Xreferat.com » Рефераты по менеджменту » Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

height="28" align="BOTTOM" border="0" /> сумарної не виключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями за допомогою співвідношення:


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, (4.13)

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції= Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції=±1,42·0,00011=±0,00016 мА.


Визначимо довірчі межі Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції сумарної (повної) похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції основане на співвідношенні між СКВ Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції випадкової складової і довірчими межами Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції не виключеної систематичної складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції=1,45.


Оскільки 0,8≤Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції≤8, довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями визначаються по формулі:

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, (4.14)

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Результат вимірювання електричного струму витоку з багаторазовими спостереженнями під час підключення до контактних затискачів світильників дротів з найбільш допустимим січенням[2]:

С= (0,11231±0,00028) мА, при Р=0,95.

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ


5.1 мета й призначення досліджень


Метою даної роботи є розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції.

В результаті проведення НДР була проведена статистична обробка результатів сертифікаційних випробувань світлотехнічної продукції. Для цього застосовувалися засоби вимірювальної техніки випробувальної лабораторії.

Результати НДР можуть бути застосовані у випробувальних лабораторіях, а також на підприємствах України й зарубіжжя, що проводять сертифікаційні випробування продукції.

На протязі останніх років вітчизняна промисловість розвивається дуже динамічно. Ця тенденція, звичайно, є позитивною, тому що визначає формування зрілого внутрішнього ринку технічної продукції, посилення конкуренції та зростання якості. Дійсно, при можливості більшого вибору претендувати на споживчий попит може лише той товар, який відповідає високим вимогам якості. Ось чому в останні роки виробники світлотехнічної продукції приділяють все більше і більше уваги саме питанням контролю за якістю сировини і кінцевого продукту, причому не тільки давно відомі, але й молоді підприємства, з перших ступенів розвитку бережно відносяться до своєї репутації.


5.2 Розрахунок собівартості і ціни розробки


Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку, незалежно від того, де буде використовуватися показник виробничої собівартості. В якості такої методики є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затвердженій наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 2.02.2002р.

Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних в планованому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, відповідної вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, визначення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються по наступним економічним елементам:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються по їх видах (елементам), інші – по комплексних статтях (включаючи декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім в декількох статтях калькуляції.


5.2.1 Матеріальні витрати

До складу елемента «Матеріальні витрати» включають витрати на сировину й матеріали у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться по формулі:


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції , (5.1)


Де

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – норма витрати Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції-го матеріалу на одиницю продукції;

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – ціна одиниці Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції-го матеріалу;

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції - кількість видів матеріалу.

Матеріальні витрати наведені в таблиці 5.1.


Таблиця 5.1- Витрати на матеріали й покупні вироби

Перелік матеріалів і покупних виробів Кількість Ціна одиниці, грн. Вартість, грн.
1. Диски 1шт. 2,00 2,00
2. Картридж для принтера 1шт. 63,00 63,00
3. Папір А-4 500 аркушів.
25,00
Разом: 90,00

5.2.2 Витрати на оплату праці

До складу цього елемента входить: заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії й заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники).

Таблиця 5.2 - Розрахунок заробітної плати

Посада Оклад, грн. /міс. Кількість місяців Доля участі, % Сума, грн.
Керівник теми 1700,00 3 20 1020,00
Інженер 1100,00 3 100 3300,00
Разом 4320,00

5.2.3 Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати й надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії та заохочення робітникам, керівникам, фахівцям та іншим службовцям за виробничі результати та інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату приймаємо в розмірі 10 % від Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції.

Здод = Зосн∙0,1; (5.2)

Здод = 4320∙0,1 = 432 грн.


5.2.4 Відрахування на соціальні заходи

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:

відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 32 % від (Зосн + Здод):

Зпенс = (Зосн + Здод) ∙0,32; (5.3)

Зпенс = (4320 + 432)∙0,32 = 1520,64 грн.

відрахування на обов'язкове соціальне страхування – 2,5 % від (Зосн + Здод):

Зсоц.стр = (Зосн + Здод) ∙0,025; (5.4)

Зсоц.стр = (4320 + 432) ∙0,025 = 118,8 грн.

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості – 2,5 % від (Зосн + Здод):

Зфз = (Зосн + Здод) ∙0,025; (5.5)

Зфз = (4320 + 432)∙0,025= 118,8 грн.

відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства – 1 % від (Зосн+ Здод):

Зінд.стр = (Зосн + Здод) ∙0,01; (5.6)

Зінд.стр = (4320 + 432) ∙0,01 = 47,52 грн.


