Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції
3.2.12.1 Вимір теплового режиму
При вимірі теплового режиму перевіряють температуру нагріву різних частин світильника.
Тепловий режим повинен визначатися контактним способом за допомогою термоелектричного перетворювача у спеціальній випробувальній камері. Робочий спай термоелектричного перетворювача повинен мати безпосередній контакт з вимірюваною поверхнею, причому термоелектричний перетворювач повинен розташовуватися на вимірюваній поверхні на відстані від 20 до 30 мм від його робочого спаю.
Кріплення термоелектричного перетворювача не повинно послаблюватись під час випробування.
Під час виміру теплового режиму повинен бути використаний компенсаційний метод виміру температури.
3.2.13 Перевірка вимог безпеки
Елементи з ізоляційного матеріалу, які підтримують струмовідомі деталі, випробовують на стійкість до займання наступним чином .
Випробуваний зразок встановлюють так, щоб його пласка ділянка розміром не менш, ніж 15*15 мм, розташовувалася горизонтально вниз. До пласкої ділянки зразку підводять знизу полум’я газоподібного бутан-пропану по ГОСТ 20448-80 , яке створюється пальником з діаметром сопла (0,5±0,1) мм. Випробування проводять в спокійній обстановці, при цьому язик полум’я на протязі (120±5) с повинен торкатися зразку не менш половини своєї довжини, яка дорівнює (12±2) мм.
Елемент вважається таким, що витримав випробування, якщо полум’я, яке виникнуло мимовільно, погасло не більш, ніж за 30 с після видалення полум’я пальника, а горючі краплі з елементу, що перевіряється, не запалили копіювальний папір, який знаходиться на дерев’яній сосновій дошці товщиною (10±1) мм на відстані (250±5) мм під елементом, що перевіряється.
Патрони для ламп і стартерів, вимикачі, штепсельні з’єднання, клемні колодки й елементи світильників з кераміки випробуванню не підлягають.
3.3 Гарантії виробника
Виробник гарантує відповідність світильників вимогам стандарту ГОСТ 17677-82 під час дотримування умов експлуатації, транспортування, зберігання й монтажу, встановлених стандартом.
Гарантійний строк експлуатації:
- 18 міс – з дня вводу світильників в експлуатацію, окрім світильників для освітлення жилих приміщень;
- 24 міс – з дня продажу через роздрібну торгову мережу світильників для освітлення жилих приміщень з розсіювачами з плівкових матеріалів;
- 30 міс – з дня продажу через роздрібну мережу інших світильників для освітлення жилих приміщень[9].
4. Обробка результатів багаторазових вимірювань електричного струму
4.1 Аналіз серії спостережень вимірів електричного струму
Практична користь будь-якого вимірювання визначається вказанням його похибки, тобто кількісної характеристики відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної фізичної величини.
Під
час виготовлення
світильників
необхідно
дотримуватися
багатьох норм
та параметрів,
які пред’являються
готовій продукції.
В таблиці 4.1
наведені результати
вимірювання
струму витоку
під час
підключення
до контактних
затискачів
світильників
дротів з найбільш
допустимим
січенням.
Відомо, що результати
експерименту
Іі,
,
де n=20 – кількість
результатів,
виміряних з
довірчою ймовірністю
Р=0,95.
Таблиця 4.1 – Результати виміру електричного струму
| Номер експерименту, і | Результат експерименту, Ii, мА |
| 1 | 0,3433 |
| 2 | 0,3436 |
| 3 | 0,3426 |
| 4 | 0,3425 |
| 5 | 0,3425 |
| 6 | 0,3441 |
| 7 | 0,3436 |
| 8 | 0,3442 |
| 9 | 0,3435 |
| 10 | 0,3432 |
| 11 | 0,3434 |
| 12 | 0,3432 |
| 13 | 0,3434 |
| 14 | 0,3432 |
| 15 | 0,3428 |
| 16 | 0,3439 |
| 17 | 0,3430 |
| 18 | 0,3434 |
| 19 | 0,3430 |
| 20 | 0,3438 |
Проаналізуємо серію результатів спостережень на наявність промахів. Промахами або аномальними результатами вимірювання називаються результати вимірювання з надмірними похибками і, якщо вони є, їх обов’язково виключають з подальшої обробки. В нашому випадку промахи відсутні.
Перевіримо відповідність експериментального закону розподілу результатів спостережень Іі нормальному. Для цього використовують різні критерії згоди, серед яких найбільш широке застосування знаходить складений критерій.
Складений критерій включає два незалежні критерії, їх позначають І і ІІ. Перший з цих критеріїв (критерій I) забезпечує перевірку відповідності розподілу експериментальних даних нормальному закону поблизу центру розподілу, а другий критерій (критерій II) - на краях розподілу. Якщо при перевірці не задовольняється хоча б один з цих критеріїв, то гіпотеза про нормальність розподілу результатів спостережень відкидається.
