Xreferat.com » Рефераты по международным отношениям » Кон’юнктура світового ринку золота

Кон’юнктура світового ринку золота

знаходиться 12 родовищ золотовмісних руд. В останні роки виявлені рудні запаси з високим змістом золота (57 грам/тонну). По оцінках, вартість робіт зі створення золотодобувного комплексу оцінюється в 0,8 млрд. дол.

Після розпаду СРСР українська влада планувала налагодити щорічний видобуток золота приблизно в 15 25 тонн. Для цього було обрано Мужієвське родовище в Закарпаття; там виведені із сельхозобороту сотні гектарів виноградників, що цінуються в Європі по 0,2 млн. $/га і вкладені великі валютні кошти. Аналіз показав, що при просторості запасів рівень вмісту золота в породі дуже низький і залягає воно занадто глибоко. У підсумку в 1999 р. був відлитий перший злиток з Мужієвського родовища, але далі цього справа не пішла. По визнанню керівництва області, технологія виробництва виявилася неефективною (зокрема, вона не передбачає видалення срібла, що також утримується в породі), і на розробку родовища потрібно додатково $15 18 млн.. Спроба його розробки принесла великі збитки і нанесла колосальну втрату екології області. Родовище не окупило себе дотепер, оскільки собівартість золота досягає 400 $/унцію. У той же час середньосвітова собівартість добутку золота не перевищує 317 $/унцію, а у США при нових технологіях добутку золота – не перевищує 218$/унцію. У 2003 р. Україна зовсім припинила видобуток золота [22].

Видобутком золота на Україні зараз займаються тільки АТ Укрполіметали на Мужієвському родовищі і компанія Донецький кряж на Бобриковському родовищі. Вважається, що рентабельний видобуток можливий ще на Сергієвському і Травневому родовищах. Немає даних про участь у золотодобуванні на Україні відомих іноземних і в тому числі російських компаній. Повідомлялося, що недавно Міністерство економіки анулювало видану в 1997 р. російській компанії Тукурингра ліцензію на експлуатацію закарпатського родовища Сауляк. Роботами на ньому зайнялася компанія Укрполіметали, спеціально створена 7 років тому під проекти українського золота. Планується переробляти руду на Мужієвському золотополіметалевому комбінаті, для чого підшукуються іноземні партнери. По оцінках геологів, підтверджені запаси родовища Сауляк складають 11,3 тонн золота. Воно також має у своєму розпорядженні запаси срібла.

За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України:

за станом на червень 2004 року склав 15,6 тонни, що складало 2,2% від загального обсягу золотовалютних запасів країн.

за станом на квітень 2005 року дорівнює 15,9 тоннам, що складало 2,1% від загального обсягу золотовалютних запасів країни.

По величині запасів золота Україна займає 53і місце з 111 суб'єктів, представлених у світовому рейтингу (таблиця А.1 Додатку А). На рис.3.1 наведені показники динаміки росту золотого запасу України за роки незалежності.

Кон’юнктура світового ринку золота

Рис.3.1 Динаміка зміни золотого запасу України з 1992 по 2004 рік


Фізичний запас золота в золотовалютних резервах України становить – 17,501 т станом на 31.12.2006 та 17,621 т станом на 31.01.2007 року, тобто за 1 місяць НБУ купив 120 кг золота, а за 2 роки після 2004 – 2,02 тони золота[49].


3.2 Проблеми формування власної добичі та торгівлі золотом в Україні


Надра України ще зовсім недавно вважалися малоперспективними для знаходження промислових концентрацій руд золота. Незважаючи на видатні археологічні знахідки золотих та срібних виробів різних культур, багаторазові історичні свідчення а також гідро та топонімічні назви, що вказують на місцевий характер золота та срібла, перевага зосталась на їх "імпортному" походженню. Найбільш повна інформація, узагальнена в нещодавно в "Карта Золотоносності України" [24], вказує на недостовірність цієї версії: древні народи просто не могли не помітити хоча б деякі з чисельних проявів метала, якому вони поклонялись.