5.2.5 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування розраховуються по формулі:

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, (5.7)

де Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – вартість спеціального обладнання;

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – кількість місяців роботи.

Вартість спеціального обладнання наведена в таблиці 5.3.


Таблиця 5.3 – Вартість спеціального обладнання

Вид обладнання Кількість місяців роботи Вартість обладнання, грн.
ПЕОМ 2 4000,00
Принтер 2 500,00
Разом
4500,00

Відповідно таблиці 4.3 розрахуємо значення амортизаційних відрахувань за формулою (4.7) при Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції=2


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції грн.


5.2.6 Витрати на машинний час

Ці витрати розраховуються по формулі:

Змаш=Кміс∙Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції∙Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції∙Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, (5.8)

де Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – кількість днів у місяці;

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – години роботи на ПК;

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції – вартість машино-години, грн.

Змаш = 2∙22∙2∙3= 264,00 грн.


5.2.7 Накладні витрати

Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону праці, опалення, освітлення, послуги сторонніх організацій. Накладні витрати розраховуються як 25 % Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції.

Знакл = Зосн∙0,25; (5.9)

Знакл = 4320∙0,25 = 1080,00 грн.


5.3 Калькуляція на проведення НДР


Калькуляція на проведення НДР роботи «розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції».

Калькуляція на проведення даної НДР наведена у таблиці 5.4.

Проведені розрахунки показують, що ціна продажу, яка складає 3828,85 грн., прийнятна як для представників малого бізнесу, так і для більш платіжеспроможних покупців, а собівартість розробки склала 2945,25 грн., що говорить про те, що проведену роботу можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Таблиця 5.4 – Калькуляція на проведення НДР

Найменування статей калькуляції Сума, грн.

1. Сировина й матеріали

2. Основна заробітна плата

3. Додаткова заробітна плата

4. Відрахування на соціальні заходи

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне

страхування

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства

5. Амортизаційні відрахування

6. Витрати на машинний час

7. Накладні витрати

8. Кошторисна вартість

9. Прибуток 30%

10. Ціна продажу

90,00

4320,00

432,00


1520,64


118,80

118,80


47,52

187,50

264,00

1080,00

8179,26

2453,78

10633,04


5.4 Економічна ефективність НДР


Специфічною особливістю проведення розрахунків економічної ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в галузі застосування й об'ємах використання результатів НДР, у рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу приладів на характеристики більш складних систем.

Визначення економічної ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки, представлених в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних проектів.

Кількісне визначення економічної НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використання результатів НДР. Проте, специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект в народному господарстві, тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної ефективності нової техніки в цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі:

Э∆I=Эk∆I , (5.10)

де Эdi - частина річного ефекту, що доводиться на i-у організацію або етап;

Э - загальний річний економічний ефект від створення і впровадження нової техніки або нового методу робіт;

k∆i - коефіцієнт пайової участі i-й організації або i-го етапу робіт.


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції , (5.11)

де Сзі - витрати на заробітну плату i-й організації або i-гo етапу робіт;

kзі - коефіцієнт значущості i-гo етапу;

m - число організацій або етапів.

У методичних положеннях про порядок освіти, розподілу і використання фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - від 20 до 30 %; на освоєння організації виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту. Економічну ефективність даної НДР розрахувати неможливо через наявність великої кількості невизначеностей. Тому приведемо якісний опис соціально-економічної ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, (5.12)

де ri – ваговий коефіцієнт i-ої ознаки науково-технічного ефекту;

ki – кількісна оцінка i-ої ознаки науково-технічного ефекту.

Значення коефіцієнтів вагомості ознак представлені у таблиці 4.5.


Таблиця 5.5 - Коефіцієнти вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НДР Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни 0,4
Теоретичний рівень 0,6
Можливість реалізації 0,2

Згідно методики, рівень новизни будемо оцінювати в 7 балiв, що відповідає характеристиці “нова”, тому що результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, знайдений зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більш прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація із ознаками новизни. Теоретичний рівень оцінимо в 6 балів, що відповідає рівню отриманих результатів у вигляді “розробка способу”. Кількість балів по ознаці можливість реалізації приймемо виходячи з того, що час реалізації становить у продовж перших чотирьох років 10 балів, масштаби реалізації – “народне господарство” 10 балів.

Кількісна оцінка рівня новизни визначається по таблиці 5.6; теоретичний рівень отриманих результатів – на основі експертних оцінок по таблиці 5.7; можливість реалізації наукових результатів – на основі значень даних у таблиці 5.8.