4.2 Перевірка гіпотези про нормальність по критерію І
Для перевірки гіпотези про нормальність розподілу початкової серії результатів спостережень по критерію I обчислюють параметр d, який визначається співвідношенням:
,
(4.1)
де
-
середнє арифметичне
результатів
спостережень
Iі,
;
- зміщена
оцінка середньоквадратичного
відхилення
(СКВ) результатів
спостережень
Iі.
Середнє арифметичне результатів спостережень розрахуємо по співвідношенню:
.
(4.2)
Отримуємо
=0,34331
мА.
Значення зміщеної оцінки СКВ результатів спостережень знаходиться по формулі:
.
(4.3)
Для
полегшення
подальших
розрахунків
зведемо
і
в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2 – Розрахунки по складеному критерію
| і |
|
|
| 1 | -0,00001 | 0,0000000001 |
| 2 | 0,00029 | 0,0000000841 |
| 3 | -0,00071 | 0,0000005041 |
| 4 | -0,00081 | 0,0000006561 |
| 5 | -0,00081 | 0,0000006561 |
| 6 | 0,00079 | 0,0000006241 |
| 7 | 0,00029 | 0,0000000841 |
| 8 | 0,00089 | 0,0000007921 |
| 9 | 0,00019 | 0,0000000361 |
| 10 | -0,00011 | 0,0000000121 |
| 11 | 0,00009 | 0,0000000081 |
| 12 | -0,00011 | 0,0000000121 |
| 13 | 0,00009 | 0,0000000081 |
=0.
=0,0076
мА.
=0,0000045380
мА2.
Розрахуємо
зміщену оцінку
СКВ
відповідно
до співвідношення
(4.3):
0,00047634
мА.
Розрахуємо параметр d відповідно до співвідношення (4.1):
0,797749.
Результати спостережень Ii вважаються за результати, розподілені по нормальному закону, якщо виконується умова
![]()
,
(4.4)
де
,
- квантилі розподілу
параметра d
значень α
- процентних
точок розподілу
параметра d, за
заданим обсягом
вибірки n і
прийнятому
для критерію
I рівню значущості
α1.
Приймемо α1 і α2 так, щоб виконалася умова α≤α1+α2, де α=1-Р=
=1-0,95=0,05. Візьмемо α1=0,02 і α2=0,05.
При
n=20 і α1=0,02
виконаємо
квадратичну
інтерполяцію
(необхідні для
цього значення
параметра
наведені в
таблиці 4.3), знайдемо
за допомогою
наступної
формули:
Y=Y1+
,
(4.5)
де Y -
шукане значення
параметра
для X=n=20;
Y1
- значення параметра
відповідне
X1=n1=16;
Y2
- значення параметра
відповідне
X2=n2=21.
Таблиця
4.3 Значення
параметру
![]()
| n |
|
| 16 | 0,9137 |
| 20 | Y |
| 21 | 0,9001 |
Y=
=0,9028.
Отже,
=0,9028.
Для
знаходження
виконаємо таку
ж інтерполяцію,
використовуючи
співвідношення
(4.5) й таблицю 4.4:
Y=
=0,6956.
Таблиця
4.4 Значення
![]()
| n |
|
| 16 | 0,6829 |
| 20 | Y |
| 21 | 0,6950 |
Отже,
=0,6956.
Перевіримо виконання умови (4.4):
0,6956<0,797749<0,9028.
Оскільки воно виконується, перевірка проводиться згідно з критерієм II.
4.3 Перевірка гіпотези про нормальність по критерію ІІ
Відповідно
до критерію
II результати
спостережень
Ii належать
нормальному
закону розподілу,
якщо не більш
за m різниць
перевершили
значення
,
де
- незміщена
оцінка СКВ
результатів
спостережень
Ii, а
- верхня квантиль
розподілу
інтегральної
функції нормованого
нормального
розподілу,
відповідна
довірчій вірогідності
Р2.
Незміщену оцінку СКВ результатів спостережень Сi розрахуємо по формулі:
; (4.6)
.
Значення m і Р2 знаходимо по числу спостережень n і рівню значущості α2 для критерію II. Потім обчислимо:
=
.
(4.7)
Для n=20 і α2=0,05, маємо m=1 і Р2=0,98, отже:
=
=
.
Знаходимо
,
відповідне
обчисленому
значенню функції:
.
Для
=
=0,99
виконаємо
квадратичну
інтерполяцію.
Використовуючи
таблицю 4.5, знайдемо
за допомогою
наступної
формули:
Z=Z1+
,
(4.8)
де Z -
шукане значення
для функції
=
=0,99;
Z1
- значення
відповідне
функції
=
=0,9895;
Z2
- значення
відповідне
функції
=
=0,9901.
Z=2,57+
=2,578.
Отже,
=2,578.
Таблиця
4.5 Значення функції

|
|
|
| 2,57 | 0,9895 |
| Z | 0,9900 |
| 2,58 | 0,9901 |
=
·2,578=1,26∙10-3
мА.
Значення
жодного разу
не перевершили
значення
=1,26∙10- 3
мА, отже, розподіл
результатів
спостережень
задовольняє
і критерію II.
В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що експериментальний закон розподілу відповідає нормальному закону.
4.4 Оцінка анормальності окремих результатів спостережень
Проведемо перевірку грубих похибок результатів спостережень або, по-іншому, оцінку анормальності окремих результатів спостережень. Для цього:
а) складемо впорядкований ряд результатів спостережень (таблиця 4.6), розташуємо початкові елементи в порядку зростання і виконаємо їх перенумерацію;
б) для
крайніх членів
(результатів
спостережень)
впорядкованого
ряду I1
і I20, які
найбільш віддалені
від центру
розподілу
(визначуваного
як середнє
арифметичне
цього ряду) і
тому з найбільшою
вірогідністю
можуть містити
грубі похибки,
знайдемо модулі
різниць
,
,
і для більшого
обчислимо
параметр t, який
визначається
співвідношенням:
t=
,
(4.9)
де
- найбільше
значення
при
:
=
мА;
Таблиця 4.6 Початкові елементи в порядку їх зростання
| Номер експерименту, i | Результат експерименту, Ii, мА |
| 1 | 0,3433 |
| 2 | 0,3436 |
| 3 | 0,3426 |
| 4 | 0,3425 |
| 5 | 0,3425 |
| 6 | 0,3441 |
| 7 | 0,3436 |
| 8 | 0,3442 |
| 9 | 0,3435 |
| 10 | 0,3432 |
| 11 | 0,3434 |
| 12 | 0,3432 |
| 13 | 0,3434 |
| 14 | 0,3432 |
| 15 | 0,3428 |
| 16 | 0,3439 |
| 17 | 0,3430 |
| 18 | 0,3434 |
| 19 | 0,3430 |
| 20 | 0,3438 |
=
мА;
t=
;
в) за допомогою значень параметра tТ, входом якої є число елементів вибірки n і задана довірча ймовірність Р (або рівень значущості α), знайдемо теоретичне або граничне значення параметра tТ і порівняємо його з обчисленим фактичним значенням параметра t.
Отже, для n=20, Р=0,95 (α=1-Р=1-0,95=0,05) маємо tТ=2,623.
Критерієм
анормальності
результату
спостережень
Ii є умова
t
tТ.
Оскільки 1,003<2,623,
то елемент
вибірки не
виключається
з розгляду.
4.5 Визначення незміщеної оцінки СКВ
Обчислимо незміщену оцінку СКВ результату вимірювання відповідно до виразу:
,
(4.10)
=0,00011мА.
Визначимо
довірчі межі
випадкової
складової
похибки вимірювань
з багатократними
спостереженнями
залежно від
числа спостережень
n у вибірці.
Межі
довірчого
інтервалу
обчислюють
за наступною
формулою:
=±ts
,
(4.11)
де ts - коефіцієнт Стьюдента, який визначається на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій ймовірності Р або рівню значущості α і числу ступенів свободи ks=n-1.
Отже, для ks=20-1=19 і Р=0,95 маємо ts=2,093.
=±2,093·0,00011=0,00023
мА.
Систематичні
похибки, які
виключити з
результатів
спостережень
не вдається,
через неможливість
їхнього виявлення,
відносяться
до невиключених
систематичних
похибок або
до невиключених
залишків
систематичних
похибок. В цьому
випадку проводиться
оцінка меж
кожної j-ї (або
сумарної)
невиключеної
систематичної
похибки або
їх залишків.
Визначають
довірчі межі
сумарної складової
невиключеної
систематичної
похибки результату
вимірювань
з багатократними
спостереженнями.
Початковими
даними на цьому
етапі обробки
є межі невиключених
залишків
систематичних
похибок, отримані
в процесі
попереднього
аналізу умов
проведення
експерименту.
Тобто значення,
які істотно
менше інших
(на порядок і
більш), слід
відкинути, а
що залишилися
- підсумувати
по формулі:
,
(4.12)
де N - число залишків не виключених систематичних похибок, що враховуються;
-
числовий коефіцієнт,
залежний від
довірчої ймовірності
Р, числа
складових N і
співвідношення
між ними.
4.6 Визначення довірчих меж
Розрахуємо
довірчі межі