Інша справа, що коли давно відомі золотосрібно поліметалічні руди Карпатського і Донецького регіонів не привертали увагу потужної золото видобувної промисловості СРСР. Що до перспектив золотоносності Українського щита (УЩ), то до них довгий час ставилися без особливого оптимізму, не дивлячись на ініціативи в організації пошуків золота в зеленокамінних структурах Середнього Придніпров'я. Більш того ще 15 років тому відсутність промислових родовищ золота мотивувалась іншою рудною спеціалізацією УЩ на відміну від багатих золотом Канадського, Бразильського, Австралійського щитів і Африканської платформи [24]. І тільки в 1990 році було ухвалено "Програма пошуків родовищ золота в ранньодокембрійських зеленокамінних поясах СРСР на 19901995 рр", в якій в категорію найбільш перспективних висувались Середньопридніпровська гранітнозеленокамінна область.

Протягом останнього десятиріччя в Україні відкрито більше тисячі золоторудних об'єктів (родовищ, рудопроявів точок мінералізації): у Карпатській золотоносній провінції — більше 300, в межах Українського щита — 650, у Донецькому регіоні — близько 60, що засвідчує значний золоторудний потенціал України. За оцінками експертів, в т.ч. закордонних, сьогодні знайдені та оцінені запаси золота в Україні складають близько $ 7 трлн. («Економічний часопис» № 1112, 1997).

Найбільш розвіданими у 2006 р. є золоторудні райони, розташовані у вулканогенному поясі Карпат, метаморфічних комплексах стародавнього Українського щита, чорносланцевих формаціях Складчатого Донбасу, у старовинних і сучасних руслах рік, комплексних титаноцирконієвих розсипах, а також у хвостах збагачення залізних руд. Перспективними родовищами Українських Карпат є Мужіївське, Берегівське, Сауляк, запаси яких складають мільйони тонн руди, а середній вміст золота 6—8 г/т. До світових аналогів корінних родовищ Закарпаття можна віднести: КріплКрік, США (запаси золота складають 594 т); Багіо, Філіппіни (350 т), Хішікарі, Японія (250 т). Більшість значних родовищ на стародавніх щитах світу, до яких належить і Український, приурочені до ґранітзеленокам’яних поясів докембрійського періоду. На родовища стародавніх щитів і платформ припадає 75 % світового видобутку золота. Аналогами об'єктів Українського щита є такі унікальні родовища, як Калгурлі, Австралія (1300 т); Колар, Індія (990 т), Парк'юпайн (980 т), Хемло (750 т), КеррЕдісон (340 т). Виявлені протягом останніх років родовища і прояви золота Середнього Придніпров'я (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка, Клинцівське, Майське, Юріївське) виявились високоперспективними — прогнозні ресурси руди на пошукових площах складають сотні мільйонів тонн, а середній вміст золота коливається від 5 до 8 г/т. Зокрема Сергіївське родовище, пов’язане з сурською зеленокам’яною структурою, має істотну подібність до золотоносних родовищ Канади, Австралії та Південної Африки. Розміри родовища 1х2 км, виявлено 25 рудних тіл, прогнозні запаси до 160 т золота. Родовище Балка Широка має запаси до 130 т золота.

Геологічна позиція донецьких родовищ і рудовиявів подібна до родовищ чорносланцевого комплексу, до якого належать: суперунікальні родовища“тисячники” — Сухий Лог, Росія (1100 т) і Гоумстейк, США (1200 т), унікальні — Ашангі, Ґана (530 т) і Бендіго, Австралія (700 т). Те, що до сьогодні на Донеччині не відкрито родовища золота, геологи пов'язують з відсутністю глибинної геологічної розвідки найбільш розвіданих рудовиявів Донбасу — Гострого Бугра, Бобриківського вияву. Очікується, що основна частина золота зосереджена відповідно на глибинах 400 і 1300 м .

Найбільш розвіданим і підготовленим до експлуатації є Мужіївське родовище із затвердженими запасами золотополіметалічних руд. Генпроектувальником Мужіївського державного золотополіметалічного комбінату є інститут "Кривбаспроект". У 1995 — 1996 рр. інститут "Кривбаспроект" разом з інтитутами "Механобрчормет", біоколоїдної хімії НАН України, мінеральних ресурсів ("УкрДІМР"), "Титану", "Промтехнології" виконав технікоекономічне обґрунтування (ТЕО) промислового освоєння цього родовища. Збагачення руд в ТЕО передбачається на місці видобутку, а гідрометалургійна переробка золоторудних концентратів на Закарпатті і на Придніпровському хімічному заводі (ПХЗ), Вільногірському гірничометалургійному комбінаті, Східному ГЗК. Був розглянутий також варіант прямого ціанування руди на ПХЗ, на якому в усіх варіантах передбачається електроліз і одержання товарного злитку. Переробка золотополіметалічних концентратів передбачена на констянтинівському заводі "Укрцинк". Усі варіанти рентабельні. Інститут "Кривбаспроект" виконав робочий проект будівництва Мужіївського державного золотополіметалічного комбінату. Мужіївський рудник видав першу золотополіметалічну руду в 1999 р. З пуском другої черги Мужіївської копальні потужність золотозбагачувальної фабрики становитиме щорічно 120 тис.т руди, середній вміст золота в ній 67 г/т. За рік тут отримуватимуть 8001000 кг золота.

Оцінка інших родовищ — Сауляк, Сергіївське, Балка Широка, Балка Золота, Клинцівське, Юріївське, Майське, Бобриківське — була виконана в 1996 році укрупнено.

Вивчається Біганське родовище та міднозолотовмісне родовище Рафаїлівського міднорудного вузла. Збагачення руд передбачається проводити за гравітаційнофлотаційною схемою на місці видобутку, а гідрометалургійну переробку та афінаж — на ПХЗ. Вилучення золота в концентрат прогнозується залежно від типу руд кожного родовища і складає від 85,5 до 94,5%, вихід концентрату із руди — від 4,7 до 9,7%, а золота у товарну продукцію — 98%. Окиснені руди Бобриківського родовища передбачається переробляти на ПХЗ без збагачення за тією ж технологічною схемою, що і концентрати. Загальне вилучення золота із руди прогнозується на рівні 88,0%. У результаті оцінки за діючою методикою встановлено, що освоєння усіх перелічених родовищ економічно доцільне. Рентабельність майбутніх підприємств до основних виробничих фондів коливається від 7,2 до 34,1%, а кратність окупності капіталовкладень у промислове освоєння — від 1,0 до 3,4 рази. Капітальні вкладення не окупаються лише при розробці Бобриківського родовища. Повна собівартість 1 г золота із руд оцінених родовищ коливається від 6,8 до 11,0 дол. США.

Отже, Україна має реальні геологічні передумови і достатній науковий, проектний, геологорозвідувальний, гірничовидобувний, технологічний, машинобудівний потенціал та інфраструктуру для створення національної золотовидобувної та золотопереробної промисловості. Для вдосконалення і закріплення існуючих потенціалів (завершення геологічної розвідки, розробки і промислових випробувань технологічних схем збагачення золотовмісних руд і переробки концентратів, будівництва рудників, збагачувальних фабрик і хвостосховищ, реконструкції гідрометалургійних цехів) оціночно необхідно до 5 років і капіталовкладення 700 — 800 млн. дол.

Проблеми України можна назвати формулою – „Кінець власного золота”.

Звільнення Олександра Притики з посади голови правління Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" у самий розпал президентської виборчої кампанії 22 листопада 2004 року – залишилося практично непоміченим. Тим часом, це кадрове рішення глави Кабміну Віктора Януковича фактично поклало кінець міфу про найбагатші перспективи України як золотодобувної держави.

Аналіз золотодобувного виробництва в Україні показав, що вартість виробництва істотно перевищувала середньосвітові ціни на золото. Кабмін вирішив передати функції по керуванню 100% акцій "Українських поліметалів" Міністерству промислової політики. Позбавилися "Укрполіметали" також 93,67% акцій компанії "Закарпатполіметали", майнових прав на всю геологічну інформацію про золоторудні родовища. З "Укрполіметалів" також повинні були вилучити майно київського заводу "Смарагд", львівського ювелірного заводу і вінницького заводу "Кристал" (гранування алмазів) з перетворенням цих підприємств у державні.

Усе, що залишалося в "Укрполіметалах" Вільногорский гірничометалургійний і Іршанский гірничозбагачувальний комбінати, що відносяться до титанового комплексу. Сьогодні мало хто вже згадає, що "Українські поліметали" були створені Кабміном у 1998 році для реалізації державної програми з голосною і багатообіцяючою назвою "Золото України".

Формально ГАК "Укрполіметали" була створена як правонаступник ліквідованої в 1997 році компанії "Укрзолото".

Підсумки: світова практика не знав настільки щільного з'єднання видобувного сектора дорогоцінних металів і ювелірного виробництва. Традиційно ювеліри здобувають сировину на біржах металів (чи в сайтхолдеров, якщо мова йде про дорогоцінні камені). Ця світова практика склалася, з одного боку, історично; з іншого боку у силу традиційного антимонополізму західного законодавства. Вважалося, що в результаті здійснення технологічного ланцюжка "видобуток на родовищі афінажні підприємства ювелірний завод" львівське ювелірне виробництво одержить необмежені переваги як перед своїми українькими конкурентами, так і іноземними виробниками. Крім цього передбачалося, що вітчизняне ювелірне виробництво буде одержувати сировину або в результаті внутрішніх взаєморозрахунків, або на давальницькій основі, і тоді держава у перспективі недоодержить значні суми надходжень у бюджет.

Наївні теоретики навіть не припускали, що рахунок добутому українсьому золоту піде на кілограми, що ніяк не можуть уплинути на процес виживаня вітчизняної "ювелірки".

Результат очевидний. Замість декларируємих тонн золота, за сім років компанії удалося добути менш однієї тонни вітчизняного шляхетного металу. Для порівняння з титанічними зусиллями державної компанії "Укрполіметали": майже 10 (десять) тонн банківського золота з 2002го року увіз в Україну тільки один "Брокбізнесбанк". Цей же не самий великий в Україні банк, тільки в 2005 році реалізував на внутрішньому ринку країни понад три тонни золота.

Висновки експертів сумні: при сьогоднішньому рівні світових цін рентабельний видобуток золота в Україні може здійснюватися тільки на Сергіївському родовищі і, із застереженнями, на Травневому. Прибутковість видобутку цілком залежить від зовнішнього фактора цін на шляхетні метали на світових біржах. Рентабельність кожного родовища може бути незначно підвищена тільки за рахунок видобутку супутніх компонентів. "Золото України" виявилося ще одним міфом "епохи незалежности".


Таблиця 3.1

Видобуток золота в Україні в 1999 2002 роках [23]

Видобуток золота в Україні по роках склав (кг):

1999

2000

2001

2002

Усього

23,8

134,8

69,2

18

245,8


Оператори та види операцій з золотом на внутрішньому ринку в Україні


Єдиними операторами на внутрішньому ринку золота є комерційні банки України, які виконують операції з золотом в рамках валютного ринку України за правилами Національного банку України.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення [3] мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металлами :

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівляпродаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банкахнерезидентах та проведення операцій за ними;

б) купівляпродаж банківських металів за іноземну валюту;

в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банкахнерезидентах.

Для здійснення операцій з банківськими металами з їх фізичною поставкою або без неї (лише з відображенням за рахунками) уповноважені банки керуються законодавством України, в т. ч. цим Положенням та іншими нормативноправовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами, на підставі яких вони приймають внутрішні положення, які визначають порядок проведення та організації обліку цих операцій.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою відповідно до Правил бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 N 520 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 07.12.2000 N 471, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 950/5171, зі змінами).