Таблиця 5.6 – Класифікатор ознак наукової новизни

Рівень новизни розробки Характеристика новизни Бали
Нова По-новому чи вперше пояснені відомі факти, закономірності, введені нові поняття, проведене суттєве вдосконалення, доповнення та уточнення раніше досягнутих результатів. 5-7

Таблиця 5.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих результатів Бали
Розробка способу (алгоритм, програма заходів, прилад, речовина) 6

Таблиця 5.8 – Класифікатор ознак часу реалізації

Час реалізації Бали
Впродовж перших чотирьох років 10
Масштаби реалізації Бали
Народне господарство 10

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:

Нт=0,4∙7+0,6∙6+0,2∙(10+10)=10,4 бали

Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний ефект НДР по формулі:


ЭРозробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції %; (5.13)

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції.


Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

Таким чином, проведену НДР можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Висновок: у ході проведення техніко-економічного обґрунтування бакалаврської роботи було досліджено, що дана робота є економічно ефективною, оскільки НДР має високий економічний та науковий рівень [10].

Кошторисна вартість складає 8179,26 грн.

Прибуток складає 2453,78 грн.

Економічна ефективність складає 86,67 %.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛиШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


6.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища


При значній інтенсивності праці, яка спостерігається під час переходу до ринкових відносин, неможна нехтувати питаннями збереження здоров’я та забезпечення безпеки людей, залучених у виробництво. Впровадження нових технологій і нових видів техніки потребує постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високовиробничих умов праці, ліквідації виробничого травматизму та професійних захворювань.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на охорону здоров’я і працездатності людини в процесі праці (Закон України “Про охорону праці ” від 21.11.02) [11].

Охорона праці повинна здійснюватися на науковій основі, яку складають наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, застосування захисних засобів та пристроїв, які забезпечують зниження травматизму.

Сучасна дійсність диктує повсюдне використання комп’ютерної техніки, в тому числі в автоматиці та інших галузях промисловості. У зв’язку з цим виникла необхідність розробки санітарно – гігієнічних норм й захисних заходів при роботі з комп’ютерами.

Тема даної роботи: “ Розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції”.

При написанні даної роботи використовувався комп’ютер фірми Intel серії Celeron 800.

Важливою складовою трудового процесу використання ПЕОМ є значне інформаційне навантаження і як наслідок – нервова перевтома. Причиною ії появлення може бути невідповідність реального результату і очікуваного, надмірна інтенсивність інформаційних потоків, яка не відповідає індивідуальним можливостям людини, несприятлива дія виробничого середовища та інші фактори, які викликають стресовий стан у людини. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинно здійснюватися комплексно із застосуванням знань по промисловій гігієні та ергономіці.

При виконанні даної роботи використовувалась така техніка: персональний комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс.

Наведене вище обладнання використовує напругу промислової електромережі до 1000В, тому необхідно виконувати правила по безпечному виконанню роботи з електрообладнанням – ПУЭ-87 [12].

Під час роботи на ПЕОМ на людину впливає низка небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [13]. Небезпечним фактором називається фактор, який викликає травму або пошкодження организму. Шкідливий фактор   фактор, тривала дія якого призводить до патології в организмі – професійним захворюванням. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні, основні з них наведені в таблиці 6.1.


6.2 Виробнича санітарія


Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму людини, визначаючи його самопочуття.

6.2.1 Метеорологічні умови приміщення

Категорія роботи, що виконується, відноситься до легкої фізичної Iа: робота, яка виконується сидячи, не потребує систематичного фізичного навантаження; енерговитрати до 120 ккал/год., але розумово напруженої (ГОСТ 12.1.005-88 [18]).


Таблиця 6.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Найменування фактора Джерело виникнення фактора Характер впливу на людину Нормований параметр та нормативне значення

Норматив-

ний документ

1 Підвищений рівень статичної електрики Діелектрична поверхня електричних приладів Небезпека враження струмом, подразнення шкіри Потенціал не більш, ніж 500 В ГОСТ12.1. 038-82 [14]
2 Підвищений рівень шуму
Втомленість слухових аналізаторів Рівень звуку L < 50 дБА ГОСТ12.1. 003-83 [15]
3 Засоби охолодження ЕОМ, друкувальна техніка
Втома зору Коефіцієнт пульсацій, Кп=10 СНиП II-4-79 [16]
4 Лампи денного освітлення
Вплив на ЦНС, втома організму
НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
5 Постійна робоча поза
Втома зорового аналізатора

КПОРозробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції=1, 0125%

СНиП II-4-79 [16]
6 Неправильне розташування ПЕОМ Неправильне планування систем освітлення Втома зорового аналізатора

Мінімальна освітленість

Е = 500-700лк

СНиП II-4-79 [16]
7 Відбита блискість Неправильне розташування ПЕОМ Втома зорового аналізатора Повинна бути відсутньою в полі зору НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
8 Монотонність праці

Особливості технологічно-

го процесу

Вплив на ЦНС, втома організму
НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
9 Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі Електрооблад-нання Небезпека враження електрикою Сила струму I=0.6 mA при U=220 V ГОСТ 12.1.038-82 [14]
10 Яскравість екрану Екран монітора ПЕОМ Втома зорових аналізаторів В = 100 кд/м2 НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
11 Контрастність зображення Екран монітора ПЕОМ Втома зорових аналізаторів к=(Вф-Во)/Вф= =0,9 , где: Вф –яскравість фону; Во –яскравість об’єкта НПАОП 0.00-1.31-99 [17]

Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитись у межах, які вказані в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена.


Таблиця 6.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія праці Період року Температура t, °С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря V, м/с
Легка робота Iа Холодний 22...24 40...60 0,1
Легка робота Iа Теплий 23...25 40...60 0,1

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19].

Розрахунок необхідної кількості кондиціонерів, повинен проводитись по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації.

Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру.

При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно передбачувати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення рухомості повітря на робочому місці студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка – природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам.

Якісний склад повітря: вміст кисню в дисплейному класі повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон – 0,1 мг/м3, аміак - 0,2 мг/м3, фенол - 0,01 мг/м3, хлористий вініл - 0,005 мг/м3, формальдегід – 0,003 мг/м3 [18].


6.2.2 Характеристика виробничого приміщення

Виконання даної роботи проводилося у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії пожежонебезпечності будівля відноситься до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці обладнання закритого типу -П-IIа ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції будівлі - II степені, згідно з ДБН В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається система пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер.


6.2.3 Види вентиляції

Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу.

Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу.

Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується.

Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його.


6.2.4 Природне та штучне освітлення

Працездатність оператора залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке нормується СНиП II-4-79 [16].

Лабораторія забезпечує боковим природним освітленням в світлий час доби, в темний – системою загального освітлення .

Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі:


Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції (6.1)

де Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції– значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16];

m   коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]);

c   коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16].

Значення КПО для природного освітлення:

е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%.

В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3.

Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей згідно з санітарними нормами і правилами, мають природне освітлення.


Таблица 6.3 – Характеристики виробничого освітлення

Точність зорових робіт Мінімаль-ний розмір об’єкта розрізнення, мм Розряд зорової роботи Характе-ристика типу фона Контраст об’єкта з фоном Підроз-ряд зорової ороботи Нормоване значення при освітленні






Природ-ному еHN, % Штучному Еmin,
Середньої точності 0,5ё1 IV Серед-ня малий d 1,0125 300

6.2.5 Статична електрика

Захист від статичної електрики виробляється згідно з санітарно-гігієнічними нормативами допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].

6.3 Пожежна безпека


Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

контроль та профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:

- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,

- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,

- ширина коридору 1,8 м.;

- робоче приміщення повинно мати два виходи;

- відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

6.4 Охорона навколишнього середовища


Задачею законодавства про охорону навколишнього середовища є регулювання відносин у сфері охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідація негативного впливу різноманітної діяльності на навколишнє середовище.

У даному випадку при виконанні роботи не використовуються матеріали і технології, які наносять шкоду навколишньому середовищу. Виконавець роботи використовує санітарно-гігієнічні місця загального користування з розробленою безпечною для навколишнього середовища системою очистки.

В даній роботі використовується ПЕОМ, тому доцільно відмітити, що при масовому виробництві моніторів і комп’ютерів неможна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього “життя” – при виготовленні, експлуатації та після скінчення строку служби.

При виготовленні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, які використовуються в конструкціях приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромидів и полівінілхлорида [ТСО’95, BS 7750]. ТСО’95 включають вимоги зниженого енергоспоживання і обмежують допустимі рівні потужності, які споживаються в неактивному стані.

Робота на використаному ПК не виявляє шкідливої дії на навколишнє середовище. Після витікання строку служби він повністю підлягає вторинній обробці, а також всі використані в даній роботі матеріали допускають нетоксичну переробку після використання .

ВИСНОВКИ


В дипломній роботі розв’язані основні питання розробки системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, розглянуті вимоги, що пред’являються до

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: