописаний ланолін, відпускають ланолін водний.
Зворотній бік ППК
m(заг) = 0,1 + 0,2 + 0,3 + 2,0 + 8,0 + 20,0 = 30,6
m(Ланоліну водного 30%) = 8,0
m(води) = 8,0 * 30% / 100 = 2,4 мл
m(Ланоліну безводного) = 8,0 - 2,4 = 5,6
Лицьовий бік ППК
Дата № рецепта
Vaselini 20,0
Mentholi 0,3
Zinci oxydi 2,0
Ephedrini hydrochloridi 0,1
Dimedroli 0,2
Aquae purificatae 2,4 ml
Lanolini anhydrici 5,6
-------------------------------------------------
m(заг) = 30,6
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
У порцеляновій (фарфоровій) випарювальній чашці на водяній бані розплавляють близько 1/3-1/4 частини вазеліну при температурі не вище 50 °С і в ньому розчиняють 0,3 г ментолу. У теплу суху ступку поміщають 2,0 г цинку оксиду і ретельно розтирають з невеликою кількістю (= 1,0 г) розчину ментолу у вазеліні, потім додають решту розчину ментолу у вазеліні і перемішують до відсутності окремих видимих часток цинку оксиду. Отриману масу знімають целулоїдною пластинкою зі стінок ступки і поміщають на край ступки (чи зсувають до носика). У ступку, що звільнилася, поміщають 0,1 г ефедрину гідрохлориду і 0,2 г димедролу і розчиняють у 2,4 мл води (30% водного ланоліну). До розчину додають 5,6 г ланоліну безводного і змішують до повного поглинання рідкої фази. Отриману емульсію ретельно змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і вазеліном, що залишився, до одержання однорідної маси ясно-жовтого кольору з характерним запахом ментолу.
Готову мазь переносять зі ступки в банки за допомогою шпателя і целулоїдної пластинки, якою збирають мазь спочатку з товкачика, а потім зі стінок ступки. Банки слід підбирати по обсягу мазі. При заповненні банки маззю не повинно залишатися вільних просторів (порожнечі), для чого необхідно вносити мазь окремими порціями й ущільнювати постукуванням дна банки об долоню.
Відповідно до вказівок ДФ XI всі мазі слід зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці в добре закупорених банках.
Мазі, приготовлені в аптеках, - не більше 10 днів при температурі не вище 25 °С чи в холодильнику (3-5 °С).
Якість приготовлених мазей оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто перевіряють документацію (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, відсутність розшаровування і механічних включень, відхилень у масі. Визначення справжності проводять візуально за зовнішнім виглядом та органолептичними ознаками (запах, колір та ін), які залежать від властивостей складових лікарських речовин та використаних мазевих основ.
Однорідність мазей визначають по величині часток твердої фази (ДФ XI). Для цього використовують біологічний мікроскоп, оснащений окулярним мікрометром МОБ-1 при збільшенні окуляра 15х об'єктива 8х. Ціну поділки окулярного мікрометра вивіряють по об'єкт-мікрометру для проникаючого світла (ОПМ). Пробу мазі відбирають, як зазначено в статті "Добір проб лікарських засобів", і вона повинна бути не менше 5,0 г. Якщо концентрація лікарських речовин у мазях перевищує 10%, то їх розбавляють відповідною основою до вмісту близько 10% і перемішують. При доборі слід уникати подрібнення часток.
Важливий критерій якості мазей - показники їх структурно-механічних (реологічних) властивостей. Консистенція мазей впливає на процеси їх виготовлення і розфасовки, намазуваності мазей і вивільнення з них лікарських речовин.
Один з важливих факторів, від яких залежить консистенція, - це гранична напруга зсуву, яка характеризує здатність мазі чинити деякий опір при намазуванні та еструзії (здатності видавлюватися з туб, дозаторів і т.п.).
Важливими реологічними характеристиками мазей є пластична в'язкість, яку можна визначити на ротаційному віскозиметрі, а також пластична міцність, що визначається на конічному пластометрі.
Рецепт № 9
Візьми: Осарсолу 1,5
Йоду 0,06
Калію йодиду 0,3
Натрію гідрокарбонату 4,0
Гліцерину 15,0
Воду очищену 15 мл
Змішай. Дай. Познач. Для піхвових тампонів.
Rp.: Osarsoli 1,5
Iodi 0,06
Kalii iodidi 0,3
Natrii hydrocarbonatis 4,0
Glycerini 15,0
Aquae purificatae 15ml
Misce. Da. Signa. Для піхвових тампонів.
Осарсол - препарат миш'яку (список А). Дуже мало розчинний у воді, легко - у розчині натрію гідрокарбонату. У даному випадку в результаті реакції нейтралізації утворюється водорозчинна сіль осарсолу. Дози не перевіряємо, оскільки ЛФ для зовнішнього застосування.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07. 2005). Рецепт оформлений вірно. Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0-6,8.
Зберігання. У закритих посудинах.
Osarsolum Осарсол C8Hl0AsNO5
Опис. Білий кристалічний порошок без запаху.
Розчинність, Дуже мало розчинний у воді і спирті, розчинний у розчинах гідрокарбонату натрію, їдких лугів і аміаку.
Зберігання. Список А. У добре закритих банках жовтогарячого скла.
Вища разова доза усередину 0,25 г. Вища добова доза усередину 1,0 г.
Каlii iodidum Калію йодид KI
Опис. Безбарвні білі кубічні кристали чи білий дрібнокристалічний порошок без запаху, солоно-гіркого смаку.