Бухгалтерський облік банківських металів, прийнятих уповноваженим банком на відповідальне зберігання або як застава, внесена з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками з обов'язковою фіксацією характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка, ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за наявності) та інші ознаки. Банківські метали, прийняті уповноваженим банком від клієнта на відповідальне зберігання або як застава, не входять до складу залучених коштів уповноваженого банку і не можуть бути розміщені ним від свого імені.

Операції з банківськими металами, під час проведення яких не вимагається фіксація характерних ознак цих металів, а фіксується лише їх маса в тройських унціях та вартість у гривнях, відображаються залежно від виду операції за відповідними балансовими рахунками.

Для обліку операцій з банківськими металами та складання фінансової звітності використовуються офіційні (облікові) курси банківських металів, установлені Національним банком.

Уповноважені банки здійснюють операції з фізичною поставкою банківських металів за умови наявності сертифіката якості цих металів і в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здійснення касових операцій у банках України.

Для банківських металів, вироблених відповідно до технічних умов ГОСТів, прийнятих Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації, або Державних стандартів України, у разі потреби видача документа, що підтверджує пробу банківського металу, здійснюється або Національним банком (Державною скарбницею України), або лабораторією, акредитованими відповідно до законодавства України про метрологію та метрологічну діяльність.

Увезення уповноваженими банками банківських металів в Україну та вивезення цих металів за її межі здійснюються в порядку, установленому законнодавством України.

Уповноважені банки проводять операції з перевезення банківських металів за умови отримання письмового дозволу Національного банку на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Операції з купівліпродажу банківських металів здійснюються:

на міжбанківському валютному ринку України (далі МВРУ), уключаючи біржі та каси уповноважених банків;

на міжнародних ринках.

Операції з купівліпродажу банківських металів здійснюють на цих ринках уповноважені банки та Національний банк. Усі інші покупці та продавці банківських металів здійснюють операції з купівліпродажу банківських металів за посередництвом цих суб'єктів.

Уповноважені банки здійснюють операції з купівліпродажу банківських металів:

від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів (у т. ч. на підставі платіжних вимог на стягнення банківських металів, оформлених державними виконавцями);

у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах.

Операції з купівліпродажу банківських металів уповноважені банки здійснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50 % від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах уповноважені банки мають право проводити операції з купівліпродажу банківських металів за іноземну валюту 1ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі – Класифікатор), на міжнародних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважені банки мають право здійснювати на біржах операції з ф'ючерсними контрактами на зміну курсу банківського металу на строк, що не перевищує 6 місяців, за гривні. Проведення інших операцій з купівліпродажу банківських металів та операцій з деривативами, базовим активом яких є банківські метали, не дозволяється.

Уповноважені банки на МВРУ продають за гривні банківські метали:

з фізичною поставкою або без неї іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фізичним особам;

без фізичної поставки юридичним особам  резидентам (крім уповноважених банків та промислових споживачів).

Продаж банківських металів резиденту юридичній особі та фізичній особі, крім операцій з купівлі банківських металів фізичною особою в касі банку, здійснюється за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купівлю певної кількості банківських металів.

Промисловий споживач подає до уповноваженого банку також копію ліцензії, виданої відповідним органом ліцензування, яка має бути засвідчена підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки промислового споживача. Ця копія подається до обслуговуючого банку одноразово, зберігається в справі клієнта і протягом строку дії ліцензії є підставою для подальших операцій з банківськими металами, що проводяться через цей банк.

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на МВРУ без фізикної поставки за дорученнями і за рахунок коштів юридичних осіб  резидентів (крім банків) та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунковокасового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноважені банки купують на МВРУ банківські метали за гривні в будьяких продавців банківських металів.

Між уповноваженими банками операції з купівліпродажу банківських металів за гривні проводяться за вільним договірним курсом купівлі та продажу без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. Під час проведення операцій з купівліпродажу банківських металів комісійна винагорода від клієнтів отримується в гривнях.

Укладання і підтвердження угод з купівліпродажу банківських металів за гривні (крім операцій з купівліпродажу банківських металів на біржах) між уповноваженими банками проводяться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку, про що уповноважені банки попереджуються не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

Операції з купівліпродажу банківських металів та операції з ф'ючерсними контрактами проводяться на біржах за гривні уповноваженими банками від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів юридичних осіб та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності], а також у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах. Такі операції здійснюються відповідно до правил, які встановлюються внутрішніми документами бірж із дотриманням вимог законодавства України, цього Положення та нормативноправових актів Національного банку, що регулюють здійснення операцій з банківськими металами. Внутрішні документи бірж, які регламентують питання проведення операцій з купівліпродажу банківських металів та з ф'ючерсними контрактами, мають бути погоджені з Національним банком.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі  резиденту без її ідентифікації банківських металів з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50000 гривень.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з купівліпродажу банківських металів з урахуванням такого:

купівля банківських металів здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

продаж банківських металів без фізичної поставки здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

продаж банківських металів з їх фізичною поставкою (з вивезенням за межі України) здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та індивідуальної ліцензії Національного банку на вивезення банківських металів;

купівля банківських металів здійснюється за будьяку іноземну валюту, а продаж за іноземну валюту 1ї групи Класифікатора;

банківські метали купують у банківнерезидентів та у визнаних виробників, а продають банкамнерезидентам;

купівля банківських металів з фізичною поставкою або без неї здійснюється:

а) у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах за кошти, що їм належать;

б) від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів – уповноважених банків;

купівля банківських металів без їх фізичної поставки здійснюється від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів юридичних (крім банків) та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності].

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на міжнародних ринках без фізичної поставки від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів юридичних (крім банків) та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності], можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунковокасового обслуговування, які укладаються уповноваженими банками з цими клієнтами.

Уповноважені банки здійснюють операції з кредитування резидентів у банківських металах у порядку, установленому цим Положенням та з урахуванням вимог нормативноправових актів Національного банку з питань кредитування.

Уповноважені банки здійснюють такі кредитні операції:

надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

надання резидентам (юридичним особам та фізичним особам суб'єктам підприємницької діяльності) кредитів у банківських металах без їх фізичної поставки;

надання промисловим споживачам кредитів у банківських металах з їх фізичною поставкою та без неї. Така операція здійснюється за умови подання уповноваженому банку документа, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 3 цієї глави.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в гривнях. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів позичальник може купувати банківські метали.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з отримання міжбанківських кредитів у банківських металах від банківнерезидентів.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами або іноземною валютою, якщо це обумовлено умовами кредитного договору. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як в іноземній валюті, так і в банківських металах, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в іноземній валюті. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів уповноважений банк може купувати банківські метали або іноземну валюту, якщо відповідно до умов кредитного договору погашення кредиту здійснюватиметься в іноземній валюті.

Уповноважені банки здійснюють операції з надання та отримання банківських металів (з їх фізичною поставкою або без неї) у заставу. Заставні операції уповноважених банків з фізичною поставкою банківських металів здійснюються:

у разі використання банківських металів на території України як застави за умови отримання уповноваженим банком або його клієнтом індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції;

у разі вивезення уповноваженим банком банківських металів за межі України за умови отримання уповноваженим банком індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції.

Здійснення уповноваженими банками застави банківських металів (без фізичної поставки банківських металів) не потребує одержання вищезазначених індивідуальних ліцензій Національного банку.

Уповноважені банки проводять операції із залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів з письмовим оформленням депозитних договорів. Залучення уповноваженими банками банківських металів на вклади (депозити) здійснюється з їх фізичною поставкою або без неї.

Під час здійснення операцій з банківськими металами проценти за вкладами (депозитами) у банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях на умовах, визначених депозитним договором.

В табл. 3.2 наведені дані про наявність та курси продажу та зворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 16.06.2007 року [50].


Таблиця 3.2

Наявність та курси продажу та зворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 16.06.2007 року [50]

Назва банку
Кон’юнктура світового ринку золота Кон’юнктура світового ринку золота

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: